• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил охорони праці для виробництв суховальцьованих паст, нітролінолеуму, нітролінолеумної мастики, нітролаків, нітромастик, целулоїду і виробів з нього, пластичних мас, синтетичних смол, електроізоляційних матеріалів і гумотехнічних виробів

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  | Наказ, Правила від 29.07.2009 № 115
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 29.07.2009
  • Номер: 115
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 29.07.2009
  • Номер: 115
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
Н А К А З
29.07.2009 N 115
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 серпня 2009 р.
за N 790/16806
Про затвердження Правил охорони праці для виробництв суховальцьованих паст, нітролінолеуму, нітролінолеумної мастики, нітролаків, нітромастик, целулоїду і виробів з нього, пластичних мас, синтетичних смол, електроізоляційних матеріалів і гумотехнічних виробів
Відповідно до Закону України "Про охорону праці"
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила охорони праці для виробництв суховальцьованих паст, нітролінолеуму, нітролінолеумної мастики, нітролаків, нітромастик, целулоїду і виробів з нього, пластичних мас, синтетичних смол, електроізоляційних матеріалів і гумотехнічних виробів (далі - Правила), що додаються.
2. З набранням чинності цими Правилами вважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила по технике безопасности и промышленной санитарии для производств суховальцованных паст, нитролинолеума, линолеумной мастики, нитролаков, нитроэмалей, нитромастики, целлулоида и изделий из него, пластических масс, синтетических смол, электроизоляционных материалов и резиновых технических изделий", затверджені 14.08.73 заступником Міністра В.Раєвським.
3. Цей наказ набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
4. Начальнику управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Морозову В.М. протягом п'яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. унести Правила до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити їх на веб-сторінці Держгірпромнагляду.
6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Дунаса С.В.
Голова Держгірпромнагляду
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Міністра України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи
Голова Державного комітету
ядерного регулювання України
Перший віце-президент -
головний учений секретар НАН України
академік НАН України
Заступник голови Центральної Ради
профспілки працівників хімічних
та нафтохімічних галузей
промисловості України
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України
Генеральний директор
Федерації роботодавців України
В.о. президента Всеукраїнської
асоціації роботодавців
Президент Спілки орендарів
і підприємців України
В.о. президента Спілки підприємців
малих, середніх і приватизованих
підприємств України
Головний державний
санітарний лікар України,
Перший заступник
Міністра охорони здоров'я України
Заступник Міністра
промислової політики України
С.О.Сторчак




В.Третьяков

О.А.Миколайчук


А.П.Шпак



М.В.Мицько



С.Богданов

В.Грищенко

В.Биковець

Віктор Хмільовський


В.Биковець



О.М.Біловол

В.В.Севернюк
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
29.07.2009 N 115
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 серпня 2009 р.
за N 790/16806
ПРАВИЛА
охорони праці для виробництв суховальцьованих паст, нітролінолеуму, нітролінолеумної мастики, нітролаків, нітромастик, целулоїду і виробів з нього, пластичних мас, синтетичних смол, електроізоляційних матеріалів і гумотехнічних виробів
I. Загальні положення
1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання з виробництва суховальцьованих паст, нітролінолеуму, нітролінолеумної мастики, нітролаків, нітромастик, целулоїду і виробів з нього, пластичних мас, синтетичних смол, електроізоляційних матеріалів і гумотехнічних виробів.
1.2. Правила регламентують вимоги щодо безпечного виконання робіт та технологічних процесів під час виробництва суховальцьованих паст, нітролінолеуму, нітролінолеумної мастики, нітролаків, нітромастик, целулоїду і виробів з нього, пластичних мас, синтетичних смол (далі - хімічні композиції), електроізоляційних матеріалів і гумотехнічних виробів (далі - вироби).
1.3. Під час проведення технологічних процесів з виготовлення хімічних композицій і виробів на працівників можуть діяти ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация":
Фізичні:
Машини і механізми, що рухаються, рухомі частини виробничого обладнання, підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони хімічними речовинами, а саме: нітроклітковина, розчинники, розріджувачі, смоли, пластифікатори, барвники, пігменти, підвищена або знижена температура поверхонь, обладнання, матеріалів; підвищена або знижена температура повітря робочої зони; підвищений рівень шуму на робочому місці; підвищений рівень вібрації; підвищена або знижена вологість повітря; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень електромагнітного випромінювання; недостатня освітленість робочої зони.
Хімічні:
а) вплив на організм людини:
токсичні;
дратівливі;
сенсибілізовані;
б) проникнення в організм людини через:
органи дихання;
шкірні покриви і слизові оболонки.
Психофізичні:
фізичні перевантаження (статистичні та динамічні);
нервово-психічні перевантаження (монотонність праці, емоційні перевантаження).
II. Терміни та визначення
2.1. У Правилах терміни вживаються у значеннях, визначених Законом України "Про охорону праці", національним стандартом ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять (далі - ДСТУ 2293-99).
2.2. Скорочення:
ДБН - державні будівельні норми;
ДСП - державні санітарні правила;
ДСН - державні санітарні норми;
ДІВ - джерела іонізуючого випромінювання;
ДГН - державні гігієнічні нормативи;
НПА - нормативно-правовий акт;
СНиП - "строительные нормы и правила";
ГОСТ - міждержавний стандарт;
ССБТ - "система стандартов безопасности труда";
ДСанПіН - державні санітарні правила і норми України;
ДСТУ - державний стандарт України;
ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;
НАПБ - нормативний акт з пожежної безпеки;
НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;
ГДК - граничнодопустима концентрація.
III. Загальні вимоги
3.1. Планувальні, об'ємно-планувальні, конструктивні рішення, а також санітарно-технічне обладнання виробничих будівель та споруд повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.09.88 N 196, СНиП 2.11.01-85* "Складские здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 N 280, СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджених постановою Держкоммістобудування України від 28.12.94 N 106 (далі - СНиП 2.04.05-91), ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (далі - ДБН В.1.1-7-2002), ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Держбуду України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В.2.5-28-2006), та цих Правил.
3.2. Територія підприємства і розташовані на ній будівлі мають відповідати вимогам СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.80 N 213 (далі - СНиП II-89-80), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП N 173-96), ДСТУ 3273-95 "Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги", ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования" та цих Правил.
3.3. Територія підприємства, а також будівлі, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з вимогами міждержавного стандарту ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" та ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір".
3.4. Забезпечення пожежної безпеки на об'єктах виробничих будівель і споруд під час експлуатації, проектування, нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення та капітального ремонту повинно здійснюватися відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.
3.5. Виробничі будівлі та споруди мають бути обладнані засобами пожежогасіння, сигнальними та аварійними пристроями відповідно до ДБН В.2.5-13-98* "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (далі - ДБН В.2.5-13-98*), та ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".
3.6. Порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, навчання та перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму регулюється Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12. 2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).
3.7. Виробничі будівлі і споруди необхідно оглядати двічі на рік з метою визначення можливості їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва, архітектури та житлової політики і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864.
3.8. Категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки слід визначати для приміщень, будинків та зовнішніх установок відповідно до вимог чинного законодавства.
3.9. Порядок роботи в цехах з розчинниками і гумовими клеями повинен відповідати вимогам Загальних правил вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв, затверджених наказом Держгіртехнагляду СРСР 06.09.88 (НПАОП 0.00-1.41-88).
3.10. Робочі місця повинні забезпечувати належні безпечні та здорові умови праці та відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" та ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования".
3.11. Зварювальні та інші вогневі роботи повинні виконуватися відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.
3.12. Під час розміщення в одному виробничому приміщенні різних за шкідливістю виробничих дільниць передбачають заходи, що виключають розповсюдження шкідливих продуктів по виробничому приміщенню відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.
3.13. Винесення окремих стадій виробництва в ізольовані приміщення слід проводити за ознакою найбільшої їх шкідливості, щоб забезпечити готову продукцію від забруднення фарбувальним пилом відповідно до вимог ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрыво-опасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" і НАПБ Б.03.002-2007.
3.14. Рідку сировину і напівфабрикати дозволяється розміщувати в ємностях поза будівлею на відстані 5 - 10 м від виробництва залежно від способу зберігання (підземні, напівпідземні, наземні сховища) відповідно до вимог СНиП 2.09.02-85* Територія з розташованими на ній ємностями є складовою частиною основного виробництва.
3.15. Складські приміщення для зберігання рідкої сировини і напівфабрикатів мають відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85* та СНиП 2.11.01-85*.
3.16. Виробничі приміщення, а також приміщення для зберігання сировини, напівфабрикатів і готової продукції повинні бути обладнані природною та припливно-витяжною вентиляцією і системами опалення згідно з СНиП 2.04.05-91.
3.17. Санітарно-гігієнічні умови мікроклімату виробничих приміщень повинні відповідати Санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень, затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (ДСН 3.3.6.042-99).
3.18. Вибухозахищені вентилятори повинні підлягати планово-попереджувальному огляду, ремонту і технічному випробуванню відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
3.19. Виробничі відділення повинні бути обладнані вентиляторами, виконаними у вибухобезпечному виконанні згідно з чинними нормативно-технічними документами.
3.20. Для скорочення комунікацій дозволяється розосередження місць фасування в цеху, наближення їх до основних агрегатів, які виробляють продукцію. Комори з рідкою сировиною і напівфабрикатами найкраще розміщувати на верхніх поверхах або на верхніх майданчиках відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.41-88.
3.21. Виробництво хімічних композицій і виробів здійснюється в одноповерховому будинку з розташуванням обладнання на майданчиках. Дозволяється здійснювати ці виробництва в багатоповерховому будинку з поповерховим розташуванням обладнання згідно з вимогами СниП 2.09.02-85* та СНиП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 29.12.85 N 263.
3.22. Не дозволяється використовувати сполучення між приміщеннями, які за ступенем пожежонебезпечності належать до категорії "А", з приміщеннями інших категорій відповідно до вимог НАПБ Б.03.002-2007.
3.23. Взаємне розташування окремих відділень і компонування обладнання має забезпечити можливість достатньої аерації усіх виробничих приміщень і природне освітлення відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006.
3.24. Не дозволяється використовувати підвальні і підземні приміщення для виробничих і складських приміщень, де зберігаються горючі і легкозаймисті речовини і матеріали.
3.25. Дозволяється обладнання заглиблень і приямків для нижніх головок елеваторів, електропідйомників при обов'язковому здійсненні заходів, які виключають проникнення в ці заглиблення парів рідких продуктів. При цьому заглиблення і приямки перекриваються гратчастими перекриттями, а припливна вентиляція повинна гарантувати безперешкодну подачу до них повітря. Вентилятори повинні бути обладнані блокуванням, що виключає пуск і роботу пов'язаного з ними технологічного обладнання при непрацюючому вентиляторі.
3.26. При розташуванні обладнання в одноповерховому будинку на майданчиках останні потрібно розташовувати по висоті на одному рівні. Якщо за умовами обслуговування апаратів або технологічно це неможливо, необхідно забезпечити з'єднання майданчиків, які розташовані на різних рівнях, за допомогою стаціонарних або приставних драбин.
3.27. Побутові й адміністративні приміщення розташовуються ізольовано від виробничих і складських приміщень і мають зовнішні виходи.
Дозволяється сполучення цих приміщень з виробничими тільки через протипожежний тамбур - шлюз 1-го типу, який має протипожежні двері 1-го типу зі сторони виробничих приміщень відповідно до класифікації протипожежних перешкод, передбачених вимогами ДБН В.1.1-7-2002.
Двері евакуаційних виходів і двері на шляхах евакуації повинні відкриватися в напрямку виходу людей з приміщення, за винятком випадків, передбачених вимогами ДБН В.1.1-7-2002.
3.28. Підлоги у виробничих приміщеннях мають бути масло-, бензо- та кислотостійкими, мати стійке покриття, що запобігає їх зношенню.
3.29. У виробничих приміщеннях повинні застосовуватись металеві майданчики для обслуговування обладнання, покриті листовою гумою або пластмасовими плитами з висотою бортів по краях не менше 100 мм для запобігання падінню сторонніх предметів на нижні поверхи або майданчики.
3.30. При підготовці до фільтрації сіток, вкладишів, дисків (обробка лугом) працівники повинні працювати в захисних окулярах, гумових рукавицях, прогумованому фартуху і в гумовому взутті відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв. Частина 2, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 13.12.2007 N 305, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.03.2008 за N 264/14955 (далі - НПАОП 24.0-3.03-07), і ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация".
3.31. Для зменшення пожежонебезпечності підприємства в цілому і централізації спеціальних засобів пожежогасіння виробництво хімічних композицій і виробів повинно розміщуватися в районі інших виробництв тієї самої категорії пожежонебезпечності відповідно до вимог СНиП II-89-80.
3.32. У зв'язку з пожежовибухонебезпечністю цих виробництв не дозволяється складувати біля них сировину, готову продукцію, брудну тару.
3.33. Під'їзди до виробництв повинні бути автомобільні і залізничні. При цьому всередині приміщень залізничні перевезення необхідно здійснювати тільки за допомогою тепловоза або мотовоза відповідно до вимог чинного законодавства.
3.34. Склади рідкої сировини повинні бути віддалені від виробництва на відстань відповідно до вимог СНиП 2.11.01-85*.
3.35. Склад твердої сировини може розміщуватись в одному будинку з виробництвом, крім складу нітроклітковини, який має бути на території, відокремленій від основного виробництва.
3.36. Порожню тару необхідно зберігати на асфальтованому або брукованому майданчику, який має зручні під'їзди для транспорту з будь-якого боку.
3.37. Навантаження на вантажні автомобілі, залізничні вагони і напіввагони і розвантаження з них усіх видів вантажів потрібно виконувати відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 18.12.2007 N 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.12.2007 за N 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07), і ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности".
3.38. У всіх виробничих приміщеннях, де зберігається або використовується нітроклітковина (колоксилін), а також колоксиліноводна суміш, не дозволяється її розсипання, запилення, пролиття та/або розбризкування. Розсипаний або пролитий продукт повинен бути негайно прибраний, а місце, де знаходився продукт, протерте вологою ганчіркою. У приміщенні і на обладнанні пил від продукту повинен прибиратися вологим способом один раз на зміну.
3.39. Не дозволяється підсихання нітроклітковини і потрапляння на зовнішні поверхні обладнання, опалювальних приладів і комунікацій.
3.40. Не дозволяється працювати із замерзлим колоксиліном.
3.41. Дозволяється зберігати колоксилін у виробничих приміщеннях у кількостях, які не перевищують одного завантаження для виготовлення хімічних композицій.
3.42. Нітроклітковина повинна зберігатися у закритій тарі на стелажах.
3.43. У приміщеннях, де зберігається нітроклітковина, повинна підтримуватись відносна вологість не нижче 65% за рахунок кондиціювання згідно з СНиП 2.04.05-91.
3.44. Не дозволяється банки або мішки з нітроклітковиною волочити, кидати.
3.45. Освітлення приміщень, де зберігається нітроклітковина, повинно бути у вибухобезпечному виконанні згідно з вимогами ДБН В.2.5-28-2006.
3.46. У приміщеннях, де зберігається і використовується нітроклітковина, дозволяється користуватися інструментом тільки з іскробезпечних матеріалів (латунь, мідь, бронза).
3.47. Усі інструменти після їх використання повинні бути старанно очищені від нітроклітковини і зберігатися в спеціально відведеному місці відповідно до вимог Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 254, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.07.2001 за N 616/5807 (НПАОП 0.00-5.24-01).
3.48. Територія підприємства, виробничі приміщення повинні утримуватися в чистоті. Відходи виробництва необхідно видаляти з цехів на відведені для цих цілей майданчики і регулярно направляти на переробку.
3.49. Прибирання основних та допоміжних приміщень, очищення шибок, світильників повинно бути механізованим із застосуванням пересувних платформ, гідравлічних підйомників, стаціонарних та пересувних пилососних установок.
3.50. Не дозволяється загромадження доріг, проїздів, під'їздів, а також підступів до протипожежного обладнання, засобів пожежогасіння, сигналізації та зв'язку.
3.51. Дорожні знаки і покажчики безпеки руху на території підприємства встановлюються відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306, до вимог ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування" та схеми маршрутів руху автотранспорту. На території підприємства, неподалік воріт для в'їзду і виїзду автотранспорту, повинна бути схема маршрутів руху автотранспорту територією підприємства, яка узгоджується зі службою пожежної безпеки підприємства, службою охорони праці і затверджується керівником підприємства відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04), і Типового положення про службу пожежної безпеки, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 369, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.12.2003 за N 1121/8442 (НАПБ Б.02.010-2003).
3.52. Рух транспорту і пішоходів на території підприємства і всередині цехів повинен здійснюватись відповідно до порядку, встановленого на підприємстві. При цьому швидкість руху транспорту на території підприємства не повинна перевищувати 10 км/год на прямих ділянках дороги, 5 км/год - на поворотах і 2 км/год - у виробничих приміщеннях.
3.53. Кількість і розташування виходів, обладнання дверей, сходових кліток, галерей, переходів, майданчиків і перекриттів повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002.
3.54. Споруди висотою в два і більше поверхів при безгорищному перекритті повинні мати вихід на дах.
3.55. Місця виходів вказують стрілками на табличках, розміщених на колонах, або на інших видних місцях.
3.56. Сигнальні кольори необхідно застосовувати для знаків безпеки поверхонь конструкцій, пристосувань і елементів виробничого обладнання, що є джерелом небезпеки для працюючих, відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
Знаки безпеки встановлюються на території підприємств, на будівельних майданчиках, у виробничих приміщеннях, на робочих місцях і на виробничому обладнанні.
3.57. Усі трубопроводи, вентилі і крани на них повинні бути пофарбовані у спеціальні кольори відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
3.58. Крім цього, необхідно виконувати такі заходи:
трубопроводи, покладені на відстані 200 мм один від одного, повинні з'єднуватися між собою через кожні 10 - 20 м перемичками із сталевої стрічки розміром 20 х 3 мм;
металеві перемички повинні виконуватися під болти із зачищенням останніх;
перед входом у вибухонебезпечні цехи необхідно обладнувати заземлені зони з електропровідними підлогами для зняття зарядів статичної електрики, яка може накопичуватися на людях;
паси ремінних передач повинні змащуватися графітовою змазкою.
3.59. Для пожежогасіння у виробництві хімічних композицій необхідно застосовувати установки піногасіння, парогасіння, гасіння інертним газом відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98*.
3.60. Усі виробничі приміщення повинні мати пожежні щити (стенди), обладнані ломами, баграми, лопатами, вогнегасниками, азбестовими полотнами, ящиками із сухим піском, совками або лопатами. Для збирання брудного обтирального матеріалу повинні бути встановлені спеціальні ящики.
3.61. Вогнегасники, що знаходяться у виробничих приміщеннях підрозділів, та засоби виклику пожежної охорони передаються під відповідальність (збереження) керівників цих підрозділів або осіб, які їх заміщують.
3.62. Приміщення повинні обладнуватись автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації згідно з чинними нормативно-технічними документами.
3.63. Приміщення будівель депо, а також окремі та складські приміщення повинні мати первинні засоби пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 та Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004).
3.64. Протипожежне обладнання повинно бути легкодоступним для використання. Пожежні щити (стенди) та інвентар повинні бути пофарбовані в червоний колір і утримуватися у повній справності.
3.65. Використання протипожежного інвентарю допускається лише за прямим призначенням і для ліквідації аварій.
3.66. У побутових і допоміжних приміщеннях допускається водяне опалення.
3.67. Температура повітря в робочій зоні виробничих приміщень для запобігання посиленню випаровуваності розчинників з низькою температурою кипіння не повинна бути вищою за +16 - 18 град.С взимку і +20 - 25 град.С влітку.
3.68. У разі зниження температури зовнішнього повітря нижче +8 град.С кожне відчинення воріт повинно бути зблоковане з автоматичним вмиканням повітряної теплової завіси.
3.69. Для зниження накопичення статичної електрики відносна вологість повітря в цеху в літній час повинна бути не нижче 65 - 80% і регулюватися встановленням зволожувальних пристроїв згідно з вимогами ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования".
3.70. Регулювання температури припливного повітря повинно бути автоматизованим.
3.71. Місце для забору припливного повітря повинно бути вибране в зоні, що гарантує повітря від забруднень виробничими, вентиляційними і автомобільними викидами.
3.72. Припливна вентиляція може бути єдиною для всіх виробничих приміщень, що належать до однієї категорії за ступенем пожежонебезпеки. У цьому випадку вентиляція обов'язково повинна мати автоблокування.
3.73. У виробництві хімічних композицій обов'язковим є обладнання аварійної витяжної вентиляції у місцях зберігання розчинників на випадок несправностей або аварій у виробництві, які можуть призвести до розливу розчинників та інших рідких продуктів і до їх посиленого випаровування. Відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 кратність повітрообміну у виробничих приміщеннях з виділеннями шкідливих або горючих газів встановлюється не менше однократного повітрообміну на 1 годину, а у приміщеннях висотою понад 6 м - не менше 6 куб.м/г на 1 кв.м приміщення.
3.74. У приміщеннях виробництв хімічних композицій повинні бути встановлені світильники вибухозахищені і пилонепроникні, а в місцях виділення парів розчинників - вибухобезпечні згідно з чинними нормативно-технічними документами.
3.75. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці та на роботах, пов'язаних із забрудненням, працівники повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 07.09.2004 N 194, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.10.2004 за N 1362/9961 (НПАОП 24.0-3.01-04), і Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду України від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).
3.76. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99); Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99); ГОСТ 12.1.012-2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".
3.77. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89.
3.78. У цехах і на дільницях, де рівень шуму перевищує санітарні норми, працівники повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від шуму відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности".
3.79. Вібраційна безпека працівників забезпечується дотриманням вимог ГОСТ 12.1.012-2008, ГОСТ 12.4.002-97 "ССБТ. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытания", ГОСТ 12.4.024-76* "ССБТ. Обувь специальная виброзащитная. Общие технические требования".
3.80. Працівники, зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, мають бути забезпечені безплатним лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою відповідно до вимог Порядку безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці, затверджених постановою Держкомпраці СРСР від 16.12.87 N 731/П13 (НПАОП 0.00-4.36-87).
3.81. Працівники мають бути забезпечені водою для пиття відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (далі - ДСанПіН), та ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством".
Забезпечення працівників питною водою необхідно проводити встановленням питних фонтанчиків.
3.82. Працівники, які зайняті на роботах із шкідливими речовинами, повинні забезпечуватися мийними засобами та засобами, що нейтралізують небезпечну дію на організм або шкіру шкідливих речовин, відповідно до вимог чинного законодавства.
3.83. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять в обов'язковому порядку медичний огляд відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.
3.84. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників підприємств проводиться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).
3.85. Санітарно-побутові приміщення відповідно до вимог чинного законодавства повинні мати:
гардеробні;
душові та вмивальні;
камери для знепилення спецодягу;
кімнати для сушіння;
механічні пральні, ремонтні майстерні для спецвзуття та спецодягу;
приміщення особистої гігієни для жінок;
вбиральні;
кімнати для паління;
приміщення для видачі молока.
3.86. Зберігати одяг у гардеробних необхідно в закритих шафах. Шафи фарбуються з внутрішнього та зовнішнього боків емалевою фарбою світлих тонів.
3.87. Стелі в душових повинні бути пофарбовані в світлі тони вологостійкою фарбою, а стелі інших побутових приміщень - незмивними фарбами.
3.88. Вживати їжу дозволяється тільки в спеціальних приміщеннях і їдальнях, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.
3.89. Куріння у виробничих приміщеннях не дозволяється. Для куріння повинні передбачатися спеціально обладнані місця.
3.90. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности".
3.91. Не допускаються жінки до виконання робіт, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260, а також до підіймання та переміщення вантажів відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.
3.92. Не допускаються неповнолітні особи до робіт, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385.
3.93. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві необхідно здійснювати відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (1112-2004-п ) (НПАОП 0.00-6.02-04).
3.94. На кожному підприємстві розробляються інструкції з охорони праці для видів робіт і професій відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 N 9, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (ДНАОП 0.00-4.15-98).
3.95. Використання у складі виробничого, ремонтного чи вимірювального обладнання джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ) має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання ДІВ відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), та забезпечення радіаційної безпеки для працівників згідно з Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62, та Основними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).
3.96. Показники пожежовибухонебезпечних речовин, що використовуються у виробництві суховальцьованих паст, нітролінолеуму, нітролінолеумної мастики, нітролаків, нітромастик, целулоїду і виробів з нього, пластичних мас, синтетичних смол, електроізоляційних матеріалів і гумотехнічних виробів, визначаються відповідно до вимог ГОСТ 12.1.044-89.
IV. Вимоги безпеки під час експлуатації основного технологічного обладнання підприємств для виробництва суховальцьованих паст, нітролінолеуму, нітролінолеумної мастики, нітролаків, нітромастик, целулоїду і виробів з нього, пластичних мас, синтетичних смол, електроізоляційних матеріалів і гумотехнічних виробів
4.1. Для забезпечення безпечної експлуатації виробництва хімічних композицій необхідне дотримання інструкцій з охорони праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98.
4.2. Для контролю концентрації парів розчинників у повітрі робочої зони в найнебезпечніших місцях повинні бути встановлені відповідні газоаналізатори, що сигналізують про перевищення граничнодопустимих концентрацій хімічних речовин.
4.3. Підготовку і зважування колоксиліну для разових завантажень в апарати необхідно здійснювати в ізольованих розважувальних кімнатах витратних складів колоксиліну.
4.4. Подавати колоксилін до місць завантаження необхідно в контейнерах або мішках.
4.5. Усі дозувальні пристрої повинні бути відрегульовані таким чином, щоб додавання компонентів вручну було зведено до мінімуму.
4.6. Ємності для рідин повинні бути обладнані рівнемірами і автоматичними пристроями для відключення подачі рідин при заповненні баків вище граничного рівня.
4.7. Транспортери для транспортування тари або фасованої продукції повинні бути встановлені таким чином, щоб з боків залишались проходи шириною не менше 1,5 м. Рухомі частини транспортерів повинні бути огороджені.
4.8. Для зручності спуску працівника в апарат для огляду, очищення або ремонту люки апаратів при круглому зрізі повинні мати в діаметрі не менше 400 мм, а при овальному зрізі - не менше 325 х 400 мм згідно з чинними нормативно-технічними документами.
4.9. Розливні і фасувальні машини для хімічних композицій, які надходять на фасування, повинні бути обладнані приймальними бункерами, що закриваються.
4.10. Фільтрпреси для фільтрації лаків повинні бути закритого типу із спеціальним пристроєм, який забезпечує їх повну автоматизацію.
4.11. Машини для замішування, які застосовуються для високов'язких, малов'язких і середньої в'язкості хімічних композицій, повинні бути обладнані кришками і механічним приводом для перекидання корита змішувача при вивантаженні замісу.
4.12. Пересувні діжі повинні бути обладнані кришками, які легко відкриваються, і мати пристрій для заземлення, а також гнучкий струмопровідний тросик відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
4.13. У відділенні кислотного затверджувача, якщо воно передбачено у складі виробництва, приймальні баки повинні бути обладнані арматурою для відбору проб, показниками рівня і повітряними лініями з виведенням їх в атмосферу.
4.14. У виробництві хімічних композицій і виробів повинні бути механізовані трудомісткі процеси.
4.15. Галереї і майданчики для обслуговування естакад повинні бути вогнестійкими.
4.16. На всіх пробкових кранах повинні бути риски, які вказують на відкриття або закриття кранів, а на вентилях - відповідні стрілки.
4.17. Трубопроводи повинні прокладатися на вогнестійких естакадах.
4.18. На трубопроводах повинні бути стрілки, які показують напрямок руху рідин.
4.19. Технологічні трубопроводи, що використовуються для транспортування лугів і кислот, повинні бути захищені від корозії.
4.20. Трубопровідна арматура повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.063-81 "ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности".
4.21. Трубопроводи не повинні мати фланцевих або інших роз'ємних з'єднань. Фланцеві з'єднання дозволяються тільки у місцях встановлення арматури або під'єднання трубопроводів до апаратів, а також там, де за умовами технології необхідно проводити періодичне чищення або ремонт трубопроводів. Фланцеві з'єднання трубопроводів повинні бути закриті захисними кожухами, які виготовлені з матеріалу з антикорозійним покриттям.
4.22. Не дозволяється прокладати трубопроводи для пожежо-вибухонебезпечних речовин через побутові, адміністративно-господарські та допоміжні приміщення.
4.23. Не дозволяється розміщувати фланцеві з'єднання трубопроводів з пожежовибухонебезпечними речовинами над місцями постійного проходу людей і робочими майданчиками з постійним перебуванням працівників.
4.24. Для тимчасової ліквідації витоку на пошкодженому трубопроводі дозволяється накладати бандаж або хомут. Не дозволяється експлуатація трубопроводу з встановленими ремонтними бандажами або хомутами. Подальша його експлуатація дозволяється тільки після заміни пошкодженої ділянки трубопроводу.
V. Вимоги безпеки до технологічних процесів під час виробництва суховальцьованих паст, нітролінолеуму, нітролінолеумної мастики, нітролаків, нітромастик, целулоїду і виробів з нього, пластичних мас, синтетичних смол, електроізоляційних матеріалів і гумотехнічних виробів
5.1. Технологічні процеси виробництва хімічних композицій і виробів повинні проводитись відповідно до вимог ДСТУ 3273-95 "Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги".
5.2. Приведення обладнання в дію повинно здійснюватись при зайнятості обох рук працівника на пусковому пристрої.
Під час рубання виробів руки працівника повинні бути за огорожею обрубувального ножа.
5.3. При роботі обладнання не дозволяється поправляти целулоїд, очищувати обладнання від нього.
5.4. Для компресорів і насосів, що використовуються для перекачування легкозаймистих і горючих рідин, необхідно враховувати фізико-хімічні властивості продуктів, що перекачуються, і параметри технологічного процесу. Експлуатація компресорів і насосів повинна здійснюватись відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації поршневих компресорів, що працюють на вибухонебезпечних і токсичних газах, затверджених наказом Держгіртехнагляду СРСР 28.12.70 (НПАОП 0.00-1.14-70).
Дозволяється застосування насосів з торцевим ущільненням та інших насосів, сконструйованих спеціально для перекачування легкозаймистих рідин.
5.5. Для транспортування шляхом передавлювання легкозаймистих і горючих рідин, а також для продувки трубопроводів і апаратів після звільнення їх від таких продуктів потрібно застосовувати тільки інертний газ. При експлуатації балонів або комунікацій, які подають газ під тиском, необхідно дотримуватись вимог чинних нормативно-правових актів.
5.6. У випадку застосування пари і газів, які містять токсичні продукти, перед викидом в атмосферу вони повинні очищуватися.
5.7. Для скорочення часу на чищення і промивання апаратів при переході з одного виду продукції на інший рекомендується основні апарати закріплювати за визначеним видом продукції.
5.8. Усі дозувальні прилади повинні бути відрегульовані таким чином, щоб зменшити додавання компонентів (пігментів, фарбувальної суспензії, пігментної пасти) вручну.
5.9. Для зменшення виділення парів розчинників при виготовленні фарбувальних пігментів на фарботерочних машинах, а також у процесі розчинення смол в органічних розчинниках з підігрівом необхідно передбачати контроль температури води, що відходить, та автоматичне регулювання її подачі на охолодження.
5.10. Завантажувальні люки, кармани апаратів-змішувачів можуть бути відкритими тільки при завантаженні твердої сировини і при відборі проб.
5.11. Розчинники, пластифікатори, смоли, які застосовуються у виробництві нітролаків, нітромастик, є токсичними речовинами, тому при роботі з ними необхідно:
не залишати розчинники у відкритій тарі;
застосовувати засоби індивідуального захисту органів дихання з метою виключення вдихання парів і потрапляння токсичних речовин на відкриті ділянки тіла (респіратори газопилозахисні, рукавиці гумові) відповідно до вимог ГОСТ 12.4.011-89.
5.12. Пролиті розчинники, смоли, пластифікатори, лаки повинні бути обережно зібрані й поміщені в спеціальну тару для відходів. Місце, на якому знаходилися пролиті речовини, повинно бути очищене до повного видалення слідів продукту.
5.13. Для гасіння пожежі у виробничих приміщеннях хімічних композицій і в складах легкозаймистих і горючих рідин повинно бути передбачено обладнання та системи пожежогасіння із застосуванням азоту, пари та піни.
5.14. Чищення центрифуги здійснюється за графіком не рідше одного разу на місяць, поточне чищення корзини здійснюється за необхідності, але не рідше одного разу на 10 днів.
5.15. Центрифуги повинні оснащуватись блокувальними пристроями, що виключають можливість пуску при відкриванні кришки центрифуги.
Не дозволяється відкривати кришку центрифуги під час обертання.
5.16. Робота фази зневоднення при несправній рекупераційній установці не дозволяється.
5.17. Не допускається затікання целулоїдної маси в шийки валів змішувача і в підшипники змішувача.
5.18. Завантаження у змішувач нітроклітковини та інших компонентів повинно здійснюватися при вимкненому змішувачі.
5.19. Завантажувати у змішувач зворотні відходи целулоїду дозволяється тільки після їх старанного перегляду розсипом на парусі для вилучення сторонніх предметів.
5.20. Ручне вивантаження маси, а також вивантаження шматків маси і залишків плівок необхідно здійснювати при непрацюючому обладнанні.
5.21. На фазі фільтрації целулоїдної маси, щоб запобігти запресуванню повітря у виливницю, кожен завантажуваний шматок маси необхідно підпресовувати трамбівкою.
5.22. Не дозволяється здійснювати фільтрацію маси на холодних дисках фільтрувальної установки.
5.23. Процес вальцювання целулоїдної маси необхідно проводити відповідно до вимог Правил охорони праці для нафтохімічних підприємств, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 03.07.2008 N 156, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за N 729/15420 (НПАОП 0.00-1.19-08).
5.24. При очищенні верстата від целулоїдної маси, при змащуванні ванни верстата сумішшю талька з милом, при завантаженні і вивантаженні верстата повинні бути встановлені два запобіжних стояки під покрівлею верстата.
5.25. При відкриванні вентилів тиску і нагріву не можна перебувати навпроти штоків вентилів.
5.26. Встановлення і знімання ножа на стругальній машині, а також перенесення ножа до точильного верстата і стругальної машини потрібно проводити із запобіжним дерев'яним чохлом, одягнутим на вістря ножа.
5.27. Під час роботи стругальної машини не дозволяється проводити її прибирання і ремонт.
5.28. Не дозволяється проводити стругання блоків при відсутності або несправності запобіжного валика або щитка.
5.29. Під час різання браку і відходів на різальній машині не дозволяється пересувати і направляти целулоїд під ножем як при його русі, так і у вимкненому стані, для пересування шматків целулоїду необхідно користуватися дерев'яними штовхачами.
5.30. Завантаження сушарки необхідно проводити відповідно до схеми розміщення пачок целулоїду із забезпеченням необхідних проходів. Схема узгоджується з відповідним відділом підприємства, службою охорони праці і затверджується керівником підприємства.
5.31. Вирівнювання завантажених пачок целулоїду і картону проводиться за допомогою целулоїдної палиці. Вирівнювати пачки целулоїду руками без палиць не дозволяється.
5.32. Металеві полірувальні пластини повинні мати заокруглені краї.
5.33. При випрямлянні і поліруванні не дозволяється складати целулоїд стосами висотою понад 50 см.
5.34. Під час опускання ножа, на якому проводиться відрізання листів целулоїду, не дозволяється поправляти целулоїд руками.
5.35. Фрезерування і нарізання виробів із целулоїду повинно проводитися ножами, фрезами і пилками при достатньому змочуванні інструменту, стружки або виробів.
5.36. Не дозволяється накопичувати і розкидати целулоїдну стружку, яка утворюється при обробці виробів.
5.37. Закладання виробів у верстат для нарізання і знімання виробів, стружки дозволяється проводити тільки при непрацюючому верстаті.