Про затвердження Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України

6.1.22 До акта приймання нафти та/або нафтопродукту за якістю за формою N 14-НК, складеного у відповідності до вимог цієї Інструкції, мають бути додані:

- паспорт якості нафти та/або нафтопродукту вантажовідправника і копія сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні);

- транспортний документ (накладна, коносамент);

- пакувальні ярлики з тарних місць, у яких розміщено розфасовані нафтопродукти неналежної якості;

- документи, що підтверджують повноваження учасників у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю;

- паспорт якості, виданий випробувальною лабораторією згідно з результатами випробувань нестандартних нафти та/або нафтопродуктів, та акт відбирання проби;

- інші документи (за наявності), що свідчать про причини псування і невідповідності якості нафти та/або нафтопродуктів.

6.1.23 Акт приймання продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, затверджується уповноваженою особою підприємства-вантажоодержувача не пізніше наступного дня після його складання. У разі, якщо приймання нафти та/або нафтопродукту здійснювалось у вихідний чи святковий день, акт приймання нафти або нафтопродукту за якістю уповноважена особа підприємства затверджує в перший робочий день після вихідного чи святкового дня.

6.1.24 У разі виникнення суперечностей щодо якості нафти та нафтопродуктів спір вирішується у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

6.2 Контролювання якості нафти під час транспортування

6.2.1 Контролювання якості нафти, що транспортується нафтопроводами, здійснюється:

- на станціях перекачування нафти;

- нафтопереробними заводами під час приймання нафти з нафтопроводів;

- нафтовидобувними підприємствами, що здійснюють відпуск товарної нафти.

6.2.2 Контролювання якості нафти, що перевозиться транспортними засобами (водним, залізничним, автомобільним транспортом), здійснюється вантажоодержувачем під час їх надходження.

6.2.3 Відбирання проб нафти здійснюється у відповідності до вимог ДСТУ 4488.

6.2.4 Визначення показників якості нафти (густина згідно з ГОСТ 3900 та МИ 2153, масова частка сірки згідно з ГОСТ 1437, масова частка води згідно з ГОСТ 2477, концентрація хлористих солей згідно з ГОСТ 21534, масова частка механічних домішок згідно з ГОСТ 6370 і ГОСТ 9965, тиск насиченої пари згідно з ГОСТ 1756) виконується вантажоодержувачами.

Допускається визначення показників якості нафти в потоці аналізаторами за умови атестування у визначеному порядку методик випробувань, що використовуються під час застосування цих аналізаторів.

У разі невідповідності будь-якого з показників вимогам нормативного документа на нафту або у разі розбіжностей значення будь-якого показника повторно випробовують ту саму пробу (якщо її відібрано пробовідбірником, установленим на потоці) або пробу подвійного об'єму (якщо її відібрано з резервуара або іншої ємності).

Результати повторних випробувань поширюються на всю партію нафти.

6.2.5 Від кожної проби нафти залишають частину для арбітражних випробувань, а також для приготування і випробування сукупної проби за місяць.

6.2.6 У разі розбіжностей щодо оцінювання якості нафти між вантажовідправником і вантажоодержувачем випробування арбітражної проби здійснюють за умовами пункту 4.2.7 цієї Інструкції у випробувальній лабораторії, яку визначено угодою між сторонами.

Результати випробувань арбітражної проби вважають остаточними і вносять до паспорта якості на партію нафти, з якої відібрано пробу.

6.3 Контролювання якості під час зберігання нафтопродуктів

6.3.1 Будь-яка операція, пов'язана з перекачуванням нафтопродуктів під час зберігання, має здійснюватись лише після підготовки трубопроводів, резервуарів і фільтрувального обладнання.

6.3.2 У процесі зберігання необхідно:

- здійснювати періодичну перевірку дотримання умов зберігання нафтопродуктів у резервуарах та розфасованих до тари;

- відбирати проби нафтопродуктів та випробовувати їх у відповідності до затвердженого керівником підприємства графіка;

- контролювати якість нафтопродукту в резервуарах після зливання до нього кожної нової партії нафтопродукту.

6.3.3 Якість нафтопродуктів, розфасованих до заводської герметичної тари, контролюють не менше одного разу на шість місяців після завершення гарантійного терміну в об'ємі переліку показників, передбачених для контрольних випробувань (додаток 1).

6.3.4 Облік якості нафтопродуктів під час зберігання ведеться в журналах реєстрації результатів випробувань нафтопродуктів (додатки 5-9).

6.3.5 У разі перекачування нафтопродукту з одного резервуара до іншого порожнього резервуара, підготовленого у відповідності до ДСТУ 4454, лабораторні випробування повторно не здійснюються, у паспорті якості на нафтопродукт змінюється лише номер резервуара.

6.3.6 У разі перекачування стандартного нафтопродукту до резервуара на залишок нафтопродукту того самого найменування і марки у журналі реєстрації результатів випробування робляться записи результатів контрольних випробувань проби, відібраної з резервуара після перекачування.

6.3.7 При виникненні підозри щодо погіршення якості нафтопродукту перевірку його якості здійснюють незалежно від термінів, зазначених у графіках, та гарантійного терміну зберігання.

6.3.8 Кожний окремий випадок установлення наявності нестандартних нафтопродуктів під час зберігання розслідується комісією, призначеною наказом керівника підприємства. Матеріали розслідування оформлюються актом довільної форми, у якому обов'язково зазначаються:

- назва нафтопродукту і номер нормативного документа на нього;

- дата і місце відбирання проб нафтопродуктів;

- назва випробувальної лабораторії, якою здійснено випробування проб нафтопродукту, і дата випробувань;

- номер і дата видачі паспорта якості;

- показники якості, згідно з якими нафтопродукт визнано нестандартним;

- причини псування нафтопродукту;

- висновки комісії про можливість виправлення нестандартного продукту або переведення його до нижчого ґатунку (іншої марки).

6.3.9 Усі залишки нафтопродуктів від зачищення резервуарів, технологічних трубопроводів, суміші нафтопродуктів від перекачування, зібрані з відстійників, оформлюються актом і реалізовуються лише після перевірки їх фактичної якості і на основі висновків випробувальної лабораторії про можливість їх використання. Нафтопродукти, які за якістю не можуть бути переведені до інших сортів, підлягають утилізації, а нафта - повторній підготовці.

6.4 Контролювання якості під час відпуску нафти та нафтопродуктів

6.4.1 Нафту та/або нафтопродукт відпускають споживачам лише після підтвердження випробувальною лабораторією їх відповідності вимогам нормативних документів і наявності паспорта якості на нафту та/або нафтопродукт, що міститься в конкретному резервуарі.

6.4.2 Перед наливанням нафти та/або нафтопродуктів до залізничних і автомобільних цистерн, наливних суден, а також тари вантажоодержувача особа, уповноважена керівником підприємства-вантажовідправника, здійснює огляд їх внутрішньої поверхні. Підготовка транспортних засобів і тари під наливання нафтопродуктів здійснюється у відповідності до вимог ДСТУ 4454. Відпуск нафтопродуктів до транспортних засобів і тари, які не підготовлені під наливання у відповідності до вимог ДСТУ 4454, не допускається.

6.4.3 Після завершення наливання до залізничних цистерн (наливних суден) після 30-хвилинного відстоювання відбирають пробу нафти або нафтопродукту з урахуванням розділу 4.2, одна частина якої використовується для приймально-здавальних випробувань, друга і третя - зберігаються у відправника на випадок проведення арбітражних випробувань при виникненні суперечностей в оцінюванні якості між відправником і одержувачем протягом терміну, зазначеного в ДСТУ 4488.

6.4.4 Під час відпуску нафти та/або нафтопродукту водним транспортом на адресу одного вантажоодержувача кожну пробу поділяють на три рівні частини. Одна частина використовується для приймально-здавальних випробувань, друга - залишається у вантажовідправника, а третя - опечатана або опломбована у відповідності до вимог ДСТУ 4488 - разом з актом про відбирання проби передається через капітана судна вантажоодержувачу. При відпуску нафти та/або нафтопродукту на адресу декількох вантажоодержувачів кількість частин проб, що передаються капітану судна, має відповідати кількості вантажоодержувачів.

6.4.5 Паспорт якості додають до кожної залізничної накладної, якщо нафта та/або нафтопродукт призначено для постачання різним вантажоодержувачам. У разі відправлення нафти та/або нафтопродуктів до одного пункту призначення паспорти якості виписуються у п'яти примірниках на весь залізничний маршрут на випадок відчеплення цистерн на маршруті руху. Під час відпуску палива для авіаційних двигунів і мастильних матеріалів паспорти якості в усіх випадках додають до залізничної накладної на кожну цистерну (вагон).

6.4.6 Під час наливання нафти або нафтопродукту до транспортних засобів з двох резервуарів паспорт якості оформлюється за результатами випробувань відібраної проби з того резервуара, в якому нафтопродукт має менший запас якості.

6.4.7 У разі виявлення випробувальною лабораторією відхилення якості нафтопродукту, що відпускається, від вимог нормативного документа хоча б за одним показником про це повідомляється керівництву підприємства-вантажовідправника. Реалізація нестандартних нафтопродуктів негайно призупиняється, і вживаються заходи з усунення причин псування нафтопродукту.

6.5 Контролювання якості нафтопродуктів на автозаправних станціях

6.5.1 Приймання нафтопродуктів, що надійшли на АЗС в автоцистернах і розфасованих до дрібної тари, здійснюється лише у разі наявності супровідних документів (товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури, прибутково-витратної накладної, паспорта якості тощо). На продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, обов'язково додається сертифікат відповідності або його копія, або копія свідоцтва про визнання іноземного сертифіката відповідності.

6.5.2 На нафтопродукти, що надходять до АЗС з одного резервуара підприємства (нафтобази) протягом дня (якщо протягом дня наливання до цього резервуара не здійснювалось), може видаватись один паспорт якості з першим рейсом автоцистерни на АЗС. У цьому разі надалі на товарно-транспортній накладній ставляться номер паспорта якості та номер резервуара підприємства (нафтобази), з якого налито нафтопродукт до цистерни.

6.5.3 Перед зливанням нафтопродукту до резервуара працівник АЗС у присутності водія перевіряє наявність підтоварної води в автоцистерні, відбирає пробу нафтопродукту у відповідності до вимог ДСТУ 4488.

За однією частиною проби визначають:

- для автомобільних бензинів - густину, температуру і візуально колір, наявність води і механічних домішок;

- для дизельного палива - густину, температуру, колір, наявність води і механічних домішок (візуально);

- для оливи - густину і температуру.

6.5.4 Результати вимірювання густини і температури нафтопродукту в автоцистерні відображаються у товарно-транспортній накладній та в журналі обліку нафтопродуктів, що надійшли на АЗС.

Сторінки журналу мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою суб'єкта підприємницької діяльності. Журнал повинен бути завірений підписом керівника суб'єкта підприємницької діяльності.

6.5.5 У разі невідповідності якості нафтопродуктів, що надійшли на АЗС, та наявності підтоварної води вони повертаються вантажовідправнику. Усі витрати в цьому випадку покладаються на вантажовідправника.

6.5.6 Другу частину проби нафтопродукту, відібраного з автоцистерни, зберігають на АЗС протягом 10 календарних днів від дати його надходження. У разі відбирання проб органами контролю термін зберігання арбітражної проби становить 45 діб. Під час отримання паспорта якості, що підтверджує відповідність якості нафтопродукту вимогам нормативного документа, арбітражна проба може вилучатись АЗС зі зберігання раніше зазначеного в ДСТУ 4488 терміну.

Під час зберігання проб необхідно дотримуватись протипожежних норм для приміщень, де зберігаються легкозаймисті та горючі рідини.

6.5.7 Для контролювання якості нафтопродуктів на АЗС можуть застосовуватись мобільні (пересувні) лабораторії, укомплектовані необхідним обладнанням, приладами та пристроями. Якщо за допомогою експрес-методів установлена нестандартність нафтопродуктів, то отриманий результат необхідно перевірити в стаціонарній акредитованій (атестованій) випробувальній лабораторії стандартизованими методами.

У разі підтвердження випробувальною лабораторією невідповідності якості нафтопродукту вимогам нормативної документації відпуск його споживачам припиняється.

6.5.8 Не допускається приймання нафтопродуктів до резервуарів АЗС у таких випадках:

- відсутності пломб на автоцистерні (якщо вона опломбована відправником);

- неправильного оформлення товарно-транспортної накладної;

- відсутності паспорта якості на нафтопродукт або документа (сертифіката відповідності або визнання) про сертифікацію нафтопродукту, що підлягає обов'язковій сертифікації;

- неправильного оформлення паспорта якості на нафтопродукт (відсутність номера або паспорт заповнений не за всіма показниками якості);

- наявності води і механічних домішок у нафтопродукті;

- невідповідності нафтопродукту за результатами випробувань показників, зазначених у пункті 6.5.3 цієї Інструкції, вимогам нормативного документа;

- несправності нижнього зливного пристрою автоцистерни.

6.5.9 Для забезпечення збереження якості нафтопродуктів на АЗС її власник має забезпечити:

- перевірку під час приймання-здавання зміни працездатності та чистоти пристроїв для зливання та фільтрування нафтопродуктів, резервуарів, паливо- роздавальних та оливо-роздавальних колонок;

- постійне контролювання герметичності резервуарів, трубопроводів і запірної арматури у відповідності до правил їх експлуатації з метою унеможливлення потрапляння до них води, атмосферних опадів і пилу, а також змішування різних марок нафтопродуктів;

- зливання нафтопродуктів з цистерни крізь фільтр;

- здійснення не менше одного разу на місяць лабораторних випробувань нафтопродуктів, що реалізовуються АЗС, в обсязі переліку показників, регламентованих контрольними випробуваннями нафтопродуктів (додаток 1) в акредитованій (атестованій) випробувальній лабораторії;

- здійснення лабораторних випробувань нафтопродукту в обсязі переліку показників, регламентованих для проведення контрольних випробувань нафтопродуктів (додаток 1) в акредитованій (атестованій) випробувальній лабораторії при наявності скарги споживача на якість відпущеного нафтопродукту;

- зачищення резервуарів у терміни, передбачені ДСТУ 4454.

6.6 Контролювання якості нафтопродуктів під час транспортування магістральними нафтопродуктопроводами

6.6.1 Контролювання якості нафтопродуктів, що транспортуються магістральними нафтопродуктопроводами, здійснюється:

- підприємством під час приймання від нафтопереробного заводу;

- на станціях перекачування, які мають випробувальні лабораторії;

- підприємствами під час приймання-здавання нафтопродуктів з магістральних нафтопродуктопроводів.

6.6.2 Відбирання проб нафтопродуктів з магістральних нафтопродуктопроводів здійснюється у відповідності до вимог ДСТУ 4488.

6.6.3 Під час перекачування нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами проводиться випробування ходових проб за такими показниками:

- густина, фракційний склад - для автомобільних бензинів;

- густина, температура спалаху, масова частка сірки, вміст води - для дизельного, реактивного, пічного палива і гасу.

6.6.4 Якість нафтопродукту, отриманого з магістрального нафтопродуктопроводу, визначають шляхом випробування проби, відібраної з резервуара після двогодинного відстоювання.

6.6.5 У разі послідовного перекачування нафтопродуктів одним нафтопродуктопроводом, випробувальною лабораторією підприємства, яке проводить приймання нафтопродуктів від нафтопереробного заводу, складається карта закачування. У карті зазначаються послідовність під'єднання резервуарів і якісна характеристика нафтопродуктів (густина, фракційний склад, температура спалаху, масова частка сірки).

6.6.6 Приймання і визначення можливості використання сумішей в пунктах приймання нафтопродуктів здійснюється згідно з картою розкладки, складеною працівниками випробувальної лабораторії і начальником товарного цеху на підставі отриманих від попередньої станції результатів випробувань ходових проб і результатів контролювання якості продуктів на передостанньому пункті.

6.6.7 Проведення розкладки суміші нафтопродуктів здійснюється товарним оператором згідно з картою розкладки та показами приладів контролювання послідовного перекачування або даних лабораторного контролювання.

6.6.8 У резервуарах для сумішей випробувальною лабораторією визначається відсоткове співвідношення компонентів суміші і складається карта підкачування суміші до резервуарів з нафтопродуктами, що мають запас якості. За відсутності резервуарів з нафтопродуктами, що мають запас якості за показником, який виправляється, нестандартні нафтопродукти переводяться до нижчого ґатунку. Переведення нафтопродуктів з одного ґатунку до іншого ґатунку здійснюється на підставі висновку випробувальної лабораторії з подальшим проведенням за бухгалтерським і товарним обліком.

6.6.9 У разі виникнення суперечностей із споживачами стосовно якості нафтопродуктів, отриманих магістральним нафтопродуктопроводом, проводяться їх випробування в обсязі вимог нормативних документів.

7.1 Збереження якості нафти або нафтопродуктів під час приймання, зберігання, транспортування та відпуску забезпечується:

- додержанням визначених нормативними документами вимог щодо приймання, зберігання, перекачування, відпуску та транспортування;

- підготовкою резервуарів, трубопровідних комунікацій, технічних засобів для здійснення операцій зливання та наливання нафти та нафтопродуктів, що унеможливлюють змішування різних марок, потрапляння до них води і механічних домішок;

- своєчасним технічним обслуговуванням, ремонтом резервуарів, транспортних засобів і засобів перекачування, трубопровідних комунікацій і технологічного обладнання, а також дотриманням правил їх експлуатації;

- контролюванням якості нафти і нафтопродуктів під час зберігання;

- застосуванням ефективного фільтрувального обладнання під час зливально-наливальних операцій;

- підготовкою тари і транспортних засобів під наливання нафти та нафтопродуктів у відповідності до вимог ДСТУ 4454;

- своєчасною перевіркою якості нафти та нафтопродуктів, що відвантажуються;

- своєчасним виявленням і усуненням причин, що спричиняють погіршення якості нафти та/або нафтопродуктів;

- своєчасним видаленням підтоварної води з резервуарів;

- обладнанням естакад для зливання та наливання, що призначені для приймання нафти та нафтопродуктів із залізничних цистерн, пристроями для нижнього зливання (наливання);

- наявністю окремих трубопроводів для приймання та відпуску кожної марки нафтопродукту;

- зачищенням металевих резервуарів (за винятком резервуарів з нафтопродуктами довгострокового зберігання, що підлягають зачищенню після спорожнення) у відповідності до вимог ДСТУ 4454;

- наявністю технологічних схем (із зазначенням варіантів перекачування нафтопродуктів під час аварійних ситуацій), що унеможливлюють змішування різних марок нафтопродуктів;

- відповідністю нумерації засувок на технологічній схемі і в обв'язці насосної станції;

- забезпеченням безперебійного виконання всіх операцій з приймання, зберігання, наливання та відпуску нафти та нафтопродуктів без погіршення їх якісних показників і уникнення втрат понад норми природних втрат;

- закріпленням за певними групами нафтопродуктів транспортних засобів, тобто використанням кільцевих маршрутів;

- видаленням води з нафтопродуктопроводів після їх гідравлічних випробувань.

8.1. У разі встановлення невідповідності якості нафтопродуктів вимогам нормативного документа рішення про відновлення їх якості приймає керівництво підприємства.

Якість відновленого нафтопродукту перевіряють шляхом випробувань в обсязі вимог нормативного документа.

8.2. Нестандартні нафтопродукти, якість яких не можна відновити, переводяться до нижчого ґатунку на підставі результатів випробувань або утилізують в установленому порядку.

8.3. Відновлення якості нафтопродукту повинно здійснюватись шляхом:

- відстоювання, фільтрування, сепарації і осушення;

- змішування його з нафтопродуктами тієї самої марки, які мають запас якості за показником, що виправляється.

8.4. Перелік показників, за якими може здійснюватись відновлення якості нафтопродуктів, і основні методи доведення цих показників до вимог нормативних документів на нафтопродукти наведено в додатку 16.

8.5. Відновлення якості нафтопродуктів шляхом змішування однорідних нафтопродуктів здійснюється в такій послідовності:

- визначають значення показників якості вихідних нафтопродуктів - нестандартного і того, що має запас якості за показником, який виправляється;

- розраховують кількість нафтопродуктів, необхідну для змішування, а потім лабораторним випробуванням у випробувальній лабораторії зразка суміші перевіряють правильність виконання розрахунків;

- здійснюють підготовку необхідних для змішування резервуарів, тари, засобів для перекачування та іншого обладнання у відповідності до вимог ДСТУ 4454;

- змішують нафтопродукти і перевіряють однорідність та якість отриманої суміші.

8.6 Під час змішування нафтопродуктів спочатку перекачують нафтопродукт з більшою густиною, а потім подають до нижньої частини резервуара нафтопродукт з меншою густиною. Після заповнення резервуара суміш перекачують "на кільце" резервуар - насос - резервуар. Цей процес продовжують до отримання однорідної суміші за всією висотою резервуара. Однорідність суміші визначають після чотиригодинного відстоювання. Суміш вважають однорідною, якщо її густина в різних шарах є однаковою, а лабораторні випробування підтверджують відповідність відновлюваного показника вимогам нормативного документа на нафтопродукт.

8.7 Оливи змішують у змішувачах, обладнаних паровими змійовиками, або на спеціальному устаткуванні для змішування, фільтрації і зневоднення олив. Для отримання однорідної суміші складові оливи попередньо нагрівають до температури 60-80 град.C , яку підтримують протягом усього процесу змішування. Циркуляцію суміші за схемою резервуар-насос-резервуар здійснюють протягом часу, необхідного для отримання однорідної суміші. Після завершення змішування суміш витримують при температурі 60-80 град.C протягом 4 годин, після чого перевіряють її однорідність і визначають відповідність якості отриманої оливи вимогам нормативного документа.

8.8 Під час відновлення якості нафтопродуктів за показниками: густина, фракційний склад, октанове число, концентрація фактичних смол, кислотність, кислотне число - співвідношення нафтопродуктів, необхідних для змішування, визначають за формулами:

де Ра - маса нафтопродукту, що має запас якості за відновлюваним показником, кг;

Pb - маса нестандартного нафтопродукту, кг;

A - частка нафтопродукту (у суміші), що має запас якості за відновлюваним показником, %;

X - значення показника, яке необхідно отримати після змішування;

Xа - значення показника нафтопродукту, що має запас якості;

Xb - значення показника нестандартного нафтопродукту.

8.9 У разі відновлення якості бензину за октановим числом шляхом змішування бензинів двох марок, що значно відрізняються вмістом присадок, або бензинів різних підприємств-виробників, розрахункове співвідношення бензинів в суміші, знайдене за формулою (1), є орієнтовним і підлягає уточненню за результатами випробувань виготовленого зразка.

8.10 Кінематичну в'язкість і температуру спалаху в закритому тиглі суміші нафтопродуктів можна визначити за формулами 3 і 4:

де X - кінематична в'язкість суміші нафтопродуктів, кв.мм/с;

Xа, Xb - кінематична в'язкість нафтопродуктів у суміші (при цьому за Ха беруть більшу з величин), кв.мм/с;

Ра, Рb - масова частка нафтопродуктів у суміші, %.;

К - емпіричний коефіцієнт, який під час розрахунку в'язкості ( рис.1 визначається за кривою 1

де T - температура спалаху суміші нафтопродуктів в закритому тиглі, град.C;

Tа, Tb - температура спалаху нафтопродуктів у суміші (при цьому за Tа беруть більшу з величин), град.C;

Ра, Рb - масова частка нафтопродуктів у суміші, %;

К - емпіричний коефіцієнт, який визначається за кривою 2 під час розрахунку температури спалаху ( рис. 1).

8.11 Розрахункові значення будь-яких показників якості, обчислених за формулами (1) - (4), є орієнтовними та мають уточнюватись за результатами випробувань. Результати випробувань є остаточними.

8.12 Під час зневоднення нафтопродуктів і видалення з них механічних домішок відстоюванням мінімальний час, необхідний для цієї операції, розраховують за швидкістю осаджування часток води і механічних домішок, яка дорівнює 0,3 м/год.

Відсутність води і механічних домішок у нафтопродуктах візуально встановлюється за сукупною пробою, відібраною з ємності.

8.13 Після процедури відновлення якості нафтопродуктів здійснюються лабораторні випробування на відповідність їх вимогам нормативних документів на нафтопродукти.

Рис. 1 Коефіцієнти для визначення розрахунковим шляхом в'язкості (крива 1) і температури спалаху в закритому тиглі (крива 2) суміші нафтопродуктів a та b.

9.1 Відпрацьовані нафтопродукти можуть прийматись підприємствами згідно з ГОСТ 21046. У місцях збирання нафтопродуктів здійснюється необхідне ретельне контролювання за розподілом відпрацьованих нафтопродуктів на групи згідно з цим стандартом.

9.2 Відпрацьовані нафтопродукти здаються і приймаються партіями. Партією вважається будь-яка кількість відпрацьованих нафтопродуктів, що відповідає за якістю вимогам однієї із груп, установлених ГОСТ 21046, супроводжується одним документом і направляється одночасно за однією адресою.

9.3 Під час відпуску якість відпрацьованих нафтопродуктів контролюють в обсязі показників, зазначених у договорі на їх поставку. На кожну партію відпрацьованих нафтопродуктів, що надходять для перероблення, надається накладна із зазначенням маси та групи відпрацьованих нафтопродуктів. До накладної додається паспорт якості, у якому зазначаються густина, в'язкість, наявність води і механічних домішок, температура спалаху у відкритому тиглі та висновок лабораторії про віднесення відпрацьованого нафтопродукту до відповідної групи. У разі необхідності якість відпрацьованих нафтопродуктів уточнюється у випробувальній лабораторії шляхом проведення їх випробувань на відповідність ГОСТ 21046.

Примітки:

1. Додаток 1 застосовується підприємствами нафтопродуктозабезпечення, а підприємствами-виробниками - тільки при прийманні нафти та відпуску нафтопродуктів.