МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ
НАКАЗ
| 13.06.2007 № 492 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
09 липня 2007 р.
за № 780/14047
Про затвердження Правил технічної експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд
( Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства інфраструктури України від 10 липня 2012 року № 400, від 16 серпня 2016 року № 278, від 6 серпня 2018 року № 354, від 25 серпня 2022 року № 646, наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 20 грудня 2022 року № 952 ( враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 22 лютого 2023 року № 102 )
Відповідно до Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 № 789, та для створення системи організаційних і технічних вимог щодо технічної експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила технічної експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд, що додаються.
2. Державному департаменту морського і річкового транспорту (Кушніренко А. В.):
2.1. Забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
2.2. Забезпечити доведення цього наказу до відома всіх заінтересованих підприємств, організацій та установ.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Касапчука В. А.
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства транспорту та зв'язку України
від 13 червня 2007 р. № 492
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
9 липня 2007 р. за № 780/14047
ПРАВИЛА
ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СУДНОПЛАВНИХ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД
( У тексті Правил слова "Міністерство транспорту та зв'язку України" в усіх відмінках замінено відповідно словами "Міністерство інфраструктури України" у відповідних відмінках згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 10 липня 2012 року № 400 ) ( У тексті Правил слова "Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті" у всіх відмінках замінено словами "Державна служба України з безпеки на транспорті" у відповідних відмінках згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 16 серпня 2016 року № 278 )( У тексті Правил слова "Державна служба України з безпеки на транспорті" у всіх відмінках замінено словами "Державна служба морського та річкового транспорту України" у відповідних відмінках згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 6 серпня 2018 року № 354 )
1. Загальні положення
1.1. Ці Правила установлюють основні організаційні та технічні вимоги до експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд, неухильне виконання яких забезпечує безперебійний і безпечний пропуск транспортного флоту та надійну і безпечну експлуатацію судноплавних шлюзів.
До судноплавних гідротехнічних споруд належать споруди, які експлуатуються в Україні: судноплавні шлюзи з низовими та верховими підхідними каналами, дамбами, напрямними і причальними спорудами, аванпортом.
1.2. Дія цих Правил поширюється на державне підприємство водних шляхів "Укрводшлях" та державне підприємство "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України", організації та установи, що виконують на судноплавних гідротехнічних спорудах ремонтні або науково-дослідні роботи.
( пункт 1.2 у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 25.08.2022 р. № 646 )
1.3. Визначення термінів, скорочення
Терміни, що використовуються в цих Правилах, уживаються в таких значеннях:
аванпорт судноплавної гідротехнічної споруди - захищена акваторія, прилегла до шлюзу з боку верхнього б'єфа (водосховища), яка створена огороджувальними спорудами і призначена для переформування зчепів, відстою суден у штормову погоду і перед шлюзуванням, а також для безпечного і зручного входу суден у шлюз і виходу з нього;
акваторія аванпорту (акваторія) - огороджена дамбами-хвилеломами частина акваторії водосховища;
ворота шлюзу - загородження, яке перекриває суднопропускні отвори (прогони) голів;
глибина на королі - найменша глибина над частиною дна судноплавної камери у створі воріт шлюзу;
голови шлюзу - підпірні споруди, які відділяють камери шлюзу від верхнього та нижнього б'єфів і призначені для розміщення шлюзових воріт, пристроїв системи живлення, обладнання і адміністративних приміщень;
державне підприємство водних шляхів (ДП "Укрводшлях") - юридична особа державної форми власності, підпорядкована Мінінфраструктури, основним видом діяльності якої є тримання та експлуатація внутрішніх водних шляхів загального користування і судноплавних гідротехнічних споруд (шлюзів);
( абзац восьмий пункту 1.3 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 25.08.2022 р. № 646 )
корисна довжина камери шлюзу - найбільша довжина камери шлюзу, де розташовуються судна під час шлюзування;
корисна ширина камери - найменша відстань між лицьовими гранями в поперечному розрізі судноплавної камери;
король шлюзу (поріг шлюзу) - вертикальний виступ, до якого прилягає низ стулок воріт у закритому стані;
навігаційний період - період, упродовж якого здійснюється судноплавство на внутрішніх водних шляхах або їх окремих ділянках;
( абзац дванадцятий пункту 1.3 у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 25.08.2022 р. № 646 )
напрямні споруди (пали) - споруди, що прилягають безпосередньо до голів шлюзу зі сторони верхнього та нижнього б'єфів і призначені для спрямування суден під час входу їх до шлюзу або виходу із шлюзу;
нижній підхідний канал - канал, прилеглий до шлюзу в нижньому б'єфі, який разом з напрямними і причальними спорудами забезпечує безпечний підхід до шлюзу суден і відстій їх перед шлюзуванням;
причальні споруди - споруди, які прилягають до напрямних споруд (палів) і слугують для відстою суден, що очікують шлюзування;
пропускна спроможність шлюзу - найбільша розрахункова кількість шлюзувань, яку шлюз здатен здійснити за добу;
район гідротехнічних споруд (далі - РГС) - судноплавна гідротехнічна споруда з двома та більше шлюзами;
Регістр судноплавства України (далі - Регістр) - національне класифікаційне товариство, яке належить до сфери управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України;
(абзац вісімнадцятий пункту 1.3 у редакції наказу
Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України
від 20.12.2022 р. № 952,
враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку
громад, територій та інфраструктури України від 22.02.2023 р. № 102)
система живлення - сукупність пристроїв, за допомогою яких здійснюється наповнення та спорожнення судноплавної камери;
спеціалізована організація - науково-дослідна, проектна або інша організація, що виконує спеціальні роботи (послуги) і має ліцензію на виконання цих робіт, і визнана Регістром судноплавства України;
судноплавна гідротехнічна споруда (далі - СГТС) - судноплавні шлюзи з низовими та верховими підхідними каналами, дамбами, напрямними і причальними спорудами, аванпортом;
судноплавна камера шлюзу - частина шлюзу, обмежена на кінцях головами, де розміщуються судна під час шлюзування;
судноплавний шлюз (шлюз) - напірна гідротехнічна споруда, призначена для переміщення суден з одного б'єфа в другий;
шафова частина - вертикальна ніша в лицьових гранях голови, у яку входить стулка воріт, коли вони повністю відкриті.
2. Класифікація судноплавних шлюзів
2.1. Залежно від величини напору, напрямку вантажопотоків, геологічних умов рельєфу місцевості є різні типи судноплавних шлюзів, що відрізняються кількістю і розташуванням камер, їх конструкцією, системою водопровідних улаштувань і будівельним матеріалом.
2.2. Судноплавні шлюзи за кількістю і розташуванням камер бувають:
з послідовним розташуванням - однокамерні та трикамерні;
з паралельним розташуванням - однониткові, двониткові тощо.
За типом камер шлюзи поділяються на:
шлюзи без стінки падіння, застосовуються при невеликих напорах;
шлюзи зі стінкою падіння.
2.3. До основних споруд і конструкцій шлюзів належать: голови і камери, основні та аварійні ворота, основні підйомні механізми та несучі конструкції, що сприймають відповідні навантаження, дренажні пристрої, споруди системи живлення, підхідні канали, підпірні стінки, задіяні в створенні напірного фронту.
До другорядних - підпірні стінки, які не створюють напірний фронт, напрямні пристрої, причальні та відбійні пристосування, службові містки, допоміжні підйомні механізми та несучі конструкції, що сприймають відповідні навантаження, ремонтні загородження тощо.
2.4. Пропускна спроможність шлюзів буває проектна і фактична.
Проектна спроможність шлюзу визначається як відношення добового (місячного, річного) часу до суми проектних норм часу на шлюзування типового судна впродовж доби (місяця, року) плюс технологічна година.
Фактична спроможність шлюзу визначається як відношення добового (місячного, річного) часу до суми часу, витраченого на шлюзування впродовж доби (місяця, року) плюс технологічна година.
2.5. До основних габаритів шлюзу належать: корисна довжина камери; корисна ширина камери; глибина на королях; запас за висотою в підмостових габаритах.
Габарити суден, що прямують на шлюзування, повинні відповідати габаритам шлюзу з урахуванням нормативних запасів.
2.6. Розрахункова довжина групи суден, що мають шлюзуватися одночасно, не повинна перевищувати корисної довжини камери шлюзу.
2.7. Розрахункова ширина суден, які шлюзуються одночасно і стоять поряд, не повинна перевищувати корисної ширини камери шлюзу та запасів за шириною камери з обох сторін.
2.8. Глибина на королі шлюзу визначається як різниця між відміткою проектного рівня води і відміткою короля.
2.9. Запаси суден за довжиною, шириною та глибиною при шлюзуванні визначаються Правилами пропуску суден через судноплавні шлюзи України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20.10.2003 № 809, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04.11.2003 за № 1010/8331 (далі - Правила пропуску суден через судноплавні шлюзи України).
2.10. Залежно від способу подачі води системи живлення камер поділяються:
на зосереджену (головну) систему, коли вода подається в камеру з-під воріт верхньої голови шлюзу;
на розподільну систему, коли вода до камери подається через водопровідні галереї, які розміщені в стінах та днищі камери шлюзу.
2.11. Залежно від способу скидання води в нижній б'єф під час спорожнення камери шлюзу системи поділяються на:
систему живлення, при якій вода скидається у підхідні канали;
систему живлення, коли вода скидається в нижній б'єф з допомогою системи галерей бокового водовипуску, розміщеної поза підхідними каналами.
3. Завдання технічної експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд
3.1. Загальні вимоги
3.1.1. Технічна експлуатація СГТС повинна забезпечувати надійну та безпечну роботу кожної споруди відповідно до її призначення шляхом неухильного виконання вимог чинного законодавства та цих Правил. Кожна СГТС повинна мати паспорт установленого зразка і чинне Свідоцтво про придатність до експлуатації, видане Регістром.
3.1.2. Експлуатаційний персонал шлюзів в обсязі, необхідному для відповідної посади, повинен:
знати конструкцію СГТС, її механічне та електротехнічне обладнання, правила та інструкції щодо їх експлуатації;
утримувати СГТС та її механічне й електротехнічне обладнання справними;
тримати аванпорти і підхідні канали в межах СГТС у безпечному для судноплавства стані;
проводити технічне обслуговування - догляд, огляди, поточний та капітальний ремонти споруд та їхнього обладнання;
здійснювати систематично нагляд за станом споруд і обладнання відповідно до інструкцій, правил та графіків;
підтримувати зовнішній вигляд СГТС, а також чистоту і порядок на своїх робочих місцях.
3.1.3. Загальне керівництво експлуатацією СГТС здійснюється ДП "Укрводшлях".
3.2. Основні принципи організації експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд
3.2.1. СГТС та їхнє обладнання повинні відповідати затвердженій проектно-конструкторській і технічній документації.
Унесення в конструкцію та обладнання СГТС змін, унаслідок яких можуть змінитися експлуатаційні параметри споруди, установлені проектом, допускається тільки за згодою ДП "Укрводшлях" та погодженням з Регістром і генпроектувальником.
3.2.2. Для забезпечення безперебійної роботи СГТС, її механічного та електротехнічного обладнання необхідно здійснювати технічне обслуговування і ремонт відповідно до встановлених чинним законодавством вимог і цих Правил.
3.2.3. Перспективні плани покращення технічного стану СГТС складаються на основі аналізу результатів спостережень і досліджень, а також оглядів споруд на п'ять років.
Річні плани покращення технічного стану СГТС складаються на підставі поданої та затвердженої у встановленому порядку техніко-кошторисної документації згідно з чинним законодавством.
3.2.4. Про всі несправності, виявлені під час експлуатації СГТС, її механічного і електротехнічного обладнання, робиться запис у Вахтовому журналі суднопропуску. Неполадки основного обладнання, які перешкоджають суднопропуску, повинні усуватися негайно.
3.2.5. Знати ці Правила і дотримуватися їх слід обов'язково всім працівникам СГТС та ДП "Укрводшлях", робота яких пов'язана з експлуатацією споруд.
3.2.6. Перевірку знань експлуатаційним персоналом цих Правил слід проводити не рідше одного разу на рік.
( підпункт 3.2.6 пункту 3.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 25.08.2022 р. № 646 )
3.2.7. Перевірку знань інженерно-технічними працівниками цих Правил, які не входять до складу вахтового персоналу, слід проводити один раз на три роки.
3.2.8. Контроль за дотриманням Правил зобов'язані здійснювати начальники, головні інженери і головні спеціалісти та інженери СГТС, а також служб і відділів ДП "Укрводшлях".
3.3. Технічна документація
3.3.1. На кожній СГТС, яка експлуатується, повинні бути документи, що відображають її проектні та фактичні параметри, зміни в конструкціях або зміни, що відбулися в умовах роботи, а також документи, які визначають умови експлуатації відповідно до вимог чинного законодавства та цих Правил.
3.3.2. Повний комплект усіх креслень і схем СГТС та її обладнання зберігається на СГТС.
Усі зміни в обладнанні та схемах слід негайно вносити до виконавчих креслень і підтверджувати підписами відповідальних осіб.
3.3.3. На пульті керування СГТС повинен бути комплект виконавчих принципових і монтажних схем керування, сигналізації та захисту, силової та освітлювальної мереж.
Принципові схеми електропостачання, електричних силових кіл основного обладнання, кіл керування і захисту вивішуються на видному місці у приміщенні цієї електроустановки, а також додаються до відповідних інструкцій.
3.3.4. Інструкції щодо керування процесом шлюзування складаються з урахуванням місцевих умов суднопропуску, особливостей СГТС, обладнання і схем керування кожного шлюзу.
3.3.5. Усі інструкції один раз на п'ять років повинні переглядатися з урахуванням змін, що відбулися в обладнанні, схемах керування і захисту, режимах роботи СГТС та обладнання, а також у чинному законодавстві. Якщо змін немає, то на інструкції робиться помітка про те, що вона перевірена і строк її дії подовжено.
3.3.6. Усі значні поточні зміни і доповнення слід уносити в інструкцію (у вигляді циркулярів) негайно і доводити їх під підпис до відома працівників, для яких знання цієї інструкції обов'язкове.
Унесення змін в інструкцію підтверджується підписом начальника СГТС з посиланням на документ, на підставі якого цю зміну зроблено.
3.3.7. На кожній СГТС повинен бути перелік чинних інструкцій із зазначенням посад, для яких знання інструкції і перевірка знань обов'язкові.
3.4. Порядок приймання судноплавних гідротехнічних споруд в експлуатацію
3.4.1. Приймання в експлуатацію новозбудованих і реконструйованих СГТС здійснюється відповідно до чинного законодавства, у тому числі Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, із залученням представника Регістру.
( підпункт 3.4.1 пункту 3.4 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 16.08.2016 р. № 278 )
3.4.2. Керівний експлуатаційний персонал СГТС (начальник і головні спеціалісти) повинен призначатися не менше ніж за рік до введення її в експлуатацію і повинен брати участь у проведенні виробничих випробувань і випробувань конструкцій та обладнання, а також у прийманні СГТС робочою комісією в складі представників експлуатаційної організації, підрядника, проектної організації, ДП "Укрводшлях" і органів контролю.
Черговий та інший обслуговувальний персонал призначається за 1 - 2 місяці до введення СГТС в експлуатацію і за цей період повинен пройти виробниче навчання і перевірку знань для допуску до самостійної роботи.
До введення СГТС в експлуатацію персонал зобов'язаний вивчити проектно-конструкторську і технічну документацію з будівництва, реконструкції і монтажу обладнання.
3.4.3. Уведення в експлуатацію СГТС після капітального або поточного ремонту здійснюється після закінчення всіх ремонтних робіт, які забезпечують експлуатацію споруди відповідно до чинного законодавства.
3.4.4. Приймання об'єктів після капітального ремонту здійснюється комісією, призначеною наказом начальника ДП "Укрводшлях" або начальника СГТС, із залученням представника Регістру. До складу комісії у разі потреби можуть залучатись фахівці спеціалізованих і проектної організацій та органів контролю.
3.4.5. Порядок приймання закінчених об'єктів поточного та капітального ремонтів визначається чинним законодавством.
3.4.6. Результати роботи приймальної комісії оформляються актом приймання, у якому подається перелік поданої документації, стислий опис виконаних робіт, оцінка їх якості, кошторисна і фактична вартість ремонту, а також висновок комісії.
3.4.7. Після закінчення робіт з ремонту електротехнічного обладнання додатково повинна проводитися перевірка та регулювання механізмів, положення затворів, блокування і сигналізації.
3.4.8. Після закінчення ремонтних робіт в осушеній камері шлюзу завершення робіт у підводній частині шлюзу оформляється актом.
3.4.9. Роботи, виконані під час поточного ремонту, записуються до ремонтного журналу, а роботи, пов'язані із заміною окремих вузлів і деталей, - до паспортів СГТС і обладнання.
3.5. Охорона праці
3.5.1. Начальник і головний інженер СГТС та головні спеціалісти зобов'язані забезпечувати безпечні умови праці на СГТС шляхом систематичного проведення організаційних і технічних заходів відповідно до чинного законодавства, в тому числі Правил безпеки праці під час експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 14.06.2006 № 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.06.2006 за № 761/12635.
3.5.2. Кожний працівник СГТС відповідно до посади повинен знати та точно виконувати вимоги чинного законодавства стосовно пожежної безпеки та інструкцій з охорони праці і пожежної безпеки, розроблених для СГТС.
3.5.3. До самостійної роботи на СГТС допускаються тільки особи, які пройшли навчання і оволоділи безпечними методами праці та пройшли перевірку знань правил охорони праці, пожежної безпеки та дій в аварійних ситуаціях.
3.5.4. Усі працівники СГТС повинні проходити навчання та інструктаж на робочому місці в порядку, визначеному чинним законодавством. Проведення інструктажів оформляється в журналах та особовій картці працівника.
3.5.5. На СГТС слід здійснювати систематичний контроль за виконанням вимог правил безпеки праці під час її експлуатації та ремонту, а також організаційно-технічні заходи триступеневого контролю. Керівники і головні спеціалісти підрозділів зобов'язані всіляко сприяти наглядовим організаціям у проведенні контролю за станом техніки безпеки й охорони праці та пожежної безпеки.
3.5.6. На кожній СГТС повинна бути прошнурована книга встановленої форми для записів зауважень щодо техніки безпеки та дотримання вимог санітарних норм і правил.
3.5.7. Кожний уповноважений працівник СГТС зобов'язаний негайно повідомити керівництву про всі порушення правил техніки безпеки, які є небезпечними для людей або для цілісності конструкцій та обладнання, а також про всі помічені ним несправності частин і конструкцій споруди, обладнання і пристосувань.
3.5.8. Працівники СГТС повинні вміти плавати, користуватися весловим човном, знати правила рятування потопаючих і вміти надавати першу допомогу постраждалим при нещасних випадках.
3.5.9. Кожна СГТС повинна бути постійно вкомплектована справними захисними, рятувальними і протипожежними засобами відповідно до затверджених норм. Ці засоби необхідно зберігати в легкодоступних місцях у повній готовності до використання в будь-який час.
3.5.10. Під час проведення на СГТС ремонтних або науково-дослідних робіт сторонньою організацією під керівництвом її технічного персоналу заходи щодо забезпечення безпечних умов праці повинні бути визначені спільним протоколом, підписаним керівництвом СГТС і керівником робіт.
3.5.11. Відповідальними за випадки виробничого травматизму на СГТС є особи з числа адміністративно-технічного персоналу, які не забезпечили безпечні умови праці працівників і навчання їх безпечним методам роботи, а також особи, котрі порушили правила охорони праці та правила технічної експлуатації.
3.5.12. Стосовно кожного випадку виробничого травматизму та порушення правил охорони праці керівництво підрозділу повинне своєчасно провести ретельне розслідування і вжити заходів для запобігання подібним випадкам у майбутньому.
Розслідування та облік нещасних випадків мають здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства.
4. Технічна експлуатація гідротехнічної та будівельної частин судноплавних гідротехнічних споруд
4.1. Конструкції судноплавних гідротехнічних споруд
4.1.1. Регулярні огляди, спостереження та дослідження за бетонними, залізобетонними та кам'яними конструкціями СГТС проводяться згідно з інструкціями і графіками.
4.1.2. Бетонні, залізобетонні та кам'яні конструкції СГТС у процесі їх експлуатації повинні постійно відповідати передбаченим проектом вимогам стосовно:
несучої здатності (міцності та стійкості);
установленого обмеження деформацій;
опірності утворенню тріщин;
водонепроникності та стійкості проти руйнівного впливу кліматичних факторів і води.
4.1.3. Бетонні, залізобетонні та кам'яні конструкції СГТС повинні триматися справними і забезпечувати сприйняття проектних навантажень.
4.1.4. Підводні та надводні частини споруд необхідно періодично оглядати відповідно до графіка.
4.1.5. Судноплавні камери шлюзів необхідно періодично осушувати для огляду і ремонту підводної частини.
Періодичність осушення встановлюється ДП "Укрводшлях" і не повинна перевищувати п'ять років.
4.1.6. Необхідно вести систематичні спостереження за деформаціями, водонепроникністю бетону і залізобетону, утворенням у них тріщин, а також за появою тріщин у швах кам'яної кладки.
У разі виявлення недопустимих відхилень від передбачених проектом необхідно виявити причини відхилень і розробити заходи щодо їх усунення. Якщо необхідно, до цієї роботи залучаються спеціалізовані організації.
4.1.7. Під час оглядів бетонних, залізобетонних і кам'яних конструкцій особливу увагу слід звертати на: стан штрабного бетону та кам'яної кладки біля закладних частин воріт і затворів, тонкостінних конструкцій; стан бетону та кам'яної кладки порогів, водобоїв, водопровідних галерей; поверхні бетону і швів кам'яної кладки; появу в бетонних конструкціях нашарувань продуктів вилуговування, іржавих патьоків та відшарування плит-оболонок, а також на стан ущільнень (шпонок) температурно-осадових швів, наявність фільтрації води і виносу ґрунту через ці шви.
4.1.8. Висотне положення порогів шлюзів слід систематично перевіряти шляхом нівелювання спеціальних марок, установлених на цих частинах споруд.
4.1.9. У разі виявлення фільтрації через штрабний бетон і зменшення його міцності нижче встановленого обмеження бетон слід замінити новим.
4.1.10. Для визначення ступеня агресивності дії води на бетон і кам'яну кладку необхідно періодично здійснювати хімічний аналіз води, яка профільтрувалася, і води з верхнього б'єфа.
У разі виявлення підвищеної агресивності води відносно бетону, особливо коли спостерігається значна фільтрація, слід вжити заходів для ліквідації або зменшення агресивного впливу води. Для розроблення необхідних заходів рекомендується залучати спеціалізовані організації.
4.1.11. Щоб запобігти інтенсивному руйнуванню плит-оболонок, слід вчасно відновлювати шви між ними і ліквідовувати пустоти за плитами-оболонками.
4.1.12. Пошкодження поверхні бетонних і залізобетонних конструкцій необхідно усувати. Ліквідація значних пошкоджень бетону повинна здійснюватися відповідно до проекту.
4.1.13. Наріжні частини бетонних конструкцій та стін камер у місцях можливого руйнування мають бути закруглені і облицьовані металом або захищені відбійними пристроями від навалу суден.
4.1.14. Бетон гідротехнічних та будівельних конструкцій необхідно захищати від попадання на нього мінеральних мастил.
4.1.15. Узимку біля залізобетонних конструкцій, не розрахованих на вплив суцільного льодового поля, необхідно підтримувати майни.
Місця розташування майн установлюються згідно з проектом і контролюються ДП "Укрводшлях", виходячи з конкретних умов.
4.1.16. Вода, що попадає на поверхню бетону і кам'яної кладки, повинна вільно відводитися. Якщо є місця застою води, то необхідно забезпечити її стікання шляхом прокладання зливовідвідних труб або створення необхідного нахилу поверхні.
4.1.17. Шпонки температурно-осадових і температурних швів СГТС у процесі експлуатації під час вертикальних і горизонтальних переміщень окремих частин споруди повинні забезпечувати захист від фільтрації води через шви.
4.1.18. Необхідно стежити за станом шпонок температурно-осадових і температурних швів. У разі виявлення фільтрації через шпонку слід ретельно перевірити її стан, виявити причини фільтрації та усунути їх.
4.1.19. Депресійна крива фільтраційного потоку в тілі земляних гребель та дамб не повинна підійматися вище проектної величини і знаходитися в зоні промерзання землі.
4.1.20. Фільтрація води через тіло споруди не повинна викликати явищ суфозії (винесення часток ґрунту).
4.1.21. Укоси земляних споруд слід тримати у справному стані, який забезпечує збереження проектної величини їх закладання.
На укосах гребель і дамб, які мають екрани, а також на дренажних пристроях не повинно бути дерев та чагарників.
4.1.22. Протифільтраційні, дренажні та зливовідвідні системи повинні бути справними і забезпечувати необхідне гасіння напору та вільне відведення розрахункових витрат води до водозбірників.
4.1.23. На земляних спорудах (греблях, дамбах) рекомендується мати знаки, які відмічають попікетну довжину споруди, початок і кінець закруглень, а також місця розміщення в тілі споруди понурів, екранів, діафрагм, закритих дренажів і кабельних, водопровідних та інших комунікацій.
На особливо важливих земляних греблях установлюється освітлення.
4.1.24. На земляних спорудах проводяться регулярні спостереження за деформаціями окремих частин споруди, рівнями води в п'єзометрах, фільтрацією через тіло і основу, витратами води через дренажні пристрої та розвантажувальні свердловини, станом кріплення укосів.
4.1.25. У разі підвищення депресійної кривої вище допустимих меж слід з'ясувати причини цього явища і вжити заходів для дренування відповідних ділянок споруди.
Якщо виявлено кольматацію тіла дренажних призм і наслонних дренажів, деформації та руйнування окремих частин, закритих дренажів, то необхідно усунути ці дефекти шляхом перебирання, ремонту або підсилення.
4.1.26. Виявлені промоїни, зсуви, осідання, випинання ґрунту і вимивання його в дренажі, каверни та тріщини в тілі споруди, руйнування кріплення укосів і зливовідвідних пристроїв необхідно ліквідувати та усунути причини їх виникнення.
4.1.27. Виявлені в тілі споруди ходи землерийних тварин слід ліквідувати. Для боротьби із землерийними тваринами необхідно залучати відповідні служби.
4.1.28. Якщо має місце застій води на гребені або берегах земляних споруд, то слід організувати її відведення.
4.1.29. Рити шурфи і котловани в тілі напірних земляних споруд або безпосередньо близько до них без проекту не дозволяється.
4.2. Територія й акваторія
4.2.1. Межі території СГТС або окремої споруди повинні бути нанесені на планшет, відповідно оформлені і закріплені на місцевості межовими знаками.
4.2.2. Документація на володіння землею повинна зберігатися в архіві СГТС.
4.2.3. На СГТС мають належним чином триматися територія (планування), дороги, мости, тротуари, пожежні проїзди і під'їзди, кабельні, водопровідні та каналізаційні комунікації, зовнішнє освітлення, озеленення відповідно до вимог чинного законодавства.
4.2.4. Територія СГТС повинна бути огороджена.
Під'їзні дороги, на яких не дозволяється рух транспорту загального користування, на межі СГТС слід обладнати шлагбаумами.
4.2.5. До початку паводкового періоду вся водозливна мережа повинна бути підготовлена до пропускання паводка, напірні канави та кювети мають бути звільнені від снігу, отвори проходів кабелів, труб, вентиляційних каналів, що лежать нижче рівня паводкових вод, ущільнені, засоби відкачування перевірені та приведені до готовності.
4.2.6. Після проходження паводка територія СГТС і акваторія негайно очищаються від сміття.
Якщо з'явилися осідання в засипках споруд і будівель, то необхідно усунути причини їх появи, а місця осідань засипати ґрунтом та ущільнити його.
4.2.7. На території СГТС не повинні знаходитися сторонні предмети, скупчення будівельних матеріалів та обладнання, які не використовуються під час експлуатації.
4.2.8. Озеленення території СГТС необхідно здійснювати шляхом дернування та залуження схилів і горизонтальних ділянок та насадження дерев і декоративних чагарників.
Зелені насадження необхідно доглядати й охороняти від пошкоджень та знищення.
4.2.9. Акваторію СГТС слід тримати в чистоті, сміття, що плаває в зоні дії механізмів і затворів, обов'язково систематично виловлювати і видаляти.
4.2.10. Згідно з чинним законодавством на акваторії СГТС скидання нафти, шкідливих речовин, залишків вантажів, сміття і стічних вод, незалежно від ступеня їх очищення, не дозволяється.
4.3. Виробничі та службові будівлі
4.3.1. Регулярні огляди, спостереження та дослідження за будівельними конструкціями СГТС здійснюють згідно з інструкціями і графіками.
У комплекс виробничих і службових будівель СГТС входять будівлі, у яких розміщені пульти керування, основне і допоміжне механічне та електротехнічне обладнання споруд, а також приміщення майстерень, гаражів, складів, санітарно-побутового обладнання тощо.
Технічна характеристика виробничих і службових будівель повинна бути внесена в паспорт відповідної споруди.
4.3.2. Виробничі та службові будівлі СГТС повинні триматися справними, у чистоті і відповідати експлуатаційним вимогам, а також вимогам протипожежної безпеки, охорони праці, санітарних норм і правил.
4.3.3. За осіданням фундаментів будівель і обладнання, якщо вони не розташовані на бетонних масивах споруди, слід постійно вести спостереження.
4.3.4. У разі виявлення тріщин у фундаментах і конструкціях будівель необхідно вжити заходів для забезпечення надійної роботи фундаментів і вести постійне спостереження за тріщинами за допомогою маяків та інструментальних замірів. Місця тріщин, які стабілізувалися, слід відремонтувати.
4.3.5. У випадку появи зволоження або слідів вилуговування солей на стінах приміщень, розташованих нижче рівня засипки або нижче рівня води, і якщо ці явища прогресують, необхідно провести дренування фільтраційних вод та відновити гідроізоляцію стін.
4.3.6. Фарбувати приміщення і обладнання слід відповідно до вимог промислової естетики на основі розроблених проектів або схем.
Металеві конструкції будівель захищаються від корозії антикорозійними покриттями, які оновлюються за потреби.
4.3.7. Фасади будівель в процесі експлуатації необхідно періодично чистити, мити або фарбувати залежно від матеріалу і характеру облицювання, а також стану його поверхні.
4.3.8. Необхідно тримати у справному стані герметизувальні обробки стиків панелей і блоків у фасадах з повнозбірних елементів та заповнювати шви в облицювальних плитах цоколів і фасадів будівель.
4.3.9. Металеві та рулонні дахи повинні мати організований водовідвід - зовнішній або внутрішній.
4.3.10. За станом водостоків, особливо внутрішніх, необхідно вести регулярний нагляд.
4.3.11. Водостоки будівель повинні забезпечувати безперешкодне видалення із даху талих і дощових вод без накопичення на дахах навіть за умови максимальних надходжень води.
4.3.12. Конструкції будівель необхідно регулярно фарбувати. У процесі експлуатації слід систематично виявляти та усувати руйнування дерев'яних конструкцій, ослаблення і руйнування окремих елементів споруди.
4.3.13. Трубопроводи систем опалення, водопостачання і каналізації, розташовані в місцях, які охолоджуються, слід надійно утеплити.
4.3.14. Каналізаційні пристрої (колодязі, колектори, спуски), а також вигрібні ями необхідно систематично чистити і промивати.
4.3.15. Відповідно до вимог чинних санітарних норм і правил кожна СГТС повинна мати такі санітарно-побутові приміщення:
роздягальні із шафами для одежі та приміщення для приймання їжі;
теплі приміщення для обігрівання робітників, які працюють на відкритому повітрі, та пристрої для сушіння одягу;
санвузли, розміщені (по змозі) у виробничих або в підсобних приміщеннях.
4.4. Підхідні канали
4.4.1. На підхідних каналах повинні бути забезпечені габарити шляху (глибина, ширина та радіуси закруглення).
4.4.2. СГТС зобов'язані проводити в межах своїх кордонів спостереження за технічним станом каналів та їх укосів.
4.4.3. Графіками оглядів, спостережень і досліджень передбачаються регулярні огляди, спостереження за п'єзометричною мережею, тралення, промірювання глибин і в разі потреби огляди каналів водолазами.
4.4.4. Під час проведення оглядів каналів слід звертати увагу на:
стан кріплення укосів, наявність осідань і руйнувань;
явища винесення ґрунту з-під кріплення укосів;
стан опірної частини укосів;
стан зливовідвідної мережі;
фільтрацію ґрунтових вод на укосах і зсувні явища.
Результати огляду і всі виявлені пошкодження заносяться до Журналу спостережень за укосами з додаванням схем, замальовок тощо.
4.4.5. Виявлені пошкодження кріплення укосів необхідно усунути. Для ліквідації незначних пошкоджень кріплення укосів повинен бути запас необхідних аварійних матеріалів.
4.4.6. Поверхневі стічні води слід скидати через спеціальну зливовідвідну систему, яка повинна бути завжди справною.
4.4.7. На берегах каналів повинні триматися справними геодезичні, навігаційні та інші знаки.
4.4.8. Навантаження і вивантаження у межах кордонів шлюзу різноманітних матеріалів здійснювати на спеціально відведених ділянках за умови дотримання вимог безпеки судноплавства, збереження укосів і бечівника.
4.4.9. Швидкість руху суден у каналах установлюється правилами плавання в залежності від типів і розмірів суден, живого перерізу каналів, прийнятого типу кріплення берегів та їхнього стану.
4.4.10. Судноплавні габарити каналів повинні підтримуватися шляхом проведення днопоглиблювальних і дноочисних робіт.
4.5. Аванпорти
4.5.1. Підхід судна до СГТС і вхід до судноплавної камери шлюзу відповідно до Правил пропуску суден через судноплавні шлюзи України слід здійснювати на малій швидкості.
4.5.2. Під час шторму або у випадку штормового попередження судна, які йдуть з нижнього б'єфа, після шлюзування, і судна, що йдуть з верхнього б'єфа, повинні чекати в аванпорту сприятливих метеорологічних умов для продовження руху.
4.5.3. Окремі великогабаритні зчепи, габарити яких не відповідають корисним габаритам камери шлюзу, шлюзуються частинами. Розділення і збирання зчепів здійснюються на рейдах аванпорту і нижнього б'єфа.
4.6. Дюкери, дренажі та зливові стоки
4.6.1. Труби і дюкери під каналами повинні триматися у справному стані, що забезпечує безперешкодний пропуск найбільшої розрахункової кількості води.
У процесі експлуатації їх слід регулярно оглядати і чистити від мулу, сміття і рослинності.
4.6.2. Сміттєзатримні решітки необхідно тримати справними і регулярно чистити від сміття, а взимку - від льоду.
4.6.3. Слід виявляти та усувати: фільтрацію води із труб і дюкерів у ґрунт дна або дамб каналів та з каналів у труби і дюкери; обхідну фільтрацію навколо вхідних оголовків і під днищем труб і дюкерів; руйнування бетонних поверхонь та внутрішньої частини труб і дюкерів.
4.6.4. Кріплення дна та укосів підвідних і відвідних каналів, труб і дюкерів слід тримати справними. Якщо підвідні та відвідні канали замулюються, то їх систематично потрібно чистити від мулу, щоб не допускати підвищення рівня води у водотоці вище проектних позначок.
4.6.5. Щоб уникнути попадання снігу в труби, слід на зимовий період закривати їх надводні отвори спеціальними щитами або матами.
4.6.6. Ремонт труб і дюкерів, очищення від мулу, снігу, льоду необхідно провести до початку весняного паводка.
4.7. Мости і мостові переходи
4.7.1. Під час експлуатації поворотних мостів схема включання і робота їхніх механізмів повинні забезпечувати:
плавний пуск і зупинку моста;
чітку послідовність операцій із взаємним блокуванням;
фіксацію прогонової частини в замках і розвантаження опорно-ходових вузлів мосту в наведеному положенні.
4.7.2. Поворотні мости для захисту від навалу суден в розведеному стані не повинні виступати в судноплавний прогін і повинні мати з боку суднового ходу відбійні пристрої.
4.7.3. Не дозволяється пропускати по мосту людей і транспорт, якщо:
не спрацював механізм підклинювання моста;
міст не дійшов до кінця і не зафіксований;
загальна маса транспорту перевищує вантажопідйомність моста;
відсутнє освітлення.
4.8. Напрямні та причальні споруди
4.8.1. Напрямні та причальні споруди на підходах до шлюзу призначені для забезпечення безпечних умов заходу (виходу) суден в (із) шлюз(у) та відстою суден.
4.8.2. Судноводіям для зменшення ймовірності навалу судна на поверхні стінок напрямних і причальних споруд слід керувати судном відповідно до вимог Правил пропуску суден через судноплавні шлюзи України та Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.02.2004 № 91, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.07.2004 за № 872/9471 (далі - Правила судноплавства на внутрішніх водних шляхах України).
4.9. Контрольно-вимірювальна апаратура
4.9.1. СГТС повинна бути обладнана контрольно-вимірювальною апаратурою в кількості, достатній для визначення стану СГТС і вчасного виявлення дефектів, пошкоджень, аварійних місць та ситуацій.
4.9.2. Контрольно-вимірювальна апаратура призначена для контролю за станом і роботою СГТС і підлягає періодичній перевірці. Необхідно слідкувати за її справністю.
У разі необхідності на СГТС встановлюється додаткова контрольно-вимірювальна апаратура.
4.9.3. Контрольно-вимірювальна апаратура повинна забезпечувати можливість ручного та автоматизованого керування.
4.9.4. Розміщення контрольно-вимірювальної апаратури слід здійснювати згідно з проектом та виконавчою документацією об'єкта.
4.9.5. Спостереження за станом і роботою судноплавних шлюзів поділяються на контрольні та спеціальні.
4.9.6. Контрольні спостереження мають включати такі питання:
протитиск в основі споруди;
деформації температурно-осадових швів;
осідання споруди;
горизонтальні переміщення стін камер шлюзу;
рівні води в засипках за стінами камер шлюзу;
рівні води в камерах і б'єфах;
гідравлічні характеристики за умови нормального режиму роботи шлюзу;
фільтраційні витрати води в дренажних системах;
систематичний огляд споруд і дренажної системи;
розмивання і відкладення наносів у підхідних каналах;
дія льоду на споруди тощо.
4.9.7. Для визначення величини і характеру розподілу протитиску по підошві шлюзу слід застосовувати закладні п'єзометри.
4.9.8. Для визначення параметрів тиску ґрунтових вод рекомендується застосовувати опускні п'єзометри, які встановлюються після засипання пазух.
4.9.9. П'єзометри повинні встановлюватися вертикально.
Для визначення відмітки п'єзометричного рівня у напірних п'єзометрах рекомендується використовувати манометри.
4.9.10. У безнапірних п'єзометрах відмітку рівня води слід вимірювати контактними приладами (хлопавкою, лот-свистком, електроконтактними приладами).
4.9.11. Для вимірювання розкриття температурно-осадових швів слід застосовувати щілиноміри, які встановлюються поперек швів зверху стін і днища.
В основі споруд на нескельних і на скельних ґрунтах щілиноміри слід установлювати на кожному температурно-осадовому шві з обох сторін камери шлюзу.
4.9.12. Просідання голів і секцій камер шлюзу необхідно визначати шляхом періодичного нівелювання контрольних марок, закладених на відмітках верху стін і днища.
4.9.13. У районі шлюзу повинна бути передбачена надійна планова і висотна мережа опорних реперів.
4.9.14. Визначення горизонтальних зміщень конструкцій шлюзу слід здійснювати геодезичними методами.
4.9.15. Для спостереження за рівнями води в б'єфах і камерах шлюзу слід використовувати водомірні рейки і прилади.
4.9.16. Для вимірювання фільтраційних витрат води в дренажах повинні бути передбачені апаратура і пристосування.
4.9.17. Спеціальні спостереження слід призначати у разі:
значної складності і відповідальності споруди;
визначення нових конструктивних рішень;
вирішення науково-дослідних завдань.
4.9.18. Спеціальними спостереженнями має передбачатися вивчення таких питань:
температурний режим;
напружений стан бетону і арматури;
деформації або напруження основи;
тиск води в порах і швах бетону;
пульсації гідродинамічного тиску на перекриття водопровідних галерей;
тягові зусилля підйомних механізмів;
умови відстою суден у камерах шлюзу і біля причальних пірсів.
4.9.19. До проведення спеціальних спостережень на шлюзах можуть залучатися спеціалізовані науково-дослідні організації.
5. Технічна експлуатація механічного обладнання
5.1. Ворота і затвори
5.1.1. Регулярні огляди, спостереження та дослідження механічного обладнання СГТС здійснюються відповідно до інструкцій і графіків.
Ворота і затвори повинні займати проектні положення. У закритому положенні підйомно-опускні ворота та затвори повинні правильно опиратися на поріг або входити в нішу і прилягати протифільтраційним контуром. Двостулкові ворота повинні правильно опиратися у стулкових та вереяльних стовпах на упорні й опорні подушки і прилягати до них вертикальним протифільтраційним контуром, а горизонтальним протифільтраційним контуром - до порога.
5.1.2. Опорні та опорно-ходові вузли воріт і затворів повинні забезпечувати правильне передавання гідростатичного тиску на опори споруди як під напором у закритому положенні, так і під час маневрування в безнапірному стані.
5.1.3. Ворота, затвори та їх опорні та опорно-ходові вузли не повинні зазнавати навантажень, що перевищують розрахункові значення.
5.1.4. Не допускаються перекоси і деформації воріт і затворів, що перевищують установлені значення, регламентовані діючими нормами граничнодопустимих зносів та відхилень елементів механічного обладнання шлюзів від проектного положення.
5.1.5. Ущільнення двостулкових воріт, що перекривають зазори між рухомими частинами воріт, та ущільнення, що перекривають зазори між рухомими і закладними частинами підйомно-опускних воріт та затворів, повинні відповідати таким вимогам:
вступати в роботу негайно після прийняття затвором напору, не спричиняючи вібрації затвору;
бути доступним для огляду і легко демонтуватися для ремонту та заміни;
мати достатньо надійний захист від пошкоджень сторонніми предметами;
мати достатній діапазон регулювання;
мати високу зносостійкість.
Не допускається перевищення фільтрації через нещільності в ущільненнях понад установлені обмеження для цього шлюзу.
5.1.6. Під час експлуатації СГТС не припустима вібрація затворів, воріт, які перебувають під напором або працюють у потоці.
Не допускається зупинка затворів або воріт у положеннях, коли можлива вібрація.
У випадку виникнення вібрації затворів або воріт, що перебувають у робочих положеннях під напором, слід негайно виявити причини вібрації та вжити заходів для їх усунення.
