Про затвердження Сертифікаційних вимог до наземних засобів радіотехнічного забезпечення в цивільній авіації України

сумарна глибина модуляції несучим мовним, навігаційним і розпізнавальним сигналами не перевищувала 95%.

Частотні характеристики каналу радіотелефонного зв'язку повинні перебувати в межах 3 дБ щодо рівня 1000 Гц у діапазоні 300-3000 Гц;

л) сигнал розпізнавання повинен передаватися на несучій або несучих частотах і не повинен впливати на виконання основної функції радіомаяка.

Для розпізнавання використовується випромінювання класу А2А, що утворюється модуляцією несучої частоти або несучих частот тональним сигналом із частотою 1020+-50 Гц. Випромінювання сигналів розпізнавання повинно бути поляризовано в горизонтальній площині. Під час модуляції двох несучих частот сигналами розпізнавання відносна фаза модуляції має забезпечувати запобігання виникненню інших "нулів" у межах зони дії КРМ.

Глибина модуляції несучої або несучих частот сигналом розпізнавання повинна бути в межах 5-15%.

Сигнал розпізнавання повинен передаватися міжнародним кодом Морзе й складатися із трьох літер, перша з яких - "I", а друга і третя - код аеродрому або ЗПС.

Швидкість передачі сигналу розпізнавання повинна становити приблизно 7 слів за хвилину з повторенням не менше 6 разів за хвилину через рівні інтервали часу протягом усього періоду використання КРМ для забезпечення польотів;

м) система автоматичного контролю повинна передавати попередження в пункти управління й забезпечувати припинення випромінювання, або зняття сигналів модуляції 90 Гц і 150 Гц і розпізнавання з несучої частоти, або перехід на нижчу категорію (для II і III категорій) протягом часу не більше:

10 с - для КРМ ILS I категорії;

5 с - для КРМ ILS II категорії;

2 с - для КРМ ILS III категорії;

у разі зсуву середньої лінії курсу щодо осьової лінії ЗПС в опорній точці більше ніж на:

10,5 м - для КРМ ILS I категорії або лінійного еквіваленту 0,015 РГМ (береться менше значення);

7,5 м - для КРМ ILS II категорії;

6 м - для КРМ ILS III категорії;

зменшення потужності випромінювання до 50% від встановленої (тут і далі під встановленою потужністю розуміється величина потужності, при якій параметри обладнання задовольняють Сертифікаційні вимоги) для КРМ з однієї несучої за умови, що КРМ відповідає вимогам підпункту "ґ" пункту 6.3 цього розділу;

зменшення потужності випромінювання для кожної несучої до 80% від установленої для КРМ із двома несучими. Допускається зменшення потужності випромінювання від 80% до 50% за умови, що КРМ відповідає вимогам підпункту "ґ" пункту 6.3 цього розділу;

зміна чутливості до зсуву КРМ більше ніж на 17% від номінального значення;

відмови системи контролю;

н) для КРМ, основні функції яких забезпечуються шляхом використання двочастотної системи, слід передбачити необхідність увімкнення тривожної сигналізації, коли РГМ у необхідній зоні дії за межами +-10 град. від лінії курсу, крім сектора зворотного курсу, зменшується нижче 0,155.

Для КРМ ILS II категорії час спрацьовування системи контролю має становити 2 с, а для КРМ ILS III категорії - 1 с.

6.4. Глісадний радіомаяк:

а) антенна система ГРМ повинна формувати двопелюсткову діаграму направленості випромінювання сигналу несучої, модульованого за амплітудою сигналами тональних частот 90 Гц і 150 Гц;

б) глибина модуляції несучої частоти сигналом 150 Гц повинна бути нижче від лінії глісади, а глибина модуляції несучої частоти сигналом 90 Гц - вище від лінії глісади, принаймні до кута, що становить 1,75 (ТЕТА) (тут і далі (ТЕТА) - номінальний кут нахилу глісади);

в) ГРМ повинен забезпечувати установлення номінального кута нахилу лінії глісади в межах від 2 град. до 4 град.

Кут нахилу усередненої глісади щодо номінальної повинен підтримуватися в межах +-0,075 (ТЕТА) для ГРМ I і II категорій та +-0,04 (ТЕТА) - для ГРМ III категорії;

г) ГРМ повинен працювати в діапазоні частот 328,6 МГц - 335,4 МГц.

Допуск щодо відхилення частоти несучої повинен становити:

+-0,005% - для одночастотного радіомаяка;

+-0,002% - для двочастотного радіомаяка,

а номінальна смуга частот, яка зайнята несучими частотами, повинна розташовуватися симетрично з обох боків від привласненої частоти.

Рознос несучих частот для двочастотних передавальних пристроїв повинен бути в межах від 4 кГц до 32 кГц;

ґ) випромінювання ГРМ повинно бути поляризовано в горизонтальній площині.

Для ГРМ ILS III категорії випромінювані сигнали не повинні містити тридцятимільйонні випромінювання, що викликають флуктуацію лінії глісади більше ніж на 0,02 РГМ від піку до піку в діапазоні 0,01 Гц - 10 Гц;

д) зона дії ГРМ у горизонтальній площині ( додаток 7) повинна становити не менше 8 град. з кожного боку від лінії курсу на відстані не менше 18,5 км від місця установлення ГРМ;

е) зона дії ГРМ у вертикальній площині ( додаток 8) повинна тривати:

вище від усередненої лінії глісади до кута не менше 1,75 (ТЕТА) відносно горизонталі;

нижче від усередненої лінії глісади до кута не більше 0,45 (ТЕТА) або до кута 0,30 (ТЕТА) відносно горизонталі для забезпечення гарантованого входження в глісаду;

є) напруженість поля в зоні дії повинна становити не менше 400 мкВ/м (-95 дБВт/кв.м) і має забезпечуватися до висоти 30 м для ГРМ ILS I категорії та 15 м - для ГРМ ILS II і III категорій над горизонтальною площиною, що проходить через поріг ЗПС;

амплітуда викривлень глісади для ймовірності 0,95 не повинна перевищувати:

для ГРМ ILS I категорії ( додаток 5) - 0,035 РГМ від межі зони дії до точки С;

для ГРМ ILS II і III категорій ( додаток 6) - 0,035 РГМ від межі зони дії до точки А;

величини, що зменшується за лінійним законом від 0,035 РГМ у точці А до 0,023 РГМ у точці В;

0,023 РГМ від точки В до опорної точки;

ж) глибина модуляції несучої частоти сигналами із частотою 90 Гц і 150 Гц повинна становити 40+-2,5%;

з) допуск щодо відхилення частоти модуляції 90 Гц і 150 Гц повинен становити:

+-2,5% - для ГРМ ILS I категорії;

+-1,5% - для ГРМ ILS II категорії;

+-1% - для ГРМ ILS III категорії;

и) для ГРМ ILS I категорії допуск частот модуляції 90 і 150 Гц повинен становити +-1,5%;

і) загальний зміст гармонійних складових у сигналах тональних частот 90 Гц і 150 Гц не повинен перевищувати 10%;

ї) величина другої гармоніки в сигналі частоти 90 Гц для ГРМ ILS III категорії не повинна перевищувати 5%;

й) глибина модуляції несучої частоти частотою джерела живлення або її гармонік чи іншими небажаними складовими для ГРМ ILS III категорії не повинна перевищувати 1%;

к) синхронізація за фазою сигналів тональних частот 90 Гц і 150 Гц (у тому числі й для кожної несучої двочастотних маяків) не повинна перевищувати 20 град. для ГРМ ILS I і II категорій і 10 град. - для ГРМ ILS III категорії.

Для двочастотних ГРМ синхронізація за фазою сигналів частотою 90 Гц і 150 Гц, що модулюють одну несучу, 90 Гц і 150 Гц - відповідно іншу несучу, не повинна перевищувати 20 град. для ГРМ ILS I і II категорій і 10 град. - для ГРМ ILS III категорії;

л) номінальна чутливість до кутового зсуву ГРМ ILS I категорії відповідає РГМ, що становить 0,0875 у разі кутового зсуву вище і нижче від глісади між кутами 0,07 (ТЕТА) і 0,14 (ТЕТА).

При цьому можуть використовуватися й глісадні системи, у яких конструктивно верхній і нижній сектори є асиметричними.

Номінальна чутливість до кутового зсуву ГРМ ILS I категорії повинна відповідати РГМ, що становить 0,0875 у разі кутового зсуву нижче від глісади під кутом 0,12 (ТЕТА), коли допуск становить +-0,02 (ТЕТА). Верхній і нижній сектори повинні бути якомога симетричнішими в межах, що становлять 0,0875 у разі кутового зсуву вище і нижче від глісади між кутами 0,07 (ТЕТА) і 0,14 (ТЕТА);

м) чутливість до кутового зсуву ГРМ ILS II категорії є симетричною настільки, наскільки це практично можливо. Номінальна чутливість до кутового зсуву відповідає РГМ, що становить 0,0875 в разі кутового зсуву:

0,12 (ТЕТА) нижче від глісади, коли допуск становить +-0,02 (ТЕТА);

0,12 (ТЕТА) вище від глісади, коли допуск становить +0,02 (ТЕТА) і -0,05 (ТЕТА).

Номінальна чутливість до кутового зсуву ГРМ ILS III категорії відповідає РГМ, що становить 0,0875 в разі кутових зсувів вище й нижче від глісади під кутом 0,12 (ТЕТА), коли допуск становить +-0,02 (ТЕТА).

Чутливість до кутового зсуву ГРМ щодо номінального значення повинна підтримуватися в межах:

+-25% - для ГРМ ILS I категорії;

+-20% - для ГРМ ILS II категорії;

+-15% - для ГРМ ILS III категорії;

зміна РГМ нижче від лінії глісади до кута 0,30 (ТЕТА) має бути плавною і збільшуватися до величини 0,22. Якщо РГМ досягає значення 0,22, коли кути перевищують 0,45 (ТЕТА), то значення РГМ повинно бути не менше 0,22 кута 0,45 (ТЕТА) 0,30 (ТЕТА) для забезпечення гарантованого входження в глісаду;

н) система автоматичного контролю повинна передавати попередження в пункти управління та забезпечувати припинення випромінювання протягом часу не більше 6 с для ГРМ ILS I категорії та 2 с - для ГРМ ILS II і III категорій у разі:

відхилення лінії глісади від номінального значення на величину більше 0,075 (ТЕТА) (донизу) або більше 0,1 (ТЕТА) (нагору);

зменшення потужності випромінювання до 50% від установленої за умови, що ГРМ відповідає вимогам цього пункту для одночастотних маяків;

зменшення потужності випромінювання для кожної несучої частоти до 80% від установленої в разі використання ГРМ із двома несучими частотами. Допускається зменшення потужності випромінювання від 80 до 50% для кожної несучої частоти за умови, що ГРМ відповідає вимогам цього пункту;

зміна більше ніж на +-0,0375 (ТЕТА) кута між лінією глісади і лінією, що проходить нижче від лінії глісади (перевага 150 Гц) на рівні РГМ 0,0875 для ГРМ ILS I категорії;

зміна чутливості до зсуву ГРМ від номінального значення на величину, що відрізняється більше ніж на 25% для ГРМ ILS II і III категорій;

зниження лінії, що проходить нижче від лінії глісади на рівні РГМ 0,0875 до кута, що становить менше 0,7475 (ТЕТА) від горизонталі;

зменшення РГМ до величини менше ніж 0,175 у межах зазначеної зони дії нижче від сектора глісади;

відмови системи контролю.

6.5. Маркерний радіомаяк:

а) МРМ повинен формувати діаграму направленості, що забезпечує зазначення певної відстані від порога ЗПС уздовж глісади ILS;

б) МРМ повинен працювати на частоті 75 МГц з допуском щодо відхилення частоти несучої на +-0,005%;

в) випромінювання МРМ повинно бути поляризовано в горизонтальній площині;

г) зона дії маяків на лінії курсу і глісади ILS повинна становити:

150+-50 м внутрішнього МРМ;

300+-100 м середнього (ближнього) МРМ;

600+-200 м зовнішнього (дальнього) МРМ;

ґ) напруженість поля на межі зони дії МРМ повинна становити не менше 1,5 мВ/м;

д) зростання напруженості поля в межах зони дії повинно відбуватися не менше ніж до 3 мВ/м;

е) номінальні частоти сигналів, що модулюють несучу, повинні становити 3000 Гц, 1300 Гц і 400 Гц для внутрішнього, середнього та зовнішнього МРМ відповідно;

є) допуск щодо відхилення частоти модульованого сигналу від її номінального значення повинен становити +-2,5%;

ж) загальний зміст гармонік кожного модульованого сигналу МРМ не повинен перевищувати 15%;

з) глибина амплітудної модуляції несучої МРМ повинна становити 95+-4%;

и) радіовипромінювання МРМ має здійснюватися без перерв.

Сигналами розпізнавання повинні бути:

внутрішнього МРМ - безперервна передача 6 точок за секунду;

ближнього (середнього) МРМ - безперервна передача точок, що чергуються, і тире, причому тире передаються зі швидкістю 2 тире за секунду, а точки зі швидкістю 6 точок за секунду;

дальнього (зовнішнього) МРМ - безперервна передача 2 тире за секунду.

Швидкість передачі має дотримуватися з допуском +-15%;

і) система автоматичного контролю МРМ повинна передавати попередження в пункти управління в разі:

зменшення вихідної потужності нижче 50% від установленої;

зменшення глибини модуляції до величини менше 50% від номінальної;

припинення модуляції або маніпуляції.

7.1. Всебічно направлені азимутальні радіомаяки діапазону ДВЧ VOR і DVOR (далі - маяки VOR і DVOR) повинні забезпечувати випромінювання радіосигналів, що одержують інформацію про азимут у будь-якій точці зони дії маяка, їх позивні, передачу на борт ПС мовних повідомлень.

7.2. Маяки VOR і DVOR повинні працювати в діапазоні частот 111,975 МГц - 117,975 МГц із розносом частотних каналів 50 кГц.

7.3. Допускається робота маяків VOR і DVOR в діапазоні 108 МГц - 117,975 МГц із розносом частотних каналів 50 кГц.

7.4. Допуск на відхилення несучої частоти каналу від присвоєної повинен становити +-0,002%.

7.5. Випромінювання радіосигналів маяків VOR і DVOR повинно бути поляризованим у горизонтальній площині.

7.6. Вертикально поляризовані складові випромінювання радіосигналів маяків VOR і DVOR повинні бути менше ніж на 30 дБВ нижчими від горизонтально поляризованих складових частин.

7.7. Погрішність інформації про азимут, виміряна на відстані, що дорівнює приблизно чотирьом довжинам хвиль від центра антенної системи VOR для кутів місця від 0 град. до 40 град., не повинна перевищувати +-2 град.

7.8. Погрішність інформації про азимут маяка DVOR у точці на відстані 200-300 м від маяка і кута підвищення 3 град. відносно центру антени, за умови задоволення вимог до місцевості коло маяка, не повинна перевищувати +-1,5 град.

7.9. Загальна погрішність азимутальної інформації маяків VOR і DVOR на кутах місця щодо центра антени від 0 град. до 40 град. у зоні їх дії, включена до експлуатаційної погрішності вимірювання азимута на борту ПС, не повинна перевищувати +-3 град. і +-2 град. відповідно.

7.10. VOR і DVOR повинні забезпечувати вимірювання на борту ПС його магнітного азимута для кутів місця від 0 град. до 40 град.

7.11. Трасове і аеродромне обладнання (випромінювана потужність 100 Вт і 25 Вт відповідно) у межах прямої видимості антен ПС і маяків VOR і DVOR повинно забезпечувати дальність не менше 300 км і 185 км у разі, якщо:

висота екрана - 2,5 м (маяк VOR) і 3,5 м (маяк DVOR);

втрати потужності радіосигналу в антенному кабелі маяка - 7 дБ.

7.12. Напруженість електричного поля (щільність потоку потужності) сигналів маяків VOR і DVOR, необхідна для забезпечення задовільної роботи типової бортової апаратури в межах зони дії маяка, повинна бути не менше 90 мкВ/м (-107 дБВт/кв.м).

7.13. Сигнал несучої частоти, прийнятий у будь-якій точці зони дії маяка, повинен бути модульований за амплітудою такими двома сигналами:

піднесучою частотою з постійною амплітудою і частотою 9960 Гц +-100 Гц, модульованою сигналом 30 Гц за частотою з індексом частотної модуляції 16+-1. Фаза модульованого сигналу частотою 30 Гц маяка VOR не залежить від азимута (опорна фаза). Фаза модульованого сигналу частотою 30 Гц маяка DVOR змінюється разом з азимутом (змінна фаза);

модульованим сигналом 30 Гц. У маяку VOR фаза модульованого сигналу 30 Гц змінюється разом з азимутом (змінна фаза). У маяку DVOR фаза модульованого сигналу 30 Гц не залежить від азимута (опорна фаза).

7.14. Частоти модульованих сигналів зі змінною та опорною фазами повинні становити 30 Гц +-1%.

7.15. Модуляція несучої повинна здійснюватися піднесучою із частотою 9960+-100 Гц. Глибина амплітудної модуляції повинна становити 30+-2% і регулюватися в межах від 27 до 33%. Піднесуча повинна бути модульована за частотою сигналом з частотою 30+-0,3 Гц, і мати індекс модуляції 16+-1.

7.16. Паразитна амплітудна модуляція, обумовлена гармоніками частоти 9960 Гц, не повинна перевищувати 1%. Коефіцієнт нелінійних спотворень не повинен перевищувати 3%.

7.17. Модуляція несучої повинна здійснюватися сигналом 30+-0,3 Гц. Глибина амплітудної модуляції повинна становити 30+-2% і регулюватися в межах від 27 до 33%.

7.18. Паразитна амплітудна модуляція, обумовлена гармоніками частоти 30 Гц, не повинна перевищувати 1%. Коефіцієнт нелінійних спотворень не повинен перевищувати 3%.

7.19. Модуляція несучої маяка VOR повинна здійснюватися сигналом частотою 30+-0,3 Гц.

7.20. Потужності сигналів з бічними частотами, зміщеними на 30 Гц від частоти несучої, повинні бути достатні для забезпечення глибини просторової амплітудної модуляції несучими сигналами змінної фази, що повинна:

становити 30+-2% на кутах підвищення від 0 град. до 5 град.;

залишатися в межах 25-35% на кутах підвищення від 5 град. до 20 град.;

залишатися в межах 20-40% на кутах підвищення від 20 град. до 40 град.

7.21. Модуляція несучого маяка DVOR повинна здійснюватися сигналом частотою 9960+-100 Гц.

7.22. Потужності сигналів з бічними частотами, зміщеними на 9960 Гц від частоти несучої, повинні бути достатні для забезпечення глибини просторової амплітудної модуляції несучими сигналами змінної фази, що повинна:

становити 30+-2% на кутах підвищення від 0 град. до 5 град.;

залишатися в межах 25-35% на кутах підвищення від 5 град. до 20 град.;

залишатися в межах 20-40% на кутах підвищення від 20 град. до 40 град.

7.23. Глибина амплітудної модуляції піднесучої маяка VOR не повинна перевищувати 5%.

7.24. Глибина амплітудної модуляції піднесучої маяка DVOR, обумовленої імітацією обертання антени, не повинна перевищувати 40% у разі, коли вона вимірюється щонайменше на відстані 300 м від центральної антени маяка.

7.25. Маяк DVOR повинен забезпечити просторову глибину амплітудної модуляції бічних (сигналів із частотами +-9960 Гц) менше 20% у смузі +-500 Гц у кожний бік від частоти 30 Гц, що перемикається.

Глибина паразитної амплітудної модуляції піднесучої сигналом частотою 60 Гц повинна бути за можливості низькою та не повинна перевищувати 20%.

7.26. Рівні бічних смуг гармонік складової 9960 Гц випромінюваного сигналу відносно основної гармоніки (за розносу каналів 50 кГц) не повинні перевищувати:

мінус 30 дБ - для 2-ї гармоніки;

мінус 50 дБ - для 3-ї гармоніки;

мінус 60 дБ - для 4-ї гармоніки і вище.

7.27. Маяки VOR і DVOR повинні забезпечувати одночасну передачу сигналу розпізнавання на тій самій несучій частоті, що використовується для забезпечення навігаційної функції. Випромінювання сигналів розпізнавання повинно бути поляризоване в горизонтальній площині. При цьому повинно бути забезпечено чітке, правильне та розбірливе розпізнавання маяка на борту ПС.

7.28. Сигнал розпізнавання повинен передаватися міжнародним кодом Морзе з використанням двох або трьох літер зі швидкістю приблизно 7 слів за хвилину. Сигнал має повторюватися протягом не менше 30 с із рівними інтервалами в межах цього проміжку часу. Частота тонального модульованого сигналу повинна становити 1020+-50 Гц.

7.29. У маяках VOR і DVOR повинні бути передбачені можливості управління передачею сигналу розпізнавання сигналом синхронізації від обладнання, що взаємодіє з цим маяком.

7.30. Разом із виконанням своєї основної функції маяки VOR і DVOR повинні одночасно забезпечувати канал зв'язку "земля-повітря" на тій самій несучій частоті, що використовується для забезпечення навігаційної функції.

Випромінювання сигналів радіотелефонного зв'язку повинно бути поляризоване в горизонтальній площині.

Канал електрозв'язку призначений для передачі команд диспетчерів ОПР, а також специфічного сигналу виклику, що привертає увагу екіпажу ПС.

7.31. Діапазон переданих звукових частот повинен становити 300-3000 Гц.

7.32. Нерівномірність частотної характеристики каналу щодо частоти 1000 Гц не повинна перевищувати 3 дБ у всьому діапазоні 300-3000 Гц.

7.33. Радіотелефонний зв'язок не повинен заважати забезпеченню основної навігаційної функції радіомаяка. Під час випромінювання сигналів радіотелефонного зв'язку сигнали розпізнавання не повинні подавлюватися.

7.34. Глибина модуляції несучим сигналом розпізнавання не повинна перевищувати 10%. При цьому має бути забезпечено чітке, правильне й розбірливе розпізнавання маяка на борту ПС, а також можливість збільшення цієї глибини модуляції до 20% у випадках, коли не використовується канал зв'язку.

7.35. Глибина модуляції несучим сигналом розпізнавання повинна становити 5+-1%, якщо під час виконання своєї основної навігаційної функції маяк DVOR забезпечує канал зв'язку "земля - повітря".

7.36. Пікова глибина модуляції несучими мовними повідомленнями не повинна перевищувати 30%.

7.37. Управління роботою маяка, а також індикація його стану повинні здійснюватися в дистанційному і місцевому режимах.

7.38. Система автоматичного контролю маяка повинна вимикати комплект апаратури, що відмовив, та вмикати резервний комплект (за його наявності), а також припиняти радіовипромінювання маяка і забезпечувати аварійну сигналізацію в пунктах управління в таких випадках:

зміна більш ніж на +-1 град. переданої інформації про азимут у точці установлення контрольної антени;

зменшення на 15% у місці розташування контрольного пристрою складових модуляції рівня напруги радіочастотних сигналів, або піднесучої, або сигналів модуляції за амплітудою із частотою 30 Гц, або тих й інших;

пропадання сигналу розпізнавання;

відмова апаратури контролю.

8.1. Всебічно направлений далекомірний радіомаяк діапазону УВЧ (прийомовідповідач) DME/N повинен забезпечувати прийом сигналів запиту і випромінювання сигналів відповіді для безперервного визначення на борту ПС похилої дальності від контрольної точки його установлення до ПС.

8.2. Прийомовідповідач повинен забезпечувати роботу в діапазоні частот 960 МГц - 1215 МГц з вертикальною поляризацією на кожному з 252 каналів відповідно до додатка 9 до цих Сертифікаційних вимог. Частоти запиту та відповіді привласнюються з розносом каналів 1 МГц.

8.3. Пропускна здатність прийомовідповідача повинна забезпечувати обслуговування не менше 100 ПС.

8.4. Прийомовідповідач повинен забезпечувати спільну роботу з ILS або з маяком VOR, коли їх функції та функція прийомовідповідача сполучаються для створення єдиного засобу.

8.5. Зона дії прийомовідповідача повинна бути:

у разі взаємодії з маяком VOR - не менше зони дії маяка VOR;

у разі взаємодії з обладнанням ILS - не менше зони дії обладнання ILS.

8.6. Прийомовідповідач повинен передавати сигнал розпізнавання одним із таких способів:

"незалежне" розпізнавання - передача кодованих міжнародним кодом Морзе імпульсів розпізнавання, коли прийомовідповідач не взаємодіє з будь-яким навігаційним засобом або обладнанням точного заходження на посадку ILS;

"взаємодійне" розпізнавання - використовується в разі взаємодії прийомовідповідача з іншим обладнанням, що забезпечує передачу власних сигналів розпізнавання.

8.7. У тих випадках, коли маяк VOR, який взаємодіє з прийомовідповідачем, здійснює радіотелефонний зв'язок, "взаємодійний" сигнал прийомовідповідача не повинен придушуватися.

8.8. Передача сигналів розпізнавання повинна здійснюватися серією спарених імпульсів із частотою повторення 1350 пар за секунду, переданих протягом певного періоду часу, що тимчасово заміняє всі імпульси відповіді, у разі якщо вони також передаються у цей часовий інтервал.

Якщо необхідно зберегти постійний робочий цикл прийомовідповідача через 100+-10 мкс після передачі кожної пари імпульсів розпізнавання, слід передавати пару імпульсів, що вирівнюють та мають такі самі характеристики, що й імпульси розпізнавання.

8.9. Імпульси відповіді дальності повинні передаватися між періодами часу маніпуляції (час, за який передається знак точки або тире коду Морзе).

8.10. Сигнал "незалежного" розпізнавання повинен передаватися зі швидкістю 6 слів за хвилину та з періодичністю один раз на 40 с. Максимальна тривалість включення на передачу групи розпізнавального коду не повинна перевищувати 5 с, а весь період його передачі не повинен перевищувати 10 с.

Тривалість точки повинна становити від 0,1 с до 0,16 с, тривалість тире - утричі більше за тривалість точки. Пауза між точками та/або тире має дорівнювати тривалості точки +-10%, а пауза між літерами або цифрами повинна бути не менше тривалості трьох точок.

8.11. Сигнал "взаємодійного" розпізнавання повинен передаватися міжнародним кодом Морзе та синхронізуватися з кодом розпізнавання засобу, що взаємодіє.

Кожний 40-секундний інтервал розділяється на 4 або більше рівних періоди, і сигнал розпізнавання прийомовідповідача повинен передаватися протягом тільки одного періоду, а сигнал розпізнавання засобу, що взаємодіє, - протягом інших періодів.

8.12. Помилка вимірювання дальності, що вноситься прийомовідповідачем DME/N до експлуатаційної помилки вимірювання дальності на борту ПС, не повинна перевищувати 150 м, а в разі взаємодії DME/N з обладнанням ILS - 75 м (якщо ймовірність Р=0,95).

8.13. Допуск на відхилення несучої повинен становити +-0,002% від значення привласненої частоти.

8.14. Будь-який випромінюваний передавальним пристроєм DME/N імпульс повинен мати такі характеристики:

тривалість імпульсу - 3,5+- 0,5 мкс;

час наростання імпульсу (передній фронт) - не більше 3 мкс;

час спаду імпульсу (задній фронт) - 2,5-3,5 мкс;

миттєве значення амплітуди імпульсу не падає нижче 95% максимальної амплітуди імпульсу в будь-який момент тривалості імпульсу між точками, що позначають 95% максимального рівня на передньому та задньому фронтах огинаючої імпульсу;

у межах тривалості імпульсу ефективна випромінювана потужність у смузі частот 0,5 МГц із центральною частотою цієї смуги, зміщеної на +-0,8 МГц від значення привласненої частоти каналу, не повинна перевищувати 200 мВт, а в разі зміщення центральної частоти смуги на +-2 МГц від значення привласненої частоти каналу - 2 мВт.

Ефективна випромінювана потужність у смузі частот 0,5 МГц повинна монотонно зменшуватися в міру збільшення величини зміщення центральної частоти від значення привласненої частоти каналу.

Передавальний пристрій повинен вмикатися не раніше ніж за 1 мкс до моменту часу, що відповідає віртуальній вихідній точці, у якій пряма лінія, що проходить через точки, які відповідають 30 і 5% амплітуди на передньому фронті імпульсу, перетинає вісь, що відповідає нульовому значенню амплітуди.

Миттєва величина амплітуди імпульсу перехідного процесу в цей період не повинна перевищувати 1% від максимальної амплітуди імпульсу.

8.15. Інтервал між імпульсами, що складають кодові пари, повинен становити:

12+-0,25 мкс - для каналів X;

30+-0,25 мкс - для каналів Y.

8.16. Допуск на інтервал між імпульсами варто встановлювати в розмірі +-0,1 мкс.

8.17. Пікова ефективна випромінювана потужність передавального пристрою DME/N повинна бути не менше тієї, яка потрібна для забезпечення пікової імпульсної щільності потужності, мінус 89 дБВт/кв.м у будь-якій точці зони дії DME/N.

8.18. Максимальні потужності імпульсів, що утворюють будь-яку імпульсну пару, не повинні відрізнятися більше ніж на 1 дБ.

8.19. Пропускна здатність передавального пристрою щодо відповіді дальності повинна забезпечувати безперервну передачу 2700+-90 пар імпульсів за секунду.

8.20. Передавальний пристрій повинен працювати зі швидкістю передачі, включаючи невпорядковано розподілені імпульсні пари та імпульсні пари відповіді дальності, не менше 700 імпульсних пар за секунду, виключаючи час розпізнавання. Мінімальна швидкість передачі повинна бути якнайближче до швидкості 700 пар імпульсів за секунду.

8.21. Номінальна величина затримки відповіді прийомовідповідача на запит має становити:

50 мкс - для каналів режиму X;

56 мкс - для каналів режиму Y.

8.22. В інтервалах між передачею окремих імпульсів рівень паразитної потужності в будь-якому неробочому каналі повинен бути більше ніж на 80 дБ нижчим від пікового рівня потужності імпульсів у робочому каналі.

8.23. На всіх частотах від 10 МГц до 1800 МГц, крім смуги частот від 960 МГЦ до 1215 МГц, паразитне випромінювання передавального пристрою не має перевищувати мінус 40 дБ у будь-якому 1 кГц інтервалі ширини смуги пропускання приймального пристрою.

8.24. Еквівалентна ізотропна випромінювана потужність гармоніки несучої частоти в будь-якому робочому каналі DME/N не повинна перевищувати мінус 10 дБмВт.

8.25. Робочою частотою приймального пристрою повинна бути частота запиту, що відповідає привласненому робочому каналу DME/N. Допуск на відхилення частоти приймального пристрою повинен становити +-0,002% від значення привласненої частоти.

8.26. Чутливість приймального пристрою повинна бути такою, щоб за відсутності всіх імпульсних пар запиту, крім тих, які необхідні для вимірювання чутливості приймального пристрою, забезпечувалося спрацьовування прийомовідповідача з ефективністю не менше 70% при щільності потоку пікової потужності мінус 103 дБВт/кв.м.

8.27. Характеристики приймального пристрою повинні зберігатися під час зміни щільності потужності сигналу запиту біля антени прийомовідповідача в межах:

від мінус 103 до мінус 22 дБВт/кв.м - у разі взаємодії DME/N з ILS;

від мінус 103 до мінус 35 дБВт/кв.м - у разі застосування з іншою метою.

8.28. Чутливість приймального пристрою не повинна змінюватися більше ніж на 1 дБ у разі:

зміни його навантаження від 0 до 90% максимальної швидкості передачі;

зміни інтервалу між імпульсами в імпульсній парі на +-1 мкс від номінального значення.

8.29. У разі якщо навантаження прийомовідповідача перевищує 90% максимального значення швидкості передачі, необхідно передбачати автоматичне зменшення чутливості приймального пристрою для обмеження числа відповідей прийомовідповідача. Діапазон регульованого зниження чутливості має становити принаймні 50 дБ.

8.30. Для забезпечення 90% максимальної швидкості передачі, коли значення щільності імпульсної потужності сигналів запиту становить мінус 103 дБВт/кв.м, імпульсні пари, викликані шумом приймального пристрою, не повинні приводити до підвищення швидкості передачі відповідних імпульсів більше ніж на 5%.

8.31. Ширина смуги пропускання частот приймального пристрою повинна бути достатньою для забезпечення відповідної зони дії, зазначеної в пункті 8.29 цього розділу, під час роботи зі стандартними імпульсами запиту.

Мінімально допустима ширина смуги частот приймального пристрою повинна бути такою, щоб під час додавання відхилень частот приймального пристрою та частоти сигналу запиту дальності на +-100 кГц рівень чутливості прийомовідповідача не знижувався більше ніж на 3 дБ.

8.32. Прийомовідповідач не повинен запускатися сигналами запиту дальності, зміщеними більше ніж на 900 кГц щодо привласненої частоти каналу та із щільністю потужності, що виходить за межі, зазначені в пункті 8.29 цього розділу.

8.33. Сигнали, що надходять на проміжній частоті приймального пристрою, повинні придушуватися не менше ніж на 80 дБ.

8.34. Паразитні сигнали відповіді в діапазоні частот 960-1215 МГц і сигнали на дзеркальних частотах несучої повинні придушуватися не менше ніж на 75 дБ.

8.35. Паразитне випромінювання від будь-якої частини приймального пристрою або пов'язаних з ним схем має відповідати вимогам, викладеним у пунктах 8.22 і 8.23 цього розділу.

8.36. Приймальний пристрій повинен відновлювати працездатність через 8 мкс після прийому сигналу, амплітуда якого перевищує на 60 дБ мінімальний рівень чутливості, за умови, що рівень корисного сигналу лежить у межах 3 дБ від величини, що відповідає відсутності сигналу.

8.37. Дешифратор приймального пристрою прийомовідповідача повинен подавити кодову пару запитувача з інтервалом між імпульсами пари, що відрізняється на +-2 мкс або більше від номінального, і з кожним за величиною рівнем сигналу, зазначеним у пункті 8.29 цього розділу. При цьому швидкість передачі прийомовідповідача не повинна перевищувати значення, отриманого в разі відсутності імпульсів запиту.

8.38. Приймальний пристрій повинен запиратися на час не більше 60 мкс після декодування дійсного запиту.

Повинна бути передбачена можливість збільшення часу запирання (періоду безпосередньо після декодування дійсного запиту, протягом якого прийняті запити не призведуть до підготовки відповіді) приймального пристрою в особливих випадках для забезпечення подавлення перевідбитих сигналів.

8.39. Система автоматичного контролю прийомовідповідача повинна протягом не більше 10 с вимикати комплект апаратури, що відмовив, та вмикати резервний комплект (у разі його наявності), а також припиняти радіовипромінювання та забезпечувати аварійну сигналізацію в пунктах управління в таких випадках:

затримка імпульсів запиту в DME/N змінилася більше ніж на +-1 мкс (навігація) і +-0,5 мкс (посадка);

часовий інтервал між імпульсами відповіді дальності змінився більше ніж на +-1 мкс;

випромінювана прийомовідповідачем потужність зменшилася на 3 дБВт і більше;

сталася відмова апаратури контролю.

8.40. Контрольний пристрій в пункті управління повинен забезпечувати спрацювання відповідної аварійної сигналізації за таких умов:

зменшення вихідної потужності прийомовідповідача на 3 дБ і більше;

зменшення мінімального рівня чутливості приймального пристрою прийомовідповідача на 6 дБ і більше (у разі якщо це не обумовлено дією схеми автоматичного зниження підсилення приймального пристрою);

інтервал між першим і другим імпульсами відповідної імпульсної пари прийомовідповідача відрізняється від звичайної величини, зазначеної в пункті 8.15 цього розділу, на 1 мкс або більше;

зміна частот приймального та передавального пристроїв прийомовідповідача, що приводить до використання частот, які виходять за межі діапазону управління еталонними схемами (якщо робочі частоти не задаються безпосередньо кварцовою стабілізацією).

8.41. Частота запуску прийомовідповідача не повинна перевищувати 120 разів за секунду ні для цілей контролю, ні для цілей автоматичного регулювання частоти, ні для того та іншого разом.

9.1. Приводна ненаправлена радіостанція повинна забезпечувати випромінювання радіосигналів для одержання на борту ПС визначень курсових кутів радіостанцій, прослуховування сигналів розпізнавання, а також передачі мовних повідомлень каналом "земля - повітря".

9.2. Погрішність ПРС, яка включається до сумарної погрішності визначених на борту ПС визначень курсових кутів, не повинна перевищувати +-5 град.

9.3. ПРС повинна забезпечувати передачу радіотелефонних сигналів на борт ПС на тій самій частоті несучої, яка використовується для забезпечення навігаційної функції.

Канал авіаційного електрозв'язку призначено для передачі команд диспетчерів органів ОПР, а також подання специфічного сигналу виклику, що привертає увагу екіпажу.

9.4. Радіотелефонний зв'язок не повинен заважати забезпеченню навігаційної функції радіостанції. Під час випромінювання сигналів радіотелефонного зв'язку сигнали розпізнавання не повинні передаватися.

9.5. Зона дії ПРС повинна становити не менше 50 км для забезпечення польотів у районі аеродрому та не менше 150 км для забезпечення польотів по трасах.

9.6. Зона дії ДПРМ має становити не менше 150 км.

9.7. Радіостанція повинна забезпечувати роботу в діапазоні частот 190-1750 кГц. Допускається використання діапазону частот 150-1750 кГц.

9.8. Допуск на відхилення несучої частоти радіостанції має становити +-0,01%. Для радіостанцій, випромінювана потужність яких перевищує 200 Вт і які працюють на частотах вище 1606,5 кГц, допуск щодо частоти повинен становити +-0,005%.

9.9. Радіостанція повинна передавати випромінювання класів А2А (передача сигналу розпізнавання) і А3Е (забезпечення повітряного авіаційного радіозв'язку). При цьому має бути забезпечено передачу сигналу розпізнавання або радіотелефонних сигналів без розриву несучої.

9.10. Для розпізнавання використовуються частоти модульованого тонального сигналу, які становлять 1020+-50 Гц і 400+-25 Гц.

9.11. Діапазон частот переданого мовного сигналу або сигналу виклику повинен становити 300-3000 Гц.

9.12. Глибина модуляції несучої сигналом розпізнавання та мовним сигналом має становити не нижче 85% і 50% відповідно.

9.13. Сумарна глибина модуляції несучої небажаними низькочастотними сигналами не повинна перевищувати 5%.

9.14. Сигнал розпізнавання повинен передаватися міжнародним кодом Морзе у вигляді однієї з трьох літер зі швидкістю приблизно 7 слів за хвилину. Сигнал розпізнавання повинен передаватися автоматично кожні 10-30 с рівними інтервалами в межах цього періоду часу.

9.15. Управління роботою ПРС, а також індикація її стану мають здійснюватися в дистанційному та місцевому режимах.

9.16. Система автоматичного контролю ПРС повинна протягом не більше 2 с вимикати комплект апаратури, що працює, та вмикати резервний комплект (за його наявності), припиняти радіовипромінювання радіостанції в разі відмови комплекту(ів), а також забезпечувати аварійну сигналізацію в пунктах управління у разі:

зменшення потужності випромінювання несучої частоти більше ніж на 50% від установленої;

зменшення глибини модуляції більше ніж на 50%;

припинення передачі сигналу розпізнавання;

несправності або відмови самого контрольного пристрою.

10.1. АРП має забезпечувати стійке пеленгування сигналів бортових радіостанцій з тривалістю передачі не менше 1 с.

10.2. Робочі частоти АРП повинні перебувати в діапазоні 118-137 МГц.

10.3. Дальність пеленгування ПС, обладнаного радіостанцією потужністю 5 Вт, повинна становити не менше:

на висоті 1000 м - 80 км;

на висоті 3000 м - 150 км.

У разі якщо кут закриття дорівнює нулю, ці дальності збільшуються до 100 км і 180 км відповідно.

10.4. Середньоквадратична погрішність пеленгування за індикатором АРП на робочому місці диспетчера органу ОПР не повинна перевищувати 1,5 град.

10.5. Зона дії АРП у вертикальній площині має становити не менше 45 град.

10.6. АРП має забезпечувати можливість трансляції пеленгаційної інформації на винесений індикатор (модуль індикації) проводовими лініями або каналами авіаційного електрозв'язку на відстань до 10 км.

10.7. Управління роботою АРП має здійснюватися в дистанційному та місцевому режимах.

10.8. Автоматична система контролю повинна забезпечувати контроль працездатності АРП і передавання до пункту управління інформації про його технічний стан.

11.1. ОРЛ-А повинен забезпечувати одержання та трансляцію на робочі місця диспетчерів органів ОПР радіолокаційної інформації про місцезнаходження ПС у повітряному просторі району аеродрому.

11.2. ОРЛ-А має працювати в дециметровому діапазоні хвиль (23 см або 10 см).

11.3. ОРЛ-А повинен забезпечувати роботу в пасивному режимі та в режимі "СДЦ".

кут огляду в горизонтальній площині - 360 град.;

мінімальний кут місця - не більше 0,5 град.;

максимальний кут місця - не менше 20 град.;

мінімальна дальність виявлення ПС - не більше 1,5 км;

максимальна дальність - не менше 100 км;

максимальна висота - 6000 м.

Для ОРЛ-А, які використовуються в аеродромних АС КПР, максимальна дальність дії має становити не менше 160 км, а мінімальна - не більше 2 км.

11.5. Для ОРЛ-А, які використовуються в аеродромних АС КПР, максимальний кут місця має становити не менше 45 град.

11.6. Період відновлення радіолокаційної інформації не повинен перевищувати 6 с.

11.7. Точнісні характеристики ОРЛ-А повинні бути не гірше:

за дальністю:

2% від відстані до цілі або 150 м (береться більша величина) на екрані винесеного індикатора кругового огляду (ВІКО) ОРЛ-А без цифрової обробки інформації;

150 м і 200 м (середньоквадратична помилка після цифрової обробки інформації), якщо максимальна дальність становить 100 км і 160 км відповідно;

за азимутом:

+-2 град. (на екрані ВІКО ОРЛ-А без цифрової обробки інформації);

0,4 град. (середньоквадратична помилка після цифрової обробки інформації).

Зазначені характеристики є сумарними, оскільки враховують параметри обладнання та засобів відображення інформації.

11.8. Роздільна здатність ОРЛ-А повинна бути не гірше:

за дальністю - 1% від відстані до цілі або 230 м (береться більша величина);

за азимутом - 7 град.

Зазначені характеристики є сумарними, оскільки враховують параметри обладнання та засобів відображення інформації.

11.9. У разі наявності в складі ОРЛ-А обчислювальної техніки має бути забезпечено захист програмної та оперативної інформації від несанкціонованого доступу.

11.10. Апаратура управління повинна забезпечувати дистанційне та місцеве управління роботою ОРЛ-А.

11.11. Система автоматичного контролю повинна забезпечувати контроль працездатності радіолокатора і передавання до пункту управління інформації про його технічний стан.

11.12. Щільність потоку потужності НВЧ-випромінювань біля шаф ОРЛ-А не повинна перевищувати 25 мкВт/кв.см.

11.13. Вторинний канал ОРЛ-А повинен відповідати вимогам пунктів 13.1-13.17 розділу XIII цих Сертифікаційних вимог.

11.14. Імовірність об'єднання інформації первинного та вторинного каналів на виході ОРЛ-А не повинна перевищувати 0,9.

12.1. ОРЛ-Т має забезпечувати виявлення та визначення координат місцезнаходження ПС.

12.2. ОРЛ-Т повинен працювати в дециметровому діапазоні хвиль (23 см або 10 см).

кут огляду в горизонтальній площині - 3600;

мінімальний кут місця - не більше 0,50;

максимальний кут місця - не менше 200;

мінімальна дальність - не більше 5,0 км;

максимальна дальність - не менше 350 км;

максимальна висота - 20000 м.

12.4. Максимальний кут місця повинен становити не менше 400.

12.5. Період відновлення радіолокаційної інформації повинен становити 20 с або 10 с.

12.6. Середньоквадратична помилка не повинна перевищувати 1000 м (300 м на виході АПОІ) за дальністю і 1 град. (0,25 град. на виході АПОІ) за азимутом.

12.7. Роздільна здатність має становити не гірше 1000 м за дальністю і 1,3 град. за азимутом.

12.8. Кількість хибних тривог за огляд від усіх видів ненавмисних завад не повинна перевищувати 20.

12.9. Система автоматичного контролю ОРЛ-Т повинна передавати до пункту управління інформацію про його технічний стан.

12.10. Апаратура управління повинна забезпечувати дистанційне та місцеве управління роботою ОРЛ-Т.

12.11. У разі наявності у складі ОРЛ-Т обчислювальної техніки має бути забезпечено захист програмної та оперативної інформації від несанкціонованого доступу.

12.12. Щільність потоку потужності НВЧ-випромінювань шаф ОРЛ-Т не повинна перевищувати 25 мкВт/кв.см.

12.13. В ОРЛ-Т повинна бути передбачена можливість установлення пристроїв, що забезпечують облік часу перебування його в робочому стані.

12.14. Вторинний канал ОРЛ-Т (за його наявності) повинен відповідати вимогам пунктів 13.1-13.17 розділу XIII цих Сертифікаційних вимог.

12.15. Імовірність об'єднання інформації первинного каналу та вторинного каналу (за його наявності) на виході ОРЛ-Т повинна бути не менше 0,95.

13.1. ВОРЛ має забезпечувати визначення координат та одержання додаткової інформації від ПС, обладнаних відповідачами.

13.2. Період оновлення радіолокаційної інформації ВОРЛ не повинен перевищувати 6 с для аеродромного і 10 с для трасового радіолокатора.

кут огляду в горизонтальній площині - 360 град.;

мінімальний кут місця - не більше 0,5 град.;

максимальний кут місця - не менше 45 град.;

мінімальна дальність - не більше 1,5 або 2 км, якщо максимальна дальність становить 160 і 350 км відповідно;

максимальна дальність - 160 км (аеродромний) і 350 км (трасовий);

максимальна висота - 6000 м (аеродромний) і 20000 м (трасовий).

13.4. Несучі частоти сигналів запиту і подавлення на запит мають становити 1030+-0,2 МГц і не повинні відрізнятися одна від одної більше ніж на 0,2 МГц.

13.5. ВОРЛ забезпечує прийом і обробку сигналів на частотах 1090+-3 МГц і 740+-1,8 МГц відповідно.

13.6. Сигнал запиту повинен складатися з двох основних імпульсів Р1 і Р3 та імпульсу подавлення Р2, переданого вслід за першим імпульсом Р1. Інтервал між імпульсами Р1 і Р2 повинен становити 2,0+-0,15 мкс.

13.7. Інтервал між імпульсами Р1 і Р3 повинен відповідати:

а) для роботи з використанням несучої частоти сигналів відповіді, яка дорівнює 1090+-3 МГц:

режим А - 8+-0,2 мкс;

режим С - 21+-0,2 мкс;

б) для роботи з використанням несучої частоти сигналів відповіді, яка дорівнює 740+-1,8 МГц:

режим БН - 9,4+-0,2 мкс;

режим В - 14,0+-0,2 мкс.

13.8. Тривалість імпульсів Р1, Р2 і Р3, вимірювана на рівні 0,5 від амплітуди на фронті та спаді імпульсів, має дорівнювати 0,8+-0,1 мкс.