Про затвердження Сертифікаційних вимог до наземних засобів радіотехнічного забезпечення в цивільній авіації України

Відповідно до Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 N 581, та з метою виконання завдань щодо державного нагляду за забезпеченням безпеки польотів цивільної авіації НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Сертифікаційні вимоги до наземних засобів радіотехнічного забезпечення в цивільній авіації України, що додаються.

2. Державній авіаційній службі України:

2.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

2.2. Довести цей наказ до відома підприємств, організацій та установ цивільної авіації України, які здійснюють технічну експлуатацію наземних засобів радіотехнічного забезпечення в цивільній авіації України.

3. Цей наказ набирає чинності з 01.03.2012.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра - Єфименка К.О.

1.1. У цих Сертифікаційних вимогах терміни вживаються в такому значенні:

авіаційний електрозв'язок - електрозв'язок, призначений для будь-яких авіаційних потреб;

авіаційний наземний електрозв'язок - авіаційний електрозв'язок, що використовує засоби електрозв'язку цивільної авіації, технічні засоби автоматизованої системи електрозв'язку країни і міжнародну мережу електрозв'язку;

авіаційний повітряний електрозв'язок - авіаційний електрозв'язок, що використовує засоби проводового електрозв'язку та авіаційного радіозв'язку з екіпажами ПС під час польоту;

авіаційний радіозв'язок - вид електрозв'язку, що здійснюється за допомогою електромагнітних коливань у відведеному для ЦА діапазоні частот і призначений для наземних і повітряних служб електрозв'язку;

безперервність - здатність системи функціонувати із заданими робочими характеристиками протягом певного періоду;

високі частоти - радіочастоти в діапазоні 3-30 МГц;

встановлені вимоги - вимоги, встановлені в технічних регламентах, стандартах, кодексах усталеної практики та технічних умовах;

глісада ILS - геометричне місце точок у вертикальній площині, що проходить через осьову лінію ЗПС, у яких різниця глибин модуляції дорівнює нулю і які складають найменший кут із горизонтальною площиною;

двочастотний курсовий (глісадний) радіомаяк - радіомаяк, зона дії якого створюється шляхом використання двох незалежних діаграм випромінювання, утворених рознесеними несучими частотами;

діапазон частот - визначений безперервний інтервал частот, в якому коливання та хвилі мають порівняні властивості й умовну назву;

дуже високі частоти - радіочастоти в діапазоні 30-300 МГц;

електрозв'язок - будь-яке передавання, випромінювання або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень і звуків чи будь-яких повідомлень по проводовій, радіо-, оптичній чи інших електромагнітних системах;

зона дії - область повітряного простору, у якій радіомаяк забезпечує нормальну роботу відповідного бортового приймального пристрою;

канал авіаційного електрозв'язку - сукупність технічних засобів та середовища поширення сигналів, що забезпечує передавання повідомлень під час приєднання абонентських пристроїв;

користувач повітряного простору - юридична або фізична особа, яка має право провадити діяльність, пов'язану з використанням повітряного простору;

кут нахилу глісади ILS - кут між прямою лінією, що є усередненою глісадою ILS, та горизонтальною лінією;

кутомісцева характеристика ГРМ - залежність розміру РГМ у точках дії радіомаяка від кутового положення цих точок щодо глісади;

лінія курсу - найближче до осі ЗПС геометричне місце точок у будь-якій горизонтальній площині, у якій РГМ дорівнює нулю;

маркер - об'єкт, розташований над рівнем землі для позначення перешкоди, межі, напрямку, зони;

надвисокі частоти - радіочастоти в діапазоні 3-30 ГГц;

наземні засоби радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку (наземні засоби РТЗ) - радіоелектронні та технічні засоби (засоби електрозв'язку, радіонавігації та радіолокації; автоматизовані системи та їх робочі місця; апаратура відображення; антенно-фідерні пристрої; лінії управління та електрозв'язку; автономні джерела електроживлення, електроустановки та електрообладнання; інше обладнання), які призначені для забезпечення польотів ПС, виконання певних функцій обслуговування повітряного руху та забезпечення виробничої діяльності підприємств ЦА;

низькі частоти - радіочастоти в діапазоні 30-300 кГц;

передній сектор курсу - сектор курсу, що розташований по той самий бік від курсового радіомаяка, що і ЗПС;

радіотехнічне забезпечення - сукупність наземних засобів РТЗ та організаційно-технічних заходів, які здійснюються персоналом служб з технічної експлуатації наземних засобів РТЗ підприємств ЦА з метою забезпечення безпеки польотів повітряних суден, виконання певних функцій обслуговування повітряного руху та виробничої діяльності підприємств ЦА;

різниця глибини модуляції (РГМ) - абсолютна величина різниці коефіцієнтів глибин модуляції несучої частоти сигналами 90 і 150 Гц;

роздільна здатність за азимутом (кутом місця) - мінімальна різниця азимутальних кутів (кутів місця) двох ПС, які розташовуються на однаковій відстані від станції, що дає змогу розрізняти роздільне зображення цих ПС на індикаторі;

роздільна здатність за дальністю - мінімальна різниця у відстані між двома ПС, які розташовуються на одному азимуті, що дає змогу розрізняти роздільне зображення цих ПС на індикаторі;

сектор (напівсектор) глісади - сектор у вертикальній площині, що містить лінію глісади та обмежений найближчими до лінії глісади геометричними місцями точок, у яких РГМ дорівнює 0,175 (0,0875);

сектор (напівсектор) курсу - сектор у горизонтальній площині, що містить лінію курсу та обмежений найближчими до лінії курсу геометричними місцями точок, у яких РГМ дорівнює 0,155 (0,0775);

середні частоти - радіочастоти в діапазоні 300-3000 кГц;

сертифікаційні вимоги - встановлені вимоги, що містяться в нормативних документах, які призначені для забезпечення належного рівня радіотехнічного забезпечення безпеки польотів повітряних суден, а також дотримання яких необхідне для забезпечення якісної, надійної та безпечної роботи наземних засобів РТЗ за призначенням;

система посадки I категорії (ILS-I) - система посадки, яка забезпечує дані для управління ПС від межі зони дії до точки, в якій лінія курсу перетинає лінію глісади на висоті 60 м або менше над горизонтальною площиною, що розміщується на рівні порога ЗПС;

система посадки II категорії (ILS-II) - система посадки, що забезпечує дані для управління ПС від межі зони дії до точки, у якій лінія курсу перетинає лінію глісади на висоті 15 м або менше над горизонтальною площиною, що розміщується на рівні порога ЗПС;

система посадки III категорії (ILS-III) - система посадки, що забезпечує дані для управління ПС від межі зони дії до поверхні ЗПС і уздовж неї;

точка "А" ILS - точка на глісаді, яка розміщена на відстані 7400 м від порога ЗПС, відрахованих у напрямку заходження на посадку на продовженні осьової лінії ЗПС;

точка "В" ILS - точка на глісаді, яка розміщена на відстані 1050 м від порога ЗПС над продовженням осьової лінії ЗПС, відрахованих у напрямку заходження на посадку на продовженні осьової лінії ЗПС;

точка "С" ILS - точка, через яку на висоті 30 м над горизонтальною площиною, що містить поріг ЗПС, проходить продовжена донизу прямолінійна частина номінальної глісади;

точка "Д" ILS - точка, яка розташована на висоті 4 м над осьовою лінією ЗПС на відстані 900 м від порога ЗПС у напрямку курсового радіомаяка;

точка "Е" ILS - точка, яка розташована на висоті 4 м над осьовою лінією ЗПС на відстані 600 м від кінця ЗПС у напрямку порога ЗПС;

точка приземлення - точка на ЗПС, що визначає початок поверхні торкання землі ПС, тобто точка відліку, яке виконується, як правило, від порога ЗПС;

ультрависокі частоти - радіочастоти в діапазоні 300-3000 МГц;

чутливість до зсуву ГРМ - відношення вимірюваної РГМ до її кутового зсуву відносно відповідної опорної лінії;

чутливість до зсуву КРМ - відношення вимірюваної РГМ до її бокового зсуву відносно відповідної опорної лінії;

чутливість радіопеленгаторів - мінімальний рівень напруженості поля в точці установлення антени автоматичних радіопеленгаторів, за якого на вході індикаторного пристрою створюється напруга, необхідна для відображення пеленга із заданою точністю в зоні дії радіопеленгатора.

1.2. У цих Сертифікаційних вимогах скорочення мають такі значення:

АПОІ - апаратура первинної обробки радіолокаційної інформації;

АРП - автоматичний радіопеленгатор;

АРЛК - аеродромний радіолокаційний комплекс;

АС КПР - автоматизована система керування повітряним рухом;

АТС - автоматична телефонна станція;

АФП - антенно-фідерний пристрій;

БМРМ - ближній маркерний радіомаяк;

БПРМ - ближня приводна радіостанція з маркером;

ВОРЛ - вторинний оглядовий радіолокатор;

ВЧ - високі частоти;

ГРМ - глісадний радіомаяк;

ДВЧ - дуже високі частоти;

ДМРМ - дальній маркерний радіомаяк;

ДПРМ - дальня приводна радіостанція з маркером;

ЕД - експлуатаційна документація;

ЕТД - експлуатаційно-технічна документація;

ЗВТ - засоби вимірювальної техніки;

ЗІП - запасні частини, інструмент та прилади;

ЗПС - злітно-посадкова смуга;

КРМ - курсовий радіомаяк;

МРМ - маркерний радіомаяк;

НВЧ - надвисокі частоти;

НЧ - низькі частоти;

ОПР - обслуговування повітряного руху;

ОРЛ-А - оглядовий радіолокатор - аеродромний;

ОРЛ-Т - оглядовий радіолокатор - трасовий;

ОСП - обладнання системи посадки;

ПОРЛ - первинний оглядовий радіолокатор;

ПРЛ - посадковий радіолокатор;

ПРС - приводна радіостанція;

ПС - повітряне судно;

РГМ - різниця глибин модуляції;

РЛІ - радіолокаційна інформація;

РЛК - радіолокаційний комплекс;

РЛС ОЛП - радіолокаційна станція огляду льотного поля;

РТЗ - радіотехнічне забезпечення;

СЧ - середні частоти;

ТО - технічне обслуговування;

ТРЛК - трасовий радіолокаційний комплекс;

УВЧ - ультрависокі частоти;

ЦА - цивільна авіація;

ЦКП - центр комутації повідомлень;

"СДЦ" - режим роботи радіолокатора;

"УВД" - режим роботи вторинного радіолокатора;

"RBS" - режим роботи вторинної радіолокації відповідно до норм ІКАО; AFTN - Aeronautical Fixed Telecommunications Network - мережа авіаційного фіксованого електрозв'язку;

CIDIN - Common ICAO Data Interchange Network - загальна мережа обміну даними ІКАО;

DME/N - всебічно направлений далекомірний радіомаяк діапазону УВЧ;

DVOR - всебічно направлений азимутальний радіомаяк діапазону ДВЧ;

ILS - система посадки метрового діапазону за приладами;

VOR - всебічно направлений азимутальний радіомаяк діапазону ДВЧ.

1.3. Ці Сертифікаційні вимоги встановлюють вимоги до наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку (далі - наземні засоби РТЗ) з метою забезпечення безпеки польотів повітряних суден (далі - ПС), виконання функцій обслуговування повітряного руху (далі - ОПР) і виробничої діяльності підприємств, організацій та установ, які здійснюють діяльність у галузі цивільної авіації (далі - ЦА) України.

1.4. Відповідно до цих Сертифікаційних вимог здійснюється технічна експлуатація та уведення в експлуатацію нових наземних засобів РТЗ.

2.1. Наземні засоби РТЗ повинні нормально функціонувати та зберігати свої параметри в таких умовах:

а) наземні засоби РТЗ, які установлені на відкритому повітрі та у неопалюваних приміщеннях:

температура повітря від -50 град. до +50 град. С;

підвищена відносна вологість повітря до 98% при температурі +25 град. С;

атмосферний знижений тиск до 700 гПа (525 мм рт.ст.) - для засобів радіонавігації і радіолокації та 600 гПа (450 мм рт.ст.) - для засобів електрозв'язку;

швидкість повітряного потоку до 30 м/с для рухомих антенно-фідерних пристроїв;

швидкість повітряного потоку до 50 м/с для нерухомих антенно-фідерних пристроїв;

атмосферні конденсовані опади (роса, іній) і атмосферні опади (дощ, сніг);

динамічний пил (пісок) концентрацією 5+-2 г/куб.м при швидкості повітря 15 м/с;

б) наземні засоби РТЗ, які установлені в опалюваних приміщеннях і спорудах:

температура повітря від +5 град. до +40 град. С;

підвищена відносна вологість повітря до 80% при температурі +25 град. С;

атмосферний знижений тиск до 700 гПа (525 мм рт.ст.) - для засобів радіонавігації і радіолокації та 600 гПа (450 мм рт.ст.) - для засобів електрозв'язку;

статичний пил (пісок) концентрацією 5+-2 г/куб.м при швидкості повітря 1 м/с.

2.2. Наземні засоби РТЗ повинні бути розраховані на живлення від мережі перемінного струму напругою 380/220 В +-10% або 220 В +-10% і частотою 50 +-1,0 Гц.

2.3. Нестандартні засоби вимірювальної техніки, що дають змогу перевіряти та регулювати наземні засоби РТЗ у процесі експлуатації, повинні входити в комплект наземних засобів РТЗ.

2.4. Усі складові частини апаратури, на корпусі якої напруга становить 36 В і більше, повинні мати захист, що забезпечує безпеку персоналу, який обслуговує таку апаратуру.

2.5. Апаратура, що має напругу понад 1000 В при сталому значенні струму більше 5 мА, повинна бути обладнана пристроями, що блокують, для забезпечення безпеки персоналу, який обслуговує таку апаратуру.

2.6. На кожний тип наземних засобів РТЗ повинні бути встановлені й зазначені в ЕТД показники терміну служби або ресурсу, середній наробіток на відмову, середній час відновлення й час перемикання на резерв (за його наявності).

2.7. ЕТД наземних засобів РТЗ повинна бути зброшурована й містити необхідну інформацію з їх монтажу, використання, технічного обслуговування, транспортування та зберігання.

Перелік ЕТД на наземні засоби РТЗ наведений у додатку 1 до цих Сертифікаційних вимог.

3.1. Наземні засоби авіаційного повітряного електрозв'язку діапазону ДВЧ повинні забезпечувати оперативний двосторонній безпошуковий авіаційний радіозв'язок між органами ОПР та екіпажами ПС у класі випромінювання А3Е, а також обмін даними в класі випромінювання A2D.

3.2. Передавання (приймання) інформації в класі випромінювання A2D здійснюється зі швидкістю до 2400 біт/с.

3.3. Діапазон робочих частот передавальних і приймальних пристроїв повинен становити 118-137 МГц.

3.4. Крок сітки частот передавальних і приймальних пристроїв повинен становити 25 кГц. Допускається використання сітки частот із кроком 8,33 кГц.

3.5. Передавальні та приймальні пристрої повинні забезпечувати роботу від хімічних джерел живлення.

3.6. Передавальні та приймальні пристрої повинні бути забезпечені системою вбудованого контролю функціонування з видачею сигналізації про технічний стан у пункти управління.

3.7. Час перемикання приймально-передавального пристрою з передавання на приймання і назад у телефонному режимі не повинен перевищувати 100 мс.

3.8. У передавальних та приймальних пристроях повинна бути передбачена можливість дистанційного управління по двопроводовій лінії.

3.9. Номінальна вихідна потужність передавального пристрою має становити не менше 5 Вт для обслуговування ПС у районі аеродрому та не більше 50 Вт для обслуговування ПС на трасах.

3.10. Відносна нестабільність несучої частоти передавального пристрою не повинна перевищувати 0,002% від присвоєної частоти для сітки частот із кроком 25 кГц і 0,0001% для сітки частот із кроком 8,33 кГц.

3.11. Ширина смуги частот передавального пристрою в телефонному режимі на рівні 6 дБ повинна становити 350-2500 Гц. Допускається розширення смуги частот не більше ніж на 20%.

3.12. Передавальний пристрій повинен забезпечувати максимальну глибину модуляції несучої не менше 85%, якщо вхідний рівень сигналу, що модулюється, становить від 0,2 до 1,5 В.

3.13. Смуга частот лінійного тракту передачі даних повинна бути 600-6600 Гц. Нерівномірність амплітудно-частотної характеристики в заданій смузі частот не повинна перевищувати 6 дБ.

3.14. Максимальна глибина модуляції несучої тракту передачі даних передавального пристрою повинна становити не менше 60% в межах вхідного рівня 0,75-2 В на вхідному опорі 600+-100 Ом.

3.15. Нерівномірність часової затримки звукових частот у тракті передачі даних не повинна перевищувати 41,6 мкс у діапазоні частот 1200-2400 Гц та не більше 20,8 мкс у діапазоні частот 2400-4800 Гц.

Позитивній амплітуді вхідного сигналу даних повинно відповідати зростання амплітуди огинаючої вихідного сигналу передавача.

3.16. Передавальні пристрої наземних засобів авіаційного повітряного електрозв'язку повинні забезпечувати роботу з антенно-фідерним пристроєм, коефіцієнт стоячої хвилі якого становить не менше 2.

3.17. Подавлення побічних випромінювань у діапазоні частот 0,15-940 МГц має становити не менше 80 дБ щодо вихідної потужності на робочій частоті, якщо підстройки становлять більше +-50 кГц.

3.18. Поляризація випромінювань антени, що входить у комплект передавального пристрою, повинна бути вертикальною.

3.19. Стабільність окремих несучих частот у системах зі зміщеною несучою частотою повинна забезпечувати:

запобігання появі гетеродинних частот першого порядку величиною менше 4 кГц;

максимальне відхилення зовнішніх несучих частот від присвоєної несучої частоти не більше ніж на +-8 кГц.

3.20. Чутливість приймального пристрою, коли відношення сигнал/шум дорівнює 10 дБ на виході приймального пристрою, повинна становити не гірше 3 мкВ.

3.21. Приймальні пристрої із сіткою частот 25 кГц та 8,33 кГц повинні забезпечувати номінальну смугу пропускання на рівні 6 дБ у разі нестабільності несучої +-0,005% та +-0,0005% відповідно до присвоєної частоти.

Ширина смуги пропускання повинна включати доплерівський зсув 140 Гц.

3.22. Приймальний пристрій, призначений для роботи з рознесенням каналів з частотою 25 кГц, повинен забезпечувати подавлення завад на рівні не менше 60 дБ у разі зсуву на +-25 кГц відносно робочої частоти і не менше 40 дБ - у разі зсуву на +-17 кГц.

Приймальний пристрій, призначений для роботи з рознесенням каналів з частотою 8,33 кГц, повинен забезпечувати подавлення завад на рівні не менше 60 дБ у разі зсуву на +-8,33 кГц відносно робочої частоти.

3.23. Побічні канали прийому радіоприймального пристрою повинні бути ослаблені не менше ніж на 80 дБ у діапазоні частот 0,15-940 МГц, якщо підстройки становлять більше +-50 кГц.

3.24. Подавитель шуму не повинен погіршувати чутливість приймального пристрою.

3.25. Автоматичне регулювання підсилення приймального пристрою повинно забезпечувати зміну вихідної напруги не більше ніж на 3 дБ у разі зміни вхідного сигналу від 3 мкВ до 100 мВ.

3.26. Низькочастотний тракт приймання даних приймального пристрою повинен забезпечувати:

смугу частот 600-6600 Гц на рівні 6 дБ;

вихідний опір 600+-100 Ом;

гальванічно ізольований від корпусу симетричний вихід;

нерівномірність часової затримки звукових частот не більше 41,6 мкс у діапазоні частот 1200-2400 Гц та не більше 20,8 мкс у діапазоні частот 2400-4800 Гц, коли смуга прийому становить не менше +-9 кГц.

Позитивній амплітуді вхідного сигналу повинно відповідати зростання амплітуди огинаючої вхідної напруги.

4.1. Наземні засоби авіаційного електрозв'язку діапазону ВЧ повинні забезпечувати радіотелефонний зв'язок між станціями авіаційного електрозв'язку для взаємодії між органами ОПР.

4.2. Передавальний пристрій наземного засобу авіаційного електрозв'язку діапазону ВЧ повинен забезпечувати:

а) роботу на кожній із присвоєних частот у діапазоні від 1,5 МГц до 29,9999 МГц;

б) крок сітки робочих радіочастот 10 Гц. Допускається крок сітки частот 100 Гц і 1000 Гц;

в) стабільність несучої частоти +-10 Гц;

г) випромінювання сигналів таких класів:

односмугова телефонія (верхня бічна) зі смугою частот від 350 до 2700 Гц з повною несучою (Н3Е) і подавленою несучою (J3Е);

односмугова телеграфія (верхня бічна) з подавленою несучою (J7B) зі швидкістю 100 Бод;

частотна телеграфія F1В із зсувом 170 Гц +-3%, якщо швидкість роботи становить 100 Бод;

передача даних (J2D) зі швидкістю до 1800 біт/с (з використанням зовнішнього модема).

Допускається випромінювання сигналу класу А1А;

ґ) нерівномірність амплітудно-частотної характеристики односмугового тракту в смузі 350 Гц - 2700 Гц не більше 3 дБ;

д) рівень залишку несучої частоти в режимі випромінювання J3E не більше мінус 40 дБ;

е) рівень нелінійних комбінаційних викривлень, виміряний за методом двох тонів, не більше мінус 28 дБ;

є) час автоматичного настроювання на будь-яку частоту діапазону, зазначеного в підпункті "а" пункту 4.2 цього розділу, не більше 5 с;

ж) рівень фонових складових вихідного коливання, заміряний у смузі частот 30-300 Гц, не більше мінус 50 дБ.

У класі випромінювання J2D допускається рівень фонових складових вихідного сигналу, заміряний у смузі частот 30-300 Гц, не більше мінус 48 дБ;

з) ширину контрольної смуги випромінюваних частот у класі випромінювання J3E за рівнем мінус 30 дБ не більше 3,2 кГц;

и) номінальну вихідну потужність у режимі J3Е, якщо номінальний рівень вхідного інформаційного сигналу становить 0,775 В +-6 дБ;

і) симетричний вхідний опір телефонного каналу 600 Ом +-10%;

ї) номінальну вихідну потужність передавального пристрою в межах +-1 дБ за час не більше 200 мс із моменту натискання тангенти (ключа) або з моменту подання команди на ввімкнення режиму "випромінювання";

й) зниження рівня переданої потужності не менше ніж на 10 дБ за 100 мс після відтиснення тангенти (ключа) або з моменту подання команди на вимкнення режиму "випромінювання";

к) дистанційне перестроювання на одну з десяти або більше заздалегідь настроєних частот.

4.3. Пікова потужність будь-якого випромінювання передавального пристрою на будь-якій дискретній частоті не повинна перевищувати пікової потужності передавального пристрою під час подальших відстроювань нижче або вище відносно призначеної частоти:

від 1,5 до 4,5 кГц - не менше ніж на 30 дБ;

від 4,5 до 7,5 кГц - не менше ніж на 38 дБ;

понад 7,5 кГц - не менше ніж на 60 дБ.

4.4. Передавальний пристрій повинен забезпечувати роботу з антенно-фідерним пристроєм, коефіцієнт стоячої хвилі якого не перевищує 4.

4.5. Коротке замикання та обрив антени на виході передавального пристрою, а також погіршення коефіцієнта біжучої хвилі у підключеному антенному фідері менше ніж до 0,25 не повинні спричиняти пошкодження передавального пристрою.

4.6. Передавальний пристрій повинен забезпечувати роботу:

на симетричній фідерній лінії із хвильовим опором 150 і 300 Ом;

на несиметричній фідерній лінії із хвильовим опором 50 (75) Ом.

4.7. Передавальний пристрій повинен мати систему вбудованого контролю з відображенням результатів контролю на вбудованих індикаторах.

4.8. Управління роботою передавального пристрою, а також індикація його стану (робота, несправність, аварія) повинні здійснюватися в дистанційному та місцевому режимах.

4.9. Дистанційне управління передавальним пристроєм повинно здійснюватися відповідними лініями управління.

4.10. Приймальний пристрій повинен забезпечувати:

а) роботу на кожній із присвоєних частот у діапазоні від 1,5 МГц до 29,99999 МГц із кроком сітки частоти через 10 Гц.

Допускається розширений діапазон із кроком сітки частотою через 1, 10, 100 і 1000 Гц;

б) нестабільність частоти гетеродина +-10 Гц;

в) прийом радіосигналів таких класів:

H3E - односмугова телефонна з повною несучою частотою, верхня бічна;

R3E - односмугова телефонна з ослабленою несучою частотою, верхня бічна;

J3E - односмугова телефонна з подавленою несучою частотою, верхня бічна;

J7B - односмугова телеграфія з подавленою несучою частотою при швидкості 100 Бод, верхня бічна;

F1B - частотна телеграфія із зсувом 170 Гц +-3%, якщо швидкість роботи становить 100 Бод;

J2Д - передача даних зі швидкістю до 1800 біт/с;

г) коефіцієнт шуму приймального пристрою не більше 17 дБ;

ґ) ширину смуги частот односмугового телефонного каналу 350 Гц - 2700 Гц, якщо нерівномірність амплітудно-частотної характеристики не перевищує 3 дБ;

д) нерівномірність характеристики групового часу запізнювання низькочастотного односмугового тракту не повинна перевищувати 0,5 мс;

е) рівень блокованої завади у разі відстроювання:

на +-20 кГц - не менше 90 дБмкВ;

щодо сигналу на +-5% - не менше 130 дБмкВ;

є) діапазон автоматичного регулювання підсилення не менше 80 дБ у разі зміни вихідного рівня на 6 дБ;

ж) ослаблення складових частин інтермодуляції усередині смуги пропускання приймального пристрою не менше ніж на 40 дБ;

з) рівень вихідного сигналу приймального пристрою на симетричну лінію від 0,775 В до 2,3 В із можливістю регулювання.

4.11. У режимі передачі даних час установлення автоматичного регулювання підсилення в разі стрибкоподібного підвищення рівня сигналу на вході приймального пристрою на 60 дБ не повинен перевищувати 10 мс, а в разі зменшення рівня сигналу на 60 дБ - не більше 25 мс.

4.12. Приймальний пристрій повинен зберігати працездатність після впливу на його вхід високочастотного сигналу з електрорушійною силою 100 В, у тому числі на частоті настроювання приймального пристрою.

4.13. Приймальний пристрій повинен мати такі виходи і входи:

вихід НЧ-сигналів на симетричну лінію 600+-60 Ом для телефонних видів роботи;

вихід телеграфних сигналів на літеродрукувальну апаратуру;

вихід для підключення головних телефонів;

вхід сигналу опорної частоти для синхронізації приймального пристрою від зовнішнього джерела опорної частоти з напругою не менше 200 мВ при навантаженні 75 (50) Ом;

антенний вхід з номінальним значенням опору 75 (50) Ом або 200 Ом через симетричний трансформатор.

4.14. Приймальний пристрій повинен мати систему вбудованого контролю з відображенням результатів контролю на вбудованих індикаторах.

4.15. Управління роботою приймального пристрою, а також індикація його стану (робота, несправність, аварія) повинні здійснюватися в дистанційному та місцевому режимах.

4.16. Дистанційне управління приймальним пристроєм повинно здійснюватися відповідними лініями управління.

5.1. ЦКП призначений для автоматичної, напівавтоматичної чи ручної обробки транзитних повідомлень телеграфною станцією мережі авіаційного фіксованого електрозв'язку.

5.2. ЦКП не повинен відмовляти та вимагати повторного ввімкнення в разі короткочасних стрибків напруги, зникнення напруги в електромережі протягом часу до 10 хвилин.

5.3. ЦКП повинен забезпечувати прийом і обробку інформації не менше ніж по 48 каналах AFTN і 8 каналах CIDIN.

5.4. Швидкість прийому й обробки інформації ЦКП повинна становити:

у мережі AFTN - до 4 телеграм за секунду;

у мережі CIDIN - до 8 пакетів за секунду.

5.5. Архів ЦКП повинен забезпечувати автоматичний запис і архівацію всіх прийнятих і переданих повідомлень зі строком зберігання не менше ніж 31 календарна доба.

5.6. ЦКП має сполучатися з телеграфними каналами електрозв'язку AFTN і забезпечувати можливість роботи з телеграфними каналами та/або фізичними лініями з такими параметрами:

а) в умовах однополюсної роботи:

+60 В, 40 мА, чотирипроводова лінія, стан спокою +40 мА;

+60 В, 40 мА, двопроводова лінія, стан спокою +40 мА;

б) в умовах двополюсної роботи:

+-60 В, 20 мА, чотирипроводова лінія, стан спокою +20 мА;

+-20 В, 20 мА, чотирипроводова лінія, стан спокою +20 мА.

5.7. Апаратура ЦКП повинна забезпечити:

пошук необхідних телеграм в архіві впродовж не більш як 1 хвилини;

прийом, обробку, зберігання та передачу інформації з телеграфних каналів і каналів передачі даних за цілодобового режиму роботи;

обмін інформацією з телеграфних каналів електрозв'язку мережі AFTN відповідно до чинного протоколу на одній із таких швидкостей: 50, 100, 200 Бод;

режими роботи каналів AFTN: дуплексний, напівдуплексний, симплексний (прийом або передача);

прийом і передачу інформації в кодах МТК-2, МТК-5 (латинь, кирилиця) ІКАО - AFTN із національним розширенням;

кількість віртуальних каналів передачі даних CIDIN за транспортним протоколом передачі даних через мережі Х.25 для постійних віртуальних з'єднань - 16;

прийом і передачу інформації в кодах МТК-2, МТК-5 (латинь, кирилиця) ІКАО - CIDIN з національним розширенням;

обмін інформацією з каналами електрозв'язку відповідно до протоколу ІКАО - CIDIN зі швидкістю до 64 кБод;

роботу синхронних та асинхронних каналів передачі даних типу Х.25 відповідно до чинних рекомендацій зі швидкістю до 64 кБод;

підготовку повідомлень для передачі їх у мережу, виведення неформатних повідомлень для їх коригування або ухвалення відповідного рішення про архівацію чи анулювання;

обробку службових повідомлень, виведення повідомлень про стан каналів електрозв'язку та роботи обладнання;

пошук і виведення повідомлень, журналів на робоче місце, яке обладнане засобами відображення та друку;

ведення статистики роботи ЦКП.

5.8. У ЦКП повинна бути передбачена можливість управління основними параметрами. За допомогою команд можуть здійснюватися:

зміна стану та характеристики каналів електрозв'язку;

зміна маршрутів і адресних покажчиків;

контроль та управління технічними засобами ЦКП і їх реконфігурація;

увімкнення і вимкнення технічних засобів ЦКП;

управління ресурсами.

5.9. Структура ЦКП повинна давати змогу збільшувати за потреби число каналів AFTN і CIDIN шляхом установлення додаткового канального обладнання та підключати додаткові автоматизовані робочі місця. Заміна моделі сервера не повинна призводити до зміни загальної структури ЦКП і логіки програмного забезпечення.

5.10. Головний сервер ЦКП і сервер для прийому/передачі телеграфних повідомлень по каналах мережі AFTN повинні мати два комплекти обладнання, що працюють за схемою "гарячого резервування".

5.11. У ЦКП повинна забезпечуватися можливість реконфігурації технічних засобів для проведення діагностики, технічного обслуговування та ремонту обладнання без зупинки ЦКП.

5.12. Зміна режимів роботи та перемикання технічних засобів ЦКП не повинні призводити до втрати повідомлень або перерви у взаємодії з мережею електрозв'язку.

5.13. У ЦКП має бути передбачено перетворення одного телеграфного коду в інший.

5.14. Уся оброблена головним сервером інформація повинна копіюватися на вінчестерах за принципом "гарячий резерв".

5.15. Резервування сервера AFTN має забезпечувати роботу ЦКП у разі відмови будь-якого із серверів.

5.16. Підключення комп'ютера сервера AFTN до ліній має здійснюватися через апаратуру комутації. Апаратура комутації повинна забезпечувати електричне підключення до ліній AFTN основного або резервного комп'ютера автоматично, за командою або вручну оператором ЦКП.

5.17. У разі відмови основного комп'ютера головного сервера має бути забезпечено автоматичну зміну настроювань маршрутизатора Х.25 після завантаження резервного комп'ютера.

5.18. Інформація, а також програмне забезпечення ЦКП повинні бути захищені від несанкціонованого доступу на основі системи персонального пароля.

5.19. Програмне забезпечення ЦКП має унеможливлювати ручне стирання або зміну повідомлень і журналів.

5.20. Усі дії операторів ЦКП зі зміни його конфігурації і стану повинні автоматично фіксуватися в спеціальному журналі, що має зберігатися на жорсткому диску головного сервера.

5.21. Система автоматичного контролю ЦКП повинна забезпечувати:

контроль працездатності ЦКП і відображення його технічного стану;

контроль стану каналів електрозв'язку;

видачу звукових сигналів у разі переходу на резерв;

видачу звукового сигналу в разі переходу на роботу від джерела безперебійного живлення і закінчення ліміту часу роботи від акумуляторних батарей.

6.1. Система посадки метрового діапазону за приладами призначена для забезпечення інструментального заходження ПС на посадку.

6.2. Загальні вимоги до ILS:

а) до ILS повинні входити:

КРМ із системами контролю, дистанційного управління та індикації робочого стану в пунктах управління;

ГРМ із системами контролю, дистанційного управління та індикації робочого стану в пунктах управління;

МРМ із системами контролю, дистанційного управління та індикації робочого стану в пунктах управління.

Замість МРМ може використовуватися обладнання DME із системами контролю, дистанційного управління та індикації робочого стану в пунктах управління. У разі використання DME замість ближнього МРМ його частота спаровується із частотою КРМ.

До складу ILS, як правило, входять ближній (середній) і дальній (зовнішній) МРМ. В окремих випадках може входити внутрішній МРМ.

Під пунктами управління розуміються пункти управління роботою обладнання та робочі місця диспетчерів органів ОПР.

Передбачається, що системи контролю можуть передавати інформацію про робочий стан ILS на робочі місця диспетчерів органів ОПР, що забезпечують управління ПС на кінцевому етапі заходження на посадку;

б) обладнання ILS повинно мати блокування, що дає змогу забезпечити:

неможливість одночасної роботи двох КРМ систем ILS у разі їх установлення із протилежних кінців ЗПС;

випромінювання тільки однієї системи ILS у разі експлуатації систем ILS на різних ЗПС на тому самому аеродромі й використання ними тих самих спарених частот;

припинення випромінювання обох систем ILS протягом не менше ніж 20 с у разі переходу з однієї системи ILS на іншу;

КРМ, ГРМ та МРМ повинні забезпечувати роботу від хімічних джерел струму;

в) робочі частоти КРМ і ГРМ, наведені у додатку 2 до цих Сертифікаційних вимог, повинні використовуватися попарно.

6.3. Курсовий радіомаяк:

а) антенна система КРМ повинна формувати двопелюсткову діаграму направленості випромінювання сигналу несучої, модульованого за амплітудою сигналами тональних частот 90 Гц і 150 Гц.

Сигнал несучої, модульованої частотою 150 Гц, повинен переважати праворуч від напрямку заходження на посадку, а модульованої частотою 90 Гц - ліворуч від нього;

б) КРМ повинен працювати в діапазоні частот 108,0-111,975 МГц;

в) допуск щодо відхилення частоти несучої повинен становити:

+-0,005% - для одночастотного радіомаяка;

+-0,002% - для двочастотного радіомаяка, причому номінальні смуги частот, зайняті несучими, повинні розташовуватися симетрично з обох боків від привласненої частоти.

Рознос несучих частот для двочастотних радіомаяків повинен становити не менше 5 кГц і не більше 14 кГц;

г) випромінювання КРМ повинно бути горизонтально поляризованим. Рівень вертикально поляризованої складової електромагнітного поля повинен бути таким, щоб під час кренів літака +-20 град. є погрішність РГМ не перевищувала:

0,005 - для КРМ ILS III категорії в межах сектора, обмеженого +-0,02 РГМ,

0,016 - для КРМ ILS I категорії та 0,008 для КРМ ILS II категорії, коли ПС перебуває на лінії курсу.

Рівень складових випромінювання, що викликає флуктуації лінії курсу із частотою 0,01-10 Гц, не повинен призводити до зміни РГМ понад 0,005 для КРМ ILS III категорії;

ґ) зона дії КРМ у горизонтальній площині має становити не менше 35 градусів вправо і вліво щодо лінії курсу ( додаток 3) .

Усі кути в горизонтальній площині, що використовуються для позначення діаграми випромінювання КРМ, відраховуються від центру антенної системи, сигнали якої використовуються в передньому секторі курсу.

Зона дії КРМ за дальністю з боку заходження на посадку на висоті 600 м і вище над порогом ЗПС або 300 м над найвищою точкою на проміжному та кінцевому етапах заходження на посадку (береться більше перевищення над порогом ЗПС) має становити:

не менше 46,3 км у межах горизонтального сектора +-10 град. щодо лінії курсу;

не менше 31,5 км у межах горизонтального сектора від +-10 град. до +-35 град. щодо лінії курсу;

не менше 18,5 км за межами +-35 град., якщо забезпечується такий сектор випромінювання;

д) зона дії КРМ у вертикальній площині ( додаток 4) повинна обмежуватися у верхній частині прямої, що проходить через фазовий центр антенної системи під кутом не менше 7 град. до горизонту.

Сигнали варто послабляти до якомога нижчого рівня за межами кута 7 град.;

е) напруженість поля КРМ у будь-якій точці зони дії, крім зазначених у пункті 6.3 цього розділу, повинна становити не менше 40 мкВ/м (-114 дБВт/кв.м).

Мінімальна напруженість поля КРМ на глісаді ILS I категорії та у межах сектора курсу, починаючи від точки, що перебуває на відстані 18,5 км від курсового радіомаяка, до висоти 60 метрів над горизонтальною площиною, що проходить через поріг ЗПС, становить не менше 90 мкВ/м (-107 дБВт/кв.м).

Мінімальна напруженість поля КРМ на глісаді ILS II категорії в межах сектора курсу становить не менше 100 мкВ/м (-106 дБВт/кв.м) на відстані 18,5 км і зростає до величини не менше 200 мкВ/м (-100 дБВт/кв.м) на висоті 15 метрів над горизонтальною площиною, що проходить через поріг ЗПС.

Мінімальна напруженість поля КРМ на глісаді ILS III категорії в межах сектора курсу становить не менше 100 мкВ/м (-106 дБВт/кв.м) на відстані 18,5 км і зростає до величини не менше 200 мкВ/м (-100 дБВт/кв.м) на висоті 6 метрів над горизонтальною площиною, що проходить через поріг ЗПС. Від цієї точки до іншої точки, що перебуває на висоті 4 метри над осьовою лінією ЗПС і на відстані 300 метрів від порога ЗПС у напрямку КРМ, а потім на висоті 4 метри уздовж ЗПС у напрямку КРМ, напруженість поля становить не менше 100 мкВ/м (-106 дБВт/кв.м);

є) для двочастотного КРМ відношення величин сигналів у просторі однієї несучої до величини сигналу іншої в межах зони дії КРМ, зазначеної в пункті 6.3 цього розділу, не повинно перевищувати 10 дБ;

ж) амплітуда викривлень лінії курсу КРМ ILS I категорії для імовірності 0,95 не повинна перевищувати:

0,031 РГМ від межі зони дії до точки А;

величини, що зменшується за лінійним законом від 0,031 РГМ у точці А до 0,015 РГМ у точці В;

0,015 РГМ від точки В до точки С;

з) амплітуда викривлень лінії курсу КРМ ILS II і III категорії для імовірності 0,95 не повинна перевищувати значень, наведених у додатку 6 до цих Сертифікаційних вимог:

0,031 РГМ від межі зони дії до точки А;

величини, що зменшуються за лінійним законом від 0,031 РГМ у точці А до 0,005 РГМ у точці В;

0,005 РГМ від точки В до опорної точки;

0,005 РГМ від опорної точки до точки Д для КРМ ILS III категорії;

величини, що збільшуються за лінійним законом від 0,005 РГМ у точці Д до 0,01 РГМ у точці Е для КРМ ILS III категорії.

Допустимі амплітуди викривлень ліній курсу та глісади для КРМ та ГРМ ILS I категорії наведені у додатку 5 до цих Сертифікаційних вимог;

и) глибина модуляції сигналу несучої частоти сигналами тональних частот 90 Гц і 150 Гц уздовж лінії курсу має становити 20+-2%.

Допуск щодо відхилення тональних частот модуляції 90 Гц і 150 Гц повинен становити:

+-2,5% - для КРМ ILS I категорії;

+-1,5% - для КРМ ILS II категорії;

+-1% - для КРМ ILS III категорії.

Загальний зміст гармонійних складових кожної з тональних частот, що модулюють, 90 Гц і 150 Гц не повинен перевищувати 10%.

Величина другої гармоніки тональної частоти 90 Гц для КРМ ILS III категорії не повинна перевищувати 5%.

Глибина амплітудної модуляції сигналу несучої частоти частотою джерела живлення, її гармоніками або іншими небажаними складовими для КРМ ILS III категорії не повинна перевищувати 0,5%.

Гармоніки частоти джерела живлення або небажані складові шуму, які можуть взаємодіяти із сигналами тональних частот 90 Гц і 150 Гц або їх гармоніками, створюючи тим самим флуктуації лінії курсу КРМ ILS III категорії, не повинні призводити до зміни глибини модуляції сигналу несучої більше ніж на 0,05%;

і) синхронізація за фазою тональних сигналів 90 Гц і 150 Гц повинна бути такою, щоб демодульовані форми хвиль 90 Гц і 150 Гц проходили через нуль в одному напрямку в межах 20 град. для КРМ ILS I і II категорій і 10 град. - для КРМ ILS III категорії в межах напівсектора курсу.

Для двочастотних КРМ синхронізація за фазою тонального сигналу 90 Гц однієї несучої з тональним сигналом 90 Гц другої несучої та аналогічно для тональних сигналів 150 Гц повинна становити 20 град. для КРМ ILS I і II категорій та 10 град. - для КРМ ILS III категорії.

У зоні дії КРМ сумарна глибина модуляції сигналів несучої частоти сигналами тональних частот 90 Гц і 150 Гц не повинна перевищувати 60% і бути менше ніж 30%.

У разі використання КРМ для радіотелефонного зв'язку сумарна глибина модуляції сигналів несучої частоти тональними сигналами 90 Гц і 150 Гц не повинна перевищувати 65% у межах сектора +-10 град. і 78% - у будь-якій іншій точці зони дії;

ї) межі установлення та підтримання середньої лінії курсу в опорній точці щодо лінії ЗПС повинні становити:

+-10,5 м - для КРМ ILS I категорії;

+-7,5 м - для КРМ ILS II категорії;

+-3,0 м - для КРМ ILS III категорії.

Номінальна чутливість до зсуву в межах напівсектора в опорній точці повинна становити 0,00145 РГМ/м.

Максимальний кут сектора курсу не повинен перевищувати 6 град.

Межі відхилення чутливості до зсуву від номінального значення повинні становити:

+-17% - для КРМ ILS I категорії;

+-17% - для КРМ ILS II категорії;

+-10% - для КРМ ILS III категорії.

Для КРМ ILS II категорії варто підтримувати чутливість у межах +-10% від номінального значення;

й) РГМ у секторі:

від лінії курсу (де РГМ дорівнює 0) до кутів з РГМ, яка становить +-0,18 град., повинна монотонно збільшуватися (в основному лінійно);

від кутів з РГМ, яка становить +-0,18 град., до кутів +-10 град. повинна становити не менше 0,18;

від кута +-10 град. до кута +-35 град. повинна становити не менше 0,155;

к) КРМ ILS I і II категорій повинні забезпечувати роботу каналу радіотелефонного зв'язку "земля - повітря" одночасно з виконанням своїх основних функцій.

Для забезпечення роботи каналу радіотелефонного зв'язку "земля - повітря" у КРМ ILS III категорії слід вжити особливих заходів з метою уникнення перешкод, що впливають на виконання основних функцій КРМ.

КРМ повинен забезпечувати:

передачу радіотелефонної інформації на тих самих частотах несучої або несучих, які використовуються для виконання основних функцій КРМ;

випромінювання з горизонтальною поляризацією;

відмінність фаз мовних сигналів, що модулюють дві несучі, для унеможливлення появи "нулів" у зоні дії КРМ.

Максимальна глибина модуляції сигналу несучої або несучих під час роботи радіотелефонного каналу не повинна перевищувати 50% і апаратура повинна бути настроєна таким чином, щоб:

відношення максимальної глибини модуляції під час роботи каналу радіотелефонного зв'язку до пікової глибини модуляції сигналом розпізнавання становило 9:1;