4.4.13. Покрівлю заміняють тільки в суху погоду. Цей процес не переривають до закінчення робіт. Необхідні матеріали заготовлюють і доставляють на об'єкт заздалегідь.
4.4.14. У будинках, що мають більше двох поверхів, за периметром покрівлі до зовнішніх водовідводів необхідно встановити ґратчасті металеві огородження чи петлі, до яких під час ремонтних робіт робітники кріплять монтажні пояси.
4.4.15. Після закінчення ремонтних робіт з покрівлі видаляють будівельні матеріали, що залишилися, і сміття.
4.4.16. При ремонті з підвісних колисок чи інших причіпних пристроїв необхідно перевірити надійність кріплень карнизів, крокв, мауерлатів і інших несучих елементів поблизу карниза до капітальних конструкцій стін, даху, перекриттів.
4.4.17. Не допускається:
- змінювати конструкцію несучих елементів даху без проекту;
- установлювати на дахах без проекту транспаранти, світлові реклами.
4.4.18. При огляді горищних приміщень необхідно перевірити:
- стан зовнішніх дверей та люків;
- стан слухових вікон і жалюзі;
- температурно-вологісний режим;
- наявність ходових дощок уздовж приміщення і між слуховими вікнами на покрівлі крутого даху;
- стан ізоляції трубопроводів.
4.4.19. Слухові вікна повинні бути обладнані зйомними жалюзями і відкриті протягом весняного і літнього періодів.
З настанням холодів і дощів жалюзі знімають, а вікна закривають. У цей час слухові вікна відкривають тільки в суху погоду для провітрювання. Горищні приміщення з покрівлею підвищеної повітронепроникності (черепичної, етернітової та ін.) можна не провітрювати.
4.4.20. Горищне приміщення необхідно утримувати в чистоті. Перебувати в горищному приміщенні і на покрівлі дозволяється лише працівникам виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
4.4.21. Двері і люки в горищні приміщення повинні бути закриті на замок. Один комплект ключів від дверей повинен зберігатися у виконавця послуг, другий - у двірника.
Брандмауерні двері закривають тільки на засув.
4.4.22. При огляді безгорищних дахів необхідно перевірити:
- наявність мокрих і темних плям на поверхні стель;
- місця сполучення покрівлі з виступальними конструкціями та устаткуванням на даху з водовідвідними пристроями;
- стики між полотнищами, захисний шар і стан рулонного покриття.
Крім запланованих оглядів, безгорищні дахи оглядають при стійких температурах зовнішнього повітря нижче - 20 град. С і в кінці зими.
4.4.23. До основних дефектів, що виникають при експлуатації безгорищних дахів, належать:
- промерзання окремих ділянок, особливо в місцях сполучення з зовнішніми стінами;
- конденсаційне зволоження утеплювача конструкцій;
- корозія сталевих закладних деталей;
- протікання даху.
4.4.24. Заміну пароізоляції та утеплювача, а також просушування даху виконують згідно з проектом виконання робіт.
4.4.25. При капітальному ремонті безгорищних дахів рекомендується їх переобладнати прохідними підлогами чи прохідними вентильованими горищами.
4.4.26. З появою непрямих ознак корозії (іржаві патьоки, деформації та ін.) необхідно перевірити стан сталевих закладних деталей (особливо забезпечують кріплення карнизних елементів до стін чи перекриття) шляхом вибіркових розкриттів вузлів.
4.5. Водовідвід і очищення дахів від снігу
4.5.1. При огляді водовідвідних улаштувань з особливою увагою потрібно проконтролювати:
- справність і чистоту жолобів та водоприймальних лійок, а також місця сполучення їх із покрівлею;
- кріплення ринв до стін будинку, щільність з'єднань окремих ланок труб;
- стан водовідвідних пристроїв після злив;
- стан антикригових систем з електрокабельним підігрівом.
Огляд водовідвідних улаштувань повинні виконувати особи, які мають спеціальну підготовку.
4.5.2. До основних дефектів водовідвідних пристроїв належать:
- при влаштованому зовнішньому водовідводі - порушення стиків між окремими елементами ринв і покрівлею, скупчення бруду в настінних жолобах, утворення полоїв у жолобах, лійках і трубах;
- при неорганізованому зовнішньому водовідводі - протікання через місця сполучення лійок з покрівлею, засмічення і замерзання відкритих випусків, руйнування водовідвідних лотків, протікання через стикові з'єднання водоприймального стояка, втрата пружності компенсаторних пристроїв.
4.5.3. Щоб уникнути вищезазначених дефектів, необхідно вчасно заміняти окремі лійки, коліна, відмітки і ланки ринв, а при встановленні ретельно пофарбувати з зовнішньої і внутрішньої сторони.
4.5.4. Несправності водовідвідних пристроїв усуваються в терміновому порядку.
4.5.5. Внутрішні водостоки з дахів повинні безперебійно відводити дощові і талі води. При огляді системи внутрішніх водостоків необхідно перевіряти:
- щільність і якість примикання гідроізоляційного килима до водоприймального стовпчика;
- міцність кріплення водоприймальних лійок до покриття;
- забруднення ґрат водоприймальних лійок;
- правильність роботи компенсаторів;
- стан і герметичність стиків трубопроводів;
- надійність і правильність кріплення стояків і водовідвідних трубопроводів;
- правильність приєднання трубки аварійного водозливу до стояка внутрішнього водостоку і зміцнення стояка на горищному перекритті.
4.5.6. Перед настанням морозів і після танення снігу необхідно прочищати верхні ділянки стояків внутрішніх водостоків. Прочищення з дахів роблять йоржем (круглою щіткою), прикріпленим до довгої тички. Нижні ділянки стояків прочищають через ревізії.
4.5.7. Сальникову набивку компенсаторів необхідно змінювати щорічно.
4.5.8. Узимку талі води в будинках з відкритим випуском внутрішнього водовідводу відводять у каналізацію.
4.5.9. З'єднання трубопроводу з цокольною стіновою панеллю обов'язково утеплюють, а проти оголовків випусків улаштовують бетонні водовідвідні лотки.
4.5.10. Гідравлічний затвор прочищають і промивають навесні і восени.
4.5.11. Кріпити устаткування до прийомних лійок забороняється.
4.5.12. Гідроізоляційний килим даху в місцях примикання до водоприймальної лійки ремонтують у сухий і теплий час року.
4.5.13. Промоклу теплоізоляцію в зоні водоприймальної лійки безгорищних дахів необхідно сушити і заміняти, а гідроізоляційний килим відновлювати.
4.5.14. При прийманні в експлуатацію жилих будинків із внутрішніми водостоками необхідно провести випробування системи (протягом 10 хв.), наповнюючи її водою до рівня найвищої відмітки водоприймальної лійки. Витік води із системи не допускається. Результати випробування фіксують в акті.
4.5.15. При скиданні снігу з даху необхідно стежити за тим, щоб не ушкоджувалися електричні і телефонні проводи, а також зелені насадження. Прилеглу до будинку територію необхідно обгороджувати, а на ділянках з інтенсивним пішохідним рухом ставити чергового.
4.5.16. Забороняється очищати від снігу пологоскатні залізобетонні дахи з внутрішнім водостоком, тому що вони мають достатній запас міцності, а очищення дахів може привести до руйнування гідроізоляційного килима. Очищати такі дахи слід тільки при протіканні на окремих ділянках, дотримуючись при цьому крайньої обережності.
4.5.17. Дах з зовнішнім водовідводом необхідно періодично очищати від снігу, не допускаючи нагромадження його до товщини 30 см. При заледенінні звисаючих і водовідвідних пристроїв у відлигу сніг скидають і при меншій товщині. На покрівлях з ухилом більше 45 град. (черепичних, ґонтових, дранкових), а також на шиферних сніг очищають тільки в тих місцях, де він затримується (у розжолобках над карнизами та ін.).
4.5.18. Очищення снігу і льоду (бурульок) з дахів можна доручати тільки працівникам, які пройшли навчання з техніки безпеки при роботі на дахах.
4.5.19. При очищенні снігу з даху необхідно:
- використовувати тільки дерев'яні лопати;
- не використовувати сталеві лопати і ломи;
- особливу увагу приділяти прибиранню снігу в період відлиги;
- після очищення даху від снігу обов'язково перевірити її стан і в разі потреби виконати ремонт ушкоджених ділянок.
4.6. Вікна і двері
4.6.1. Під час експлуатації будинку необхідно забезпечити:
- контроль стану віконних і дверних коробок, кріплення їх до стін, віконних плетінь і дверних полотен (правильність навішення і якість віконних і дверних приладів, а також плетінь кватирок, фрамуг тощо);
- засклення віконних плетінь, балконних і вхідних дверей;
- закладання в стіни підвіконних дощок;
- обрамлення дверних і віконних прорізів (лиштв, відливів тощо);
- фарбування віконних і дверних плетінь;
- підготовку до зими зовнішніх дверей і вікон;
- ремонт дерев'яних дверей і вікон у місцях, підданих зволоженню, а також пошкоджених дереворуйнувальними комахами і будинковими грибками.
Крім того, у спарених віконних плетіннях і балконних дверях необхідно звертати увагу на стан стяжних гвинтів, з'єднання зовнішніх і внутрішніх плетінь, стопорів чи металевих рейок, що служать для закріплення плетінь у потрібному положенні, вентиляційних приладів, ущільнювальних прокладок (наприклад, силіконових) між плетіннями та у притворах, кріплення скла до плетінь, випусків для конденсату в міжрамному просторі, обладнання дверей пристроями для самозачинення і їх працездатність.
4.6.2. Основні дефекти, що виникають у процесі експлуатації вікон і дверей: нещільності між стінами та віконними чи дверними коробками та у притворах плетінь і дверей, руйнування замазки у фальцах і відшарування штапиків, промерзання фільонок балконних дверей, підвищена повітропроникність і проникнення атмосферної вологи через заповнення віконних прорізів, нещільне з'єднання між собою зовнішніх і внутрішніх плетінь, відсутність чи зношеність ущільнювальних прокладок у притворах плетінь (полотен), відсутність чи забруднення отворів у віконних коробках для відводу назовні конденсату, що утворюється в міжрамному просторі між плетіннями, заледеніння приточних отворів вентиляційних приладів, встановлених під підвіконнями (у великопанельних будинках), зношеність чи відсутність ущільнювальних прокладок, загнивання деревини чи її ураження дереворуйнувальними комахами, розсихання, короблення плетінь і полотен, малий ухил і відсутність закладення країв віконних зливів, ушкодження засклення, несправність чи відсутність віконних та дверних приладів, відшарування і руйнування фарбування вікон та дверей.
4.6.3. При високій повітропроникності і проникненні атмосферної вологи через шви між стіною і коробкою їх ущільнюють просмоленим чи змоченим у цементному молоці клоччям і зашпаровують цементним розчином чи герметизувальними матеріалами. Заповнення віконних і дверних прорізів та їх елементи, що згнили, замінюють новими, попередньо обробленими антисептиком.
4.6.4. Залежно від характеру і розміру загнивання чи несправності віконних та дверних заповнень потрібно:
- замінити бруски обв'язок і горбильки;
- переклеїти плетіння та дверні полотна, що розсохлися, чи фільонки в них і зміцнити косинцями чи іншими накладками в місцях сполучення;
- перенавішувати провисаючі двері і вікна, замінити чи відремонтувати в них петлі;
- підігнати плетіння та полотна;
- врізати додаткову кватирку, поставити відливи, переставити чи відремонтувати підвіконні дошки та ін.
4.6.5. Фарбувати віконні плетіння та дверні полотна потрібно не рідше ніж через 6 років. При необхідності, але не рідше ніж два рази на рік, потрібно очищати від забруднення та мити скло вікон і дверей під'їздів. Усі металеві деталі вхідних дверей фасаду необхідно регулярно чистити.
4.6.6. Ушкоджену штукатурку, що відшарувалася, видаляють за периметром дверних і віконних прорізів, а укоси знову штукатурять по сітці чи з насічкою поверхні стін.
4.6.7. Для захисту вхідних дверей від ударних ушкоджень до підлоги прибивають дверні установи. Скло вхідних дверей та сходових кліток встановлюють на еластичних прокладках. Скло рекомендується армувати чи обгороджувати ґратами.
4.6.8. Перед початком опалювального сезону вікна та балконні двері необхідно підготувати до зими - установити зимові глухі плетіння, зняті на літо, вимити скло вікон і дверей, зміцнити ослабле та замінити розбите скло, щільно пригнати один до одного і до коробок плетіння і полотна, перевіривши і виправивши дверні пружини, у місцях продування встановити утеплювальні прокладки, очистити фальці від замазки, що залишилася, тощо.
При промерзанні спарених балконних дверей потрібно укласти між фільонками утеплювач (антисептований оргаліт, мінеральна повсть та ін.) і щільно закріпити стулки дверей стяжками.
4.6.9. Не допускається:
- замазувати і заклеювати папером створні частини спарених плетінь і балконних дверей узимку при відсутності в них кватирок чи фрамуг, що відкриваються;
- застосовувати для сушіння міжрамних просторів вікон з роздільними плетіннями сірчану кислоту, хлорне вапно та інші гігроскопічні матеріали.
4.7. Сходові клітки і світлові ліхтарі
4.7.1. Під час експлуатації жилого будинку повинен перевірятися стан таких елементів: сполучень площадок та маршів між собою і зі стінами, сталевих закладних деталей, кріплення поручнів, поверхонь сходів, стін металевих кліток, внутрішніх панельних стін із закладеними інженерними комунікаціями (водопровід, каналізація, внутрішній водостік, електрокабель та ін.).
4.7.2. Основні дефекти, що виникають при експлуатації кам'яних і залізобетонних сходових кліток: корозія металевих косоурів та площадкових балок, наднормативні прогини сходових кліткових площадок і східців, нещільне прилягання маршів та площадок до стін, ослаблення кріплень поручнів та ушкодження огороджень, руйнування і відшарування оздоблювального покриття східців і площадок (керамічної плитки, мармурової крихти та ін.).
4.7.3. Металеві елементи сходових кліток необхідно періодично фарбувати.
4.7.4. Посилення косоурів, маршів, площадок та інших несучих елементів сходових кліток виконують за проектом виконання робіт.
4.7.5. Тріщини, поглиблення, вм'ятини, вибоїни та сколи в залізобетонних і цегляних конструкціях сходових кліток усувають при їх виявленні. Сколи у валиках проступів заміняють готовими вставками чи бетонують на місці в залізобетонних елементах, а в цегляних заміняють вставками з цегли.
4.7.6. Для захисту бетонних проступів сходових східців від механічних ушкоджень і стирання в окремих випадках можна наклеювати полівінілхлоридні накладки.
4.7.7. Ушкоджені керамічні плитки, що відшарувалися, на сходових площадках замінюють відразу ж при виявленні дефектів.
4.7.8. Нещільності і зазори в конструкціях сходів зашпаровують розчином. Сходові поручні, що розхиталися, зміцнюють закладанням стійок у гнізда сірчаним чи цементним розчином, зварюванням металевих планок і упорів.
4.7.9. Кріплення огорож, запобіжних ґрат на вікнах, огороджень ліфтів та інших елементів сходових кліток, що забезпечують безпеку людей, необхідно систематично перевіряти, а виявлені дефекти усувати.
4.7.10. При огляді дерев'яних східців особливу увагу необхідно звертати на стан сходових площадок, східців, кріплення поручнів і огорож, на міцність кріплення тятив до балок, що підтримують сходові площадки, а також на появу дереворуйнівних комах і будинкових грибків.
4.7.11. До основних дефектів, що зустрічаються при експлуатації дерев'яних сходових кліток, належать такі:
- ураження деревини будинковими грибками та дереворуйнувальними комахами;
- наднормативний прогин дерев'яних несучих елементів сходових кліток (косоурів, площадок і консольних балок);
- порушення міцності сполучення тятив, косоурів, поруччя, балок, площадок.
4.7.12. Обгороджувальні несучі конструкції сходових кліток необхідно періодично фарбувати.
4.7.13. При огляді світлових ліхтарів контролюють:
- примикання скла до металевого і дерев'яного плетіння;
- фарбування плетіння ліхтарів;
- загнивання деревини чи корозію металу плетіння;
- стан несучих конструкцій ліхтарів.
4.7.14. До основних дефектів, що виникають при експлуатації світлових ліхтарів, належать:
- корозія металевого плетіння та несучих елементів ліхтарів;
- ураження дереворуйнувальними комахами та будинковими грибками дерев'яного плетіння і несучих елементів ліхтарів;
- розбите скло, відсутність ущільнювальних прокладок, а також замазки та штапиків для кріплення скла.
4.8. Печі
4.8.1. Під час експлуатації будинку необхідно стежити та перевіряти стан:
- кладки печей на наявність тріщин та щілин у зовнішніх стінах печей і сліди кіптяви на них;
- протипожежних перегородок у дерев'яному та інших спалимих перекриттях, паливника, колосникових ґрат, топкової арматури, передпаливних листів;
- щільність притвору дверей топки, укладання чавунних обрамлень у кухонних плитах і наявність повного комплекту кружків;
- кладки димарів та каналів;
- ковпака і парасолів над димарями, духової шафи в кухонних плитах, перекидних лежаків, місць їх з'єднань з димовими каналами чи трубами;
- зовнішніх стінок лежаків, надійність основи під лежаками.
4.8.2. Під час експлуатації будинку необхідно знати такі норми і правила:
- між стінами зі спалимих матеріалів, перегородками та плитами, печами і димоходами відступи мають бути шириною не менше 38 см (мінімальна ширина відступів від стін з неспалимих матеріалів 7 см);
- між стелею зі спалимих чи напівспалимих матеріалів і верхом печі відступи мають бути шириною 35-45 см;
- конструкції зі спалимих чи напівспалимих матеріалів, що примикають до печей і димарів, повинні мати оброблення з неспалимих матеріалів шириною не менше 38 см і товщиною не менше товщини конструкції, що примикає (при ізоляції з боку конструкції зі спалимих матеріалів укладається шар азбесту чи два шари повсті, просоченої глиняним розчином, ширина укладки може досягати до 25 см).
4.8.3. Виявлені при огляді печей порушення протипожежних вимог усувають негайно.
4.8.4. Старі кімнатні печі і кухонні плити при перекладці заміняють більш сучасними конструкціями.
4.8.5. Димоходи і грубні димарі очищують від сажі перед початком опалювального сезону, а протягом сезону не рідше одного разу в 3 місяці.
4.8.6. Необхідно вчасно виконувати такий ремонт:
- відновлення зруйнованих димових каналів з частковим розбиранням і перекладкою печей;
- заміну перегорілої кладки стінок печей, а стінок паливника - кладкою з вогнетривкої чи добірної червоної цегли;
- зміцнення чи заміну прогорілих колосників і непридатних грубних приладів (топкових і піддувальних дверей, засувок, в'юшок, прочисних дверцят, ґрат і т. ін.);
- заміну непридатних топкових листів новими розміром не менше 50х70 см;
- промазку тріщин у кладці та місцях закладення приладів;
- перекладку та оштукатурювання протипожежних перегородок і димових труб зі зміцненням парасолів, колосників тощо.
4.8.7. Не допускається:
- користуватися печами і плитами, що мають наскрізні тріщини, несправні дверцята;
- сушити і тримати дрова, вугілля та інше паливо на грубках і кухонних плитах, а також біля топок печей;
- користуватися для розпалювання легкозаймистими рідинами (гасом, бензином та ін.);
- топити печі дровами більше 3 год. (за винятком печей тривалого горіння);
- закривати засувки в печах до повного згоряння палива;
- залишати без догляду печі та плити під час топки;
- користуватися тимчасовими печами без належного дозволу;
- використовувати як димоходи вентиляційні канали;
- кріпити до димарів радіо- і телеантени;
- влаштовувати в горищних приміщеннях горизонтальні лежаки та інші отвори біля димаря.
4.9. Спеціальні заходи щодо утримання жилих будинків
4.9.1. При утриманні дерев'яних конструкцій особлива увага звертається на ознаки, що свідчать про ураження деревини чи на наявність сприятливих умов для цього (вологість деревини, вологість повітря в приміщеннях, червоточини тощо).
У процесі експлуатації проводяться профілактичні заходи щодо попередження ураження деревини, пошкодження вогнезахисних покриттів (штукатурки, спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо) будівельних конструкцій, горючих оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів, повітроводів, металевих опор та перегородок повинні негайно усуватись.
4.9.2. У разі виявлення ознак ураження деревини необхідно ретельно обстежувати дерев'яні елементи з лабораторним випробуванням зразків, установити вид будинкового шкідника і ступінь ураження.
4.9.3. За наявності скарг мешканців на шуми, що проникають у квартиру через огороджувальні конструкції, вимірюють рівень шуму та перевіряють відповідність звукоізолювальних огороджувальних конструкцій вимогам діючих нормативів.
4.9.4. Знижують рівень шуму в приміщеннях, коригуючи безпосередньо джерела шуму. Для цього механізми регулюють, під устаткування встановлюють амортизатори і спеціальні звукоізолювальні опори, застосовують звукоізолювальні шари, прокладки та ін. Якщо рівень шуму не знижується до нормативного, джерела шуму виносять в окремі приміщення, ізольовані від звукопровідних конструкцій будинку.
4.9.5. Недостатню звукоізоляцію огороджувальних конструкцій від ударних і повітряних шумів необхідно підвищувати до необхідних норм за проектом.
4.9.6. Протипожежна профілактика жилих будинків та прибудинкової території включає такі заходи:
- ремонт та чищення димоходів і газоходів;
- ремонт електричних мереж і устаткування;
- забезпечення вільних проходів на сходових клітках, коридорах, пожежних переходах;
- розміщення протипожежного інвентарю, передбаченого інструкцією чи розпорядженням органів пожежного нагляду;
- забезпечення чистоти і освітлення протипожежного інвентарю. 4.10. Технічна експлуатація жилих будинків в особливих умовах
4.10.1. При експлуатації будинків в особливих умовах (на просадних ґрунтах, у районах гірських виробок, у сейсмічних районах, на підроблювальних та підтоплювальних територіях) необхідно враховувати загальні вимоги технічної експлуатації та цих Правил, що відображають особливості технічної експлуатації таких будинків.
4.10.2. Для технічного керівництва і контролю за організацією та проведенням робіт з ліквідації наслідків пошкоджень будинків від впливу осідань при замочуванні просадних ґрунтів, обвалення покрівлі гірських виробок та дії сейсмічних сил рекомендується створювати комісії з експлуатації житлового фонду в особливих умовах під головуванням представника органу місцевого самоврядування.
4.10.3. Комісії з експлуатації житлового фонду в особливих умовах складаються зі штабу і груп з питань утримання житлового фонду та комунікацій.
До складу штабу комісії включають: фахівця з питань будівництва та експлуатації будинків в особливих умовах, головного інженера житлового управління, ремонтно-будівельного підприємства, виробничого управління водопроводу і каналізації, енергетичного експлуатаційного управління, організації з експлуатації газового господарства, теплових і телефонних мереж.
Штаб комісії виконує таке:
- контролює стан основ будинків і підземних мереж;
- керує роботами з ліквідації пошкоджень будинків та інженерних мереж до прибуття рятівників МНС України;
- організовує технічне навчання виконавців послуг щодо попередження та вжиття заходів під час виявлення порушень у технічному стані житлових будинків, споруд та комунікацій.
При штабі комісії організовується група фахівців будівельників і геологів (не менш трьох осіб).
4.10.4. Групи з питань утримання житлового фонду міста (району) організовуються при відповідних міських (районних) управліннях.
До їх складу входять: головний інженер міського (районного) управління - голова комісії з питань житлового господарства, головний інженер ремонтної організації та інженер з експлуатації житлового фонду.
До завдань групи з питань утримання житлового фонду входять:
- організація робіт із забезпечення збереження основи будинків, будівельних конструкцій і внутрішньобудинкового інженерного устаткування, вводів і запірних пристроїв мереж;
- систематичні огляди жилих будинків, що перебувають в особливих умовах;
- здійснення заходів щодо забезпечення безпеки проживання в будинках при виникненні процесів, що сталися через особливі умови даної території (сейсмічні явища, осідання ґрунту тощо);
- усунення виявлених дефектів та пошкоджень інженерного устаткування будинків.
4.10.5. У необхідних випадках група з питань утримання житлового фонду проводить свою роботу за допомогою спеціалізованих організацій.
4.10.6. Групи з питань утримання комунікацій організовуються з представників водопровідно-каналізаційного, теплового, газового, житлового господарства тощо.
До їх складу входять: головний інженер водопровідно-каналізаційного господарства (голова комісії) і головні інженери або заступники головних інженерів, інженери теплового, газового, енергетичного чи експлуатаційного управління.
Групи з питань утримання комунікацій зобов'язані:
- стежити за справністю інженерних мереж і усувати в них дефекти та ушкодження;
- забезпечувати безпеку при ушкодженнях інженерних мереж, викликаних особливостями умов експлуатації будинків;
- контролювати систематичні огляди комісією інженерних мереж.
4.10.7. У будинках, побудованих на просадних ґрунтах, витоки води із систем водопроводу, каналізації, теплофікації усувають негайно.
4.10.8. Доступ для огляду колодязів, тунелів, технічних поверхів, підвалів тощо повинен бути постійно відкритий.
4.10.9. Вимикання поливальних кранів необхідно систематично перевіряти.
4.10.10. Навколо кожної водорозбірної колонки обладнують майданчики з асфальтовим чи бетонним покриттям, що мають відвід для води, що накопичується, у каналізаційну мережу. Конструкція стовпчика повинна унеможливлювати промерзання води в зимовий час.
4.10.11. Для своєчасного виявлення осідань щокварталу проводяться (у перші два роки експлуатації) інструментальні виміри просадок фундаментів. Після зливових дощів протягом двох-трьох днів контрольні репери на будинку перевіряються нівелюванням.
4.10.12. Результати оглядів та інструментальних вимірів фіксуються актами або в спеціальному журналі.
4.10.13. При обстеженні нерівномірних просадок особливу увагу необхідно приділяти виміру величини зсуву ригелів міжповерхових перекриттів з опорних поверхонь.
Якщо зона обпирання досягає мінімальних розмірів, подальше нерівномірне осідання може загрожувати аварією.
4.10.14. Для попередження виникнення нових чи збільшення існуючих осідань фундаментів при повторному замочуванні ґрунту основ виконують такі роботи:
- заміну чи капітальний ремонт водопроводу, каналізації, гідроізоляції оглядових колодязів;
- виконання робіт з організації стоку атмосферних вод і гідроізоляційних заходів, що перешкоджають попаданню вод під фундаменти;
- випалення, силікатизацію ґрунтів основ для ліквідації просадних явищ.
4.10.15. Після виконання робіт, що унеможливлюють подальше осідання, відновлюють справність деформованих елементів конструкцій.
4.10.16. Будинки на просадних ґрунтах зміцнюють металевими тягами, металевими та залізобетонними бандажами й обоймами згідно з проектом.
4.10.17. До особливостей приймання в експлуатацію новозбудованих будинків на просадних ґрунтах належить поповерхове приймання робіт зі зведення конструкцій і монтажу інженерного устаткування.
4.10.18. При огляді будинків особливу увагу необхідно звертати на деформації несучих конструкцій будинку. Результати огляду оформляють в акті. Комісія повинна систематично контролювати розробку і проведення всіх заходів щодо захисту жилих будинків від впливу гірських підробок.
4.10.19. При виявленні інтенсивного збільшення ушкоджень основи несучих конструкцій під час проведення підроблювальних робіт терміново викликаються представники підприємства, що виконує підробні роботи, та збирається комісія із збереження будинків, розташованих на підроблювальних територіях.
4.10.20. Ушкоджені будинки ремонтують організації, що здійснюють підроблювальні роботи.
4.10.21. При прийманні в експлуатацію жилих будинків, розташованих на гірських виробках та підроблювальних територіях, особлива увага звертається на якість виконання деформаційних швів, залізобетонних поясів та плит, розпорок і зв'язків між конструкціями, нежорсткого закладення трубопроводів у кладці фундаментів і стін тощо.
5. Технічне обслуговування і ремонт інженерного обладнання
5.1. Центральне опалення і гаряче водопостачання
5.1.1. Система центрального опалення жилого будинку в опалювальний сезон повинна працювати безперебійно і забезпечувати нормативну температуру повітря у всіх приміщеннях при мінімальній витраті палива.
5.1.2. Для обслуговування системи опалення необхідно знати і виконувати:
- чинні нормативно-правові акти з питань, що стосуються опалення жилих будинків;
- ці Правила;
- державні будівельні норми.
5.1.3. Для забезпечення безперебійної роботи системи опалення робітнику, що обслуговує системи, необхідно знати і виконувати таке:
- знати систему опалення за кресленнями і в натурі (при відсутності креслень керівництво організації, що веде технічну експлуатацію системи опалення, повинне забезпечити одержання чи складання виконавчих креслень);
- ознайомити мешканців будинку з правилами користування квартирними нагрівальними приладами, а також з заходами, прийнятими при аваріях у системі, і стежити за виконанням цих Правил та заходів;
- регулярно стежити за записами в змінному журналі, що фіксує стан опалення котлів і котлового устаткування, а також витрати палива;
- вчасно усувати виявлені несправності та відхилення в роботі системи теплопостачання; не допускати перевитрати палива і домагатися його економії.
5.1.4. У приміщенні котельні чи теплового вузла на стіні чи в зручному для користування місці повинні бути вивішені:
- схеми систем опалення будинків з нумерацією стояків, запірно-регулювальної арматури, повітрозбірників. У схемах повинно бути зазначено, як користуватися цією арматурою при наповненні, підживленні та спорожнюванні системи;
- графік температури гарячої та зворотної води в залежності від температури зовнішнього повітря;
- добовий графік витрати палива в залежності від температури зовнішнього повітря;
- графік роботи обслуговуючого персоналу;
- номери телефонів та адреси аварійних служб, що обслуговують обладнання та енергопостачання котельні чи теплопункту, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони;
- правила внутрішнього розпорядку в котельні чи тепловому вузлі.
5.1.5. Скарги і зауваження на несправності та недоліки в роботі системи опалення (недогрів, перегрів, шум від роботи устаткування тощо) заносять у спеціальний журнал, у якому повинна бути інформація щодо їх усунення. Виконання робіт з усунення скарг щотижня перевіряє інженер організації, що здійснює експлуатацію систем теплопостачання.
5.1.6. До закінчення опалювального сезону складають опис несправностей системи опалення, що підлягають усуненню в неопалювальний сезон.
Опис необхідно вести регулярно, тому що він є основою для складання переліків ремонтних робіт, профілактики і підготовки систем до наступного опалювального сезону.
5.1.7. Для підготовки опалювальної системи до ремонту чи пуску в експлуатацію виконують такі роботи:
- при необхідності ретельно промивають систему опалення (дуже забруднені системи рекомендується промивати із застосуванням стисненого повітря);
- очищають приміщення котельні і складу палива від сміття, шлаку і сторонніх предметів;
- очищають поверхні нагрівання котлів, димоходи, колосникові ґрати, зольники, борови і димар від золи і сажі;
- знімають і забезпечують збереження ременів передач від двигунів;
- очищають від бруду і змащують ходові частини двигунів насосів і вентиляторів;
- заповнюють систему чистою водою з температурою 80-85 град. С;
- випускають повітря із системи і закривають засувки;
- знімають термометри і манометри, засоби обліку та регулювання споживання води і теплової енергії, повіряють та забезпечують їх збереження;
- закривають шибери, лази і дверцята топок.
5.1.8. Перед початком опалювального сезону перевіряються:
- справність світлової і силової електропроводок у котельні і тепловому пункті, арматури, засобів обліку та регулювання споживання води і теплової енергії, пускової апаратури і світильників перед кожним котлом, у проходах між котлами, у машинному відділенні, перед усіма контрольно-вимірювальними приладами та в складі палива;
- наявність і стан низьковольтних (до 12 В) переносних електричних ламп на гнучкому шнурі, гасових ліхтарів типу "кажан" чи переносних світильників, що працюють від акумуляторів;
- наявність протипожежного устаткування та аптечок, написів про заборону входу в котельню чи тепловий пункт стороннім особам, ваг чи мірної тари для зважування палива, що витрачається за зміну, а також термометрів, установлених поблизу котельні на північному боці будинку на висоті 2,5 м від поверхні землі;
- справність дверних запорів у приміщеннях котелень і теплових пунктів, де немає постійних чергових.
5.1.9. Під час технічної експлуатації системи опалення необхідно:
- регулярно проводити профілактичні огляди і поточний ремонт системи;
- готувати документацію для своєчасного проведення капітального ремонту і вчасно його проводити.
5.1.10. Електричне освітлення в приміщеннях, де проводять профілактичні огляди і ремонт систем опалення, повинне перебувати в справному стані. Вимикачі освітлення розміщують при вході.
5.1.11. Спуск води із системи центрального опалення в період опалювального сезону допускається при аварії, якщо вимикання окремих відгалужень не забезпечує можливості її ліквідації, а також якщо температура води в зворотній магістралі знижується до 5 град. С при температурі зовнішнього повітря нижче 0 град. С.
5.1.12. На засувках колекторів гарячої і зворотної магістралей повинні бути таблички з написами, що пояснюють, до якої системи і до якої магістралі ці засувки належать. У місцях приєднання стояків до магістралей на кожному стояку повинна бути встановлена табличка з його проектним номером (для систем з нижнім розведенням у підвалі, для систем з верхнім розведенням - у підвалі і на горищі).
5.1.13. За відсутності автоматичних повітровідводів повітря в системах з верхнім розведенням випускають через повітрозбірник (не рідше одного разу в 2 тижні). Роботу автоматичних повітровідводів перевіряють щомісяця. У системах з нижнім розведенням випуск повітря нагрівальних приладів верхніх поверхів здійснюється при пуску системи. Протягом опалювального сезону контролюють наявність повітря в приладах верхніх поверхів.
5.1.14. Системи гарячого водопостачання жилого будинку повинні забезпечувати безперебійне подання гарячої води розрахункової температури з мінімальними витратами тепла.
5.1.15. Під час обслуговування системи гарячого водопостачання необхідно:
- знати систему гарячого водопостачання за кресленнями і в натурі (за відсутності креслень керівництву організації необхідно їх одержати чи скласти);
- ознайомити мешканців будинку з заходами щодо забезпечення безперебійної роботи системи, а також заходами, застосовуваними при аваріях, і стежити за виконанням цих правил і заходів;
- своєчасно та якісно усувати несправності системи.
5.1.16. Для поліпшення гідравлічного режиму систем і забезпечення необхідної витрати гарячої води у водорозбірних приладах встановлюється металева діафрагма з центральним отвором у залежності від типу приладів і гарантійного тиску на введенні.
На трубопроводах до окремих груп санітарних приладів і на підводках до газових водонагрівачів установлювати діафрагми забороняється.
5.1.17. При ремонті трубопроводів системи гарячого водопостачання дозволяється застосовувати тільки оцинковані труби (категорично забороняється застосовувати чорні газові), з'єднувати труби тільки на різьбленні.
5.1.18. Після завершення ремонтних робіт інженерних мереж необхідно привести у належний стан зіпсований благоустрій території або будинку.
5.2. Вентиляція
5.2.1. При утриманні та експлуатації системи витяжної вентиляції необхідно забезпечувати нормативний повітрообмін у всіх жилих кімнатах, кухнях, туалетних і ванних приміщеннях при зовнішній температурі 5 град. С і нижче.
Під час експлуатації житлового будинку необхідно:
- знати систему вентиляції за кресленнями і в натурі (за відсутності креслень керівництву організації, що веде технічну експлуатацію системи вентиляції, необхідно одержати чи скласти виконавчі креслення);
- усувати несправності вентиляційних пристроїв.
5.2.2. До несправностей вентиляційних пристроїв належать такі:
- відсутність чи поломка витяжних ґрат;
- відсутність чи погане кріплення рамок для ґрат;
- негерметичність приставних шлакогіпсокартонних вертикальних коробів;
- засмічення каналів уламками цегли та будівельних розчинів (визначається за відсутності тяги в каналі);
- негерметичність горищних коробів і шахт (визначається візуально і за відхиленням полум'я свічі, що пересувається уздовж швів короба);
- несправність переходів через короби на горищі;
- несправність і відсутність шиберів чи дросельних клапанів у витяжних шахтах;
- несправність чи відсутність парасоля чи дефлектора над шахтою;
- неякісна обробка шахт (зовні шахти потрібно оштукатурювати по повсті, сітці чи дранці, а зсередини оббивати покрівельною сталлю по повсті, змоченій у глині).
5.2.3. Незначні засмічення каналів пробивають гирею (1-3 кг) на міцному шнурі чи гнучким металевим стрижнем (за наявності панелей зі збірними каналами).
При незначних засміченнях пробивають стіни чи панелі і прочищають канал з наступним закладенням отворів.
5.2.4. При нещільності коробів і шахт їх елементи і стики промащують гіпсовим розчином чи замінюють ушкоджені плити.
5.2.5. Регулюють систему вентиляції, прикриваючи жалюзійні ґрати в приміщеннях з надмірно великим повітрообміном, що призводить до переохолодження цих приміщень і зниження повітрообміну в ряді інших приміщень. Регулювати систему слід за окремими каналами, починаючи з найбільш близьких до шахти нижнього поверху, у яких швидкість повітря буде найбільшою для даної системи, і закінчуючи найвіддаленішими від шахти каналами верхнього поверху з найменшою швидкістю руху повітря в них.
5.2.6. Швидкість повітря в перетині витяжних ґрат визначають за показами крильчатого анемометра чи (менш точно) за відхиленням полум'я свічі, яку підносять до цих ґрат.
5.2.7. Перед регулюванням вентиляції в приміщеннях будинку необхідно встановити всі причини, що спричинили занадто велику інфільтрацію повітря (велика кількість щілин у віконних плетіннях, відсутність скла та ін.).
5.2.8. Під час сильних морозів, щоб уникнути переохолодження жилих приміщень, вентиляцію необхідно виключити, прикриваючи шибери чи дроселі-клапани у витяжних шахтах. Після зменшення морозів вентиляційні системи повинні бути цілком включені.
5.2.9. На основі весняного огляду будинку складають опис дефектів системи вентиляції, що підлягають усуненню під час ремонту. При складанні опису обов'язково враховують допоміжні роботи (столярні, штукатурні та кам'яні), без виконання яких ремонт вентиляційної системи неможливий.
5.2.10. Несправності вентиляційної системи, що можуть викликати отруєння людей, пожежі тощо, ліквідовують негайно після їх виявлення.
5.2.11. Несправності вентиляційних установок з механічним приводом, що знаходяться в нежилих приміщеннях, усувають їх власники.
5.2.12. Забороняється заклеювати витяжні ґрати, закривати їх предметами домашнього побуту, а також прив'язувати до них мотузки для сушіння білизни.
5.3. Водопровід і каналізація
5.3.1. Водопровідно-каналізаційна система жилого будинку повинна забезпечувати можливість безперебійного подання води до всіх санітарних приладів квартир, інших водорозбірних пристроїв, відводити використану воду в міську каналізаційну систему.
5.3.2. Розвідні каналізаційні стояки водопровідно-каналізаційної мережі магістральних трубопроводів повинні бути прокладені строго вертикально, без переломів у розтрубах, а системи в цілому повинні бути герметичні.
5.3.3. Причинами, що погіршують роботу системи, є:
- порушення правил експлуатації жилих приміщень і водопровідно-каналізаційних систем;
- несправність запірно-регулювальної арматури;
- незадовільне утеплення водопровідних і каналізаційних труб у неопалюваних приміщеннях;
- неякісний монтаж санітарно-технічних кабін чи осадові деформації частин будинку;
- несвоєчасне усунення протікання, випадкових засмічень, а також несвоєчасне проведення профілактичних робіт (оглядів, прочищень).
5.3.4. Під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно:
- знати експлуатовану систему за кресленнями і в натурі (у разі відсутності креслень необхідно їх одержати чи скласти);
- регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та ін.;
- здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі;
- оглядати колодязі дворової мережі, кришки яких необхідно очищати від землі, сміття чи снігу;
- вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньобудинкових водопровідно-каналізаційних систем за заявками мешканців;
- при необхідності заміняти прокладки водопровідних кранів та ремонтувати зливні бачки;
- усувати засмічення в системі;
- утеплювати трубопровід, що проходить у відкритих і охолоджених місцях;
- тримати в порядку поливальні пристрої.
Після завершення ремонтних робіт необхідно привести у належний стан зіпсований благоустрій території та/або будинку.
5.3.5. При наявності місцевих насосних установок для підвищення тиску необхідно:
- систематично стежити за її справним станом та роботою;
- включати і зупиняти електродвигун водопідкачки в суворо встановлений термін;
- регулярно змазувати підшипники електродвигуна і насоса;
- виконувати заміну сальників насосів;
- перетягати і зміщувати ремені;
- проводити дрібний ремонт всієї установки;
- утримувати в справності регулювальну апаратуру і контрольні пристрої.
5.4. Сміттєпроводи
5.4.1. Для безперебійної роботи сміттєпроводів необхідно дотримуватись вимог державних будівельних норм.
5.4.2. Оглядають сміттєпроводи не рідше двох разів на місяць.
Виявлені недоліки (нещільність кріплення клапанів, випадання гумових прокладок, тріщини штукатурки біля клапанів, поява запаху та комах, пошкодження вентиляції змінних збірників і бункерів, їх переповнення та ін.) повинні бути усунуті.
5.4.3. Дверцята (ревізії) у верхній частині стовбурів сміттєпроводів повинні бути завжди замкнені, щоб уникнути їх відкривання потоком гарячого повітря при самозайманні сміття.
5.4.4. Підлогу біля завантажувальних клапанів і клапанів сміттєпроводів необхідно утримувати в чистоті. Клапани промивати щотижня, не допускаючи проникнення води в стовбур сміттєпроводу, та після промивання обов'язково протирати. Догляд за клапанами, розташованими в квартирах, входить в обов'язок мешканців.
5.4.5. Щомісяця бункери, стовбури і завантажувальні клапани необхідно знімати і ретельно очищати від бруду щітками, зволоженими мильно-содовим розчином (2,60 г соди і 3,8 г мила на відро води).
5.4.6. Сміттєприймальні камери необхідно утримувати в чистоті, щодня ретельно очищати їх від сміття і промивати.
Для дезінфекції каналів сміттєпроводів слід застосовувати розчини: лізолу (8-5%), креоліну (8-5%), нафталізолу (15-10%), фенолу (3-5%), метасилікату натрію (1-3%).
5.4.7. Сміттєприймальні камери необхідно охороняти від гризунів. Для цього нижню частину дверей камери і поріг оббивають листовою сталлю, бетонують отвори в підлозі і стінах камери.
З появою гризунів камери дезінфікують працівники санітарно-епідеміологічної станції.
5.4.8. Камери повинні мати штучне освітлення, їх опалюють і захищають від ґрунтових і атмосферних вод. Двері камери повинні бути закриті на замок.
5.4.9. Необхідно стежити за тим, щоб сміттєзбиральники, що приймають сміття зі стовбура, не переповнялися, а сміття не розсипалося по підлозі камери.
5.4.10. Сміття з камер необхідно видаляти щодня в години, установлені графіком роботи міського спеціального підприємства з вивозу сміття. Сміттєзбиральники попередньо чи під час вивозу сміття виносять з приймальної камери у визначене місце двору, розташоване осторонь від дитячих майданчиків.
5.4.11. Контейнери ємністю 400-800 л, що перебувають у сміттєкамері під завантаженням, установлюють на візки, за допомогою яких їх викочують із сміттєкамери, а потім піднімають краном контейнеровозної машини.
5.4.12. При використанні переносних сміттєзбиральників (ємністю 80-100 л) кількість збірників у камері повинна забезпечувати прийняття сміття між термінами вивозу.
5.4.13. Перед початком спорожнювання бункера необхідно закрити його верхній шибер, що відкривається після очищення.
5.4.14. Після кожного спорожнювання сміттєзбиральники необхідно промивати водою.
5.4.15. Контейнери, що вивозять міські контейнерні машини, повинні доставлятися назад чистими.
5.4.16. Вентиляція сміттєпроводу повинна забезпечувати постійну тягу повітря зі стовбура шахти через витяжну трубу в атмосферу, щоб уникнути проникнення запахів із шахти на сходові клітки та у жилі приміщення.
5.4.17. Вентиляцію сміттєпроводів щомісяця перевіряють через відкриті завантажувальні клапани в нижньому і верхньому поверхах за допомогою диму від запаленого паперу.
5.4.18. Із сміттєприймальної камери в нижній кінець стовбура повинен бути забезпечений вільний приплив повітря. У верхній бічній частині стінки бункера під стовбуром ставлять ґрати із загальним перетином 150-200 кв. см (із отворами не більш 5 кв. см для захисту від гризунів).
5.4.19. У теплу пору року та особливо при відсутності вітру, якщо розрідження в стовбурі не може бути забезпечено різницею температур усередині і поза будинком чи дефлектором, необхідно, щоб постійно працював вентилятор (побудник тяги). У холодний час року вентилятор вимикають.
5.4.20. Для зниження шуму при відкритті і закритті завантажувального клапана і щоб уникнути поширення запаху зі сміттєпроводу, по периметру нерухомої частини клапана і його обертової коробки (у закритому і відкритому положенні) ставлять прокладки з м'якої гуми, які періодично замінюють.
