Про затвердження Правил технічної експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд

5.1.7. Маневрування затворами та воротами за допомогою механізмів з електричним приводом дозволяється тільки за умови відрегульованої та чітко діючої апаратури керування та захисту, що передбачено схемою автоматичного керування. Послідовність операцій маневрування затворами (воротами) необхідно встановлювати і контролювати відповідною системою блокувань. Рух воріт і затворів має бути безперешкодним і плавним, без ривків. Швидкість руху, а також зупинки у проміжних і кінцевих положеннях повинні відповідати проектним схемам і діаграмам.

5.1.8. Основні затвори водопровідних галерей та інших водопропускних отворів повинні надійно закриватися в потоці.

5.1.9. Частини колісних опорно-ходових частин, а також п'ятові та гальсбантові опори затворів, що зазнають тертя, повинні мати справні і надійно діючі змащувальні пристрої.

5.1.10. Щоб уникнути пошкоджень воріт і затворів під час замерзання води в порожнинах їх окремих частин та вузлів і особливо кінцевих опорних колон, слід мати отвори для вільного стікання води.

5.1.11. Основні двостулкові ворота шлюзів, які мають металеві стулкові стовпи, повинні бути обладнані пристроями контролю за правильним їх стуленням.

5.1.12. На торцевих ділянках відбійних рам двостулкових воріт необхідно мати скоси і закруглені торці.

5.1.13. Слід вести постійний контроль за станом аераційних пристроїв, а також за можливими явищами вакууму і кавітації за затворами (воротами). У випадку виявлення відхилень від нормальних режимів слід вжити заходів для їх усунення.

5.1.14. Для контролю за станом затворів і воріт та забезпечення їх надійної, правильної роботи необхідно систематично проводити огляди, дослідження, спостереження і догляд відповідно до інструкцій, складених для кожного типу затворів і воріт на основі цих Правил і проектних даних.

5.1.15. Експлуатаційний персонал зобов'язаний тримати справними пішохідні містки, стаціонарні стрем'янки та переходи, огородження тощо.

5.1.16. Узимку біля воріт і затворів, не розрахованих на силову дію льоду, необхідно підтримувати незамерзаючі майни.

5.1.17. Після великих морозів (мінус 30° C і нижче) усі зварні конструкції воріт і затворів підлягають ретельному огляду з метою виявлення можливих розривів і тріщин.

5.1.18. Для пропускання води і скидання льоду в зимовий період слід використовувати лише призначені для цього водопропускні отвори.

5.1.19. Аварійні ворота шлюзів слід тримати в постійній готовності до роботи.

5.1.20. Ворота, затвори або група однотипних воріт та затворів повинні забезпечуватися пристроями і пристосуваннями для встановлення їх у ремонтне положення.

5.1.21. Решітки затворів для затримування сміття слід регулярно очищати від сміття.

5.1.22. Пороги, ніші та пази ремонтних загороджень необхідно періодично оглядати і очищати від наносів.

5.1.23. На період проведення планових профілактичних і ремонтних робіт чи перерви у навігації на час виникнення загрозливих для судноплавства погодних умов (температура повітря, льодова обстановка) усе основне механічне обладнання необхідно привести в стан, що виключає шкідливий вплив на нього льоду, атмосферних опадів і випадкові пошкодження під час виконання ремонтних робіт.

5.2.1. Механізми з електричним приводом повинні бути обладнані:

гальмовими пристроями для зупинки механізму в будь-якому положенні воріт чи затворів;

покажчиками положення воріт і затворів;

пристроями захисту механізму від перевантажень;

пристроями, що контролюють ослаблення тягових органів (ланцюгів, стальних канатів);

стопорними пристроями для ревізії електродвигунів та окремих вузлів механізмів.

5.2.2. Редуктори слід обладнувати мастилопокажчиками, де рисками позначені допустимі рівні мастила. Редуктори впродовж усього навігаційного періоду мають бути опломбованими.

5.2.3. Робота механізмів забороняється у разі:

недопустимих деформацій і пошкоджень відповідальних частин механізмів або металоконструкцій воріт та затворів;

тріщин і деформацій у деталях передач;

зносів деталей, що перевищують допустимі;

ослаблених і порушених кріпленнях відповідальних деталей;

несправних гальмових пристроїв;

невідповідності положень вузлів механізмів і положень воріт і затворів;

якщо рівні мастила в редукторах нижче допустимих;

якщо температура підшипників і мастила в редукторах вище 75° C;

несправних огороджень, які необхідні згідно з правилами техніки безпеки.

5.2.4. Регулювання пристроїв механічного захисту від перевантажень і перевірку їхньої дії слід виконувати відповідно до технічних інструкцій.

5.2.5. На окремо діючих механізмах, зв'язаних між собою синхронізуючими пристроями, гальма повинні забезпечувати одномоментність гальмування обох механізмів.

5.2.6. Пружини гальмових і запобіжних механізмів необхідно періодично перевіряти методом опресовування.

5.2.7. За пластинчастими ланцюгами повинен бути організований ретельний догляд. Ланцюги слід захищати від попадання на них пилу і бруду, періодично промивати їх і ретельно змащувати. За зносом ланцюгів необхідно вести постійний контроль.

5.2.8. Не дозволяється проводити регулювання гальм і розбирати вузли передач не розвантажених та не застопорених механізмів.

5.2.9. Гідроприводи воріт і затворів повинні бути обладнані:

запобіжними клапанами для захисту системи від перевантажень і підвищення тиску робочої рідини;

манометрами з червоною позначкою на шкалі, що вказує на граничне значення робочого навантаження;

пристроями для контролю погодженого руху поршня сервомотора і затвора, які виключають рух поршня у випадку зависання затвора.

5.2.10. Уключення гідроприводів у роботу забороняється у разі:

несправності реле тиску, реле рівнів, струмового захисту;

несправності в системі керування гідроприводом;

незадовільної якості робочої рідини, що не відповідає нормам на експлуатаційні робочі рідини, і якщо температура робочої рідини нижче встановленої норми;

несправностей мастильних насосів або пускорегулювальної апаратури;

зниженому рівні робочої рідини у баках.

5.2.11. Гідропривід негайно слід зупинити у разі:

якщо рівень робочої рідини в баках мастило-насосної установки нижче встановленого;

появи стуків і незвичайних шумів у насосах, а також раптового збільшення вібрації насосів і трубопроводів;

появи диму або полум'я із електродвигунів або електромагнітів золотників керування;

виявлення несправностей технологічного захисту;

появи значних витікань робочої рідини із системи.

5.2.12. Не дозволяється знімати зі своїх місць гідроапаратуру і прилади, а також міняти прокладки в з'єднаннях трубопроводів, які протікають, якщо піднятий затвор (ворота) та відкриті вентилі.

5.2.13. Після кожного ремонту трубопроводів робочої рідини, гідроциліндрів, мастилонапірних установок перед випробуванням гідроприводу необхідно провести опресовування гідравлічної системи протягом 10 хв. тиском, що перевищує робочий тиск на 50 %.

5.2.14. Запобіжні клапани гідроприводів повинні бути відрегульованими на тиск, що перевищує номінальний на 10 - 15 %.

5.2.15. Регулювання гідравлічних і електричних пристроїв системи гідроприводів та його випробування слід проводити у послідовності, установленій технічною інструкцією експлуатації гідроприводу.

5.2.16. Баки для робочої рідини, кожухи регуляторів, запобіжні клапани, манометри та аварійно-ремонтна апаратура впродовж усього навігаційного періоду повинні бути опломбованими.

5.2.17. Робоча рідина, яка використовується в гідроприводах, має відповідати чинним стандартам; за її якістю необхідно вести постійний контроль.

5.2.18. СГТС, обладнані гідроприводами, повинні мати ємкості для зберігання робочої рідини, а також установки для її очищення і регенерації.

5.2.19. Експлуатацію насосів, запобіжних клапанів, реле тиску, манометрів та іншої апаратури потрібно здійснювати відповідно до інструкцій заводів-виробників.

5.2.20. З настанням низьких температур повітря необхідно вжити заходів для забезпечення надійної роботи гідравлічних механізмів (підігріти робочу рідину у баках, утеплити сервомотори, замінити робочу рідину іншою, що має меншу в'язкість при низьких температурах тощо).

5.2.21. Коли встановлюються опускні ворота і затвори в нижнє положення на тривалий час, шток гідроциліндра слід змащувати.

5.2.22. Кожний механізм або група механізмів, які розміщені в одному приміщенні, повинні бути укомплектовані набором гайкових ключів та інших інструментів і пристосувань, необхідних для обслуговування механізмів.

5.2.23. Демонтаж приводних механізмів та іншого обладнання СГТС для списування здійснюється за погодженням з ДП "Укрводшлях" згідно з чинним законодавством.

5.3.1. Швартові пристрої на СГТС (плавучі рими, стаціонарні рими і тумби) повинні:

бути зручними для надійного швартування суден;

відповідати за міцністю швартовим зусиллям від розрахункового судна;

мати нумерацію, яку добре видно судноводіям у разі підходу до споруди як вдень, так і вночі (нумерація виконується від верхньої голови до нижньої).

5.3.2. У період роботи шлюзів при мінусовій температурі повітря плавучі рими, не обладнані обігрівом, необхідно підвішувати у верхній частині ніш або витягувати з ніш.

5.3.3. Плавучі рими слід забезпечити захисними фартухами, щоб уникнути попадання плаваючих предметів у римову нішу і заклинювання римів.

5.3.4. Стаціонарні або плавучі насосні установки для осушення камер судноплавних шлюзів повинні бути обладнані насосними агрегатами, що забезпечують осушення камери в проектних режимах.

5.3.5. У навігаційний період насосні установки повинні бути справними і перевірятися в дії в разі видачі свідоцтва про придатність СГТС до експлуатації.

5.3.6. Використання агрегатів насосних установок системи осушення камер для господарських та інших потреб не дозволяється.

5.4.1. Усі металеві конструкції, механізми, допоміжне і ремонтне обладнання СГТС повинні бути захищені від корозійного руйнування шляхом нанесення захисного антикорозійного покриття.

5.4.2. Способи та технологія антикорозійного захисту, а також періодичність його поновлення повинні призначатися згідно з чинними технічними документами.

5.4.3. Для планування робіт з антикорозійного захисту на кожній СГТС мають бути довідкові дані, де вказані площі та маси металоконструкцій воріт, затворів і механізмів, які підлягають фарбуванню.

5.4.4. Стан антикорозійного захисту металоконструкцій на кожній СГТС визначається комісією судноплавної гідротехнічної споруди, очолюваною представником ДП "Укрводшлях", не рідше одного разу на рік у період проведення планових профілактичних і ремонтних робіт чи перерви у навігації на час виникнення загрозливих для судноплавства погодних умов (температура повітря, льодова обстановка), а в підводній частині - після відкачування води з камер. Результати обстеження оформлюються актом.

5.4.5. Для захисту металевих конструкцій, що постійно працюють у воді, може застосовуватися електрохімічний (катодний) захист.

6.1.1. Розмежування відповідальності між СГТС (споживачем) і електропостачальною організацією за стан і обслуговування електроустановок визначається їх балансовою приналежністю та фіксується в акті розмежування відповідальності сторін. Акт додається до договору на користування електричною енергією, що укладається з організацією-електропостачальником.

Нагляд за станом контактних з'єднань на стику розмежування відповідальності здійснює організація-електропостачальник.

6.1.2. Персонал, що експлуатує електротехнічне обладнання СГТС, і організація-електропостачальник взаємно зобов'язані забезпечувати збереження електроустановок, які розміщені на їхній території, вільний доступ і під'їзд до них, не допускати на трасах кабельних і повітряних ліній зведення будівель і складування матеріалів та не виконувати на трасах кабельних ліній земляні роботи без попередньої згоди власника.

6.1.3. Електроприймачі СГТС, що забезпечують процес суднопропуску, за умовами безперебійності електропостачання споживачів відносяться до I та II категорій електроприймачів.

6.1.4. На СГТС, не обладнаних автоматичним вмиканням резервного живлення, повинна бути забезпечена можливість переходу на резервне живлення відповідними перемиканнями на розподільному щиті низької напруги трансформаторів, які виконує начальник вахти (диспетчер) шлюзу.

Начальник вахти (диспетчер) шлюзу повинен бути навчений способам перемикання живлення.

6.1.5. Вимоги диспетчера енергосистеми або чергового підстанції-електропостачальника стосовно перемикання ліній живлення, вимикання ліній у випадку аварійної ситуації в енергосистемі та в інших випадках обов'язкові для виконання.

6.1.6. Список працівників, які мають право виконувати оперативні перемикання, повинен бути затверджений ДП "Укрводшлях" і представлений організації-електропостачальнику.

6.1.7. Резервні трансформатори і лінії їх живлення повинні бути справними та готовими до вмикання.

Для шлюзу, який не має подвійного живлення, слід мати один резервний трансформатор, комплект комутаційної, захисної та іншої апаратури і матеріалів, що дає можливість у найкоротший строк усунути можливу несправність в електропостачанні шлюзу.

6.1.8. На СГТС не допускається тривале (понад дві години) перевантаження трансформаторних підстанцій, електроустановок приводу основних механізмів і ліній їх живлення.

6.1.9. До ліній, що живлять шлюзи, не дозволяється приєднувати інших споживачів.

6.1.10. Для забезпечення безперебійного електропостачання шлюзів I та II категорій між верхньою та нижньою головами й опорами кожної голови повинні бути прокладені резервні силові та контрольні кабелі, рівноцінні у поперечному перерізі і кількості жил, для заміни будь-якого кабелю, який вони резервують.

6.1.11. Кінці резервних кабелів повинні мати достатню довжину для приєднання до найвіддаленіших електроустановок, до яких резервується кабель.

6.1.12. У місцях вводу до приміщень механізмів кабелі слід захистити від механічних пошкоджень, які можуть виникати внаслідок осідання насипного ґрунту.

6.1.13. Кабельні канали повинні мати стоки, що забезпечують видалення зливової та фільтраційної води.

6.1.14. На шлюзі повинні установлюватися розподільні щити для живлення основних і допоміжних електроприймачів.

До мереж основних електроприймачів не дозволяється приєднувати інші навантаження.

6.1.15. Електрообладнання, розташоване в приміщеннях, доступних для осіб, які не входять до складу електротехнічного персоналу, необхідно обгородити.

6.1.16. Металеві частини електричних пристроїв і обладнання, а також металева оболонка і броня силових та контрольних кабелів повинні бути надійно заземлені.

Опір заземлювального пристрою, до якого приєднані нейтралі трансформаторів потужністю понад 100 кВА, не повинен бути більшим 4 Ом, потужністю 100 кВА і менше - не більшим 10 Ом.

6.2.1. Шлюзи повинні мати центральне і місцеве керування електроприводами механізмів.

Аварійно-ремонтні загородження повинні мати дистанційне керування із приміщень, де перебуває черговий персонал.

6.2.2. Центральне керування здійснюється з центрального пульту керування, розміщеного у приміщенні, що забезпечує хорошу видимість камери шлюзу, причалів верхнього і нижнього б'єфів та найближчих підходів до цих причалів.

6.2.3. Користуватися місцевими пультами керування для суднопропуску допускається тільки у виняткових випадках і з дозволу начальника СГТС та обов'язково у присутності головних спеціалістів (енергетика, механіка).

6.2.4. Місцеві пульти повинні установлюватися якнайближче до механізмів і в місцях, зручних для спостереження за воротами і затворами.

6.2.5. Температура в приміщеннях з електрообладнанням (панелі, пульти тощо) повинна підтримуватися: у навігаційний період - не нижче плюс 14° C, у період проведення планових профілактичних і ремонтних робіт - не нижче плюс 5° C.

6.2.6. Розміщення та конструкція світильників у приміщенні центрального пульту керування повинні забезпечувати рівномірну освітленість пульту, панелей не нижче вказаної в діючих нормах та правилах і не створювати відблисків на приладах.

6.2.7. У приміщенні центрального пульту розміщуються:

технічна та оперативна документація відповідно до затвердженого переліку;

запас сигнальних ламп (не менше п'яти ламп кожного типу);

покажчики напруги до 100 В;

два комплекти ключів від усіх приміщень (робочий та аварійний);

електромегафон;

ручні ліхтарі - 2 шт.;

бінокль;

аптечка.

6.2.8. У приміщеннях магнітних контролерів розподільних щитів пристроїв автоматики на спеціально обладнаних місцях повинні бути комплект інструментів, запас запобіжників (не менше двох кожного типу).

6.2.9. Пульти керування, вивідні зборки, деблокувальні пристрої, ключі "Стоп" і екстреного закриття, шляхові вимикачі та прилади захисту повинні бути опломбовані. Головний енергетик є відповідальним за цілість пломб СГТС.

6.2.10. В пультах керування, панелях автоматики, магнітних контролерах прокладаються тільки ізольовані проводи: для струмових кіл - поперечним перерізом не менше 2,5 мм-2, для решти кіл керування і сигналізації - не менше 1,5 мм-2. В елементах вищевказаного обладнання, які відкриваються, повинні прокладатися багатожильні ізольовані проводи.

6.2.11. Схема керування електроприводами шлюзових механізмів повинна передбачати:

циклове і роздільне керування із центрального пульту механізмами воріт і затворів у заданій технологічній послідовності (ключі циклового і роздільного керування не повинні суміщатися в одному апараті);

керування з центрального пульту аварійними воротами;

переведення керування із центрального пульту на місцеві;

зупинку механізмів у випадку порушення нормального режиму роботи обладнання;

керування сигналами світлофорів;

дублювання сигналів світлофорів;

безперервну сигналізацію кінцевих і проміжних положень основних та аварійних воріт і затворів; готовність до роботи схеми керування;

безперервну сигналізацію величини перекосу воріт, що мають привод від двох автономних механізмів;

безперервну сигналізацію про рівні води в камерах шлюзів, верхньому і нижньому б'єфах:

пошукову сигналізацію;

звукову (аварійну) сигналізацію про несправності в колах автоматики, про граничнодопустимий рівень води в камері (для трикамерного шлюзу) і про спрацювання захисту;

блінкерну або світлову сигналізацію спрацювання реле захисту і відключення аварійних вимикачів "Стоп";

робочі блокування, що забороняють включення механізмів затворів у послідовності, яка не відповідає нормальному процесу шлюзування;

блокування, що забороняють підйом опускних воріт під час проходження над ними судна.

6.2.12. На шлюзах, де через хвильові коливання може діяти на двостулкові ворота зворотний напір, що перевищує розрахунковий, слід передбачати блокування, яке забезпечує автоматичне відкривання воріт для їх розвантаження.

6.2.13. На зовнішній стороні стіни кожної опори і в приміщеннях механізмів повинні бути встановлені кнопки "Стоп" для негайної зупинки механізмів затворів і воріт.

6.2.14. У схемі керування електроприводами механізмів затворів повинні бути передбачені аварійні блокування, що відключають механізми у випадках:

спрацювання захисту;

проходження затворами кінцевих положень відкриття або закриття;

ослаблення або перевантаження тягових органів (ланцюгів, канатів, штанг тощо);

зменшення або збільшення тиску в електрогідроприводі нижче або вище допустимого значення;

вмикання ручного приводу механізмів і встановлення стопорів на механізмах у положення "Застопорено";

підвищення або зниження рівнів води в камерах більше допустимих значень;

перевищення допустимої величини перекосу затвора, який має два автономних приводи та систему їх синхронізації;

відхилення рівнів робочої рідини у баках мастилонасосної установки від допустимого рівня.

6.2.15. Живлення кіл керування повинно здійснюватися від розподільного трансформатора або стабілізуючого пристрою, якщо коливання значень напруги живлення кіл керування становлять ±5 - 10 % від номінального значення.

6.2.16. На панелі живлення повинен бути встановлений щитовий мегомметр для контролю за станом ізоляції кіл керування постійного і змінного струму під напругою.

6.2.17. До джерела живлення кіл керування можуть підключатися тільки мережі керування сельсинної, виробничої або світлофорної сигналізації.

6.2.18. Усі контактні затискачі, кабелі і проводи, підключені до апаратури пультів керування, панелей і контактних затискачів, повинні мати відповідне маркування.

6.2.19. На контактних затискачах не повинно бути поряд затискачів, випадкове замикання яких може викликати довільне вмикання або вимикання обладнання.

6.2.20. Написи на лицьовій і зворотній сторонах пультів, панелей, магнітних контролерів тощо повинні бути ідентичними із позначеннями, прийнятими у принципових і монтажних схемах.

6.2.21. Вторинні кола й апаратура центрального пульту керування та панелей захисту і автоматики повинні бути доступні для огляду без зняття напруги.

6.2.22. Зміни у схемах керування, які стосуються режимів роботи затворів, складу блокувань і сигналізації, можуть бути внесені за погодженням з ДП "Укрводшлях".

Усі зміни в схемах автоматики і захисту повинні бути внесені в принципові та монтажні схеми з обов'язковим зазначенням, де і коли зроблені зміни.

6.2.23. Регульований електропривід і електрогідропривід повинні забезпечувати заданий швидкісний режим руху затвора в технологічних операціях.

6.2.24. Системи синхронного обертання двох автономних електроприводів, призначених для переміщення одного затвора, повинні забезпечувати його рух у межах допустимого перекосу, величина якого встановлюється організацією, яка проектувала затвор.

6.2.25. Синхронно-слідкуючі системи електроприводів (електрогідроприводів), призначених для переміщення одного затвора, повинні у межах допуску автоматично вирівнювати перекіс затвора під час його руху.

6.2.26. Електродвигуни регульованих систем електроприводів основних механізмів СГТС повинні мати захист від коротких замикань, перевантаження і асиметрії напруги на статорі (або роторі, якщо регулювання напруги для зміни швидкості здійснюється в обмотках ротора).

Електродвигуни нерегульованих електроприводів повинні мати захист від коротких замикань та перевантажень.

6.2.27. На амперметрах, що контролюють силу струму електродвигунів, повинна бути помічена червоною рискою величина струму під час роботи обладнання з гранично можливим технологічним навантаженням.

6.2.28. На корпусах електродвигунів і механізмах, для яких ці електродвигуни є приводами, повинні бути вказані стрілками напрямки обертання обладнання при різних режимах роботи. Виводи обмоток електродвигунів повинні мати маркування.

6.2.29. Електрообладнання, що перебуває в аварійному запасі, повинно бути постійно готовим до роботи.

6.2.30. Після проведення планових профілактичних і ремонтних робіт та випробувань електрообладнання до закінчення перерви у навігації слід провести наладку всіх електричних систем, перевірити взаємодію елементів схем і роботу аварійних та робочих блокувальних пристроїв. Перевірка роботи аварійних і робочих блокувальних пристроїв протягом навігаційного періоду повинна здійснюватися за графіком.

6.2.31. Перевірку дії блокувальних пристроїв слід здійснювати шляхом безпосереднього маневрування затворами і воротами, вживаючи запобіжних заходів, щоб уникнути можливих пошкоджень механізмів і затворів. Остаточно доводити затвори до положень, коли спрацьовують блокувальні пристрої, необхідно ручними приводами механізмів.

6.2.32. Виводити блокувальні пристрої з роботи слід тільки з дозволу начальника СГТС та у присутності головних спеціалістів (енергетика, механіка). Після відновлення нормального експлуатаційного режиму СГТС блокувальні пристрої вводяться в роботу.

6.2.33. Роботи з регулювання апаратури і схеми автоматики протягом навігаційного періоду повинні здійснюватися в періоди між шлюзуваннями із дотриманням вимог правил охорони праці.

6.2.34. Монтажні та ремонтні роботи у вторинних колах повинні виконуватися за умови виключеного живлення силового кола і кола керування.

6.2.35. Після виконання робіт у вторинних колах повинні бути перевірені правильність підключення і справність функціонування схеми.

6.2.36. Перевірку взаємодії елементів схем, дії блокувальних пристроїв і включення в роботу пристроїв автоматики та захисту після виконання будь-яких робіт у вторинних колах слід проводити під безпосереднім керівництвом головного енергетика.

6.2.37. Опір ізоляції електрично зв'язаних кіл (автоматики, сигналізації та захисту окремих приєднань) повинен бути не нижче 1 МОм.

Опір ізоляції кіл, де використана апаратура на робочу напругу 60 В і нижче, виміряний мегомметром на 100 В, повинен бути не нижче 0,5 МОм.

6.2.38. У навігаційний період опір ізоляції відносно "землі" кіл керування і сигналізації вимірюється щитовим мегомметром не рідше одного разу на тиждень, результати записуються в журналі ремонтів та оглядів.

6.2.39. Після проведення планових профілактичних і ремонтних робіт до видачі свідоцтва про придатність СГТС до експлуатації переносним мегомметром повинен бути виміряний опір ізоляції між "землею" та ізоляцією кожної повністю зібраної схеми керування при всіх інших зібраних та заземлених колах і температурі не нижче плюс 5° C.

6.2.40. Нагляд за станом, використанням, перевіркою електровимірювальних приладів та іншої вимірювальної техніки необхідно вести відповідно до чинних нормативних актів.

6.2.41. На приладах, які перебувають в експлуатації, повинно бути клеймо про перевірку із зазначенням року і кварталу.

6.2.42. Електричні вимірювачі (покажчики положення воріт, затворів, рівнів тощо) підлягають перевірці на місцях не рідше одного разу на рік у період проведення планових профілактичних і ремонтних робіт.

6.3.1. Для регулювання руху суден шлюзи та СГТС повинні бути обладнані світлофорною сигналізацією.

6.3.2. Усі світлофори повинні бути односторонньої дії і мати два кольори вогнів - зелений (дозволяє рух) і червоний (забороняє рух). Червоний сигнал світлофора завжди повинен бути розташований над зеленим.

6.3.3. Вхідні та вихідні світлофори повинні встановлюватися з правого боку за напрямком руху суден на висоті, що забезпечує видимість вогню відповідного світлофора із судна, яке перебуває в підхідному каналі або в камері шлюзу.

Дальні світлофори слід установлювати на відстані 300 - 600 м від вхідних палів верхньої та нижньої голів шлюзу на кінці причальних споруд або на березі, залежно від умов видимості їхніх сигналів.

6.3.4. Дозвільні та заборонні вогні вхідних і вихідних світлофорів повинні вмикатися автоматично залежно від положення відповідних воріт.

Вогні дальніх і ближніх світлофорів повинні керуватися окремими ключами незалежно від керування механізмами і світлофорами камер шлюзів.

У випадку відключення дозвільного сигналу або перегорання лампи цього сигналу, повинен автоматично загорятися заборонний сигнал.

6.3.5. Світлофорна сигналізація повинна бути виконана відповідно до Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України.

6.3.6. Для позначення межі стоянки суден у підхідних каналах і в камерах шлюзів повинні бути встановлені добре видимі знаки.

6.3.7. Стан навігаційної сигналізації на СГТС слід перевіряти не рідше одного разу у рік.

Необхідно, щоб вогні дальнього світлофора, а якщо його немає, то вхідного світлофора, було видно на відстані не менше 1 км.

6.3.8. У випадку несправності світлофорів начальник вахти (диспетчер) шлюзу повинен регулювати рух суден через шлюз за допомогою радіооповіщення або виставити спеціальний обслуговуючий персонал. Несправність слід усунути якнайшвидше.

6.3.9. Входи і підхідні канали шлюзів з боку верхнього та нижнього б'єфів, а також оголовки розділювальних дамб біля шлюзів повинні позначатися вогнями кольорів, передбачених правилами облаштування фарватеру: справа за течією - червоним, зліва - білим.

6.3.10. Греблі з верхнього і нижнього б'єфів повинні обгороджуватися плавучими освітлювальними знаками в кількості не менше двох на кожному б'єфі; якщо гребля розташована справа від шлюзу (за течією) - червоними, якщо зліва - білими. Сама гребля по довжині повинна освітлюватися білими вогнями через кожні 50 м.

6.3.11. На СГТС слід передбачити такі види зв'язку і сигналізації: ультракороткохвильовий радіозв'язок, гучномовний зв'язок начальника вахти (диспетчера) шлюзу, телефонний зв'язок із диспетчером, який керує суднопропуском, із суміжними спорудами, РГС або шлюзами, зв'язок начальника вахти (диспетчера) шлюзу з персоналом на території та в службових приміщеннях, а також з ДП "Укрводшлях".

6.3.12. Апаратуру радіооповіщення необхідно встановлювати так, щоб усі повідомлення, вказівки і розпорядження було добре чути на всій території СГТС і акваторії, прилеглій до неї.

6.3.13. Апаратуру телефонного, радіозв'язку, гучномовці (елементи перемикання і мікрофони) слід установлювати на загальному пульті зв'язку, який рекомендується розташовувати у приміщенні начальника вахти (диспетчера) шлюзу.

6.4.1. Електрообладнання допоміжних пристроїв (стаціонарних і пересувних насосів, потокоутворювачів, опалення, освітлення тощо) експлуатується відповідно до вимог чинного законодавства.

6.4.2. Для підключення різноманітних переносних допоміжних електроприймачів, призначених для виконання ремонтних робіт, у шлюзах повинні бути обладнані силові зборки на опорах голів, на причалах і вздовж камери шлюзу через кожні 80 - 100 м.

6.4.3. Для скорочення витрат електроенергії необхідно встановлювати в усіх приміщеннях, які обігріваються, регулятори температури та автоматичні вимикачі освітлення, а також використовувати пристрої для автоматичного вмикання і вимикання потокоутворювачів, насосів водовідливання тощо.

6.4.4. Зовнішнє освітлення СГТС необхідно розділити на робоче і чергове. До групи чергового освітлення повинно входити 20 - 25 % світильників зовнішнього освітлення, розміщених таким чином, щоб забезпечити мінімально необхідну освітленість території поряд із будівлями споруди і проходів вздовж камер шлюзу.

6.4.5. Робоче освітлення повинно вмикатися на час пропуску суден та проведення ремонтних робіт.

Керування вмиканням і вимиканням робочого і чергового освітлення повинно бути виведене на центральний пульт керування.

6.4.6. Мінімальна освітленість швартовних пристроїв у камері на рівні нижнього б'єфа повинна бути не менше 5 лк.

Мінімальна освітленість причальних і напрямних споруд повинна бути не менше 0,5 лк.

Освітленість біля шафових частин, вереяльних стовпів і воріт повинна бути не менше 5 лк.

6.4.7. Конструкція і розміщення світильників зовнішнього освітлення повинні забезпечувати захист судноводіїв і вахтового персоналу шлюзу від осліплення.

6.4.8. У кожній освітлювальній опорі повинні встановлюватися індивідуальні запобіжники або інші пристрої захисту. Пристрої захисту повинні мати надійний захист від випадкового контакту з людьми.

6.4.9. Періодично вдень слід перевіряти справність ламп мережі зовнішнього освітлення, несправні лампи необхідно заміняти. На кожній споруді або групі споруд повинні бути пристосування для безпечного обслуговування світильників зовнішнього освітлення.

6.4.10. Конструкція світлофорів повинна забезпечувати необхідну надійність, дальність видимості, навіть у випадках дії прямих сонячних променів, економічність.

7.1.1. Система технічного нагляду в сфері безпеки і надійності СГТС передбачає:

державний нагляд за технічним станом СГТС відповідно до Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 16 січня 2014 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2014 року за № 269/25046, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1174/8495;

державний нагляд за системою управління безпекою судноплавства здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

абзац четвертий підпункту 7.1.1 пункту 7.1 виключено

об'єктовий нагляд за технічним станом, безпекою і надійністю СГТС, який здійснюють її експлуатаційні служби. Нагляд передбачає сукупність заходів щодо виконання правил технічної експлуатації СГТС у сфері безпеки та надійності.

7.1.2. Виконуються роботи із спостереження та дослідження відповідними структурними підрозділами СГТС. Організація і проведення цих робіт покладається на головних інженерів СГТС.

7.1.3. На СГТС повинен здійснюватися постійно контроль за технічним станом і роботою її конструкцій та споруд шляхом виконання регулярних інструментальних і візуальних спостережень відповідно до чинного законодавства, а в разі необхідності - спеціальних досліджень і випробувань.

До виконання складних і відповідальних робіт стосовно оцінки технічного стану СГТС, за необхідності, залучаються спеціалізовані організації.

7.1.4. На СГТС повинні систематично проводитися спостереження за:

вертикальними і горизонтальними зміщеннями окремих частин споруд, їх закономірністю та наявністю небезпечних залишкових величин, за деформаціями окремих споруд та їх частин;

фільтрацією води через споруди, під ними і в обхід їх, за величиною протитиску в основі споруди і за положенням депресійної кривої в земляних спорудах, за роботою дренажів, фільтрів та протифільтраційних пристроїв;

станом бетону споруд, його міцністю, корозією, утворенням і розвитком тріщин, відколів, за будівельними швами, металевими і дерев'яними конструкціями;

впливом потоку на споруди, зокрема за розмиваннями понурів і рисберм, дна і берегів у підходах до споруд, за станом облицювання стін та дна, засміченням і замуленням камер, шафових частин і пазів затворів та воріт;

хвильовими режимами в каналах і камері шлюзу;

впливом льодового покриву, льодоставу та льодоходу на споруди;

станом воріт і затворів, зокрема за їх плановим розташуванням, деформаціями і корозією металоконструкцій, станом та роботою опорно-ходових частин, ущільненнями;

станом і зносом механізмів, зубчастих передач, ланцюгів, підшипників, валів, зірочок, тягових органів;

станом і роботою електрообладнання і засобами захисту та автоматики.

7.1.5. Спостереження повинні забезпечувати вчасне виявлення дефектів, пошкоджень, зносів та інших відхилень від норми в технічному стані споруди, її конструкцій та обладнання, що можуть спричинити аварійну ситуацію.

7.1.6. У складі контрольних спостережень за станом механічного обладнання СГТС повинна проводитися дефектоскопія найвідповідальніших його деталей і вузлів.

7.1.7. У ДП "Укрводшлях" і на СГТС слід мати величини граничнодопустимих значень навантажень, напруг, швидкостей, витрат та інших параметрів, при яких забезпечується безпечність і надійність роботи споруд.

7.1.8. У разі виявлення відхилень від нормальних умов роботи СГТС необхідно з'ясувати причини цих відхилень і вжити заходів для їх усунення. За необхідності до цих робіт слід залучати проектні та науково-дослідні організації.

7.1.9. Матеріали спостережень та досліджень підлягають розгляду на СГТС за підсумками кожного кварталу, у ДП "Укрводшлях" - за підсумками року.

7.1.10. За результатами спостережень і досліджень в ДП "Укрводшлях" і на СГТС повинні розроблятися і проводитися заходи для усунення виявлених недоліків у стані та роботі СГТС, підвищення її надійності та безпеки у відповідності до діючих нормативів (стосовно міцності, стійкості тощо), а також для подальшого поліпшення експлуатаційних якостей споруд.

7.1.11. Результати спостережень і досліджень, їх аналіз, оцінка стану споруд і пропозиції за результатами спостережень слід показувати в річних технічних звітах експлуатації СГТС.

7.2.1. Усі експлуатаційні операції повинні проводитися відповідно до технічних інструкцій і забезпечувати безаварійний та безперервний рух суден каналами і через СГТС, а також роботу самих СГТС без збоїв та неполадок.

7.2.2. У протоколі перевірок захисту, блокувань, сигналізацій та режимів роботи обладнання вказуються всі параметри, що забезпечують роботу СГТС у проектних режимах.

7.2.3. ДП "Укрводшлях" і СГТС повинні підтримувати оперативний зв'язок із диспетчерами енергосистем, щоб регулярно отримувати дані про витрати та рівні води, а також плани і графіки режиму роботи гідроелектростанцій.

7.3.1. Навігаційний період (прохід суден через СГТС) є цілорічним. Дати перерви у навігації або тимчасового припинення пропуску через СГТС з метою проведення планових профілактичних і ремонтних робіт, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення загрозливих для судноплавства погодних умов (температура повітря, льодова обстановка), наявності небезпеки природного або техногенного характеру, що загрожує безпечному проходу суден, встановлюється Адміністрацією судноплавства за поданням ДП "Укрводшлях".

7.3.2. Виведення з експлуатації СГТС з метою проведення планових профілактичних і ремонтних робіт та введення в експлуатацію після їх закінчення здійснюється комісією, до складу якої входять спеціалісти СГТС.

Виведення з експлуатації СГТС з метою проведення планових профілактичних і ремонтних робіт здійснюється після доведення інформації за допомогою річкової інформаційної служби та її оприлюднення на офіційному вебсайті Адміністрації судноплавства.

7.3.3. Готовність СГТС до експлуатації визначається закінченням і прийманням у встановленому порядку після проведення планових профілактичних і ремонтних робіт його основних конструкцій і обладнання.

При цьому всі ворота і затвори та їхні механізми повинні бути у робочому стані, що забезпечує безпечне проведення шлюзування.

7.3.4. Під час введення шлюзу до експлуатації слід провести пробне холосте шлюзування.

7.3.5. Введення СГТС в експлуатацію здійснюється після закінчення всіх робіт з налагодження і перевірки апаратури автоматичного керування, блокувальних пристроїв, сигналізації та повного забезпечення СГТС навігаційним інвентарем, рятувальними і протипожежними засобами і наявності виданого Регістром Свідоцтва про придатність до експлуатації.

7.3.6. Терміни виведення СГТС з експлуатації з метою проведення планових профілактичних і ремонтних робіт визначаються обсягом планових робіт з урахуванням метеорологічних умов.

7.3.7. Планові профілактичні і ремонтні роботи проводяться відповідно до інструкцій, графіків та планів.

7.4.1. Технічний стан шлюзів і підхідних каналів у навігаційний період повинен забезпечувати можливість цілодобового безпечного руху по них суден.

7.4.2. Пропуск суден через судноплавні шлюзи здійснюється в порядку, визначеному Правилами пропуску суден через судноплавні шлюзи України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20 жовтня 2003 року № 809, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2003 року за № 1010/8331.

7.5.1. За 15 днів до прогнозованого терміну появи льоду на водоймі на СГТС повинні бути готові та випробувані в роботі: криговідгонні та майнотвірні установки; пристрої для обігрівання конструкцій та елементів механічного обладнання, металоконструкцій воріт і затворів, закладних частин, ущільнень, плавучих римів, шафових частин тощо. У ці ж строки повинна бути перевірена дія захисту від перевантаження тягових органів воріт і затворів.

7.5.2. У разі пропуску суден через шлюзи в льодових умовах допускаються такі відхилення від звичайних режимів роботи:

зміна вихідного положення рівня води в камері в період між шлюзуваннями;

збільшення часу наповнення і спорожнення камери з метою зменшення попадання плаваючого льоду в камеру і полегшення умов стоянки суден під час шлюзування;

виведення з роботи плавучих римів;

зменшення кількості суден, які шлюзуються одночасно.

7.5.3. Шлюзування суден припиняється у разі утворення нашарування льоду на металоконструкціях воріт та стінках камери шлюзу товщиною більше 5 см або тривалості середньодобової температури повітря мінус 7° C і нижче впродовж трьох діб.

7.5.4. В окремих випадках, коли шлюз повинен працювати в льодових умовах з виведеними із роботи водомірними приладами, обмеженим підйомом затворів і наповненням, спричинених наявністю льоду, шлюзування повинні здійснюватися у присутності головних спеціалістів СГТС.

7.5.5. На СГТС обов'язково завчасно слід перевірити в роботі всі засоби забезпечення зимового режиму споруд.

7.5.6. Переведення СГТС на зимовий режим експлуатації слід здійснювати після отримання дозволу від ДП "Укрводшлях".

7.6.1. Транспортні події на СГТС, пов'язані з пошкодженням транспортного і технічного флоту та плавучих засобів, забрудненням навколишнього середовища нафтопродуктами і загибеллю людей, а також випадками пошкодження суднами СГТС, розслідуються та враховуються відповідно до чинного законодавства.

7.6.2. У разі транспортної події на СГТС персоналом повинні вживатися термінові заходи, щоб запобігти її розвитку, ліквідувати наслідки і відновити нормальну роботу СГТС.

7.6.3. У всіх випадках припинення на невизначений термін судноплавства через пошкодження суднами СГТС, забруднення довкілля нафтопродуктами на місце транспортної події негайно повинні виїхати керівники ДП "Укрводшлях" і судновласника для ліквідування наслідків транспортної події, відновлення руху суден на цій ділянці і детального вияснення причини транспортної події.

Про факт транспортної події ДП "Укрводшлях" повідомляє Регістру та Адміністрації судноплавства.

7.6.4. У разі транспортної події на СГТС або аварії з її обладнанням необхідно скласти акт. В акті докладно описати умови експлуатації, початок, розвиток і завершення процесів, які відбулися під час транспортної події або аварії з обладнанням, а також їх наслідки, дії експлуатаційного персоналу, основні та другорядні причини.

7.6.5. Про всі випадки неполадок у роботі обладнання СГТС слід зробити записи у вахтовому журналі. Головні спеціалісти повинні зробити свої записи про причини неполадок і вжиті заходи щодо їх усунення.

7.6.6. ДП "Укрводшлях" і СГТС зобов'язані систематизувати і ретельно проаналізувати неполадки в роботі, розробити і впровадити заходи для усунення характерних неполадок, що часто повторюються.

8.1.1. На СГТС з метою забезпечення їхньої цілісності і підвищення експлуатаційних якостей проводяться технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти конструкцій і електромеханічного обладнання.

8.1.2. Технічна і кошторисна документація на проведення технічного обслуговування, поточного і капітального ремонтів розробляється відповідно до чинного законодавства.

8.1.3. Фінансування технічного обслуговування, поточного і капітального ремонтів здійснюється відповідно до чинного законодавства.

8.2.1. Ремонтні роботи на СГТС повинні виконуватися із чітким дотриманням вимог чинного законодавства.

8.2.2. Аварійний ремонт на СГТС включає роботи з ліквідації і запобігання аваріям і аварійним випадкам. Ці роботи повинні розпочинатися негайно і проводитися безперервно з максимально можливою за умов виробництва кількістю робітників, оснащених найбільш продуктивними машинами і обладнанням.

8.2.3. Для виконання ремонтних робіт аварійного характеру на СГТС необхідно мати аварійний запас матеріалів, інструменту, а також частин і деталей механічного та електротехнічного обладнання.

Витрачати аварійний запас на інші потреби не дозволяється.

8.2.4. Аварійний запас матеріалів, інструменту, частин і деталей обладнання повинен зберігатися в належному порядку і негайно поповнюватися у разі його витрат.