Про затвердження Правил спортивних змагань з хокею з шайбою

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про фізичну культуру і спорт", абзацу п’ятого підпункту 17 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство молоді та спорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 220 (зі змінами), з урахуванням пропозицій Всеукраїнської громадської організації "Федерація хокею України" та з метою забезпечення належної організації та проведення в Україні змагань з хокею з шайбою НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила спортивних змагань з хокею з шайбою, що додаються.

2. Департаменту олімпійського спорту подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Відділу взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному веб-сайті Міністерства молоді та спорту України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра відповідно до розподілу функціональних обов’язків.

1. Ці Правила визначають основні заходи організації та проведення спортивних змагань з хокею з шайбою, що проводяться на території України.

2. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

арбітр (суддя) - офіційна особа, яка має відповідну суддівську кваліфікацію і призначена для арбітражу матчу змагань;

вихід віч-на-віч (один на один) - ситуація під час гри, яка відповідає усім цим критеріям: атакуючий гравець контролює шайбу або перебуває в очевидному положенні, щоб отримати контроль над вільною шайбою і вийти один на один з воротарем, атакуючий гравець не має суперника між собою і воротами суперника, шайба знаходиться повністю поза синьою лінією зони захисту атакуючого гравця, атакуючий гравець має дійсний гольовий момент;

гравці - гравці обох команд (воротарі, а також польові гравці - захисники та нападники);

ігрове поле - тривимірна площа поверхні льоду, що оточена бортами та захисним склом, але не обмежена висотою скла та бортів;

значні порушення цих Правил - це порушення, за які накладаються дисциплінарні, дисциплінарні до кінця гри, великі та дисциплінарні до кінця гри штрафи або матч-штрафи. Значними також є такі порушення, як відмова команди почати або продовжити гру, участь у грі незаявлених гравців, втручання вболівальників та втручання у роботу суддів;

контроль та володіння шайбою - тривале володіння шайбою. Контроль шайби означає, що гравець контролює шайбу ключкою чи за допомогою рук або ніг. Якщо шайба торкнулася іншого гравця або його амуніції, потрапила у ворота або вільно пересувається, гравець більше не вважається таким, що має контроль над шайбою. Володіє шайбою гравець, який контролює шайбу ключкою, свідомо спрямовує шайбу партнерові або тримає шайбу у зоні свого контролю. Будь-який випадковий контакт або рикошет від супротивника, рамки воріт або бортів не вважається володінням. Останній гравець, який торкнувся шайби, вважається таким, що володіє нею, і може бути атакований за умови, що контакт є правомірним і відбувається під час або одразу ж після того, як він втратив контроль над шайбою;

конфлікт (протистояння) - будь-який інцидент, в якому суперники ініціювали фізичний контакт у неспортивній манері;

лінія воріт - кінцева червона лінія, яка розташовується по ширині льодової арени та поділена на дві частини. Частина цієї лінії між стійками воріт називається лінією воріт, а дві частини, які простягаються від воріт до бортів називаються "лицьовими лініями". Для позначення всієї лінії використовується термін "лінія воріт";

малий чи малий лавовий штраф - за негрубе порушення призначається двохвилинний штраф визначеному гравцю. Штраф також може бути накладено на команду без визначення конкретного гравця. Двохвилинне покарання може відбути будь-який призначений тренером через капітана гравець, який був на льоду в момент свистка, що зупинив гру, якщо інше не вказано цими Правилами;

офіційний представник команди - будь-який член команди, який не є гравцем, одягненим для гри, у тому числі (але не обмежуючись) тренер, помічники тренерів, персонал, що відповідальний за обладнання та навчання, внесений до заявочного списку команди;

під час гри - час, коли працює ігровий годинник та відбувається відлік часу гри;

повна захисна маска - маска для обличчя, що прикріплена до шолома гравця і закриває все обличчя;

позиційна боротьба за шайбу - це контакт між двома або більше гравцями, які знаходяться у безпосередній близькості від шайби та намагаються заволодіти нею. Гравцям дозволено боротися за позицію та нахилятися один до одного за умови, що вони конкурують за шайбу;

силовий прийом - це контакт у силовій манері, гравця з іншим гравцем власним тілом, головною метою якого є відбір шайби у супротивника. Проти будь-якого гравця, який контролює та володіє шайбою, дозволено здійснювати силові прийоми спереду або збоку, якщо вони здійснюються стегном, корпусом або плечем і не потрапляють у ділянку голови, шиї та нижче стегна. Не існує чистого силового прийому у ділянку голови, шиї та нижче стегна суперника. Також не існує чистого силового прийому, виконаного головою, ключкою або частиною тіла нижче стегна. Не існує чистого силового прийому проти воротаря;

територіальна перевага - будь-яке рішення, яке переміщує вкидання шайби ближче до зони захисту, вжите для покарання команди, що порушила правила;

тренер - офіційна особа команди, яка відповідає за стратегію гри команди, заміни гравців, призначає польових гравців, які відбуватимуть покарання та виконуватимуть штрафні кидки;

хокейний матч (гра) - змагання між двома командами, які певний час грають під контролем суддів;

шолом воротаря - шолом спеціальної конфігурації з сіткою для захисту обличчя, що одягається на голову для захисту голови та обличчя воротаря.

3. Гравці, які беруть участь у змаганні, повинні дотримуватися вимог цих Правил.

4. Порушення цих Правил під час спортивних змагань (далі - змагання) розглядаються суддями. Значні порушення цих Правил додатково розглядаються відповідно до Дисциплінарного регламенту та статуту Федерації хокею України.

1. Ці Правила однаково поширюються як на гравців-чоловіків, так і на гравців-жінок, крім положень глави 54 розділу Х цих Правил, які поширюються лише на гравців-чоловіків.

2. Гравець чоловічої статі не може брати участь у змаганнях жіночих команд, так само жодна гравець жінка не може брати участь у змаганнях чоловічих команд.

3. У змаганнях команд дітей 10, 11 років (U10, U11) та юнаків 12, 13 років (U12, U13) можуть брати участь дівчата того ж самого віку та/або двома роками старше.

1. Вікова група учасника змагання визначається виключно за його роком народження та встановлює відношення статусу гравця для всього хокейного сезону (гравець вікової групи U18 для певного сезону зобов’язаний дотримуватися правил, які стосуються категорії гравців U18 протягом усього сезону).

2. Гравець вікової групи U20 у сезоні 2018/2019 повинен мати дату народження після 01 січня 1999 року; 2019/2020 - після 01 січня 2000 року; 2020/2021 - після 01 січня 2001 року; 2021/2022 - після 01 січня 2002 року.

3. Вік гравця, який бере участь у змаганнях чоловічих команд або команд вікової групи U20, має складати повні 16 років.

4. Вік гравця, який бере участь у змаганнях жіночих команд, має складати повні 15 років.

1. Усі рішення, що приймаються суддями змагань, базуються на положеннях цих Правил.

2. Для обслуговування матчів змагань безпосередньо на льоду використовують систему з трьома суддями (один головний суддя та два лінійних судді) або систему з чотирма суддями (два головних та два лінійних судді). Обов’язки головних суддів та суддів на лінії однакові в обох системах. Також у змаганнях іноді використовують систему з двома суддями (два судді на льоду виконують обов’язки одночасно головного та лінійного судді). Крім суддів на льоду, за змаганням можуть спостерігати інспектор змагання та/або представник організатора. Система суддівства змагань встановлюється та погоджується організатором змагання.

3. Система "відеогола" є обов’язковою тільки для визначених організатором змагань.

1. Змагання проходять на рівній, вкритій льодом поверхні з нанесеною розміткою, що відповідає цим Правилам. Для змагань розміри хокейного майданчика повинні складати шістдесят метрів у довжину та тридцять метрів у ширину. Кути майданчика повинні мати радіус від 7 до 8,5 метрів. Будь-які розбіжності у розмірах хокейних майданчиків мають бути погоджені з організатором змагань.

2. У хокей з шайбою грають на білій поверхні льоду, що має назву ігрова поверхня. Вона має бути такої якості, що вважається придатною для змагання на думку суддів, що його обслуговують.

3. Поверхня льоду має бути вироблена з води і хімічних речовин незмінно високої якості на всіх ділянках і має бути належним чином заморожена за допомогою надійної системи охолодження або природними чинниками, що забезпечать підтримання стабільної температури та щільності льоду.

4. Якщо до або під час гри будь-яка ділянка льоду отримує пошкодження, судді мають негайно зупинити гру і дочекатися необхідного відновлення ігрової поверхні, перш ніж поновити гру.

5. Якщо відновлення затримує гру на значний час, суддя має можливість відправити команди до роздягалень, поки на ковзанці не можна буде поновити гру. Якщо проблема не може бути вирішена за короткий час або якщо будь-яка з ділянок льоду або майданчика має якість, яка робить гру небезпечною, суддя має право відкласти гру на такий час, поки лід або майданчик не буде придатним для гри.

6. Якщо тривала затримка відбувається за десять хвилин до закінчення періоду, суддя має можливість відправити команди до роздягалень та одразу почати перерву. Кінець періоду буде зіграно після завершення відновлення і прибирання льоду і завершення всього часу перерви. Коли гра відновиться, команди гратимуть на тих же половинах, що й до відкладення гри, а в кінці періоду вони змінять половини та почнуть грати наступний період без перерви.

7. Якщо ігрове поле вкрите туманом або іншим непрозорим повітрям, суддя зупиняє гру, поки повітря на арені не стане достатньо прозорим для гравців та вболівальників.

1. Лави для гравців не є частиною ігрової поверхні, але вони вважаються частиною ігрового майданчика і підлягають всім правилам, які відносяться до льодового майданчика. Лави для гравців мають бути розташовані на одному боці майданчика, навпроти їх штрафних лав і суддівської лави. Команди мають використовувати одну й ту ж лаву протягом матчу. Лави для гравців мають бути відгороджені з трьох боків від глядачів і мати прямий доступ до льоду для самих гравців, і тільки один бік має бути відкритим.

2. На лавах для гравців дозволено перебувати лише гравцям, що одягнені для гри, і не більше восьми офіційних осіб команди. Біля кожної лави для гравців має бути по двоє дверей. Команда-господар обирає лаву гравців.

3. Лави гравців обох команд мають бути однакових розмірів і якості та не надавати переваги жодній з команд у будь-якій формі.

4. Кожна лава гравців має бути розташована на відстані двох метрів від центральної червоної лінії, бути завдовжки десять метрів і півтора метра завширшки.

1. Лави для оштрафованих гравців, по одній для кожної команди, мають бути розташовані у нейтральній зоні на протилежному боці від лави гравців їх команд. Лави мають бути однакових розмірів і якості та не надавати переваги жодній з команд у будь-якій формі.

2. Команди мають використовувати лаву для оштрафованих, що знаходиться на боці, протилежному до лави своїх гравців, і мають використовувати одну й ту ж лаву протягом гри.

3. Кожна лава для оштрафованих гравців повинна мати тільки одні двері для входу і для виходу, які має право відкривати лише особа, що має для цього відповідні повноваження. Тільки особа, що обслуговує лаву для оштрафованих гравців, та офіційні особи мають доступ до лав оштрафованих гравців.

1. Поверхня льоду призначена тільки для гравців та суддів.

2. Перебування будь-яких об’єктів на льоду, які безпосередньо не пов’язані з грою, з обладнанням або шайбою, забороняється.

3. Будь-яке пошкодження ігрових об’єктів за допомогою будь-яких засобів призводить до негайної зупинки гри. Гра не може бути поновлена, поки лід не буде звільнено від цих об’єктів та ігрове поле не буде готове до гри.

1. Ігровий майданчик має бути огороджений. Огородження має назву борти, що виготовлені із дерев’яних або пластикових секцій, пофарбованих у білий колір. Висота борта має становити 107 сантиметрів від поверхні льоду. Проміжки між секціями бортів не мають бути більше ніж 3 міліметри.

2. Борти мають бути побудовані так, щоб внутрішня поверхня, що звернена до льоду, була гладенькою, без будь-яких перешкод, які можуть стати причиною травм гравців або неприродньо змінювати хід шайби.

3. До нижньої частини бортів кріпиться відбиваюча пластина жовтого кольору висотою від 15 до 25 сантиметрів, яка пролягає вздовж периметра ігрового поля. До верхньої частини бортів кріпиться відбиваюча пластина синього кольору, яка проходить вздовж периметра ігрового поля і позначає ділянку, де закінчується борт і починається захисне скло. Пластина починається на рівні 110 сантиметрів від бетонної підлоги під льодом.

1. Панелі з плексигласу високої міцності товщиною 15 міліметрів, прозорі з обох боків мають бути встановлені та прикріплені до верхньої частини борта. Скло має бути вирівняне за допомогою стійок, які дають змогу секціям бути гнучкими.

2. Захисне скло повинно мати висоту 240 сантиметрів за воротами і простягатися мінімум на 4 метри від лінії воріт до синьої лінії. З боків, за винятком ділянки перед лавою гравців, скло має бути 180 сантиметрів заввишки. Зазори між панелями захисного скла мають бути не більше ніж 5 міліметрів.

3. Дозволяється не встановлювати захисне скло перед лавою гравців, але за нею має бути захисне скло висотою 180 сантиметрів, як і з боків лави гравців і за штрафною лавою. У місцях, де скло закінчується, має бути захисна оббивка по всій висоті скла.

4. Захисне скло та приладдя, яке використовується для фіксації бортів в одному положенні, необхідно встановлювати на боці, протилежному від ігрової поверхні. Захисне скло має бути встановлене так, щоб один лист можливо було замінити без порушення цілісності будь-яких інших.

5. Не допускається наявність будь-яких проходів або отворів у будь-якому місці вздовж усього захисного скла, за винятком круглого отвору діаметром 4 сантиметри перед суддею-секретарем.

1. Захисна сітка відповідної висоти має бути підвішена над захисним склом позаду обох воріт.

2. Захисна сітка має продовжуватися вздовж лицьового борта, щонайменше до місця, де лінія воріт підходить до бортів.

1. Усі двері, що надають доступ до льодової поверхні, мають відкриватися у напрямку зони для глядачів.

2. Зазори між дверима і бортами не повинні становити більше 5 міліметрів.

1. Поверхня льоду по довжині має бути розділена п’ятьма лініями, нанесеними впоперек на поверхню льоду. Ці лінії мають продовжуватися вертикально вгору до бортів та відбивної планки у такому порядку: лінія воріт, синя лінія, центральна червона лінія, синя лінія, лінія воріт.

2. Три лінії, що нанесені у середині, позначають три зони майданчика і відокремлюють зліва направо зону захисту, нейтральну зону та зону атаки. Встановлені такі зони: від лінії воріт до синьої лінії, від синьої лінії до синьої лінії, від синьої лінії до лінії воріт, що виміряні від середини кожної лінії.

3. Центральна червона лінія ділить майданчик на дві однакові частини. Вона має бути завширшки 30 сантиметрів і простягатися від відбійної планки вгору по всій висоті бортів. Якщо на бортах дозволено розміщення реклами, лінії мають бути нанесені принаймні на відбиваючу пластину.

4. Дві лінії воріт наносяться на відстані 4 метрів від лицьових бортів (не від криволінійних ділянок) на обох кінцях майданчику і мають ширину 5 сантиметрів.

5. Сині лінії мають розташовуватися на відстані 2286 сантиметрів від лицьових бортів з обох кінців майданчика і мати ширину 30 сантиметрів. Вони мають простягатися і на борти вище відбиваючої пластини. Якщо на бортах дозволено розміщення реклами, лінії мають бути нанесені принаймні на відбиваючу пластину.

1. На льоду має бути дев’ять точок для вкидання. Це єдині місця, де судді на льоду можуть здійснити вкидання шайби.

2. Усі точки для вкидання мають бути червоного кольору за винятком однієї в центрі поля, яка має бути синього кольору.

3. Точка діаметром 30 сантиметрів має розташовуватися у самому центрі поля. З цієї точки, як з центра, по колу з радіусом 450 сантиметрів має бути нанесена синя лінія завширшки 5 сантиметрів. Це і є центральне коло вкидання.

4. Чотири точки для вкидання діаметром 60 сантиметрів мають бути нанесені в нейтральній зоні. Має бути дві таких точки на відстані 1,5 метра від кожної синьої лінії. Ці точки для вкидання мають розташовуватися на однаковій відстані від уявної прямої лінії, проведеної від центру обох ліній прокидання, так само як і точки для вкидання у кінцевих зонах.

5. Чотири точки для вкидання діаметром 60 сантиметрів та червоні кола з товщиною ліній 5 сантиметрів та радіусом 450 сантиметрів мають бути нанесені на льодову поверхню в обох кінцевих зонах по обидва боки від розташування воріт. Кожна зі сторін точки для вкидання кінцевої зони має бути відповідно позначена подвійними L-подібними позначками.

6. Розташування точок для вкидання кінцевої зони має бути закріплено на умовній лінії, що паралельна лінії прокидання, та розташовуватися на відстані 6 метрів від неї. Точки для вкидання кінцевих зон розташовуються на відстані 7 метрів по обидва боки від умовної прямої лінії, проведеної від центра однієї лінії прокидання до іншої.

1. На льодовій поверхні наносяться три півкола: по одному для кожного воротаря - перед воротами і одне для суддів - біля суддівського стола.

2. Суддівська зона наноситься на льодову поверхню лінією завширшки 5 сантиметрів у вигляді півкола радіусом 3 метри безпосередньо перед суддівським столом. Гравцям не дозволяється перебувати у цій зоні під час зупинок гри, коли судді консультуються один з одним або тоді, коли судді на льоду дають пояснення суддям за бортом.

3. Зона воротаря має наноситися на поверхню льоду перед обома воротами у вигляді півкола червоною лінією завширшки 5 сантиметрів. Площа зони воротаря має бути пофарбована у голубий колір, а ділянка всередині воріт, починаючи від лінії воріт до задньої частини сітки воріт, має залишатися білого кольору.

4. Зона воротаря представлена в тривимірному просторі і охоплює простір від льодової поверхні до верхівки поперечної планки воріт.

5. Зона воротаря - півколо радіусом 180 сантиметрів, окреслене лінією червоного кольору товщиною 5 сантиметрів з використанням центра лінії воріт, як центральної точки; червоні L-подібні лінії довжиною 15 сантиметрів кожна, мають бути нанесені на кожному передньому куті; розташування L-подібних ліній вимірюється нанесенням уявної лінії на відстані 122 сантиметрів від лінії воріт до краю півкола. Вимірювання розмірів суддівської зони та зон воротаря має проводитися від зовнішнього краю ліній, товщина самої лінії вважається частиною зони.

1. На кожному з двох кінців майданчика мають бути встановлені ворота. Ворота складаються з каркасу воріт та сітки. Лицьовою стороною ворота мають бути повернуті до центру поля. Ворота мають розташовуватись в центрі лінії прокидання з обох кінців майданчика і мають бути встановлені так, щоб залишатися нерухомими під час гри. Отвори фіксаторів для воріт мають розташовуватися точно на лінії воріт.

2. Каркас воріт повинен мати висоту 122 сантиметри над поверхнею льодового покриття та ширину 183 сантиметри (внутрішні розміри). Бокові стійки воріт і перекладина, які формують трубчатий сталевий каркас воріт, мають бути визначеної конструкції із діаметром труби 5 сантиметрів. Бокові стійки та перекладина воріт мають бути пофарбовані у червоний колір, усі інші частини воріт мають бути білими. Конструкція воріт має містити білу раму, що розташовується вздовж льодового покриття і тягнеться від стійки до стійки та підтримує сітку. Найглибша точка воріт має бути від 60 до 120 сантиметрів.

3. Сітка з міцного білого нейлонового шнура має бути надійно закріплена по всій задній частині каркасу воріт так, щоб затримати шайбу у сітці воріт після її потрапляння у ворота і для запобігання виходу шайби з воріт у будь-якому іншому напрямку, крім лицьового боку воріт. Судді зобов’язані перевіряти сітку перед початком кожного періоду гри. Якщо вони знаходять будь-які пошкодження сітки, гра не може початися, поки не будуть усунуті виявлені проблеми.

4. Внутрішня частина каркасу воріт, крім бокових стійок та поперечної планки, має бути покрита білою пом’якшуючою оббивкою. Оббивка прикріплена до каркасу воріт має розпочатися на відстані не менше ніж 10 сантиметрів від стійки воріт і бути прикріплена так, щоб не заважати шайбі повністю перетнути лінію воріт.

1. Для того, щоб розпочати матч, команди повинні мати змогу виставити на лід не менше ніж п’ять польових гравців і одного воротаря на початку гри.

2. Потрібна кількість гравців для початку гри - 5 польових гравців та 1 воротар, якщо команда грає в повному складі, та 3 або 4 польових гравці та 1 воротар, якщо команда грає в меншості.

1. Команді, яка відмовляється почати гру необхідною кількістю гравців, зараховується технічна поразка у матчі. Команді зараховується технічна поразка, якщо вона не може випустити на майданчик необхідну кількість гравців у ході гри через штрафи та травми.

2. Якщо команда відмовляється від участі у післяматчевих кидках для визначення переможця гри, її супротивнику буде присуджена перемога.

1. Перш ніж брати участь у грі, гравець має відповідати всім критеріям допуску, визначеними організаторами змагання щодо громадянства, вікової категорії тощо, а також має перебувати у заявці на змагання, тур або матч та у протоколі матчу. Визначальним чинником для отримання права гравця на участь у матчі є його прізвище та ім’я (не номер на светрі), яке має бути правильно вказане у заявці на гру.

2. Шайбу не буде зараховано команді, якщо під час взяття воріт на льоду перебував один з її гравців, який не мав права брати участі у грі. Суддя повідомляє про це порушення перед подальшим вкиданням у центрі майданчика одразу після взяття воріт. У цьому разі попередні закинуті шайби команди, у складі якої виступав неправильно заявлений гравець, залишаються зарахованими.

3. Якщо гравець отримує штраф і під час штрафу виявиться, що гравець не має права на участь у грі, його буде відсторонено, а тренером через капітана команди буде призначений новий гравець, який відбуватиме призначений штраф.

4. Якщо гравець буде визнаний незаявленим або неправильно заявленим під час гри, він буде негайно відсторонений від гри без накладання штрафу. Про всі випадки, пов’язані з участю незаявлених гравців, потрібно повідомити організатора змагань.

1. За 60 хвилин до початку гри представники кожної команди мають надати секретарю гри заявку команди на гру (список прізвищ і відповідних номерів на светрах гравців), у тому числі вказавши капітана та його асистентів.

2. Не пізніше ніж за 2 хвилини до початку гри, представники кожної команди мають підтвердити склад своєї команди на гру, гравці можуть додаватися або видалятися зі списку до початкового вкидання. Одразу після початку гри не дозволяється ніяких змін або доповнень за винятком третього воротаря.

3. Кожна команда має право виставити на гру максимум 20 польових гравців та двох воротарів. Тільки гравці, що мають право змагатися, мають бути внесені до заявки і брати участь у змаганні.

4. Гравець має право грати лише у повній ігровій екіпіровці, яка складається з ключок, ковзанів, захисного обладнання та ігрової уніформи команди.

5. Гравці, які заявлені для участі у змаганні, але які не внесені до заявки команди на матч, допускаються до участі у розминці. Жодному гравцю не дозволено розминатися на льоду після завершення періоду або під час будь-якої зупинки гри.

1. Кожна команда повинна мати принаймні одну офіційну особу команди на лаві запасних як тренера і одного лікаря для лікування гравців у разі травмування.

2. Максимально дозволена кількість офіційних осіб команди на лаві для гравців - 8 осіб.

1. Офіційним представникам команди, які перебувають на лаві запасних або поблизу неї, під час гри дозволяється користуватися радіозв’язком з асистентом головного тренера в ложі преси.

2. Усі інші технологічні засоби дозволено використовувати у тренувальних цілях, а не для впливу на рішення суддів.

1. Команді не дозволяється мати на льоду під час гри менше 4 (1 воротар і 3 польові гравці, у результаті накладених штрафів) або більше 6 гравців (1 воротар і 5 польових гравців; або 6 польових гравців без воротаря).

2. Гравці можуть вільно пересуватися в будь-якому порядку під час гри і грати на тих позиціях, на яких вони хочуть, але існує 6 стандартних позицій: воротар, лівий захисник, правий захисник, центральний нападаючий, лівий нападаючий та правий нападаючий.

3. Тільки один воротар команди має право перебувати на льоду в будь-який момент гри. Цей воротар може бути знятий та замінений польовим гравцем. Водночас гравець, що замінив воротаря, не може грати за правилами, які має виконувати воротар, зокрема у питаннях ігрової амуніції, фіксування шайби і фізичного контакту з опонентами.

1. Кожна команда має призначити капітана і не більше ніж двох асистентів капітана з числа гравців, внесених до заявки команди на матч. Команда не може відмовитися від призначеного капітана і замість нього призначити 3 асистентів капітана.

2. Команда не може змінити свого капітана або асистентів капітана під час матчу. Якщо капітан видалений або не може грати через травму, один з асистентів капітана може приступити до виконання його обов’язків.

3. Капітан має носити літеру "С", а асистенти капітана мають носити літеру "A" на передній стороні светра на видному місці. Літера має бути 8 сантиметрів заввишки і мати контрастний колір відносно основного кольору светра.

4. Тільки ці призначені гравці, якщо на них не було накладено штраф, мають право обговорювати з арбітром будь-яке питання щодо тлумачення правил під час гри. Якщо капітан та асистент чи обидва асистенти капітана одночасно перебувають на льоду, тільки капітан має право розмовляти з головним суддею відносно тлумачення правил.

5. Якщо ні капітан, ні асистент капітана не перебувають на полі, вони не мають права залишати лаву запасних, щоб обговорити будь-яку ситуацію з арбітром, крім випадку, якщо про це попросить суддя. Якщо капітан чи асистент капітана залишив лаву запасних без запрошення, він буде відправлений назад. Суддя має попередити головного тренера, що друге подібне порушення призведе до накладання дисциплінарного штрафу. Неприпустимо оскаржувати доцільність штрафу, оскільки це не пов’язано з тлумаченням правил. Гравець, який сперечається з приводу накладеного штрафу, карається дисциплінарним штрафом.

1. Ігрова екіпіровка польових гравців складається з ключок, ковзанів, захисного обладнання та ігрової уніформи команди. Усі засоби захисту, крім рукавиць, шоломів і ковзанів слід носити виключно під формою.

2. Екіпіровка повинна відповідати стандартам безпеки і використовуватися тільки для захисту гравців. Все екіпірування, у тому числі шоломи, необхідно надягати правильно в ході розминки перед грою.

1. Недозволене екіпірування, яке не відповідає стандартам, що вказані у цих Правилах, вважається неприйнятним для гри і класифікується як небезпечне спорядження.

2. Суддя може попросити виміряти будь-який елемент екіпірування у будь-який момент гри. Якщо він вирішить, що спорядження не відповідає стандартам, викладеним нижче, екіпірування буде вважатися недозволеним і має бути вилученим.

3. Гравець, який використовує небезпечне екіпірування, має покинути майданчик, а його команда має отримати попередження від арбітра. Гравцю не буде дозволено брати участі в грі доти, доки недозволене екіпірування не буде замінено або видалено.

4. Небезпечним екіпіруванням вважається: використання незатвердженого екіпірування, використання небезпечних або недозволених ковзанів або ключок, неможливість носити екіпірування під формою (не враховуючи рукавиці, шолом та щитки воротаря), розріз однієї або обох рукавиць у ділянці долоні та неправильна позиція напівмаски візор (прозорий акриловий захист обличчя).

1. Налокітники повинні мати м’яке захисне зовнішнє покриття з губчастої гуми або подібного матеріалу.

2. Завтовшки налокітник має бути не менше ніж 1,27 сантиметра.

1. Допустимі три види захисту, які можуть бути прикріплені до передньої частини шолома гравця: повна захисна маска, повний візор та напівмаска візор.

2. Напівмаска візор кріпиться до шолома і має закривати очі і нижній край носа спереду та з боків.

3. Гравці чоловічої статі мають носити як мінімум напівмаску візор. Усі гравці жіночої статі мають носити шолом з маскою або повним візором. Гравцям не дозволяють носити кольоровий або тонований візор.

4. Всі гравці вікових груп до U18 включно зобов’язані носити маску, сконструйовану так, що ні шайба, ні ключка не зможуть проникнути всередину. Усі гравці вікових груп до U20 включно зобов’язані носити захисну капу для зубів.

5. Гравець, у якого візор або маска тріснули або зламалися, має одразу відправитися на лаву для гравців.

Не допускається використання флуоресцентних матеріалів на будь-яких частинах обладнання, одязі або уніформі тих, хто перебуває на льоду.

1. Рукавиці гравців мають бути цільними, покривати руку і зап’ястя та бути відповідного дизайну.

2. Задні частини рукавиць мають бути виготовлені з м’якого матеріалу і не повинні містити іншого матеріалу або об’єктів, крім вшитого в них наповнювача.

1. У ході розминки перед грою і самої гри (основний час, додатковий час і кидки для визначення переможця гри) гравці мають носити сертифікований шолом, виготовлений спеціально для хокею з підборідним ременем, який має бути застібнутий.

2. Гравці мають носити шолом так, щоб нижній край шолома був розташований на відстані не більше ніж ширина одного пальця руки над рівнем брів. Крім того, там має бути достатньо місця між ременем шолома і підборіддям для проходження одного пальця руки.

3. Якщо шолом гравця відірвався під час гри, гравець має направитися безпосередньо до лави запасних. Гравець не має права торкатися шайби або брати участі у грі без шолома або надягати його під час гри. Гравцю заборонено навмисно збивати шолом з суперника, щоб змусити його сісти на лаву запасних або вивести його з гри.

4. Шоломи гравців не можуть мати ніякого дизайну або написів, крім номера, який відповідає номеру на светрі, також дозволено розміщення офіційно ліцензованої реклами на шоломі.

5. Гравці мають бути одягненими у шоломи, сидячи на лавці гравців або на штрафній лавці, за винятком, коли шолом очищається або ремонтується.

Усі гравці віком 18 років і молодші, незалежно від змагання, в якому вони беруть участь, мають носити засоби захисту горла та шиї.

1. Щитки гравців мають бути такого розміру, щоб вони легко могли вміститися у стандартних ковзанах гравців.

2. Виступи або доповнення до щитків заборонені.

1. Ковзани мають складатися тільки з чотирьох частин: черевика, леза, тримача леза та шнурків, а також відповідати розміру ноги гравця і не бути надмірно широкими або довгими чи мати якісь додаткові аксесуари.

2. Лезо має бути гладеньким від початку до кінця і зафіксованим. На лезі не повинно бути гострого кінця, як на ковзанах для фігурного катання. Передня і задня частини леза мають бути належно закриті тримачем леза так, щоб кінці не випиналися. Лезо не повинно випинатися перед носком або за п’ятку черевика, як у швидкісних ковзанах. Заборонено використовувати механічні з’єднання або будь-які інші пристрої, які можуть допомогти гравцю збільшувати швидкість або покращувати ковзання.

3. Шнурки можуть бути будь-якого нефлуоресцентного кольору і можуть бути зав’язані будь-яким способом, але вони не повинні звисати так, щоб торкатися льоду.

1. Ключки мають бути виготовлені з дерева чи композитного матеріалу. Вони не повинні мати жодних нерівностей та усі краї мають бути закруглені.

2. Загин ключки гравців не повинен перевищувати 1,5 сантиметра. Крива визначається проведенням перпендикулярної лінії, відміряної від прямої лінії, проведеної з будь-якої точки на задній частині до кінця пера. Ключка може мати тільки один загин і один крюк. Будь-яка подвійна кривизна ключки, яка вимірюється за допомогою шаблона, автоматично робить ключку недозволеною. Палиця ключки має бути прямою, починаючи зверху до початку пера.

3. Кінець ключки має бути закритий захисним ковпачком. Якщо ковпачок верхньої частини металевої ключки був видалений або випав, така ключка буде вважатися небезпечним екіпіруванням. Забороняється вставляти будь-які матеріали в порожнину ключки, щоб змінити її вагу, суть або ціль її призначення.

4. Клейка нелюмінесцентна стрічка будь-якого кольору може бути нанесена навколо ключки в будь-якому місці. Люмінесцентний розпис ключки не допускається.

5. Не дозволяється грати зі зламаною ключкою. Якщо ключка польового гравця зламалася під час гри, він має негайно кинути її на лід. Не дозволено використовувати ключку воротаря. Не дозволяється використовувати більше однієї ключки. Гравцям забороняється використовувати ключку суперника, підіймати її з льоду або вихоплювати її з рук суперника.

6. Максимальна довжина палиці ключки становить 163 сантиметри з вершини палиці до її загину, максимальна ширина палиці - 3 сантиметри, максимальна товщина - 2,5 сантиметра. Максимально можлива довжина крюка ключки - 32 сантиметри від "п’ятки" до "носка", а висота - 7,5 сантиметра. Спеціальні винятки щодо довжини ключки будуть дозволені, якщо зріст гравця більше ніж два метри, висота палиці не повинна перевищувати 160 сантиметрів.

1. Стрічку дозволено використовувати для того, щоб закрити перо ключки.

2. Усі інші клейові стрічки заборонені.

1. Усі гравці команди мають бути одягнені в однакові светри, труси, гамаші та шоломи.

2. Усі светри гравців команди мають бути одного дизайну, включаючи логотип на передній частині, номери і нашивку з прізвищем на спині. Гравці не мають права змінювати уніформу будь-яким способом, вкорочувати будь-які її частини, писати на ній або виділяти будь-які її частини.

3. Якщо на думку судді, кольори команд настільки схожі, що є можливість сплутати гравців, команда господарів має змінити форму. Домінуючий колір форми має складати приблизно 80 відсотків кольору светрів та гамаш, за винятком імен і номерів.

4. Светри необхідно носити зовні трусів. Светри мають повторювати контури тіла гравця і не бути надмірно мішкуватими. Светри не повинні повністю закривати труси, а рукави не повинні покривати пальці рукавиць.

5. Кожен гравець повинен мати індивідуальний номер, висота якого має становити від 25 до 30 сантиметрів на задній частині светра і 10 сантиметрів на обох рукавах. Номер може бути у діапазоні від 1 до 99 (без будь-яких часток або десяткових знаків). Двоє гравців однієї команди не можуть використовувати один і той самий номер в одному матчі.

6. Гравцям не дозволяється змінювати або обмінюватися светрами, коли гра вже почалася. Вони мають носити свій номер впродовж усього матчу. Єдиним винятком є випадок, коли светр гравця заплямований кров’ю або розірваний під час гри. У такому випадку суддя може дозволити гравцю залишити лід і змінити светр на інший, з іншим номером і нашивкою з іменем.

7. Якщо у гравця волосся достатньо довге та закриває нашивку з прізвищем або номер на задній частині светра, гравець має зав’язати волосся в хвостик або сховати волосся під шоломом.

8. Не дозволяється використовувати на уніформі графіті, узори, ілюстрації, малюнки чи гасла, які є образливими або непристойними і належать до певної культури, раси чи релігії.

9. Кожен гравець може носити на верхній задній частині светра своє прізвище, що наноситься заголовними друкованими літерами заввишки десять сантиметрів шрифтом, затвердженим до початку змагання.

10. Усі гравці команди мають носити ту саму уніформу і номери на светрах на розминці перед грою та під час гри.

11. Гравці, які використовують уніформу, що не відповідає зазначеним положенням, не допускаються до участі у грі.

1. Суддя може провести вимірювання будь-якого елементу екіпірування. Якщо він вирішить, що екіпіровка не відповідає встановленим стандартам, вона буде вважатися незаконною і не може використовуватися під час гри, поки не буде приведена у відповідність до правил.

2. Гол не може бути відміненим у результаті використання недозволеного екіпірування.

3. Ключка гравця чи воротаря може бути виміряна у будь-який час гри, в додатковому періоді та під час штрафних кидків, або у будь-який час з початку гри і до її завершення. Гравець, чия ключка має бути виміряна, має тримати ключку в момент запиту. Він може бути на лаві або на льоду, але суддя повинен мати візуальне підтвердження, що ключка належить цьому гравцю.

4. Капітан або асистент капітана команди є єдиним гравцем, який може зробити запит щодо конкретних розмірів екіпіровки гравця команди суперника. Він може зробити це під час будь-якої зупинки гри або перед початком періоду. Суддя має негайно зробити необхідні вимірювання. Якщо запит не задоволено, команда-ініціатор перевірки отримає малий лавовий штраф. Якщо запит задовольняється, то гравець, який порушив правила, отримає малий штраф, і недозволене екіпірування буде повернуте суддею на лаву для гравців.

5. Запит обмежується одним виміром і однією командою під час будь-якої зупинки гри, але капітан може робити стільки запитів на вимірювання, скільки він хоче, протягом гри.

6. Якщо капітан команди, що грає у меншості, маючи двох оштрафованих гравців, на останніх двох хвилинах гри або під час додаткового періоду буде вимагати замір спорядження суперника, яке виявиться у нормі, суддя має призначити штрафний кидок у ворота команди, що ініціювала замір спорядження. Якщо вимір виявить порушення, на гравця, який порушив правила, буде накладено малий штраф.

1. Капітан може вимагати виміряти ключку під час післяматчевих кидків для визначення переможця гри.

2. Якщо вимірювання вимагається перед виконанням гравцем післяматчевого кидка і ключка є законною, команді, яка вимагала вимірювання ключки, призначається малий лавовий штраф і гравець цієї команди має піти на лаву оштрафованих. З цього моменту він не матиме права брати участі у післяматчевих кидках. Гравець, чия ключка була виміряна може виконати кидок. Якщо ж вимірювання засвідчує, що ключка є незаконною, гравець, який збирався виконати кидок, має піти на лаву оштрафованих, з цього моменту він не матиме права виконувати післяматчеві кидки. Тоді буде призначений інший гравець, який зробить кидок.

3. Капітани можуть вимагати вимірювання ключки між будь-якими кидками з числа штрафних кидків, але не допускається більше одного вимірювання за "зупинку гри" (тобто час між кидками).

4. Якщо вимірювання відбувається після виконання гравцем післяматчевих кидків, і голи були забиті гравцем за допомогою використання незаконної ключки, то ці голи все одно будуть зараховані.

1. Матч складається з трьох періодів по двадцять хвилин, плюс якщо необхідно, додаткового періоду (овертайму) та післяматчевих кидків для визначення переможця матчу.

2. Гравці контролюють шайбу своїми ключками і рухаючись по льоду, передають її один одному та виконують кидки. Дві команди змагаються, щоб забити якомога більше голів. Команда, яка забиває більше голів, оголошується переможцем. Щоб забити гол, команда має закинути шайбу у ворота суперника у правовий спосіб.

1. Регламентний час гри складається з трьох періодів по 20 хвилин із зупинками гри. У змаганнях спортсменів вікових груп U12 та молодше, тривалість одного періоду становить 15 хвилин.

2. Періоди розділяє п’ятнадцятихвилинна перерва. Команди міняються сторонами перед початком кожного періоду. Лід повинен зачищатися перед початком кожного періоду (за винятком п’яти та десяти хвилинних овертаймів).

1. Табло показує час гри і веде зворотний відлік часу тривалості періоду від 20:00 хвилин (10:00 або 5:00 хвилин) до 0:00.

2. Час гри на табло активується під час вкидання шайби суддею у полі та зупиняється після свистка судді у полі.

3. Судді можуть звернутися до системи відеогола і внести необхідні корективи у випадках, коли хід часу на табло був некоректний, особливо після помилкового вкидання або через повільну реакцію на свисток судді часу гри.

1. Коли суддя дає свисток, щоб зупинити гру, гравці мають припинити контакт зі своїми суперниками і залишити шайбу.

2. Ігрові дії відбуваються доти, поки суддя не дасть свисток, щоб зупинити гру.

1. Шайба має бути чорного кольору і виготовленою з вулканізованої гуми або іншого матеріалу, затвердженого Міжнародною федерацією хокею. Шайба має бути діаметром 7,62 сантиметра і завтовшки 2,54 сантиметра. Шайба має важити від 156 до 170 грамів.

2. Надрукований логотип, товарний знак чи реклама на шайбі не повинні перевищувати 35 відсотків від площі кожного боку шайби. Напис може бути наявний на обох боках шайби.

1. Фізичний контакт між гравцями протилежних команд під час розминки не допускається, також протягом цього часу гравцям не дозволяється кататися за центральною червоною лінією.

2. Порушення цих правил фіксуватиметься резервним суддею, який обов’язково спостерігає за розминкою.

3. Будь-які порушення цих Правил, які відбуваються під час розминки, не можуть бути зафіксовані суддями, оскільки вони не перебувають на льоду.

1. Гра буде негайно зупинена, якщо шайба є меншою за дозволену (частково чи повністю ушкоджена). Якщо під час гри на льоду з’являється інша (незаконна) шайба, гра не буде зупинена до моменту заволодіння шайбою іншою командою, або якщо гравці випадково не почнуть грати незаконною шайбою.

2. Шайба має бути у русі і нею мають постійно грати. Якщо одна або обидві команди не в змозі грати шайбою, суддя має зупинити гру і подальше вкидання має відбуватися у найближчій точці вкидання до місця, де шайба була у момент зупинки гри.

1. Команди, починаючи гру, захищають ворота, ближчі до власної лави гравців.

2. Команди мають мінятися сторонами перед кожним наступним періодом. Команди не міняються сторонами, коли додатковий час обмежується п’ятьма або десятьма хвилинами, а також перед серією післяматчевих кидків.

3. Під час гри на відкритих майданчиках гра буде зупинена на позначці 10:00 третього періоду, щоб команди могли помінятися сторонами. У додаткові періоди команди не мінятимуться сторонами.

1. Гра завжди має починатися з вкидання, яке проводить суддя в полі. Кожен період починається з вкидання у центрі майданчика.

2. Кожне наступне продовження гри має починатися з вкидання в одній з дев’яти точок вкидання, позначених на льодовій поверхні.

1. Якщо зупинку гри спричинили два порушення однією командою (тобто гра високо піднятою ключкою та умисний офсайд), подальше вкидання відбудеться у точці вкидання, яка надає команді, що порушила правило, найменшу територіальну перевагу.

2. Якщо причиною зупинки гри було порушення цих Правил обома командами (тобто гра високо піднятою ключкою та умисний офсайд), подальше вкидання відбудеться у найближчій точці вкидання до місця, де була шайба, коли гра була зупинена.

3. Коли зупинка гри спричинена атакуючим гравцем у зоні атаки, подальше вкидання буде відбуватися у нейтральній зоні в найближчій точці вкидання, за вийнятком випадків, коли на команду, що захищалася, був накладений штраф.

4. Якщо гравець підіймає шайбу доволі високо і шайба влучає у табло або в будь-яку іншу перешкоду над льодовою поверхнею, гра буде зупинена і подальше вкидання буде відбуватися в найближчій точці вкидання до місця, звідки вилітала шайба.

5. Якщо гра була зупинена з якоїсь іншої причини, то подальше вкидання має відбуватися у точці вкидання у зоні, найближчій до тієї, де були останні ігрові дії з шайбою.

1. Якщо на гравців накладаються штрафи та ці штрафи відображаються на табло, подальше вкидання відбудеться в одному з двох кіл зони захисту команди, яка гратиме в меншості, за винятком:

1) коли штраф накладається після зарахування гола, подальше вкидання відбудеться у центральному колі вкидання;

2) коли штраф накладається до початку або в кінці періоду, подальше вкидання відбудеться у центральному колі вкидання;

3) коли на команду, що захищається, має бути накладено штраф і гравець команди, що атакує, входить у зону атаки за межі зовнішнього краю кіл вкидання впродовж конфлікту, подальше вкидання відбудеться в одній із двох точок вкидання поза зоною атаки.

2. Якщо на гравця атакуючої команди накладається штраф під час вкидання в зоні атаки, то вкидання буде переміщене у зону захисту оштрафованої команди. Якщо гравець отримує дисциплінарний або дисциплінарний до кінця гри штраф, подальше вкидання буде відбуватися у зоні захисту його команди.

3. Якщо штрафи накладаються на обидві команди протягом зупинки гри, але в різних випадках і з різних причин, то вкидання буде відбуватися в зоні захисту команди, що була оштрафована останньою.

4. Коли обидві команди були оштрафовані, та ці штрафи відображено на табло, подальше вкидання відбудеться у найближчій точці вкидання до місця, де була зупинена гра.

1. Коли гра зупиняється через травму гравця, подальше вкидання буде проведено відповідно до місця, де була шайба під час зупинки гри, та залежно від того, яка команда володіла шайбою під час свистка.

2. Якщо команда травмованого гравця володіє шайбою в зоні атаки, незалежно від того, де перебуває травмований гравець, подальше вкидання відбудеться в одній з точок вкидання нейтральної зони біля синьої лінії зони атаки. Якщо команда травмованого гравця володіє шайбою в нейтральній зоні, незалежно від того, де перебуває травмований гравець, подальше вкидання буде відбуватися між синіми лініями в точці вкидання, найближчій до місця, де знаходилася шайба на момент зупинки гри. Якщо команда травмованого гравця володіє шайбою в зоні захисту, незалежно від того, де перебуває травмований гравець, подальше вкидання відбудеться в одній з точок зони захисту.

3. Якщо суддя отримав травму, гра буде негайно зупинена, якщо це не гольовий момент, а подальше вкидання буде відбуватися у точці вкидання найближчій до місця, в якому була шайба на момент свистка.