Про затвердження Правил охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом

8.3.19. У разі аварії працівники повинні діяти відповідно до ПЛАС, діючого на підприємстві, розробленого відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.

8.3.20. Біля робочих місць повинні бути розміщені таблички, які пояснюють значення засобів сигналізації, що використовуються, і режим керування конвеєром.

8.3.21. Конвеєри, призначені для транспортування аміачної селітри насипом, повинні бути обладнані в місцях виділення пилу місцевими відсмоктувачами, підключеними до вентиляційної системи підприємства.

8.3.22. Місця періодичного змащення конвеєрів (підшипники барабанів та шасі, редуктор) повинні бути доступні без зняття захисних пристроїв.

8.3.23. Контроль за експлуатацією конвеєрів здійснює працівник, призначений наказом роботодавця відповідальним за безпечну експлуатацію транспортних засобів, який пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці у порядку, передбаченому НПАОП 0.00-4.12-05.

Не рідше одного разу на тиждень цей працівник повинен перевіряти положення установки конвеєра і прилягання стрічки до роликів на нижній і верхній гілках, знос скребків очисного пристрою, прилягання смуг відбортовки навантажувального або перевантажувального пунктів, правильність навантаження стрічки матеріалом.

8.3.24. Виявлені у процесі експлуатації і огляду неполадки, а також проведені ремонтні роботи повинні відмічатися у журналі обліку роботи конвеєрів згідно з вимогами ГОСТ 20-85.

8.3.25. Після закінчення роботи необхідно виконати послідовно такі дії:

відключити конвеєр від електромережі;

очистити стрічку конвеєра, барабани, натяжну і приводну станції, а також приймальні і завантажувальні пристрої від налиплої аміачної селітри.

8.3.26. На відключених апаратах при роботі людей на лінії повинні вивішуватися попереджувальні плакати "НЕ ВМИКАТИ - ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!".

8.3.27. Під час планово-попереджувального огляду та випробувань стрічкових конвеєрів, які проводяться в терміни, вказані в інструкціях з експлуатації, проводиться повний огляд, перевірка і ремонт приводної та натяжної станцій конвеєра, очисних і гальмових пристроїв, стрічок, роликового опору і центрувальних приладів, за необхідності замінюється неякісне мастило, перевіряється рівень масла у редукторах і рідини в гідромуфтах, прилягання колодок до гальмового шківа, рухливість гальмової системи, знос гальмових шківів і колодок, надійність затягування болтових з'єднань вузлів приводної та натяжної станцій, стан сполучених муфт, зварних швів барабанів стрічкових конвеєрів.

8.3.28. Поточний ремонт конвеєрних стрічок повинен проводитися безпосередньо на конвеєрі відповідно до вимог ГОСТ 20-85 за інструкціями розробників та виробників стрічок методом гарячої або холодної вулканізації за температури навколишнього повітря не нижче 0 град.С.

8.3.29. Під час пуску стрічкового конвеєра після ремонту або аварійної зупинки, який проводиться у присутності працівника, призначеного відповідальним за безпечну експлуатацію транспортних засобів, необхідно проводити замір усіх параметрів, що контролюються, як у неробочому, так і в робочому стані.

8.3.30. Для локалізації і гасіння пожеж приводів стрічкових конвеєрів повинні бути передбачені первинні засоби пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 і НАПБ Б.03.001-2004, а також (за необхідності) встановлені стаціонарні системи пожежогасіння. Порядок оснащення стаціонарними системами пожежогасіння визначається згідно з вимогами НАПБ Б.06.004-2005.

8.3.31. Не допускається експлуатація конвеєра за відсутності або несправності засобів протипожежного захисту.

8.3.32. Не дозволяється:

зберігати горючі рідини, змащувальні і обтиральні матеріали поблизу пускових пристроїв;

перевозити на стрічкових конвеєрах сторонні матеріали і людей;

ремонтувати електроустаткування, яке перебуває під напругою;

підсипати між стрічкою і приводним барабаном у разі пробуксовки пісок або підливати смолу.

9.1. Загальні вимоги

9.1.1. Технологічні процеси перероблення аміачної селітри у виробництві кальцієвої селітри та комплексних і рідких мінеральних добрив повинні вестись відповідно до затверджених технологічних регламентів.

9.1.2. Безпека технологічних процесів повинна забезпечуватися додержанням вимог "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (далі - ГОСТ 12.3.002-75).

9.1.3. Повітря, що аспірується, та технологічні відходи, які не повертаються в технологічний процес, перед викидом їх в атмосферу повинні бути очищені від шкідливих домішок відповідно до вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря", вимог "Охрана природи. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями", затверджених постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 24.08.78 N 2329 (ГОСТ 17.2.3.02-78).

9.1.4. Технологічні процеси повинні бути організовані так, щоб рівні забруднення водойм відходами та стічними водами не перевищували встановлені нормативи відповідно до вимог "Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране поверхностных вод от загрязнения", затверджених постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 25.06.86 N 1790 (ГОСТ 17.1.3.13-86).

9.1.5. Не дозволяється працювати на несправному устаткуванні.

9.2. Вимоги безпеки під час перевезення аміачної селітри

9.2.1. Аміачну селітру насипом необхідно перевозити автомобільним транспортом згідно з Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.2004 N 822, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за N 1040/9639, та залізничним транспортом згідно з Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N 795/5986, та Правилами перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 872/5093.

9.2.2. Працівники суб'єктів перевезення небезпечних вантажів повинні пройти спеціальне навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів відповідно до вимог Порядку проведення спеціального навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 N 1285.

9.2.3. Водії автотранспортних підприємств, зайняті перевезенням аміачної селітри, відповідно до вимог чинного законодавства повинні:

забезпечуватися спецодягом і засобами індивідуального захисту у порядку, передбаченому Типовими нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту, затвердженими наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 20.10.98 N 207, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 04.01.99 за N 1/3294 (НПАОП 60.2-3.06-98);

бути ознайомленими з основними вимогами виробничої санітарії, особистої гігієни та правилами надання першої медичної допомоги відповідно до вимог чинного законодавства.

9.2.4. Транспортування аміачної селітри насипом повинно проводитися у закритих або критих брезентом транспортних засобах, оснащених вогнегасниками відповідно до вимог Норм оснащення вогнегасниками колісних транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 N 1128 (зі змінами) (НАПБ Б.06.005-97). Брезент повинен бути виготовлений із вологостійкого та вогнестійкого матеріалу і закривати з усіх боків борти не менш ніж на 200 мм. Кузов не повинен мати механічного пошкодження, і його матеріали та покриття не повинні вступати у взаємодію з аміачною селітрою.

9.2.5. Транспортування аміачної селітри насипом залізничним транспортом дозволяється у вагонах типу мінераловоза або хоперцементовоза.

9.2.6. Транспортування аміачної селітри з глибинних складів до місця її використання повинно здійснюватися спеціальними засобами (автонавантажувачами, розкидачами) або засобами загального призначення (тракторними причепами, автомобілями тощо), що пристосовані для таких цілей.

9.2.7. Перевезення разом з аміачною селітрою працівників, харчових продуктів, предметів домашнього вжитку та інших вантажів, не передбачених транспортно-супровідною документацією, забороняється.

9.2.8. Транспортне марковання дорожньо-транспортних засобів проводиться відповідно до вимог "Вантажі небезпечні. Марковання" (далі - ДСТУ 4500-5:2005).

9.2.9. Перевезення порожніх вантажних одиниць та вантажних транспортних одиниць, не очищених і не знешкоджених від аміачної селітри, класифікованої як небезпечний вантаж, повинно здійснюватися відповідно до вимог Правил з перевезення небезпечних вантажів.

9.2.10. Неприпустиме потрапляння в аміачну селітру під час її перевезення горючих речовин (нафтопродуктів, торфу, соломи, макухи, тирси, сірки тощо), а також порошків металів (алюмінію, міді, цинку та ін.) та їх оксидів, оскільки за їхньої наявності можливе загоряння аміачної селітри, вона також стає вибухонебезпечною.

9.3. Вимоги безпеки під час використання аміачної селітри у виробництві кальцієвої селітри

9.3.1. Кальцієва селітра випускається як індивідуальний продукт (добриво), так і у вигляді сумішей з карбамідом за різних співвідношень.

9.3.2. Аміачна селітра насипом використовується для отримання кальцієвої селітри за такими методами:

шляхом взаємодії азотної кислоти з вапняним молоком (вапном, крейдою або іншою кальцієвмісною сировиною), розчиненням аміачної селітри в одержаному упареному розчині нітрату кальцію з подальшою грануляцією продукту в барабанних грануляторах-сушарках;

змішуванням розчинів аміачної селітри та нітрату кальцію і подальшою грануляцією продукту в барабанних грануляторах-сушарках (БГС).

9.3.3. Небезпека роботи апарату БГС обумовлюється:

достатньо високою температурою теплоносія (приблизно 850 град.С), а за умови порушення технологічного процесу можливе екзотермічне розкладання продукту;

утворенням нерухомого шару продукту на дні барабана у разі його зупинки, коли через зниження тепловідводу може відбутися прискорення екзотермічної реакції розкладання;

наявністю у теплоносії сажі (внаслідок неповного згоряння природного газу), яка може створювати небезпеку утворення суміші вуглець - окиснювач і сприяти прискоренню процесу термічного розкладання селітри в результаті значного виділення тепла під час окиснювання вуглецю.

9.3.4. У процесі виробництва кальцієвої селітри необхідно передбачати автоматичне припинення подавання інертного газу у разі зупинки апарата БГС.

9.3.5. Усі виробничі приміщення повинні бути обладнані загальнообмінною примусовою вентиляцією, а місця можливого запилення - місцевими відсмоктувачами.

9.3.6. Під час роботи з кальцієвою селітрою слід користуватися засобами індивідуального захисту згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.01-08:

костюми захисні відповідно до вимог "Костюмы мужские для защиты от кислот. Технические условия" (ГОСТ 27652-88), "Костюмы женские для защиты от кислот. Технические условия" (ГОСТ 27654-88);

чоботи спеціальні гумові відповідно до вимог ГОСТ 12.4.072-79;

куртка бавовняна на утеплювальній підкладці (на зовнішніх роботах узимку) відповідно до вимог "Одежда верхняя пальтово-костюмного ассортимента. Общие технические условия" (ДСТУ ГОСТ 25295:2005);

окуляри захисні відповідно до вимог ГОСТ 12.4.013-85;

півмаски фільтрувальні пилозахисні або протигазові та комбіновані фільтри відповідно до вимог ДСТУ EN 149:2003 і ДСТУ EN 14387:2006.

9.4. Вимоги безпеки під час використання аміачної селітри у виробництві рідких мінеральних добрив (КАС)

9.4.1. Аміачну селітру використовують для одержання рідких мінеральних добрив на основі розчинів карбаміду і аміачної селітри (КАС). Залежно від співвідношення вмісту карбаміду і аміачної селітри випускають декілька марок КАС із вмістом азоту від 28 до 34%.

9.4.3. Зберігання і застосування розчинів КАС повинно бути обмежене весняно-осіннім періодом.

9.4.4. Для зберігання розчинів КАС можуть бути використані ємності, виготовлені із склопластиків і вуглецевої сталі, зі щільно закритим люком.

9.4.5. Не допускається розгерметизація посудин з розчинами КАС і видалення з них води, оскільки можливе утворення твердої суміші карбаміду з аміачною селітрою, взаємодія між якими може призвести до вибуху.

9.4.6. Транспортування розчинів КАС здійснюється усіма видами транспорту згідно з нормативними документами, якими регламентується їх перевезення відповідним видом транспорту.

9.4.7. Транспортування КАС повинно проводитися спеціальними транспортними засобами, оснащеними іскрогасниками, з відрегульованими запобіжно-випускними клапанами, технічно справними запірними пристосуваннями та герметично закритими люками, штуцерами.

9.4.8. Норма заповнення контейнера-цистерни повинна відповідати встановленій стандартом або технічними умовами на продукцію і забезпечувати залишок незаповненого простору, достатній для того, щоб рідина не заповнила увесь внутрішній об'єм тари за температури 55 град.С.

9.4.9. Конструкція дорожньо-транспортних засобів, які використовуються для транспортування розчинів КАС, повинна відповідати вимогам нормативних документів на їх виготовлення та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів і вимогам цих Правил.

9.4.10. Дорожньо-транспортні засоби, які використовуються для транспортування розчинів КАС, повинні мати марковання, нанесене відповідно до вимог ДСТУ 4500-5:2005.

9.4.11. Транспортні засоби після закінчення транспортування розчину КАС повинні бути промиті гарячою водою під тиском або парою і залишені відкритими до повного висихання.

9.4.12. Майданчик, на якому розташовані ємності для зберігання КАС, повинен бути огороджений та мати тверде рівне покриття. Місця приймання і видачі КАС повинні мати приямки для збору випадкового або аварійного розливу рідини.

9.4.13. Усі операції щодо заповнення посудин, призначених для зберігання КАС і заправки транспортних засобів, повинні проводитися тільки механізованим способом закритою герметичною системою трубопроводів.

9.4.14. Під час зливу КАС із транспортних цистерн у резервуари зберігання повинен проводитися постійний контроль показників вимірювальних приладів і герметичності системи.

9.4.15. Для запобігання вибухам під час виготовлення розчинів КАС необхідно:

перевіряти посудину перед завантаженням розчинів КАС на відсутність азотної кислоти, оскільки утворення вибухонебезпечного нітрату карбаміду неприпустимо;

промивати водою устаткування перед ремонтом;

періодично контролювати термоізоляцію, оскільки просочена розчином КАС термоізоляція небезпечна і втрачає ізоляційні властивості.

Не можна проводити теплоізоляцію потенційних місць витоку розчинів (фланцеві з'єднання, вентилі). У цих місцях слід використовувати знімальні ізоляційні муфти, які необхідно періодично оглядати.

Не можна застосовувати зварювальну апаратуру під час видалення термоізоляції, слід уникати сильних механічних ударів. Робота буде безпечнішою, якщо термоізоляцію просочити водою.

9.5. Вимоги безпеки під час використання аміачної селітри для виготовлення комплексних мінеральних добрив

9.5.1. Аміачна селітра - важливий компонент комплексних мінеральних добрив, до складу яких входять, як правило, сполуки фосфору і калію. Одним із найважливіших видів таких добрив є нітрофоска. Нітрофоску отримують шляхом змішування хлориду калію, амофосу і аміачної селітри.

9.5.2. Технологічне обладнання для виготовлення комплексних добрив відповідно до вимог ДБН В.2.2-7-98 та цих Правил може встановлюватися на відкритій, захищеній від впливу атмосферних факторів площадці промислового майданчика складу аміачної селітри.

9.5.3. Під час виготовлення комплексного добрива не допускається потрапляння сторонніх металевих предметів у зону перемішування мішалкою.

9.5.4. Необхідно забезпечувати контроль кислотності нітрофоски, не допускати її підвищення і дотримуватися температур, що регламентуються у процесі її виробництва і сушіння, з метою попередження мимовільного розкладання нітрофоски із залповим викидом токсичних газів.

9.5.5. Повинна бути передбачена достатня площа отвору, крізь який відбувається скидання надлишкового тиску, що утворюється під час спалаху аеросуспензії.

9.5.6. Будівля складу комплексних добрив може бути і окремою одноповерховою будівлею, яка належить до II ступеня вогнестійкості відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002. У будівлі складу повинна бути передбачена необхідна кількість евакуаційних виходів із будівлі, але не менше двох.

9.5.7. За ступенем надійності електрозабезпечення виробництво комплексних мінеральних добрив повинно належити до користувачів III категорії. Усі електротехнічні вироби повинні відповідати вимогам "Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды" (ГОСТ 15150-69), вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017, і Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).

9.5.8. Для штучного освітлення приміщень повинні застосовуватися газорозрядні лампи з світловіддачею не менше 65 лм/Вт і кольоропередачею не менше 70-75 Ra.

9.5.9. Не можна, щоб металеві частини електроустановок та заземлювальні провідники торкалися міндобрива.

9.5.10. Системи вентиляції повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021-75 та СНиП 2.04.05-91.

9.5.11. Пожежна сигналізація повинна виконуватися автоматично на базі теплових пожежних сигналізаторів або ручними пристроями для подавання сигналу тривоги в систему пожежної сигналізації на випадок пожежі.

9.5.12. Гасіння осередків займання комплексних мінеральних добрив на основі аміачної селітри повинно проводитися водою.

9.5.13. На промисловому майданчику виробництва комплексних мінеральних добрив повинні бути передбачені підземні резервуари для зберігання розрахункового запасу води для пожежогасіння.

9.5.14. Слід періодично вимірювати температуру мінерального добрива на основі аміачної селітри в бурті. Якщо температура наближається до 50 град.С, бурт необхідно негайно перемістити.

10.1. Загальні вимоги

10.1.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи необхідно виконувати відповідно до вимог "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.009-76) та ГОСТ 12.3.002-75 і Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).

10.1.2. Навантажувально-розвантажувальні роботи з аміачною селітрою насипом необхідно виконувати механізованим способом за допомогою підйомно-транспортного устаткування та засобів малої механізації.

10.1.3. Місця проведення навантажувально-розвантажувальних робіт повинні бути обладнані знаками безпеки відповідно до вимог "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT)" (далі - ДСТУ ISO 6309:2007), відповідати вимогам пожежної безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 та техніки безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт на транспортно-складських роботах відповідно до вимог чинного законодавства.

10.1.4. Рух транспортних засобів у місцях проведення навантажувально-розвантажувальних робіт повинен бути організований за схемою, затвердженою роботодавцем, з установленням відповідних дорожніх знаків згідно з вимогами "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування" (ДСТУ 4100-2002).

10.1.5. У місцях проведення навантажувально-розвантажувальних робіт з аміачною селітрою вміст шкідливих речовин і пилу в повітрі робочої зони не повинен перевищувати граничнодопустимих концентрацій відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88. Розсипи аміачної селітри повинні бути ретельно зібрані.

10.1.6. У разі зміни метеорологічних умов, які негативно впливають на фізико-хімічний стан аміачної селітри, навантажувально-розвантажувальні роботи повинні бути припинені або мають бути вжиті заходи для створення безпечних умов проведення робіт.

10.2. Вимоги безпеки під час використання навантажувально-розвантажувальних механізмів (машин)

10.2.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи із застосуванням конвеєрів повинні проводитися відповідно до вимог чинного законодавства.

10.2.2. Перед початком навантаження аміачної селітри і після її вивантаження всі транспортні засоби відповідно до вимог цих Правил повинні бути ретельно очищені від залишків будь-яких попередніх вантажів, сторонніх речовин і забруднень, промиті і просушені.

10.2.3. Під час навантажувально-розвантажувальних робіт у складах аміачної селітри з твердим і рівним покриттям дозволяється використовувати пересувні механізми з акумуляторними електроприводами та автонавантажувачі з двигунами внутрішнього згоряння з обов'язковим використанням іскрогасників на вихлопних трубах двигунів.

10.3. Вимоги безпеки під час навантаження аміачної селітри

10.3.1. Бурти аміачної селітри повинні мати укоси з нахилом, який відповідає куту природного укосу для вантажів цього виду, або бути огороджені міцними підпірними стінками.

10.3.2. У разі злежування аміачної селітри під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт не слід допускати її відбір шляхом утворення підкопу, щоб уникнути обвалення зводу бурту.

10.3.3. Під час навантаження (розвантаження) ємностей з аміачною селітрою у їхній верхній частині відповідно до вимог чинного законодавства повинні бути передбачені спеціальні пристрої, які виключають падіння працівників усередину.

10.3.4. Під час переміщення по насипу аміачної селітри працівники повинні користуватися запобіжними поясами із страхувальним тросом або слід встановлювати трапи і настили з поручнями по всьому шляху пересування.

10.3.5. Не допускається перебування працівників у ємності, що заповнюється аміачною селітрою.

10.3.6. Виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничних станціях повинно проводитися відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.12.2007 N 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.12.2007 за N 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07), і НАПБ А.01.001-2004.

10.3.7. Підніматися на дах мінераловозів для відкриття і закриття кришок люків слід через спеціальні виходи (двері) люкових майданчиків складу і лише після повної зупинки вагона.

10.3.8. Під час ліквідації зависання у разі злежування аміачної селітри у вагонах-мінераловозах (за допомогою вібраторів і спеціальних пристосувань) перебування працівників безпосередньо під зависаючим вантажем і на його поверхні не допускається.

10.3.9. Перед початком роботи з очищення ємностей (мінераловозів) перевіряється вміст шкідливих і вибухонебезпечних речовин і відповідно до чинних нормативно-правових актів з охорони праці, що регулюють вимоги до виконання таких робіт, працівникам повинен бути виданий наряд-допуск та проведений цільовий інструктаж відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-05 безпосередньо на робочому місці.

Не допускається входити в неочищені від залишків вантажу ємності без протигаза за наявності в повітрі концентрації шкідливих речовин більше граничнодопустимої норми, встановленої ГОСТ 12.1.005-88. Перед початком роботи необхідно встановлювати огородження та вивішувати попереджувальний знак: "Небезпечна зона".

10.3.10. Роботи з очищення і ремонту ємностей допускається виконувати тільки бригадою, що складається не менше ніж із двох працівників (один виконує роботу всередині ємності, інший за ним спостерігає зовні).

Працівник, який перебуває зовні, повинен тримати запобіжний трос, який закріплено на поясі працівника, що перебуває всередині ємності. Робота в ємностях без спостерігача не допускається.

10.3.11. Для забезпечення безпеки працівника у мінераловозі між ним та працівником, який перебуває біля люка мінераловоза, має бути забезпечений двосторонній зв'язок.

10.3.12. Під час спускання в ємність не можна тримати в руках будь-які предмети. Усі необхідні для роботи інструменти і матеріали необхідно опускати в ємність окремо.

10.3.13. Тривалість перебування працівників у ємностях не повинна перевищувати 45 хвилин, після чого вони мають відпочити зовні протягом 15 хвилин.

10.3.14. Не допускається закривати ємності, не переконавшись у відсутності в них людей.

10.3.15. У разі потреби пропарювання ємностей гострою парою слід дотримуватись таких заходів безпеки:

перед пуском пари у відкриті ємності слід переконатись у відсутності в них людей;

під час подачі пари в ємність за допомогою шланга слід опустити його на дно ємності й надійно закріпити біля горловини.

Після пропарювання ємності мають бути створені умови для виходу пари. Перед відкриттям ємності після пропарювання необхідно перевірити, чи закрита подача пари в ємність.

10.3.16. Для внутрішнього огляду мінераловозів під час їхньої підготовки до навантаження необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства і використовувати переносні світильники напругою не більше 12 В, рівень вибухозахисту або ступінь захисту яких повинен відповідати вимогам ПУЕ:2006 Правила улаштування електроустановок.

10.3.17. Після закінчення навантажувально-розвантажувальних робіт пересувні механізми повинні бути виведені зі складу, встановлені на місцях стоянки згідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76 і ретельно очищені від аміачної селітри.

10.4. Вимоги до розміщення і підготовки навантажувально-розвантажувальних майданчиків

10.4.1. Місця проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, розміщення на них будівель (споруд) і відокремлення їх від житлової забудови санітарно-захисними зонами повинні відповідати вимогам будівельних і санітарних норм і правил.

10.4.2. Місця проведення навантажувально-розвантажувальних робіт повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91, "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" (ГОСТ 12.4.009-83), НАПБ А.01.001-2004 та вимогам інших чинних нормативних документів з пожежної безпеки.

10.4.3. Місця проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, включно з проходами і проїздами, повинні мати природне і штучне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28-2006. Типи світильників необхідно вибирати залежно від умов середовища і властивостей вантажу.

10.4.4. У районі навантажувально-розвантажувальних майданчиків (рамп) не дозволяється рух локомотивів, які дають іскри, а також зупинка цистерн з горючими речовинами, міцними кислотами, органічними рідинами та іншими речовинами, які можуть окиснюватися продуктами розкладу аміачної селітри.

11.1. Загальні вказівки щодо забезпечення пожежної безпеки під час експлуатації, ремонту устаткування і виконання технологічних операцій з аміачною селітрою насипом повинні відповідати положенням Закону України "Про пожежну безпеку" та вимогам НАПБ А.01.001-2004, НАПБ В.01.013-79/131, ГОСТ 12.1.004-91 і "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.010-76).

11.2. Інструкції щодо забезпечення пожежної безпеки на виробничих дільницях і в структурних підрозділах підприємств, де переробляється і зберігається аміачна селітра насипом, повинні розроблятися роботодавцем відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" та вимог НАПБ А.01.001-2004, НАПБ В.01.013-79/131, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76 і цих Правил.

11.3. Виробничі, допоміжні та підсобні приміщення (цехи, склади і відкриті стоянки техніки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 і НАПБ Б.03.001-2004.

Експлуатація вогнегасників повинна виконуватись відповідно до вимог НАПБ Б.01.008-2004, а їхнє технічне обслуговування - відповідно до вимог ДСТУ 4297:2004. Оснащення об'єктів стаціонарними системами пожежної сигналізації і пожежогасіння повинно здійснюватись відповідно до вимог НАПБ Б.06.004-2005 і "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.10.98 N 247 (ДБН В.2.5-13-98).

11.4. На території, у приміщеннях складів для зберігання аміачної селітри і на дільницях об'єктів її перероблення повинні бути вивішені знаки, які забороняють користуватися відкритим вогнем, відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007.

11.5. Для підтримки пристроїв захисту від блискавки у справному стані необхідно регулярно проводити їх ревізію відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002:

для будівель і споруд I і II категорій вогнестійкості із захистом від блискавки - щороку;

для III категорії - не рідше одного разу на три роки зі складанням акта, в якому зазначаються виявлені дефекти.

Усі виявлені пошкодження і дефекти повинні бути негайно усунені.

11.6. Для захисту від статичної електрики повинні заземлятися усі металеві і електропровідні неметалеві частини устаткування і електроустаткування. Заземлення повинно виконуватись відповідно до вимог "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление" (ГОСТ 12.1.030-81) і "ССБТ. Изделия электротехнические" (ГОСТ 12.2.007.0-75).

Такі роботи повинні виконуватися відповідно до чинних нормативно-правових актів з охорони праці, що регулюють вимоги до їхнього виконання.

Переробку сипких матеріалів належить вести в металевому або елетропровідному неметалевому обладнанні.

11.7. Стаціонарні системи пожежної сигналізації та пожежогасіння необхідно підтримувати у працездатному стані і виконувати всі операції, передбачені інструкціями з їх експлуатації.

11.8. Пожежу, спричинену термічним розкладанням аміачної селітри, необхідно гасити великою кількістю води.

11.9. Не допускається куріння та користування відкритим вогнем на складах і вантажних платформах аміачної селітри. Проведення вогневих робіт допускається у разі дотримання вимог, регламентованих НАПБ А.01.001-2004, НАПБ В.01.013-79/131, Інструкцією з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), і Загальними правилами вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв, затвердженими наказом Державного комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР 06.09.88 (НПАОП 0.00-1.41-88), а також за наявності наряду-допуску на їх проведення, оформленого відповідно до цих нормативних документів.

11.10. У разі виникнення пожежі працівники зобов'язані:

терміново викликати пожежну охорону;

поінформувати старшого працівника зміни і діяти відповідно до ПЛАС, що діє на підприємстві, розробленого згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.33-99;

евакуювати людей з території, де виникла пожежа;

за необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби;

приступити до гасіння пожежі за допомогою наявних первинних засобів пожежогасіння і (за наявності) стаціонарних систем пожежогасіння з ручним пуском.

11.11. Спеціальні пожежні щити (стенди) для розміщення первинних засобів пожежогасіння слід встановлювати відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004. На пожежному щиті (стенді) повинні розміщуватись ті первинні засоби пожежогасіння, які використовують у цьому приміщенні, споруді, на установці.

12.1. Вимоги запобігання аварійним ситуаціям

12.1.1. Характерні причини детонації аміачної селітри такі:

наявність замкнутого об'єму і відсутність вільного виходу для газоподібних продуктів розкладання;

пожежа, яка супроводжується горінням значної кількості аміачної селітри;

забруднення селітри деякими домішками;

потрапляння у плав аміачної селітри розжарених предметів і дерев'яних елементів об'єкта, що горить;

проникнення полум'я в глиб штабеля аміачної селітри і підвищення тиску газів, що виділяються всередині маси речовин під час горіння.

12.1.2. Для попередження розвитку можливих аварій під час зберігання і перероблення аміачної селітри необхідно вживати таких першочергових заходів:

використовувати негорючі і важкогорючі конвеєрні стрічки та інші матеріали;

не зберігати аміачну селітру разом з горючими матеріалами;

дотримуватись норм технологічного процесу під час перероблення аміачної селітри та умов її зберігання у складських приміщеннях;

застосовувати пристрої захисту устаткування;

своєчасно виконувати графіки ППР устаткування, машин;

проводити ознайомлення працівників з їхніми діями на робочому місці відповідно до плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій, що діє на підприємстві, розробленого відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99;

використовувати електроустаткування у вибухозахищеному виконанні;

не допускати проїзду транспорту, не оснащеного іскрогасниками, територією підприємства;

застосовувати пристрої блискавкозахисту і захисного заземлення будівель, споруд і устаткування;

використовувати технологічні процеси і устаткування, які задовольняють вимогам електростатичної іскробезпеки;

підтримувати температуру нагрівання поверхні машин, устаткування, приладів, які можуть увійти в контакт з аміачною селітрою, нижче граничнодопустимої і яка не повинна перевищувати 80% температури її термічного розкладання.

12.1.3. Під час будівництва загальні вимоги безпеки системи протипожежного і противибухового захисту повинні регламентуватися вимогами ДБН В.1.1-7-2002.

12.1.4. Для обмеження поширення і розвитку пожежі слід забезпечувати:

необхідну вогнестійкість будівель і споруд;

використання негорючих матеріалів для внутрішньої обробки приміщень;

дотримання протипожежних розривів між будівлями і спорудами;

аварійне відключення і перемикання установок і комунікацій;

встановлення пристроїв (бортики, порожки), які запобігають або обмежують розлив і розтікання аміачної селітри під час пожежі;

подавання вогнегасних речовин (води) стаціонарними системами пожежогасіння або пересувною протипожежною технікою.

12.1.5. Для попередження загоряння аміачної селітри на заводських складах необхідно виключити:

розсипи продукту під час завантаження буртів і вагонів;

наявність сторонніх забруднень (розсипи, залишки попередніх вантажів) у машинах, які подаються під завантаження, і в складах;

зберігання або перевезення разом з аміачною селітрою будь-яких інших речовин і матеріалів;

наявність у складі підвалів, каналів, приямків та інших заглиблень у підлозі, а також пазів, що є невидимими, і ділянок, у яких можуть скупчуватися розсипи і забруднення;

появу сторонніх осіб на складі.