Про затвердження типових положень про реабілітаційну установу змішаного типу для інвалідів і дітей-інвалідів з розумовою відсталістю і про установу постійного та тимчасового перебування інвалідів з розумовою відсталістю

На виконання пункту 2 розділу IV Державної програми розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на період до 2011 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року N 716,

1. Затвердити типові положення про реабілітаційну установу змішаного типу для інвалідів і дітей-інвалідів з розумовою відсталістю і про установу постійного та тимчасового перебування інвалідів з розумовою відсталістю, що додаються.

2. Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій до 1 січня 2008 року вжити заходів щодо створення та організації діяльності реабілітаційних установ змішаного типу для інвалідів і дітей-інвалідів з розумовою відсталістю та установ постійного та тимчасового перебування інвалідів з розумовою відсталістю.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра В. Дьяченка.

1.1. Реабілітаційна установа змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів з розумовою відсталістю і психічними захворюваннями (далі - Установа) є установою, цільовим призначенням якої є здійснення заходів, спрямованих на надання реабілітаційних послуг особам з розумовою відсталістю та психічними захворюваннями.

1.2. Установа може утворюватися на основі державної, комунальної і приватної форм власності, не маючи на меті отримання прибутку.

1.3. Установа державної або комунальної форм власності утворюється, реорганізується та ліквідується на підставі рішення відповідного місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Установа приватної форми власності утворюється, реорганізується та ліквідується її засновником відповідно до чинного законодавства.

1.4. На підставі Типового положення про реабілітаційну установу змішаного типу для інвалідів і дітей-інвалідів з розумовою відсталістю (далі - Типове положення) Установа розробляє власне положення, що затверджується засновником.

1.5. Види діяльності, що потребують ліцензування, здійснюються Установою після отримання в установленому порядку відповідної ліцензії.

1.6. Установа розміщується на територіях зі спеціально побудованими або пристосованими приміщеннями, що відповідають безбар'єрній архітектурі, санітарно-гігієнічним, протипожежним вимогам, техніці безпеки, мають усі види комунального благоустрою з урахуванням специфіки захворювань осіб, що відвідують Установу.

1.7. У своїй діяльності Установа керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці, МОЗ, іншими нормативно-правовими актами з питань реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів, а також цим Типовим положенням.

2.1. Установа забезпечує:

2.1.1. Реалізацію завдань, визначених Законами України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про реабілітацію інвалідів в Україні", "Про соціальні послуги", "Про психіатричну допомогу", Концепцією соціальної адаптації осіб з розумовою відсталістю, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 619-р, а також постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року N 716 "Про затвердження Державної програми розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на період до 2011 року", щодо забезпечення прав інвалідів та дітей-інвалідів на отримання реабілітаційних послуг.

2.1.2. Експертну оцінку стану інваліда або дитини-інваліда.

2.1.3. Пріоритетність реабілітаційних заходів, а також установлення наступності реабілітаційного процесу.

2.1.4. Систему комплексної абілітації, реабілітації та догляду відповідно до індивідуальної програми реабілітації.

2.1.5. Сприяння у встановленні опіки чи піклування у випадку визнання інваліда недієздатним.

2.1.6. Сприяння у забезпеченні тимчасового цілодобового догляду за інвалідом та (або) дитиною-інвалідом з розумовою відсталістю (у випадку тимчасової складної життєвої ситуації у законного представника інваліда - на весь період перебігу цієї ситуації).

3.1. Основними структурними підрозділами Установи є:

3.1.1. Кімната долікарського огляду.

3.1.2. Кімната соціально-педагогічної корекції.

3.1.3. Кабінет психокорекції та психотерапії.

3.1.4. Кабінет лікувальної фізкультури та фізичної реабілітації.

3.1.5. Відділення соціальної реабілітації.

3.1.6. Відділення психологічної реабілітації.

3.1.7. Відділення трудової реабілітації.

3.1.8. Відділення медичного супроводу.

3.1.9. Методичний кабінет.

3.1.10. Комплекс господарського обслуговування.

3.1.11. Служба соціального патронату.

4.1. До Установи приймаються діти-інваліди до 18 років та повнолітні інваліди I-III групи з розумовою відсталістю або з психічними захворюваннями відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 N 80 "Про затвердження Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг".

4.2. Показаннями для зарахування до Установи є розумова відсталість будь-якого ступеня, психічні захворювання, за винятком випадків, коли особа, внаслідок наявності в неї тяжкого психічного розладу, вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.

4.3. Протипоказання:

4.3.1. Хронічні захворювання в стадії загострення та інфекційні захворювання.

4.3.2. Венеричні захворювання.

4.3.3. Тяжкі психічні розлади, внаслідок яких особа вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.

5.1. В Установі утворюється реабілітаційна комісія, до якої входять фахівці цього закладу.

На засідання реабілітаційної комісії залучаються представники місцевих органів охорони здоров'я, освіти і науки, а також праці та соціального захисту населення.

5.2. Реабілітаційна комісія Установи здійснює:

5.2.1. Складання індивідуального плану реабілітації.

5.2.2. Контроль за виконанням індивідуальної програми реабілітації інваліда та дитини-інваліда.

5.2.3. Визначення строків і тривалості проходження реабілітації інвалідом або дитиною-інвалідом відповідно до індивідуальної програми реабілітації.

5.2.4. Забезпечення послідовності, комплексності і безперервності виконання реабілітаційних заходів, оцінку їх результатів та ефективності.

5.3. Персональний склад реабілітаційної комісії і положення про неї затверджує керівник Установи.

6.1. На підставі індивідуальної програми реабілітації інваліда та (або) дитини-інваліда фахівці Установи розробляють індивідуальний план реабілітації, що включає комплекс реабілітаційних заходів та враховує діагноз інваліда та (або) дитини-інваліда, їх психофізичний стан, індивідуальні особливості та можливості, відносини між членами сім'ї.

6.2. Індивідуальний план реабілітації затверджується керівником Установи.

6.3. До Установи зараховуються інваліди або діти-інваліди за рішенням реабілітаційної комісії.

6.4. В Установі щорічно утворюються групи, наповнюваність кожної з яких складає 8 осіб.

7.1. Відділення соціального патронату є підрозділом Установи, призначене для надання соціально-побутової допомоги інвалідам та дітям-інвалідам з розумовою відсталістю та з психічними захворюваннями.

7.2. Відділення створюється за наявності не менше 50 осіб, які потребують соціально-побутової допомоги вдома.

7.3. У складі відділень можуть створюватись спеціалізовані бригади соціальних працівників для надання певних видів послуг для інвалідів та дітей-інвалідів з розумовою відсталістю та з психічними захворюваннями.

7.4. Якщо в населеному пункті виявлено менше ніж 50 осіб інвалідів та дітей-інвалідів з розумовою відсталістю та з психічними захворюваннями, які потребують соціально-побутової допомоги вдома, обслуговування може бути організовано по договору з інвалідом або законним представником інваліда або дитини-інваліда.

8.1. Заходи з соціальної реабілітації складаються з:

8.1.1. Навчання інваліда або дитини-інваліда побутовим операціям для задоволення власних фізіологічних потреб.

8.1.2. Опанування навичок захисту власних прав та інтересів.

8.1.3. Забезпечення автономного проживання у суспільстві з необхідною підтримкою.

8.2. Заходи з психологічної реабілітації складаються з:

8.2.1. Проведення психологічної діагностики особистості інваліда або дитини-інваліда, визначення форм, методів, засобів, терміну та процедур психологічної корекції.

8.2.2. Навчання прийомам та методам саморегуляції, самовиховання, самонавчання, формування мотивації до праці.

8.2.3. Проведення індивідуальної психокорекційної роботи.

8.3. Заходи з психолого-педагогічної реабілітації:

8.3.1. Створення умов для всебічного розвитку, засвоєння інвалідом або дитиною-інвалідом знань, умінь і навичок з метою їх адаптації у соціумі.

8.3.2. Проведення корекційно-розвиткової роботи, а саме:

- розвиток здорового сприймання;

- корекція пізнавальної діяльності;

- формування навичок соціально-побутової орієнтації;

- розвиток комунікативної діяльності.

8.4. Заходи з трудової реабілітації складаються з:

8.4.1. Навчання найпростішим трудовим навичкам, дотриманню техніки безпеки.

8.4.2. Сприяння ефективному працевлаштуванню інвалідів.

8.5. Заходи з медичного супроводу включають у себе:

8.5.1. Визначення фізичної, сомато-фізіологічної, сенсорної та психічної спроможності дитини-інваліда за даними індивідуальної програми реабілітації та результатів обстеження лікарями Установи, надання рекомендацій стосовно подальшої можливої (або неможливої) соціальної реабілітації.

8.5.2. Розробку рекомендацій з дозування фізичних та психологічних навантажень, створення стереотипів поведінки, які відповідають фізичним та розумовим можливостям дитини-інваліда.

8.5.3. Визначення адекватності та послідовності заходів лікувально-профілактичного характеру.

8.5.4. Здійснення постійного нагляду та контролю за фізичним, соматичним та психічним станом дітей-інвалідів.

8.5.5. Організацію та контроль виконання в Установі санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та профілактичних заходів, здійснення санітарно-просвітницької роботи.

9.1. Установу очолює керівник, який призначається і звільняється із займаної посади засновником у порядку, передбаченому законодавством.

9.2. Керівник Установи:

9.2.1. Представляє Установу в органах державної влади, установах, організаціях, закладах, на підприємствах, розпоряджається в установленому порядку її майном і коштами, приймає рішення про утворення структурних підрозділів без права юридичної особи.

9.2.2. Видає накази, затверджує функціональні обов'язки працівників, вирішує питання добору і розстановки кадрів, вживає заохочувальних та дисциплінарних заходів.

9.2.3. Затверджує правила внутрішнього розпорядку.

9.2.4. Відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подає в установленому порядку бухгалтерську і статистичну звітність.

9.3. Працівники Установи проходять атестацію відповідно до законодавства незалежно від форми реєстрації, власності та відомчого підпорядкування Установи.

9.4. Штатний розпис Установи затверджується засновником згідно з установленими нормативами відповідної галузі.

9.5. Фінансове забезпечення Установи здійснюється за рахунок коштів засновника.