Про внесення змін до нормативно-правових актів Міністерства юстиції України з питань державної реєстрації нормативно-правових актів

При цьому на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, які мають як одну з указаних ознак, так і декілька.

3.3. Зміни до зареєстрованих нормативно-правових актів незалежно від того, містять вони правові норми чи ні, а також акти про втрату чинності зареєстрованих нормативно-правових актів підлягають державній реєстрації в загальновстановленому порядку.

При необхідності внесення змін до нормативно-правового акта, прийнятого до запровадження державної реєстрації, якщо він має ознаки, наведені в пункті 3.2 цього розділу, розробляється і подається на державну реєстрацію єдиний нормативно-правовий акт, а основний документ визнається таким, що втратив чинність.

3.4. На державну реєстрацію не подаються акти:

а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших актів, що містять правові норми, а також тимчасові, строк дії яких вичерпано;

в) оперативного, організаційно-розпорядчого характеру (разові доручення) та інші, які не мають нормативного характеру, зокрема ті, які містять лише індивідуально-конкретні приписи;

г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення органів вищого рівня;

ґ) спрямовані на організацію виконання рішень органів вищого рівня і власних рішень міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що не мають нових правових норм, а також внутрішньовідомчого характеру;

д) нормативно-технічного характеру (державні стандарти, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, форми звітності тощо);

е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення тощо).

3.5. Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 21.04.98 N 335 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України" державній реєстрації не підлягають рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України про встановлення цін і тарифів, за винятком цін і тарифів для населення, та рішення НКРЕ щодо функціонування ринків, що нею регулюються.

3.6. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію суб'єктами нормотворення не пізніше п'ятого дня після їх прийняття.

У разі виникнення сумніву щодо відповідності актів ознакам, указаним у пункті 3.2 цього розділу, такі акти також підлягають направленню на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. Остаточне рішення щодо необхідності державної реєстрації в таких випадках приймає Міністерство юстиції України після проведення їх правової експертизи.

3.7. Нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, правилам нормопроектувальної техніки, узгоджуватися з раніше прийнятими нормативно-правовими актами, викладатися згідно з правилами українського правопису та вимогами Примірної інструкції.

3.8. Разом з нормативно-правовим актом до Міністерства юстиції України подаються відомості про офіційне внутрішнє погодження нормативно-правового акта із зацікавленими структурними підрозділами суб'єкта нормотворення, у тому числі пропозиції юридичної служби щодо подання цього акта до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

Внутрішнє погодження оформляється візуванням проекту документа посадовими особами суб'єкта нормотворення, які відповідно до їх компетенції займаються питаннями, порушеними в нормативно-правовому акті. Віза включає: найменування посади, підпис, ініціали і прізвище особи та дату візування. Внутрішнє погодження здійснюється як на лицьовому, так і на зворотному боці останнього аркуша нормативно-правового акта.

Якщо посадова особа, підпис якої передбачений для погодження, відсутня, документ візує (погоджує) особа, яка виконує її обов'язки, або її заступник. При цьому обов'язково зазначаються посада особи, яка підписала документ, і її прізвище. Виправлення вносяться чорнилом або машинописним способом, наприклад: "в.о.", "заст.", не допускається підписання документа з прийменником "за" або проставленням косої риски перед найменуванням посади.

3.9. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію у чотирьох примірниках: оригінал, три копії (з них дві українською мовою та одна копія в перекладі на російську мову) розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення, постанови), а також затверджених ним правил, положення, інструкції тощо і додатків до них.

Копії розпорядчого документа, нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, додатки до розпорядчого документа та до нормативно-правового акта, затверджених розпорядчим документом, повинні бути чіткими для прочитання, завірені в установленому Примірною інструкцією порядку, текст має бути розміщений через півтора міжрядкових інтервали на аркушах формату А4 без звороту.

Крім того, подаються також дискета або компакт-диск з текстами документів, які повертаються суб'єкту нормотворення після державної реєстрації нормативно-правового акта. Тексти мають бути підготовлені у Microsoft Word, формат RTF, з використанням шрифту Times New Roman, розмір 14, таблиці, діаграми тощо - у Microsoft Excel.

3.10. Спільно прийнятий нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію суб'єктом нормотворення, який є головним розробником. При цьому оригінал нормативно-правового акта подається в кількості примірників, що дорівнює кількості органів, які прийняли цей акт.

Нормативно-правові акти, прийняті спільно або за погодженням з іншими органами, змінюються або визнаються такими, що втратили чинність, спільно або за погодженням з відповідними органами, враховуючи при цьому правонаступництво ліквідованих або реорганізованих органів, а також відповідні зміни в законодавстві, пов'язані з необхідністю такого узгодження.

3.11. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію разом із супровідним листом, у якому вказуються прізвище уповноваженого працівника суб'єкта нормотворення та номер його телефону.

У разі, якщо нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію повторно, а також якщо він прийнятий замість акта, у державній реєстрації якого відмовлено, у супровідному листі необхідно вказати дату і номер листа Міністерства юстиції України про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання або відмову в державній реєстрації.

3.12. Разом з нормативно-правовим актом та супровідним листом до нього до Міністерства юстиції України подаються:

а) пояснювальна записка, у якій зазначаються обґрунтування підстав та мета розроблення нормативно-правового акта, визначається його місце у відповідній сфері правового регулювання, міститься аналіз причин, наводяться факти і цифрові дані, що обґрунтовують необхідність його прийняття, відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо джерел покриття витрат (якщо реалізація нормативно-правового акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, то про це окремо повідомляється в записці), прогнозуються очікувані соціально-економічні результати реалізації нормативно-правового акта. Загальний обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати чотирьох сторінок. До неї може долучатися інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, схеми, діаграми тощо), який є необхідним для обґрунтування суті нормативно-правового акта;

б) відомості про чинні нормативно-правові акти з питання, що належить до сфери правового регулювання прийнятого нормативно-правового акта, інформація про строки приведення їх у відповідність до нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, а також про нормативно-правові акти, що втрачають чинність у зв'язку з прийняттям цього акта;

в) копія нормативно-правового акта, до якого вносяться зміни або який визнається таким, що втратив чинність, у контрольному стані;

г) відомості про офіційне погодження нормативно-правового акта із зацікавленими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим згідно із законодавством (оригінал, який після прийняття рішення щодо державної реєстрації повертається суб'єкту нормотворення, та дві копії);

ґ) копія рішення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про погодження проекту нормативно-правового акта або копія рішення Урядового комітету з питань економічної політики та європейської інтеграції про задоволення скарги головного розробника проекту нормативно-правового акта щодо відмови в погодженні проекту нормативно-правового акта (для регуляторних нормативно-правових актів);

д) довідка щодо відповідності нормативно-правового акта acquis communautaire, якщо цей акт за предметом правового регулювання належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України, за формою згідно з додатком 1 до пункту 3 параграфа 52 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 N 950, із зазначенням відомостей, визначених параграфом 52 цього Регламенту;

е) висновок Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини (для нормативно-правових актів, предмет правового регулювання яких стосується прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією);

є) інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів (у разі необхідності).

3.13. Супровідний лист, пояснювальна записка, довідка про відповідність нормативно-правового акта основним положенням законодавства Європейського Союзу, інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів підписуються керівником суб'єкта нормотворення або його заступником.

3.14. Нормативно-правовий акт із супровідним листом та матеріалами, зазначеними в пункті 3.12 цього розділу, подаються уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення до Департаменту державної реєстрації нормативних актів Міністерства юстиції України (далі - Департамент) для попереднього розгляду.

Начальник відповідного відділу Департаменту відповідно до розподілу обов'язків перевіряє комплектність документів та правильність їх оформлення (наявність підписів, печаток, погоджень тощо). Якщо документи відповідають установленим вимогам, начальник відділу Департаменту робить на супровідному листі відмітку про передачу документів до Управління документального забезпечення і ставить свій підпис і дату. В іншому разі документи повертаються уповноваженому працівнику суб'єкта нормотворення для виправлення.

У разі порушення суб'єктом нормотворення встановленої цим пунктом процедури поданий на державну реєстрацію нормативно-правовий акт може бути повернутий Міністерством юстиції України без розгляду.

3.15. Управління документального забезпечення проводить реєстрацію документів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України, відповідно до вимог Примірної інструкції і передає їх на розгляд керівництву Міністерства юстиції України.

Повернуті керівництвом Міністерства юстиції України нормативно-правові акти в той самий день передаються до Департаменту".

У зв'язку з цим розділи III-V уважати відповідно розділами IV-VI з відповідною зміною нумерації пунктів та підпунктів.

4. У розділі IV:

4.1. У пункті 4.2:

абзац перший доповнити словами "а також правилам нормопроектувальної техніки";

абзац другий після слів "забезпечення його" доповнити словами "відповідності законодавству";

абзац третій виключити.

4.2. В абзаці першому пункту 4.3 слово "Мін'юсту" замінити словами "Міністерства юстиції".

4.3. Абзац перший пункту 4.4 після слова "експертизи" доповнити словом "цього", слова та цифри "пункту 3.3 цього Порядку" замінити словами та цифрами "пункту 4.3 цього розділу".

4.4. Пункт 4.5 викласти в такій редакції:

"4.5. За результатами правової експертизи Міністерство юстиції України в межах установленого строку приймає одне з таких рішень:

а) про державну реєстрацію нормативно-правового акта. Таке рішення приймається, якщо нормативно-правовий акт відповідає Конституції, законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, та встановленим вимогам, і оформлюється наказом Міністерства юстиції України. У преамбулі наказу вказується стаття 1 Указу Президента України від 03.10.92 N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", у розпорядчій частині наказу викладається рішення Міністерства юстиції України.

Наказ про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути оформлений окремо щодо кожного зареєстрованого нормативно-правового акта або включати список нормативно-правових актів, щодо яких прийнято рішення про державну реєстрацію.

До наказу додається висновок про державну реєстрацію нормативно-правового акта (додаток 1), який підписується виконавцем та начальником відповідного відділу (згідно з розподілом обов'язків у Департаменті), редактором, погоджується директором Департаменту і затверджується заступником Міністра (згідно з розподілом обов'язків);

б) про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання. Таке рішення може бути прийнято на прохання суб'єкта нормотворення або з власної ініціативи, якщо суб'єктом нормотворення порушено вимоги Положення або цього Порядку, і оформлюється наказом Міністерства юстиції України. У преамбулі наказу вказується пункт 11-1 Положення, у розпорядчій частині наказу викладаються рішення Міністерства юстиції України та строк доопрацювання. Наказ про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо.

Для повернення нормативно-правового акта на доопрацювання на прохання суб'єкта нормотворення такий суб'єкт направляє до Міністерства юстиції України відповідного листа, підписаного керівником (особою, яка виконує його обов'язки) або заступником керівника.

У разі повернення нормативно-правового акта з власної ініціативи до наказу про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання додається висновок про доопрацювання нормативно-правового акта (додаток 2), який підписується виконавцем та начальником відповідного відділу (згідно з розподілом обов'язків у Департаменті), редактором, погоджується директором Департаменту і затверджується заступником Міністра (згідно з розподілом обов'язків).

Копія наказу про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання надається суб'єкту нормотворення із супровідним листом Міністерства юстиції України за підписом директора Департаменту.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист Міністерства юстиції України про повернення нормативно-правового акта на доопрацювання, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. Із зазначеним листом йому повертаються оригінал нормативно-правового акта та дві копії (українською та російською мовами). Одна копія нормативно-правового акта українською мовою залишається в Департаменті.

Якщо протягом доби після підписання листа про повернення нормативно-правового акта на доопрацювання його не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, Міністерство юстиції України може відправити листа поштою.

Під час доопрацювання суб'єкт нормотворення повинен урахувати всі висловлені Міністерством юстиції України зауваження, усунути виявлені порушення та протягом місяця повторно подати нормативно-правовий акт на державну реєстрацію або надати Міністерству юстиції України копію розпорядчого документа про його скасування. Такий розпорядчий документ не повинен містити правових норм. У супровідному листі, з яким він направляється, необхідно вказувати дату і номер листа Міністерства юстиції України про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання;

в) про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта. Таке рішення приймається у випадках, установлених пунктом 13 Положення, і оформлюється наказом Міністерства юстиції України. У преамбулі наказу вказується підпункт пункту 13 Положення, який є підставою відмови в державній реєстрації, у розпорядчій частині наказу викладається рішення Міністерства юстиції України. Наказ про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо.

До наказу додається висновок про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта (додаток 3) з викладенням підстав відмови, який підписується виконавцем та начальником відповідного відділу (згідно з розподілом обов'язків у Департаменті), редактором, погоджується директором Департаменту і затверджується заступником Міністра (згідно з розподілом обов'язків).

Копія наказу про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта надається суб'єкту нормотворення із супровідним листом Міністерства юстиції України за підписом директора Департаменту. Із зазначеним листом йому також повертаються оригінал нормативно-правового акта та дві копії (українською та російською мовами). Одна копія нормативно-правового акта українською мовою залишається в Департаменті.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист Міністерства юстиції України про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

Якщо протягом доби після підписання листа про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта його не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, Міністерство юстиції України може відправити листа поштою.

Нормативно-правові акти, у державній реєстрації яких відмовлено, заносяться до спеціального журналу обліку таких актів, що ведеться в Департаменті.

Суб'єкт нормотворення, якому відмовлено в державній реєстрації нормативно-правового акта, має право протягом десяти днів після отримання листа про відмову звернутися до Міністра юстиції України із заявою про перегляд прийнятого рішення щодо поданого на державну реєстрацію нормативно-правового акта з поданням додаткових матеріалів, що обґрунтовують потребу в такому перегляді. Зазначена заява розглядається протягом десяти робочих днів.

Крім того, рішення про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта може бути оскаржене в суді у порядку адміністративного судочинства. При цьому подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень (частина третя статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України).

Нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню суб'єктом нормотворення у 5-денний строк з дня отримання листа Міністерства юстиції України про відмову в його державній реєстрації чи відповідного рішення Міністра юстиції України. Копія розпорядчого документа про скасування нормативно-правового акта в цей самий строк направляється до Міністерства юстиції України. Такий розпорядчий документ не повинен містити правових норм. У супровідному листі, з яким він направляється, необхідно вказувати дату і номер листа Міністерства юстиції України про відмову в державній реєстрації;

г) про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації. Таке рішення приймається протягом трьох робочих днів, якщо поданий на державну реєстрацію акт не містить ознак, установлених Положенням та цим Порядком, і оформлюється наказом Міністерства юстиції України. У преамбулі наказу вказується пункт Положення, який є підставою визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, у розпорядчій частині наказу викладається рішення Міністерства юстиції України. Наказ про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо.

До наказу додається висновок про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації (додаток 4), з відповідним обґрунтуванням, який підписується виконавцем та начальником відповідного відділу (згідно з розподілом обов'язків у Департаменті), редактором, погоджується директором Департаменту і затверджується заступником Міністра (згідно з розподілом обов'язків).

Копія наказу про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, надається суб'єкту нормотворення із супровідним листом Міністерства юстиції України за підписом директора Департаменту. Із зазначеним листом йому також повертаються оригінал нормативно-правового акта та дві копії (українською та російською мовами). Одна копія нормативно-правового акта українською мовою залишається в Департаменті.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист Міністерства юстиції України про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. Із зазначеним листом йому повертаються оригінал акта та дві копії (українською та російською мовами). Одна копія українською мовою залишається в Департаменті.

Якщо протягом доби після підписання листа про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, його не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, Міністерство юстиції України може відправити листа поштою.

Акти, визнані Міністерством юстиції України такими, що не підлягають державній реєстрації, заносяться до спеціального журналу обліку таких актів, що ведеться в Департаменті.

Акт, визнаний Міністерством юстиції України таким, що не підлягає державній реєстрації, опубліковується в порядку, визначеному органом, що його прийняв. При цьому порядок набрання цим актом чинності також визначається органом, що його прийняв".

5. У розділі V:

5.1. У пункті 5.1:

в абзаці першому слова "затвердження заступником Міністра висновку" замінити словами "підписання Міністром наказу";

у першому реченні абзацу другого слова "затвердження висновку" замінити словами "підписання наказу".

5.2. Пункт 5.3 викласти в такій редакції:

"5.3. Після передання уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення копій нормативно-правового акта для включення його до Єдиного державного реєстру оригінал нормативно-правового акта разом із супровідним листом Міністерства юстиції України за підписом директора Департаменту повертається суб'єкту нормотворення.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист Мін'юсту про повернення зареєстрованого нормативно-правового акта, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі Державного реєстру.

Якщо протягом доби після передання копій нормативно-правового акта для включення його до Єдиного державного реєстру оригінал нормативно-правового акта не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, Мін'юст може відправити його поштою".

5.3. Абзац перший пункту 5.4 після слова "їх" доповнити словом "державної".

5.4. Додати новий пункт 5.5 такого змісту:

"5.5. В окремих випадках є необхідність надання певного строку для проведення підготовчої роботи для застосування нового нормативно-правового акта. Тому у відповідних пунктах розпорядчих документів можуть застосовуватися такі формулювання: "набирає чинності через (кількість днів) після опублікування в "Офіційному віснику України", "набирає чинності з (число, місяць, рік)". У разі неодночасного набрання чинності окремими положеннями нормативно-правового акта про це зазначається в розпорядчому документі. При цьому слід конкретно вказати пункти розпорядчого документа або структурні одиниці затвердженого ним нормативно-правового акта та момент набрання ними чинності. Наприклад: "Ця постанова набирає чинності через 10 днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, крім пункту 7, що набирає чинності з 1 вересня 2007 року".

Окремі структурні одиниці нормативно-правового акта не можуть набирати чинності раніше набрання чинності розпорядчим документом, яким він затверджений.

У разі прийняття тимчасового нормативно-правового акта в ньому зазначається положення щодо обмеження дії, наприклад: "діє до (зазначається дата)"; "на період проведення експерименту".

У зв'язку з цим пункт 5.5 уважати пунктом 5.6.

5.5. Абзац третій пункту 5.6 викласти в такій редакції:

"Посилання на дату і номер державної реєстрації зареєстрованого нормативно-правового акта є обов'язковим".

6. У розділі VI:

6.1. Пункт 6.1 виключити.

У зв'язку з цим пункти 6.2-6.9 уважати відповідно пунктами 6.1-6.8.

6.2. У пункті 6.1:

абзац перший викласти в такій редакції:

"6.1. Не пізніше наступного дня після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру його копії на електронних та паперових носіях подаються для включення до Єдиного державного реєстру";

у першому реченні абзацу другого слова "Департаменту", "Департамент" замінити словом "Управління".

6.3. У пункті 6.2:

в абзаці першому слова "Департаменту систематизації" замінити словами "Управління систематизації";

абзац третій викласти в такій редакції:

"У супровідному листі зазначаються реквізити зареєстрованого нормативно-правового акта (вид розпорядчого документа, найменування суб'єкта нормотворення, дата підписання та номер, заголовок, дата та номер державної реєстрації в Міністерстві юстиції України), дата і номер наказу про його державну реєстрацію, відомості про виконавця (ініціали, прізвище, підпис та номер телефону), відомості про уповноважену особу суб'єкта нормотворення (ініціали, прізвище, номер телефону), кількість аркушів у додатках";

абзац п'ятий після слова "Спільні" доповнити словом "нормативно-правові", слова "першим виконавцем" замінити словами "головним розробником".

6.4. У пункті 6.3:

в абзаці першому слово "Департамент" замінити словом "Управління";

абзац третій після слова "текстів" доповнити словом "нормативно-правових".

6.5. Підпункт 6.4.2 пункту 6.4 викласти в такій редакції:

"6.4.2. Заміна сторінок та виправлення у копіях нормативно-правових актів, що вже включені до Єдиного державного реєстру та зберігаються в Управлінні систематизації, допускаються у виняткових випадках.

При необхідності заміни сторінок виконавець надає Управлінню систематизації нові сторінки, на зворотному боці яких має бути зазначено:

які виправлення внесено;

прізвище, ініціали та підпис виконавця;

прізвище, ініціали та підпис уповноваженої особи суб'єкта нормотворення;

дата заміни сторінки.

Кожна нова сторінка у правому нижньому куті лицьового боку повинна бути завізована редактором. Олівцем необхідно виділити місця в тексті нормативно-правового акта, які змінено.

При необхідності внесення виправлень у текст копій нормативно-правових актів виконавець з дозволу керівництва Управління систематизації робить необхідні виправлення. На зворотному боці аркуша, текст на якому змінюється, має бути зазначено:

які виправлення внесено;

прізвище, ініціали та підпис виконавця;

прізвище, ініціали та підпис уповноваженої особи суб'єкта нормотворення;

дата внесення виправлень.

На лицьовому боці сторінки повинні бути внесені необхідні виправлення та олівцем виділені відповідні місця в тексті нормативно-правового акта. При необхідності сторінка додатково візується редактором.

Помилки правопису виправляються редактором за погодженням з уповноваженою особою суб'єкта нормотворення та виконавцем у день їх виявлення.

За тотожні виправлення в оригіналі та копіях нормативно-правових актів (паперових та електронних) відповідають уповноважена особа суб'єкта нормотворення та виконавець".

6.6. У пунктах 6.5-6.8 слово "Департамент" у всіх відмінках замінити словом "Управління" у відповідних відмінках.

7. Додаток до Порядку замінити чотирма новими додатками (додаються).