8.24. На транспортері або столах, у місцях зняття тушок птиці з підвісок конвейєра первинної обробки, патрання, охолодження, на ділянці упаковки та сортування потрібно обладнувати огорожі, які запобігають падінню тушок на підлогу.
8.25. При патранні тушок необхідно дотримуватися послідовності виконання технологічних операцій: навішування тушок для патрання, видалення голови, трахеї та стравоходу, розрізування очеревинної порожнини; ветеринарно-санітарна експертиза тушок і органів; видалення серця, печінки, м'язевого шлунку, кишечнику та яйцеводу. Процес патрання повинен здійснюватись над жолобом або транспортером.
Робочі місця для патрання повинні бути забезпечені баками з дезінфекційними розчинами для дезінфекції рук, інструментів. До них повинна підводитись холодна та гаряча вода.
8.26. З метою запобігання забрудненню під час видалення клоаки, розтину черевної порожнини, патрання робочі поверхні машин потрібно промивати водопровідною водою під тиском не менше 10 атм.
8.27. Автоматичним пристроєм забороняється видаляти внутрішні органи курей-несучок та курей маточного стада.
8.28. При патранні не допускається пошкодження шлунково-кишкового тракту і забруднення його вмістом тушок та обладнання.
8.29. До місця проведення ветсанекспертизи тушки повинні надходити після патрання.
8.30. Робоче місце ветсанексперта повинно добре освітлюватись, обладнуватися кранами з холодною та гарячою водою, баком з дезрозчином, столом із стерилізатором та інструментами, стільцем, вішалами для тимчасового розміщення тушок з патологоанатомічними змінами, ємкостями з кришками з нержавіючої сталі для накопичення вибракуваних тушок та органів.
8.31. Огляд тушок птиці та органів проводять згідно з діючими ветеринарно-санітарними вимогами. Видалення внутрішніх органів з тушки до ветеринарного огляду забороняється.
8.32. Тушки птиці з патологоанатомічними змінами ізолюють, поміщаючи на спеціальні підвіски, та проводять ретельну ветеринарно-санітарну експертизу. За необхідності матеріал направляють для лабораторних досліджень.
8.33. Кишечники, вибракувані внутрішні органи та частини тушок не повинні накопичуватися у цеху. Їх збирають у спеціальні баки, які щільно закриваються, та направляють на утилізацію.
Після вивезення відходів тару і транспорт потрібно мити та дезінфікувати на спеціально обладнаній ділянці.
8.34. Тушки птиці, від якої був відібраний матеріал для лабораторного дослідження, повинні зберігатись у холодильнику санітарної камери або в загальній камері холодильника в спеціально відгородженій частині до отримання результатів дослідження.
8.35. Після патрання зовнішні та внутрішні поверхні тушок повинні промиватись водопровідною водою. З цією метою використовуються шланги з насадками для промивання внутрішньої порожнини та душові пристрої для миття тушок зовні.
8.36. Забороняється використовувати для сухого туалету тушок серветки та ганчірки.
8.37. Не допускається охолоджувати непатрані та напівпатрані тушки птиці методом занурювання у воду.
8.38. При охолодженні тушок птиці різними методами необхідно дотримуватися температурного режиму. Температура охолоджуваного середовища та тушок повинна відповідати технологічній інструкції. Воду у ванні для охолодження замінюють у міру її забруднення, але не менше одного разу за зміну.
8.39. З метою зниження мікробного обсіменіння та попередження перехресного інфікування тушок при охолодженні птиці у воду ванни додають 10-20 мл/л активного хлору згідно з діючими санітарними нормами.
8.40. Клеймування тушок птиці потрібно проводити відповідно до Інструкції по клеймуванню м'яса, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 12.06.97 N 19 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.10.97 за N 447/2251.
8.41. Тушки птиці, які надходять для пакування, за якістю технологічної обробки повинні відповідати вимогам діючих стандартів "М'ясо птиці" та "М'ясо курчат-бройлерів" та ін.
8.42. Забороняється пакувати парні тушки в пакети з полімерних плівок.
8.43. Зворотну тару перед наступним використанням оглядають. Тару, яка не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, деформовану, пошкоджену - видаляють з обігу.
8.44. Тару, яка надійшла з торгових установ для повторного використання, обов'язково піддають санітарній обробці: миють гарячою водою (60-70 град.C) та дезінфікують 2%-ним розчином формальдегіду.
8.45. Ящики повинні бути міцними, сухими, чистими, без стороннього запаху. Перед пакуванням тушок дно та стінки ящиків потрібно вистилати папером, пергаментом або поліетиленовою плівкою, дозволеними Міністерством охорони здоров'я України для пакування харчових продуктів.
8.46. Забороняється випускати з підприємства тушки птиці та продукцію, упаковані в несправну тару, з нечітким або неправильним маркуванням.
8.47. Для клеймування застосовується фарба або харчовий барвник, а для наклеювання паперових етикеток - клей, що дозволені до використання Міністерством охорони здоров'я України.
8.48. Час перебування в цеху запакованих тушок птиці до відправки їх у холодильник повинен не перевищувати 30 хв.
8.49. Забороняється зберігати м'ясо птиці разом з нехарчовими, а також з продуктами, які мають різкий запах, та поблизу опалювальних приладів, каналізаційних та водопровідних труб тощо.
8.50. У камерах зберігання ящики з тушками повинні розміщуватись штабелями. Нижні ящики ставлять на дерев'яні рейки, піддони та зберігають відповідно до режимів, передбачених технологічними вимогами.
8.51. Перед відправкою для реалізації потрібно проводити ветсанекспертизу тушок, які знаходилися в охолодженому стані, за органолептичними показниками, а за необхідності й інші дослідження згідно зі стандартом "М'ясо птиці".
8.52. Тушки птиці, що мають ознаки псування, повинні направлятися для дослідження у державну лабораторію ветеринарної медицини.
8.53. Обробка, пакування, режими зберігання субпродуктів птиці мають відповідати технологічним вимогам.
Після огляду лікарем ветеринарної медицини та санітарної оцінки їх потрібно охолоджувати або заморожувати.
Забороняється зберігання м'язового шлунку без видалення та промивання його вмісту та кутикули.
8.54. Не дозволяється накопичувати і затримувати субпродукти в цеху виробництва м'яса птиці більше 30 хвилин.
8.55. Технологічна служба та служба державної ветеринарної медицини суб'єкта господарювання повинні здійснювати контроль за додержанням умов та термінів зберігання тушок, субпродуктів, температури в товщі м'язів тушок.
8.56. Передзабійний ветеринарний огляд птиці, ветеринарно-санітарна експертиза тушок та внутрішніх органів, органолептична оцінка м'яса, ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпекою м'яса птиці в процесі виробництва та зберігання проводяться під безпосереднім контролем лікаря державної служби ветеринарної медицини.
8.57. Для реалізації на кожну партію м'яса та субпродуктів птиці оформляються супровідні документи: ветеринарне свідоцтво або довідка.
9. Ветеринарно-санітарні вимоги до відділень первинної обробки пухо-перової сировини
9.1. Відділення первинної обробки пухо-перової сировини повинно бути ізольованим від цеху з переробки м'яса птиці та інших виробничих ділянок. Воно повинно мати такі приміщення:
- приймання, попереднього видалення вологи, миття та сушки пір'я;
- сортування та пакування сухого пір'я;
- зберігання пакованого пір'я (склад);
- зберігання тари, яка використовується для пакування пір'я;
- зберігання інвентарю, який використовується для прибирання цього відділення.
9.2. Сировиною є пір'я та пух, які були зняті з тушок здорової птиці, що надійшла з благополучних господарств щодо інфекційних, інвазійних та масових незаразних хвороб відповідно до ветеринарно-санітарних вимог.
9.3. Зниженню мікробного обсіменіння перо-пухової сировини сприяє санітарна обробка та підтримка чистоти технологічного обладнання, яке використовується для теплової обробки тушок птиці, зняття з них пір'я, транспортування, миття, сушки та пакування останнього.
9.4. Пухо-перова сировина повинна піддаватись первинній обробці відразу після зняття її з тушок.
9.5. Транспортування пухо-перової сировини в приміщення первинної обробки виконується одним із способів: по гідрожолобу, передувкою повітрям, перекачкою насосом або візками.
9.6. Забороняється залишати на ніч, накопичувати та зберігати пухо-перову сировину у візках, центрифугах, сушильних та пакувальних машинах.
9.7. Пух та пір'я, одержані при забої хворої птиці з господарств, неблагополучних щодо інфекційних хвороб, а також невідомого походження, знешкоджують відповідно до ветеринарно-санітарних вимог.
9.8. Суха пухо-перова сировина пакується в сухі чисті мішки, які потім маркують та зберігають при температурі та вологості згідно з вимогами технічної документації та нормативно-правових актів.
9.9. Мішки з пухо-перовою сировиною для тимчасового зберігання потрібно складати у штабелі висотою не більше 3 метрів, шириною не більше 4 мішків у ряду. Відстань між штабелями та стіною повинна бути 30-40 см.
10. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів з виробництва заморожених та сухих яйцепродуктів
10.1. Для виробництва яйцепродуктів (меланжу, білка, жовтка, порошку) повинні використовуватись яйця курячі свіжі та з холодильника, що надійшли з господарств, благополучних щодо інфекційних та інвазійних захворювань, згідно з вимогами технічної документації та цих Правил.
10.2. В яйцесушильні цехи птахопереробних підприємств для виробництва яєчного порошку приймаються курячі яйця з пошкодженою незабрудненою шкаралупою, але без ознак течії, які зберігалися не більше 1 доби, не враховуючи дня знесення, при температурі 8-10 град.C.
10.3. Яєчний заморожений меланж, що використовується для виробництва яєчного порошку, повинен за органолептичними, бактеріологічними та фізико-хімічними показниками відповідати вимогам технічної документації, нормативно-правових актів і направлятися на сушку відразу після розмороження.
10.4. Розмороження яєчних продуктів повинно проводитися швидко, запобігаючи їх псуванню, відповідно до технологічних вимог.
10.5. Не повинні допускатися до виробництва морожених і сухих яйцепродуктів: качині, гусячі та курячі яйця, які зберігалися у вапняному розчині; харчові неповноцінні яйця: "бій", "насічка", "виливок", "присушка", "м'ятий бік", "мала пляма" (за виключенням згаданих у пункті 10.2) та технічний брак: "кров'яна пляма", "велика пляма", "красюк", "тік", "тумак", "зелена гниль", "міражне яйце", "кров'яне кільце".
10.6. Приймання яєць переробними підприємствами повинно проводиться за наявності на кожну партію ветеринарного свідоцтва або довідки, отриманих у встановленому порядку.
10.7. Суб'єкт господарювання за 2-3 доби перед поставкою яєць на яйцепереробні підприємства повинен контролювати їх якість (візуальний огляд, тотальна овоскопія) та відсортовувати недоброякісні яйця згідно з пунктом 10.5.
10.8. На підприємствах, пов'язаних із переробкою яєць, якість сировини (курячих яєць) повинна контролюватись при прийманні та у відділенні сортування. При цьому має враховуватись:
- благополуччя місцевості збору яєць щодо інфекційних та інвазійних хвороб птиці, що контролюється лікарем державної служби ветеринарної медицини шляхом перевірки супровідних документів (ветеринарного свідоцтва або довідки) на кожну партію яєць;
- доброякісність яєць при огляді та овоскопії зразків, що відібрані від кожної партії згідно з нормативними документами;
- відповідність яєць показникам якості та безпеки при дослідженні в державних лабораторіях ветеринарної медицини не менше 1 разу на місяць відповідно до Обов'язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветмедицини і за результатами яких видається ветсвідоцтво (Ф - 2), затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 03.11.98 N 16 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.98 за N 761/3201.
10.9. При прийманні яєць слід звертати увагу на зовнішній вигляд упаковки, чистоту тари, відповідність маркування тари супровідним документам тощо.
10.10. Не допускається порушення цілісності й забруднення шкаралупи яєць при їх транспортуванні та зберіганні. Необхідно дотримуватися режимів температури та вологості та запобігати контакту яєць від впливу речовин з різкими та сторонніми запахами.
10.11. Забороняється пакувати, зберігати яйця, а також подавати їх на переробку в мокрій, деформованій та забрудненій тарі (прокладки, картонні коробки, ящики).
10.12. Після того, як яйця поступили на яйцепереробне підприємство, вони підлягають переробці в найкоротший термін згідно з нормативно-правовими актами.
10.13. Розпакування яєць необхідно проводити у відокремленому від виробничих цехів приміщенні. Тара з під яєць не повинна надходити у приміщення для виробництва яйцепродуктів. Вона підлягає дезінфекції.
10.14. Яйця перед надходженням на ділянку розбивання підлягають візуальному оглядові, овоскопії, сортуванню на доброякісні та недоброякісні, з чистою та забрудненою шкаралупою відповідно до нормативних документів.
10.15. Технологічні операції з санітарної обробки поверхні шкаралупи не повинні бути джерелом забруднення яйцепродуктів, приміщення, обладнання тощо.
10.16. Санітарну обробку поверхні шкаралупи яєць потрібно проводити методами та засобами (мийними та дезінфекційними розчинами), дозволеними Міністерством охорони здоров'я України.
10.17. На ділянці санітарної обробки шкаралупи яєць при проведенні ветеринарно-санітарного огляду потрібно контролювати якість очищення та миття шкаралупи.
10.18. Одночасно на цій ділянці необхідно визначати кількість активного хлору в розчині хлорного вапна, а також концентрацію розчинів мийних засобів методом хімічного аналізу (не менше 1 разу за зміну).
10.19. Після санітарної обробки яйця не підлягають зберіганню.
10.20. Після розбивання шкаралупи, у тому числі за допомогою машин, уміст яєць потрібно збирати в стерильну чашку або лоток та перевіряти на якість.
При ручному розбиванні в одну чашку необхідно зливати вміст не більше 2 яєць.
10.21. Вміст яєць не повинен мати ознак псування, кров'яних включень, сторонніх тіл, невластивого кольору, запаху, консистенції тощо.
10.22. Прилад для розбивання яєць, лоток для збирання вмісту потрібно замінювати на чистий, продезінфікований через кожну годину роботи.
10.23. При виявленні неякісних яєць їх потрібно видаляти разом із забрудненим інструментом, який замінюють на чистий, а працівники після контакту з цим інструментом повинні мити та дезінфікувати руки. Забруднений інструмент направляється на миття та стерилізацію.
10.24. На ділянці розбивання яєць необхідно розташовувати відділення для миття, яке повинно бути укомплектоване стерилізаційним апаратом або пристроєм для стерилізації та дезінфекції відер, чашок, лотків тощо.
10.25. До ділянки розбивання яєць необхідно підводити пару або гарячу воду, що подається за допомогою спеціального шлангу для дезінфекції забрудненого обладнання, а також наприкінці кожної зміни.
10.26. Після розбиття яєць шкаралупа повинна збиратися в спеціально марковані "Для технічного застосування" ємкості, які після наповнення направляються у цех технічних фабрикатів. Неякісні яйця з виробничих приміщень видаляються без затримки.
10.27. Фільтрів, які використовуються для фільтрації яєчної маси, повинно бути не менше трьох.
10.28. На всіх стадіях технологічного процесу яєчна маса та отримані з неї яйцепродукти захищаються від потрапляння в них різних сторонніх речовин та бруду.
10.29. Пастеризація рідкої яєчної маси повинна гарантувати отримання якісного продукту. У цеху має бути не менше 2 пастеризаторів.
10.30. Конструкція пастеризатора повинна забезпечувати постійну швидкість потоку рідкого продукту, надійність його пастеризації, контроль за процесом теплової обробки на спеціальних приладах та автоматичне відведення частини продукту, що не пройшов термічної обробки.
10.31. Рідка яєчна маса повинна піддаватися пастеризації згідно з технологічним режимом, зазначеним у діючих нормативних актах, що відповідає виду продукції і конструктивній особливості пастеризаційної установки.
10.32. З метою запобігання переливанню яєчної маси, ємності повинні мати регулятори, які сигналізують про наповнення їх рідким продуктом.
10.33. Після завершення процесу пастеризації яєчна маса, що призначається для виробництва морожених яйцепродуктів, охолоджується до температури 5-8 град.C у спеціальному відділенні пастеризатора. Контроль за пастеризацією здійснюється на термореєструвальних та термозаписувальних пристроях.
10.34. Пастеризована рідка яєчна маса перед розливанням у тару або сушінням повинна зберігатися в охолодженому стані при температурі 5-8 град.C протягом 24 годин у продезінфікованих закритих баках, які мають мішалки, термометри та охолоджувальну сорочку.
10.35. У разі відключення холодної води, електроенергії тощо у цехах з виробництва яйцепродуктів, де відсутні ємності з охолоджувальними сорочками, рідка яєчна маса повинна тимчасово зберігатися в холодильних камерах при температурі 0 - +4 град.C, але не більше чотирьох годин, після чого поступати на утилізацію.
10.36. Тара, після наповнення охолодженими рідкими яєчними продуктами, повинна негайно закриватися та переноситися у морозильні камери.
10.37. Упаковки з яйцепродуктами в морозильних камерах повинні розміщуватись так, щоб забезпечити навколо них вільну циркуляцію повітря.
10.38. Швидкість руху повітря, температурні режими заморожування яєчних продуктів, температура та відносна вологість повітря в морозильних камерах повинні відповідати нормативним актам та контролюватися за допомогою вимірювальних приладів. Ступінь загорожування контролюється вимірюванням температури продукту у відібраних упаковках з кожної партії спеціальним термометром у металевій оправі та реєструється в журналі.
10.39. Після заморожування та досягнення визначеної температури в центрі упаковки, з метою попередження танення яєчної маси, упакування банок в ящики потрібно проводити у приміщенні при температурі не вище 6 град.C, а потім ящики швидко поміщати в камери зберігання.
10.40. Розморожені яєчні продукти з температурою 4 - 6 град.C повинні негайно використовуватися або перероблятися.
10.41. В яйцесушильному цеху необхідно контролювати технологічний процес виробництва сухих яєчних продуктів: якість сировини, готової продукції, санітарний стан приміщення, обладнання, тари, інвентарю та дотримання особистої гігієни працівниками.
10.42. Технологічний контроль процесу сушки яєчної маси (меланжу, білка, жовтка) повинен здійснюватись за допомогою перевірки режимів сушки: температури повітря, що подається в сушильну камеру, температури повітря, яке виходить із сушильної камери, температури повітря в зоні розпилення згідно з показниками контрольно-вимірювальної апаратури (термографи). Контроль потрібно проводити періодично, протягом всієї доби.
10.43. Сушка яєчної маси проводиться з використанням затверджених технологічних процесів і температурних режимів для кожного сушильного агрегату установки.
10.44. Для сушки яєчної маси повітря забирається та подається з чистої зони через спеціальні очисні фільтри.
10.45. Готова продукція для зберігання повинна розташовуватися в приміщеннях за партіями виробництва на чистих, сухих стелажах (решітках) на висоті 20 - 30 см від підлоги та на відстані 30 см від стін, штабелями, на яких вказується номер партії.
10.46. Забороняється зберігати готові яєчні продукти разом з надто пахучими речовинами та матеріалами.
10.47. Зберігання морожених та сухих яєчних продуктів повинно здійснюватись згідно з режимами температури та вологості.
10.48. У приміщеннях для зберігання готової продукції температура та вологість повинні перевірятися за показниками контрольно-вимірювальних приладів з наступною їх реєстрацією у журналі встановленої форми.
10.49. Кожна партія яєчних продуктів, що виготовлена протягом однієї зміни, повинна досліджуватися у державній лабораторії ветеринарної медицини. На підставі результатів дослідження повинні оформлятися відповідні документи встановленої форми.
10.50. Під партією розуміють будь-яку кількість яєчних продуктів одного виду, виготовлених одним підприємством протягом однієї зміни, що оформлена одним документом про якість.
10.51. При отриманні незадовільних результатів дослідження яйцепродуктів хоча б за одним показником проводять повторні аналізи. Кількість проб у цьому разі збільшують вдвічі. При незадовільних результатах повторних досліджень партія яйцепродуктів не приймається і направляється на технічну утилізацію.
10.52. Проби для бактеріологічних досліджень потрібно відбирати з кожної партії яйцепродуктів за допомогою стерильного щупу в стерильну скляну банку або в стерильний поліетиленовий пакет.
10.53. У разі необхідності відправки проб в лабораторію, яка знаходиться за межами яйцепереробного підприємства, проби після пломбування направляються разом з актом відбору для дослідження. Термін - на протязі 2 годин.
10.54. Проби морожених яєчних продуктів не повинні надходити в лабораторію у підталому стані.
10.55. Перед проведенням лабораторних досліджень відтавання проб проводиться на водяній бані при температурі не вище 45 град.C до температури усередині продукту не вище 0 - 5 град.C.
10.56. При бактеріологічних аналізах проб рідких яєчних продуктів висів потрібно здійснювати стерильними піпетками, а наважки сухих яєчних продуктів - на стерильних папірцях.
10.57. При проведенні наступних досліджень для розведення рідких яйцепродуктів кожного разу використовуються стерильні піпетки.
10.58. Протягом всього періоду бактеріологічного дослідження необхідно використовувати стерильні інструменти та дотримуватися асептичних умов праці.
10.59. Випуску з птахопереробного підприємства підлягає партія морожених та сухих яйцепродуктів, яка відповідає за органолептичними, бактеріологічними та фізико-хімічними показниками технологічним вимогам.
10.60. Реалізація готових яйцепродуктів з підприємства повинна проводитися з дозволу державної служби ветеринарної медицини підприємства.
10.61. Заморожені та сухі яєчні продукти повинні транспортуватись в умовах, які забезпечують зберігання продукції згідно з санітарними правилами.
10.62. Транспортну тару з яйцепродукцією необхідно маркувати та наносити на неї попереджувальний знак "Боїться вологи!".
11. Ветеринарно-санітарні вимоги до відділень (утилізаційних цехів) з переробки технічних відходів
11.1. Відділення з переробки технічних відходів повинне бути ізольоване від харчових цехів. Його перегороджують на дві половини, що мають окремі входи та виходи. Одна половина - для приймання та переробки відходів виробництва (сировини), друга - для приймання та тимчасового зберігання готової продукції (кормової муки).
Дороги для вивозу готового кормового борошна та завозу відходів не повинні перехрещуватись. Контакт готового борошна із сировиною не допускається.
11.2. Вхід до відділення повинен бути обладнаний дезінфекційним килимком, який у міру забруднення потрібно піддавати механічному очищенню та зволожувати дезінфекційними розчинами.
11.3. Для виробництва кормового борошна потрібно використовувати нехарчову сировину від здорової птиці, а також трупи птиці після розтину, відходи від переробки яєць, інкубації, які допущені до переробки державною службою ветеринарної медицини. Така сировина повинна направлятися у відділення по трубопроводах, у закритих контейнерах або в бачках з кришками.
11.4. За відділенням з переробки технічних відходів повинен бути закріплений окремий обслуговуючий персонал, а також санітарний та спеціальний одяг, інвентар, контейнери, бачки тощо.
11.5. У приміщеннях відділення постійно повинен підтримуватися санітарний режим, що запобігає вторинному обсіменінню мікрофлорою та розмноженню її в готовій продукції.
11.6. Кожна партія кормової муки підлягає лабораторному дослідженню в державних лабораторіях ветеринарної медицини та супроводжується ветеринарним свідоцтвом або довідкою.
11.7. Використання кормової муки до одержання результатів лабораторних досліджень забороняється.
11.8. Дезінфекцію відділення з переробки технічних відходів потрібно проводити щоденно розчином хлорного вапна із вмістом 3 - 4% активного хлору при експозиції 2 - 3 години або гарячим 2%-ним розчином їдкого натру або їдкого калію.
11.9. Приміщення для приймання та переробки технічних відходів повинно бути обладнане кімнатою для миття та дезінфекції тари, інвентарю та транспортних засобів, за допомогою яких транспортується сировина.
12. Вимоги до проведення санітарної обробки приміщень та технологічного обладнання птахопереробних підприємств
12.1. Для миття та дезінфекції приміщень, обладнання, інвентарю, тари повинні використовитись мийні та дезінфекційні речовини, дозволені Міністерством охорони здоров'я України для застосування в харчовій промисловості.
12.2. Розчини мийних та дезінфекційних препаратів потрібно готувати в хімічно й корозійностійких ємкостях.
12.3. Температура приготування гарячих мийних розчинів та води має бути 68+-2 град.C, теплої води 38+-2 град.C, холодної водопровідної води та розчинів хлорного вапна 18+-2 град.C.
12.4. Перед приготуванням робочих розчинів хлорного вапна попередньо потрібно визначати вміст активного хлору в сухому хлорному вапні.
12.5. Роботи з проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації повинні проводити спеціальні служби або навчені робітники під контролем лікаря державної служби ветеринарної медицини.
12.6. Фунгіциди, інсектициди, мийні, дезінфекційні та інші засоби повинні зберігатися в окремих закритих приміщеннях і перевозитися тільки робітниками, які отримали спеціальну підготовку. Застосування таких речовин дозволяється під їх наглядом з дотриманням правил техніки безпеки. Потрібно виключити можливість забруднення згаданими речовинами сировини та продуктів.
12.7. Перед проведенням дезінфекції, дезінсекції та дератизації сировину та готову продукцію потрібно видаляти з приміщення.
12.8. Санітарна обробка поверхонь повинна проводитись за схемою: механічна очистка, миття гарячою водою та мийними засобами, нанесення дезінфекційних розчинів, витримка експозиції, промивання водопровідною водою, контроль видалення мийних та дезінфекційних речовин з поверхні.
12.9. Після нанесення дезінфекційних розчинів із розрахунку 1 л/1 кв.м потрібно витримувати експозицію для хлорних розчинів не менше 30 хв, а для лужних - 45 хв, а потім їх змивають водою.
12.10. Контроль за видаленням мийних та дезінфекційних розчинів з оброблених поверхонь повинен проводитись за допомогою фенолфталеїну або лакмусового папірця.
12.11. Дрібний інвентар необхідно дезінфікувати шляхом занурення; великий інвентар та обладнання, цехові транспортні засоби, підлогу, стіни потрібно зрошувати за допомогою гідропульту, пересувних та стаціонарних аерозольних апаратів тощо.
12.12. Дезінфекцію попередньо очищених поверхонь, приміщень, обладнання, автотранспортних засобів дозволяється проводити водою з температурою 85 град.C під тиском 7-14 МПа.
12.13. Концентрація мийних та дезінфекційних розчинів щоденно повинна контролюватися лабораторією і в разі відхилень, доводитися до встановленої норми.
12.14. Не допускається змінення концентрації, температури мийних та дезінфекційних розчинів, графіків проведення санітарної обробки, які передбачені нормативно-правовими актами.
12.15. Начальник цеху (майстер) несе відповідальність за своєчасну та якісну організацію миття та профілактичну дезінфекцію. Контроль за правильністю проведення дезінфекції повинен здійснювати лікар державної служби ветеринарної медицини.
12.16. Щоденний контроль ветеринарно-санітарного стану приміщення, обладнання, інвентарю, робочих місць повинна здійснювати служба ветеринарної медицини підприємства.
12.17. Мікробіологічний контроль вимитого та продезінфікованого обладнання в цехах птахопереробного підприємства повинен проводитися за графіком. Результати досліджень змивів, що свідчать про незадовільну санітарну обробку, потрібно вивішувати на дошці показників, із зазначенням прізвища особи, відповідальної за санітарний стан цієї ділянки.
У разі виявлення кишкової палички із змивів з обладнання лабораторією надається рекомендація начальнику цеху про негайне проведення повторного миття та дезінфекції устаткування, після чого повторно беруться змиви. У разі повторного виявлення кишкової палички у змивах з одного і того самого обладнання суб'єкт господарювання повинен зупинити роботу цехів для проведення генерального прибирання, миття та дезінфекції всього обладнання, після чого лабораторія проводить мікробіологічне дослідження і, якщо знову виявляє кишкову паличку, то обов'язково повідомляє про це територіальну санітарно-епідеміологічну службу.
12.18. Санітарну обробку холодильних камер потрібно здійснювати відповідно до інструкції з їх дезінфекції. Побілку стін, стелі необхідно проводити з додаванням 2% оксідефеноляту натрію.
12.19. Дезінфекція холодильних камер уважається задовільною, якщо при дослідженні кількість зародків плісняви на 1 кв.см поверхні складає не більше 10 одиниць.
12.20. Щоденно в перервах між змінами та після закінчення роботи потрібно прибирати виробничі приміщення.
12.21. Підлогу, панелі, стіни в цеху щоденно, перед початком роботи, необхідно мити водопровідною водою, а в обідню перерву, в процесі роботи у міру забруднення і після закінчення роботи необхідно чистити, мити теплою водою або мийним розчином та промивати теплою водою.
12.22. Сходи потрібно мити у міру їх забруднення, але не рідше одного разу на добу, а поручні щоденно протирати освітленим розчином хлорного вапна, який містить 0,5% активного хлору.
12.23. Двері необхідно мити гарячою водою та дезінфікувати не рідше одного разу на тиждень. Кожну зміну необхідно протирати ручки дверей, поверхні під ними та нижні частини дверей.
12.24. Внутрішнє, віконне, ліхтарне скло та рами в приміщеннях потрібно протирати та промивати не рідше 1 разу на місяць, із зовнішнього боку - не рідше 2 разів на рік, у теплий період року - у міру забруднення. Простір між рамами необхідно очищати від пилу, павутиння, а за необхідності - мити.
Спеціально підготовлений персонал повинен мити електроосвітлювальну апаратуру у міру її забруднення, але не рідше 1 разу на місяць.
12.25. З метою проведення заходів з дезінсекції необхідно:
- прибирати територію;
- попереджувати виплід мух, для чого своєчасно видаляти сміття та нечистоти, не залишати технічні відходи від переробки птиці та конфіскати в цехах;
- закривати дрібною сіткою вікна та кватирки;
- не рідше 2-х разів на тиждень проводити дезінфекцію смітників, вигрібних ям, санітарних вузлів дезінфектантами, інсектицидами, дозволеними Міністерством охорони здоров'я України для використання на підприємствах харчової промисловості відповідно до інструкцій, настанов з їх застосування.
12.26. Для боротьби з тарганами використовуються: свіжоперепалена бура у суміші з картопляною або гороховою мукою у співвідношенні 1:1, розчин борної кислоти з цукром або хлібом. Місця розмноження тарганів потрібно обпалювати паяльною лампою.
12.27. Для захисту сировини та готових продуктів від забруднення та псування гризунами необхідно:
- оббивати пороги та двері приміщення на висоту 40-50 см листовим залізом або металевою сіткою;
- закривати вікна в підвальних приміщеннях та отвори вентиляційних каналів захисними сітками;
- заливати отвори в стінах, підлозі, біля трубопроводів та радіаторів цементом з металевою стружкою;
- своєчасно очищати цехи від відходів виробництва та конфіскатів. Після закінчення роботи сировину та готову продукцію розміщувати в місцях їх зберігання.
12.28. Знищення гризунів потрібно проводити механічним (капкани) та хімічним способами. Хімічний спосіб дератизації застосовують лише спеціалісти-дератизатори. Для проведення дератизації цим способом використовують: зоокумарін, крисид, вуглекислий барій, ратіндан, вуглекислий газ тощо.
12.29. Забороняється використовувати бактеріальні засоби боротьби з гризунами.
12.30. Суб'єкт господарювання за погодженням з державним лікарем ветеринарної медицини підприємства та санітарно-епідеміологічної служби на підпорядкованій їм території повинен складати графік проведення санітарних днів та профілактичних перерв у цехах і передбачати виконання робіт, що направлені на поліпшення санітарно-гігієнічного стану виробничих, побутових та підсобних приміщень, території, обладнання, робочих місць, інвентарю, спеціального та санітарного одягу, та проведення дезінфекції та дератизації.
12.31. Обов'язково, не рідше 1 разу на рік, роботу цехів необхідно зупиняти на профілактику. Один раз на рік дослідження повинна проводити санітарно-епідеміологічна служба.
12.32. На підприємстві повинен бути передбачений один санітарний день на місяць. При цьому повністю зупиняється приймання сировини (птиці, яєць) та її переробка.
13. Вимоги до проведення санітарної обробка цехів з переробки птиці
13.1. Підлогу, стіни обладнання, інвентар на ділянці приймання птиці в процесі роботи у міру їх забруднення потрібно очищати механічним способом, мити, а після закінчення робочої зміни дезінфікувати.
13.2. Для миття використовують такі гарячі розчини:
- 1-2%-ний розчин кальцинованої соди;
- 0,1-0,2%-ний розчин каустичної соди.
13.3. Дезінфекцію проводять такими розчинами:
- освітленим розчином хлорного вапна (з 2% активного хлору);
- 0,8-1,5%-ним розчином хлораміну;
- 0,1%-ним розчином дихлорізоцианурату натрію;
- розчином трихлорізоцианурової кислоти 0,05-0,007%-ної концентрації (із розрахунку на активний хлор);
- 4%-ним гарячим розчином препарату "Демп";
- 2%-ним гарячим розчином їдкого калію або натрію;
- 5%-ним гарячим розчином кальцинованої соди;
- 3%-ним гарячим розчином препарату "Каспос" складу: 0,3% метасилікат натрію та 0,5% кальцинованої соди.
13.4. Перед початком роботи, в процесі роботи та у міру забруднення ділянки первинної обробки, патрання, охолодження, пакування тушок птиці підлогу, стіни, обладнання потрібно мити водопровідною водою. Наприкінці робочого дня стіни, підлогу, обладнання, за виключенням машин для знімання пір'я, після миття зрошують освітленим розчином хлорного вапна (0,03-0,04% активного хлору) згідно з пунктом 13.2. Розчин залишають на поверхні до наступної робочої зміни. Через кожні 5 днів роботи цеху підлогу, стіни, обладнання (за виключенням машин для знімання пір'я) після миття потрібно дезінфікувати одним із засобів, що вказані в пункті 13.2.
13.5. Для миття підлоги, яка забруднена жиром, повинні застосовуватися гарячі лужні розчини: 5%-ний розчин кальцинованої соди та 2%-ний розчин каустичної соди або 4%-ний розчин препарату "Демп".
13.6. Знімні деталі обладнання потрібно розбирати та піддавати механічному та хімічному очищенню, промивати водопровідною водою в перервах між роботою та дезінфікувати після закінчення роботи згідно з пунктом 13.3.
13.7. Робочі частини машин для знімання пір'я, камери для видалення вологи з охолоджених тушок після миття відповідно до пункту 13.2 необхідно піддавати дезінфекції один раз на п'ять днів шляхом нанесення розчину хлорного вапна (0,03-0,04% активного хлору). Дезрозчин залишають на поверхні до початку наступної робочої зміни.
13.8. Ванни, жолоби для збирання крові у міру їх забруднення, в обідню перерву та після закінчення робочої зміни очищають від крові й промивають теплою водою. Один раз на п'ять діб після промивання, наприкінці робочої зміни, їх дезінфікують розчином хлорного вапна (0,03-0,04% активного хлору).
13.9. Перед початком роботи ванни електрооглушення, теплової обробки, охолодження воскованих тушок, охолодження обпатраних тушок птиці необхідно мити теплою водою, а потім заповнювати чистою водопровідною водою. У процесі роботи воду у ваннах замінюють не рідше 1 разу за зміну. Щоденно, після закінчення роботи, проводять механічне очищення ванн та миття одним із гарячих лужних розчинів, зазначених у пункті 13.2, або дезінфікують за вказівкою лікаря державної служби ветеринарної медицини (залежно від епізоотичної ситуації).
13.10. Ножі, ножиці, виделки та інші інструменти необхідно постійно утримувати в чистоті. У міру забруднення, не рідше як через кожну годину роботи, їх очищають від пір'я, крові, інших забруднень та промивають водою. Після закінчення робочої зміни інструменти миють теплою водою, потім занурюють на 20-30 хв у розчин хлорного вапна (з 2% активного хлору), 2%-ний розчин хлораміну або кип'ятять у стерилізаторах 15 хв. Таким самим чином потрібно стерилізувати інструменти, що контактували з інфікованим тушками.
Перед використанням у роботі продезінфіковані інструменти необхідно промивати теплою водою.
13.11. Пристрої, призначені для санітарної обробки ланцюгів, підвісок, інструменту, інвентарю, мають бути зручними для очистки, миття та дезінфекції.
13.12. На ділянці воскування тушок водоплавної птиці поверхні обладнання, інвентарю, підлогу, стіни перед санітарною обробкою обов'язково потрібно обробляти парою для видалення застиглої воскомаси.
13.13. Воскомасу, яку зняли з тушок, очищають від залишків пір'я, пуху та інших забруднень шляхом природного осадження або центрифугування. Її потрібно піддавати термічній обробці відповідно до технологічних вимог та подавати у ванни зберігання або воскування.
13.14. Чоботи, фартухи, рукавички, нарукавники щоденно після закінчення роботи потрібно очищати, мити та висушувати. Для їх зберігання повинні виділятися спеціальні місця.
13.15. Цехові транспортні засоби в процесі роботи у міру забруднення та щоденно після закінчення робочої зміни необхідно очищати, мити гарячими розчинами згідно з п.13.2 та дезінфікувати згідно з пунктом 13.3.
13.16. Після одноразового використання металеві, пластмасові ящики для перевезення тушок птиці необхідно піддавати санітарній обробці в такому порядку: механічне очищення, миття гарячим розчином кальцинованої (0,5%) або каустичної (0,15%) соди та дезінфекція гострим паром або розчином хлорного вапна (1% активного хлору) чи розчином хлораміну (0,8-1%), промивка гарячою водою та просушування.
13.17. Знезараження металевої тари та дрібних інструментів повинно проводитись у спеціально обладнаних камерах при температурі 100 град.C протягом 50-60 хв або при температурі 110-111 град.C і тиску 0,5 атм - 30-40 хв або при температурі 118-120 град.C і тиску 1 атм - 15-20 хв.
13.18. Після дезінфекції гострим паром промивання водою не проводять.
13.19. Санітарну обробку цінного обладнання, складних машин, ліній переробки птиці тощо необхідно проводити таким чином: у процесі роботи у міру їх забруднення промивати водопровідною водою, після закінчення роботи мити теплою водою, механічно очищати, а потім обладнання та машини промивати щітками, змоченими гарячими дезінфекційними розчинами (68 град.C) :
- 0,5%-ним розчином кальцинованої соди;
- 0,1-0,2%-ним розчином каустичної соди;
- 0,15-0,3%-ним розчином препарату "Каспос";
- 0,2-0,3%-ним розчином препарату "Демп".
Після миття лужними розчинами оброблені поверхні повинні промиватися гарячою водою з обов'язковим контролем за фенолфталеїном або лакмусовим папірцем.
Один раз на тиждень після вказаної санітарної обробки обладнання потрібно дезінфікувати освітленим розчином хлорного вапна або хлораміном (0,03-0,04% активного хлору). Поверхні обладнання з нержавіючої сталі необхідно протирати 1%-ною азотною кислотою, після чого промивати водою.
Устаткування для пакування, яке контактує з тушками, необхідно очищати щітками, змоченими одним із вищезазначених розчинів, промивати водою, дезінфікувати розчинами хлорного вапна або хлораміну з вмістом 0,03-0,04% активного хлору та протирати насухо чистими серветками.
13.20. Автомашини, тракторні причепи, контейнери, тару, що використовуються для транспортування живої птиці, після вивантаження необхідно піддавати санітарній обробці в окремих спеціально обладнаних приміщеннях або на площадках (дезпромивальних пунктах). Спочатку їх чистять від гною, промивають водопровідною, а потім гарячою водою та дезінфікують одним із розчинів (залежно від епізоотичної ситуації):
- 2%-ним гарячим розчином їдкого натру;
- освітленим розчином хлорного вапна (2-3% активного хлору);
- 2%-ним розчином формальдегіду.
Після дезінфекції і витримки експозиції поверхні повинні промиватися водопровідною водою. У разі виявлення інфекційних захворювань дезінфекцію транспорту і тари необхідно проводити відповідно до режимів, зазначених у нормативно-правових актах.
У транспортному листі необхідно робити відмітку про проведену дезінфекцію транспорту і тари, на підставі чого транспорт випускають за територію підприємства.
13.21. Санітарна камера на птахопереробному підприємстві повинна обладнуватися згідно з санітарними та ветеринарними вимогами.
Миття та дезінфекцію камери необхідно проводити хімічними засобами, указаними в пунктах 13.2 та 13.3.
13.22. У разі виявлення на підприємствах інфекційних захворювань птиці потрібно проводити комплекс заходів з вимушеною дезінфекцією під керівництвом державної служби ветеринарної медицини підприємства згідно з діючими інструкціями, затвердженими Державним департаментом ветеринарної медицини. У разі виявлення на підприємствах інфекційних захворювань, спільних для птиці та людей, комплекс заходів проводиться з обов'язковою присутністю санітарно-епідеміологічної служби.
14. Вимоги до проведення санітарної обробки відділеннь первинної обробки пухо-перової сировини
14.1. Сітки, решітки на вікнах, дверях, вентиляційних каналах, повітряних відводах, водостічних трубах, трапах для відведення рідини з підлоги необхідно періодично чистити від пуху та пір'я.
14.2. Стрічку-транспортер, трубопровід, центрифуги після закінчення роботи щоденно потрібно промивати водою та дезінфікувати, як вказано в пункті 13.3.
14.3. Машини, які використовуються для сушки та пакування пір'я, після закінчення роботи необхідно чистити, промивати від пір'я, раз на два тижні дезінфікувати згідно з вимогами пункту 13.3.
14.4. Підлогу в приміщеннях приймання, сушки, пакування пір'я протягом робочої зміни та після вивантаження з машин кожної партії пухо-перової сировини слід піддавати вологій обробці. Щоденно, після закінчення роботи, її потрібно промивати розчинами засобів, зазначеними у пункті 13.2, та раз на тиждень дезінфікувати розчинами, передбаченими пунктом 13.3.
14.5. У складських приміщеннях потрібно постійно підтримувати чистоту, а після відвантаження кожної партії пухо-перової сировини в них слід проводити вологе прибирання.
Приміщення складу, остаточно звільнене від пір'я, необхідно прибирати, мити та дезінфікувати згідно з вимогами пункту 13.3.
14.6. Зворотну тару для пухо-перової сировини слід приймати тільки у чистому вигляді.
14.7. Ремонт приміщень, обладнання, ретельну механічну чистку, миття, дезінфекцію, а за необхідності дезінсекцію та дератизацію необхідно проводити під час зупинки цеху з виробництва м'яса птиці на профілактичний ремонт.
15. Вимоги до проведення санітарної обробки цехів з виробництва яєчних морожених та сухих продуктів
15.1. Для миття обладнання та інвентарю, підлоги та стін цехів з виробництва яєчних продуктів потрібно використовувати такі лужні розчини:
- 1-2 %-ний розчин кальцинованої соди;
- 0,1-0,2%-ний розчин каустичної соди;
- 1%-ний розчин тринатрійфосфату.
Для профілактичної дезінфекції слід використовувати освітлений розчин хлорного вапна з вмістом 1-2% активного хлору.
15.2. Санітарна обробка ванн, бачків та банок.
15.2.1. Ванни, в яких миють яйця, щоденно в обідню перерву необхідно механічно очищати, мити гарячим лужним розчином, потім промивати теплою водою. Після закінчення робочої зміни їх необхідно чистити, мити та дезінфікувати розчином хлорного вапна (1-% активного хлору) протягом 30 хвилин та промивати гарячою або водопровідною водою.
15.2.2. Ванни для дезінфекції шкаралупи яєць кожного разу, при заміні дезінфекційного розчину та після закінчення робочої зміни, потрібно чистити, мити гарячим лужним розчином та промивати гарячою або водопровідною водою.
15.2.3. Бачки для збору яйцемаси повинні використовуватись одноразово. Бачки після вивільнення від яйцемаси потрібно мити водопровідною, потім гарячою водою, дезінфікувати розчином хлорного вапна (1-2% активного хлору) та промивати теплою водою.
15.2.4. Банки для пакування яєчних продуктів потрібно мити гарячою водою, витримувати в сушильних шафах при температурі 160 град.C протягом 30 хв або дезінфікувати насиченим паром протягом 10-15 хв у камерах.
15.3. Санітарна обробка агрегату з переробки яєць та приладів для розбивання яєць.
15.3.1. Санітарну обробку агрегату з переробки яєць необхідно проводити щоденно перед початком роботи, в обідню перерву та після закінчення роботи. Перед початком роботи на агрегаті встановлюють продезінфіковані вузли для розбивання яєць та ванночки.
Поверхні агрегату, які контактують в процесі роботи з яєчною масою, необхідно обробляти освітленим розчином хлорного вапна (1-2% активного хлору) протягом 30 хв.
В обідню перерву ці поверхні агрегату та ванночки необхідно мити послідовно, спочатку холодною, а потім гарячою водою з наступною дезінфекцією. Після закінчення зміни поверхні агрегатів, забруднені яєчною масою, вузли для розбивання яєць та ванночки, роликові транспортери, щітки потрібно мити водою, потім гарячим мийним розчином з використанням щіток та знову промивати гарячою водою, після чого дезінфікувати освітленим розчином хлорного вапна (1-2% активного хлору) протягом 30 хв. Дезінфекцію вузлів приладів для розбивання та ванночок можливо проводити в сушильних шафах при температурі 160 град.C протягом 30 хв.
15.3.2. Після закінчення робочої зміни мийні і дезінфекційні розчини після їх нейтралізації або розбавлення водою потрібно виливати у каналізацію. Потім проводять санітарну обробку ємностей, включаючи механічну очистку, миття гарячим мийним розчином, з наступним промиванням водопровідною або гарячою водою.
15.3.3. Влітку, якщо температура повітря в приміщенні перевищує 16 град.C, санітарну обробку яйцерозбивальних машин необхідно проводити через кожні 2 години роботи.
15.3.4. Прилади для розбивання яєць, відокремлення жовтків, чашки для збирання яєчної маси при переробці доброякісних яєць потрібно замінювати чистими через кожну годину роботи та мити водопровідною, а потім гарячою водою з наступною обробкою насиченню парою в камерах протягом 10-15 с або розчином хлорного вапна (1-2% активного хлору) протягом 30 хв чи в сушильній шафі при температурі 160 град.C при експозиції 30 хв.
Прилади, вузли та ванночки після розбивання недоброякісних яєць потрібно замінювати на чисті, а забруднені мити холодною водою, потім теплим мийним розчином за допомогою щіток, промивати гарячою водою та дезінфікувати розчином хлорного вапна (1-2% активного хлору) протягом 30 хв.
15.3.5. Оператори агрегатів переробки яєць та робітники, які працюють з приладом для розбивання яєць, через кожну годину роботи або після контакту з недоброякісною яєчною масою повинні мити руки, а потім дезінфікувати їх 0,1%-ним, за активним хлором, освітленим розчином хлорного вапна або 0,1%-ним розчином хлораміну.
15.4. Санітарна обробка приладів для відділення і збору залишків яєчної маси.
В обідню перерву та після закінчення робочої зміни прилади потрібно розбирати, мити водопровідною водою, гарячим мийним розчином з використанням щіток, промивати водою та дезінфікувати освітленим розчином хлорного вапна (1-2% активного хлору) протягом 30 хв.
Перед початком зміни установку збирають та промивають водопровідною водою.
15.5. Санітарна обробка фільтрів та трубопроводів.
15.5.1. Фільтрувальні циліндри необхідно замінювати на чисті через кожну годину роботи. Використані циліндри потрібно чистити, промивати водою та кип'ятити 10 хв або дезінфікувати освітленим розчином хлорного вапна (1-2% активного хлору) протягом 30 хв та промивати теплою водою.
15.5.2. В обідню перерву та після закінчення роботи розбірні деталі трубопроводів необхідно промивати водопровідною, а потім гарячою водою з використанням щіток. Після чого їх піддають санітарній обробці в сушильних шафах при температурі 160 град.C протягом 30 хв або дезінфікують розчином хлорного вапна з концентрацією активного хлору 1-2% протягом 30 хв з наступним промиванням водою.
15.6. Санітарна обробка обладнання для ферментації.
Ферментатори, мішалки, трубопроводи, насоси, крани, відбивачі подачі яєчної маси й інше обладнання, що знімається, підлягає санітарній обробці до початку роботи, після закінчення кожного циклу ферментації та робочої зміни. Перед початком роботи це обладнання необхідно промивати водопровідною водою.
Після закінчення кожного циклу ферментації і робочої зміни все обладнання потрібно промивати водопровідною водою до повного видалення залишків яйцемаси, обробляти гарячим лужним розчином за допомогою щіток, промивати теплою водою і дезінфікувати розчином хлорного вапна з вмістом 1-2% активного хлору. Після дезінфекції розчином хлорного вапна обладнання необхідно промивати водопровідною водою впродовж 30 хв.
15.7. Санітарна обробка пастеризаційно-охолоджувального обладнання.
15.7.1. Санітарну обробку такого обладнання необхідно проводити через кожні 4 години роботи та після закінчення робочої зміни. Спочатку прилад потрібно звільнити від залишків яєчної маси за допомогою промивання водою впродовж 10-15 хв, а потім мити гарячим лужним мийним розчином протягом 30-40 хв та промивати теплою водою до повного видалення лужного розчину (контроль за фенолфталеїном або лакмусовим папірцем). Один раз на тиждень пластини необхідно роз'єднувати для огляду, сушки та відновлення еластичності гумових прокладок. У разі наявності пригару його необхідно знімати щіткою. Перед початком роботи прилад потрібно зібрати, після чого промити 10-15 хв гарячою водою.
15.7.2. Один раз на тиждень, під час зняття нальоту з внутрішньої поверхні пластин, необхідно проводити обробку пастеризатора та системи трубопроводів 1%-ним розчином азотної кислоти. Обробку пастеризаторів проводять після попереднього миття теплою водою, гарячим лужним розчином та промивання теплою водою, шляхом циркуляції розчину протягом 20-30 хв. Потім установку необхідно промивати водопровідною водою до повного видалення залишків кислоти (контроль за фенолфталеїном або лакмусовим папірцем).
15.8. Санітарна обробка сушильного обладнання.
Розпилювальні прилади, сушильну башту не рідше ніж через кожні два тижні необхідно механічно чистити щітками, промивати водопровідною водою, лужними теплими мийними розчинами, змивати теплою водою та дезінфікувати освітленим розчином хлорного вапна (1% активного хлору) протягом 30-40 хв, після чого промивати водопровідною водою.
15.9. Підлогу, стіни в цеху перед початком роботи необхідно промивати холодною водою. У процесі роботи у міру забруднення і після закінчення зміни їх потрібно мити теплим мийним розчином та промивати теплою водою. Один раз на тиждень після миття їх потрібно дезінфікувати розчином хлорного вапна (1-2% активного хлору) при експозиції 30 хв.
16. Загальні вимоги до особистої гігієни
16.1. Кожен робітник на птахопереробному підприємстві повинен нести відповідальність за виконання правил особистої гігієни, підтримувати ретельну чистоту інвентарю, обладнання та робочого місця на своїй ділянці.
16.2. Робітники, що поступають на роботу, повинні проходити профілактичний (при поступанні на роботу) та періодичний медичні огляди (флюорографія, дослідження на бактеріоносійство), а також здавати залік з санітарного мінімуму. У подальшому медичне обстеження слід проводити у строки, встановлені органами державного санітарного нагляду. Кожен робітник повинен мати особисту медичну книжку встановленного зразка, в яку заносяться результати всіх медичних досліджень. До роботи не допускаються особи, які не пройшли медичний огляд та не мають медичної книжки встановленного зразка.
16.3. Усі робітники, включаючи адміністрацію та інженерно-технічний персонал, один раз на два роки повинні проходити навчання та перевірку знань за програмою санітарного мінімуму. Особи, які не склали іспити з цих питань, до роботи не допускаються.
16.4. Робітники виробничих цехів за наявності ознак шлунково-кишкових захворювань, при підвищенні температури, нагноєнні шкіри та симптомах інших захворювань зобов'язані сповістити про це адміністрацію та звернутися до медичних працівників для отримання відповідного лікування.
З метою виявлення осіб з гнійними захворюваннями шкіри медичні робітники повинні щоденно проводити перевірку рук персоналу на відсутність цих уражень, про що робиться запис у журналі встановленого зразка.
16.5. Робітники, які працюють з живою птицею, зайняті на сортуванні яєць, первинній обробці пухо-перової сировини, переробці нестандартної сировини, виробництві кормів тваринного походження, не допускаються до роботи на інших ділянках підприємства, де проводиться переробка м'яса та яєць.
16.6. Робітники цехів перед початком роботи приймають душ, одягають чистий санітарний одяг так, щоб він закривав особистий одяг, підбирають волосся під косинку або ковпак, ретельно миють руки з милом та їх дезінфікують. Працівники, які вивантажують птицю, повинні працювати в респіраторах або марлевих пов'язках.
Заміна санітарного одягу повинна проводитися щоденно та у міру його забруднення.
16.7. Забороняється застібати санітарний одяг шпильками, голками та зберігати в кишенях халатів особисті предмети (люстерко, годинник, каблучки, сигарети, сірники тощо).
16.8. Не дозволяється входити у виробничі приміщення без санітарного одягу та взуття або працювати у ньому на вулиці.
Осіб, які відвідують підприємство у порядку контролю, необхідно пропускати в санітарному одязі та взутті, яке видає підприємство.
16.9. Кожний робітник підприємства повинен забезпечуватися санітарним одягом та взуттям відповідно до законодавства. Такий одяг зберігається окремо від верхнього та щоденно здається у прання.
16.10. Слюсарі, електромонтери та інші працівники, які зайняті ремонтними роботами у виробничих та складських приміщеннях, зобов'язані виконувати правила особистої гігієни, працювати в цехах у спецодязі, інструменти переносити в спеціальних закритих ящиках з ручками та вживати заходи щодо попередження потрапляння сторонніх предметів у продукцію.
16.11. Водії-експедитори зобов'язані мати особисту медичну книжку, проходити в установлені строки медогляд, виконувати правила особистої гігієни та пройти навчання за програмою гігієнічної підготовки.
16.12. При виході із приміщень на територію та відвідуванні невиробничих приміщень (туалетів, їдалень, медпунктів тощо) санітарний одяг необхідно знімати. Забороняється вдягати на санітарний одяг будь-який верхній одяг.
16.13. Робітники мають ретельно слідкувати за чистотою рук. Нігті на руках необхідно коротко зрізати, не покривати лаком, а також забороняється носити прикраси.
Руки необхідно мити та дезінфікувати перед початком роботи та після кожної перерви, при переході від однієї операції до другої, після контакту із забрудненими продуктами, з тушками, які отримані від хворої та підозрілої на захворювання птиці. Після відвідування туалету руки миють та дезінфікують двічі: до вдягання халату та на робочій ділянці перед початком роботи.
16.14. Руки необхідно обробляти в такому порядку: двічі мити з милом до ліктьового суглоба, ретельно промиваючи долоні та тильну частину рук, особливу увагу звертати на нігті. Мило необхідно змивати водою і руки дезінфікувати освітленим розчином хлорного вапна (0,05-0,1% активного хлору) або 0,1-0,2%-ним розчином хлораміну. Залишки дезрозчину необхідно змивати водою.
16.15. Подряпини та порізи на руках необхідно обробляти 5%-ним розчином йоду та вдягати гумові рукавички або їх закривати за допомогою водонепроникного перев'язувального матеріалу. На всіх ділянках виробництва мають бути аптечки першої допомоги.
16.16. У виробничих приміщеннях забороняється їсти та палити. Їжу необхідно приймати тільки в їдальнях, буфетах та кімнатах для її приймання. Палити дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.
| Заступник директора Держветмедцентру птахівництва України | В.В.Стець |