Про затвердження Вимог до потужностей з виробництва, переробки та зберігання репродуктивного матеріалу, тварин - донорів репродуктивного матеріалу, збору, обробки, переробки, зберігання, транспортування та маркування репродуктивного матеріалу

5. ВРХ, щодо якої результати діагностичних досліджень (випробовувань), зазначених у пункті 4 цієї глави, проведені з позитивними результатами, підлягає ізолюванню та виведенню з потужності зі збору сперми. Сперма, отримана від цієї ВРХ з дати останнього діагностичного дослідження (випробовування), проведеного з позитивними результатами, не підлягає використанню для цілей реалізації (ця вимога не застосовується до сперми, отриманої з кожної еякуляції, дослідженої з негативними результатами за допомогою тесту на виявлення вірусу вірусної діареї ВРХ або тесту на виявлення геному вірусу вірусної діареї ВРХ).

Сперма, отримана від решти ВРХ з дати відбору останнього зразка, дослідженого з негативними результатами відповідно до пункту 4 цієї глави, повинна зберігатись окремо та може реалізовуватися виключно після відновлення ветеринарно-санітарного статусу потужності зі збору сперми, а також після встановлення факту відсутності у спермі збудників хвороб тварин, зазначених у пункті 4 цієї глави, за результатами епізоотичного розслідування, проведеного відповідно до законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

1. У день збору ембріонів, отриманих in vivo, тварини - донори повинні піддаватися обстеженню, проведеному ветеринарним лікарем потужності або персоналом потужності зі збору ембріонів. Обстеження повинно підтвердити відсутність у тварин - донорів симптомів та ознак хвороб тварин, що підлягають повідомленню та до яких ВРХ є сприйнятливою.

2. Якщо ооцити отримуються шляхом оваріоектомії (аспірація із хірургічно видалених яєчників) або шляхом відбору яйцеклітин (трансвагінальна аспірація під ультразвуковим контролем), тварини - донори ооцитів повинні відповідати вимогам пункту 1 цієї глави.

3. Тварини, від яких відбираються яєчники та інші тканини в результаті їх забою на бійні, повинні відповідати таким вимогам:

тварини не забиваються в рамках заходів боротьби з інфекційними хворобами тварин;

тварини походять з потужностей, що знаходяться за межами карантинної зони.

4. Бійні, зазначені в пункті 3 цієї глави, повинні розташовуватися за межами карантинної зони.

5. Сперма, що використовується для штучного осіменіння ВРХ та для осіменіння ембріонів ВРХ для in vitro виробництва ембріонів, повинна збиратися, перероблятися та зберігатися відповідно до вимог, установлених главою 1 цього додатка та главою 1 розділу IV Вимог).

1. Свині - донори сперми, що вводяться на потужність зі збору сперми, повинні відповідати таким вимогам:

1) свині піддані ізолюванню на карантинній потужності, де утримувалися лише парнокопитні тварини, ветеринарно-санітарний стан яких не нижчий, ніж ветеринарно-санітарний статус зазначених свиней;

2) протягом 30 днів перед початком ізолювання, зазначеного в підпункті 1 цього пункту, свині піддавалися таким діагностичним дослідженням (випробовуванням) з негативними результатами:

щодо бруцельозу (Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis): тест на негативний буферний антиген Brucella (роз-бенгал проба - РБП), конкурентний імуноферментний аналіз (C-ELISA) або непрямий імуноферментний аналіз (I-ELISA) на визначення антитіл до Brucella. Якщо щодо хоча б однієї тварини потужності діагностичні дослідження (випробовування) на визначення антитіл до Brucella (включаючи Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis) проведені з позитивними результатами, тварини, що походять з цієї потужності, можуть вводитися на карантинну потужність лише після відновлення ветеринарно-санітарного статусу потужності як такої, що є вільною від Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis відповідно до вимог глави 12 цього додатка;

щодо хвороби Ауєскі: для невакцинованих тварин - імуноферментний аналіз на визначення антитіл до всього вірусу хвороби Ауєскі або на визначення антитіл до глікопротеїну B (gB) чи глікопротеїну D (gD) вірусу хвороби Ауєскі або реакція вірус-нейтралізації (РН); для тварин, вакцинованих gE-негативними вакцинами,- імуноферментний аналіз на визначення антитіл до глікопротеїну E (gE) вірусу хвороби Ауєскі;

щодо класичної чуми свиней: імуноферментний аналіз на визначення антитіл або PH (для тварин, що походять з країни або зони, де протягом останніх 12 місяців було зафіксовано випадки класичної чуми свиней та де протягом зазначеного періоду проводилася вакцинація проти цієї хвороби);

щодо репродуктивно-респіраторного синдрому свиней: імунопероксидазний моношаровий аналіз (IPMA), імунофлуоресцентний аналіз (IFA) або імуноферментний аналіз;

3) тварини піддані таким діагностичним дослідженням (випробовуванням), проведеним на зразках, відібраних протягом щонайменше 21 дня після їх введення на карантинну потужність, зазначену в підпункті 1 цього пункту:

щодо бруцельозу (Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis): тест на негативний буферний антиген Brucella (роз-бенгал проба - РБП), конкурентний імуноферментний аналіз (C-ELISA) або непрямий імуноферментний аналіз (I-ELISA) на визначення антитіл до Brucella. Тварини, щодо яких діагностичні дослідження (випробовування) проведені з позитивними результатами, повинні бути виведені з карантинної потужності, за винятком випадку усунення підозри щодо наявності інфекції Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis у порядку, встановленому підпунктом 4 пункту 2 цієї глави;

щодо хвороби Ауєскі: для невакцинованих тварин - імуноферментний аналіз на визначення антитіл до всього вірусу хвороби Ауєскі або на визначення антитіл до глікопротеїну B (gB) або глікопротеїну D (gD) вірусу хвороби Ауєскі або РН; для тварин, вакцинованих gE-негативними вакцинами,- імуноферментний аналіз на визначення антитіл до глікопротеїну E (gE) вірусу хвороби Ауєскі. Тварини, щодо яких діагностичні дослідження (випробовування) проведені з позитивними результатами, повинні бути негайно виведені з карантинної потужності;

щодо класичної чуми свиней: імуноферментний аналіз на визначення антитіл або PH (для тварин, що походять з країни або зони, де протягом останніх 12 місяців було зафіксовано випадки класичної чуми свиней та де протягом зазначеного періоду проводилася вакцинація проти цієї хвороби);

щодо репродуктивно-респіраторного синдрому свиней: серологічний тест (імунопероксидазний моношаровий аналіз (IPMA), імунофлуоресцентний аналіз (IFA) або імуноферментний аналіз) та тест на визначення геному (полімеразна ланцюгова реакція (далі - ПЛР) з використанням зворотної транскрипції (RT-PCR), вкладена RT-PCR, RT-PCR у реальному часі). Тварини, щодо яких діагностичні дослідження (випробовування) проведені з позитивними результатами, повинні бути негайно виведені з карантинної потужності.

2. Якщо діагностичні дослідження (випробовування) стосовно Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis, зазначені в абзаці другому підпункту 3 пункту 1 цієї глави, проведені з позитивними результатами, повинні здійснюватися такі заходи:

1) позитивні сироватки піддаються щонайменше одному альтернативному діагностичному дослідженню (випробовуванню), зазначеному в абзаці другому підпункту 3 пункту 1 цієї глави, що проводиться на інших зразках, ніж ті, що зазначені в підпункті 3 пункту 1 цієї глави;

2) щодо потужності походження тварин проводиться епізоотичне розслідування в порядку, встановленому законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин;

3) не раніше ніж через сім днів після відбору зразків, зазначених у підпункті 3 пункту 1 цієї глави, відбираються зразки від усіх тварин, щодо яких результати діагностичних досліджень (випробовувань), зазначених в абзаці другому підпункту 3 пункту 1 цієї глави та підпункті 1 цього пункту, проведені з позитивними результатами. Відібрані зразки піддаються діагностичним дослідженням (випробовуванням), зазначеним в абзаці другому підпункту 3 пункту 1 цієї глави, або всі тварини, зазначені в підпункті 3 пункту 1 цієї глави, піддаються шкірній пробі з бруцеліном;

4) підозра щодо наявності інфекції Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis вважається усуненою, якщо відповідно до результатів епізоотичного розслідування, зазначеного в підпункті 2 цього пункту, на потужності походження тварин не було виявлено інфекції Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis та виконується одна з таких умов:

повторні діагностичні дослідження (випробовування), зазначені в підпункті 1 або в підпункті 3 цього пункту, проведені з негативними результатами;

усі тварини, щодо яких діагностичні дослідження (випробовування), зазначені в підпункті 1 або в підпункті 3 цього пункту, проведені з позитивними результатами, піддані післязабійному огляду та тесту на виявлення збудника (ПЛР або бактеріологічні культури) щодо Brucella (включаючи Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis), проведеному з негативними результатами в кожному випадку.

3. Після усунення підозри щодо наявності інфекції Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis у порядку, встановленому підпунктом 4 пункту 2 цієї глави, усі тварини з карантинної потужності можуть вводитися на потужність зі збору сперми.

4. Усі свині, які утримуються на потужності зі збору сперми, повинні піддаватися таким регулярним діагностичним дослідженням (випробовуванням) з негативними результатами:

щодо бруцельозу (Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis): тест на негативний буферний антиген Brucella (роз-бенгал проба - РБП), конкурентний імуноферментний аналіз (C-ELISA) або непрямий імуноферментний аналіз (I-ELISA);

щодо хвороби Ауєскі: для невакцинованих тварин - імуноферментний аналіз на визначення антитіл до всього вірусу хвороби Ауєскі або на визначення антитіл до глікопротеїну B (gB) або глікопротеїну D (gD) вірусу хвороби Ауєскі або (РН); для тварин, вакцинованих gE-негативними вакцинами,- імуноферментний аналіз на визначення антитіл до глікопротеїну E (gE) вірусу хвороби Ауєскі;

щодо класичної чуми свиней: імуноферментний аналіз на визначення антитіл або PH;

щодо репродуктивно-респіраторного синдрому свиней: імунопероксидазний моношаровий аналіз (IPMA), імунофлуоресцентний аналіз (IFA) або імуноферментний аналіз.

5. Діагностичні дослідження (випробовування), зазначені в пункті 4 цієї глави, повинні проводитися на зразках, відібраних від:

1) усіх тварин - зразки відбираються безпосередньо перед виведенням тварин з потужності зі збору сперми або перед їх прибуттям на бійню та не пізніше ніж через 12 місяців з дати введення тварин на потужність зі збору сперми; або

2) щонайменше 25% тварин - зразки відбираються кожні три місяці для проведення діагностичних досліджень (випробовувань) щодо бруцельозу (Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis), хвороби Ауєскі, класичної чуми свиней, а також щонайменше 10% тварин - зразки відбираються кожного місяця для проведення діагностичних досліджень (випробовувань) щодо репродуктивно-респіраторного синдрому свиней; або

3) щонайменше 10% тварин - зразки відбираються кожного місяця для проведення діагностичних досліджень (випробовувань) щодо бруцельозу (Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis), хвороби Ауєскі, класичної чуми свиней, репродуктивно-респіраторного синдрому свиней.

6. У разі проведення діагностичних досліджень (випробовувань) на зразках, відібраних відповідно до підпунктів 2 і 3 пункту 5 цієї глави, повинна бути забезпечена репрезентативність вибірки щодо всієї популяції свиней, які утримуються на потужності зі збору сперми, зокрема, у розрізі їх віку та умов (способу) утримання.

7. Свині, щодо яких результати діагностичних досліджень (випробовувань), зазначених у пункті 4 цієї глави, проведені з позитивними результатами, підлягають ізолюванню та негайному виведенню з потужності зі збору сперми, а сперма, отримана від цих тварин,- не підлягає реалізації.

Сперма, отримана від решти свиней з дати відбору останнього зразка, дослідженого з негативними результатами відповідно до пункту 4 цієї глави, повинна зберігатись окремо та може реалізовуватися виключно після відновлення ветеринарно-санітарного статусу потужності зі збору сперми, а також після встановлення відсутності у спермі збудників хвороб тварин, зазначених у пункті 4 цієї глави, за результатами епізоотичного розслідування, проведеного відповідно до законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

1. У день збору ембріонів та/або ооцитів свині-донори повинні піддаватись обстеженню ветеринарним лікарем потужності або персоналом потужності зі збору та/або виробництва ембріонів. Обстеження повинно підтвердити відсутність у свиней-донорів симптомів та ознак хвороб тварин, що підлягають повідомленню та до яких свині є сприйнятливими.

2. Свині - донори ембріонів, отриманих in vivo, повинні піддаватися серологічному дослідженню (випробовуванню) щодо репродуктивно-респіраторного синдрому свиней з негативними результатами. Зазначене серологічне дослідження (випробовування) повинно проводитися двічі з інтервалом не менше ніж 21 день, а друге серологічне дослідження (випробовування) повинно проводитися протягом 15 робочих днів перед збором ембріонів.

3. Сперма, що використовується для штучного осіменіння свиней, повинна збиратися, перероблятися та зберігатися відповідно до вимог, установлених главою 3 цього додатка та главою 1 розділу IV Вимог.

1. Вівці та кози - донори сперми, введенні на потужність зі збору сперми, повинні відповідати таким вимогам:

1) вівці та кози - донори сперми піддані ізолюванню на карантинній потужності, де утримувалися лише парнокопитні тварини, ветеринарно-санітарний стан яких не нижчий ніж ветеринарно-санітарний статус зазначених овець та кіз;

2) вівці - донори сперми походять з потужності, де вони, а також кози, які утримуються разом з ними, протягом останніх 60 днів перед їх введенням на карантинну потужність, зазначену в підпункті 1 цього пункту, повинні піддаватися серологічному дослідженню (випробовуванню) з негативними результатами щодо інфекційного епідидиміту (Brucella ovis) або будь-якому іншому діагностичному дослідженню (випробовуванню) щодо інфекційного епідидиміту (Brucella ovis), що має еквівалентну чутливість та специфічність;

3) вівці та кози - донори сперми піддані таким діагностичним дослідженням (випробовуванням), проведеним з негативними результатами на зразках, відібраних протягом 30 днів, що передували початку ізолювання, зазначеного в підпункті 1 цього пункту:

щодо бруцельозу (Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis): одне з таких серологічних досліджень (випробовувань): тест на негативний буферний антиген Brucella (роз-бенгал проба - РБП), тест у реакції зв’язування комплементу, непрямий імуноферментний аналіз (I-ELISA), аналіз поляризації флуоресценції (FPA), конкурентний імуноферментний аналіз (C-ELISA);

щодо інфекційного епідидиміту (Brucella ovis) (лише для овець - донорів сперми та кіз, які утримуються разом з цими вівцями): серологічне дослідження (випробовування) щодо інфекційного епідидиміту (Brucella ovis) або будь-яке інше діагностичне дослідження (випробовування) щодо інфекційного епідидиміту (Brucella ovis), що має еквівалентну чутливість та специфічність;

4) тварини піддані діагностичним дослідженням (випробовуванням), зазначеним в абзацах другому і третьому підпункту 3 цього пункту, проведеним з негативними результатами на зразках, відібраних протягом періоду ізолювання, зазначеному в підпункті 1 цього пункту, а також не менше ніж протягом 21 дня після їх введення на карантинну потужність.

2. Усі вівці та кози, які утримуються на потужності зі збору сперми, повинні щонайменше один раз на рік піддаватися діагностичним дослідженням (випробовуванням), зазначеним в абзацах другому і третьому підпункту 3 пункту 1 цієї глави, з негативними результатами.

3. Вівці та кози, щодо яких діагностичні дослідження (випробовування), зазначені в пункті 2 цієї глави, проведені з позитивними результатами, підлягають ізолюванню та негайному виведенню з потужності зі збору сперми, а сперма, отримана від цих тварин, не підлягає реалізації.

Сперма, отримана від решти тварин з дати відбору останнього зразка, дослідженого з негативними результатами відповідно до пункту 2 цієї глави, повинна зберігатись окремо та може реалізовуватися виключно після відновлення ветеринарно-санітарного статусу потужності зі збору сперми, а також після встановлення відсутності у спермі збудників Brucella abortus, Brucella melitensis, Brucella suis та інфекційного епідидиміту (Brucella ovis) за результатами епізоотичного розслідування, проведеного відповідно до законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

1. У день збору ембріонів та/або ооцитів, вівці та кози-донори повинні піддаватись обстеженню ветеринарним лікарем потужності або персоналом потужності зі збору та/або виробництва ембріонів. Обстеження повинно підтвердити відсутність в овець та кіз-донорів симптомів та ознак хвороб, що підлягають повідомленню та до яких ці тварини є сприйнятливими.

2. Сперма, що використовується для штучного осіменіння овець та кіз, повинна збиратися, перероблятися та зберігатися відповідно до вимог, установлених главою 5 цього додатка та главою 1 розділу IV Вимог.

1. Коні - донори сперми, введенні на потужність зі збору сперми, повинні відповідати вимогам, установленим цією главою.

2. У рамках діагностичних програм, зазначених у пункті 3 цієї глави, коні - донори сперми повинні піддаватися таким діагностичним дослідженням (випробовуванням):

1) щодо інфекційної анемії: реакція дифузної преципітації (тест Коггінса) або імуноферментний аналіз з негативними результатами;

2) щодо вірусного артеріїту коней: тест на ізоляцію вірусу вірусного артеріїту коней або тест на виявлення геному вірусного артеріїту коней за допомогою ПЛР або ПЛР у реальному часі, проведений з негативними результатами на аліквотній пробі всієї сперми коней, за винятком випадку, коли коні піддані РH з негативними результатами в розведенні 1: 4;

3) щодо контагіозного метриту коней (Taylorella equigenitalis): тест на виявлення вірусу, проведений з негативними результатами на трьох зразках (мазках), відібраних від коней двічі з інтервалом не менше ніж сім днів та не раніше ніж через сім днів (системне застосування протимікробних ветеринарних лікарських засобів) або 21 день (місцеве (локальне) застосування протимікробних ветеринарних лікарських засобів) після можливого застосування щодо коней протимікробних ветеринарних лікарських засобів. Зразки повинні відбиратися з препуція, сечівника (уретри), уретральної ямки коней-донорів. Перед відправленням у лабораторію зразки поміщуються в транспортну систему із середовищем Амієса з активованим вугіллям.

Зразки піддаються одному з таких діагностичних досліджень (випробовувань):

культура в мікроаерофільних умовах протягом щонайменше семи днів для виділення Taylorella equigenitalis, установлена протягом 24 годин з моменту відбору зразків або протягом 48 годин, якщо зразки транспортуються охолодженими;

тест на виявлення геному Taylorella equigenitalis за допомогою ПЛР або ПЛР у реальному часі, проведеному протягом 48 годин з моменту відбору зразків.

3. Щодо коней - донорів сперми повинна застосовуватись одна з таких діагностичних програм:

1) програма, у рамках якої проводяться діагностичні дослідження (випробовування), зазначені в пункті 2 цієї глави, на зразках, відібраних від коней-донорів не менше ніж один раз на рік (обов’язкові діагностичні дослідження (випробовування)) на початку парувального сезону або перед першим збором сперми, що призначена для реалізації як свіжа, охолоджена або заморожена, і не менше ніж 14 днів з дати початку періоду перебування на потужності зі збору сперми тривалістю не менше ніж 30 днів до дати першого збору сперми.

Програма, зазначена в цьому підпункті, застосовується, якщо:

коні-донори безперервно утримуються на потужності зі збору сперми протягом щонайменше 30 днів, що передують даті першого збору сперми, а також протягом усього періоду збору сперми;

усі коні, які утримуються на потужності зі збору сперми, не контактують з конями з нижчим ветеринарно-санітарним статусом, ніж той, що мають коні-донори;

2) програма, у рамках якої проводяться діагностичні дослідження (випробовування), зазначені в пункті 2 цієї глави:

не менше ніж один раз на рік на зразках, відібраних від коней-донорів на початку сезону розведення або перед першим збором сперми, що призначена для реалізації як свіжа, охолоджена або заморожена, і не менше ніж 14 днів з дати початку періоду перебування на потужності зі збору сперми тривалістю не менше ніж 30 днів до дати першого збору сперми та протягом періоду збору сперми, призначеної для реалізації як свіжа, охолоджена або заморожена на зразках, відібраних у такому порядку:

у разі діагностичних досліджень (випробовувань), зазначених у підпункті 1 пункту 2 цієї глави,- на зразках, відібраних не більше ніж за 90 днів до дати збору сперми;

у разі діагностичних досліджень (випробовувань), зазначених у підпункті 2 пункту 2 цієї глави,- на зразках, відібраних не більше ніж за 30 днів до дати збору сперми, за винятком випадку, коли стан неактивного носія вірусу підтверджується тестом на ізоляцію вірусу, ПЛР або ПЛР у реальному часі, проведеними на аліквотній пробі всієї сперми, що відібрана не більше ніж за шість місяців перед початком збору сперми, призначеної для реалізації, та коні-донори піддані РH щодо вірусного артеріїту коней з позитивними результатами в розведенні щонайменше 1: 4;

у разі діагностичних досліджень (випробовувань), зазначених у підпункті 3 пункту 2 цієї глави,- на зразках, відібраних не більше ніж за 60 днів до дати збору сперми, призначеної для реалізації. ПЛР або ПЛР у реальному часі можуть проводитися на трьох зразках (мазках), що відбираються один раз.

Програма, зазначена в цьому підпункті, застосовується, якщо:

коні-донори утримуються на потужності зі збору сперми протягом не менше ніж 30 днів, що передують даті першого збору сперми, а також протягом усього періоду збору сперми. Коні-донори можуть залишати потужність зі збору сперми під наглядом ветеринарного лікаря потужності не більше ніж на 14 днів протягом періоду збору сперми;

коні, які утримуються на потужності зі збору сперми, контактують з конями з нижчим ветеринарно-санітарним статусом, ніж той, що мають коні-донори;

3) якщо коні-донори не відповідають вимогам, установленим у підпунктах 1 і 2 цього пункту, та сперма призначена для реалізації як свіжа, охолоджена або заморожена, коні-донори повинні піддаватися програмі, у рамках якої проводяться діагностичні дослідження (випробовування), зазначені в пункті 2 цієї глави:

не менше ніж один раз на рік на початку парувального періоду;

протягом періоду зберігання, зазначеного в пункті 2 глави 1 розділу IV Вимог та перед вивезенням сперми з потужності зі збору сперми або її використанням. Діагностичні дослідження (випробовування) проводяться на зразках, відібраних не раніше ніж через 14 днів та не пізніше ніж через 90 днів після збору сперми. Відбір зразків після збору сперми з подальшим проведенням діагностичних досліджень щодо вірусного артеріїту коней відповідно до підпункту 2 пункту 2 цієї глави не є обов’язковим, якщо стан неактивного носія вірусу підтверджується тестом на ізоляцію вірусу, ПЛР або ПЛР у реальному часі, проведеними з негативними результатами на аліквотній пробі всієї сперми, відібраній двічі на рік з інтервалом не менше ніж чотири місяці та коні-донори піддані РH з позитивними результатами в розведенні щонайменше 1: 4.

4. Коні-донори, щодо яких результати діагностичних досліджень (випробовувань), зазначених у пункті 3 цієї глави, проведені з позитивними результатами, підлягають ізолюванню та негайному виведенню з потужності зі збору сперми. Сперма, отримана від цих тварин з дати останнього діагностичного дослідження (випробовування), проведеного з негативними результатами, не підлягає реалізації (ця вимога не застосовується до сперми, отриманої з кожної еякуляції, дослідженої з негативними результатами за допомогою тесту на ізоляцію вірусу вірусного артеріїту коней).

Сперма, отримана від решти коней-донорів з дати відбору останнього зразка, дослідженого з негативними результатами відповідно до пункту 3 цієї глави, повинна зберігатись окремо та може реалізовуватися виключно після відновлення ветеринарно-санітарного статусу потужності зі збору сперми, а також після встановлення відсутності у спермі збудників хвороб тварин, зазначених у пункті 2 цієї глави, за результатами епізоотичного розслідування, проведеного відповідно до законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

1. У день збору ембріонів та/або ооцитів коні-донори повинні піддаватись обстеженню ветеринарним лікарем потужності або персоналом потужності зі збору та/або виробництва ембріонів.

2. Обстеження, зазначене в пункті 1 цієї глави, повинно підтвердити відсутність у коней-донорів симптомів та ознак хвороб, що підлягають повідомленню та до яких ці тварини є сприйнятливими.

3. Коні-донори не повинні піддаватися природньому паруванню протягом щонайменше 30 днів, що передують даті збору ооцитів або ембріонів, та в проміжку між датою відбору першого зразка, зазначеного в пунктах 4 і 5 цієї глави, та датою збору ооцитів або ембріонів.

4. Коні-донори повинні піддаватися тесту на реакцію дифузної преципітації (тест Коггінса) або імуноферментному аналізу щодо інфекційної анемії з негативними результатами. Діагностичні дослідження (випробовування), зазначені в цьому підпункті, повинні проводитися на зразках крові, відібраних не менше ніж 14 днів з дати початку 30-денного періоду, зазначеного в пункті 3 цієї глави, та не більше ніж 90 днів перед початком збору ембріонів або ооцитів.

5. Коні-донори повинні піддаватися тесту на виявлення вірусу контагіозного метриту коней (Taylorella equigenitalis), проведеному з негативними результатами на двох зразках (мазках), відібраних від коней-донорів не раніше ніж через сім днів (системне застосування протимікробних ветеринарних лікарських засобів) або 21 день (місцеве (локальне) застосування протимікробних ветеринарних лікарських засобів) після можливого застосування щодо коней-донорів протимікробних ветеринарних лікарських засобів. Зразки (мазки) повинні відбиратися зі слизової оболонки ямки клітора або синуса клітора протягом 30-денного періоду, зазначеного в пункті 3 цієї глави, двічі, з інтервалом не менше ніж сім днів (у разі діагностичних досліджень (випробовувань), зазначених у підпункті 1 пункту 6 цієї глави) або один раз (у разі діагностичних досліджень (випробовувань), зазначених у підпункті 2 пункту 6 цієї глави). Перед відправленням у лабораторію зразки поміщуються в транспортну систему із середовищем Амієса з активованим вугіллям.

6. Зразки, зазначені в пункті 5 цієї глави, повинні піддаватися щонайменше одному з таких діагностичних досліджень (випробовувань):

1) культура в мікроаерофільних умовах протягом щонайменше семи днів для виділення Taylorella equigenitalis, установлена протягом 24 годин з моменту відбору зразків або протягом 48 годин, якщо зразки транспортуються охолодженими;

2) тест на виявлення геному Taylorella equigenitalis за допомогою ПЛР або ПЛР у реальному часі, проведеному протягом 48 годин з моменту відбору зразків.

7. Сперма, що використовується для штучного осіменіння коней, повинна збиратися, перероблятися та зберігатися відповідно до вимог, установлених главою 7 цього додатка та главою 1 розділу IV Вимог.

1. ВРХ, свині, вівці та кози - донори сперми, ембріонів та ооцитів повинні відповідати таким вимогам:

1) тварини-донори не піддавалися вакцинації проти ящуру протягом останніх 12 місяців перед збором репродуктивного матеріалу. Вимога цього підпункту не застосовується до сперми та ембріонів, отриманих in vivo, які відповідають вимогам пунктів 4 і 5 цієї глави;

2) тварини-донори походять з потужності:

у радіусі 10 км навколо якої протягом щонайменше останніх 30 днів перед збором репродуктивного матеріалу не було зафіксовано випадків ящуру;

у якій протягом останніх трьох місяців перед збором репродуктивного матеріалу не було зафіксовано випадків ящуру.

2. Карантинна потужність, де утримуються ВРХ, свині, вівці та кози - донори сперми перед їх введенням на потужність зі збору сперми, повинна відповідати таким вимогам (на дату введення цих тварин на потужність зі збору сперми):

1) у радіусі 10 км навколо карантинної потужності не було зафіксовано випадків ящуру протягом щонайменше останніх 30 днів;

2) на карантинній потужності протягом трьох останніх місяців перед введенням тварин на потужність зі збору сперми не було зафіксовано спалахів ящуру.

3. Потужність зі збору сперми повинна відповідати таким вимогам:

1) у радіусі 10 км навколо потужності зі збору сперми не було зафіксовано випадків ящуру протягом щонайменше останніх 30 днів;

2) потужність зі збору сперми є вільною від ящуру протягом щонайменше останніх трьох місяців перед збором сперми та протягом 30 днів після збору сперми або (для свіжої сперми) до дати відправлення сперми для реалізації;

3) тварини-донори безперервно утримуються на потужності зі збору сперми протягом щонайменше 30 днів перед збором сперми. Вимога цього підпункту застосовується виключно до свіжої сперми.

4. Дозволяється реалізація сперми, отриманої від тварин-донорів, вакцинованих проти ящуру протягом останніх 12 місяців перед збором сперми, у разі виконання таких вимог:

тварини-донори не піддавалися вакцинації проти ящуру протягом щонайменше останніх 30 днів перед збором сперми;

5% (щонайменше п’ять зразків) кожної порції зібраної сперми піддані тесту на ізоляцію вірусу ящуру з негативними результатами.

5. Дозволяється реалізація ембріонів, отриманих in vivo від тварин, вакцинованих проти ящуру протягом останніх 12 місяців перед збором зазначених ембріонів, у разі виконання таких вимог:

самки-донори не піддавалися вакцинації проти ящуру протягом щонайменше 30 днів перед збором ембріонів;

сперма, що використовується для осіменіння ембріонів, отримана від самців-донорів, які не піддавалися вакцинації проти ящуру протягом останніх 12 місяців перед збором сперми, або сперма зібрана відповідно до вимог, установлених пунктами 2 і 3 цієї глави;

перед замороженням ембріони піддані промиванню трипсином;

ембріони зберігаються в стані глибокої заморозки не менше ніж протягом 30 днів після їх збору та протягом цього періоду в тварин-донорів не було зафіксовано клінічних ознак ящуру.

1. ВРХ, вівці та кози - донори сперми, ембріонів та ооцитів повинні відповідати вимогам до тварин-донорів репродуктивного матеріалу, встановленим Інструкцією щодо профілактики та боротьби з блутангом (катаральною лихоманкою овець), затвердженою наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03 грудня 2020 року № 2533, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 грудня 2020 року за № 1266/35549.

2. Сперма, що використовується для осіменіння ооцитів, повинна бути отриманою від тварин, що відповідають вимогам пункту 1 цієї глави.

1. ВРХ, вівці та кози - донори сперми повинні відповідати щонайменше одній з таких вимог:

1) не менше ніж протягом останніх 60 днів перед та під час збору сперми тварини-донори утримувалися на території країни або зони, де протягом щонайменше двох останніх років не було зафіксовано епізоотичної геморагічної хвороби (серотипи 1-7) у радіусі 150 км навколо потужності;

2) принаймні кожні 60 днів протягом періоду збору сперми та між 28 і 60 днем з дати останнього збору сперми тварини-донори повинні піддаватися серологічному дослідженню (випробовуванню) для виявлення антитіл до епізоотичної геморагічної хвороби (серотипи 1-7) з негативними результатами;

3) тварини-донори повинні піддаватися тесту на визначення збудника епізоотичної геморагічної хвороби (серотипи 1-7) з негативними результатами на зразках крові, відібраних на початку періоду збору сперми та під час останнього збору сперми, а також протягом усього періоду збору сперми з такими інтервалами: принаймні кожні сім днів (у разі проведення тесту на ізоляцію вірусу) або принаймні кожні 28 днів (у разі проведення ПЛР).

2. Вівці та кози - донори ембріонів, отриманих in vivo, та ооцитів для виробництва ембріонів, отриманих in vitro, а також ВРХ - донори ооцитів для виробництва ембріонів, отриманих in vitro, повинні відповідати щонайменше одній з таких вимог:

1) не менше ніж протягом останніх 60 днів перед та під час збору ембріонів та ооцитів тварини-донори утримувалися на території країни або зони, де протягом щонайменше двох останніх років не було зафіксовано епізоотичної геморагічної хвороби (серотипи 1-7) у радіусі 150 км навколо потужності;

2) тварини-донори повинні піддаватися серологічному дослідженню (випробовуванню) на визначення антитіл до епізоотичної геморагічної хвороби (серотипи 1-7), проведеному з негативними результатами на зразках крові, відібраних між 28 та 60 днем з дати збору ембріонів або ооцитів;

3) тварини-донори повинні піддаватися тесту на визначення збудника епізоотичної геморагічної хвороби (серотипи 1-7), проведеному з негативними результатами на зразках крові, відібраних на дату збору ембріонів або ооцитів.

3. Сперма, що використовується для осіменіння ооцитів, повинна бути отриманою від тварин, що відповідають вимогам пункту 1 цієї глави.

1. Потужність, де утримуються свині, вважається вільною від Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis, якщо вона відповідає таким вимогам:

1) не менше ніж протягом останніх трьох років на потужності не було зафіксовано випадків Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis;

2) свині з клінічними ознаками Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis піддані діагностичним дослідженням (випробовуванням), проведеними з негативними результатами відповідно до законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин;

3) свині, які утримуються на потужності, не піддавалися вакцинації проти Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis не менше ніж протягом трьох останніх років;

4) свині, які вводяться на потужніть, не піддавалися вакцинації проти Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis протягом щонайменше трьох останніх років та походять з потужності, яка є вільною від Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis протягом щонайменше трьох останніх років, або свині піддані діагностичному дослідженню (випробовуванню) щодо Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis з негативними результатами, проведеному на зразку, відібраному протягом 30 днів перед відправленням цих свиней;

5) протягом щонайменше трьох останніх років не було зафіксовано випадків Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis в інших епідеміологічних одиницях цієї потужності або оператором ринку, відповідальним за потужність, запроваджено превентивні заходи з метою недопущення занесення Brucella abortus, Brucella melitensis та Brucella suis з інших епідеміологічних одиниць.