Про затвердження Порядку проведення упорядкування мисливських угідь

Гірський Крим - для зайця-русака та фазана

Категорія цінності галявин площею до 0,5 га серед лісових масивів установлюється та сама, що й прилеглих лісових ділянок. Галявини площею більше 0,5 га бонітуються у відповідності до їх цінності.

Площі кам'янистих розсипів, крутих ярів (зі стрімкістю більше 45 %), виходи гірських порід виключаються з оцінки.

Бонітуванню слід піддавати тільки площі угідь, властиві для певних видів мисливської фауни (стації перебування):

для лося - лісові угіддя площею більше 300 га та лісові болота;

для оленя європейського - лісові угіддя площею більше 200 га та прилеглі до них смуги нелісових угідь завширшки до 500 м;

для оленя плямистого - лісові угіддя площею більше 100 га та прилеглі до них смуги нелісових угідь завширшки до 500 м;

для козулі:

у Поліській зоні - лісові угіддя площею більше 100 га з галявинами, багатими на рослинність, із струмками, невеликими річками та прилеглі до них смуги нелісових угідь завширшки до 500 м;

у Лісостеповій та Степовій зонах - лісові угіддя, окремі лісові урочища, колки та прилеглі до них смуги нелісових угідь завширшки до 500 м, а також долини річок, порослі чагарником;

для кабана - лісові угіддя, а також інші угіддя з наявністю річок, озер, смуги відкритих нелісових угідь завширшки до 500 м, що межують з лісом, та очеретяні зарослі (плавні);

для зайця-русака - властиві переважно відкриті угіддя (польові), балки, зарослі чагарниками, дрібноконтурні ділянки лісу, а також смуги лісу завширшки до 500 м у глиб лісу від узлісь;

для сірої куріпки - польові угіддя, балки, сади, полезахисні смуги, дрібноконтурні ділянки лісу, чагарники;

для фазана - балки, зарослі чагарниками, болота, дрібноконтурні ділянки лісу, чагарники та 1 км смуга навколо них не вище 500 м н. р. м. для гірських умов Криму та Карпат;

для вальдшнепа - лісові угіддя, лісосмуги, сади, виноградники, переліски, балки. Бонітування проводити тільки на території АР Крим;

для справжніх качок та лиски - водно-болотяні угіддя.

В об'єктах мисливського упорядкування, розташованих у Карпатській та Кримській гірських лісомисливських зонах з надзвичайно великим тиском рекреаційного навантаження, пов'язаного з присутністю впливових чинників неспокою, а саме: оздоровниць, населених пунктів, туристичних маршрутів, лижних трас, магістральних шляхів з інтенсивним рухом автотранспорту мисливські угіддя, що безпосередньо межують з ними смугами завширшки до 500 м, уважати не придатними для перебування мисливських тварин з відповідним виключенням площ лісових і сільськогосподарських земель із стації перебування та усіх подальших розрахунків.

Сільськогосподарські угіддя з рідкою мережею лісосмуг уважати такими, що мають загальну протяжність лісосмуг на 1000 га до 16 км, з густою мережею - більше 16 км (за основу використана орієнтовна відстань між лісосмугами 1000 м і більше для рідкої мережі лісосмуг, до 1000 м - для густої мережі).

Водно-болотяні угіддя бонітуються відповідно до двох екологічних груп водоплавної дичини: справжні та ниркові качки. Оцінка умов проживання водоплавної дичини в угіддях здійснюється з урахуванням трьох показників: кормності, гніздопридатності і захисності.

Основні показники для бонітування цих угідь - умови гніздування, захисні умови і кормові умови визначають комплексно через їх цінність за трибальною шкалою: добрі (1-й бонітет), середні (2-й бонітет), погані (3-й бонітет).

Четвертий - п'ятий бонітети не придатні для проживання качок.

Таблиця. Типологія та бонітування водно-болотяних угідь

Бонітування водно-болотяних угідь виконується з урахуванням двох показників: кормності та придатності угідь для розмноження (гніздопридатності).

Таблиця. Основні ознаки бонітування угідь для ондатри

Таблиця. Основні ознаки класифікації (бонітування) угідь для бобра

Таблиця. Оптимальна щільність основних видів мисливських тварин у залежності від середнього класу бонітету

Поліська зона

Лісостепова (правобережна) зона

Лісостепова (лівобережна) зона