Важливі теми

Посилання скопійовано

Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Методики визначення енергетичної ефективності будівель

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України | Наказ, Класифікація, Коефіцієнти, Методика від 11.07.2018 № 169

W W,dis,au

споживання додаткової енергії для насоса, кВт год, допускається розраховувати на підставі маркування потужності насоса.

Частки залежать від тривалості опалювального періоду та місця розташування насоса. Для спрощення приймають, що 50 % утилізаційних тепловтрат протягом опалювального періоду може бути утилізовано в підсистемі розподілення ГВП та, що утилізується 80 % додаткової енергії.

Додаткова енергії для насоса, W W,dis,au, кВт х год, розраховується за формулою

W W,dis,au = P pmp х t pmp х N,

(35)

де	P pmp	-	аркування потужності насоса, кВт;
	t pmp	-	час роботи насоса, год/доба, за відсутності точних даних приймають стандартне значення 24 год/добу;
	N	-	кількість діб роботи насоса протягом року.

( Пункт 7 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )

VIII. Визначення питомого енергоспоживання систем вентиляції

1. Питоме енергоспоживання при вентиляції (EP V,use ), кВт х год/м-2 [кВт х год/м-3], розраховується за формулами

для житлових будівель

EP V,use = Q V,use / A f,

(36)

для громадських будівель

EP V,use = Q V,use / V,

(37)

де	Q V,use	-	річне енергоспоживання при вентиляції, кВт х год, розраховується за формулою (38);
	A f, V	-	кондиціонована (опалювана) площа для житлової будівлі, м-2, та кондиціонований (опалювальний) об’єм для громадської будівлі (або її частини), м-3, що визначаються в порядку, наведеному у пункті 8 розділу III цієї Методики.

( Пункт 1 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )

2. Річне енергоспоживання при вентиляції (Q V,use ), кВт х год, розраховується за формулою

Q V,use = Q V,sys,fan,

(38)

де

Q V,sys,fan

енергоспоживання припливного та витяжного вентиляторів системи вентиляції, кВт х год, розраховується за формулою (39).

( Пункт 2 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )

3. Енергоспоживання припливного та витяжного вентиляторів системи вентиляції (Q V,sys,fan ), кВт х год, розраховується за формулою

Q V,sys,fan = P el х t х,

(39)

де	P el	-	електрична потужність вентилятора, кВт, розраховується за формулою (40);
	t х	-	час роботи системи вентиляції (години).

( Пункт 3 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )

4. Електрична потужність вентиляторів (P el ), кВт, розраховується за формулою

P el = SFP x V L / 3600,

(40)

де	SFP	-	питома потужність вентилятора системи механічної вентиляції, кВт/(м-3/с), або визначається згідно з проєктною питомою потужністю вентилятора системи механічної вентиляції, наведеною у додатку 8 до цієї Методики, щодо питомої потужності вентилятора системи механічної вентиляції або фактичні дані потужності системи вентиляції. За відсутності механічної системи вентиляції розрахунок не виконується;
	V L	-	об’ємна витрата повітря в системі механічної вентиляції, м-3/год.

( Пункт 4 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )

IX. Розрахунок питомого енергоспоживання при освітленні

1. Питоме енергоспоживання при освітленні (EP W,use ), кВт х год/м-2, розраховується за формулою

EP W,use = W use / A f,

(41)

де	W use	-	річний обсяг енергоспоживання при освітленні кВт х год, розраховується за формулою (42);
	A f	-	кондиціонована (опалювана) площа будівлі, м2, що визначаються в порядку, наведеному у пункті 8 розділу III цієї Методики.

( Пункт 1 розділу IX в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )

2. Річний обсяг енергоспоживання при освітленні (W use ), кВт х год, розраховується за формулою

W use = W L + W P,

(42)

де	W L	-	енергія, необхідна для виконання функції штучного освітлення в будівлі, кВт х год, розраховується за формулою (43);
	W P	-	енергія, необхідна для забезпечення заряду акумуляторів світильників аварійного освітлення та енергія для управління/регулювання освітленням в будівлі, кВт х год, визначається згідно з пунктом 4 цього розділу.

( Пункт 2 розділу IX в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )

3. Обсяг енергії, необхідної для виконання функції штучного освітлення в будівлі (W L ), кВт х год, розраховується за формулою

W L = P N х F C х (t D х F O х F D + t N х F O ) х A f / 1000,

(43)

де	PN	-	питома потужність встановленого штучного освітлення в будівлі, Вт/м-2, встановлюється за проектними даними або при виявленні фактичного стану будівлі для забезпечення освітленості згідно з нормативними значеннями;
	FC	-	постійний коефіцієнт яскравості, що відноситься до використання встановлення освітлення при функціонуючому контролі сталої освітленості зони та розраховується згідно з показниками типових значень для розрахунку енергоспоживання при освітленні, наведених у додатку 9 до цієї Методики;
	FO	-	коефіцієнт використання освітлення, який є відношенням використання загальної встановленої потужності штучного освітлення до періоду використання зони, та приймається згідно з додатком 9 до цієї Методики, або розраховується відповідно до фактичних потужностей освітлювальних приладів;
	FD	-	коефіцієнт природного освітлення, який є відношенням використання загальної встановленої потужності штучного освітлення до наявного природного освітлення зони, та приймається згідно з додатком 9 до цієї Методики;
	tD	-	час використання штучного освітлення в світлий (денний) період часу протягом року, год, приймають згідно з додатком 9 до цієї Методики;
	tN	-	час використання штучного освітлення протягом року, год, приймають згідно з додатком 9 до цієї Методики;
	Af	-	кондиціонована (опалювана) площа будівлі, м-2, що визначається в порядку, наведеному у пункті 8 розділу ІІІ цієї Методики.

( Пункт 3 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020, Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 486 від 11.06.2023 )

4. Енергія, необхідна для забезпечення заряду акумуляторів світильників аварійного освітлення та енергія для управління/регулювання освітленням в будівлі W P, кВт х год, розраховуються за формулою

W P = P em х A em + P pc х A pc,

(44)

де:	P em	-	загальна встановлена питома потужність заряду акумуляторів світильників аварійного освітлення, кВт х год/м-2, приймають згідно з додатком 9 до цієї Методики;
	P pc	-	загальна встановлена питома потужність усіх систем управління приладами освітлення зони в час, коли лампи не використовують, кВт х год/м-2, приймають згідно з додатком 9 до цієї Методики;
	A em	-	площа будівлі, м-2, на якій передбачено застосування аварійного освітлення;
	A pc	-	площа будівлі, м-2, на якій передбачено застосування регульованого освітлення.

( Пункт 4 розділу IX в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )

Х. Особливості визначення енергетичної ефективності будівлі, приміщення якої мають різне функціональне призначення

1. У будівлі, приміщення якої мають різне функціональне призначення, під час визначення показників енергетичної ефективності в розрахунки беруться показники функціонального призначення тієї частини будівлі, кондиційований (опалюваний) об’єм якої є пропорційно більшим.

2. Визначення енергетичної ефективності такої будівлі здійснюється з врахуванням підрозділу 13.4 розділу 13 ДСТУ 9190.

ХІ. Проведення розрахунків первинної енергії та викидів парникових газів

1. Первинна енергія (E p ), кВт х год, обчислюється для кожного енергоносія та розраховується за формулою

E p = Сума (E del,i х f P,del,i ) – Сума (E exp,i х f P,exp,i ),

(45)

де:	E del,i	-	поставлена енергія для і -го енергоносія, кВт х год;
	E exp,i	-	експортована енергія для і -го енергоносія, кВт х год;
	fP,del,i	-	фактор первинної енергії для і -го поставленого енергоносія;
	fP,exp,i	-	фактор первинної енергії для і -го експортованого енергоносія.

Фактор первинної енергії f P,del,i приймає значення f P,del,i,nren - для невідновлювальних видів енергії або f P,del,i,ren - для відновлювальних видів енергії, що наведено в додатку 10 до цієї Методики.

Фактори f P,del,i та f P,exp,i можуть приймати однакові значення.

Друга складова в формулі (45), ( Сума (E exp,i х f P,exp,i )) не включається за умови відсутності експортованої енергії.

Поставлена енергія (E del,i ) дорівнює енергоспоживанню відповідного енергоносія

E del,i = Q H,use; Q С,use; Q DHW,use; Q V,use; W use,

(46)

або представляє собою суму наявних однотипних видів енергоносіїв.

При енергоспоживанні за одним видом енергоносія (наприклад, природний газ, електроенергія тощо) поставлена енергія розраховується за формулою

E del,i = Q H,use + Q С,use + Q DHW,use + Q V,use + W use,

(47)

( Пункт 1 розділу XI в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )

2. Питомий показник споживання первинної енергії (ep ), кВтx год/м-2, розраховується за формулою

див. зображення

(48)

де

кондиціонована (опалювана) площа будівлі, м-2, визначається у порядку, наведеному у пункті 8 розділу ІІІ цієї Методики.

3. Маса викидів парникових газів див. зображення, кг, розраховується з поставленої та експортованої енергії для кожного енергоносія за формулою

див. зображення

(49)

де:	E del,i	-	поставлена енергія і -го енергоносія, кВт х год;
	E exp,i	-	експортована енергія для і -го енергоносія, кВт х год;
	K del,i	-	коефіцієнт викидів парникових газів для поставленого і -го енергоносія СО 2 (K del,i ), г/кВт х год, що наведено в додатку 10 до цієї Методики;
	K exp,i	-	коефіцієнт викидів СО 2 для експортованого і -го енергоносія, кг/кВт х год. Коефіцієнти K del,i та K exp,i можуть приймати однакове значення.

Друга складова в формулі (49), ((E exp,i х K exp,i )), не включається за умови відсутності експортованої енергії.

Питомий показник викидів парникових газів див. зображення, кг/м-2, розраховується за формулою

див. зображення

(50)

де

A f

кондиціонована (опалювана) площа будівлі, м-2, що визначається в порядку, наведеному у пункті 8 розділу III цієї Методики.

( Пункт 3 розділу XI в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )

4. Коефіцієнти викидів парникових газів (СО2 ) включають всі викиди парникових газів (СО2 ), пов’язані з первинною енергією, яка використовується в будівлі.

5. Фактори первинної енергії f p,exp,i та коефіцієнти викидів парникових газів СО 2 (K del,i ), г/кВт х год, наведено у додатку 10 до цієї Методики.

( Пункт 5 розділу XI в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )

ХІІ. Визначення класу енергетичної ефективності будівлі

1. Клас енергетичної ефективності будівель встановлюється відповідно даним, наведеним у таблиці 1, залежно від показника, Дельта ЕР, %, який є відсотковою різницею між загальним показником питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні, EР use, кВт x год/м-2, [кВт х год/м-3] та граничним значенням питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні, EР р, кВт х год/м-2, [кВт х год/м-3], й розраховується за формулою

Дельта ЕР = [(EР use – EР p ) / EР p ] х 100,

(51)

де:	ЕР use	-	загальний показник питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні, що розраховується за формулою (52);
	ЕР p	-	граничне значення питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні житлових та громадських будівель, що встановлюється згідно з мінімальними вимогами до енергетичної ефективності будівель з урахуванням вимог частини другої статті 6 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель".

Таблиця 1 - Клас енергетичної ефективності будівлі

Клас енергетичної ефективності будівлі	Відсоткові показники, Дельта ЕР
A	Дельта ЕР < -50
B	-50 менше або дорівнює Дельта ЕР < -20
C	-20 менше або дорівнює Дельта ЕР менше або дорівнює 0
D	0 < Дельта ЕР менше або дорівнює 20
E	20 < Дельта ЕР менше або дорівнює 35
F	35 < Дельта ЕР менше або дорівнює 50
G	50 < Дельта ЕР

( Пункт 1 розділу XII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )

2. Загальний показник питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні (ЕP use ), кВт x год/м-2 [кВт x год/м-3] розраховується за формулою

ЕP use = ЕP H,use + ЕP C,use,

(52)

де:	EP H,use	-	питоме енергоспоживання при опаленні, кВт год/м-2 [кВт x год/м-3], що розраховується за формулами (3), (4);
	EP C,use	-	питоме енергоспоживання при охолодженні, кВт x год/м-2 [кВт x год/м-3], що розраховується за формулами (17), (18).

( Пункт 2 розділу XII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )( Пункт 3 розділу XII виключено на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )( Розділ XIII виключено на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )

Директор Департаменту
з питань проектування
об’єктів будівництва,
технічного регулювання
та науково-технічного розвитку

О. Рябова

Додаток 1

до Методики визначення енергетичної

ефективності будівель

(пункт 6 розділу V)

ЗНАЧЕННЯ

сезонної ефективності виробництва/генерування теплоти

Енергоносій/послуга	Джерело теплозабезпечення	Сезонна ефективність, %
Енергоносій/послуга	Джерело теплозабезпечення	До 1994	1994-2008	Починаючи з 2008
1	2	3	4	5
Невідновлюваний
Вугілля	Вугільні котли з ручним керуванням	53	55	57
	Вугільні котли з автоматичним керуванням, подаванням палива та регулюванням температури	52	56	60
	Кахельні печі	48	52	54
Природний і скраплений вуглеводневий газ (LPG)	Газовий кімнатний конвектор	63	67	71
	Котел з автоматичною або ручною функцією увімкнення/вимкнення	69	70	71
	Котли на газоподібному або рідкому паливі з відкритою камерою згоряння (атмосферні пальники) та двопозиційним регулюванням	74	76	78
	Котел із закритою камерою згоряння та модульованим пальником	71	74	77
	Двоконтурний котел з модульованим пальником	69	74	76
	Газові конденсаційні котли з номінальною потужністю:
	а) до 50 кВт (70/55°C)	87	89	90
	б) до 50 кВт (55/45°C)	91	93	95
	в) від 50 до 120 кВт	92	94	96
	г) від 50 до 120 кВт	93	95	97
	д) від 120 до 1 200 кВт	92	94	96
	е) від 120 до 1 200 кВт	94	96	98
	Теплові насоси типу повітря/вода, компресор з газотурбінним приводом:
	a) 55/45°C	130
	б) 35/28°C	140
	Теплові насоси типу повітря/вода, абсорбційні, компресор з газотурбінним приводом:
	a) 55/45°C	130
	б) 35/28°C	140
Рідке паливо та легкий сорт мазуту	Котел з автоматичною або ручною функцією увімкнення/вимкнення	65	68	70
	Багатоконтурний котел з автоматичною або ручною функцією увімкнення/вимкнення	69	72	75
	Котел з модульованим пальником	72	76	78
	Низькотемпературний котел	72	75	78
	Конденсаційний котел	74	77	79
В’язкий сорт мазуту	Паровий котел	67	70	72
Природний і скраплений вуглеводневий газ (LPG)	Теплові насоси типу гліколь/вода, компресор з газотурбінним приводом:
	a) 55/45°C	140
	б) 35/28°C	160
	Теплові насоси типу гліколь/вода, абсорбційні, компресор з газотурбінним приводом:
	a) 55/45°C	140
	б) 35/28°C	160
	Теплові насоси типу повітря/повітря, компресор з газотурбінним приводом	130
	Теплові насоси типу повітря/повітря, абсорбційні, компресор з газотурбінним приводом	130
Електроенергія	Електричні проточні водонагрівачі	94
	Електричні прилади прямого нагрівання: конвектори, поверхневе опалення, променеве опалення, нагрівальний підлоговий кабель	99
	Теплові насоси типу вода/вода, компресор з електроприводом:
	a) 55/45°C	360
	б) 35/28°C	400
	Теплові насоси типу гліколь/вода, компресор з електроприводом:
	a) 55/45°C	350
	б) 35/28°C	400
	Теплові насоси типу пряме випаровування у ґрунті / вода, компресор з електроприводом:
	a) 55/45°C	350
	б) 35/28°C	400
	Теплові насоси типу пряме випаровування у ґрунті / пряма конденсація в нагрівальних установках, компресор з електроприводом	400
	Теплові насоси типу повітря/вода, компресор з електроприводом:
	a) 55/45°C	260
	б) 35/28°C	300
	Теплові насоси типу повітря/повітря, компресор з електроприводом:	300
Відновлюваний
Біомаса	Піч/камін з ручним подаванням	48	52	54
	Котли на біомасі (солома), з ручним керуванням, потужністю:
	a) до 100 кВт	62	66	70
	б) понад 100 кВт	70	76	84
	Котли на біомасі (деревина: поліна, брикети, пелети, тріски), з ручним керуванням, потужністю до 100 кВт	62	66	68
	Котли на біомасі (солома) автоматичні потужністю:
	а) до 100 кВт	62	68	72
	б) від 100 кВт до 600 кВт	72	76	84
	Котли на біомасі (деревина: поліна, брикети, пелети, тріски), автоматичні з механічним подаванням палива, потужністю:
	a) до 100 кВт	62	68	72
	б) від 100 кВт до 600 кВт	72	76	84
	в) понад 600 кВт	74	80	85
	Котел на біомасі газифікований	62	66	68
Централізований
Централізоване теплопостачання	Постійна температура теплоносія без коригування в ІТП	50	50	50
	Центральне якісне регулювання за температурним графіком 110°C або вище зі зрізкою без коригування в ІТП	62	62	62
	Центральне якісне регулювання за температурним графіком до 110°C зі зрізкою без коригування в ІТП	70	70	70
	Центральне якісне регулювання за температурним графіком 95°C та нижче, без регулювання теплового потоку в ІТП або з регулюванням, залежним від погодних умов в ІТП низької ефективності (без обмеження максимальної витрати автоматичними засобами)	86	86	86
	Центральне якісне регулювання та ІТП з регулюванням теплового потоку, залежним від погодних умов та обмеженням максимальної витрати автоматичними засобами	93	93	93
	Центральне якісне регулювання, проміжне якісно-кількісне регулювання з урахуванням транспортного запізнювання мережі і з регулюванням теплового потоку, залежним від погодних умов в ІТП та обмеженням максимальної витрати автоматичними засобами	95	95	96
	Центральне якісно-кількісне регулювання відповідно до попиту, проміжне якісно-кількісне регулювання з урахуванням транспортного	-	-	99
	запізнювання мережі, регулюванням теплового потоку, залежним від погодних умов в ІТП з корегуванням відповідно до термодинамічних властивостей будівлі, теплонадходжень та попиту, з обмеженням максимальної витрати автоматичними засобами
	Система гарячого водопостачання з регулюванням або без нього в ЦТП	64	64	64
	Система гарячого водопостачання зі швидкісним теплообмінником в ІТП та регулюванням температури пристроєм прямої дії	68	70	70
	Система гарячого водопостачання зі швидкісним теплообмінником в ІТП та регулюванням теплового потоку за розкладом, без обмеження максимальної витрати автоматичними засобами	70	74	76
	Малі (квартирні) теплові пункти	-	-	97
	Система гарячого водопостачання зі швидкісним теплообмінником, акумулюванням в ІТП та регулюванням теплового потоку за розкладом, з обмеженням максимальної витрати автоматичними засобами	95	95	96
	__________ Примітки:	1. Для теплових насосів наведено значення коефіцієнта сезонної ефективності. Для інших джерел тепла, за винятком тих, що живляться електроенергією, наведено ефективність, пов’язану з теплотворною здатністю палива. 2. Визначення (якщо не зазначено іншого): котел - комбінована котельно-масоспалювальна установка, призначена для передавання отриманої від спалювання теплоти до води чи пари. Максимальну теплопродуктивність має закладати та гарантувати виробник (винятки з цього визначення становлять установки з ручним завантаженням палива); котел низькотемпературний - котел, який може постійно працювати з температурою води від 35 °C до 40 °C, за певних обставин можлива поява конденсації, зокрема у випадку використання конденсаційних котлів, які функціонують на рідкому паливі; конденсаційний котел - котел, призначений для постійного конденсування значної частини водяної пари, що міститься у газоподібних продуктах згорання. Котел має сприяти виходу конденсату з теплообмінника в рідкому стані витоком (дренажем) конденсату. Ті котли, які не призначені для забезпечення виходу конденсату в рідкому стані, або ж котли, які не мають засобів для забезпечення такого виходу, називають "неконденсаційними"; котел з функціями увімкнення/вимкнення - котел, який не має здатності варіювати швидкість згорання палива під час постійного спалювання палива. До таких котлів також належать котли з можливістю вибору швидкості горіння, яку задають лише в момент їхнього установлення, і називають діапазоном швидкості горіння палива; котел плавного регулювання - котел, який дозволяє варіювати швидкість згорання палива під час постійного горіння; одноконтурний (звичайний) котел - котел, який не має можливості прямого подавання гарячої води до системи ГВП (тобто некомбінований котел). Такий котел може здійснювати непряме подавання гарячої води через окремий бак акумулювання гарячої води. 3. Значення, наведені в таблиці, є консервативними. У тому випадку, якщо реальна або очікувана ефективність виробництва перевищує/значно відрізняється від наведених у таблиці величин, то це має бути відповідно доведено та задокументовано відповідно до наведених нижче стандартів та процедур. Для котлів: 1) якщо маркування котла проведено відповідно до Технічного регламенту водогрійних котлів, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 748 щодо вимог ефективності для нових котлів гарячої води, які опалюються рідким газоподібним пальним, то сезонну ефективність визначають виходячи з заявленого номінального виходу тепла та вимог до коефіцієнта корисної дії за часткового навантаження сезонної ефективності на основі методу типології, описаного згідно з пунктом 5.2 розділу 5 ДСТУ EN 15316-4-1; 2) якщо перевірку проводять згідно з ДСТУ EN 15378-1 - використовують дані звіту про перевірку; 3) або розраховують згідно з ДСТУ EN 15316-4-1, де метод розраховування підсистем виробництва тепла враховує тепловтрати та/або утилізування з огляду на такі фізичні чинники: тепловтрати через димохід (або викиди відпрацьованих газів) впродовж усього часу роботи генератора тепла (у робочому режимі та в режимі очікування); тепловтрати через оболонку генератора(-ів) впродовж усього часу роботи генератора (у робочому режиму та в режимі очікування); допоміжна енергія. Релевантність цих ефектів на енергетичні потреби залежить від: типу теплогенератора(-ів); розташування теплогенератора(-ів); коефіцієнта корисної дії за часткового навантаження; експлуатаційних умов (температура, регулювання тощо); стратегії регулювання (увімкнення/вимкнення багатоконтурна, плавного регулювання (модулювання), каскадна тощо). Для інших генераторів/трансформаторів використовують методики згідно з ДСТУ EN 15316-4-1, ДСТУ EN 15316-4-2, ДСТУ EN 15316-4-3 та ДСТУ EN 15316-4-5.

( Додаток 1 в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020, Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 486 від 11.06.2023 )

Додаток 2

до Методики визначення

енергетичної ефективності будівель

(пункт 10 розділу V)

1. Типові значення лінійного коефіцієнта теплопередачі Псі , Вт/(м ? К), для нових та існуючих будівель

	Псі L, Вт/(м? К), для розподільної складової системи
	Секція LV	Секція LS	Секція LА
1	2	3	4
Ізольовані відкрито прокладені трубопроводи
Товщина теплоізоляції приблизно дорівнює зовнішньому діаметру трубопроводу (будівлі побудовані після 2014 року)	0,2	0,3	0,4
Товщина теплоізоляції приблизно дорівнює половині зовнішнього діаметра трубопроводу (будинки побудовані у 1980-1995 роках)	0,3	0,4	0,4
Будинки побудовані до 1980 року	0,4	0,4	0,4
Неізольовані трубопроводи
A менше або дорівнює 200 м-2	1,0	1,0	1,0
200 м2 < A менше або дорівнює 500 м-2	2,0	2,0	2,0
A > 500 м-2	3,0	3,0	3,0
Трубопроводи, прокладені у зовнішніх стінах	Загальні / які утилізуютьa
Зовнішні стіни нетеплоізольовані	1,35/0,80
Зовнішні стіни із зовнішньою теплоізоляцією	1,00/0,90
Зовнішні стіни нетеплоізольовані, але мають значний опір теплопередачі (R більше або дорівнює 2,5 м-2·К/Вт)	0,75/0,55

__________ Примітка 1.	Для правил визначення L V, L S, L А (див. малюнок 1).
__________ Примітка 2.	A - кондиціонована площа будівлі. а- (загальні - загальні тепловтрати трубопроводу; які утилізують - тепловтрати трубопроводу, які утилізують).

див. зображення

Малюнок 1 - Типи трубопроводів теплорозподільної складової системи

де LV - довжина трубопроводу між теплогенератором та стояками. Цей (горизонтальний) трубопровід може бути розташований в неопалюваному об’ємі (підвал, горище) або в опалюваному об’ємі; LS - довжина вертикальних трубопроводів (стояки). Ці трубопроводи можуть бути прокладені в будь-яких опалюваних об’ємах, у зовнішніх стінах або всередині будівлі. У них завжди циркулює теплоносій; LA - з’єднувальні трубопроводи (вузли обв’язки). У цих трубопроводах витрата теплоносія є регульованою тепловіддавальною складовою системи в опалюваних об’ємах.

2. Еквівалентна довжина запірно-регулювальної арматури:

для врахування тепловтрат у запірно-регулювальній арматурі та засобах кріплення трубопроводів здійснюють додавання 5 % довжини трубопроводу.

( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020 )

Додаток 3

до Методики визначення

енергетичної ефективності будівель

(пункт 14 розділу V)

КОЕФІЦІЄНТИ ЕФЕКТИВНОСТІ

1. Ефективність вільнообтічних нагрівальних поверхонь (радіаторів); приміщення заввишки не більше ніж 4 м

Впливовий фактор		Складові загального рівня ефективності
Впливовий фактор		ета str1	ета str2	ета ctr	ета emb
1	2	3	4	5	6
Регулювання температури повітря приміщення	Відсутнє			0,86
	За усередненої (характерної) температури повітря приміщень будівлі			0,88
	П-регулювання* (2 К**)			0,93
	П-регулювання (1 К**)			0,95
	ПI-регулювання***			0,97
	ПI-регулювання з оптимізацією (наприклад, наявність диспетчеризації, адаптованого контролю)			0,99
Температурний напір (за температури повітря 20 °C)	60 К (наприклад, 90/70)	0,88
	42,5 К (наприклад, 70/55)	0,93
	30 К (наприклад, 55/45)	0,95
Специфічні тепловтрати через зовнішні огородження	Опалювальний прилад установлено біля внутрішньої стіни		0,87		1
	Опалювальний прилад установлено біля зовнішньої стіни:
	вікно без радіаційного захисту		0,83		1
	вікно з радіаційним захистом		0,88		1
	звичайна стіна		0,95		1

__________

* - пропорційне регулювання.

** - точність регулювання температури (в градусах Кельвіна).

*** - пропорційне інтегральне регулювання.

Складову загального рівня ефективності, яка враховує вертикальний профіль температури повітря приміщення ета str розраховують, як середнє значення "температурного напору" та "питомих тепловтрат зовнішніх огороджувальних конструкцій" за формулою

ета str = (ета str1 + ета str2 ) / 2.

2. Коефіцієнт, що враховує гідравлічне налагодження системи

Тип системи	Впливовий фактор	fhydr
1	2	3
Двотрубна	Система не налагоджена. Відсутні балансувальні клапани на стояках (горизонтальних вітках) системи	1,03
	Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори перепаду тиску на стояках (вітках) з більше ніж вісьмома опалювальними приладами або наявне тільки статичне налагодження системи (ручні балансувальні клапани)	1,01
	Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори перепаду тиску на стояках (вітках) з вісьмома та менше опалювальними приладами	1,00
	Система налагоджена. Наявне автоматичне регулювання перепаду тиску в терморегуляторах або електронних регуляторах витрати теплоносія на опалювальних приладах (автоматичних регуляторах температури повітря у приміщенні)	0,98
Однотрубна (постійний гідравлічний режим)	Система не налагоджена. Відсутня балансувальна арматура на стояках (горизонтальних вітках) системи	1,09
	Система налагоджена. Наявна ручна балансувальна арматура на стояках (горизонтальних вітках)	1,07
	Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори (стабілізатори) витрати на стояках (горизонтальних вітках)	1,05
Однотрубна (змінний гідравлічний режим)	Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори (обмежувачі) витрати зі стабілізацією температури теплоносія на виході зі стояка (горизонтальної вітки)	1,01
Однотрубна (змінний гідравлічний режим)	Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори (обмежувачі) витрати з регулюванням температури теплоносія на виході зі стояка (горизонтальної вітки) за температурним графіком	1,00

Поставити запитання

фахівцям редакції «Дебет-Кредит»

Моє запитання

Податковий кодекс України 2026 - замовити

Усі документи

Конституція

Кодекси України

Верховна Рада України

Президент України

Кабінет Міністрів України

Міністерства України

Органи судової влади

Нормативні акти міжнародного характеру

Документи СРСР та УРСР

Cтандарти бух.обліку

Головні новини

Усі головні

Головне за тиждень

від редакції «Дебет-Кредит»

Останні консультації

Врахування до загальної кількості осіб у трудових відносинах з ФОП – платниками ЄП 2 групи осіб за договорами підряду
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи не враховують фізичних осіб, яких залучають до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду), до загальної кількості осіб, що перебувають з ними в трудових відносинах
Заповнення граф 16 - 17 Додатка МПЗ-З до додатка МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств
У гр 16 та 17 Дод МПЗ-З прибуткової декларації відображають суму МПЗ: гр 16 = гр 3 (площа земділянки) х 1400 х графа 12 (кількість календарних місяців)/12; гр 17 = гр 3 (площа земділянки) х 700 х графа 12 (кількість календарних місяців)/12.
Дооцінка земельної ділянки: бухоблік та податкові наслідки
На балансі підприємства є земельна ділянка, яку планується продати. У зв’язку з цим виник намір провести її дооцінку. Чи можна здійснити дооцінку до рівня нормативної грошової оцінки (НГО), чи обов’язково потрібна експертна оцінка? Як це відобразити в бухгалтерському та податковому обліку?
Відповідальність за оплату резидентом фізичній особі – нерезиденту без залучення податкового агента
Фізична особа – громадянин України, яка сплатила орендну плату за користування нерухомим майном безпосередньо фізичній особі – нерезиденту, не є відповідальною особою за сплату податкових зобов’язань таким нерезидентом до бюджету
Земельні ділянки отримано за державним актом: облік, податкові наслідки
Підприємство має дві земельні ділянки, які були отримані у власність на підставі державного акта, виданого за рішенням суду (це земля під придбаними будинками). За якою вартістю поставити ці ділянки на баланс? Якими проводками це відобразити в бухобліку та що з податковим обліком?

Усі консультації

Семінари для бухгалтерів

Організація та ведення військового обліку в 2026 році: облікові документи, ВОД, звірки та листування з ТЦК, повідомлення, розпорядження і повістки, штрафи та помилки. Перевірки ТЦК у 2026 році
Лектор: Мойсеєнко Т.
28 квітня, вівторок
Defence City для підприємств ОПК: діє з 5 січня 2026! Хто може стати Резидентом Defence City: умови, пільги, податки, звітність
Лектор: Мойсеєнко Т.
29 квітня, середа
Курс для кадровиків «Єдиний реєстр кваліфікацій – Класифікатор професій: нова автоматизована система з 2 травня 2026. Нові професійні стандарти, нові трудові функції, нові назви посад та НРК. Матриця трудових функцій та компетентностей»
Лектор: Мойсеєнко Т.
1 травня, пʼятниця
Критичність і бронювання: зміна з 1 травня розрахунку обов’язкового критерію «Середня зарплата працівників по підприємству». 45 днів бронювання: кому і як оформити документи, строк дії броні, перебронювання або звільнення через 45 днів
Лектор: Мойсеєнко Т.
5 травня, вівторок

Усі семінари

Перевір свого контрагента:

сервіс надано OpenDataBot