Про затвердження Правил безпеки при заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів

при числі постійних робочих постів більше десяти - по газокиснепроводах чи від розподільних рамп;

при числі робочих постів до десяти, якщо пристрій газокиснепроводів нераціональний, - від балонів з киснем, пальним чи газом, бачків з рідким паливом.

5.2.3. Газове різання, а також застосування відкритого вогню від інших джерел допускаються на відстані по горизонталі не менше, м:

від розподільних газокисневих рамп - 10;

від окремих балонів з киснем і з пальним газом - 5;

від газопроводів газоподібних насаджень, розміщених у металевих шафах, - 3.

5.2.4. Робочі майданчики для газового різання металобрухту повинні бути обладнані підйомно-транспортними засобами.

5.2.5. Не дозволяється здійснювати газове різання металобрухту на штабелях. Різання металобрухту варто робити тільки на підлозі майданчика.

5.2.6. При різанні циліндрів, казанів необхідно, щоб люки, отвори, кришки були відкриті.

5.2.7. Перед початком різання брухту газорізальник повинен персонально переконатися у відсутності вибухонебезпечних предметів і легкозаймистих речовин.

5.2.8. Виявлені під час газового різання металобрухту вибухонебезпечні чи сумнівні в цьому відношенні предмети повинні бути негайно і з обережністю відібрані і відправлені під керівництвом уповноваженої особи у спеціальне сховище. Роботи повинні бути припинені, працівники виведені в безпечну зону.

5.2.9. При різанні великих деталей, конструкцій, залізничних вагонів, екскаваторів, локомотивів, висота яких більше 1,5 м, в інструкції з охорони праці для газорізальника металобрухту і відходів, розробленій та затвердженій з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98, повинні бути передбачені заходи, що попереджають обвалення відрізаної частини чи частини, що залишилася. На різання зазначеного брухту повинна бути складена схема черговості різання, прикладена до цієї інструкції.

5.2.10. Газорізальні апарати повинні перевірятися газорізальником на газо- рідинонепроникність щодня перед початком роботи.

Не рідше одного разу на квартал необхідно здійснювати технічний огляд і перевірку кисневих і газових редукторів. Застосовувані при газокисневому різанні гумовотканинні рукави не менше двох разів на рік повинні випробовуватися на герметичність.

5.2.11. При здаванні суден й інших плавзасобів, що підлягають обробленню, брухтоздавальником (судновласником) повинна бути забезпечена перевірка на вибухобезпечність.

5.2.12. Перед початком роботи необхідно переконатися у відсутності в приміщеннях плавзасобів займистих газів, пальних речовин і матеріалів, здатних загорятися від іскор. У випадку їх виявлення газовогневі роботи дозволяється проводити тільки після повного провітрювання приміщень і одержання аналізу щодо відсутності в складі повітря займистих речовин і виключення умов виділення пальних речовин у процесі ведення газовогневих робіт.

5.2.13. Трюми, танки, цистерни і трубопроводи повинні бути очищені від залишків пальних і мастильних матеріалів і пропарені.

5.2.14. На оброблення кожного судна й інших плавзасобів повинно бути складено проект організації робіт, що забезпечують непотоплюваність суден і безпеку працівників.

5.2.15. Балони з киснем і пальними газами варто встановлювати не більше трьох у спеціальні контейнери (коляски) на березі чи на верхній палубі судна, поза районом потрапляння іскор. Контейнери з балонами повинні бути надійно закріплені.

5.2.16. Біля балонів, з яких використовується газ для різання судна, повинен перебувати черговий, який пройшов навчання з питань охорони праці відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05 та має навички роботи з балонами і редукторами.

5.2.17. Підключення апаратури до газорозбірних пунктів горючого газу і кисню на судах, на набережних, на плаву і в доках варто робити тільки з дозволу уповноваженої особи, призначеної у встановленому порядку черговим по обслуговуванню газопроводу, після вручення їй газорізальниками номерних жетонів встановленого зразка.

5.2.18. Наряди-допуски на право ведення газовогневих робіт повинні видаватися газорізальникам відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90.

5.2.19. Черговий, одержавши наряд-допуск, виданий відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90, від газорізальника, повинен перевірити справність дії клапана, арматури на постах горючих газів і кисню і тільки після цього робити підключення; він зобов'язаний постійно стежити за станом рукавів у колисках, горловинах і приміщеннях, через які рукава проходять у внутрішні відсіки до місць робіт.

5.2.20. Після закінчення зміни або користування газом газорізальники зобов'язані одержати наряди-допуски у чергового, призначеного у встановленому порядку, і здати їх особі, відповідальній за безпечне проведення робіт на судні.

5.2.21. Розводка газопровідної мережі повинна виключати необхідність використання рукавів довжиною більше 40 м.

5.2.22. Переходи по суднах та інших плавзасобах (які підлягають обробленню) до місць оброблення, особливо після зняття верхніх палуб, а також з берега на судна повинні здійснюватися тільки по стійких трапах з поручнями.

5.2.23. Відкриття і закриття встановленої на киснепроводах арматури варто робити повільно, не допускаючи різких змін параметрів і великих швидкостей руху кисню по трубопроводу, щоб уникнути загоряння киснепроводу чи окремих його елементів.

5.2.24. У місцях, де проводиться попереднє різання металобрухту, допускається користуватися киснем з балонів, закріплених на візках чи на підставках у такому положенні, щоб вентиль балона знаходився вище башмака на 250-300 мм.

5.2.25. Тимчасові місця проведення вогневих робіт повинні бути очищені від пальних матеріалів у радіусі не менше 5 м.

5.2.26. Добір газу з балона без редуктора, а також з несправним редуктором чи манометром не допускається.

5.2.27. Добір кисню з балонів, призначених для наповнення, повинен вироблятися до залишкового тиску 0,05-0,1 МПа (0,5-1 кгс/кв.см).

5.2.28. При роботі з кисневими балонами і апаратурою варто контролювати склад жирових забруднень на поверхні, що не повинен перевищувати норм, установлених ГОСТ 12.2.052-81 "ССБТ. Оборудование, работающее с газообразным кислородом. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.052-81).

5.2.29. Використання лакофарбових покриттів для захисту кисневого устаткування від корозії повинно здійснюватись відповідно до інструкції з експлуатації за вказівками заводу - виготовлювача кисневого устаткування і ГОСТ 12.2.052-81.

5.2.30. Балони з газом (киснем), що подаються на ділянки вогневого різання, повинні бути встановлені в спеціальних стелажах чи металевих контейнерах з навісами для запобігання нагріванню сонцем балонів і потраплянню мастила.

5.2.31. Недопустимо робити вогневе різання брухту без запобіжних окулярів, що щільно прилягають до обличчя, та респіраторів.

5.2.32. На ділянках вогневого різання повинні бути встановлені відсоси, що виключають потрапляння шкідливих для здоров'я газів і парів у зону дихання вогнерізальників.

5.2.33. У програму навчання газорізальників повинні бути включені вимоги по забезпеченню вибухобезпеки металобрухту при його переробці і переплавленні з урахуванням вимог нормативно-правових актів.

5.3. Різання брухту ножицями

5.3.1. На ножицях на видному місці повинна бути розташована табличка з максимальним розміром металу, що допускається до різання, з указівкою місця розташування металу в ножицях під час різання.

5.3.2. Під час різання шматок металу, що розрізається, повинен бути щільно притиснутий до упору, і останній шматок металу, що відрізається, повинен мати довжину не менше 500 мм.

5.3.3. Не допускається знаходження працівників у жолобі механізму при завантаженні короба при включених головних насосах.

5.3.4. Збирання нарізаного металу від ножиць повинно здійснюватися при зупинених ножицях.

5.3.5. Порожнисті предмети (труби, циліндри) повинні бути звільнені від стороннього вмісту. Не допускається різати гвинтівкові, кулеметні і гарматні стовбури, а на алігаторних ножицях - метал по болтових і заклепувальних з'єднаннях.

5.3.6. Подача металу під ножі з боку, протилежного упору, чи з торця ножиць і перебування в цих місцях працівників не допускається.

5.3.7. Недопустимо перебування на робочих майданчиках і в місцях робочих механізмів управління ножицями працівників, які не мають стосунку до управління і обслуговування устаткування.

5.4. Пакетування брухту

5.4.1. Під час перекидання завантажувального короба за сигналом працівника, що завантажує металобрухт до жолоба пресів, оператор повинен подати звуковий сигнал, переконатися у відсутності працівників, безпеці працівника, що завантажує металобрухт, і тільки після цього ввімкнути механізм перекидання.

5.4.2. Перед початком пакетування брухту працівник, що завантажує металобрухт, повинен персонально переконатися у відсутності вибухонебезпечних предметів і легкозаймистих речовин.

5.4.3. Під час роботи пресів оператор зобов'язаний стежити за подачею металу, справністю механізмів пресів, спостерігати за показаннями приладів, установлених на пульті керування, сигналами працівників і машиністів пресів і кранів, у випадку небезпеки - зупинити роботу устаткування.

5.4.4. При виготовленні пакетів не допускається запресовувати у них неметалічні матеріали, деталі устаткування, що містять олії, ємності з водою чи льодом.

У документах на вибухобезпечність пакетів, призначених для конвертерів, постачальником повинно бути зроблено запис: "Для використання в конвертерах".

5.5. Копрове дроблення брухту та дроблення чавуну

5.5.1. Для сповіщення про підйом і падіння копрової баби повинна бути обладнана звукова сигналізація, причому плакат зі значенням встановлених сигналів повинен бути прикріплений на видному місці. Між працівниками, зайнятими копровим дробленням, і машиністом копра повинен бути встановлений надійний зв'язок.

5.5.2. Працівники повинні бути навчені порядку подачі звукових сигналів.

5.5.3. Під час підйому і скидання копрової баби працівники зобов'язані знаходитися в обладнаному укритті. Конструкція укриття повинна надійно захищати працівників від уламків металу, що розлітаються.

5.5.4. Не допускається виконувати будь-які роботи в розбивальному залі при піднятій копровій бабі або при роботі електромостового крана на підбиранні та укладанні металу.

5.5.5. Скидання піднятої копрової баби з заданої максимальної висоти повинно виконуватися автоматично.

5.5.6. Вхід працівників у бійний зал з укриття допускається тільки через 10-15 хвилин після скидання копрової баби за командою уповноваженої особи.

5.5.7. Кабіни кранівників і механізми кранів повинні бути захищені металевою обшивкою або міцною сіткою від можливого потрапляння уламків.

5.5.8. Подача рухомого складу в бійний зал допускається тільки після закінчення роботи копра з дозволу особи, відповідальної за безпечне проведення робіт.

5.5.9. Дроблення чавуну повинно виконуватися на спеціальних установках.

5.5.10. Обробка заготовок на фрикційному пресі (чушколомі) повинна проводитися із застосуванням спеціального оснащення (пристроїв), що забезпечує безпечну роботу працівників.

5.5.11. Подача чавунних масивів, виливниць та маніпулятора до поворотного столу установок повинна бути механізованою. Виливниці, чавунні масиви та маніпулятори повинні встановлюватися на майданчик, що забезпечує стійке положення і зручність їх захоплення.

5.6. Дроблення брухту вибухом

5.6.1. Підривні роботи виконуються з дотриманням вимог нормативно-правових актів.

5.6.2. Руйнування великогабаритних монолітних предметів вибуховим способом дозволяється тільки на підприємствах, що обладнані майданчиками з броньовими ямами.

5.6.3. При пропалюванні шнурів киснем необхідно дотримуватись вимог глави 5.2 розділу V цих Правил.

5.6.4. Збереження і транспортування вибухових матеріалів на підприємствах, будова і експлуатація броньових ям повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів.

5.7. Дроблення, знежирювання та переплавлення сталевої стружки

5.7.1. Транспортування, переробка і збереження стружки чорних металів виконуються відповідно до вимог нормативно-правових актів.

5.7.2. Сортування, дроблення і знежирення сталевої стружки повинні здійснюватися на спеціально призначених агрегатах. Перед завантажувальними бункерами цих агрегатів повинні бути передбачені майданчики для огляду стружки перед її завантаженням у них.

5.7.3. Подача сталевої стружки в завантажувальні бункери стружкодробарок, дробильних агрегатів і в сортувальні барабани, видалення дробленої стружки повинні бути механізованими.

5.7.4. Під час роботи сортувальних барабанів, конвеєрів і стружкодробарок не дозволяється здійснювати вибірку з них вручну шматків металобрухту та інших предметів, а також проштовхувати застряглу стружку у вікна завантажувального бункера.

5.7.5. Подача стружки до установок, що знежирюють, завантаження і збирання її після знежирення повинні здійснюватися механізованим способом.

Настил майданчиків установок, що знежирюють, повинен виключати ковзання.

Перекачування розчинів лугу й інших реагентів з резервуарних пристроїв в установки, що знежирюють, повинно бути механізованим. Відпрацьовані розчини перед скиданням у каналізацію повинні бути нейтралізовані.

5.7.6. Відділення для знежирення і склади реагентів повинні бути забезпечені засобами надання першої (долікарняної) допомоги потерпілим.

5.7.7. Завантажувати в піч стружку для переплавлення дозволяється тільки після знежирення її від олії.

5.7.8. Робоче місце навколо електропечі повинно утримуватись у чистоті і належному порядку. Робочий інструмент повинен розташовуватися на спеціальних стелажах. Заправні й інші матеріали повинні знаходитися в спеціально відведених місцях.

5.7.9. Випуск розплавленого металу з печі слід робити в просушені ковші.

5.7.10. Перевозити ківш у перекинутому положенні після розливання металу не допускається.

5.7.11. Витяг зливків з виливниць, перевезення і укладання їх у короби необхідно робити після повного застигання зливків.

5.7.12. Не допускається експлуатація плавильних агрегатів за наявності течі води з систем охолодження цих агрегатів.

5.7.13. Наявність вологи на робочих майданчиках плавильних агрегатів, а також в інших місцях можливого потрапляння розплавленого металу та шлаку не допускається.

5.7.14. Не допускається перебування працівників поблизу ковша під час зливання металу.

5.7.15. Сушіння ковшів повинно проводитися на спеціальних стендах. Газове устаткування стендів повинно забезпечувати контроль за допомогою приладів витрат газу на кожний ківш.

Під час сушіння ковшів стенди повинні бути обладнані витяжною вентиляцією. Перевірка ефективності роботи вентиляції повинна виконуватися не рідше одного разу на рік. Акти перевірки і заходи щодо усунення недоліків повинні затверджуватися уповноваженою особою.

5.8. Розробка шлакових відвалів

5.8.1. Опрацювання шлакових відвалів та проведення підривних робіт на них повинно виконуватися відповідно до вимог чинного законодавства.

5.8.2. При розробці шлакових відвалів зі зсувними явищами повинен бути складений проект, що передбачає відповідні заходи безпеки.

5.8.3. Одночасно розроблювальні екскаваторами вибої на різних уступах по висоті повинні бути зрушені один щодо іншого на відстань не менше півтора максимальних радіусів черпання.

5.8.4. Розробка шлакових відвалів способом підкопу (підбивки) не допускається. У випадку утворення козирків чи при перебуванні на укосах виїмки великих негабаритних шматків працівники з небезпечних місць повинні бути виведені. Козирки повинні бути ліквідовані механізованими засобами.

5.8.5. Відкриті виїмки і виробки в місцях, що є небезпечними щодо падіння в них працівників, повинні бути огороджені пристроями і оснащені попереджувальними знаками, що освітлюються в нічний час.

5.8.6. Шляхи на шлакових відвалах повинні мати узвишшя укісної нитки і розташовуватися від брівки укосу на відстані, що забезпечує їх стійкість. Розміри узвишшя укісної рейкової нитки і відстані укладання відвальних шляхів від брівки укосу повинні встановлюватися залежно від властивостей відвальних порід, радіусів заокруглень рейкових шляхів, установленої швидкості руху, маси рухомого складу.

5.8.7. На шлаковому відвалі повинні бути встановлені місця переїзду через залізничні колії самохідних і причіпних механізмів. Для пересування працівників повинні бути влаштовані перехідні містки.

5.8.8. Кінці шпал на відвальних шляхах не повинні знаходитися у висячому положенні, тупикові колії повинні бути обладнані типовими упорами.

5.8.9. При проходженні канатної дороги над шлаковим відвалом повинні бути встановлені покажчики місць проходу працівників і проїзду транспорту, а в необхідних випадках - застосовані захисні пристрої.

5.8.10. Пересування і робота самохідних машин на ухилах шлакового відвалу дозволяються відповідно до їх паспортних даних.

У неробочий час усі машини і механізми повинні бути приведені в стан, що виключає можливість пуску їх у хід.

5.8.11. Насипні розвантажувальні пристрої, майданчики стаціонарних магнітних сепараторів повинні забезпечувати безпечну роботу працівників і транспортних засобів.

5.8.12. Під час роботи в нічний час місця роботи екскаватора, навантаження шлаку, під'їзні колії і екскаватор повинні бути освітлені згідно з ДБН В.2.5-28-2006.

5.8.13. При пересуванні екскаватора ківш повинен бути закріплений у положення для транспортування.

Очищення ковша у висячому положенні і переміщення екскаватора з навантаженим ковшем не допускається. При перервах у роботі стріла екскаватора повинна бути відведена від вибою, а ківш опущений на землю.

5.8.14. Пересування екскаваторів повинно здійснюватися по підготовленій трасі, вирівняній і спланованій, а на слабких ґрунтах - посиленій щитами чи настилом з дощок, жердин чи брусів шпал, що забезпечують стійке положення екскаватора.

Переміщення екскаваторів по штучних спорудженнях (мостах, трубах тощо) допускається лише після перевірки міцності цих споруджень.

Вирівнювання майданчика в радіусі дії екскаватора чи підготовки шляху для його пересування дозволяється робити тільки після опускання ковша на землю і повної зупинки екскаватора.

5.8.15. Спуск і підйом екскаватора по схилу, що перевищує допуски за паспортними даними, повинен здійснюватися за проектом організації робіт, затвердженим уповноваженою особою.

5.8.16. Зчеплення тракторів із причіпними механізмами повинно здійснюватися тільки за допомогою жорсткого зчепа. Зчеплення повинно бути виконане надійно і не допускати мимовільного роз'єднання трактора і причіпного механізму.

5.8.17. У місцях розвантаження самоскидів у прийомні бункери повинні бути встановлені запобіжні упори.

5.8.18. Перебування на коліях шлакового відвалу працівників, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язків, не допускається.

5.8.19. Місця роботи на шлаковому відвалі повинні бути освітлені відповідно до ДБН В.2.5-28-2006, при цьому освітлювальна лінія шлакового відвалу повинна вчасно переноситися.

5.8.20. Для відпочинку працівників на шлаковому відвалі повинно бути обладнано пересувне приміщення, яке потрібно влаштовувати на відстані не ближче ніж 10 м від місця роботи. Шлаковий відвал повинен мати телефонний зв'язок з диспетчером підприємства.

5.9. Збір металу на сепараційному устаткуванні

5.9.1. Збір готової продукції від установки сепарації необхідно робити при знятій з електроустаткування напрузі. Збір продукції від установки повинен бути механізованим.

5.9.2. Перевезення залишків вантажів транспортними засобами у відвали повинні здійснюватися відповідно до Правил дорожнього руху.

5.9.3. Роботи зі звільнення завалів у бункері, грохоті, конвеєрі, сортувальному барабані необхідно виконувати при відключеному головному рубильнику установки; ключ-бирка передається виконавцю робіт.

5.10. Особливості правил безпеки при обробленні брухту і відходів кольорових металів

5.10.1. Правила безпеки при обробленні брухту і відходів кольорових металів повинні відповідати ДСТУ 3211-95.

5.10.2. При виробничих процесах, пов'язаних з виділенням свинцевого пилу, необхідно передбачати спеціальні установки для уловлювання пилу і зниження його кількості в повітрі робочої зони до концентрацій, що допускаються санітарними нормами.

5.10.3. Стіни, стелі і внутрішні конструкції приміщень для переробки кольорового брухту, що супроводжуються виділенням отруйних і агресивних речовин (ртуть, свинець), повинні мати покриття, що захищає їх від впливу цих речовин і легко очищається та миється. Прибирання таких приміщень повинно бути механізованим.

5.10.4. За наявності свинцевого пилу в повітрі вище концентрацій, що допускаються санітарними нормами, повинні застосовуватися протипилові респіратори.

5.10.5. Місця забору припливного повітря повинні бути винесені за межі приміщень і мати спеціальні фільтри. Лабораторний аналіз повітря повинен здійснюватися регулярно.

Свинцеві матеріали, що виділяють пил, а також підлога і стіни приміщень, де здійснюється робота з такими матеріалами, повинні систематично зволожуватися.

5.10.6. Роботи з оброблення кабелю й електромоторів повинні бути механізованими.

5.10.7. Випалювання кабелів, роторів і статорів електромоторів і іншого брухту повинно здійснюватися в спеціальних печах, обладнаних надійною витяжною вентиляцією. На знову споруджуваних установках повинно бути передбачене пилогазовловлення. Робити випал на відкритих вогнищах не допускається.

5.10.8. Приміщення електролізних ванн повинно бути устковано припливно-витяжною вентиляцією. Ванни, як правило, повинні бути обладнані бортовим відсмоктувачем.

5.10.9. Завантаження кошиків у ванни повинно бути механізованим. Для обслуговування ванн повинні бути влаштовані зручні проходи.

5.10.10. У приміщенні електролізних ванн допускається будова тільки центрального опалення. Електричні установки повинні бути у вибухобезпечному виконанні. Застосування відкритого вогню не допускається.

5.10.11. Обслуговування електролізних установок повинно здійснюватися в захисних окулярах і в респіраторах.

5.10.12. Оброблення літака і його частин, ракет та іншої військової техніки повинно виконуватися тільки за нарядом-допуском уповноваженої особи.

6.1. Технологічне обладнання

6.1.1. Устаткування для переробки брухту і відходів чорних і кольорових металів повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.055-81 та Державного стандарту України ДСТУ 3460-96 "Машини та обладнання для перероблення брухту та відходів чорних металів. Загальні вимоги безпеки" (далі - ДСТУ 3460-96).

6.1.2. На технологічне устаткування, що знаходиться в експлуатації, повинні бути оформлені формуляри, паспорти, що відповідають вимогам ГОСТ 2.601-2006.

6.1.3. Організація робочого місця постів управління брухтоперероблювальним устаткуванням і в кабінах кранів повинна відповідати вимогам ГОСТ 23000-78 "Система "Человек-машина". Пульты управления. Общие эргономические требования" (далі - ГОСТ 23000-78), ГОСТ 12.2-032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" (далі - ГОСТ 12.2-032-78) та ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования" (далі - ГОСТ 12.2-033-78).

6.1.4. Електропускове устаткування повинно міститися в шухляді, що замикається на замок. Ключ повинен знаходитися у відповідальної особи. Електродвигун ножиць повинен бути надійно заземлений, а заземлювальні шини чи проводи повинні оглядатися щозміни.

6.1.5. Схема автоматичного управління пресом і ножицями повинна мати аварійне відключення з повним зняттям напруги.

6.1.6. Конструкція гідравлічних ножиць та пресів повинна виключати можливість раптового опускання механізму різання під дією власної маси при падінні тиску в мережі.

6.1.7. Зів алігаторних ножиць вище упору повинен бути обладнаний огородженням, що виключає виліт назовні шматків металу, що розрізається.

6.1.8. Кнопки пускової апаратури алігаторних ножиць повинні бути змонтовані безпосередньо на робочому майданчику, педаль включення муфти ножиць повинна мати огородження, що виключає можливість випадкового включення ножиць.

6.1.9. Брикетувальні преси повинні бути обладнані пристосуваннями для механізованого витягу застряглих брикетів і механізованих пристроїв для очищення металевої стружки від сторонніх предметів.

6.1.10. Конструкція брикетувальних пресів повинна виключати випадкове включення прес-штемпеля при холостій роботі преса.

6.1.11. Пост управління для підйому і скидання копрової баби повинен знаходитися в кабіні управління мостовим електрокраном, що обслуговує копер, чи в обладнаному і захищеному місці копра.

6.1.12. Механічний чи електромагнітний захоплювально-скидальний пристрій копрової баби повинен мати надійне зачеплення, що виключає можливість випадкового скидання.

6.1.13. Кабіна машиніста крана і робоче місце біля копра повинні бути надійно захищені від шматків металу, що розлітаються.

6.1.14. Копри баштового типу, що обслуговуються мостовими кранами, повинні бути обладнані пристроєм для центрування і переміщення копрової баби. Не допускається центрування копрової баби вручну.

6.1.15. Використання опор копра для розтяжок і закріплення вантажопідіймальних механізмів, електричних проводів і інших пристроїв, не пов'язаних з роботою копра, не допускається.

6.1.16. Передатні конвеєри і завантажувальні бункери стружкодробарок повинні бути обгороджені бортом, що виключає можливість випадання з них дробленої стружки.

6.1.17. У конструкції дробильних агрегатів, дробарок повинні бути передбачені запобіжні пристрої від перевантажень.

6.1.18. У конструкції молоткових стружкодробарок повинні бути передбачені пристрої для уловлювання шматків металу і предметів, що не дробляться.

6.1.19. Центрифуги незалежно від типу і габаритів повинні бути замкнені в кожух. У конструкції центрифуги повинен передбачатися блокувальний пристрій, що виключає роботу її при незакритих кришках або кожусі.

6.1.20. Центрифуга повинна бути обладнана сигнальним пристроєм для подачі світлових сигналів після підготовки до завантаження - "Завантаження дозволено", під час роботи в автоматичному режимі - "Автомат".

6.1.21. Мийно-сушильні установки повинні бути герметизовані і обладнані витяжною вентиляцією.

6.1.22. Видаткові резервуари для лугів, що використовуються для знежирення, повинні бути оснащені покажчиками рівня, переливними, а також витяжними трубами, виведеними з приміщення через дах.

6.1.23. Пристрій випускного жолоба електропечей повинен виключати можливість переповнення його металом. Жолоб повинен бути висушений. Випускний отвір печі після випуску плавки і заправлення печі повинен бути закритий.

6.1.24. Механізм переміщення електродів повинен бути обладнаний обмежниками ходу, що автоматично спрацьовують при підйомі чи спуску їх до граничнодопустимого рівня (чи межі).

6.1.25. Контрваги електродів повинні бути обгороджені суцільними чи ґратчастими кожухами з розміром чарунки не більше 40 х 40 мм. Доступ працівників усередину огородження контрваг повинен бути виключений.

6.1.26. Для збирання електродів і установки замінних електродів біля електропечі повинен бути улаштований спеціальний стенд. Допускається робити нарощування електродів на печах. Перед початком нарощування електродів піч повинна бути відключена і вжиті заходи проти її випадкового включення.

6.1.27. При зміні електродів нарізка металевого ніпеля повинна бути цілком укручена в електрод.

6.1.28. Гак крана, що застосовується при нарощуванні і зміні електродів, повинен бути обладнаний пристосуванням, що виключає випадкове випадання з нього дужки ніпеля електрода.

6.1.29. Електроди повинні вільно переміщатися у зводових отворах, не доторкуючись до кладки зводу.

Затискачі електродів повинні бути ізольовані від конструкції печі і заземлених вузлів. Зазори між електродними кільцями і електродами повинні мати ущільнення.

6.1.30. Перевірка відповідальною особою стану канатів з підрахунком числа обірваних дротин і визначенням їх поверхневого зносу або корозії повинна виконуватися не рідше одного разу на тиждень. Норми бракування канатів повинні прийматися відповідно до НПАОП 0.00-1.01-07.

При заміні канатів повинні бути застосовані пристрої, що забезпечують безпеку робіт.

6.1.31. При заміні канатів перебування поблизу працівників, не зайнятих цією роботою, не допускається.

6.1.32. Електропускова апаратура, панелі, електродвигуни сепараційних установок повинні бути надійно захищені від потрапляння в них пилу, вологи і від механічних ушкоджень.

6.1.33. Усі механізми сепараційної установки повинні бути обладнані захисними огородженнями для попередження потрапляння працівників у небезпечну зону, а також пристроями і пристосуваннями, що виключають можливість скочування і падіння на землю шматків металу, скрапу в зоні перебування працівників.

6.1.34. Електричний кабель для постачання комплексу механізмів установки повинен мати справну ізоляцію і прокладатися так, щоб виключалася можливість його ушкодження. Прокладка кабелю по землі не допускається.

Неброньовані кабелі і провід у виробничих приміщеннях повинні бути прокладені в сталевих трубах.

6.1.35. Грохоти для просівання чавунної стружки, місця перевантаження шлаку і навантаження неметалевих відходів у транспортні ємності повинні мати аспіраційні укриття.

6.1.36. При використанні для газового різання брухту газоподібного палива повинні застосовуватися подовжені різаки (1000-1200 мм) відповідно до вимог ГОСТ 12.2.055-81.

6.1.37. З'їзди для транспортування металобрухту повинні облицьовуватися з зовнішньої сторони звукопоглинальним матеріалом.

6.1.38. Вентилятори повинні встановлюватися на віброізоляційних підставках. Приєднання повітроводів до вентиляторів необхідно здійснювати через м'які вставки.

6.1.39. Рухомі частини механізмів, агрегатів, що обертаються, якщо вони розташовані у важкодоступних місцях, допускається обгороджувати загальним огородженням із запірним пристроєм. Огородження повинні забезпечувати зручність обслуговування устаткування.

6.1.40. Шланги (рукава) пневматичних чи гідравлічних механізмів за міцністю повинні відповідати розрахунковому тиску повітря чи робочої рідини. Кріплення рукавів до штуцера і інструмента повинно виключати можливість їх зриву при роботі. Приєднання рукавів до штуцерів і роз'єднання їх повинні виконуватися після припинення подачі повітря чи робочої рідини.

6.1.41. Стан металоконструкцій, болтових з'єднань і зварних швів устаткування необхідно систематично контролювати і перевіряти не рідше одного разу на рік.

6.1.42. Блокування, контрольно-вимірювальні прилади і сигналізація повинні перевірятися і ремонтуватися за графіком, затвердженим уповноваженою особою.

6.1.43. На всіх засобах вимірювання червоною смугою повинні бути визначені граничнодопустимі значення параметра, що вимірюється, при досягненні яких на пульт управління повинні подаватися звуковий та світловий сигнали.

6.2. Обладнання газового господарства та кисневе устаткування

6.2.1. Газове господарство підприємств, цехів (дільниць) по заготівлі і переробці брухту і відходів чорних металів повинно відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.20-98.

6.2.2. Газопроводи повинні бути герметичними. Виявлені тріщини і нещільності повинні негайно усуватися. Експлуатація зазначеного устаткування за наявності тріщин не допускається.

6.2.3. Стаціонарні газорозбірні пости повинні бути розміщені в металевих шафах з отворами для вентиляції. Відстань між шафами газорозбірних постів для кисню і пального газу повинна бути не менше 150 мм. Шафи повинні розміщатися на висоті не менше 0,6 м від підлоги (до низу шафи).

Дверцята шаф під час роботи повинні бути відкриті. За відсутності працівника, що користується газорозбірним насадженням, шафа повинна бути закрита на запірний пристрій.

6.2.4. Газорозбірні пости повинні бути надійно захищені від механічних ушкоджень. Підходи до них повинні бути вільними.

6.2.5. При розміщенні газорозбірних постів на стінах колон чи на інших будівельних конструкціях необхідно дотримуватися таких норм розривів: до ізольованих проводів і електрокабелів - 1 м, до оголених проводів - 2 м.

6.2.6. Справність дії запобіжних клапанів, установлених на резервуарах, їх спрацьовування при заданому тиску перевіряються відповідно до інструкції підприємства-виготовлювача.

Відповідно до вимог нормативно-правових актів манометри, що установлені на ємностях, повинні перевірятися щотижня шляхом скидання тиску до нуля, один раз на місяць - контрольним манометром, один раз на рік - проходити державну повірку.

6.2.7. Відтаювання замерзлого конденсату води в газопроводах повинно забезпечуватись зовнішнім розігрівом за допомогою пари, нагрітого піску чи гарячої води. Не допускається застосування для цієї мети відкритого вогню, а також способів, при яких можливе іскроутворення.

6.2.8. Трубопроводи гарячої води та пари повинні виконуватися та експлуатуватися відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076 (далі - НПАОП 0.00-1.11-98).

6.2.9. Будова, виготовлення, монтаж і експлуатація кисневого устаткування, що працює під тиском, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів.

6.2.10. Для роботи з киснем повинні застосовуватися тільки спеціально призначене для цього кисневе устаткування, контрольно-вимірювальна апаратура чи устаткування.

6.2.11. Для виміру тиску кисню чи збагаченого киснем повітря повинні застосовуватися тільки кисневі манометри.

6.2.12. Усі манометри, які установлені на киснепроводі, повинні мати блакитне пофарбування і напис: "Кисень - маслонебезпечно!"

6.2.13. Кисневе устаткування повинно фарбуватись у блакитний колір чи мати смугу блакитного кольору.

На кисневому устаткуванні, за винятком засобів індивідуального захисту, повинен бути напис: "Кисень. Небезпечно!". Напис наноситься чорною фарбою на блакитному тлі чи блакитною фарбою на будь-якому тлі.

6.2.14. У киснепроводах, що працюють під тиском, не повинно бути роз'ємних з'єднань, заглушок тощо, розташованих у зоні постійного перебування працівників. При неможливості виконання цієї умови на киснепроводах повинні бути встановлені захисні кожухи.

6.2.15. Випробування киснепроводів на міцність слід робити гідравлічним способом з пробним тиском, що становить 1,25 робочого. Для киснепроводів, що працюють під тиском не більше 1,6 МПа (16 кгс/кв.см), змонтованих на опорах і не розрахованих на навантаження при заповненні киснепроводів водою, допускається проведення пневматичних випробувань на міцність.

Випробування киснепроводу на міцність з виявленням витоків варто робити пневматичним способом.

6.2.16. Перевірка щільності киснепроводів, вентилів балонів і затисків, арматури рамп, рукавів повинна проводитись за допомогою мильного розчину чи за допомогою газоаналізатора не рідше одного разу на 6 місяців.

6.2.17. Експлуатація змонтованих і випробуваних киснепроводів допускається тільки після приймання їх заводською комісією, що призначається уповноваженою особою.

6.2.18. У неметалевих деталях устаткування, арматури, що працюють у контакті з киснем, не допускається наявність тріщин, подряпин тощо.

6.2.19. Вибір ущільнювальних (прокладних) матеріалів, матеріалів рухливих ущільнень, ущільнювальних матеріалів запірних органів арматури, розділових мембран виконується за ГОСТ 12.2.052-81.

6.2.20. Шланги (рукава), що застосовуваються для підведення кисню до місць споживання, повинні бути міцними, гнучкими і відповідати вимогам ОСТ 26-05-708-87 "Ниппели к резиновым рукавам аппаратуры для газопламенной обработки металлов. Конструкция и размеры. Общие технические требования".

6.2.21. Довжина шлангів для кисневого різання залежно від умов роботи повинна становити 8-20 м.

Кисневі шланги необхідно випробовувати за допомогою надлишкового тиску 2 МПа (20 кгс/кв.см).

6.2.22. Технологія нанесення ущільнювального матеріалу повинна виключати його потрапляння в "проточну" частину устаткування. Надлишки його, видавлені з роз'ємів, повинні бути видалені.

6.2.23. Розміщення і експлуатація резервуарних установок з рідким киснем повинні відповідати вимогам законодавства.

6.2.24. Не допускається експлуатація посудини, якщо після заливання рідкого кисню відбувається обмерзання зовнішньої її частини.

6.2.25. Не допускається експлуатація резервуарів, устаткування і трубопроводів рідкого кисню при несправних запобіжних клапанах, що відключає пристрої, а також при їх відсутності.

6.2.26. Не допускається застосовування устаткування (рукава, редуктори тощо) для рідкого кисню, якщо раніше воно використовувалося для інших зріджених газів.

6.2.27. При проведенні робіт в ємностях з-під кисню необхідно користуватися сходами і інструментами з матеріалів, що виключають іскроутворення (латунь, бронза тощо).

6.2.28. Теплоізоляційні матеріали, що у процесі роботи устаткування можуть контактувати з рідким киснем, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів.

6.2.29. Стаціонарні газозабірні пости пальних газів повинні бути оснащені запобіжними рідинними затворами закритого типу і відповідною запірною арматурою.

6.2.30. Централізована подача газів до газозабірних постів повинна здійснюватися під тиском, що не перевищує зазначеного в технічних характеристиках газозабірних постів, але не більше 1,5 МПа (15 кгс/кв.см) для кисню і не більше 0,15 МПа (1,5 кгс/кв.см) для пального газу. Регулювання тиску і підтримку його в заданих параметрах слід здійснювати мережними регуляторами.

6.2.31. Підключення газорізальної апаратури до постів кисню, подача якого централізована, може здійснюватися без балонних кисневих редукторів.

6.2.32. При підключенні газових різаків безпосередньо до балонів з киснем і пальним газом встановлення на балони редукторів є обов'язковим. Роботи по підключенню газових різаків до балонів з киснем і пальним газом повинні виконуватися з додержанням вимог нормативно-правових актів.

6.2.33. У разі роботи апаратури на рідкому пальному ємність з пальним слід заповнювати не більше ніж на 4/5 її об'єму. Така ємність повинна мати манометр або зворотний клапан.

Рідке пальне (гас), що заливається в ємність, повинно бути профільтрованим. Застосування етилового бензину як рідкого пального не допускається.

Робочий тиск у ємності не повинен перевищувати 0,25 МПа (2,5 кгс/кв.см). При перервах у роботі тиск у ємності повинен скидатися.

6.2.34. До одного балона, рідинного затвора чи зворотного клапана може бути приєднаний тільки один пальник чи різак.

6.2.35. На постійних робочих місцях газорізальників повинні бути пристосування для підвіски різаків під час перерв у роботі.

6.2.36. Газорізальна апаратура (різаки, пальники, редуктори, бачки і гумовотканинні рукави) перед видачею в експлуатацію повинна бути знежирена і перевірена на справність.

6.2.37. Гумовотканинні рукави, застосовувані для подачі під тиском пальних газів, кисню і рідкого пального до апаратури для газового і гасового різання металобрухту, повинні відповідати ГОСТ 9356-75 "Рукава резиновые для газовой сварки и резки металлов. Технические условия" (далі - ГОСТ 9356-75).

6.2.38. До апаратів рукава повинні приєднуватися за допомогою гофрованих ніпелів. Кінці рукавів закріплюються на них спеціальними кріпильними хомутиками. При необхідності з'єднання кінців двох рукавів варто користуватися двосторонніми ніпелями.

6.2.39. Рукав повинен складатися не більш ніж із трьох шматків, закріплених хомутиками. Максимальна довжина таких шматків повинна бути 3 м.

6.3. Транспорт

6.3.1. Експлуатація автомобільного транспорту на території підприємства повинна відповідати вимогам Правил дорожнього руху.

6.3.2. У районі маневрових операцій повинні бути створені умови для безпечного їх проведення.

6.3.3. Швидкість руху транспорту на переїздах, стрілках повинна встановлюватися уповноваженою особою залежно від місцевих умов.

6.3.4. На в'їзних залізничних прорізах у цехах повинні бути встановлені світлова і звукова сигналізація.

6.3.5. Передавальні візки повинні бути обладнані кінцевими вимикачами і сигнальним пристроєм, що включається одночасно з візком, який пересувається, а ходові колеса - відбійними щитками.

6.3.6. Шляхи пересування передавальних візків повинні бути в справному стані і мати тупикові упори. Кабельні (тролейні) траншеї повинні бути перекриті міцним настилом.

6.3.7. Будова і експлуатація візків повинні виключати можливість падіння вантажів при їх переміщенні, а також самоперекидання візка при його навантаженні, розвантаженні чи транспортуванні.

6.3.8. Відстань між крайніми виступаючими частинами візка і конструкціями будинку, устаткуванням або складованими в цеху матеріалами повинна бути не менше 0,7 м з обох боків візка.

6.3.9. Автовивантажувачі, бічні автоперекидачі повинні бути обладнані ключем-биркою, кінцевими вимикачами висоти підйому, упорами і запобіжними ланцюгами, що надійно утримують автотранспорт у нахиленому положенні.

6.3.10. Технічний стан транспортних засобів, які використовуються для перевезення рідкого кисню, повинен відповідати вимогам інструкцій заводів-виготовлювачів і інструкцій підприємств-постачальників і споживачів рідкого кисню.

6.3.11. Будова автоцистерн повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів. Вихлопна труба з іскрогасильною сіткою і глушник від двигуна повинні бути виведені до передньої частини автоцистерни з нахилом вихлопного отвору вниз. Автоцистерна обладнується двома вуглекислотними вогнегасниками ОУ-2.

6.3.12. Транспортування рідкого кисню на невелику відстань дозволяється по теплоізольованих трубопроводах, змонтованих з підйомом у бік напрямку потоку рідини.

6.3.13. Злив рідкого кисню із залізничних цистерн, наповнення автоцистерн повинні регламентуватися інструкціями з охорони праці, розробленими та затвердженими на підприємстві з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98.

6.3.14. При транспортуванні ємності з рідким киснем вся арматура повинна охоронятися від забруднення і замаслювання.

6.3.15. Стаціонарні і транспортні ємності для рідкого кисню і посудини газифікаторів не менше двох разів на рік, а також при будь-якій підозрі на появу в них мастила повинні знежирюватися. Вибір способу знежирення і засобів, що знежирюють, слід робити відповідно до СТП 2082-594-05 "Методы обезжиривания. Общие требования к технологическим процессам" (далі - СТП 2082-594-05).

6.3.16. Влаштування і експлуатація ліфтів повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.09.2008 N 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за N 937/15628 (НПАОП 0.00-1.02-08).

6.4. Вимоги безпеки при ремонті агрегатів та обладнання

6.4.1. Ремонт устаткування повинен проводитися в терміни, передбачені графіком, затвердженим у встановленому порядку, і відповідно до Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20.08.2008 N 183, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.09.2008 за N 863/15554 (далі - НПАОП 27.1-1.06-08).

6.4.2. Капітальні і поточні ремонти устаткування повинні проводитися за розробленими і затвердженими проектами організації робіт. У проектах організації робіт повинні вказуватися заходи щодо забезпечення безпечних умов праці на кожний ремонт і відповідно до чинної нормативної документації повинна бути призначена особа, відповідальна за проведення ремонту.

6.4.3. Ремонтні майданчики кранів повинні бути обладнані підіймальними пристроями, що забезпечують підйом і спуск необхідних деталей і вузлів крана, що ремонтуються.

6.4.4. Відповідно до НПАОП 27.1-1.06-08 перед початком ремонтних робіт усі працівники, що беруть участь у ремонті, повинні бути ознайомлені з проектом організації робіт.

6.4.5. Устаткування газорегуляторного пункту (ГРП) і газорегуляторної установки (ГРУ) повинно проходити планово-попереджувальні огляди і ремонти в терміни, передбачені графіком, затвердженим уповноваженою особою. При цьому не менше одного разу на рік повинна передбачатися ревізія з розбиранням усього устаткування. Перевірка, настроювання запобіжних і викидних клапанів проводяться не рідше одного разу на два місяці.

6.4.6. Внутрішньоцехові газопроводи необхідно ремонтувати залежно від характеру ремонту за графіком планово-попереджувальних робіт, затвердженим уповноваженою особою. Виявлений витік газу необхідно усувати негайно. Трубопроводи в будинках цехів повинні прокладатися відкрито.

6.4.7. Ремонт киснепроводів, арматури, підтяжку фланцевих з'єднань тощо необхідно робити після зняття тиску.

6.4.8. При проведенні ремонту на киснепроводах чи кисневому устаткуванні в місцях, де можуть перебувати працівники, вміст кисню не повинен перевищувати 23%.

6.4.9. Розбирання і ремонт вузлів устаткування і апаратури, що працюють у кисневому середовищі, необхідно робити спеціальним знежиреним інструментом в іскробезпечному виконанні, у незамасленому одязі і незамасленими руками.

6.4.10. Ремонт апаратів, посудин, приладів і комунікацій, у яких знаходився рідкий кисень, повинен здійснюватися тільки після їх нагрівання до плюсових температур і видалення з них газоподібного кисню продувкою повітрям.

6.4.11. Агрегати і устаткування, що зупинені на ремонт, повинні бути відключені від діючого устаткування і трубопроводів (газу, пари, повітря тощо).

6.4.12. Перед початком ремонту всі сходи, майданчики і територія ремонтних робіт повинні бути очищені від сміття.

Перед ремонтом устаткування повинна бути відключена подача електроенергії до електроприймачів, електросхеми розібрані, а на пускових приладах чи рукоятках рубильників вивішено плакат: "Не включати, працюють люди!". Знімати попереджувальний плакат і включати устаткування і трубопроводи в роботу можна тільки з дозволу уповноваженої особи.

При виконанні ремонтних робіт повинна застосовуватися биркова система. Допуск працівників у зону ремонту без захисних касок не допускається.

6.4.13. У кожному цеху повинна бути розроблена та затверджена уповноваженою особою інструкція з вказівкою об'єктів і устаткування, ремонт яких повинен виконуватися із застосуванням биркової системи, нарядів-допусків чи з оформленням проекту організації робіт.

Налагоджувальні роботи та огляди механізмів у дії за бірочною системою повинні здійснюватися відповідно до нормативно-правових актів.

6.4.14. Проведення ремонтних робіт на висоті слід виконувати відповідно до вимог Інструкції з охорони праці під час виконання електромонтажних робіт на висоті, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 254, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.07.2001 за N 618/5809 (НПАОП 0.00-5.26-01), та Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07), а безпечний доступ до місць роботи повинен бути забезпечений шляхом встановлення сходів, риштовань, підвісних майданчиків чи колясок. На риштованнях повинна бути вказана їх вантажопідйомність.

У разі виконання робіт на висоті в два і більше яруси між ними мають бути влаштовані міцні перекриття. При виконанні робіт на висоті без риштовань або колясок повинні застосовуватися запобіжні пояси.

6.4.15. Викидання з висоти різноманітних матеріалів і деталей устаткування після ремонту не допускається.

6.4.16. Підйом і переміщення важких предметів (деталей устаткування, будівельних матеріалів і тощо) під час ремонту повинні бути механізованими.

Не допускається використання газопроводів і їх несучих колон як опори для піднімання вантажів.

6.4.17. У проектах організації ремонтних робіт повинна бути визначена зона ремонту і передбачені безпечні проходи до робочих місць, майстерень, а також до місць відпочинку працівників. Місця виконання ремонтних робіт і всі проходи повинні бути освітлені згідно з ДБН В.2.5-28-2006; необхідно систематично прибирати сміття і відходи матеріалу.

6.4.18. Кисень до місця проведення автогеннозварювальних робіт повинен підводитися від розподільної рампи. Подача кисню в балонах допускається у виняткових випадках з дотриманням вимог цих Правил.

6.4.19. Зварювальні роботи повинні виконуватися відповідно до ГОСТ 12.3.003-86* "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.003-86*).

6.4.20. При підвищенні концентрації шкідливих домішок у повітрі вище допустимих норм на дільниці проведення ремонтних робіт усі працівники з цієї дільниці повинні бути негайно виведені в безпечні місця.

6.4.21. Розбирання риштовання повинно починатися згори вниз за етапами і ярусами. У міру розбирання всі елементи риштовань повинні опускатися вниз на тросах або канатах за допомогою блоків і лебідок. Перед розбиранням риштовання повинні бути очищені від сміття. Розбирання риштовань повинно виконуватися під безпосереднім наглядом уповноваженої особи.

6.4.22. Профілактика і відбудовний ремонт газорізальної апаратури, а також перевірка і дослідження її після ремонту повинні здійснюватися в централізованому порядку.

6.4.23. Ремонт і наладку ножиць слід робити при піднятих повзунах механізмів притиску і різання, установлених на запобіжних фіксаторах. При заміні і регулюванні ножів, заміні лицювальної плити під притиском варто користуватися передбаченими в конструкції ножиць спеціальними фіксаторами повзунів у піднятому положенні.

6.4.24. Після закінчення ремонтних робіт біля кожного агрегату повинно бути прибране сміття, матеріали, що залишилися, відновлені всі огородження, а устаткування пофарбоване.