МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 01.06.2026 Київ № 292
зареєстрований у Міністерстві юстиції України
16.06.2026 за № 867/46261
Про затвердження Змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 132 "Виплати працівникам"
Відповідно до статті 56 Бюджетного кодексу України, статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні",
підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Зміни до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 132 "Виплати працівникам", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2011 року № 1798, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2012 року за № 121/20434, що додаються.
2. Департаменту методології бухгалтерського обліку та нормативного забезпечення аудиторської діяльності в установленому порядку забезпечити:
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
оприлюднення цього наказу.
3. Цей наказ набирає чинності з 01 січня 2027 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Воробей С. І.
Міністр Сергій МАРЧЕНКОЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів України
01 червня 2026 року № 292
Зміни
до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 132 "Виплати працівникам", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2011 року № 1798, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2012 року за № 121/20434
1. У розділі І:
у пункті 1:
слова "роботи, виконані працівниками," замінити словами "виконані роботи та/або надані послуги працівниками";
доповнити новими абзацами такого змісту:
"Суб’єкт державного сектору визнає:
зобов’язання, якщо працівник виконав роботу та/або надав послугу в обмін на виплати, які будуть сплачені в майбутньому; та
витрати, якщо суб’єкт державного сектору споживає економічну вигоду, що виникає внаслідок виконаної роботи та/або наданої послуги працівником в обмін на виплати працівникам.
Це Національне положення (стандарт) не поширюється на виплати після закінчення трудової діяльності.";
у пункті 3:
абзац другий викласти в такій редакції:
"виплати за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню, – виплати за невідпрацьований час, право на отримання яких працівником не поширюється на майбутні періоди;";
після абзацу другого доповнити абзацами третім, четвертим такого змісту:
"виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, – виплати за невідпрацьований час, право на отримання яких працівником може бути використано в майбутніх періодах;
виплати працівникам – це всі форми виплат і компенсацій, які надає суб’єкт державного сектору в обмін за виконані роботи та/або надані послуги працівниками, або при їх звільненні;".
У зв’язку з цим абзаци третій, четвертий вважати абзацами п’ятим, шостим відповідно;
абзац п’ятий викласти в такій редакції:
"виплати при звільненні – виплати працівнику, які підлягають сплаті відповідно до законодавства внаслідок звільнення працівника за рішенням суб’єкта державного сектору до досягнення ним пенсійного віку або рішення працівника погодитися зі звільненням в обмін на такі виплати, або при досягненні ним пенсійного віку;";
абзац шостий після слів "виконував відповідну роботу" доповнити словами "та/або надавав послуги".
2. У розділі ІІ:
у пункті 1:
абзац перший після слів "виконують відповідну роботу" доповнити словами "та/або надають послуги";
в абзаці другому слова "робота, виконана працівниками у цьому періоді, дає їм право" замінити словами "виконана робота та/або надані послуги працівниками
у цьому періоді дають їм право";
у пункті 2:
слова "роботу, виконану ними протягом звітного періоду," замінити словами "виконану ними роботу та/або надані послуги протягом звітного періоду";
доповнити новим абзацом такого змісту:
"Якщо сплачена сума виплат працівникам перевищує суму зобов’язань та витрат звітного періоду, суб’єкт державного сектору визнає це перевищення як актив (дебіторська заборгованість), який у майбутньому призведе до зменшення платежів протягом звітного періоду.";
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3. Виплати за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню, визнаються зобов’язанням у тому періоді, у якому настає подія щодо здійснення таких виплат.
Виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, відображаються на позабалансових рахунках як інформація про забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат за виплатами працівникам.".
3. Пункт 1 розділу ІІІ доповнити новими абзацами такого змісту:
"Виплати при звільненні виникають внаслідок рішення суб’єкта державного сектору звільнити працівника до досягнення ним пенсійного віку або рішення працівника прийняти пропозицію суб’єкта державного сектору зі здійснення виплат в обмін на звільнення, або при досягненні ним пенсійного віку.
До виплат при звільненні не належать виплати працівникам внаслідок звільнення за власним бажанням працівника без пропозиції з боку суб’єкта державного сектору.
До виплат при звільненні належить різниця між виплатою, що надається в разі звільнення за власним бажанням працівника, та більшою виплатою, що надається
в разі звільнення за рішенням суб’єкта державного сектору або внаслідок дії вимог про обов’язковий вихід на пенсію (разові виплати при виході на пенсію).".
Директор Департаменту методології бухгалтерського обліку та нормативного забезпечення аудиторської діяльності Людмила ГАПОНЕНКО
