Про затвердження Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії

Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії (далі - Правила), що додаються.

2. З набранням чинності наказом уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила безопасности при ремонте оборудования на предприятиях черной металлургии", затверджені Міністерством чорної металургії СРСР 14.02.86.

3. Начальнику управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. уключити цей наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці.

5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.

Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють ремонт і реконструкцію устаткування підприємств чорної металургії, а також проектування та розробку технічної документації на проведення ремонтів.

ГОСТ - міждержавний стандарт;

ДБН - Державні будівельні норми;

ДРН - Державні радіаційні норми;

ДСН - Державні санітарні норми;

ДСНіП - Державні санітарні норми і правила;

ДСП - Державні санітарні правила;

ДСТУ - Державний стандарт України;

ЗІЗ- засоби індивідуального захисту;

ЗІЗОД - засоби індивідуального захисту органів дихання;

МР - "Методические рекомендации";

НП - Нормативні правила;

НПАОП - Нормативно-правовий акт з охорони праці;

НАПБ - Нормативний акт з пожежної безпеки;

ПВР - План виконання робіт;

ПОР - Проект організації робіт;

ППР - "Планово-предупредительный ремонт";

СНиП - "Строительные нормы и правила";

ССБТ - "Стандарт безопасности труда";

ТЗ - Технологічна записка;

ТК - Технологічна карта;

ТУ - Технічні умови.

1. Загальні вимоги

1. Агрегати, машини, механізми та устаткування металургійних підприємств необхідно піддавати оглядам, обслуговуванню та ремонтам відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 (далі - НПАОП 0.00-6.18-04), Порядку ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 06.12.2004 N 270, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2004 за N 1604/10203 (далі - НПАОП 0.00-6.07-04), Положення про технічне обслуговування устатковання підприємств гірничо-металургійного комплексу, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 15.06.2004 N 285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 за N 807/9406, та інших чинних нормативно-правових актів.

2. Унесення змін у конструкцію металургійного устаткування під час проведення реконструкції та ремонтів без узгодження з організацією-розробником або заводом-виробником чи іншою спеціалізованою організацією не дозволяється.

3. Порядок проведення навчання, інструктажів, перевірки знань з охорони праці та пожежної безпеки, а також допуск персоналу до самостійної роботи визначаються Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05), та Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

Працівники та посадові особи, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, визначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою , затвердженому наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), а також роботах, визначених у Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 N 263/121, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.01.95 за N 18/554, повинні проходити щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, а з пожежної безпеки відповідно до вимог Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1147/8468 (НАПБ Б.06.001-2003).

Допуск до роботи працівників, які не пройшли навчання і перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, не дозволяється.

4. На підприємстві повинні бути розроблені інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98). Кожен працівник повинен бути ознайомлений під особистий підпис з інструкцією з охорони праці за фахом, а потім пройти інструктаж безпосередньо на робочому місці.

5. На підприємствах незалежно від форм власності необхідно організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (далі - НПАОП 0.00-6.02-04).

6. Роботодавець зобов'язаний забезпечити всіх працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також запобіжними пристосуваннями відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

Спецодяг повинен бути справним, щоб унеможливлювати його захоплення частинами устаткування, які рухаються і обертаються.

7. Порядок забезпечення засобами індивідуального захисту працівників здійснюється відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

Не дозволяється допускати до роботи працівників, які не мають відповідного спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту.

8. Дозволом на проведення ремонтних та будівельно-монтажних робіт підрядними організаціями на території та в цехах діючих металургійних підприємств є акт-допуск для виконання робіт на території підприємства (цеху, дільниці) (додаток), якщо через об'єкт, що ремонтується, не проходять діючі комунікації, та наряд-допуск.

У разі, якщо експлуатацію об'єкта зупинено не повністю або об'єкт не переданий за актом-допуском, дозволом на початок робіт є наряд-допуск, виданий підприємством-замовником.

9. Наряд-допуск, що видається відповідальному виконавцю робіт перед початком робіт підвищеної небезпеки, повинен бути оформлений відповідно до вимог "Положения о применении нарядов-допусков при производстве работ повышенной опасности на предприятиях и в организациях Министерства металлургии СССР", затвердженого Міністерством металургії СРСР 20.06.90 (далі - НПАОП 27.0-4.02-90).

Наряд-допуск повинен містити повний обсяг організаційних та технічних заходів, вжиття яких забезпечить безпечне ведення робіт у конкретних умовах.

10. Перед початком ремонтних (монтажних) робіт усі працівники, зайняті на ремонті (монтажі), повинні бути ознайомлені з ремонтно-технічною документацією (ПОР, ТК, ПВР) і пройти цільовий інструктаж з охорони праці.

У разі зміни умов праці під час проведення ремонту (монтажу) наряд-допуск необхідно вилучити та оформити новий з урахуванням змін умов праці та з обов'язковим проведенням цільового інструктажу.

Допуск працівників до роботи необхідно проводити тільки з дозволу особи, відповідальної за виконання робіт від замовника.

11. ПОР, ПВР, ТК повинні містити вимоги з охорони праці та пожежної безпеки. Проведення ремонтних робіт без ремонтної документації (ПОР, ПВР, ТК) не дозволяється.

12. У разі проведення робіт на одному об'єкті підрядною ремонтною організацією та підрозділами замовника або декількома підрядними організаціями замовник зобов'язаний:

разом з усіма організаціями - учасниками ремонтних робіт скласти сумісні заходи з безпечного виконання робіт на одному об'єкті декількома організаціями та погодити їх з керівниками організацій - учасників ремонту;

надати заходи з безпечного виконання робіт учасникам ремонту для ознайомлення з ними працівників, які беруть участь у ремонтних роботах, з відповідним записом у журнал сумісних робіт;

забезпечити контроль за дотриманням всіма організаціями - учасниками ремонту заходів з безпечного виконання робіт та виконання заходів занесених у журнал сумісних робіт.

13. Організація і проведення газонебезпечних робіт повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

14. Організація і проведення зварювальних та інших вогневих робіт під час ремонтних робіт повинні відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

15. Вибухові роботи необхідно виконувати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

16. До роботи з отруйними речовинами допускаються тільки ті працівники, які придатні за станом здоров'я та пройшли інструктаж з охорони праці.

17. Використання виробничого, ремонтного чи вимірювального обладнання з джерелами іонізуючого випромінювання, а також виконання монтажу, демонтажу, технічного обслуговування і ремонту обладнання (устаткування) з джерелами іонізуючого випромінювання має здійснюватись за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02), постанови головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 "Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)".

2. Розробка ремонтно-технологічної документації

1. Для проведення ремонтних робіт повинна бути розроблена ремонтно-технологічна документація, що містить комплекс організаційних, технічних і санітарно-гігієнічних заходів.

Для розробки ремонтно-технологічної документації в штатному розкладі підприємств, що виконують ремонтні роботи, повинні бути спеціально підготовлені працівники, які входять до складу технологічних бюро або відділів.

2. Уся ремонтна документація повинна бути складена відповідно до галузевих і міжгалузевих нормативних документів, а також інших чинних нормативно-правових актів.

Проектні рішення, на які не визначено норми та правила з пожежної безпеки, а також обґрунтовані відступи від обов'язкових вимог нормативних документів у проектній документації, яка виконується для реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд підприємств чорної металургії, повинні розглядатись та узгоджуватись у визначеному порядку органами державного пожежного нагляду відповідно до вимог Положення про порядок погодження з органами державного пожежного нагляду проектних рішень, на які не встановлено норми та правила, обґрунтованих відхилень від обов'язкових вимог нормативних документів, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 15.11.2004 N 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2004 за N 1467/10066 (НАПБ Б.02.014-2004).

3. Організаційні, технічні та інші заходи, що спрямовані на запобігання пожеж та аварій під час проведення ремонтних робіт на підприємствах чорної металургії, повинні проводитись відповідно до вимог НАПБ А.01.001.2004.

Ремонтні роботи повинні проводитись відповідно до затвердженої у визначеному порядку проектної документації та вимог НАПБ А.01.001-2004.

4. Ремонтно-технологічна документація повинна містити:

ТК, ТЗ, технологічні схеми (етапи ремонту), графіки виконання робіт, альбоми пристосувань, інструменту, що буде застосовано;

засоби підмощування, альбоми строповки вантажів, плакати з безпечного виконання окремих видів робіт.

5. Опрацювання ремонтно-технологічної документації повинно виконуватися в термін, передбачений чинною нормативною документацією.

6. Під час розробки ремонтно-технологічної документації на ремонтні роботи необхідно керуватися вимогами чинних нормативно-правових актів, а також установлених норм і стандартів.

7. ПОР повинен містити такі заходи із забезпечення безпечних умов праці як в період підготовки, так і в період проведення ремонту:

визначення ремонтної зони;

улаштування проїздів, переходів і проходів до об'єкта ремонту;

схеми установки устаткування;

огородження небезпечних зон;

енергопостачання ремонтної зони;

забезпечення безпечної експлуатації будівельних машин;

забезпечення безпеки праці під час роботи в холодний період року та в інших особливих умовах;

режим праці в несприятливих умовах ("гарячі" ремонти);

водопостачання, у тому числі для пиття;

визначення місць розташування пунктів медичної допомоги, місць відпочинку;

забезпечення первинними засобами пожежогасіння ремонтної зони;

обладнання складів і тимчасових санітарно-побутових будинків;

електричне освітлення робочих місць, території складів, проїздів, тимчасових будівель, проходів, місць загального користування;

відключення діючих і розводку тимчасових комунікацій;

підготовку та схеми установки попереджувальних, вказівних і заборонних знаків з охорони праці.

8. Заходи безпеки, зазначені в ПОР, ТК, технологічних схемах і записках, повинні доводитися до відома виконавців, про що повинен свідчити особистий підпис.

9. Підприємство має право розробляти свої стандарти (далі - СТП), що визначають порядок розробки та оформлення ремонтної документації, яка повинна відповідати вимогам ГОСТ 2.602-95 "Ремонтные документы".

3. Порядок зупинки устаткування та передачі його в ремонт і здача його після ремонту

1. Для організації капітальних ремонтів основних промислово-виробничих фондів підприємства, а також забезпечення безпечних умов праці на кожен ремонт відповідно до чинної нормативної документації повинна бути призначена особа, відповідальна за проведення ремонту.

Організація і проведення капітальних ремонтів основних промислово-виробничих фондів підприємства повинні проводитись відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

2. Керівники цехів металургійних підприємств зобов'язані зупиняти експлуатацію обладнання на ремонт відповідно до затвердженого графіка ППР.

3. Після зупинки агрегата на капітальний ремонт цех-замовник повинен забезпечити повне відключення обладнання від мереж діючих комунікацій, очистити територію та обладнання від бруду та пилу, оформити акт здачі його в ремонт та видати наряди-допуски кожній ремонтній організації.

4. Під час проведення поточного ремонту, що виконується силами цеху-замовника, передача обладнання в ремонт і приймання його після проведеного ремонту повинні проводитися відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

5. Дозвіл на ремонт обладнання персоналу ремонтних цехів підприємства та підрядних організацій необхідно оформляти нарядом-допуском на проведення робіт, що видається замовником виконавцям робіт.

Виконавець ремонту приступає до ремонту тільки після отримання наряду-допуску на проведення ремонтних робіт і виконання всіх заходів із забезпечення безпеки проведення робіт.

6. Прийняття обладнання після поточного ремонту здійснюється персоналом виробничого цеху. Прийняття з капітального ремонту обладнання, що внесено в план виробництва, оформлюється актом, який складається після випробовування обладнання. На прийом з ремонту механічного обладнання акт затверджується відповідальним працівником або уповноваженим роботодавцем працівником, а прийом з ремонту металургійних агрегатів - роботодавцем.

Якщо обсяг ремонтних робіт великий, приймання обладнання проводиться за проміжними актами (у міру виконання окремих робіт), на основі яких складається акт на загальний обсяг ремонтних робіт.

Експлуатація обладнання без оформлення акта приймання його після ремонту не дозволяється.

Акти приймання повинні зберігатися в цеху-замовникові. Під час виконання ремонту підрядною організацією їй передається другий примірник акта.

7. До здачі обладнання з ремонту виконавець ремонтних робіт повинен очистити територію проведення ремонту від сторонніх предметів.

4. Вимоги до території проведення ремонтних робіт

1. Під час організації ремонтних робіт необхідно виділити зони, у межах яких діють або можуть діяти небезпечні виробничі чинники.

Небезпечна зона ремонтних робіт повинна бути визначена ПОР і позначатися знаками безпеки відповідно до ГОСТ 13.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" та згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір.

2. Зона ремонту повинна бути огороджена від діючого устаткування та комунікацій, забезпечена знаками безпеки, плакатами, сигнальними засобами.

Зона проведення ремонтних робіт повинна мати під'їзд для автомобілів аварійно-рятувальної служби на випадок виникнення аварій, пожеж тощо.

3. Робочі місця залежно від умов праці та прийнятої технології проведення робіт повинні бути забезпечені відповідними до їхнього призначення засобами технологічного оснащення та засобами колективного захисту згідно з ГОСТ 13.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация", а також засобами зв'язку та сигналізації.

4. Ремонтно-будівельний майданчик повинен відповідно до ПОР бути обладнаний в необхідних місцях тимчасовими постами підключення електроенергії, пари, стисненого повітря, кисню та газу. Усі ці пости повинні бути обладнані відповідними безпечними пристроями (пусковими ящиками, штуцерами з необхідною арматурою на трубопроводах тощо). Пости повинні бути розташовані в зручних місцях, які не потребують додаткових пристосувань (драбин тощо).

5. Проходи до робочих місць повинні бути чистими та мати спеціальні покажчики з написами.

6. Ширина проходів до робочих місць і на робочих місцях повинна бути не менше ніж 0,6 м, а висота проходів - не менше ніж 1,8 м.

У разі відсутності безпечного проходу облаштовують міцні тимчасові галереї або навіси.

7. Для переходу через незакриті тунелі, канали, транспортери, рольганги, траншеї та інші перешкоди необхідно встановлювати перехідні містки з поручнями відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

8. У разі роботи на декількох ярусах місця робіт на нижніх ярусах повинні бути захищені дашками, сітками, настилами, а там, де можливий прохід людей, ця зона знизу повинна бути огороджена стояками та сітками. Межа небезпечної зони позначається плакатами, які застерігають про небезпеку та заборону проходу.

9. Колодязі та шурфи повинні бути закриті кришками, міцними щитами або огороджуватися. Відкриті колодязі та шурфи повинні бути огороджені. У темний час доби, крім огорож, необхідно встановлювати сигнали, що світяться.

10. Робочі місця, проїзди, проходи та склади на території ремонту в темний час доби повинні бути освітлені відповідно до ГОСТ 14.1.046-85 "ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок".

11. Залежно від характеру робіт, що виконуються, освітленість робочих місць повинна бути не менше ніж 50 лк у разі застосування ламп розжарювання і не менше ніж 150 лк у разі застосування люмінесцентних ламп. Прожектори необхідно встановлювати на відповідній висоті з таким розрахунком, щоб вони не засліплювали працівників.

12. У процесі проведення ремонтно-будівельних робіт будівельне сміття, непотрібний будівельний матеріал і зношені деталі необхідно своєчасно прибирати.

13. Прибирання демонтованих матеріалів металоконструкцій, елементів устаткування необхідно виконувати із застосуванням вантажопідйомних засобів, а для сипких матеріалів - сміттєпроводів. Скидати матеріали, елементи металоконструкцій тощо з висоти не дозволяється.

14. У місцях виходу з території ремонтної ділянки або майданчика в зону руху залізничного, автомобільного та цехового транспорту, а також в зону руху вантажопідйомних механізмів і підлогових машин необхідно встановлювати попереджувальні знаки, плакати тощо.

15. Швидкість руху залізничного транспорту в місцях проведення ремонтних робіт повинна бути не більше ніж 3 км/г; попереду рухомого транспорту повинен іти складач поїздів. На коліях, що проходять поблизу місця проведення ремонтних робіт, необхідно встановлювати відповідні знаки, плакати.

Швидкість руху автотранспорту поблизу місць проведення робіт не повинна перевищувати 10 км/г на прямих ділянках і 5 км/г на поворотах.

16. У місцях перетину автомобільних доріг з рейковими шляхами повинні бути зроблені суцільні настили (переїзди) з контррейками, укладеними на одному рівні з головками рейок, та встановлені знаки "Переїзд".

Рух через залізничні колії в інших місцях не дозволяється.

17. Робочим майданчиком для проведення капітального та поточного ремонту обладнання необхідно вважати огороджену з усіх боків територію, достатню для розміщення всіх основних та допоміжних приміщень, устаткування, матеріалів, конструкцій, проходів тощо, необхідних для проведення ремонтних робіт.

Під час капітального ремонту необхідно поза зоною ремонтних робіт обладнувати місця відпочинку згідно з вимогами СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания". На робочих місцях повинні бути сатураторні установки, автомати газ-води, питні фонтанчики. Установки для пиття повинні бути розташовані на відстані не більше ніж 75 м по горизонталі та 10 м по вертикалі від робочих місць.

18. Для відновлення сольового балансу організму працівників під час ремонтних робіт у гарячих цехах вони повинні бути забезпечені вітамінізованими напоями згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.

5. Складування та зберігання устаткування, металоконструкцій, виробів і матеріалів

1. Завезення матеріалів на дільницю, на якій проводяться ремонтні роботи, або на об'єкт, що реконструюється, дозволяється тільки після влаштування передбачених ПОР майданчиків для їх зберігання.

2. Матеріали (конструкції, устаткування) необхідно розміщувати на вирівняних майданчиках з дотриманням заходів проти самовільного зсуву, осідання, обсипання і розкочування заскладованих матеріалів.

3. Складувати матеріали, конструкції та устаткування необхідно відповідно до вимог державних стандартів або технічних умов на матеріали, вироби, устаткування.

4. Складати матеріали та устаткування на робочих місцях необхідно так, щоб вони не створювали небезпеку під час виконання робіт і не захаращували проходи.

Не дозволяється складати елементи устаткування і тару з матеріалами на перекриття траншей, тунелів, маслопроводів, люків тощо.

5. Між штабелями (стелажами) на складах повинні бути передбачені проходи завширшки не менше ніж 1 м і проїзди, ширина яких залежить від габаритів транспортних засобів і навантажувально-розвантажувальних механізмів, що обслуговують склад.

6. Висота штабеля для вогнетривких виробів не повинна перевищувати 1,5 м.

Контейнери з вогнетривами дозволяється складувати не більше ніж у два яруси.

7. Пилоподібні матеріали необхідно зберігати в закритій тарі з дотриманням заходів проти розпорошування під час навантаження і розвантаження.

Завантажувальні отвори повинні закриватися захисними ґратами, а люки - затворами.

8. Матеріали, що містять шкідливі або вибухонебезпечні компоненти, необхідно зберігати в герметично закритій тарі.

9. Не дозволяється користуватися відкритим вогнем у радіусі менше ніж 50 м від місця застосування та складування матеріалів, що містять легкозаймисті або вибухонебезпечні речовини.

6. Вимоги з організації та проведення вантажно-розвантажувальних робіт

1. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати механізованим способом відповідно до вимог ГОСТ 13.3.009-76 "Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности", Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07), Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25.09.95 N 135, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.10.95 за N 372/908 (далі - НПАОП 0.00-5.04-95), Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 60/596 (далі - НПАОП 0.00-5.06-94).

2. Вантажі можна переносити вручну, якщо їх надійно захоплено та дотримуються норми перенесення вантажів.

Під час переміщення довгомірних вантажів (труб, кутиків тощо) вручну необхідно, щоб всі працівники, які переносять вантаж, були по один бік від нього.

Під час опускання предметів, що переносяться вручну, щоб уникнути травмування, кидати їх не дозволяється.

Підіймання вантажів масою більше ніж 30 кг, а також на висоту вище ніж 3 м повинно бути механізовано.

3. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися під керівництвом відповідальної особи, призначеної наказом або розпорядженням керівника організації, яка виконує вантажно-розвантажувальні роботи.

4. Відповідальний за вантажно-розвантажувальні роботи зобов'язаний перед початком роботи перевірити справність вантажопідіймальних механізмів, такелажу та іншого вантажно-розвантажувального інвентарю.

5. Майданчики для вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути сплановані та мати ухил не більше ніж 5 град. У відповідних місцях повинні бути встановлені попереджувальні плакати: "В'їзд", "Виїзд", "Розворот" і попереджувальні знаки, що визначають небезпечні для людей зони.

6. Вантажопідіймальні машини, вантажозахоплювальні пристрої, засоби контейнеризації та пакетування, що застосовуються під час вантажно-розвантажувальних робіт, повинні відповідати вимогам державних стандартів або технічних умов на них.

7. Стропувати вантажі необхідно інвентарними стропами або спеціальними вантажозахоплювальними пристроями, виготовленими згідно з технічними умовами організаціями, що мають відповідний дозвіл. Стропи, траверси та захватні пристрої повинні мати бирки із зазначенням їх вантажопідйомності та строку випробування.

Способи стропування повинні виключати можливість падіння або ковзання застропованого вантажу.

8. Установка (укладання) вантажів на транспортні засоби повинна забезпечувати стійкість вантажу під час транспортування та розвантаження.

9. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт не дозволяється стропувати хиткий вантаж, а також зсувати стропувальні пристрої на піднятому вантажі.

10. Вантажі дозволяється брати тільки зверху штабеля або купи.

11. Вагони та платформи, поставлені під завантаження або розвантаження, повинні бути зчеплені між собою та зафіксовані башмаками.

12. Роботи з навантаження та розвантаження вантажів на машини та на піввагони необхідно виконувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07.

7. Вимоги охорони праці під час роботи на висоті. Засоби підмощування

1. До робіт на висоті належать роботи, що виконуються на висоті 1,3 м і вище від землі, підлоги, підставки, перекриття тощо, а також на відстані менше 2 м від неогороджених перепадів на висоті 1,3 м і вище.

Роботи на висоті більше ніж 5 м від землі, перекриття або робочого настилу, що виконуються безпосередньо з устаткування, конструкцій і механізмів, коли єдиним засобом захисту від падіння з висоти є запобіжний пояс, вважаються верхолазними.

2. Роботи на будь-якій висоті, під час яких не можна використовувати риштування, помости та драбини, повинні виконувати верхолази.

3. До робіт, що виконуються на висоті, допускаються особи згідно з вимогами пункту 3 глави 1 розділу III цих Правил. Виконувати такі роботи необхідно тільки у захисних касках.

4. Робочі місця та проходи до них на висоті 1,3 м та вище та відстані менше ніж 2 м від межі перепаду по висоті повинні бути огороджені тимчасовими огорожами відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).

5. Якщо неможливо встановити огорожу, працівники повинні застосовувати запобіжні пояси, які відповідають вимогам ГОСТ 13.4.089-86 "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия".

Карабін запобіжного пояса необхідно прикріплювати до надійних частин металоконструкцій, спеціально приварених скоб, у місцях, зазначених керівником робіт, або до натягнутого страхувального троса (фала).

6. Під час монтажних та демонтажних робіт для переходу працівників з однієї конструкції на іншу необхідно застосовувати інвентарні драбини, перехідні містки, трапи, що мають огородження.

Працівникам не дозволяється переходити по прогонах, ригелях, перемичках та інших елементах конструкцій, які неможливо обладнати огородженнями, без спеціальних запобіжних пристроїв (надійно натягнутого вздовж ферми або ригеля страхувального каната (фала) для прикріплення карабіна запобіжного пояса тощо).

7. Страхувальний канат діаметром не менше ніж 10,5 мм необхідно натягувати на висоті не менше ніж 1 м від майданчиків.

У разі, якщо неможливо прикріпити строп запобіжного пояса до елемента конструкцій або обладнання, необхідно застосовувати страхувальні канати, які призначено для прикріплення карабіном запобіжного пояса одного або більше працівників. Страхувальний канат повинен бути натягнений вище рівня площини опор ступень ніг або на їхньому рівні. Якщо довжина каната між точками прикріплення перевищує 12 м, необхідно встановлювати проміжні опори. Проміжні опори та вузли кріплення цих опор повинні бути розраховані на вертикальне статичне навантаження не менше ніж 5000 Н (500 кгс).

Страхувальний канат перед початком експлуатації, але не менше одного разу на 6 місяців, необхідно випробовувати статичним навантаженням і усередині прогону вантажем масою 4000 Н (400 кгс).

8. У разі необхідності виконання ремонтних робіт із застосуванням інвентарних засобів підмощування (риштування, помости, майданчики та колиски) вони повинні виготовлятися за типовими проектами та мати паспорт підприємства-виробника. Риштування та помости повинні відповідати вимогам СНиП III-4-80* "Техника безопасности в строительстве", ГОСТ 24258-88 "Средства подмащивания. Общие технические условия", ГОСТ 27321-87 "Леса стоечные приставные для строительно-монтажных работ. Технические условия", ГОСТ 27372-87 "Люльки для строительно-монтажных работ. Технические условия", ГОСТ 28012-89 "Подмости передвижные сборно-разборные. Технические условия".

9. Елементи риштувань, помостів, майданчиків і колисок дозволяється виготовляти з деревини.

Якщо висота, на якій виконується робота, перевищує 4 м, то такі риштування повинні споруджуватися за спеціальним проектом з обов'язковим розрахунком всіх основних елементів на міцність і стійкість.

10. Риштування і помости висотою до 4 м дозволяється експлуатувати тільки після їх приймання в експлуатацію виконавцем робіт або майстром і реєстрації в журналі приймання та огляду риштувань та помостів, а вище 4 м - після приймання в експлуатацію комісією, призначеною керівником підрядної організації, за участю представника замовника (за згодою) та оформлення акта про приймання.

До затвердження акта про приймання працювати з риштувань не дозволяється.

11. Під час приймання риштувань і помостів в експлуатацію повинні бути перевірені: наявність в'язок і кріплень, що забезпечують стійкість, вузли кріплення окремих елементів, робочі настили та огородження, вертикальність стійок, надійність опорних майданчиків і заземлення (для металевих риштувань).

12. Установка інвентарних помостів один на один дозволяється відповідно до паспорта або за умови перевірки нижніх помостів на міцність.

Під час встановлення помостів вище 2,5 м вони повинні кріпитися до стіни.

13. Експлуатація підвісних риштувань та помостів після їх монтажу може бути дозволена тільки після випробування протягом однієї години статичним навантаженням, що перевищує нормативне на 25%.

Підйомні помости повинні бути випробувані динамічним навантаженням, що перевищує нормативне на 10%.

За результатами випробувань підвісних риштувань і помостів повинен бути складений акт про їх приймання в експлуатацію або зроблено запис у загальному журналі робіт відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

14. У разі багаторазового використання підвісних риштувань або помостів їх експлуатація може бути дозволена без випробування за умови, що конструкція, на яку підвішуються риштування (помости), перевірена на навантаження, що перевищує розрахункове не менше ніж у два рази, а закріплення риштувань здійснено типовими вузлами (пристроями), що були випробувані.

15. Навантаження на настили засобів підмощування не повинні перевищувати визначених ПОР (паспортом) величин.

16. Під час встановлення риштувань, лісів та помостів на відкритому повітрі їх необхідно обладнати грозозахисним пристроєм. Металеві риштування повинні бути заземлені.

17. Поверхню ґрунту, на яку встановлюють риштування, необхідно спланувати горизонтально, утрамбувати та забезпечити відведення з неї поверхневих вод. Під кінці кожної з пар стійок риштувань поперек повинна бути укладена суцільна (нерозрізна) підкладка з дошки завтовшки не менше ніж 50 мм або інвентарна металева підкладка.

Не дозволяється вирівнювати підкладку за допомогою цегли, каміння, обрізків дощок, клинів та інших предметів.

18. Риштування повинні прикріплятися до стіни будівлі, що ремонтується. Місця та способи кріплення необхідно зазначати в ПОР.

Стійкість і жорсткість риштувань, що стоять окремо від будівлі, необхідно забезпечувати підкосами і розтяжками згідно з ПОР.

19. Елементи засобів підмощування повинні бути захищені від можливих ударів і зсувів. Під час виконання вогневих робіт на помості підлогу необхідно накрити неспалимим матеріалом.

20. У місцях підйому працівників на риштування, на помості та майданчиках повинні бути вивішені плакати із зазначенням величини та схем розміщення навантажень.

Захаращувати підходи до засобів підмощування не дозволяється.

21. Підйом і спуск працівників на риштування та помости необхідно здійснювати по надійно закріплених сходах з ухилом, що не перевищує 60 град. Довжина приставних драбин не повинна перевищувати 5 м.

Підйом і спуск працівників по стійках риштувань не дозволяється.

22. Отвір у настилі риштувань, помостів та майданчиків для виходу зі сходів повинен бути огороджений з трьох сторін.

23. Під час сумісних робіт на одній вертикалі робочі місця, розташовані нижче, повинні бути обладнані відповідними захисними пристроями на відстані не більше 6 м від робочого місця, що розташоване вище.

24. Отвори в перекриттях, призначені для монтажу обладнання, якщо до них можливий доступ працівників, повинні закриватися суцільним настилом або бути огороджені.

25. Риштування, майданчики та помости щодня перед початком і після закінчення зміни повинні оглядатися виконавцем робіт відповідно до пункту 11 глави 7 розділу III цих Правил. Настили на риштуваннях і на помості повинні мати суцільну рівну поверхню із зазорами між елементами не більше 5 мм і прикріплюватися до поперечини риштувань. Для дерев'яних настилів повинні використовуватися обрізні дошки товщиною не менше 40 мм. Ширина настилів на помості під час виконання робіт повинна бути не менше:

2 м - під час кам'яної чи цегляної кладки;

1 м - під час штукатурних робіт;

1 м - під час малярних і монтажних робіт.

26. Риштування, з яких протягом місяця і більше робота не проводилася, перед відновленням робіт необхідно приймати в експлуатацію відповідно до пункту 10 глави 7 розділу III цих Правил. Додатковому огляду підлягають риштування після дощу або відлиги, що можуть вплинути на несучу здатність підкладки під ними, а також після механічного впливу на них. У разі виявлення деформацій їх необхідно ліквідувати, а риштування повторно прийняти в експлуатацію відповідно до пункту 10 глави 7 розділу III цих Правил.

27. Монтаж і демонтаж засобів підмощування необхідно проводити під керівництвом відповідального виконавця робіт або майстра в послідовності, передбаченій ПВР, паспортом або технологічною документацією, що містить вимоги безпечних умов праці.

28. Монтаж і демонтаж риштувань повинні виконувати працівники, які мають посвідчення та право на виконання робіт на висоті та забезпечені запобіжними поясами, що повинні прикріплятися до надійних елементів і конструкцій.

29. Перед монтажем елементи риштувань повинні бути оглянуті, чи немає на них вм'ятин, тріщин та інших дефектів. Не дозволяється застосовувати для улаштування риштувань елементи, у яких під час огляду виявлені зазначені дефекти.

30. До початку робіт з демонтажу риштувань виконавець робіт повинен оглянути належні до розбирання конструкції, ознайомити працівників, які беруть участь в цій роботі, з можливими небезпеками і дати вказівки щодо послідовності, способу розбирання та безпечних методів роботи.

31. Під час розбирання риштувань спуск елементів необхідно виконувати за допомогою кранів або інших вантажопідйомних пристосувань (талі тощо).

Скидати з риштувань окремі елементи чи частини їх не дозволяється.

32. Доступ працівників, які не беруть участь у роботі, в зону, де виконується монтаж або демонтаж риштувань, повинен бути закритий.

8. Демонтаж і монтаж металоконструкцій, устаткування і трубопроводів

1. Роботи з демонтажу (монтажу) на агрегатах, що підлягають ремонту, повинні виконуватися за узгодженою із замовником технічною документацією та затвердженим у визначеному порядку ПОР.

У ПОР повинні бути зазначені заходи, що забезпечують безпечне виконання монтажних робіт, перелік інвентарних пристосувань (риштувань, огорож тощо) і робочі креслення неінвентарних пристосувань, якщо їх застосування передбачене ПОР.

2. Роботи з демонтажу (монтажу) металоконструкцій, устаткування і трубопроводів необхідно розпочинати тільки після завершення підготовчих робіт.

Не дозволяється виконувати демонтаж (монтаж) трубопроводів і металоконструкцій з приставних драбин і випадкових риштувань, виконувати вогневі роботи на трубопроводах, не переконавшись, для якої рідини або газу вони призначені.

3. Виконання робіт за усними розпорядженнями персоналу замовника, а також за їх ескізами і схемами, не затвердженими відповідальними представниками замовника, не дозволяється.

4. Виконання робіт у місцях розташування діючих підземних інженерних комунікацій (електрокабелів, кабелів зв'язку, газопроводів, водяних і технологічних мереж тощо) і їх розкриття може проводитися з дозволу організації, що експлуатує ці комунікації. Межі та осі комунікацій на місцевості повинні бути позначені помітними знаками та позначені в ПОР.

5. Діюче устаткування, комунікації, трубопроводи, електрокабелі тощо, що знаходяться в межах монтажної зони, необхідно відключити, закоротити, а устаткування та трубопроводи звільнити від вибухонебезпечних, горючих і шкідливих речовин.

У разі, якщо неможливо відключити діюче обладнання, комунікації, трубопроводи, то вони повинні бути захищені, а також повинні бути встановлені попереджувальні плакати.

6. Відривати устаткування та металоконструкції від фундаментів за допомогою кранів або засобів такелажу не дозволяється. Перед демонтажем устаткування металоконструкції повинні бути підняті над фундаментом за допомогою домкратів або клинів.

Елементи конструкцій, які придатні до монтажу, необхідно очищати від бруду та пилу до їх підйому.

Перед початком підйому конструкції або обладнання керівник підйомом повинен проінструктувати членів бригади, кранівників і мотористів лебідок або трактористів з безпечного ведення робіт, ознайомити їх з ПОР або ТК, чітко розподілити обов'язки під час підйому конструкції.

7. Систему зв'язку та сигналізації (обмін інформацією) необхідно обирати з урахуванням конкретних умов. Вона повинна забезпечувати чітку передачу інформації та однозначність її розуміння.

8. Дії працівників під час підйому та переміщення конструкцій повинні визначатися командами одного керівника. Сигнал "Стоп" подається будь-ким з працівників, який помітив небезпеку. В такому разі роботи з підйому та переміщення конструкції повинні бути зупинені.

9. Під час підйому вантажів будь-якими методами повинні бути вжиті заходи, що виключають можливість торкання вантажу, що підіймається, до елементів кранів, пристосувань такелажів, навколишніх будов, фундаментів, устаткування тощо.

Під час використання вантажопідіймальних кранів необхідно дотримуватися вимог НПАОП 0.00-1.01-07.

10. В особливо відповідальних випадках (під час підйому конструкції двома і більше вантажопідіймальними кранами, застосуванні складних засобів такелажу, способу повороту навколо шарніра тощо) сигнали повинен подавати виконавець робіт, що призначений наказом керівника організації, яка виконує зазначені роботи.

11. Підйом і переміщення вантажу декількома вантажопідіймальними кранами (механізмами) повинен виключати можливість перевантаження будь-якого крана.

12. Підйом конструкцій необхідно виконувати протягом одного дня. В разі, якщо закінчення підйому конструкції припадає на вечірній або нічний час, освітленість майданчика та конструкції, що підіймається, повинна бути не менше 10 лк.

Переривати та переносити на наступний день розпочатий підйом конструкції не дозволяється. За необхідності конструкцію необхідно опустити на землю і частково розвантажити вантажопідіймальні засоби.

13. Вільно підвішена конструкція, що підіймається, повинна утримуватися від розгойдування та обертання відтяжками.

14. Не дозволяється перебування людей на конструкціях, що піднімаються. Під час переміщення піднятої над землею конструкції такелажники не повинні перебувати під цією конструкцією, а також у зоні можливого падіння засобів такелажу та матеріалів.

15. Під час перерв у роботі не дозволяється залишати підняті конструкції у підвішеному стані.

16. Розстропування елементів конструкції та устаткування, встановлених в проектне положення, необхідно виконувати після постійного або тимчасового надійного їх закріплення.

17. Переміщати встановлені елементи конструкцій або устаткування після їх розстропування, окрім випадків, зазначених в ПОР, не дозволяється.

18. Не дозволяється перебування людей під елементами конструкцій і устаткування, що вмонтовуються, до встановлення їх в проектне положення та закріплення.

19. У разі необхідності перебування працівників під устаткуванням (конструкціями), що вмонтовуються, а також на устаткуванні (конструкціях) необхідно вживати спеціальних заходів, що забезпечують безпеку працівників.

20. Розчалки для тимчасового закріплення елементів і конструкцій повинні бути прикріплені до надійних опор (фундаментів, якорів тощо). Кількість розчалок, їх перетин, способи натягу та місця закріплення необхідно визначати ПОР.

21. Розчалки не повинні торкатися гострих кутів конструкцій і перегинатися на них. Перегин розчалок у місцях перетину їх з елементами та конструкціями дозволяється лише після перевірки міцності та стійкості цих елементів і конструкцій під впливом зусиль, що виникають в розчалки.