Посилання скопійовано

Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Методики визначення енергетичної ефективності будівель

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України | Наказ, Класифікація, Коефіцієнти, Методика від 11.07.2018 № 169

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

11.07.2018 № 169

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

16 липня 2018 р.

за № 822/32274

Про затвердження Методики визначення енергетичної ефективності будівель

Відповідно до частини першої статті 5, частини першої статті 6 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель" та пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику визначення енергетичної ефективності будівель, що додається.

2. Департаменту з питань проектування об’єктів будівництва, технічного регулювання та науково-технічного розвитку (О. Рябова) разом з Юридичним департаментом (О. Чепелюк) подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Л. Парцхаладзе.

Віце-прем’єр-міністр України -
Міністр регіонального
розвитку, будівництва
та житлово-комунального
господарства України

Г. Зубко

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного агентства
з енергоефективності та енергозбереження України

Заступник Міністра екології
та природних ресурсів України

Голова Державної регуляторної служби України

С. Савчук

В.М. Вакараш

К. Ляпіна

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ

Міністерства регіонального

розвитку, будівництва

та житлово-комунального

господарства України

11 липня 2018 року № 169

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

16 липня 2018 р.

за № 822/32274

МЕТОДИКА

визначення енергетичної ефективності будівель

( Див. текст )

Директор Департаменту
з питань проектування
об’єктів будівництва,
технічного регулювання
та науково-технічного розвитку

О. Рябова

Додаток 1

до Методики визначення

енергетичної ефективності будівель

(пункт 6 розділу V)

ЗНАЧЕННЯ

сезонної ефективності виробництва/генерування теплоти

Енергоносій/послуга	Джерело теплозабезпечення	Ефективність, %
Енергоносій/послуга	Джерело теплозабезпечення	До 1994	1994-2008	Починаючи з 2008
1	2	3	4	5
Природний газ або скраплений вуглеводний газ (LPG)	Стандартний котел вкл./викл.	69	70	71
Природний газ або скраплений вуглеводний газ (LPG)	Низькотемпературний котел	74	76	78
Природний газ або скраплений вуглеводний газ (LPG)	Конденсаційний котел	76	78	80
Природний газ або скраплений вуглеводний газ (LPG)	Звичайний котел для житлових приміщень	71	74	77
Природний газ або скраплений вуглеводний газ (LPG)	Котел для опалення та гарячого водопостачання	69	74	76
Природний газ або скраплений вуглеводний газ (LPG)	Газовий конвектор для житлового приміщення	63	67	71
Легкий сорт мазуту	Стандартний котел вкл./викл.	65	68	70
Легкий сорт мазуту	Стандартний котел багатоконтурний	69	72	75
Легкий сорт мазуту	Модуляційний котел	72	76	78
Легкий сорт мазуту	Низькотемпературний котел	72	75	78
Легкий сорт мазуту	Конденсаційний котел	74	77	79
Легкий сорт мазуту	Водяний котел	69	71	74
В’язкий сорт мазуту	Паровий котел	67	70	72
Чорне вугілля	Котел на в’язкому мазуті - з ручним управлінням	53	55	57
Вугілля	Котел на в’язкому мазуті - автоматичний	52	56	60
Дерев’яні пелети	Котел на біомасі - автоматичний	62	66	68
Дерев’яна щепа	Котел на біомасі - автоматизована система подачі	62	64	66
Інша біомаса	Котел на біомасі - ручне управління	52	56	60
Дерев’яні скіпки	Піч/камін з ручною подачею	48	52	54
Дерев’яні скіпки	Котел на біомасі з газифікацією s	62	66	68
Опалення	Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням за температурним графіком до 110 °С зі зрізкою без коригування в ІТП*	70	70	70
Опалення	Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням за температурним графіком 110 °С або вище зі зрізкою без коригування в ІТП*	62	62	62
Опалення	Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням за температурним графіком до 110 °С без зрізки без коригування в ІТП. Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням та ЦТП* без коригування за погодними умовами	86	86	86
Опалення	Централізоване теплопостачання з постійною температурою теплоносія без коригування в ІТП*	50	50	50
Опалення	Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням та ЦТП** з коригуванням за погодними умовами з автоматичним обмеженням витрати системи опалення кожної будівлі	93	93	93
Опалення	Централізоване теплопостачання з якісним регулюванням зі зрізкою температурного графіка і коригуванням в ІТП* за погодними умовами	95	95	96
ГВП	Централізоване теплопостачання	95	95	96
Опалення та ГВП	Централізоване теплопостачання з теплопунктами квартирного типу	-	-	97
Електроенергія	Електронагрівач	99	99	99
Електроенергія	Електричний водонагрівач	98	98	98
Електроенергія	Тепловий насос - повітря-повітря, (компресор)	230	260	290
Електроенергія	Ґрунтовий тепловий насос з використанням геотермальної енергії - від ґрунту до води	320	350	390

__________

* - індивідуальний тепловий пункт.

** - центральний тепловий пункт.

Визначення (якщо не дано інше):

котел: комбінована котельно-масоспалювальна установка, призначена для передачі отриманої від спалювання теплоти до води чи пари. Максимальна теплопродуктивність повинна закладатися та гарантуватися виробником (виключення з цього визначення становлять установки з ручним завантаженням палива);

стандартний котел: котел, для якого середня температура води обмежується його конструкцією;

котел низькотемпературний: котел, який може постійно працювати з температурою води від 35° до 40 °C, за певних обставин можлива поява конденсації, в тому числі у випадку використання конденсаційних котлів, які функціонують на рідкому паливі;

конденсаційний котел: котел, призначений для постійної конденсації значної частини водяної пари, що знаходиться у газоподібних продуктах згорання. Котел повинен сприяти виходу конденсату з теплообмінника в рідкому стані шляхом витоку (дренажу) конденсату. Ті котли, які не призначені для забезпечення виходу конденсату в рідкому стані, або котли, які не мають засобів для забезпечення такого виходу, називають неконденсаційними;

котел з функціями вкл./викл.: котел, який не має здатності варіювати швидкість згорання палива при постійному спалюванні палива. До таких котлів також належать котли з можливістю вибору швидкості горіння, яку задають лише в момент їх установки і називають діапазоном швидкості горіння палива;

котел плавного регулювання: котел, який дозволяє варіювати швидкість згорання палива при постійному горінні;

звичайний котел: котел, який не має можливості прямої подачі гарячої води до системи гарячого постачання води (некомбінований котел). Такий котел може здійснювати непряму подачу гарячої води через окремий бак акумулювання гарячої води.

Додаток 2

до Методики визначення

енергетичної ефективності будівель

(пункт 10 розділу V)

1. Типові значення лінійного коефіцієнта теплопередачі Псі , Вт/(м x К), для нових та існуючих будівель

	ПсіL, Вт/(м x К), для розподільної складової системи
	Секція LV	Секція LS	Секція LА
1	2	3	4
Ізольовані відкрито прокладені трубопроводи
Товщина теплоізоляції приблизно дорівнює зовнішньому діаметру трубопроводу (будівлі побудовані після 2014 року)	0,2	0,3	0,4
Товщина теплоізоляції приблизно дорівнює половині зовнішнього діаметра трубопроводу (будинки побудовані у 1980-1995 роках)	0,3	0,4	0,4
Будинки побудовані до 1980 року	0,4	0,4	0,4
Неізольовані трубопроводи
A менше або дорівнює 200 м-2	1,0	1,0	1,0
200 м2 < A менше або дорівнює 500 м-2	2,0	2,0	2,0
A > 500 м-2	3,0	3,0	3,0
Трубопроводи, прокладені у зовнішніх стінах	Загальні / які утилізують-a
Зовнішні стіни нетеплоізольовані	1,35/0,80
Зовнішні стіни із зовнішньою теплоізоляцією	1,00/0,90
Зовнішні стіни нетеплоізольовані, але мають значний опір теплопередачі (R більше або дорівнює 2,5 м-2·К/Вт)	0,75/0,55

__________

Примітка 1.

Для правил визначення LV, LS, LА (див. малюнок 1).

__________

Примітка 2.

A - кондиціонована площа будівлі.

-а - (загальні - загальні тепловтрати трубопроводу; які утилізують - тепловтрати трубопроводу, які утилізують).

Малюнок 1 - Типи трубопроводів теплорозподільної складової системи

де LV - довжина трубопроводу між теплогенератором та стояками. Цей (горизонтальний) трубопровід може бути розташований в неопалюваному об’ємі (підвал, горище) або в опалюваному об’ємі; LS - довжина вертикальних трубопроводів (стояки). Ці трубопроводи можуть бути прокладені в будь-яких опалюваних об’ємах, у зовнішніх стінах або всередині будівлі. У них завжди циркулює теплоносій; LA - з’єднувальні трубопроводи (вузли обв’язки). У цих трубопроводах витрата теплоносія є регульованою тепловіддавальною складовою системи в опалюваних об’ємах.

2. Еквівалентна довжина запірно-регулювальної арматури:

1) для врахування тепловтрат у засобах кріплення запірно-регулювальної арматури здійснюють додавання 15 % еквівалентної довжини трубопроводу. При використанні спеціальних теплоізольованих засобів кріплення, опір теплопередачі яких дорівнює опору теплопередачі теплоізоляції трубопроводу, додаткові тепловтрати, пов’язані із засобами кріплення, не враховують;

2) за даними проекту або вимірювань безпосередньо на місці визначають кількість елементів запірно-регулювальної арматури. Значення еквівалентної довжини запірно-регулювальної арматури, у тому числі фланці, залежно від наявності теплоізоляції наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 -

Еквівалентна довжина запірно-регулювальної арматури

Запірно-регулювальна арматура, у тому числі фланці	Еквівалентна довжина, м (діаметр d менше або дорівнює 100 мм)	Еквівалентна довжина, м (діаметр d > 100 мм)
Неізольована	4,0	6,0
Ізольована	1,5	2,5

Додаток 3

до Методики визначення

енергетичної ефективності будівель

(пункт 14 розділу V)

КОЕФІЦІЄНТИ ЕФЕКТИВНОСТІ

1. Ефективність вільнообтічних нагрівальних поверхонь (радіаторів); приміщення заввишки не більше ніж 4 м

Впливовий фактор		Складові загального рівня ефективності
Впливовий фактор		ета str1	ета str2	ета ctr	ета emb
1	2	3	4	5	6
Регулювання температури повітря приміщення	Відсутнє			0,86
	За усередненої (характерної) температури повітря приміщень будівлі			0,88
	П-регулювання* (2 К**)			0,93
	П-регулювання (1 К**)			0,95
	ПI-регулювання***			0,97
	ПI-регулювання з оптимізацією (наприклад, наявність диспетчеризації, адаптованого контролю)			0,99
Температурний напір (за температури повітря 20 °C)	60 К (наприклад, 90/70)	0,88
	42,5 К (наприклад, 70/55)	0,93
	30 К (наприклад, 55/45)	0,95
Специфічні тепловтрати через зовнішні огородження	Опалювальний прилад установлено біля внутрішньої стіни		0,87		1
	Опалювальний прилад установлено біля зовнішньої стіни:
	вікно без радіаційного захисту		0,83		1
	вікно з радіаційним захистом		0,88		1
	звичайна стіна		0,95		1

__________

* - пропорційне регулювання.

** - точність регулювання температури (в градусах Кельвіна).

*** - пропорційне інтегральне регулювання.

Складову загального рівня ефективності, яка враховує вертикальний профіль температури повітря приміщення hstr розраховують, як середнє значення "температурного напору" та "питомих тепловтрат зовнішніх огороджувальних конструкцій" за формулою

ета = (ета + ета ) / 2.

str str1 str2

2. Коефіцієнт, що враховує гідравлічне налагодження системи

Тип системи	Впливовий фактор	fhydr
1	2	3
Двотрубна	Система не налагоджена. Відсутні балансувальні клапани на стояках (горизонтальних вітках) системи	1,03
	Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори перепаду тиску на стояках (вітках) з більше ніж вісьмома опалювальними приладами або наявне тільки статичне налагодження системи (ручні балансувальні клапани)	1,01
	Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори перепаду тиску на стояках (вітках) з вісьмома та менше опалювальними приладами	1,00
	Система налагоджена. Наявне автоматичне регулювання перепаду тиску в терморегуляторах або електронних регуляторах витрати теплоносія на опалювальних приладах (автоматичних регуляторах температури повітря у приміщенні)	0,98
Однотрубна (постійний гідравлічний режим)	Система не налагоджена. Відсутня балансувальна арматура на стояках (горизонтальних вітках) системи	1,09
	Система налагоджена. Наявна ручна балансувальна арматура на стояках (горизонтальних вітках)	1,07
	Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори (стабілізатори) витрати на стояках (горизонтальних вітках)	1,05
Однотрубна (змінний гідравлічний режим)	Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори (обмежувачі) витрати зі стабілізацією температури теплоносія на виході зі стояка (горизонтальної вітки)	1,01
Однотрубна (змінний гідравлічний режим)	Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори (обмежувачі) витрати з регулюванням температури теплоносія на виході зі стояка (горизонтальної вітки) за температурним графіком	1,00

Коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку, приймають frad = 1,0.

3. Ефективність складових частин вбудованих нагрівальних поверхонь (опалювальні панелі); приміщення заввишки не більше ніж 4 м

Впливовий фактор		Складові загального рівня ефективності
Впливовий фактор		ета str	ета ctr	ета emb1	ета emb2
Регулювання температури повітря приміщення	Теплоносій-вода:
	відсутнє		0,81
	відсутнє, з центральним якісним регулюванням		0,84
	відсутнє, з підтриманням середнього значення різниці температур (наприклад, підлогове опалення 55/50)		0,86
	за усередненою (характерною) температурою приміщень будівлі		0,88
	двопозиційне або П-регулювання		0,93
	ПІ-регулювання		0,95
	Електропалення:
	двопозиційне		0,91
	ПІ-регулювання		0,93
Тип системи	Підлогове опалення:
	з вологою підлогою	1		0,93
	з сухою підлогою	1		0,96
	з сухою підлогою та незначним покриттям	1		0,98
	Стінове опалення	0,96		0,93
	Стельове опалення	0,93		0,93
Специфічні тепловтрати через прилеглі до опалювальних панелей поверхні	Нагрівальна панель без забезпечення мінімальної теплоізоляції згідно з ДБН В.2.5-67				0,86
	Нагрівальна панель із забезпеченням мінімальної теплоізоляції згідно з ДБН В.2.5-67				0,95
	Нагрівальна панель з кращою на 100 % теплоізоляцією ніж необхідно згідно з ДБН В.2.5-67				0,99

Складову загального рівня ефективності, яка враховує питомі втрати зовнішніх огороджень, етаemb визначають за даними основних впливових факторів - "система" та "питомі тепловтрати через прилеглу поверхню" за формулою

ета = (ета + emb1 ) / 2.

emb emb1 emb2

Коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку, приймають frad = 1,0.

4. Ефективність електроопалення; приміщення заввишки не більше ніж 4 м

Впливовий фактор		Сумарна ефективність ета em
Розташування опалювальних приладів біля зовнішніх стін	Пряме електроопалення з П-регулюванням (1 К)	0,91
	Пряме електроопалення з ПІ-регулюванням та оптимізацією	0,94
	Акумуляційне нерегульоване без залежної від зовнішньої температури повітря зарядки та статичної/динамічної розрядки	0,78
	Акумуляційне з П-регулюванням (1 К) і залежною від зовнішньої температури повітря зарядкою, а також статичною/динамічною розрядкою	0,88
	Акумуляційне з ПІД-регулюванням**** та оптимізацією, а також залежною від зовнішньої температури повітря зарядкою та статичною й тривалою динамічною розрядкою	0,91
Розташування опалювальних приладів біля внутрішніх стін	Пряме електроопалення з П-регулюванням (1 К)	0,88
	Пряме електроопалення з ПІ-регулюванням та оптимізацією	0,91
	Акумуляційне нерегульоване без залежної від зовнішньої температури повітря зарядки та статичної/динамічної розрядки	0,75
	Акумуляційне з П-регулюванням (1 К) та залежною від зовнішньої температури повітря зарядкою та статичною/динамічною розрядкою	0,85
	Акумуляційне з ПІД-регулюванням та оптимізацією, а також залежною від зовнішньої температури повітря зарядкою та статичною й тривалою динамічною розрядкою	0,88

__________

**** - пропорційне інтегральне додаткове.

Коефіцієнт, що враховує променеву складову: frad = 1,0.

Коефіцієнт, що враховує змінний тепловий режим: fim = 0,97(застосовують в системах з інтегрованим зворотнім зв’язком).

5. Ефективність повітряного опалення нежитлових будівель з приміщеннями заввишки не більше 4 м

Конфігурація системи	Регульований параметр	Сумарна ефективність, ета em
Конфігурація системи	Регульований параметр	низький рівень регулювання	високий рівень регулювання
Догрівання припливного повітря (доводчиками)	Температура повітря приміщення	0,82	0,87
	Температура повітря приміщення (багаторівневе регулювання температури припливного повітря)	0,88	0,90
	Температура витяжного повітря	0,81	0,85
Догрівання рециркуляційного повітря (у розподільниках, вентиляторах-конвекторах)	Температура повітря приміщення	0,89	0,93

6. Ефективність систем опалення у приміщеннях заввишки більше ніж 4 м (будівлі зі значним внутрішнім об’ємом)

Впливовий фактор			Складові загального рівня ефективності
			ета str				ета ctr	ета emb
			4 м	6 м	8 м	12 м	ета ctr	ета emb
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Регулювання температури приміщення	Відсутнє						0,86
	Двопозиційне регулювання						0,93
	П-регулювання (2 К)						0,93
	П-регулювання (1 К)						0,95
	ПІ-регулювання						0,97
	ПІ-регулювання з оптимізацією						0,99
Система опалення	Радіаторна		0,98	0,94	0,88	0,83		1
	Повітряна без додаткової вертикальної рециркуляції	Горизонтальне витікання	0,98	0,94	0,88	0,83		1
	Повітряна без додаткової вертикальної рециркуляції	Вертикальне витікання	0,99	0,96	0,91	0,87		1
	Повітряна з додатковою вертикальною рециркуляцією:	Горизонтальне витікання	0,99	0,97	0,94	0,91		1
	Повітряна з додатковою вертикальною рециркуляцією:	Вертикальне витікання	0,99	0,98	0,96	0,93		1
	Водяними опалювальними панелями		1,00	0,99	0,97	0,96		1
	Випромінювачами трубчатими		1,00	0,99	0,97	0,96		1
	Випромінювачами світлими		1,00	0,99	0,97	0,96		1
Система опалення	Підлогове опалення (високий рівень теплового захисту)	Нагрівальні елементи, вбудовані в підлогу	1,00	0,99	0,97	0,96		0,95
Система опалення	Підлогове опалення (високий рівень теплового захисту)	Нагрівальні елементи, термічно незв’язані з підлогою	1,00	0,99	0,97	0,96		1

Коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку: frad = 0,85 - для водяних опалювальних панелей, випромінювачів світлих, випромінювачів трубчатих та підлогового опалення.

Енергетичні параметри ефективності систем опалення великих внутрішніх об’ємів та коефіцієнт frad представлені середніми значеннями для систем опалення та типів обладнання, котрі приблизно також можуть бути застосовані для компонувань, які відрізняються від наведених.

7. Ефективність систем у приміщеннях заввишки більше ніж 10 м

Впливовий фактор			Складові загального рівня ефективності
			ета str			ета ctr	ета emb
			12 м	15 м	20 м
1	2	3	4	5	6	7	8
Регулювання температури приміщення	Відсутнє					0,80
	Двопозиційне регулювання					0,93
	П-регулювання (2 К)					0,93
	П-регулювання (1 К)					0,95
	ПІ-регулювання					0,97
	ПІ-регулювання з оптимізацією					0,99
Система опалення	Повітряна без додаткової вертикальної рециркуляції	Горизонтальне витікання	0,78	0,72	0,63		1
Система опалення	Повітряна без додаткової вертикальної рециркуляції	Вертикальне витікання	0,84	0,78	0,71		1
Система опалення	Повітряна з додатковою вертикальною рециркуляцією	Горизонтальне витікання	0,88	0,84	0,77		1
Система опалення	Повітряна з додатковою вертикальною рециркуляцією	Вертикальне витікання	0,91	0,88	0,83		1
	Водяними опалювальними панелями		0,94	0,92	0,89		1
	Випромінювачами трубчатими		0,94	0,92	0,89		1
	Випромінювачами світлими		0,94	0,92	0,89		1
	Підлогове опалення (високий рівень теплового захисту)	Нагрівальні елементи, вбудовані в підлогу	0,94	0,92	0,89		0,95
	Підлогове опалення (високий рівень теплового захисту)	Нагрівальні елементи, термічно незв’язані з підлогою	0,94	0,92	0,89		1

Енергетичні параметри ефективності систем опалення великих внутрішніх об’ємів та коефіцієнт frad представлені середніми значеннями для систем опалення та типів обладнання, котрі приблизно також можуть бути застосованими для компонувань, які відрізняються від наведених.

Для системи повітряного опалення з високим коефіцієнтом ежекції повітророзподілення:

складові енергоефективності визначають осередненням параметрів для систем з горизонтальним або вертикальним витіканням.

Додаток 4

до Методики визначення

енергетичної ефективності будівель

(пункт 3 розділу VI)

РІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ (SEER)

охолоджувальних машин

Тип холодильної машини / засіб тепловідведення	Ефективність ета C,gen
Компресорна холодильна машина / зовнішнє повітря	2,25 ета pg
Компресорна холодильна машина / ґрунтовий теплообмін або використання ґрунтових вод	5,0 ета pg
Абсорбційний охолоджувач / зовнішнє повітря	1,0 ета th
Безпосереднє охолодження / ґрунтовий теплообмін або використання ґрунтових вод	12,0 ета pg

етаpg - ефективність генерації електроенергії (електричний ККД установки, фактична ефективність електрогенератора на рівні будинку, наприклад дизель-генератор (зазвичай від 20 до 40 %)). Якщо електрогенератор відсутній, приймається hpg = 1;

етаth - ефективність генерації теплоти (тепловий ККД установки, фактична ефективність теплового генератора в будинку, наприклад газовий котел).

Додаток 5

до Методики визначення

енергетичної ефективності будівель

(пункт 7 розділу VI)

УСЕРЕДНЕНІ РІЧНІ КОЕФІЦІЄНТИ

систем охолодження

Система охолодження	ета c,ce,sens	ета c,ce	ета c,d
Холодна вода 7/12	0,87	1,00	0,90
Холодна вода 8/14 (наприклад, вентиляторний конвектор)	0,90	1,00	0,90
Холодна вода 14/18 (наприклад, вентиляторний конвектор, доводчик)	1,00	1,00	1,00
Холодна вода 16/18 (наприклад, охолоджуюча стеля)	1,00	1,00	1,00
Холодна вода 18/20 (наприклад, активація складових будівлі)	1,00	0,90	1,00
Пряме випаровування (DX системи)	0,87	1,00	0,90 або якщо його вже було враховано для обладнання, тоді 1,00

__________

Примітка.

Коефіцієнти за інших проміжних значень температури охолодженої води на вході отримують шляхом інтерполяції.

Додаток 6

до Методики визначення

енергетичної ефективності будівель

(пункт 9 розділу VI)

ЗАГАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

розподілення і тепловіддачі/виділення для систем попереднього охолодження

Система попереднього охолодження	ета V
Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення менше 10 м, теплоізольований розподільний трубопровід	0,99
Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення менше 10 м, теплонеізольований розподільний трубопровід	0,98
Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення від 10 до 30 м, теплоізольований розподільний трубопровід	0,98
Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення від 10 до 30 м, теплонеізольований розподільний трубопровід	0,96
Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення від 30 до 50 м, теплоізольований розподільний трубопровід	0,96
Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення від 30 до 50 м, теплонеізольований розподільний трубопровід	0,92

__________

Примітка.

Наведені дані довжини розподільної системи від теплогенератора до охолоджувального змійовика. У разі якщо розподільна підсистема довша за 50 метрів, утилізаційними тепловтратами в розподільній підсистемі можна знехтувати згідно з підпунктом 15.5.2 розділу 15 ДСТУ Б А.2.2-12.

Додаток 7

до Методики визначення

енергетичної ефективності будівель

(пункт 7 розділу VІI)

ТЕПЛОВТРАТИ

використаної води при водорозборі у будівлях без циркуляційного контуру

Тип системи постачання гарячої води	Додаткові втрати теплоти етаeq при зливанні непрогрітої води з системи постачання гарячої води будівлі
Тип системи постачання гарячої води	на одну родину	багатоквартирної або готелю	іншої
Без циркуляційного контуру	5,0 %	25,0 %	10,0 %
Зі статично збалансованими (шайбами, ручними вентилями, діаметрами трубопроводів) циркуляційними стояками (об’єднаними в секційні вузли)	2,0 %	15,0 %	5,0 %
З автоматично збалансованими за температурою води циркуляційними стояками (при однаковій кількості водорозбірних та циркуляційних стояків)	0	0	0
З автоматично збалансованими за температурою води водорозбірними стояками (перед секційними перемичками)	0	0	0

Додаток 8

до Методики визначення

енергетичної ефективності будівель

(пункт 4 розділу VІІI)

ПРОЕКТНА ПИТОМА ПОТУЖНІСТЬ

вентилятора системи механічної вентиляції

Вид механічної системи вентиляції	SFP, кВт/(м-3/с)
Збалансована система вентиляції із попереднім підігрівом та/або попереднім охолодженням та блоком рекуперації тепла	4
Збалансована система вентиляції із попереднім підігрівом та/або попереднім охолодженням	3
Децентралізована припливно-витяжна установка з блоком рекуперації тепла	2,25
Лише система припливної вентиляції із попереднім нагрівом та/або попереднім охолодженням	2
Лише витяжна вентиляція	1

Додаток 9

до Методики визначення

енергетичної ефективності будівель

(пункт 3 розділу IХ)

ТИПОВІ ЗНАЧЕННЯ

для розрахунку енергоспоживання при освітленні

( Див. текст )

Додаток 10

до Методики визначення

енергетичної ефективності будівель

(пункт 5 розділу ХІ)

ФАКТОРИ

первинної енергії і коефіцієнти викидів парникових газів (CO2)

№ з/п	Енергоносій		fP,nren	К СО 2 (г/кВт·год)
	Невідновлюваний
1	Горючі корисні копалини	Тверді	1,1	350
2		Скраплені	1,1	290
3		Газоподібні	1,1	220
4	Біологічне паливо	Тверде	0,2	40
5		Скраплене	0,5	70
6		Газоподібне	1,1	100
7	Електрична		2,3	420
	Централізований
8	Централізоване опалення		1,3	260
9	Централізоване охолодження		1,3	260
	Вироблений на місці
10	Сонячна	термічна	0	0
11	Вітрова		0	0
12	Природна	Гео-, аеро-, гідротермальна	0	0
	Експортований
13	Електрична	Ніколи не перероблена	2,3	420
14	Електрична	Тимчасово експортована та перероблена пізніше	2,3	420

Додаток 11

до Методики визначення

енергетичної ефективності будівель

(пункт 4 розділу ХIІ)

КЛАСИФІКАЦІЯ

будівель в залежності від функціонального призначення будівлі

1. Класифікація житлових будівель за енергетичною ефективністю

Кількість поверхів	Значення загальних показів питомого енергоспоживання при опаленні, охолодженні та постачанні гарячої води (EP), кВтxгод/м-2 [кВтxгод/м-3], для класу енергетичної ефективності житлових будівель.
Кількість поверхів	A	B	C	D	E	F	G
1-3	<66	<119	<132	<165	<198	менше або дорівнює 231	>231
4 і більше	<44	<79	<87	<109	<131	менше або дорівнює 153	>153

2. Класифікація громадських будівель за енергетичною ефективністю

Кількість поверхів	Значення загальних показів питомого енергоспоживання при опаленні, охолодженні та постачанні гарячої води (EP), [кВтxгод/м-3], для класу енергетичної ефективності громадських будівель.
Кількість поверхів	A	B	C	D	E	F	G
1-3	<[30]	<[54]	<[60]	<[74]	<[89]	менше або дорівнює [104]	>[104]
4 і більше	<[21]	<[38]	<[43]	<[53]	<[64]	менше або дорівнює [75]	>[75]

3. Класифікація готелів за енергетичною ефективністю

Кількість поверхів	Значення загальних показів питомого енергоспоживання при опаленні, охолодженні та постачанні гарячої води (EP), [кВтxгод/м-3], для класу енергетичної ефективності готелів.
Кількість поверхів	A	B	C	D	E	F	G
1-3	<60	<109	<121	<151	<181	менше або дорівнює 211	>211
4 і більше	<39	<70	<78	<97	<116	менше або дорівнює 136	>136

4. Класифікація будівель навчальних закладів за енергетичною ефективністю

Значення загальних показів питомого енергоспоживання при опаленні, охолодженні та постачанні гарячої води (EP), [кВтxгод/м-3] для класу енергетичної ефективності будівель навчальних закладів
A	B	C	D	E	F	G
<[17]	<[30]	<[33]	<[42]	<[50]	менше або дорівнює [58]	>[58]

5. Класифікація будівель дитячих дошкільних навчальних закладів та закладів охорони здоров’я за енергетичною ефективністю

Значення загальних показів питомого енергоспоживання при опаленні, охолодженні та постачанні гарячої води (EP), [кВтxгод/м-3] для класу енергетичної ефективності будівель дитячих дошкільних навчальних закладів та закладів охорони здоров’я
A	B	C	D	E	F	G
<[28]	<[51]	<[56]	<[70]	<[85]	менше або дорівнює [99]	>[99]

Про затвердження Методики визначення енергетичної ефективності будівель

Усі документи

Головні новини

Головне за тиждень

Перевір свого контрагента:

Зараз коментують