Про затвердження Авіаційних правил України "Технічні вимоги та адміністративні процедури для сертифікації та експлуатації наземних засобів звязку, навігації та спостереження в цивільній авіації України"

Визначення експлуатаційного стану наземних засобів ЗНС покладається на провайдера, що здійснює їх експлуатацію.

6. З метою надійного та якісного функціювання наземних засобів ЗНС під час оцінки впливу на їх роботу будівництва (забудов) рекомендовано застосовувати DOC ICAO 015 "European guidance material on managing building restricted areas".

7. Організація експлуатації наземних засобів ЗНС, як правило, передбачає:

введення в експлуатацію;

технічне обслуговування;

ведення експлуатаційної документації;

ремонт;

модернізацію;

продовження строку служби (ресурсу);

матеріально-технічне забезпечення;

проведення наземних перевірок;

проведення льотних перевірок;

експлуатацію програмних засобів;

метрологічне забезпечення;

планування, облік та звітність;

професійну підготовку, підвищення кваліфікації та уповноваження персоналу ЗНС на здійснення експлуатації наземних засобів ЗНС.

1. Введення в експлуатацію наземних засобів ЗНС, як правило передбачає:

здійснення оцінки ризиків пов’язаних з впровадженням наземних засобів ЗНС;

планування робіт з введення в експлуатацію наземних засобів ЗНС;

формування вихідних вимог і завдання на проектування;

складання, розгляд і затвердження проектної документації;

проведення відповідних процедур закупівлі обладнання, матеріалів та послуг;

заключення відповідних договорів підряду з організаціями;

забезпечення будівельної готовності та будівництво об’єктів ЗНС;

нагляд за будівельними та контроль за монтажно-налагоджувальними роботами;

проведення приймальних випробувань (наземні, льотні перевірки та ін.) наземних засобів ЗНС;

приймання об’єктів ЗНС, будівництво яких завершене;

проведення заходів із сертифікації наземних засобів ЗНС;

видання експлуатантом наземного засобу ЗНС розпорядчого документа про введення в експлуатацію.

2. Підрозділи ЗНС провайдера при будівництві нових об’єктів та впровадженні нових наземних засобів ЗНС повинні брати участь:

у розробці оцінки ризиків пов’язаних з впровадження наземних засобів ЗНС;

у складанні вихідних вимог і технічних завдань на проектування, експертизі та погодженні проектно-кошторисної документації на будівництво;

у контролі за виконанням будівельно-монтажних і налагоджувальних робіт з установки наземних засобів ЗНС та прийманні виконаних будівництвом об’єктів ЗНС;

у контролі за проведенням будівельних робіт на території аеродрому та у районах об’єктів ЗНС, і організації нагляду за цілісністю ЛКС і АФП під час проведення цих робіт.

3. Провайдер повинен встановити процедури проведення усіх видів випробувань та введення наземних засобів ЗНС у експлуатацію.

4. При введенні в експлуатацію та сертифікації наземних засобів ЗНС слід враховувати аспекти людського фактора, що викладені у Doc 9683 "Human Factors Training Manual" та Circular 249 ICAO (Human Factors Digest No. 11 - Human Factors in CNS/ATM Systems).

5. Готовність наземних засобів ЗНС до експлуатації повинна перевірятися комісією, призначеною провайдером.

6. Початок експлуатації наземних засобів ЗНС визначається на підставі організаційно-розпорядчого документа провайдера.

1. Провайдер повинен організувати та забезпечити ТО наземних засобів ЗНС з метою підтримання їх надійності, попередження відмов, несправностей, деградації та підтримання експлуатаційних характеристик у межах встановлених вимог.

2. При організації ТО провайдер повинен визначитися з методами, видами та періодичністю проведення ТО. Цей вибір залежить від призначення наземних засобів ЗНС, їх конструкції, вимог до показників надійності, ефективності та ряду економічних показників.

3. ТО повинно виконуватись відповідно до експлуатаційної документації на наземний засіб ЗНС, у якій регламентується періодичність та обсяг ТО.

Настроювання, регулювання при проведенні ТО радіопередавальних пристроїв діапазону ВЧ та ДВЧ проводяться з використанням еквівалентів антени або поглинаючого вимірювача потужності.

Перевірка працездатності радіостанцій аварійного каналу (121,5 МГц) проводиться шляхом перестроювання частоти цього засобу на робочу частоту мережі авіаційного електрозв’язку відповідного органу ОПР.

4. Для виконання операцій з ТО, що потребують повного відключення наземного засобу ЗНС, передбачаються планові зупинки. Під плановою зупинкою наземного засобу ЗНС розуміють його повне відключення (основного та резервного комплектів обладнання) з припиненням виконання заданої функції.

5. Короткотривалі зупинки наземних засобів ЗНС для перевірки працездатності при виконанні ТО та ремонту тривалістю до 30 хвилин проводяться з дозволу керівника чергової зміни підрозділу ЗНС та керівника польотів (старшого диспетчера чергової зміни) органу ОПР.

6. Оповіщення про планові зупинки роботи наземних засобів ЗНС тривалістю до 8 годин виконуються з попереднім повідомленням про це керівника польотів (старшого диспетчера чергової зміни) органу ОПР не пізніше ніж за 8 годин до початку робіт без попередження служби аеронавігаційної інформації.

Оповіщення про планові зупинки наземних засобів ЗНС тривалістю більше 8 годин здійснюється через службу аеронавігаційної інформації за 7 (сім) діб до початку робіт із зазначенням причини виключення, дати, часу початку та передбачуваного закінчення зупинки.

7. При плануванні та виконанні ТО припускається відхилення часу початку ТО на ±15 відсотків від періодичності, установленої для ТО даного виду.

8. З метою скорочення простою наземних засобів ЗНС планові зупинки повинні здійснюватися після повного завершення усіх підготовчих робіт.

9. Провайдер повинен розробити та затвердити інструкції щодо дій персоналу ЗНС в особливих умовах (при попередженні про небезпечні метеорологічні та стихійні явища) та довести їх до персоналу ЗНС.

10. ТО обладнання електропостачання об’єктів ЗНС включає:

обслуговування електроустановки та електрообладнання об’єктів ЗНС;

обслуговування автономних джерел електроживлення (дизель-електричні агрегати);

обслуговування пристроїв безперебійного електроживлення;

обслуговування акумуляторних батарей.

11. ТО ЛКС включає:

вимірювання електричних параметрів;

сезоні роботи;

огляд кабельних трас;

планові ремонтні роботи;

заходи технічного нагляду.

12. З метою перевірки працездатності обладнання електроживлення об’єктів ЗНС, оснащених автономними джерелами електроживлення (дизель-електричними агрегатами), останні перевіряються під номінальним навантаженням не рідше одного разу на два тижня, при цьому тривалість перевірки в указаному режимі складає час, не менший 20 хвилин (тривалість перевірки під номінальним навантаженням може визначатися місцевими інструкціями). Під час перевірки контролюються правильність роботи пристрою автоматичного запуску та вихідні параметри автономного джерела електроживлення (дизель-електричного агрегату).

На об’єкті ЗНС перевіряється наявна кількість палива в ємностях, що повинна забезпечувати безперервну роботу автономного джерела електроживлення (дизель-електричного агрегату) не менше 24 годин для об’єктів ЗНС, розташованих у межах приаеродромної території. Для віддалених об’єктів ЗНС наявна кількість палива повинна забезпечувати безперервну роботу автономних джерел електроживлення (дизель-електричних агрегатів) протягом часу, необхідного для доставки палива, але не менше 24 годин.

1. Організація та проведення ремонту є комплексом заходів, спрямованих на попередження відмов, несправностей, деградації, відновлення справного стану чи працездатності наземних засобів ЗНС, приведення їхніх параметрів у відповідність до детальних вимог (експлуатаційної документації та встановленим вимогам), підвищення надійності роботи, а також на відновлення ресурсів засобів чи їхніх складових частин, продовження строку служби (ресурсу) за необхідності.

2. Порядок проведення ремонту наземних засобів ЗНС встановлюється організаційно-розпорядчим документом провайдера.

1. Модернізація проводиться з метою поліпшення експлуатаційних характеристик наземних засобів ЗНС шляхом заміни окремих складових частин, програмних засобів на більш досконалі.

2. Модернізація наземних засобів ЗНС проводиться підприємствами-виробниками цих засобів та його офіційними представництвами (уповноваженими виробником) на підставі укладених договорів або власними силами провайдера. За результатами зазначених заходів провайдером повторно проводиться процедура оцінки відповідності (CA).

1. Наземні засоби ЗНС, які відпрацювали призначений строк служби (ресурс), підлягають перевірці їх технічного стану з метою визначення доцільності їх подальшого використання за призначенням та продовження строку служби (ресурсу).

2. Під продовженням строку служби (ресурсу) наземних засобів ЗНС слід розуміти порядок дій, що спрямовані на визначення можливості подальшої експлуатації наземного засобу ЗНС та здійснення інженерно-технічних заходів на наземних засобах ЗНС, у яких закінчився призначений строк служби або які відпрацювали призначений ресурс.

3. Після призначення нового строку служби (ресурсу) наземного засобу ЗНС, установленого за результатами проведення робіт з його продовження, повинна бути забезпечена повна відповідність усіх тактико-технічних характеристик наземного засобу ЗНС вимогам експлуатаційної документації та вимогам, що встановленні цими Авіаційними правилами.

4. Робота з продовження строку служби (ресурсу) наземного засобу ЗНС проводиться відповідно до організаційно-розпорядчого документа провайдера.

1. Провайдер повинен:

організувати матеріально-технічне забезпечення експлуатації наземних засобів ЗНС з метою підтримання їх безперебійної роботи;

визначити відповідальний структурний підрозділ за організацію матеріально-технічного забезпечення експлуатації наземних засобів ЗНС;

встановити порядок організації матеріально-технічного забезпечення експлуатації наземних засобів ЗНС та затвердити його своїм організаційно-розпорядчим документом;

встановити порядок використання ЗІП, витратних матеріалів для забезпечення безперебійної роботи наземних засобів ЗНС, проведення ТО та ремонтів.

2. ЗІП повинен зберігатися у придатних для зберігання кліматичних умовах. Провайдер повинен визначити ЗІП, що має обмежений строк використання, який потребує технічного обслуговування чи перевірки.

1. Провайдер повинен забезпечити проведення наземних перевірок відповідно до нормативно-правових актів України.

2. Наземні перевірки проводяться з метою визначення відповідності основних технічних параметрів наземних засобів ЗНС вимогам експлуатаційних документів у таких випадках:

при введенні в експлуатацію нових наземних засобів ЗНС;

перед льотними перевірками;

після схемно-конструкційних змін, модернізації або ремонту наземних засобів ЗНС;

на вимогу органу ОПР;

перед проведенням робіт з продовження строку служби (ресурсу) наземних засобів ЗНС.

3. Наземні перевірки наземних засобів ЗНС включають такі роботи:

перевірку працездатності;

вимірювання основних технічних параметрів;

регулювання і налаштування (у разі потреби);

оформлення результатів наземної перевірки та налаштування.

1. Провайдер повинен забезпечити проведення льотних перевірок відповідно до нормативно-правових актів України.

2. Льотні перевірки наземних засобів ЗНС проводяться з метою підтвердження відповідності їх тактико-технічних характеристик вимогам експлуатаційної документації та оцінки придатності до забезпечення польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху.

3. Наземні засоби ЗНС, яким не проведено відповідні льотні перевірки з встановленою періодичністю, вважаються непридатними для використання за призначенням.

4. Провайдер повинен забезпечити своєчасність, повноту та якість льотних перевірок наземних засобів ЗНС.

1. Експлуатація та супровід програмних засобів наземних засобів ЗНС повинна здійснюватися відповідно до експлуатаційних документів, організаційно-розпорядчих документів провайдера та передбачати виконання таких основних завдань:

моніторинг стану наземних засобів ЗНС та виявлення помилок у роботі програмних засобів;

конфігурація програмного засобу та підтримка його у робочому стані;

встановлення прав доступу (розмежування прав доступу);

технічну підтримку користувачів (конфігурування інтерфейсу користувача під конкретні умови використання та вимоги користувача тощо);

внесення підготовленої нової (корегованої) інформації до баз даних;

виконання резервного копіювання та архівування даних (за умови, якщо виробник передбачив таку можливість);

облік, зберігання та застосування резервних копій програмних засобів;

відновлення працездатності наземних засобів ЗНС після збоїв та порушень у роботі програмного засобу;

підготовка пропозицій та участь у заходах щодо розвитку, модернізації програмного засобу;

оновлення програмного засобу після усунення виробником помилок та збоїв, виявлених у процесі експлуатації програмного засобу;

реалізація розширення функціональних можливостей програмних засобів.

2. Провайдер повинен мати підготовлений та уповноважений персонал ЗНС для експлуатації програмних засобів або мати договір з сервісними центрами підприємств - виробників наземних засобів ЗНС, або їх офіційними представництвами.

1. Провайдер повинен організувати метрологічну службу або призначити особу, відповідальну за забезпечення єдності вимірювань на підставі вимог законодавства України для забезпечення єдності вимірювань при експлуатації наземних засобів ЗНС.

2. Основними завданнями забезпечення метрологічної діяльності при технічній експлуатації наземних засобів ЗНС є:

здійснення аналізу стану вимірювань на всіх стадіях експлуатації наземних засобів ЗНС;

забезпечення єдності вимірювань при здійсненні експлуатації наземних засобів ЗНС;

узагальнення результатів аналізу та оцінки стану засобів вимірювальної техніки, їх ремонту і використання, а також забезпечення єдності вимірювань при здійсненні експлуатації наземних засобів ЗНС;

визначення необхідної номенклатури засобів вимірювальної техніки та їх застосування з метою ефективного контролю технологічних процесів та характеристик наземних засобів ЗНС;

надання методичної та практичної допомоги персоналу ЗНС щодо застосування нових сучасних засобів вимірювальної техніки;

створення та застосування сучасних методів вимірювань та засобів вимірювальної техніки;

проведення експертизи технічних завдань, проектної, конструкторської, технологічної документації, звітів про науково-дослідні роботи, експлуатаційно-технічної документації;

розроблення та застосування стандартів та інших документів провайдера, що регламентують питання забезпечення єдності вимірювань;

проведення моніторингу причин некоректного вимірювання параметрів роботи наземних засобів ЗНС, що не відповідають метрологічним вимогам;

організація проведення в установленому порядку калібрування і ремонту засобів вимірювальної техніки;

установлення міжкалібрувальних інтервалів засобів вимірювальної техніки;

проведення внутрішньої перевірки підрозділів ЗНС щодо забезпечення єдності вимірювань при здійсненні експлуатації наземних засобів ЗНС;

організація і проведення підвищення кваліфікації, підготовки та перепідготовки метрологів та осіб, відповідальних за забезпечення єдності вимірювань.

3. ЗВТ мають застосовувати одиниці вимірювання міжнародної системи одиниць (SI), прийнятої Генеральною конференцією з мір та ваг і рекомендованої Міжнародною організацією законодавчої метрології.

4. Провайдер повинен застосовувати тільки придатні до застосування ЗВТ, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для відповідних видів наземних засобів ЗНС, у встановлених умовах їх експлуатації.

5. Провайдер повинен встановити порядок та правила експлуатації ЗВТ.

6. Персонал ЗНС повинен пройти професійну підготовку із застосування ЗВТ з метою правильного їх використання та коректного проведення вимірювань параметрів роботи наземних засобів ЗНС.

1. Провайдер повинен забезпечити планування діяльності при експлуатації наземних засобів ЗНС.

2. Облік та звітність при експлуатації наземних засобів ЗНС є зведенням даних щодо експлуатації, складу і технічного стану наземних засобів ЗНС, визначених уповноваженим органом.

3. Облік та звітність щодо експлуатації, складу і технічного стану наземних засобів ЗНС повинні здійснюватися для наземних засобів ЗНС, що мають чинні сертифікати, видані уповноваженим органом.

4. Зведення даних щодо експлуатації наземних засобів ЗНС підписується керівником підрозділу ЗНС або уповноваженою особою провайдера і подається до уповноваженого органу щороку до 30 січня року наступного за звітним.

5. Провайдер повинен надавати достовірні зведені дані та зобов’язаний здійснювати періодичний контроль за достовірністю та точністю ведення обліку наземних засобів ЗНС.

1. НЗОК повинні забезпечувати автоматичний запис та відтворення інформації щодо ОПР та операційної діяльності провайдерів.

2. НЗОК повинні бути повністю зарезервовані.

3. Необхідно забезпечити зберігання виконаних автоматичних записів не менше ніж 30 календарних днів.

4. Запису НЗОК підлягають:

канали авіаційного наземного електрозв’язку, що забезпечує взаємодію органів ОПР та передавання даних, пов’язаних із забезпеченням безпеки польотів;

канали авіаційного повітряного електрозв’язку, що забезпечує польотно-інформаційне, диспетчерське та аварійне ОПР, пошук та рятування, автоматичний обмін даними з ПС;

канали авіаційного радіомовлення авіаційної метеорологічної інформації та мовлення для польотно-інформаційного обслуговування;

данні від джерел спостереження, що надходять до систем їх обробки та/або систем їх відображення, які використовуються для ОПР;

польотні дані, що використовують органи ОПР, у тому числі OLDI повідомлення;

дані, що відображаються на дисплеях повітряної обстановки, у тому числі усі операції, що виконує диспетчер УПР під час своєї роботи;

дані введення інформації про надані команди, диспетчерські дозволи або вказівки;

данні введення інформації про надані команди персоналом ЗНС АС КПР.

5. Провайдер повинен розробити та затвердити організаційно-розпорядчий документ щодо організації проведення об’єктивного контролю, обліку, зберігання та використання змінних носіїв інформації, у якому має бути передбачено порядок здійснення об’єктивного контролю, перевірок наявності, якості записування інформації та сигналів поточного часу. Для змінних носіїв інформації мають бути передбачені заходи щодо попередження стирання та відсутність будь-якої можливості коригування записаної інформації.

6. НЗОК для запису поточного часу повинні використовувати Всесвітній координований час (UTC).

7. Синхронізацію часу та дати слід автоматично виконувати від джерела точного часу провайдера. Необхідна точність часу для НЗОК становить ±1 секунда. При відсутності автоматичної синхронізації часу та дати провайдер повинен організувати коригування часу із записом у відповідний журнал.

8. У випадку проведення розслідувань авіаційних подій або інцидентів змінний носій вилучається тільки за розпорядженням керівника провайдера та в присутності керівника органу ОПР та керівника підрозділу ЗНС вкладається у футляр, опечатується та передається на зберігання у спеціально призначене місце, визначене керівником провайдера. Вилучення твердих (жорстких) дисків не допускається.

9. Збереження змінних носіїв із записом інформації у випадку авіаційних подій, інцидентів здійснює керівник провайдера або уповноважена особа провайдера до моменту передання їх голові комісії з розслідування, призначеному у встановленому законодавством порядком. Строк зберігання вилученого змінного носія визначається головою комісії з розслідування. Розкривати опечатаний футляр, переглядати і прослуховувати записану інформацію, копіювати на інші носії інформації допускається лише з дозволу голови комісії з розслідування авіаційних подій або інцидентів.

10. Перелік каналів, що підлягає запису НЗОК затверджується уповноваженим керівником провайдера та погоджується за необхідності з зацікавленими організаціями.

1. Провайдер повинен розробити та затвердити орієнтований перелік та плани дій в аварійних та непередбачуваних ситуаціях, які можуть виникнути в підрозділах ЗНС, а також організувати проведення оцінки ризиків, які можуть призвести до виникнення ситуацій, які потенційно можуть вплинути на безпеку польотів.

2. Провайдер повинен розробити та затвердити порядок підготовки персоналу ЗНС до дій в аварійних та непередбачуваних ситуаціях та дій в ситуації деградації наземних засобів ЗНС, а також встановити періодичність перевірки знань та практичних навиків з вирішення операційних завдань експлуатації наземних засобів ЗНС при виникненні аварійних і непередбачуваних ситуацій, а також при деградації наземних засобів ЗНС.

3. Затверджені плани дій персоналу ЗНС в аварійних і непередбачуваних ситуаціях та в ситуаціях деградації обладнання повинні знаходитися на усіх об’єктах ЗНС.

1. Діяльність з питань охорони праці на об’єктах та в підрозділах ЗНС провайдера повинна здійснюватися відповідно до вимог законодавства та нормативно-правових актів України з питань охорони праці, та бути спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням персоналу ЗНС.

2. Провайдер забезпечує і контролює організацію створення належних умов праці на робочих місцях працівників підрозділів ЗНС відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці.

3. Керівник об’єкта (підрозділу) ЗНС організовує роботу з охорони праці на об’єкті (в підрозділі) ЗНС відповідно до вимог законодавства з питань охорони праці, а саме:

проведення інструктажів, навчання і перевірка знань з охорони праці;

ведення відповідної документації з охорони праці;

забезпечення засобами захисту та виробництва;

контроль стану здоров’я працівників;

створення безпечних та здорових умов праці, безпечність будівель та обладнання;

постійний контроль за станом охорони праці;

опрацювання порядку дій у разі настання нещасних випадків на об’єкті ЗНС.

4. Дотримання і виконання правил охорони праці при виконанні робіт покладається безпосередньо на персонал ЗНС.

5. Персонал ЗНС зобов’язаний:

вивчити та виконувати вимоги правил, інструкцій, інших нормативних актів з охорони праці;

дотримуватись правил експлуатації устаткування, норм, правил, стандартів та інструкцій з охорони праці, встановлених вимог поводження з машинами, механізмами, обладнанням, приладами, інструментами тощо;

користуватися справними засобами колективного та індивідуального захисту;

проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

брати участь у створенні та підтримці безпечних умов праці;

ставити до відома керівників підрозділів про нещасний випадок;

відмовлятися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівників або для людей, які його оточують.

1. Провайдер повинен забезпечити пожежну безпеку об’єктів ЗНС відповідно до законодавства України з питань пожежної безпеки та враховувати встановленні протипожежні вимоги, стандарти, норми, правила під час проектування та експлуатації об’єктів ЗНС.

2. Керівник провайдера здійснює загальну організацію заходів щодо забезпечення пожежної безпеки на об’єктах ЗНС провайдера.

3. Забезпечення пожежної безпеки на об’єктах ЗНС здійснюють керівники цих об’єктів.

4. Працівники здійснюють безпосередньо дотримання і виконання правил пожежної безпеки на кожному робочому місці.

5. Керівник підрозділу ЗНС сумісно з посадовою особою пожежної охорони розробляє перелік заходів забезпечення пожежної безпеки на об’єктах ЗНС.

6. ТО, монтаж та наладка систем пожежної автоматики, систем пожежної та охоронної сигналізації на об’єктах ЗНС провайдера виконується відповідними організаціями (фізичними особами) на підставі укладених договорів.

7. На об’єктах ЗНС провайдера повинні знаходитися положення, інструкції та інші необхідні керівні документи, які визначені державною або відомчою пожежною охороною. Вимоги пожежної безпеки провайдера, що містяться у цих керівних документах, не повинні суперечити державним стандартам, нормам і правилам.

8. На об’єктах ЗНС повинні знаходитись таблички з номерами телефонів із зазначенням порядку виклику підрозділу пожежної охорони.

9. Увесь персонал ЗНС під час прийняття на роботу і щорічно за місцем роботи повинен проходити інструктаж з питань пожежної безпеки. Особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки до роботи не допускаються.

1. Надійність роботи наземних засобів ЗНС повинна забезпечуватися:

схемно-конструкційним виконанням, якістю застосовуваних комплектуючих елементів;

ступенем автоматизації, резервуванням;

надійністю електропостачання, ліній електрозв’язку та управління;

організацією належної експлуатації, якістю ТО та ремонту;

умовами експлуатації, професійною підготовкою персоналу ЗНС;

умовами транспортування та збереження.

2. У процесі експлуатації рівень надійності наземних засобів ЗНС повинен оцінюватися за результатами аналізу статистичних даних про відмови, несправності, деградації та причин їхньої появи.

1. Для забезпечення роботи за призначенням наземні засоби ЗНС повинні бути зарезервовані із застосуванням різних видів резервування з метою виконання усіх необхідних функцій при забезпеченні польотів ПС, ОПР та виробничої діяльності провайдера.

2. Технології резервування наземних засобів ЗНС повинні визначатися в інструкціях з резервування цих засобів залежно від схемно-конструкційних, функціональних особливостей та з урахуванням виконуваних потрібних функціональних завдань із забезпечення польотів ПС, ОПР та виробничої діяльності провайдера.

3. На каналах авіаційного повітряного електрозв’язку діапазону ДВЧ органів ОПР (аеродромної диспетчерської вишки, диспетчерського органу підходу) для одного з комплектів радіостанції повинно бути передбачено аварійне електроживлення від акумуляторних батарей тривалістю не менше 2 годин.

4. Наземні засоби ЗНС повинні вмикатися, перемикатися та вимикатися за погодженням з керівником польотів (старшим диспетчером чергової зміни) органу ОПР з обов’язковим записом в оперативному журналі чергової зміни.

5. У оперативному журналі чергової зміни повинен робитися запис про час вмикання, перемикання та вимикання, про якість роботи наземних засобів ЗНС, наявність або відсутність зауважень у їх роботі.

6. Нормативний час переключення (переходу) наземних засобів ЗНС на резерв (обхідні канали авіаційного електрозв’язку), а також дії персоналу ЗНС повинні бути вказані в інструкції з резервування наземних засобів ЗНС.

7. Інструкція з резервування повинна складатися та підписуватися керівником об’єкта ЗНС, затверджуватися керівником підрозділу ЗНС та зберігатися на об’єкті ЗНС.

8. Нормативний час переключення (переходу) на резерв повинен визначатися вимогами експлуатаційної документації на наземні засоби ЗНС, а в разі відсутності таких вимог в експлуатаційних документах визначатися на підставі хронометражу припустимого часу переключення (переходу) на резерв цих засобів.

9. Дані нормативного часу переключення (переходу) на резерв наземних засобів ЗНС, каналів авіаційного повітряного та наземного електрозв’язку, повинні підписуватися керівником підрозділу ЗНС, погоджуватися з керівником органу ОПР та передаватися для використання в роботі органом ОПР та керівником чергової зміни підрозділу ЗНС.

10. Зведені дані нормативного часу переключення (переходу) наземних засобів ЗНС на резерв повинні перебувати на робочих місцях керівника польотів (старшого диспетчера чергової зміни) та керівника чергової зміни підрозділу ЗНС.

1. Електропостачання об’єктів ЗНС від централізованих джерел електроживлення повинно забезпечуватися електропередавальними організаціями та/або електротехнічними підрозділами провайдера.

2. Для визначення межі відповідальності між електропередавальною організацією / електротехнічним підрозділом та підрозділом ЗНС щодо експлуатації електроустановок на об’єктах ЗНС провайдер повинен оформити акт розмежування відповідальності за експлуатацію електроустановок на об’єкті ЗНС. В інших випадках розподіл відповідальності за електроустановки встановлюється відповідно до вимог законодавства України.

3. При відмовах наземного засобу ЗНС або основного джерела електропостачання об’єкта ЗНС керівник чергової зміни підрозділу ЗНС повинен вжити заходи щодо переведення наземних засобів ЗНС або джерела електропостачання на резерв.

4. Керівник чергової зміни повинен негайно доповідати органу ОПР про відмову наземного засобу ЗНС або основного джерела електропостачання об’єкта ЗНС та негайно інформувати про цю відмову електропостачальну службу провайдера (іншу електропостачальну організацію, якщо відмова відбулася через порушення електропостачання).

1. Оперативний контроль працездатності наземних засобі ЗНС на об’єктах ЗНС, що працюють без постійної присутності персоналу ЗНС, повинен здійснюватися за сигналами систем дистанційного контролю і управління, відгуками персоналу ОрПР та льотного складу.

2. Оперативний контроль працездатності наземних засобів ЗНС (каналів авіаційного електрозв’язку) на об’єктах ЗНС з черговим персоналом ЗНС повинен здійснюватися:

за інформацією засобів автоматизованого контролю, показами вмонтованих ЗВТ, датчиків, контрольних індикаторів засобів відображення інформації;

оцінкою якості роботи каналів авіаційного електрозв’язку за результатами прослуховування, опитування абонентів.

1. Для забезпечення польотів ПС та ОПР і надійної роботи об’єктів ЗНС провайдер повинен організувати чергування оперативного персоналу ЗНС.

2. Черговий персонал об’єкта ЗНС повинен організувати безперебійну роботу наземних засобів ЗНС, здійснювати операційні завдання з їх експлуатації та своєчасно і правильно вести встановлену експлуатаційну документацію.

3. Під час роботи чергової зміни повинен здійснюватися об’єктивний контроль інформації щодо роботи наземних засобів ЗНС та виробничої діяльності провайдера, пов’язаної із забезпеченням безпеки польотів ПС.

4. Черговий оперативний персонал ЗНС являє собою експлуатаційну групу яка в оперативному відношенні повинна підпорядковуватися керівнику чергової зміни підрозділу ЗНС.

5. Керівник чергової зміни підрозділу ЗНС повинен бути підпорядкований безпосередньо керівнику підрозділу ЗНС.

6. Керівник чергової зміни підрозділу ЗНС повинен:

здійснювати оперативне керівництво роботою об’єктів ЗНС із забезпеченням безвідмовної та якісної роботи наземних засобів ЗНС;

аналізувати зауваження екіпажів ПС та органів ОПР щодо роботи наземних засобів ЗНС та вживати негайних заходів з їх усунення;

контролювати роботу чергових оперативних змін і об’єктів ЗНС;

здійснювати управління автоматизованими об’єктами ЗНС і оперативний контроль за їхньою працездатністю;

здійснювати взаємодію з черговими змінами органу ОПР та при необхідності з іншими підрозділами провайдера;

інформувати орган ОПР і керівництво підрозділу ЗНС про всі зміни в роботі наземних засобів ЗНС, що можуть призвести до порушень безпеки польотів.

7. Робоче місце керівника чергової зміни підрозділу ЗНС повинно бути обладнане засобами дистанційного управління та контролю за автоматизованими об’єктами ЗНС, телефонним або гучномовним електрозв’язком з робочими місцями органів ОПР, об’єктами ЗНС та при необхідності з іншими підрозділами провайдера.

8. На період чергування провайдер повинен забезпечити керівника чергової зміни підрозділу ЗНС автомобільним транспортом.

9. Автомобільний транспорт керівника чергової зміни підрозділу ЗНС, який використовується на території аеродрому, повинен бути радіофікованим (обладнаний радіостанцією, що працює у мережі внутрішньоаеропортового зв’язку та приймачем ДВЧ-діапазону), обладнаним проблисковими маячками та пофарбований у колір, видимий з боку екіпажів ПС на робочій площі аеродрому.

10. Черговий оперативний персонал ЗНС, приймаючи зміну, зобов’язаний перевірити:

стан і працездатність основних і резервних комплектів наземних засобів ЗНС;

готовність до роботи резервних джерел електроживлення;

наявність майна відповідно до опису, експлуатаційної документації, інструменту, ЗВТ, комплекту ЗІП для оперативного ТО та ремонту;

наявність засобів індивідуального захисту та їх справність, наявність та укомплектованість медичної аптечки для надання першої допомоги постраждалим у разі нещасного випадку;

наявність засобів пожежогасіння.

11. Оперативний персонал ЗНС повинен знати та вміти застосовувати на практиці положення організаційно-розпорядчих документів із взаємодії з іншими підрозділами провайдера або служби аеропорту, або підрозділами іншого провайдера в аварійних та непередбачуваних ситуаціях.

12. Оперативний черговий персонал ЗНС повинен ознайомитися з усіма письмовими вказівками керівника підрозділу ЗНС, зауваженнями та розпорядженнями, що надійшли під час чергування попередніх змін, та керуватися у своїй діяльності нормативно-правовим актами України, організаційно-розпорядчими документами провайдера, відповідними положеннями про об’єкт ЗНС та посадовими інструкціями.

13. Оперативний персонал ЗНС чергової зміни повинен оформляти приймання та здавання чергування із записом в оперативному журналі чергової оперативної зміни об’єкта ЗНС та доповідати про це керівнику чергової зміни підрозділу ЗНС.

14. Зауваження до роботи наземних засобів ЗНС повинні зазначатися у оперативному журналі чергової зміни.

1. У процесі експлуатації оперативний персонал ЗНС повинен взаємодіяти з іншими підрозділами провайдера або службами аеропорту, або аеродрому, або підрозділами іншого провайдера. Порядок взаємодії повинен визначатися відповідними інструкціями із взаємодії, які розробляються та укладаються у порядку, що визначаються сторонами.

2. До інструкції із взаємодії повинен бути включений порядок дій сторін взаємодії в аварійних та непередбачуваних ситуаціях.

1. Експлуатація наземних засобів ЗНС повинна здійснюватися персоналом ЗНС, який має освіту необхідного рівня (за відповідними спеціальностями, професіями) та кваліфікацію, є компетентним для виконання посадових обов’язків та уповноваженим на здійснення експлуатації конкретних наземних засобів ЗНС.

2. Посадові обов’язки персоналу ЗНС визначаються посадовими інструкціями та положеннями про підрозділи ЗНС.

3. Персонал ЗНС повинен проходити професійну підготовку та оцінювання компетентності.

4. Провайдер повинен встановити порядок надання, періодичного підтвердження, призупинення, анулювання і відновлення повноважень персоналу ЗНС здійснювати експлуатацію наземних засобів ЗНС, відповідні порядки проходження персоналом ЗНС професійної підготовки для набуття, періодичного підтримання та відновлення компетентності, а також оцінювання компетентності.

5. Провайдер повинен вести облік наданих персоналу ЗНС повноважень здійснювати експлуатацію наземних засобів ЗНС, проходження професійної підготовки та оцінювання компетентності.