Про затвердження Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії

22. Не дозволяється виконувати роботи на висоті у відкритих місцях, якщо швидкість вітру 15 м/с і більша, під час ожеледі, грози або туману, що виключає видимість в межах фронту робіт. Роботи з переміщення та встановлення вертикальних панелей і подібних їм конструкцій з великою вітрильністю необхідно припиняти, якщо швидкість вітру становить 10 м/с і більше.

23. Врізання змонтованих трубопроводів у діючі необхідно виконувати згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.

24. Використовувати конструктивні елементи будівель і споруд, а також устаткування і трубопроводи як постійні або тимчасові опори, а також для монтажних навантажень дозволяється тільки тоді, коли це підтверджено розрахунком, узгоджено із замовником та передбачено в ПОР.

25. У разі порушення роботи будь-якого вузла або елемента оснащення такелажу, пристосування, устаткування, вантажопідіймальної машини, системи обміну інформацією між кранівником і підкрановими працівниками тощо, підйом та переміщення вантажів повинні бути припинені, люди з небезпечної зони виведені та вжито заходів з усунення аварійної ситуації.

26. Перед початком монтажу трубопроводу на місці його розташування повинні бути встановлені постійні засоби кріплення (кронштейни, консолі, що підтримують металеві та залізобетонні конструкції, рухомі та нерухомі опори, підвіски тощо).

27. Розмітку місць установки кронштейнів, консолей, підвісок і їх установку, а також монтаж трубопроводів необхідно вести з використанням засобів підмощування.

28. Укладені на опори вузли та секції трубопроводів, що до них примикають, повинні бути надійно закріплені постійними засобами кріплення. Тимчасове кріплення трубопроводів не дозволяється.

29. Під час укладання трубопроводів не дозволяється знімати окремі елементи несучих конструкцій (опор, підвісок або консолей).

30. Під час укладання просторових вузлів трубопроводів необхідно закріплювати всі відгалуження вузла постійними засобами кріплення.

31. Повертати труби під час складання та зварювання необхідно за допомогою призначених для цього ключів (ланцюгових, стрічкових) або інших поворотних пристроїв.

32. У діючому цеху демонтаж трубопроводів дозволяється проводити тільки після їх повного відключення від діючих агрегатів і трубопроводів та їх спорожнення від матеріалу. Трубопроводи, що містять токсичні та вибухонебезпечні речовини, крім того, повинні бути провентильовані, після чого необхідно зробити аналізи проб повітря на відсутність в них токсичних та вибухонебезпечних речовин.

33. Демонтаж окремих труб і вузлів необхідно проводити таким чином, щоб частина трубопроводу, що залишилася, була стійкою. Одночасно знімати трубопроводи на різних висотах по одній вертикалі не дозволяється.

34. До монтажу трубопроводів і арматури, що були в експлуатації, дозволяється приступати тільки за наявності акта, який підтверджує їх придатність до подальшої експлуатації, відсутність в них залишку технологічних продуктів і дозволяє проведення робіт.

35. У зоні монтажу устаткування наскрізний рух транспорту не дозволяється, проїзди повинні бути закриті та встановлені дорожні знаки та покажчики.

36. Під час монтажу устаткування необхідно дотримувати технологічної послідовності подачі устаткування в монтажну зону, а також черговість установки устаткування на фундаменти згідно з ПОР.

37. Під час установки (вивіряння) устаткування на фундаменті необхідно користуватися спеціальними пристроями.

38. Під час застосування підвісних помостів, кріплення гаків і пальців до вмонтованого устаткування необхідно проводити до їх підйому.

39. Під час різання великих деталей ферм, балок та інших металоконструкцій необхідно вжити заходів, які запобігають обваленню відрізаних частин.

9. Встановлення та експлуатація будівельно-монтажних машин і механізмів

1. Встановлення та експлуатація будівельно-монтажних машин і механізмів повинні проводитися відповідно до технологічної документації, ПОР, ПВР, НПАОП 0.00-1.01-07.

2. Будівельно-монтажні машини та устаткування після встановлення на робочому місці необхідно піддавати повному технічному огляду та випробуванню з перевіркою надійності заземлення, після чого складається акт приймання та здачі в експлуатацію.

Технічний огляд необхідно проводити відповідно до НПАОП 0.00-6.18-04.

3. Всі будівельно-монтажні машини повинні бути обладнані ключами-бирками або іншими замикаючими пристроями, які унеможливлюють їх включення сторонніми особами.

4. Дозвіл на пуск в роботу вантажопідіймальної машини необхідно отримати відповідно до чинних нормативно-правових актів.

5. Вантажопідіймальні машини необхідно встановлювати так, щоб під час підйому вантажу виключалася необхідність попереднього його підтягання в разі скісного положення канатів та було можливим переміщення вантажу, піднятого не менше ніж на 500 мм вище устаткування, штабелів вантажів, бортів вагонів тощо, що можуть бути на шляху його руху.

Встановлення вантажопідіймальних машин над виробничими або іншими приміщеннями не дозволяється.

6. Відстань по горизонталі між частинами крана, що виступають, який пересувається по наземних рейкових коліях, і будівлями, штабелями вантажів та іншими предметами, розташованими на висоті до 2 м від рівня землі або робочих майданчиків, повинна бути не менше 700 мм, а на висоті більше 2 м - не менше 400 мм. Відстань по вертикалі від консолі противаги або від противаги, що розташована під консоллю баштового крана, до майданчиків, на яких можуть перебувати люди, повинна бути не менше 2 м.

7. Встановлення кранів, що переміщуються по рейкових коліях в охоронній зоні повітряних ліній електропередач, повинно бути погоджено з власником лінії. Дозвіл на таке встановлення для виконання будівельно-монтажних робіт повинен зберігатися спільно з ПВР, в інших випадках - у паспорті крана.

8. Встановлення стрілових самохідних кранів повинно відбуватися на спланованому та підготовленому майданчику з урахуванням категорії та типу ґрунту. Встановлювати крани для роботи на свіжонасипаному неутрамбованому ґрунті, а також з ухилом, що перевищує зазначений у паспорті крана, не дозволяється.

9. Встановлення стрілового самохідного крана повинно відбуватися так, щоб під час роботи відстань між поворотною частиною крана за будь-якого його положення та будівлями, штабелями вантажів і іншими предметами була не менше 1000 мм.

10. За необхідності встановлення стрілового самохідного крана на виносні опори він повинен встановлюватися на всі виносні опори крана. Під опори повинні підкладатися міцні та стійкі підкладки. Підкладки під додаткові опори крана повинні бути його інвентарною приналежністю.

11. У разі неможливості дотримання відстаней для встановлення стрілових кранів ухил повинен бути укріплений відповідно до розробленого ПОР на основі вимог НПАОП 0.00-1.01-07. Встановлювати стрілові самохідні крани на краю укосу котловану або канави можна за умови дотримання таких відстаней:

12. Під час експлуатації знімні вантажозахоплювальні пристосування і тара повинні піддаватися їх власником періодичному огляду в строки, визначені підприємством-виробником. Результати оглядів необхідно заносити в журнал.

13. У кожному цеху, на будівельному майданчику або іншій дільниці роботи вантажопідіймальної машини в кожній зміні повинна бути призначена особа з числа посадових осіб, відповідальна за безпечне виконання робіт з переміщення вантажів кранами.

14. Під час використання вантажопідіймальних машин повинен бути визначений порядок обміну умовними сигналами між машиністом вантажопідіймальної машини та особою, яка керує підйомом. У разі значної відстані між ними повинен бути обладнаний телефонний або гучномовний зв'язок.

15. Місця встановлення машин і зону підйому вантажів необхідно огороджувати попереджувальними плакатами.

16. Вантажопідіймальне устаткування, що не підлягає реєстрації в органах державного нагляду, та монтажне оснащення необхідно реєструвати в журналі реєстрації особою з нагляду за вантажопідіймальними машинами.

Місце встановлення, спосіб кріплення монтажних електричних лебідок, а також розташування блоків повинні бути зазначені в ПОР.

Місце встановлення повинно відповідати таким вимогам:

лебідка повинна розміщуватись поза зоною проведення робіт з підйому та переміщення вантажів на відстані від границі зони, рівної 1,35 найбільшої висоти підйому вантажу, або засобів такелажу;

місце встановлення лебідки повинно обиратися так, щоб обслуговувальному персоналу забезпечити спостереження за вантажем, що піднімається;

канат, що йде до лебідки, не повинен перетинати доріг і проходів для людей.

Якщо лебідку встановлено в будівлі, її рама повинна бути закріплена за колону будівлі, за залізобетонний або металевий ригель її перекриття або за цегляну стіну сталевим канатом. Міцність каната перевіряється розрахунком.

Якщо лебідку встановлено на землі, її необхідно прикріпити за якір або розкріпити між упором і противагою. Стійкість лебідки повинна перевірятися розрахунком.

17. Відстань від лебідки до найближчого відвідного блока повинна бути не менша 20 діаметрів барабана. Спосіб і розрахунок кріплення блоків необхідно зазначати в технологічній документації. Канат повинен намотуватися на барабан лебідки знизу рівними щільними рядами. Кут між площиною опорної рами лебідки та канатом, що намотується, у вертикальній площині не повинен перевищувати 5 град., крім випадків, спеціально розроблених ПОР, і не більше 2 град. відхилятися від площини, перпендикулярної до осі барабана.

18. Лебідки, що використовуються для підйому вантажу масою понад 30 т, повинні бути обладнані канатоукладачами.

19. Ручні лебідки повинні мати пристрій для запобігання зворотному ходу.

20. Під час експлуатації домкратів їх не дозволяється встановлювати на промаслену поверхню. Опорна поверхня головки домкрата повинна бути такою, щоб виключалося зісковзування вантажу. Використовувати металеві підкладки між опорною головкою домкрата та вантажем не дозволяється.

21. Гідравлічні домкрати повинні мати щільні з'єднання, що виключають витік рідини з циліндрів, і дроселі для забезпечення повільного опускання штока поршня у разі пошкодження шлангів, що підводять рідину.

22. Гвинтові та рейкові домкрати повинні мати пристрої, що виключають самовільне опускання вантажу в разі зняття навантаження на його важіль.

23. Монтаж і експлуатацію будівельних підйомників і ліфтів необхідно проводити відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

24. Шахта підйомника повинна бути огороджена на висоту не менше 2 м від рівня нижнього завантажувального майданчика.

25. Розвантажувальні майданчики підйомника повинні бути обладнані відкидними поручнями.

26. Технічне обслуговування механізмів підйомника необхідно проводити в його нижньому положенні та якщо його відключено від електромережі.

27. Місця встановлення конвеєрів і підйомників під час проведення ремонтних робіт, способи їх встановлення та кріплення необхідно визначати відповідно до технологічної документації.

28. Секції конвеєрів необхідно встановлювати на спеціальні підставки. Конвеєри, встановлені на висоті, необхідно захищати знизу сітками.

29. Конвеєр повинен бути обладнаний пристроєм аварійної зупинки у вигляді троса, що протягнутий по всій його довжині.

30. Вертикальний стрічковий підйомник необхідно встановлювати в шахті, що закрита сіткою.

31. Якщо пульти керування підйомником встановлено на декількох майданчиках, повинно бути обладнано блокування, що забезпечує роботу тільки одного пульта.

32. Між пультами керування підйомником повинна бути обладнана сигналізація.

33. Система конвеєрів, у тому числі і стрічкових підйомників, повинна вмикатися з єдиного пульта, при цьому стрічковий підйомник повинен вмикатися першим, потім вмикається конвеєрна траса. Пускову апаратуру необхідно встановлювати в безпосередній близькості від траси з урахуванням її оглядовості.

34. Місця навантаження та розвантаження матеріалів повинні мати світлову та звукову сигналізацію з пультом керування конвеєром за попередньо обумовленою формою.

35. Прибирання матеріалів, що просипалися, з-під конвеєрів під час роботи повинно бути механізовано. Технічне обслуговування конвеєрів та прибирання матеріалів вручну дозволяється тільки після зупинки конвеєра та дотримання биркової системи.

10. Випробування відремонтованого технологічного устаткування та трубопроводів

1. Випробування технологічного устаткування, апаратури та трубопроводів необхідно проводити у присутності представника замовника під безпосереднім керівництвом спеціально призначеної особи з числа керівників та спеціалістів персоналу монтажної організації.

2. Індивідуальні випробування устаткування, тривалість і порядок обкатки проводять з дотриманням вимог ТУ, технічної документації заводів-виробників і проектних організацій та інших чинних нормативно-правових актів.

3. Устаткування, підконтрольне органам державного нагляду, необхідно випробовувати відповідно до правил, затверджених цими органами.

4. Змонтоване устаткування необхідно випробовувати на герметичність і міцність (посудини, апарати, трубопроводи, системи змащування, гідро- та пневмосистеми тощо).

5. Машини, механізми та апарати необхідно випробовувати на холостому ходу та під навантаженням; агрегати, технологічні (автоматичні) лінії, установки, верстати тощо піддавати комплексному випробуванню та під навантаженням. У тих випадках, коли індивідуальні випробування під навантаженням неможливо провести окремо від випробувань комплексу суміжного устаткування, їх необхідно проводити під час комплексного випробування всього устаткування.

6. До індивідуального випробування вхолосту повинні бути змонтовані трубопроводи пари, води, повітря, газу, гідравлічна та пневматична системи, системи охолодження та змащування; електроустаткування повинно бути обладнано захисним заземленням; мають бути встановлені контрольно-вимірювальні прилади.

7. Перед випробуванням окремих видів устаткування (компресорів, повітродувок, насосів, турбін) повинна бути перевірена чистота фільтрів і ділянок всмоктувальних трубопроводів від найближчого апарата, а самі трубопроводи продуті стисненим повітрям.

8. Перед індивідуальною обкаткою машин і механізмів вхолосту необхідно перевірити комплектність і готовність механічної та електричної частин, правильність встановлення устаткування (відповідно до проекту), наявність огорож та інших пристроїв для безпечного ведення робіт, відсутність дефектів і неузгоджених відступів від проекту. Необхідно контролювати параметри електромагнітних випромінювань, параметри шуму, вібрації, температуру поверхонь обладнання на робочих місцях згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.

9. До початку випробувань необхідно перевірити наявність мастила у вузлах зчеплення та в підшипникових опорах, легкість обертання вузлів і деталей машин і механізмів, міцність і надійність кріплення устаткування, надходження масла у всі змащувальні точки, ущільнення манжетів та інші ущільнення.

10. У процесі обкатки відремонтованого обладнання необхідно перевірити:

подачу змащувального матеріалу на підшипники, поверхні ковзання, зубці шестерень тощо;

взаємодію рухомих частин;

роботу підшипників;

герметичність роз'ємів і ущільнень;

биття валів, муфт, зубчастих коліс, маховиків тощо;

правильність зчеплень;

роботу блокувальних пристроїв;

дію захоплювальних, утримувальних та інших пристроїв;

обмеження руху деталей і вузлів;

роботу гальм, натяжних ланцюгів, контрвантажів тощо;

покази контрольних приладів.

11. Випробування механізмів необхідно починати при малій частоті обертання. Попередньо необхідно зробити короткочасне включення. У міру припрацювання підшипників і зчеплень частоту обертання доводять до норми.

12. Випробування необхідно вважати задовільним, якщо після закінчення наміченого періоду обкатки машину не зупиняли, а вузли, що перевірялися, працювали без відхилень від норми.

13. У разі виявлення протікання масла, надмірного нагрівання корпуса, неприпустимих шумів, стуків, вібрацій випробування необхідно припинити та з'ясувати причину цих явищ, дефектів. Виявлені в процесі індивідуального випробування дефекти монтажу повинна усувати монтажна організація, а дефекти устаткування - завод-виробник.

14. Обкатку устаткування необхідно проводити за умови подачі електричної напруги за постійною схемою. За неможливості подати напругу за постійною схемою дозволяється подавати напругу за тимчасовою схемою від переносних пускових станцій.

15. Після закінчення індивідуального випробування устаткування на холостому ходу генеральний підрядник і субпідрядні організації повинні показати його робочій комісії, яка складає акт передачі устаткування від монтажників замовнику. З моменту підписання та затвердження сторонами такого акта відповідальність за стан устаткування несе замовник.

16. Після закінчення ремонту та монтажу всі трубопроводи, посудини та апарати, що працюють під тиском, повинні бути випробувані на міцність і щільність. Гідравлічне та пневматичне випробування трубопроводів повинне проводитися під безпосереднім керівництвом виконавця робіт за наявності письмового дозволу замовника, який зобов'язаний вивести із зони всіх працівників, не зайнятих випробуванням. На проведення випробування повинна бути розроблена програма випробування, узгоджена із замовником.

17. Випробуванню піддають тільки трубопроводи, які повністю відремонтовано, змонтовано і які остаточно закріплені на своїх опорах.

18. Вся територія, на якій розташовано трубопровід, який випробовують, повинна бути достатньо освітлена (не менше 50 лк) згідно з ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення, прибрана від сторонніх предметів та сміття і перевірено наявність захисних пристроїв і контрольно-вимірювальних приладів на трубопроводі.

Для спостереження за зоною, що охороняється, повинні бути обладнані відповідні пости з розрахунку один пост на 200 м трубопроводу. Чергові, які охороняють зону, повинні перебувати в безпечних місцях.

19. Перед випробуванням керівнику робіт необхідно:

ознайомити персонал, який бере участь у випробуванні, з порядком проведення цих робіт та із заходами щодо безпечного їх виконання;

попередити працівників на суміжних дільницях (ремонтний і експлуатаційний персонал) про час проведення випробування;

перевірити відсутність усередині і зовні устаткування сторонніх предметів;

закрити доступ стороннім особам у зону випробувань;

облаштувати, за необхідності, аварійну сигналізацію;

переконатися в справності манометрів, правильному та надійному встановленні заглушок.

20. Контрольні манометри повинні установлюватися на початку та в кінці ділянки трубопроводу, що випробовується, в місцях, зручних і безпечних для спостереження за їх показаннями. Крім манометрів на трубопроводі, що випробується, необхідно встановлювати запобіжний клапан для скидання надмірного тиску.

21. Тиск у змонтованій системі необхідно збільшувати поступово, без поштовхів і ударів, з постійним контролем за показаннями приладів і роботою системи, що випробовується.

Під час підйому тиску в трубопроводі та при досягненні в ньому випробувального тиску на міцність оглядати та перебувати в охоронній зоні не дозволяється. Трубопроводи необхідно оглядати після зниження випробувального тиску до робочого.

Обстукувати зварні шви безпосередньо під час випробувань трубопроводів не дозволяється.

22. Усунення дефектів, виявлених під час пробного випробування, необхідно проводити після зниження тиску до атмосферного та відключення системи від насосної станції.

23. Під час гідравлічного випробування трубопроводу на міцність персонал, зайнятий його проведенням, не повинен перебувати напроти фланцевих з'єднань і заглушок. Місця розташування заглушок повинні бути позначені попереджувальними знаками.

24. Одночасне гідравлічне випробування декількох трубопроводів, змонтованих на одних опорних конструкціях або естакаді, дозволяється у випадку, коли ці опорні конструкції або естакади розраховані на відповідні навантаження.

25. Пневматичне випробування дозволяється в тих випадках, коли гідравлічне неможливо провести. Під час пневматичних випробувань трубопроводів на міцність як усередині приміщення, так і зовні відповідно до ПОР визначають зону, що охороняється, та її розмір.

Під час проведення пневматичних випробувань трубопроводів, що знаходяться в траншеях, охоронну зону визначають відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Не дозволяється проводити пневматичні випробування трубопроводів на естакадах, в каналах і лотках, де укладено діючі трубопроводи.

26. Під час пневматичного випробування трубопроводів запобіжні клапани повинні бути відрегульовані на відповідний тиск.

27. Посудини та апарати, що постачаються заводами-виробниками повністю зібраними та випробуваними, індивідуальним випробуванням не підлягають, якщо в паспорті є відповідні позначки. У разі, коли в процесі транспортування або під час монтажу вони були пошкодженні або коли закінчився термін їх гарантійного зберігання, а також якщо під час монтажу проводилося зварювання, паяння або вальцювання елементів цих посудин і апаратів, необхідно їх випробувати.

11. Вогнетривкі роботи

1. Розбирання та відновлення футеровки металургійних печей необхідно виконувати в послідовності, що визначається ПОР.

2. Для руйнування елементів футеровки, застиглого чавуну і шлаку, вогнетривкої кладки в мартенівських печах вибухові роботи не застосовуються. Руйнування необхідно проводити відбійними молотками з подальшим видаленням (зриванням) частини кладки, застиглого чавуну і шлаку завалочною машиною відповідно до ПОР.

3. Організація та послідовність вогнетривких робіт повинні проводитись узгоджено з монтажними роботами, що ведуться паралельно, з метою здійснення необхідних захисних заходів.

4. Перед початком ремонтних робіт усередині печі, в лежаках, димарях, газоходах необхідно перевірити надійність відключення ділянок, що підлягають ремонту, від діючого устаткування та комунікацій і провести аналіз повітря на наявність шкідливих речовин.

5. Під час проведення вогнетривких робіт у важкодоступних або закритих місцях повинні передбачатися:

надійний і швидкий шлях евакуації працівників через люки, лази;

звукова сигналізація або телефонний зв'язок працівників з відповідальною посадовою особою.

6. Для захисту працівників від теплового випромінювання кладки необхідно застосовувати захисні екрани, тимчасові стінки, до робочих місць подавати повітря вентилятором.

7. Розбирання вогнетривкої кладки необхідно починати після достатнього охолодження, провітрювання печі і перевірки повітря на вміст оксиду вуглецю. Мікроклімат на робочому місці повинен відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

8. Розбирання кладки необхідно виконувати після попереднього обстеження її стану для виявлення небезпечних місць і визначення способу безпечного проведення робіт.

9. Усі виявлені небезпечні частини кладки необхідно обвалювати в першу чергу під контролем відповідальної особи або зміцнювати із вжиттям відповідних заходів безпеки.

10. Розбирання вертикальної частини кладки вручну необхідно вести ділянками, починаючи з верхніх ярусів. Висота частини кладки, що розбирається, повинна бути не більше 1,5 м від поду печі або підмостей.

11. На великовантажних печах розбирання кладки верхньої частини печі дозволяється із застосуванням завалювальної машини наземного типу, обладнаної спеціальними пристроями на хоботі.

12. Перебувати на кладці, що розбирається, настилах, гарнісажі не дозволяється.

13. Під час часткового перекладання вертикальних стін розбирання необхідно проводити невеликими ділянками з вибіркою кладки штрабами у вигляді склепіння, з негайним закладенням розібраної частини кладки. Під час часткового розбирання кладки на ширину більше 1 м кладка, що розміщена вище, повинна підпиратися стійками або спеціальними кронштейнами з кріпленням до кожуха або каркаса печі.

14. Під час роботи з агресивними матеріалами (вуглецевою пастою, рідким склом тощо) працівники зобов'язані користуватися засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.01-08. У зоні роботи повинна бути обладнана надійно працююча припливно-витяжна вентиляція.

15. Подачу (спуск) цегли до місця кладки необхідно здійснювати стрічковими транспортерами. Укладати цеглини на транспортери необхідно з інтервалом не менше 300 мм одна від одної. Не дозволяється прибирати застряглу в барабані або між стрічками транспортера цеглу руками, якщо транспортер не вимкнено.

16. У разі ручної подачі цегли необхідно працювати в рукавицях і передавати її з рук в руки. Кидати цеглу не дозволяється.

17. Цегла на робочому місці повинна складуватися в штабелі заввишки не більше 1,5 м з дотриманням правил перев'язування та вертикальності штабеля. Брати цеглу зі штабеля дозволяється тільки зверху.

18. Між штабелями, а також між штабелями цегли та транспортерами для її подачі необхідно залишати проходи не менше 1 м.

19. Під час перевезення цегли автонавантажувачами пакети цегли повинні укладатися на підкладки, а поштучна цегла - на піддони, що дають змогу підводити під них вилочні захвати.

Вогнетриви повинні бути укладені так, щоб водій автонавантажувача бачив шлях пересування.

Під час руху автонавантажувачів всередині цеху швидкість їх не повинна перевищувати 4 км/г.

20. Під час транспортування розчину по трубопроводу приймальний бак повинен бути обладнаний кришкою, щоб уникнути викидання розчину під час його подачі. Після кожної подачі порції розчину трубопровід необхідно продувати стисненим повітрям.

12. Інструмент

1. Електрифікований інструмент повинен бути справним і застосовуватися відповідно до вимог інструкції заводу-виробника та чинних нормативно-правових актів.

2. Перед експлуатацією електрифікованого інструменту повинні бути перевірені: комплектність і надійність кріплення деталей, справність кабелю та штепсельної вилки, стан ізоляції струмоведучих частин, рукоятки та кришок щіткотримачів, наявність захисних кожухів і їхня справність, чіткість роботи вимикача, робота на холостому ходу, а також параметри електромагнітних випромінювань на робочих місцях згідно з ДСН 3.4.6.096-2002.

Результати випробувань і оглядів інструменту необхідно записувати в журнал реєстрації випробувань із зазначенням його інвентарного номера.

3. Під час перерви в роботі та перенесенні на інше місце електрифікований інструмент необхідно вимикати.

4. Ремонт інструменту повинен виконуватися кваліфікованими, спеціально навченими фахівцями.

5. Електрична напруга, що подається на інструмент, повинна бути не вище 220 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки і не вище 36 В у приміщеннях з підвищеною небезпекою та зовні приміщення. В особливо небезпечних приміщеннях дозволяється працювати електроінструментом за напруги 36 В з обов'язковим застосуванням захисних засобів відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.01-08.

6. Підключати шланги та механізований інструмент до трубопроводу стисненого повітря дозволяється тільки при закритому вентилі, встановленому на відведеннях від магістралі.

7. Замінювати змінний виконавчий елемент, (свердла, пики тощо) якщо відкрито повітряний вентиль або електроінструмент працює не дозволяється.

8. Відігрівання замерзлих шлангів відкритим вогнем не дозволяється.

9. Під час роботи з механізованим інструментом не дозволяються зовнішні механічні навантаження електропроводів або повітряних шлангів.

10. Ручний слюсарний інструмент повсякденного застосування повинен бути закріплений за працівниками для індивідуального або бригадного користування.

11. Бойки молотків і кувалд повинні мати гладеньку, злегка опуклу поверхню без перекосу, сколів, вибоїн, тріщин і задирів.

12. Рукоятки молотків, кувалд та іншого інструменту ударної дії повинні виготовлятися з сухої деревини твердих листяних порід (берези, дуба, бука, клена, ясена, горобини, кизилу, граба) без сучків і косослою або з синтетичних матеріалів, що забезпечують експлуатаційну міцність і надійність. Рукоятка повинна мати по всій довжині в перетині овальну форму, бути гладенькою та не мати тріщин.

До вільного кінця рукоятки повинні товщати для уникнення вислизання з рук. Вісь рукоятки повинна бути перпендикулярна поздовжній осі інструменту. Клини для зміцнення інструменту на рукоятці повинні бути з м'якої сталі та мати насічки (йоржі).

13. Працювати з інструментом, рукоятки якого посаджені на загострені кінці (напилки, шабери тощо), без металевих бандажних кілець не дозволяється.

14. Інструмент ударної дії (зубила, крейцмейселі, борідки, просічки, керни тощо) повинен мати гладеньку тильну частину без тріщин, задирів, наклепів та скосів. На робочому кінці не повинно бути пошкоджень. Кут загострення робочої частини зубила повинен відповідати матеріалу, що оброблюється. Ломи повинні бути прямими з відтягнутими та загостреними кінцями.

15. Під час роботи з клинами або зубилами за допомогою кувалд повинні застосовуватися клинотримачі з рукояткою завдовжки не менше 0,7 м.

16. Під час роботи з інструментом ударної дії працівники повинні користуватися захисними окулярами відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.01-08.

17. Розміри зіва (захоплення) гайкових ключів не повинні перевищувати розмірів головок болтів (граней гайок) більше ніж на 0,3 мм. Застосування пластинок між гранями гайки та ключа не дозволяється. На робочих поверхнях ключа не повинно бути збитих скосів, тріщин, а на рукоятках - задирів.

Під час відкручування і закручування гайок і болтів подовжувати гайкові ключі додатковими важелями, іншими ключами або трубами не дозволяється. За необхідності повинні застосовуватися ключі з довгими рукоятками.

18. Весь ручний слюсарний інструмент необхідно оглядати не менше одного разу на 10 днів.

19. Верстаки, лещата та інші стаціонарні пристосування необхідно міцно закріплювати. Уздовж верстаків необхідно укладати дерев'яні решітки, підлога біля них не повинна бути слизькою.

13. Електрозварювальні роботи

1. Улаштування, обслуговування та експлуатація електрозварювальних установок повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), ГОСТ 13.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности" та інших чинних нормативно-правових актів.

2. До електрозварювальних робіт допускаються особи згідно з пунктом 3 глави 1 розділу III цих Правил.

3. Розміщення зварювального устаткування повинно забезпечувати безпечний і вільний доступ до нього.

4. Зварювальні роботи в пожежонебезпечних приміщеннях дозволяються за умови дотримання заходів пожежної безпеки з оформленням допуску на проведення вогневих робіт.

5. У приміщеннях, де виконуються зварювальні роботи, не дозволяється зберігати легкозаймисті речовини та матеріали. На робочих місцях параметри мікроклімату, шуму, електромагнітних полів, освітленості повинні відповідати вимогам чинних ДСН. Також повинен бути обладнаний захист від випромінювання зварювальної дуги.

6. Схема приєднання декількох зварювальних трансформаторів, апаратів або генераторів під час роботи на одну зварювальну дугу повинна виключати можливість виникнення між виробами та електродом напруги холостого ходу, що перевищує напругу холостого ходу одного з джерел живлення зварювальної дуги.

7. У пересувних електрозварювальних установках для підключення їх до мережі необхідно передбачати блокування рубильника, що виключає можливість від'єднання дроту від затискачів, що перебувають під напругою.

8. Підключення електрозварювальних кабелів до зварювальних трансформаторів, апаратів і генераторів повинні виконувати електрозварники. Підключати до електромережі та відключати від неї зварювальні трансформатори, апарати та генератори повинні тільки електротехнічні працівники підприємства, які експлуатують цю мережу. Під час виконання капітального ремонту об'єкта підключення зварювального обладнання повинні здійснювати працівники ремонтної організації.

9. Під час одночасного використання декількох зварювальних трансформаторів вони повинні бути встановлені не ближче 0,1 м один від одного. Відстань між зварювальним трансформатором і ацетиленовим генератором повинна бути не менше 5 м.

Зварювальні дроти повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 0,5 м від гарячих трубопроводів і балонів з киснем, а від балонів і трубопроводів з горючими газами не менше 5 м.

10. Електрозварювальне обладнання, що використовується для зварювання в особливо небезпечних умовах (усередині металевих ємностей, в трубопроводах, колодязях, тунелях, котлах), а також призначене для роботи в приміщеннях з підвищеною небезпекою і має напругу холостого ходу вище 42 В змінного струму та 110 В постійного струму, повинно бути оснащене пристроями автоматичного відключення напруги холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В з витримкою часу не більше 0,5 с.

11. Не дозволяється виконувати електрозварювання на посудинах під тиском, а також всередині та зовні трубопроводів, резервуарів та інших ємностей, в яких розміщувались легкозаймисті, горючі, вибухонебезпечні або токсичні рідини, гази, емульсії тощо, без ретельного їх очищення та перевірки, що підтверджує безпечну концентрацію цих речовин у ємностях. Зварювання необхідно проводити при відкритих люках, пробках, лазах тощо.

12. Живлення електродвигунів змінного струму зварювальної головки дозволяється тільки через знижувальний трансформатор з виводами вторинної обмотки напругою не вище 42 В. Один із виводів вторинної обмотки такого трансформатора повинен бути надійно заземлений. Корпус електродвигуна зварювальної головки при цьому не заземлюється, за винятком роботи в особливо небезпечних приміщеннях.

13. Перед початком і під час роботи необхідно стежити за справністю ізоляції зварювальних дротів і електродотримачів, а також надійністю з'єднання контактів. Під час прокладання дротів і кожного їхнього переміщення повинні вживатися заходи проти пошкодження ізоляції, а також під час контакту дротів з водою, маслом, сталевими канатами, шлангами від ацетиленового апарата, газополуменевої апаратури та гарячими трубопроводами.

14. Металеві частини електрозварювальних установок, що не перебувають під напругою під час роботи (корпуси зварювального трансформатора, генератора електрозварювання, випрямляча, перетворювача, затискача вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого підключається зворотний дріт), а також зварювані вироби та конструкції повинні бути заземлені. Заземлення електрозварювального обладнання виконується до включення їх в електромережу.

Заземлення необхідно виконувати видимим (неізольованим) мідним дротом перетином не менше 6 кв.мм або сталевим прутком (смугою) перетином не менше 12 кв.мм.

15. У пересувних зварювальних трансформаторах зворотний провід необхідно ізолювати так само, як і провід, приєднаний до електродотримача.

Не дозволяється використовувати як зворотний провід контур заземлення, мережі занулення, труби санітарно-технічних мереж (водопровід, газопровід тощо), металеві конструкції будівель і технологічного устаткування, залізничної колії, дріт та шини первинної комутації розподільних пристроїв, канати вантажопідіймальних машин.

Зварювальні установки на час їх пересування необхідно від'єднувати від мережі.

16. Під час роботи з відкритою електричною дугою електрозварники повинні бути забезпечені для захисту обличчя та очей шоломом-маскою або щитком із захисним склом (світлофільтрами).

Для захисту очей людей, що перебувають поблизу місця зварювання від впливу випромінювання зварювальної дуги, робоче місце зварника необхідно захищати щитами або ширмами, а також використовувати ЗІЗ для очей зі світлофільтрами для захисту від ультрафіолетового видимого та інфрачервоного випромінювання.

17. Під час стельового зварювання зварники повинні користуватися брезентовими нарукавниками.

18. Під час ручного дугового зварювання товстопокритими електродами, електрошлакового та механізованого зварювання під флюсом і відкритою дугою повинно бути передбачене місцеве відсмоктування газів.

19. Під час зварювання усередині резервуарів і закритих порожнин конструкцій залежно від характеру роботи, що виконується, повинна бути забезпечена вентиляція. Під час ручного зварювання необхідно подавати повітря безпосередньо під щиток зварника.

20. Виконувати зварювальні роботи на відкритому повітрі під час грози, дощу або снігопаду не дозволяється. Виконання зварювальних робіт на відкритому повітрі під час дощу, снігопаду можливе, якщо обладнано тимчасові укриття, що виключають потрапляння опадів на зварника та зварювальні вироби.

21. В електрозварювальних установках повинні бути надійно огороджені всі елементи, що перебувають під напругою.

22. Електрозварювальні установки, розташовані над землею або над перекриттям на висоті більше 1 м, повинні бути обладнані освітленими робочими майданчиками з настилом, драбинами та поручнями.

23. Електродотримач повинен бути легким, зручним у роботі, забезпечувати надійне затискання та швидку зміну електродів без дотику до струмоведучих частин, мати просте та надійне з'єднання із зварювальним дротом, а також козирок з вогнестійкого матеріалу, що захищає руку зварника.

Не дозволяється застосовувати електродотримачі з підвідним дротом в рукоятці при силі струму 600 А і більше.

24. Електродотримачі для ручного дугового зварювання та різання повинні відповідати вимогам ГОСТ 13.2.007-8-75 "ССБТ. Устройства электросварочные и для плазменной обработки. Требования безопасности", ГОСТ 14651-78 "Электрододержатели для ручной дуговой сварки. Технические условия" та іншим чинним нормативно-правовим актам.

25. Електрозварювальні роботи в закритих ємностях або в обмеженому просторі повинні виконуватися за нарядом-допуском на проведення робіт підвищеної небезпеки під контролем спостерігача, який має кваліфікаційну групу з електробезпеки II та вище, який повинен перебувати зовні ємності, що зварюється, для контролю за безпечним проведенням робіт зварника.

Електрозварник, який працює усередині ємності, повинен бути забезпечений запобіжним поясом із страхувальною мотузкою, кінець якої завдовжки не менше 2 м повинен бути у другої людини, що перебуває зовні ємності.

26. Освітлення усередині резервуарів, котлів та інших закритих металевих ємностей повинно здійснюватися за допомогою світильників, розташованих зовні об'єкта, що зварюється, або ручних переносних ламп з напругою не більше 12 В. Трансформатор для переносних ламп повинен бути розташований поза зварювальним об'єктом, а вторинний ланцюг джерела живлення повинен заземлятися.

27. Виконувати зварювальні роботи на висоті з риштувань, помостів, люльок дозволяється тільки після перевірки цих пристроїв керівником робіт, а також вжиття заходів, що запобігають загорянню настилів і падінню розплавленого металу на працівників або людей, що проходять внизу.

14. Газозварювальні роботи

1. Устаткування і апаратура для газополуменевої обробки металів повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

2. Виконувати газозварювальні роботи необхідно відповідно до вимог цієї глави, "Правил безопасности при производстве и потреблении продуктов разделения воздуха", затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.88 (НПАОП 24.1-1.30-88), та інших чинних нормативно-правових актів.

3. Карбід кальцію необхідно зберігати в сухих, добре вентильованих, вогнестійких приміщеннях з легкою покрівлею та зовнішнім електроосвітленням.

Не дозволяється зберігати в одному приміщенні барабани з карбідом кальцію та балони із стисненим і зрідженим газом.

4. Розкривати барабани з карбідом кальцію необхідно тільки за допомогою спеціальних інструментів і пристосувань, що виключають можливість утворення іскри. Карбід кальцію необхідно зберігати в тарі з щільно закритою кришкою.

Не дозволяється зберігати пошкоджені барабани з карбідом кальцію на місці виконання робіт.

5. Балони необхідно зберігати в окремому, спеціально обладнаному приміщенні тільки у вертикальному положенні в гнізді спеціальних стійок. Порожні балони повинні зберігатися окремо від балонів, заповнених газом.

6. Вентилі газових балонів повинні бути закриті захисними ковпаками. Прийом, зберігання та видача газових балонів для проведення робіт без захисних ковпаків не дозволяються.

7. Балони із стисненим та зрідженим газом повинні бути захищені від ударів, прямих сонячних променів та інших джерел тепла.

Не дозволяється експлуатувати не пофарбовані газові балони та які не мають написів із зазначенням назви газу, що міститься в них. Колір балонів і написів на них повинні бути такими:

8. Усі переносні ацетиленові генератори повинні мати паспорт, інструкцію з експлуатації заводу-виробника та інвентарний номер, відповідно до якого генератор повинен бути зареєстрований у журналі обліку та технічних оглядів.

9. Під час експлуатації переносних однопостових ацетиленових апаратів не дозволяється:

завантажувати карбід кальцію в мокрі ящики або корзини;

вести роботи з одного генератора декількома пальниками або різаками;

завантажувати карбід кальцію понад норму, яка визначена інструкцією з експлуатації;

форсувати газоутворення понад визначену паспортом продуктивність;

відключати автоматичні регулятори;

відкривати кришку завантажувального пристрою реторти генераторів усіх систем середнього тиску до випуску газу, що перебуває під тиском;

розташовувати ацетиленові генератори в проходах, проїздах, у місцях скупчення людей, у неосвітлених місцях, у приміщеннях, де можливе виділення речовин, які створюють з ацетиленом суміші, що самовибухають, або легкозаймистих речовин, а також у котельних, що працюють, і біля місць забору повітря компресорами та вентиляторами.

10. Переносні ацетиленові генератори необхідно встановлювати переважно на відкритому повітрі або під навісом.

Дозволяється встановлювати переносні генератори для виконання тимчасових газополуменевих робіт:

у робочих і житлових приміщеннях, якщо вони мають об'єм не менше 300 куб.м на кожен апарат і можуть провітрюватися, або 100 куб.м, якщо генератор встановлено в одному, а газополуменеві роботи виконуються в іншому (суміжному) приміщенні;

у гарячих цехах (ковальських, сталеплавильних, прокатних, термічних, ливарних тощо) на відстані 10 м від відкритого вогню та нагрітих предметів або в місцях, де немає небезпеки нагрівання генератора інфрачервоним випромінюванням, потрапляння на нього гарячих часток металу, що відлітають, або іскри та засмоктування ацетилену, що виділяється, в працюючі печі, вентилятори та компресори;

вище від рівня землі за письмовим дозволом технічного керівника підприємства та дозволу пожежного нагляду на підйом генератора;

на відкритому повітрі або в неопалюваних приміщеннях, якщо вжиті заходи проти його замерзання.

11. Не дозволяється встановлювати генератор у нахиленому положенні та на візок разом з кисневим балоном. Під час роботи генератор необхідно оберігати від поштовхів, ударів та падіння.

12. Не дозволяється залишати без нагляду заповнені балони та ацетиленовий генератор під час перерви в роботі. Після закінчення робіт генератор і балони необхідно прибрати у відведені місця для зберігання.

13. Замерзлі ацетиленові генератори та вентилі газових балонів дозволяється відігрівати тільки парою або гарячою водою без слідів масла.

Відігрівати переносні генератори в приміщенні дозволяється на відстані не менше 10 м від джерел відкритого вогню та за наявності вентиляції.

14. Рівень рідини у водяному затворі ацетиленового генератора повинен перевірятися в строки, зазначені в інструкції з експлуатації генератора завода-виробника.

15. Не дозволяється розпалювати відкритий вогонь, палити та запалювати сірники в межах 10 м від кисневих і ацетиленових балонів, газогенераторів і ям з мулом.

16. Під час виконання зварювальних робіт із застосуванням зріджених газів вентиляційні відсмоктувачі повинні бути розташовані в нижній частині приміщення.