• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань

Міністерство внутрішніх справ України  | Наказ, Опис, Список, Картка, Перелік, Паспорт, Форма типового документа, Інструкція від 28.04.2009 № 181 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Опис, Список, Картка, Перелік, Паспорт, Форма типового документа, Інструкція
  • Дата: 28.04.2009
  • Номер: 181
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Опис, Список, Картка, Перелік, Паспорт, Форма типового документа, Інструкція
  • Дата: 28.04.2009
  • Номер: 181
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
доповісти начальникові ОВС, відповідальному по ОВС і черговому ОВС вищого рівня про оперативну обстановку, що склалася;
дати додаткові вказівки старшому наряду ОВС, який перебуває на місці події, про забезпечення збереження майна, уточнення місцезнаходження підозрюваних, запровадження дій з їх виявлення й знешкодження, а також ліквідацію наслідків надзвичайної події;
орієнтувати наряди про прикмети підозрюваних та викраденого майна;
направити на місце пригоди слідчо-оперативну групу;
після завершення операції поінформувати про її наслідки чергову частину ОВС вищого рівня.
2. При порушенні блокування на інших об'єктах із матеріальними цінностями:
2.1. Негайно направити на місце події групу затримання пульта централізованої охорони або найближчий наряд чи дільничного інспектора міліції.
2.2. При встановленні факту проникнення на об'єкт (до квартири) зареєструвати сигнал у встановленому порядку. Далі діяти відповідно до картки "Крадіжка".
XXII. Виявлення підроблених грошей чи цінних паперів
1. Уточнити:
місце, час, обставини виявлення фальшивого грошового знака (монети) або цінного папера, якщо є - свідків події;
прикмети особи, яка збула фальшивий грошовий знак або цінний папір, напрямок руху, транспортний засіб;
номінал та серійний номер купюри (купюр) та інші реквізити;
що викликало сумнів щодо справжності купюри (купюр);
інші відомості, що стосуються події;
у разі затримання підозрюваних - їх установчі дані (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, місце проживання та роботи, посада, наявність судимості та за якими статтями КК України, чи перебували вони на момент учинення кримінального правопорушення у стані алкогольного, наркотичного, психотропного або токсичного сп'яніння);
установчі дані заявника, його місцезнаходження на момент надання повідомлення.
2. Попередити заявника про збереження фальшивого грошового знака або цінного папера до прибуття працівників міліції.
3. Зареєструвати повідомлення, заяву в установленому порядку.
4. Якщо відомі прикмети підозрюваної особи, яка збула фальшивий грошовий знак (монету), і повідомлення надійшло незабаром після скоєння кримінального правопорушення, силами усіх видів нарядів, що несуть службу у цей час, вжити заходів до затримання збувальника.
5. При встановленні місцезнаходження особи, яка збула фальшивий грошовий знак, негайно направити на місце групу захвату.
6. Доповісти про подію:
начальникові ОВС або його заступникові;
відповідальному по ОВС;
начальнику ДСБЕЗ;
черговому ОВС вищого рівня.
7. Направити на місце події:
слідчого;
оперуповноваженого ВДСБЕЗ;
оперуповноваженого ВКР;
експерта-криміналіста.
8. Орієнтувати на розшук підозрюваного всі види нарядів.
9. Інформувати про відмітні ознаки фальшивих грошей установи банків, відділення зв'язку, сусідні ОВС.
10. Фальшиві гроші надіслати на експертизу.
11. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про подію, вжиті заходи та їх результати.
XXIII. Шахрайство
1. Уточнити:
місце, час, обставини та спосіб учинення шахрайства;
установчі дані (якщо відомі) та прикмети підозрюваних;
найменування, кількість й прикмети майна, яким заволоділи підозрювані;
установчі дані потерпілого (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, місце проживання й роботи, посада), а якщо про це заявила інша особа - заявника.
2. Зареєструвати повідомлення, заяву в установленому порядку.
3. Орієнтувати на розшук підозрюваних та майна за прикметами:
автоекіпажі, постових і патрульних усіх видів нарядів;
дільничних інспекторів міліції;
чергових сусідніх ОВС (територіальних та транспортних);
чергових спеціальних закладів міліції;
диспетчерів вокзалів (залізничних, річкових, морських, автобусних), аеропортів, таксопарків.
4. Направити для затримання підозрюваних автоекіпаж та постових, які несуть службу поблизу місця події, а в сільській місцевості - дільничного інспектора міліції. Перекрити можливі шляхи відходу підозрюваних.
5. Доповісти про кримінальне правопорушення начальникові ОВС або його заступникові, відповідальному по ОВС.
6. Направити на місце СОГ у складі:
дізнавача (або слідчого, якщо є дані, що кримінальне правопорушення належить до тяжких);
оперуповноваженого ВКР;
експерта-криміналіста;
кінолога зі службово-розшуковим собакою (за необхідності).
7. Організувати показ потерпілому фотоальбомів і відеотек осіб, які перебувають на обліку в ОВС.
8. Якщо потерпілий звернувся до ОВС з усною заявою, скласти протокол усної заяви.
XXIV. Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
1. Уточнити:
час, місце та обставини вчинення кримінального правопорушення (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут тощо);
що конкретно вилучено (офіційна назва за Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 N 770) , вага або кількість;
у разі затримання підозрюваних - їх установчі дані (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, місце проживання та роботи, посада, наявність судимості та за якими статтями КК України, чи перебували вони на момент учинення кримінального правопорушення у стані алкогольного, наркотичного, психотропного або токсичного сп'яніння);
установчі дані заявника (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, місце проживання й роботи, посада).
2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.
3. Направити на місце вчинення кримінального правопорушення дільничного інспектора міліції та СОГ у складі:
слідчого;
оперуповноваженого підрозділу боротьби з незаконним обігом наркотиків (далі - БНОН);
експерта-криміналіста;
кінолога зі службово-розшуковим собакою (за необхідності).
4. Забезпечити затримання підозрюваних, своєчасне вилучення в них наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також документування протиправних дій наркоділків.
5. Ужити заходів щодо встановлення та накладення арешту на кошти та майно (гроші, цінні папери, побутова, комп'ютерна техніка, автомобілі, будинки, споруди, об'єкти права власності тощо), здобуте від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.
6. Доповісти начальникові ОВС або його заступникові, відповідальному по ОВС.
7. Організувати медичний огляд затриманих.
8. Якщо підозрювані зникли з місця події, орієнтувати наряди міліції на їх затримання.
9. Про вилучення з незаконного обігу синтетичних, напівсинтетичних наркотичних засобів, зокрема героїна, кокаїна, ефедріна (від 0,1 г), наркотичних (психотропних) лікарських засобів (від 100 таблеток або ампул), марихуани (від 1 кг), гашиша (від 100 г), макової соломи (від 10 кг), викриття груп наркоділків, підпільних лабораторій, затримання іноземців та осіб з інших регіонів (областей), причетних до створення міжрегіональних та міжнародних каналів постачання наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів, доповісти до чергової частини ОВС вищого рівня.
XXV. Дорожньо-транспортна пригода
1. Уточнити:
час, місце, обставини пригоди, вид, державний номер та належність автомототранспорту, причетного до пригоди;
наявність потерпілих, стан їх здоров'я, де вони перебувають у даний час;
установчі дані водія, заявника та свідків;
якщо водій з місця пригоди зник, напрямок його руху й прикмети (якщо відомі).
2. Зареєструвати повідомлення, заяву в установленому порядку.
3. Викликати на місце пригоди швидку медичну допомогу (якщо є поранені) та підрозділи МНС ( у разі загрози або виникнення пожежі, блокування людей в транспортному засобі).
4. Якщо постраждали люди, направити на місце СОГ у складі:
дізнавача чи слідчого;
начальника слідчого відділу (відділення), якщо при ДТП загинуло дві і більше особи;
інспектора ДАІ;
судово-медичного експерта (якщо загинули люди).
Якщо водій зник, до складу групи додатково включити:
оперуповноваженого карного розшуку;
дільничного інспектора міліції.
5. На всі інші дорожньо-транспортні пригоди виїжджає інспектор ДАІ.
6. Якщо пригода вчинена на території обслуговування стройового підрозділу дорожньо-патрульної служби, на неї виїздять:
інспектор із дізнання стройового підрозділу;
інспектор із розшуку;
інспектор дорожньо-патрульної служби.
7. Доповісти начальникові ОВС, а коли в результаті пригоди загинули, тяжко поранені люди - черговому ОВС вищого рівня.
8. Якщо потерпілий перебуває в закладі охорони здоров'я, водночас із виїздом на місце пригоди направити до нього працівника міліції для з'ясування обставин події й відомостей, необхідних для розшуку транспорту, що зник із місця пригоди, та його водія.
9. Якщо водій зник із місця пригоди, під час якої постраждали або загинули люди, необхідно:
9.1. Увести в дію план "Перехват".
9.2. Орієнтувати про подію, номер, марку та тип транспорту, його прикмети та прикмети водія (якщо вони відомі):
усі види нарядів;
дільничних інспекторів міліції;
сусідні ОВС;
працівників сторожової охорони, які несуть службу з охорони автогосподарств;
за необхідності - диспетчерів таксопарку, автовокзалу, швидкої медичної допомоги, працівників автозаправних станцій.
9.3. Якщо номерний знак транспорту, що зник, відомий:
установити належність цього транспорту, місцезнаходження та вжити заходів щодо його огляду;
якщо транспортний засіб перебуває на обліку в іншому районі, місті, терміново орієнтувати відповідний ОВС для вжиття заходів до затримання згаданого транспортного засобу.
10. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про дорожньо-транспортну подію, при якій загинули три і більше або постраждало п'ять і більше осіб, а також загинули або постраждали народні депутати України та депутати місцевих рад, керівники органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, політичних партій та об'єднань громадян, судді, відповідальні працівники засобів масової інформації, заслужені діячі науки, культури й мистецтва, інші видатні особи; працівники дипломатичних, консульських установ та члени їх сімей, члени офіційних державних, громадських, релігійних і культурних делегацій; кандидати на виборні посади до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, члени виборчих комісій, іноземні спостерігачі та інші офіційні особи, які беруть участь у контролі за виборами (референдумами).
( Пункт 10 розділу XXV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 382 від 13.08.2010 )
XXVI. Затримання особи, яка чинить збройний опір (оперативний план "Грім")
1. Уточнити:
кількість підозрюваних;
їх озброєння;
характер об'єкта, звідки вони чинять збройний опір;
наявність потерпілих, їх стан, де вони перебувають у даний час;
хто повідомив (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, місце проживання й роботи, посада).
2. Зареєструвати одержане повідомлення в установленому порядку.
3. За необхідності викликати на місце події швидку медичну допомогу.
4. Негайно доповісти начальникові ОВС, відповідальному по ОВС, черговому ОВС вищого рівня.
5. Повідомити черговому територіального органу СБУ, черговому прокуратури.
6. Негайно направити на місце події оперативну групу (групу захвату) у кількості 4-6 чоловік, озброївши її автоматами, снайперською гвинтівкою, шоломами, бронежилетами, спецзасобами, протигазами й переносними радіостанціями.
7. Рекомендувати старшому оперативної групи:
7.1. Ні в якому разі не проявляти квапливості та невиправданого ризику. Залишивши машину за укриттям, здійснити розвідку району дій (уточнити в очевидців місцезнаходження підозрюваного, його стан, озброєння; з урахуванням планування приміщень визначити безпечні шляхи підходу до підозрюваного і можливі шляхи його відходу).
7.2. Силами патрульних та постових нарядів організувати надійне оточення небезпечної зони, виведення з неї людей, відвід транспорту, виставлення постів блокування на випадок спроби підозрюваного вийти з укриття.
7.3. За допомогою родичів та знайомих підозрюваного зробити спробу умовити його припинити стрілянину і здати зброю. У разі відмови - попередити про застосування спеціальних засобів, зброї, але не поспішати їх застосовувати - враховувати психологічні фактори, стан підозрюваного (якщо його дії у цей час не становлять небезпеки).
7.4. Для забезпечення безпеки дій групи захоплення використовувати підручні засоби. За необхідності, через чергового ОВС вищого рівня або командирів військових частин, викликати бронетранспортер. У будь-якому разі дії групи захвату забезпечувати постами прикриття, що ведуть вогонь на ураження при спробі підозрюваного стріляти у працівників міліції, інших осіб.
8. Після завершення операції поінформувати про її наслідки чергову частину ОВС вищого рівня.
XXVII. Застосування зброї працівником ОВС
1. Уточнити:
час, місце, обставини застосування зброї, кількість витрачених патронів;
чи є вбиті або поранені і де вони перебувають;
найменування підрозділу, посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові працівника, який застосував зброю; якщо про це повідомила інша особа - її установчі дані.
2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.
3. Доповісти про подію:
начальникові ОВС або його заступникові;
відповідальному по ОВС;
черговому ОВС вищого рівня.
4. За наявності потерпілих:
направити на місце події швидку медичну допомогу;
повідомити про подію черговому прокуратури.
5. Направити на місце СОГ у складі:
слідчого прокуратури;
експерта-криміналіста;
за наявності вбитих додатково викликати судово-медичного експерта.
6. За вказівкою керівництва ОВС, а за його відсутності - самостійно (за наявності потерпілих) направити на місце події відповідального по ОВС для:
організації його охорони до прибуття слідчого;
установлення докладних обставин застосування зброї;
надання допомоги потерпілим та організації їх доставлення до лікувальних установ;
установлення свідків події;
вилучення зброї та боєприпасів у працівника, який їх застосував (скласти протокол вилучення);
направити працівника, який застосував зброю, для огляду на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я.
7. З метою запобігання можливому виникненню масових безпорядків через застосування зброї орієнтувати наряди міліції або оголосити збір особового складу згідно зі схемою оповіщення.
У разі виникнення масових безпорядків діяти за карткою "Масові безпорядки" та планом "Хвиля".
8. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про застосування зброї або необережне поводження з нею працівника ОВС, що призвело до загибелі, поранення осіб або працівника органів внутрішніх справ.
XXVIII. Вчинення кримінальних правопорушень (правопорушень) іноземцями, особами без громадянства або стосовно них
1. Уточнити:
час, місце, обставини, характер та вид вчиненого кримінального правопорушення (правопорушення);
прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання або тимчасового перебування (проживання) потерпілого чи заявника, його громадянство (підданство) та мету перебування в Україні;
прикмети, а якщо відомо - установчі дані правопорушника, шляхи відходу і можливі місця появлення.
2. Зареєструвати одержане повідомлення, заяву в установленому порядку.
3. Доповісти про подію:
начальникові ОВС;
відповідальному по ОВС;
черговому ОВС вищого рівня.
4. Повідомити:
черговому територіального органу СБУ;
черговому прокуратури.
5. Якщо кримінальне правопорушення вчинено щодо іноземця - діяти відповідно до вказівок, викладених у картці даного виду кримінального правопорушення.
6. Якщо кримінальне правопорушення (правопорушення) вчинено іноземцем:
а) який має дипломатичний імунітет - негайно його звільнити, записавши установчі дані іноземця, назву і номер документа, що підтверджує дипломатичну недоторканність;
б) який не має дипломатичного імунітету - діяти на загальних підставах залежно від виду й характеру правопорушення.
У разі коли встановити особу доставленого іноземця неможливо, черговий повинен у встановленому порядку направити його для поміщення до приймальника-розподільника.
7. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про кримінальні правопорушення, вчинені іноземцями або щодо працівників дипломатичних, консульських установ та членів їх сімей, членів офіційних державних, громадських, релігійних і культурних делегацій.
8. У всіх випадках вчинення кримінальних правопорушень (правопорушень) іноземцями або щодо них повідомляти керівника територіального органу (підрозділу) служби громадянства, імміграції та реєстрації осіб.
XXIX. Зникнення осіб безвісти
1. Докладно розпитати заявника й заповнити протокол-заяву про особу, яка пропала безвісти, незалежно від часу, що пройшов із моменту зникнення. Додати до протоколу фотографію цієї особи (якщо така є).
2. Зареєструвати заяву в установленому порядку.
3. Перевірити особу, яка зникла, за обліками:
затриманих, заарештованих в ІТТ;
адміністративно заарештованих у спецприймальнику (ІТТ);
лікарень;
диспансерів;
спеціальних медичних закладів;
моргу;
приймальника-розподільника;
сусідніх ОВС.
4. Доповісти:
начальникові ОВС або його заступникові;
відповідальному по ОВС.
5. Направити до місця останнього перебування особи, яка зникла, оперативну групу та дільничного інспектора міліції для з'ясування обставин зникнення. За необхідності провести огляд її житла, прилеглої місцевості й перевірити інші місця можливого перебування цієї особи.
6. Орієнтувати на розшук за прикметами зниклої особи:
усі види нарядів;
дільничних інспекторів міліції;
чергових сусідніх ОВС (територіальних та транспортних);
чергових спеціальних закладів міліції;
диспетчерів вокзалів (залізничних, річкових, морських, автобусних), парків (трамвайних, тролейбусних, автобусних, таксомоторних), аеропортів, швидкої допомоги.
7. Подальші заходи щодо розшуку безвісти зниклої особи здійснюються працівниками карного розшуку.
XXX. Розшук дітей
1. Проявити максимум уваги до заявника, з'ясувати:
коли, де, за яких обставин зникли діти;
прізвища, імена, вік та прикмети дітей;
які заходи вжиті родичами щодо їх розшуку.
2. Заспокоїти заявника повідомленням, що нещасних випадків із дітьми не зареєстровано і будуть вжиті всі заходи щодо їх розшуку. Уточнити прізвище, ім'я та по батькові, адресу й місце перебування заявника.
3. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.
4. Негайно направити до заявника оперативну групу ОВС із завданням:
4.1. Визначити на місці найбільш реальні шляхи ведення розшуку дітей (дитини). Якщо є відомості про те, що дитина викрадена, організувати розшук та переслідування злочинця.
4.2. Не виключаючи можливості, що дитиною заволодів один з батьків, що не проживає разом із нею, або родичі, уточнити взаємовідносини в сім'ї, з'ясувати адреси родичів, знайомих. За необхідності перевірити ці адреси.
4.3. Якщо діти могли самовільно піти з дому, перевірити, чи не траплялись з ними раніше аналогічні випадки, за яких обставин і де вони були знайдені, з'ясувати, куди і з якою метою діти могли піти зараз.
4.4. Прийняти протокол-заяву про особу, яка зникла безвісти, до протоколу додати фотографію дитини (якщо вона є).
5. Про обставини зникнення дітей, їх установчі дані та прикмети орієнтувати:
усі види нарядів;
дільничних інспекторів міліції;
чергових сусідніх ОВС (територіальних та транспортних);
працівників приймальників-розподільників та притулків для дітей;
диспетчерів вокзалів (залізничних, річкових, морських, автобусних), парків (трамвайних, тролейбусних, автобусних, таксомоторних), аеропортів, швидкої допомоги.
6. Про одержане повідомлення та вжиті заходи доповісти керівництву ОВС, а за наявності відомостей, що дитина викрадена, внести пропозицію про введення плану "Сирена".
7. З урахуванням обставин зникнення дітей та вказівок керівництва ОВС щодо ведення розшуку забезпечити збір необхідних сил.
7.1. При введенні в дію плану "Сирена" основну увагу приділити перекриттю нарядами пунктів посадки в транспортні засоби та виїздів з населених пунктів із подальшою перевіркою всього транспорту, що проїжджає.
7.2. При організації пошуку в конкретному районі найімовірнішого перебування дітей для кожної пошукової групи визначити її склад, старшого групи, ділянку пошуку, час, відведений для виконання завдання, та спосіб зв'язку.
8. За наявності підстав вважати, що діти могли виїхати за межі району, направити орієнтування до сусідніх ОВС, а також підрозділів транспортної міліції.
9. Підготувати й доповісти керівництву ОВС текст звернення по місцевому радіо до населення міста, району про розшук дітей.
10. Забезпечити керівництво силами, залученими до розшуку дітей, а також представлення інформації до чергової частини ОВС вищого рівня.
XXXI. Розшук осіб, які заблукали в лісі
1. Виявити максимум уваги до заявника та з'ясувати:
коли, де, за яких обставин і хто саме заблукав;
чи бував у цих місцях раніше, наявність при собі харчів, теплого одягу, навички орієнтуватися в лісі;
коли, ким і які саме заходи вживались з розшуку особи, яка заблукала.
2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.
3. Визначити за картою місце, де особу, яка розшукується, бачили востаннє, дороги, просіки, якими могла вона пересуватися, врахувати природні перепони (ріки, болота, озера), що могли вплинути на маршрут пересування. Визначити населені пункти, до яких могла вийти розшукувана особа, хатинки та будівлі в лісі, які вона могла використати для ночівлі та захисту від негоди.
4. Телефоном зв'язатися з населеними пунктами району пошуку й уточнити, чи не з'являлася там особа, яка заблукала, орієнтувати про її прикмети і просити про негайне інформування у разі її появи.
5. Про заяву, що надійшла, та вжиті заходи доповісти керівництву ОВС, внести пропозиції щодо організації розшуку особи, яка заблукала.
6. Повідомити керівникам місцевих органів виконавчої влади та органам місцевого самоврядування. Обговорити можливість залучення до пошуку працівників підприємств, місцевих жителів, що знають район пошуку.
7. Силами міліції й громадськості організувати пошук особи, яка заблукала, за найімовірнішими напрямами руху від вихідного пункту. Використовувати службово-розшукових собак, мегафони, сигнальні та освітлювальні ракети, для зв'язку між пошуковими групами - переносні радіостанції.
Для кожної групи визначити: склад, керівника, маршрут, початковий і кінцевий пункти, порядок зв'язку, час, відведений на виконання завдання.
8. Направити оперативно-пошукові групи до населених пунктів району пошуку, які не мають телефонного зв'язку. Особливу увагу приділити промислово-мисливським та лісорозробним бригадам.
9. Про вжиті пошукові заходи інформувати сусідні ОВС, прилеглі до району пошуку, а також доповісти черговому ОВС вищого рівня.
XXXII. Втеча з-під конвою міліції або з ІТТ
1. Уточнити:
місце, час і обставини втечі;
кількість осіб, які втекли, їх установчі дані, прикмети, наявність зброї;
напрямок руху втікачів (якщо відомо).
2. Вжити заходів до посилення охорони ІТТ, усунення причин і умов, що сприяли втечі.
3. Зареєструвати факт втечі в установленому порядку.
4. Уточнити у слідчого або працівника дізнання установчі дані, прикмети особи, яка втекла, її родинні, злочинні та інші зв'язки, розмножити її фотографію.
5. Негайно орієнтувати про розшук особи, яка втекла, із зазначенням її установчих даних, прикмет, наявності зброї, зв'язків та місць можливого появлення:
усі види нарядів;
дільничних інспекторів міліції;
чергових сусідніх ОВС (територіальних та транспортних) та ОВС, на території яких мешкають знайомі особи, яка втекла;
чергових спеціальних закладів міліції;
диспетчерів вокзалів (залізничних, річкових, морських, автобусних), парків (трамвайних, тролейбусних, автобусних, таксомоторних), аеропортів, швидкої допомоги.
6. Негайно доповісти:
начальникові ОВС або його заступникові;
відповідальному по ОВС;
черговому ОВС вищого рівня.
7. Повідомити черговому прокуратури.
8. Підтримувати постійний зв'язок із черговою частиною управління Державного департаменту України з питань виконання покарань.
9. За розпорядженням начальника ОВС ввести в дію оперативний план "Сирена", надалі діяти за розпорядженнями штабу з керування операцією і згідно з цим планом.
10. Про хід розшуку доповідати до чергової частини ОВС вищого рівня.
XXXIII. Втеча з КЗД
1. Уточнити:
місце, час і обставини втечі;
кількість осіб, що втекли, їх установчі дані, прикмети, наявність зброї, адреси й місця їх можливої появи;
основні напрямки руху (якщо відомі).
2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.
3. Орієнтувати про установчі дані та прикмети втікачів:
усі види нарядів;
дільничних інспекторів міліції;
чергових сусідніх ОВС (територіальних та транспортних);
чергових спеціальних закладів міліції;
диспетчерів вокзалів (залізничних, річкових, морських, автобусних), парків (трамвайних, тролейбусних, автобусних, таксомоторних), аеропортів, швидкої допомоги.
4. Доповісти про втечу:
начальникові ОВС або його заступникові;
відповідальному по ОВС;
черговому ОВС вищого рівня.
5. Повідомити черговому прокуратури.
6. За розпорядженням начальника ОВС ввести у дію оперативний план "Сирена", надалі діяти за розпорядженням штабу з керування операцією і згідно з цим планом.
XXXIV. Виявлення трупа
1. Уточнити:
час, точне місце та обставини виявлення трупа, установчі дані померлої особи (якщо відомі);
чи немає на трупі та одязі зовнішніх ознак слідів насильства;
установчі дані та місцезнаходження заявника.
2. Забезпечити охорону місця події.
3. Зареєструвати повідомлення у встановленому порядку.
4. Доповісти про подію:
начальникові ОВС або його заступникові;
відповідальному по ОВС;
черговому ОВС вищого рівня.
5. Повідомити:
черговому прокуратури.
6. Направити на місце події дільничного інспектора міліції та СОГ у складі:
оперуповноваженого ВКР;
судмедексперта;
експерта-криміналіста;
інспектора ДАІ (якщо труп знайдено при дорозі);
кінолога зі службово-розшуковим собакою (за необхідності).
7. При виявленні на трупі слідів насильницької смерті і, залежно від характеру останніх, надалі діяти відповідно до вимог карток "Убивство" або "Дорожньо-транспортна пригода".
XXXV. Виявлення осіб, які не можуть сповістити відомості про себе
1. З'ясувати:
місцезнаходження невідомого, його фізичний стан, прикмети;
дані заявника.
2. Зареєструвати подію в установленому порядку.
3. Доповісти начальникові ОВС або його заступникові, відповідальному по ОВС.
4. Направити працівника міліції до місця перебування невідомого для проведення його опитування.
5. Якщо є відомості, що останній потребує медичної допомоги, забезпечити його доставлення до медичного закладу.
6. Орієнтувати на встановлення особи невідомого сусідні ОВС, психіатричні заклади, приймальники-розподільники, дитячі спецустанови та інші заклади.
7. При виявленні ознак кримінального правопорушення вжити відповідних заходів.
XXXVI. Нещасний випадок
1. Уточнити:
час, місце, обставини й характер нещасного випадку;
наслідки нещасного випадку (чи є жертви, потерпілі, стан їх здоров'я, де вони перебувають, якої потребують допомоги тощо);
установчі дані заявника.
2. Зареєструвати повідомлення у встановленому порядку.
3. Силами наявних нарядів міліції та за допомогою громадськості вжити термінових заходів до рятування людей, охорони місця події, недопущення нещасних випадків з іншими особами.
4. Терміново викликати працівників відповідних рятувальних, аварійних або інших служб (залежно від нещасного випадку):
швидкої медичної допомоги;
рятувальної станції на воді;
газового господарства;
електромережі;
водопроводу;
каналізаційної мережі;
санітарно-епідеміологічної станції.
5. Доповісти про подію:
начальникові ОВС або його заступникові;
відповідальному по ОВС;
черговому ОВС вищого рівня.
6. Повідомити:
черговому прокуратури;
оперативно-чергову службу територіального органу управління МНС;
керівникам підприємств, установ та господарств, на території яких стався цей випадок або майно яких постраждало.
7. Якщо причиною отруєння стали продукти чи вода, вжити заходів (використовуючи засоби масової інформації та інші можливості) щодо припинення продажу продуктів або користування водним джерелом.
8. У разі загибелі людей направити на місце дільничного інспектора міліції, на території обслуговування якого стався нещасний випадок, та СОГ.
9. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про вибух газу та групове отруєння або радіаційне опромінення людей.
XXXVII. Стихійне лихо
1. Уточнити місце і характер стихійного лиха, наявність потерпілих, руйнувань та установчі дані заявника.
2. Зареєструвати повідомлення у встановленому порядку.
3. На місце події направити наряд міліції для забезпечення громадського порядку, рятування людей та матеріальних цінностей, недопущення сторонніх людей на місце лиха; викликати медичних працівників для надання допомоги потерпілим, пожежну та аварійно-рятувальну техніку для проведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт.
У необхідних випадках викликати на місце лиха працівників:
рятувальної станції на воді;
аварійних служб газового господарства, електромережі, водопроводу, каналізації.
4. Доповісти про подію:
начальникові ОВС або його заступникові;
відповідальному по ОВС;
черговому ОВС вищого рівня.
5. Повідомити:
черговому прокуратури;
органи місцевого самоврядування;
оперативно-чергову службу територіального органу МНС.
6. Вжити заходів щодо охорони приміщень органів місцевого самоврядування, фінансових установ та інших важливих об'єктів.
7. За розпорядженням керівництва ОВС оголосити збір особового складу.
8. Детальну інформацію про стихійне лихо, що призвело до людських жертв або затоплення житлових будинків та виробничих будівель, припинення діяльності підприємств більш як на 1 годину, перерви руху транспорту більш як на 3 години та інших тяжких наслідків, направити до чергової частини ОВС вищого рівня (після узгодження з надзвичайними комісіями органів влади).
XXXVIII. Епідемії
1. Уточнити:
час, місце та характер захворювання;
кількість осіб, які захворіли, їх стан, установчі дані, місцеперебування;
установчі дані заявника.
2. Зареєструвати повідомлення у встановленому порядку.
3. Терміново доповісти:
начальникові ОВС або його заступникові;
відповідальному по ОВС;
черговому ОВС вищого рівня.
4. Повідомити:
черговому прокуратури;
черговому територіального органу МНС;
черговому санепідемстанції.
5. Направити до місця захворювання наряд міліції, працівників ДАІ для оточення осередку епідемії, заборони виїзду та в'їзду до зони епідемії (при винесенні місцевим органом виконавчої влади рішення щодо оголошення карантинної зони).
6. Зафіксувати в зошиті для записів чергового всі повідомлення, що надходять від надзвичайної комісії, санепідемстанції, підрозділів ОВС, а також рішення, що приймаються, всі вказівки, розпорядження керівництва ОВС вищого рівня.
7. Далі діяти згідно з розпорядженнями керівництва ОВС, ОВС вищого рівня та надзвичайної комісії.
8. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про подію, вжиті заходи та їх результати.
XXXIX. Епізоотії
1. Уточнити:
час, місце та обставини й характер захворювання;
кількість худоби, птиці, що захворіла й загинула;
установчі дані заявника.
2. Зареєструвати повідомлення у встановленому порядку.
3. Негайно доповісти:
начальникові ОВС або його заступникові;
відповідальному по ОВС;
черговому ОВС вищого рівня.
4. Повідомити:
черговому прокуратури;
черговому територіальної служби ветеринарної медицини.
5. Зафіксувати в зошиті для записів чергового всі повідомлення, що надходять від комісій та підрозділів ОВС вищого рівня, рішення, які приймаються, а також всі вказівки, розпорядження керівництва ОВС вищого рівня.
6. Далі діяти відповідно до розпоряджень керівництва ОВС, ОВС вищого рівня та надзвичайної комісії.
7. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня докладну інформацію про подію, вжиті заходи та їх результати.
XL. Масове отруєння людей
1. З'ясувати:
час, місце, обставини та можливі причини отруєння;
кількість потерпілих, їх стан, де вони перебувають у даний час;
чи є такі, хто помер (їх кількість, установчі дані);
які заходи вживаються щодо ліквідації події;
установчі дані заявника.
2. Зареєструвати повідомлення у встановленому порядку.
3. Викликати медичних працівників для надання потерпілим допомоги. У разі необхідності сприяти доставленню потерпілих до закладів охорони здоров'я.
4. Негайно направити для охорони місця події та можливих джерел отруєння найближчий наряд міліції, дільничного інспектора міліції. За відсутності такої можливості скористатися допомогою керівників підприємства, установи, організації, де сталася ця подія.
5. Доповісти про подію:
начальникові ОВС або його заступникові;
відповідальному по ОВС;
черговому ОВС вищого рівня.
6. Повідомити:
черговому прокуратури;
черговому територіального органу СБУ;
заклади охорони здоров'я.
7. Направити на місце події СОГ у складі:
слідчого прокуратури;
оперуповноваженого карного розшуку (якщо отруєння сталося у квартирі, гуртожитку, гаражі тощо);
оперуповноваженого служби БЕЗ (якщо отруєння сталося в установах громадського харчування, дитячому закладі, навчальному закладі тощо);
експерта-криміналіста;
судово-медичного експерта (при отруєннях зі смертельним наслідком).
8. Передати до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про обставини події та вжиті заходи.
XLI. Пожежа
1. Уточнити:
час, місце та обставини пожежі;
точну адресу й найменування об'єкта, на якому сталася пожежа;
чи є жертви або потерпілі, стан їх здоров'я та місцеперебування;
установчі дані заявника.
2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.
3. Негайно викликати підрозділ територіального органу МНС.
4. Направити для охорони місця події та громадського порядку в районі пожежі, а також врятування людей, матеріальних цінностей і забезпечення їх збереження найближчі наряди міліції, дільничного інспектора міліції, працівника відомчої пожежної безпеки ОВС.
5. За наявності потерпілих викликати на місце пожежі швидку медичну допомогу. За необхідності направити до місця події аварійні служби (газу, водоканалу, електромережі тощо).
6. Доповісти про пожежу:
начальникові ОВС або його заступникові;
відповідальному по ОВС;
начальнику служби пожежної безпеки ОВС;
черговому ОВС вищого рівня.
7. У разі великих пожеж або пожеж із людськими жертвами повідомити:
органи місцевого самоврядування;
оперативно-чергову службу територіального органу управління МНС;
черговому територіального органу СБУ;
черговому прокуратури.
8. Направити на місце події СОГ у складі:
дізнавача або слідчого, начальника служби пожежної безпеки ОВС (при пожежі на об'єкті ОВС);
оперуповноваженого ВКР;
експерта-криміналіста, експерта вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи НДЕКЦ;
працівника служби БЕЗ (при пожежі на об'єкті державного або громадського сектору).
За наявності людських жертв - додатково:
судово-медичного експерта;
кінолога зі службово-розшуковим собакою (якщо є відомості про підпал).
9. Організувати виклик на місце пожежі керівників та матеріально відповідальних осіб об'єкта, на якому виникла пожежа.
10. Уточнити кількість пожежних підрозділів та техніки, що виїхали для ліквідації пожежі, а у разі необхідності забезпечити виклик додаткових підрозділів з інших міст та районів згідно із затвердженим районним планом залучення сил і засобів для гасіння пожеж.
11. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про пожежі, під час яких загинуло двоє і більше чи постраждало троє і більше чоловік; згоріли три і більше будинків; завдано збитків у розмірах одна тисяча і більше мінімальних заробітних плат; у будинках та приміщеннях органів державної влади та управління, на об'єктах правоохоронних органів, телерадіоцентрів; у будинках або квартирах керівників органів державної влади, народних депутатів України, депутатів місцевих рад; у будинках та приміщеннях дипломатичних, консульських, торгових чи інших представництв іноземних держав; у будинках, що мають історичну цінність, пам'ятках архітектури; на енергетичних підприємствах, магістральних нафтогазопроводах, нафтобазах, радіаційних, біологічних об'єктах; на рухомому складі залізничного транспорту із загибеллю або травмуванням людей чи затримкою руху транспорту на дві години і більше; в метрополітені, на цивільному водному та авіаційному транспорті.
XLII. Лісова, торф'яна, степова пожежа
1. З'ясувати: коли і де вона виникла, на яку площу поширилася, в якому напрямку рухається і чому загрожує.
2. Якщо про пожежу повідомляють посадові особи, уточнити: які організації оповіщені про пожежу, які сили задіяні до її локалізації та ліквідації, яка потрібна допомога.
3. Зареєструвати повідомлення у встановленому порядку.
4. Вивчити за картою район пожежі, з урахуванням природних умов та перешкод для розширення пожежі визначити населені пункти, яким пожежа може загрожувати, шляхи до району пожежі та її об'їзду.
5. Перевірити наявність інформації про пожежу в територіальних підрозділах Державного комітету лісового господарства України (лісництва, лісгоспу), в територіальних органах МНС, в інших організаціях, господарська діяльність яких пов'язана з районом пожежі. Уточнити заходи, що вживаються до локалізації та ліквідації пожежі.
6. Про одержане повідомлення й ужиті заходи щодо локалізації та ліквідації пожежі доповісти начальникові ОВС, відповідальному по ОВС та черговому ОВС вищого рівня. Забезпечити виконання вказівок.
7. Підтримувати постійний зв'язок із керівництвом районного штабу (якщо створений) або організацій, що ведуть роботу з локалізації та ліквідації пожежі. Знати обстановку в районі пожежі, розстановку залучених сил і засобів.
8. При різкому погіршенні обстановки в районі пожежі, виникненні загрози населеним пунктам або об'єктам народного господарства негайно інформувати керівництво ОВС, чергову частину ОВС вищого рівня, оперативно-чергову службу територіального органу управління МНС та орган місцевого самоврядування.
9. Якщо за рішенням керівництва ОВС виставлені пости для виконання режимних протипожежних заходів, забезпечити підтримання з ними стійкого зв'язку, обмін інформацією про обстановку, своєчасність зміни особового складу для відпочинку.
10. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про лісові (верхові площею 25 га та більше, низові площею 50 га і більше) і торф'яні пожежі, степові пожежі у заповідниках площею 25 га і більше, пожежі зернових культур на корені та у валках площею 8 га і більше або пожежі скирт, якими знищено 200 і більше тонн грубих кормів.
XLIII. Аварія на підприємстві
1. З'ясувати:
назву та адресу об'єкта, час, місце, обставини й причини аварії, чи є людські жертви й потерпілі;
які заходи вживаються для ліквідації наслідків аварії;
установчі дані заявника.
2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.
3. Вжити заходів щодо оточення місця події й охорони громадського порядку, направивши на місце події відповідно екіпірований особовий склад.
4. Доповісти про подію:
начальникові ОВС або його заступникові;
відповідальному від керівництва МВС;
черговому ОВС вищого рівня.
5. Повідомити:
черговому прокуратури;
оперативно-чергову службу територіального органу МНС;
черговому територіального органу СБУ.
6. Направити на місце події СОГ.
7. Викликати на місце події:
швидку медичну допомогу (за наявності потерпілих);
пожежні підрозділи (у разі виникнення або загрози виникнення пожежі).
8. Про аварії, внаслідок яких могли настати чи настали тяжкі наслідки, у тому числі зруйновано або пошкоджено будівлі; загинули чи опинилися в небезпечному для життя чи здоров'я стані люди; отримали тілесні ушкодження троє і більше осіб; завдано матеріальних збитків в особливо великих розмірах; припинено енерго-, тепло-, водопостачання, перервані виробничий, навчальний процеси; а також ужиті заходи та їх результати через кожну годину доповідати в чергову частину ОВС вищого рівня.