5. Наводять опис проєктних рішень із застосування дистанційно керованого обладнання.
Зазначають заходи, які дозволяють мінімізувати необхідність виконання робіт персоналом у зонах та приміщеннях, що не обслуговуються.
6. Наводять опис заходів щодо запобігання утворенню та здійманню пилу, включаючи визначення:
технологій та способів виконання робіт з урахуванням мінімізації утворення та здіймання пилу;
заходів з пилопригнічення (робіт та погодних умов, за яких виконується пилопригнічення).
Обґрунтовують, що заходи із запобігання утворення та здійманню пилу визначені з урахуванням принципу оптимізації.
7. Наводять опис заходів з дезактивації, охоплюючи:
об’єкти, що можуть підлягати дезактивації, та прогнозовані обсяги дезактивації;
методи дезактивації та відповідне стаціонарне та/або мобільне обладнання.
Обґрунтовують достатність заходів дезактивації з огляду можливості дезактивації всіх об’єктів, що можуть бути забруднені.
5. Радіаційний контроль та моніторинг
1. Наводять опис комплексу заходів та засобів радіаційно-дозиметричного контролю, охоплюючи контроль:
радіаційного стану в зонах, приміщеннях та на майданчику об’єкта з переробки РАВ;
викидів та скидів;
радіаційних характеристик РАВ (упаковок РАВ), що надходять на переробку, вторинних РАВ та кінцевого продукту переробки РАВ;
радіаційного стану навколишнього природного середовища.
2. Визначають параметри, що контролюються, періодичність і точки контролю, діапазони вимірювань контрольованих параметрів.
3. Вказують перелік та характеристики обладнання для вимірювання радіаційних параметрів і сигналізації про перевищення встановлених контрольних рівнів.
Окремо наводять опис автоматизованої системи радіаційно-дозиметричного контролю.
4. Наводять опис оснащення підрозділу, який відповідає за радіаційно-дозиметричний контроль та моніторинг, радіометричним, спектрометричним, радіохімічним обладнанням, а також методиками та програмним забезпеченням для збору, обробки, аналізу, зберігання даних радіаційно-дозиметричного контролю та моніторингу, для розрахунків радіаційних умов, доз опромінення персоналу з метою планування заходів із забезпечення радіаційного захисту.
5. Обґрунтовують, що суб’єкт РАВ забезпечує радіаційно-дозиметричний контроль відповідно до вимог Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.
6. Індивідуальний захист персоналу
1. Визначають заходи індивідуального захисту персоналу, охоплюючи:
застосування персоналом засобів індивідуального захисту (включно із засобами захисту органів дихання);
індивідуальний дозиметричний контроль персоналу.
Заходи індивідуального захисту персоналу і процедуру допуску персоналу до робіт визначають залежно від виду робіт та радіаційних умов на робочих місцях.
2. Визначають заходи щодо контролю засобів індивідуального захисту персоналу (тип, періодичність тощо).
3. Обґрунтовують відповідність визначених заходів індивідуального захисту персоналу вимогам Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.
7. Індивідуальний дозиметричний контроль та оцінки доз опромінення персоналу
1. Наводять опис методик оцінок доз зовнішнього та внутрішнього опромінення (або посилання на затверджені та погоджені у встановленому порядку методики).
2. Наводять оцінку доз опромінення персоналу, включно з:
розрахунками індивідуальних доз внутрішнього та зовнішнього опромінення персоналу на кожному етапі технологічного процесу поводження з РАВ (упаковками РАВ) на об’єкті з переробки РАВ, а також під час виконання технічного обслуговування та ремонту, нагляду та контролю споруд, систем та обладнання тощо;
розрахунками колективних доз персоналу.
3. Обґрунтовують, що дози опромінення персоналу не перевищують ліміти доз та мінімізовані з урахуванням принципу оптимізації.
Наводять заходи щодо контролю об’ємної активності повітря на робочих місцях персоналу, запобігання та контролю внутрішнього опромінення персоналу, зокрема під час виконання технологічних операцій на об’єкті з переробки РАВ.
4. Наводять опис системи індивідуального дозиметричного контролю із зазначенням:
підрозділу (чи особи), відповідального за індивідуальний дозиметричний контроль;
системи визначення і обліку індивідуальних доз зовнішнього і внутрішнього опромінення персоналу з наведенням аналізу відповідності наявних приладів і методик індивідуального дозиметричного контролю існуючому радіаційному впливу;
індивідуальних щоквартальних доз персоналу за останній рік, якщо діяльність з переробки РАВ проваджувалася раніше;
оцінки максимальних річних доз опромінення персоналу під час виконання окремих технологічних операцій на об’єкті з переробки РАВ;
заходів щодо мінімізації опромінення персоналу з урахуванням принципу оптимізації радіаційного захисту.
8. Викиди та скиди
1. Наводять оцінки викидів радіоактивних речовин в навколишнє природне середовище з урахуванням виконаних у попередніх підрозділах ЗАБ аналізів можливого забруднення повітря, визначених заходів з мінімізації забруднення повітря, відповідної системи вентиляції.
Обґрунтовують, що оцінений викид не перевищує допустимого, встановленого відповідно до норм радіаційної безпеки, та мінімізований з урахуванням принципу оптимізації.
2. Наводять оцінки скидів радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище з урахуванням прогнозованих об’ємів утворення та активності забруднення вод.
Обґрунтовують, що оцінений скид не перевищує допустимого, встановленого відповідно до норм радіаційної безпеки, та мінімізований з урахуванням принципу оптимізації.
Наводять опис запровадженої системи контролю викидів та скидів.
9. Контрольні рівні
1. На основі результатів аналізів та оцінок, наведених у попередніх підрозділах ЗАБ, визначають контрольні рівні:
радіаційних параметрів, що характеризують радіаційний стан у зонах, приміщеннях, на майданчику об’єкта з переробки РАВ;
викидів та скидів;
забруднення засобів індивідуального захисту персоналу;
доз опромінення персоналу.
2. Обґрунтовують, що:
контрольні рівні опромінення персоналу встановлені на підставі досягнутого рівня забезпечення радіаційного захисту;
контрольні рівні параметрів, що характеризують радіаційний стан на робочих місцях, установлені так, що за умов їх неперевищення забезпечується неперевищення контрольних рівнів опромінення персоналу;
комплекс заходів з радіаційно-дозиметричного контролю забезпечує своєчасне виявлення перевищення контрольних рівнів.
VIII. Зміст розділу ЗАБ "Аналіз аварійних ситуацій та аварій"
1. Загальні вимоги
1. Розділ "Аналіз аварійних ситуацій та аварій" складається з таких підрозділів:
аналіз сценаріїв розвитку вихідних подій;
оцінки радіаційних наслідків аварій;
заходи із запобігання аварійним ситуаціям та аваріям.
2. Суб’єкт РАВ обґрунтовує в ЗАБ наявність передбачених протиаварійних заходів для ефективного реагування на майданчику в разі аварії на об’єкті з переробки РАВ.
2. Аналіз сценаріїв розвитку вихідних подій
1. На основі переліку вихідних подій, які можуть призвести до аварійних ситуацій та аварій, наведеного у розділі ЗАБ "Проєктні основи об’єкта з переробки РАВ", визначають та обґрунтовують характеристики кожної вихідної події, потрібні для аналізу сценаріїв аварійних ситуацій та аварій, а також оцінок їх наслідків.
Із переліку вилучаються ті вихідні події, за яких, згідно з проєктними основами, забезпечується нормальна експлуатація об’єкта з переробки РАВ.
2. Наводять описи та аналіз сценаріїв, пов’язаних із кожною вихідною подією та/або їх комбінаціями, що призводять до аварійних ситуацій та аварій з такими радіаційними наслідками:
вихід радіоактивних речовин або іонізуючого випромінювання за встановлені межі у кількості, що перевищує контрольні рівні та допустимі ліміти;
забруднення радіоактивними речовинами поверхонь (приміщень, обладнання, території, основних засобів індивідуального захисту персоналу тощо) вище встановлених контрольних рівнів.
2. Визначають сценарії аварійних ситуацій та аварій, які є найімовірнішими або призводять до найбільших наслідків.
3. Оцінки радіаційних наслідків аварій
1. Наводять оцінки радіаційних впливів на персонал, населення та навколишнє природне середовище внаслідок реалізації кожного сценарію, який визначений як найімовірніший або призводить до найбільших наслідків, зокрема, оцінки:
доз потенційного опромінення персоналу;
границь зон радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища;
доз потенційного опромінення населення.
Наводять опис та обґрунтування вихідних даних і припущень, методів, моделей та програмних засобів, які використовувались під час виконання оцінок розповсюдження радіоактивних речовин та іонізуючого випромінювання, а також доз опромінення персоналу та населення.
2. Результати оцінок порівнюють із встановленими проєктними критеріями щодо обмеження потенційного опромінення персоналу та населення.
4. Заходи із запобігання аварійним ситуаціям та аваріям
1. Наводять аналіз комплексу організаційних і технічних засобів щодо запобігання аварійним ситуаціям та аваріям за визначеними в попередніх підрозділах ЗАБ вихідними подіями та сценаріями.
Враховуючи результати оцінок у попередніх розділах ЗАБ, аналізують забезпечення в проєктних рішеннях:
стійкості та надійності споруд I та II категорій, важливих для безпеки систем та обладнання;
контролю та діагностики стану систем та обладнання;
технологічних захистів, блокування та сигналізації, що запобігають порушенням меж безпечної експлуатації систем та обладнання;
умов для запобігання помилкам персоналу;
технічного обслуговування та ремонту споруд, систем та обладнання, що забезпечує запобігання відмовам.
2. Наводять перелік заходів із підготовки персоналу, інші організаційні заходи, спрямовані на запобігання аварійним ситуаціям та аваріям унаслідок помилок персоналу.
3. Наводять оцінку ефективності вищезазначених заходів з точки зору зменшення небезпеки виникнення аварійних ситуацій та аварій.
Обґрунтовують, що небезпеки виникнення аварійних ситуацій та аварій знижені з урахуванням принципу оптимізації.
IX. Зміст розділу ЗАБ "Аварійна готовність"
1. Наводять стислий опис системи аварійного реагування суб’єкта РАВ із посиланням на план аварійних заходів, у якому система аварійного реагування визначена детально. Визначають такі види заходів з аварійної готовності та реагування:
організація та координація діяльності з аварійної готовності та реагування;
забезпечення аварійної готовності (організація аварійних груп та бригад, забезпечення аварійними засобами, підготовка персоналу з аварійного реагування тощо);
виявлення та класифікація аварій, введення в дію плану аварійних заходів, інформування про аварію;
організація дій з аварійного реагування під час аварії;
радіаційний захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища під час аварії;
запобігання розвитку аварії та відновлення контролю над частиною об’єкта з переробки РАВ, де відбулась аварія;
закінчення дії плану аварійних заходів.
2. Обґрунтовують, що система аварійного реагування спроможна забезпечити мінімізацію наслідків аварій з урахуванням принципу оптимізації.
Х. Зміст розділу ЗАБ "Зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ"
1. Надають загальні відомості щодо плану зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ зі стислим аналізом можливих варіантів реалізації зняття з експлуатації і проєктних рішень безпечного зняття з експлуатації цього об’єкта.
2. До розділу додається план зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ, викладений відповідно до вимог Загальних положень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року № 279 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1045/30913.
XI. Зміст розділу ЗАБ "Система управління діяльністю"
1. Надають загальні відомості щодо системи управління діяльністю суб’єкта РАВ на всіх етапах провадження діяльності з переробки РАВ (з деталізацією в окремих документах з управління діяльністю суб’єкта РАВ). Наводиться стисла інформація щодо:
політики суб’єкта РАВ на етапах провадження діяльності з переробки РАВ;
розмежування повноважень під час прийняття рішень з безпеки та обов’язків кожної особи щодо безпеки;
організаційних заходів з передачі інформації з безпеки в межах окремого підрозділу та між окремими підрозділами суб’єкта РАВ;
своєчасного виявлення та вирішення проблем, які впливають на безпеку;
підготовки, перепідготовки персоналу та оцінки його кваліфікації;
програми якості (настанови з якості) під час здійснення діяльності з вибору майданчика та проєктування, будівництва та введення в експлуатацію, експлуатації об’єкта з переробки РАВ;
ведення документації (баз даних), підтримання їх в актуальному стані та зберігання потрібної документації.
Обґрунтовують, що система управління діяльністю розроблена з урахуванням рівня небезпеки РАВ та гарантуватиме дотримання вимог з ЯРБ на усіх етапах провадження діяльності з переробки РАВ.
2. У ЗАБ наводять інформацію щодо програми забезпечення якості (настанови з якості) або іншого документа із забезпечення якості на кожному етапі провадження діяльності з переробки РАВ, яка розробляється суб’єктом РАВ з метою гарантування додержання вимог ЯРБ. Наводять інформацію щодо:
критеріїв якості виконання робіт, пов’язаних із вибором майданчика та проєктуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію, експлуатацією об’єкта з переробки РАВ, які свідчать про досягнення необхідного рівня якості робіт;
методів досягнення та підтримки якості та їх контролю;
документування результатів досліджень та контролю їх якості;
форми обліку результатів контролю та звітності;
персоналу та його кваліфікації;
технічних засобів забезпечення якості (досліджень майданчика, проєктування, будівництва, експлуатації);
способів збереження звітів та інформації.
3. Обґрунтовують, що система управління діяльністю:
передбачає достатні заходи зі створення та підтримки культури безпеки;
охоплює усі види діяльності, а саме: перевезення РАВ від виробників, приймання РАВ на об’єкт з переробки РАВ відповідно до критеріїв приймання РАВ, переробку РАВ із дотриманням визначених у проєкті об’єкта з переробки РАВ проєктних рішень та процедур, забезпечення обліку РАВ (упаковок РАВ), контролю бар’єрів об’єкта з переробки РАВ, перевезення упаковок із переробленими РАВ до інших об’єктів для довгострокового зберігання/захоронення РАВ;
розроблена з урахуванням рівня небезпеки РАВ і гарантує дотримання вимог з ЯРБ на усіх етапах провадження діяльності з переробки РАВ.
4. У ЗАБ на етапі проєктування об’єкта з переробки РАВ обґрунтовують, що:
дослідження майданчика об’єкта з переробки РАВ були виконані з дотриманням вимог програми якості, зокрема, вимог з контролю за процедурами та результатами досліджень майданчика;
проєктування об’єкта з переробки РАВ, включаючи проведення оцінок безпеки на цьому етапі, виконувалося з дотриманням вимог програми забезпечення якості проєктування об’єкта з переробки РАВ.
5. У ЗАБ на етапі будівництва об’єкта з переробки РАВ наводять стислий опис програми забезпечення якості будівництва об’єкта з переробки РАВ з посиланням на відповідний документ. Наводять інформацію про врахування в програмі всіх необхідних видів заходів, що вимагаються Загальними вимогами до системи управління діяльністю у сфері використання ядерної енергії, затвердженими наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 19 грудня 2011 року № 190, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 17/20330.
Також наводяться загальні відомості щодо програми забезпечення якості експлуатації та зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ.
6. У ЗАБ на етапі проєктування об’єкта з переробки РАВ для кожної споруди I та II категорії, системи та обладнання, що віднесені до важливих для безпеки, визначають:
етапи під час будівництва (монтажу), на яких виконується контроль якості будівництва (монтажу);
види, обсяги, методи та критерії контролю.
Надають, зокрема, інформацію щодо:
вхідного контролю матеріалів, технічних засобів, обладнання;
контролю в процесі будівництва, монтажу залежно від застосованих технологій;
заводських приймальних випробувань систем та обладнання;
контролю збудованих (змонтованих) споруд, систем та обладнання;
випробування змонтованих систем та обладнання (зокрема приймальних).
Зазначену вище інформацію допускається надавати в стислому вигляді з посиланнями на конкретні програми (плани) контролю якості під час будівництва, програми випробувань.
Визначають перелік систем та обладнання, важливих для безпеки, технічні специфікації на які суб’єкт РАВ надає на погодження до Держатомрегулювання.
7. У ЗАБ на етапі експлуатації об’єкта з переробки РАВ коригується інформація щодо забезпечення якості будівництва об’єкта з переробки РАВ з урахуванням фактично виконаного будівництва, наводиться детальний опис системи забезпечення якості на етапі експлуатації та стислий опис програми забезпечення якості зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ.
8. У ЗАБ на етапі експлуатації об’єкта з переробки РАВ в описі системи забезпечення якості надають інформацію щодо:
діяльності структурних підрозділів суб’єкта РАВ та персоналу під час нормальної експлуатації об’єкта з переробки РАВ, у разі порушень нормальної експлуатації та в разі виникнення аварійних ситуацій чи аварій;
вхідного контролю та приймання РАВ (упаковок РАВ) відповідно до критеріїв приймання РАВ;
контролю характеристик кінцевого продукту переробки РАВ (упаковок РАВ);
контролю функціонування систем та обладнання, важливих для безпеки;
радіаційного стану об’єкта з переробки РАВ та майданчика;
умов навколишнього природного середовища (радіаційні, метеорологічні, гідрогеологічні тощо);
системи обліку РАВ;
заходів щодо збереження даних, потрібних для етапу зняття з експлуатації об’єкта з переробки РАВ;
системи заходів з підтримання належного рівня кваліфікації персоналу.