Про затвердження Правил з пошуку та рятування в цивільній авіації України

8.3. З метою закріплення теоретичних знань і практичних навичок у підрозділів АРК при виконанні ними аварійно-рятувальних робіт, в авіапідприємствах проводяться тренування і навчання пошуково-рятувальних сил з залученням організацій, які взаємодіють.

8.3.1. Навчання проводяться не менше ніж 1 раз у 2 роки. На підготовку і проведення навчань відводиться не менше 120 днів.

8.3.2. Тренування проводяться з:

пожежно-рятувальними підрозділами - 2 рази на місяць;

водно-рятувальними і медичними підрозділами - 1 раз на місяць;

всіма іншими підрозділами АРК - щоквартально;

АРК в повному складі - 2 рази на рік.

8.4. Аварійно-рятувальна підготовка екіпажів ПС повинна здійснюватись на всіх етапах професійної підготовки льотного складу згідно з програмами, які розробляються у авіапідприємстві.

8.5. Пасажирів ПС перед польотом слід проінструктувати щодо правил поведінки при виникненні аварійної ситуації в польоті та використання аварійно-рятувального обладнання ПС.

8.6. На борту ПС (в кабіні екіпажу і пасажирському салоні) повинні бути інструкції (пам'ятки) екіпажу і пасажирам щодо дій на випадок виникнення аварійної ситуації в польоті.

8.7. Відповідальність за підготовку екіпажу і інструктаж пасажирів покладається на командира ПС.

9.1. Типове положення про службу пошуково-рятувального забезпечення польотів підприємств ЦА України викладене у додатку 10 до цих Правил.

9.2. Координаційний центр пошуку та рятування ЦА несе відповідальність за:

оперативне управління пошуковими і аварійно-рятувальними роботами, котрі виконуються силами та засобами ЦА України;

координацію дій пошукових та аварійно-рятувальних сил та засобів ЦА з Головним центром координації авіаційних робіт з пошуку та рятування МНС;

контроль готовності пошуково-рятувальних сил та засобів ЦА до виконання ПРР;

аналіз інформації щодо проведення ПРР, яка надходить від підприємств цивільної авіації;

підготовку звітів та інформації про стан пошуково-рятувального забезпечення польотів ЦА України;

своєчасне внесення змін та доповнень до керівних документів.

9.3. Керівник об'єднання ЦА здійснює загальне керівництво організацією пошуково-рятувального забезпечення польотів і несе відповідальність за його стан у підпорядкованих йому авіапідприємствах.

9.4. Керівник підприємства цивільної авіації несе відповідальність за:

стан пошуково-рятувального забезпечення польотів в авіапідприємстві, авіакомпанії;

розробку та реалізацію плану заходів на випадок аварійних обставин в аеропорту;

утримання у робочому стані аварійно-рятувального устаткування, обладнання і спорядження ПС;

негайне інформування КЦПР про фактичний склад і стан аварійно-рятувального устаткування, обладнання та спорядження ПС, яке зазнає лиха;

надання достовірної інформації про кількість пасажирів, склад екіпажу, наявність небезпечних вантажів та місце їх розміщення на ПС;

реєстрацію пасажирів, які не постраждали, та евакуацію їх з місця події;

евакуацію (вивезення залишків) ПС після авіаційної події з дозволу уповноваженого органу, який проводить розслідування.

9.5. Керівник об'єднання, авіапідприємства, авіакомпанії ЦА з організації льотної роботи несе відповідальність за:

виконання програм спеціальної підготовки екіпажів ПС, що залучаються до несення чергування з пошуку та рятування;

спеціальну аварійно-рятувальну підготовку екіпажів ПС.

9.6. Начальник служби пошуково-рятувального забезпечення польотів об'єднання, авіапідприємства та авіакомпанії несе відповідальність за:

організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів;

розроблення проектів наказів, розпоряджень та інструкцій з організації та проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт;

здійснення взаємодії з підрозділами інших відомств, що залучаються до спільного проведення ПРР;

організацію навчання екіпажів ПС і особового складу АРК діям в аварійній ситуації;

наявність договорів (при відсутності власних пошуково-рятувальних сил та засобів) щодо проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт.

9.7. Керівник ІАС об'єднання, авіапідприємства та авіакомпанії несе відповідальність за:

спеціальну підготовку інженерно-технічного складу, що залучається до проведення ПРР;

належну кількість аварійно-рятувального обладнання;

стан аварійно-рятувального обладнання ПС;

організацію і проведення робіт з евакуації пошкоджених ПС;

готовність до дій чергового підрозділу ІАС, що залучається до проведення ПРР.

9.8. Керівники органів ОПР несуть відповідальність за:

аварійне оповіщення;

організацію управління польотами пошуково-рятувальних ПС, вжиття заходів для звільнення повітряного простору у районі пошуково-рятувальних робіт від ПС, які не залучені безпосередньо до пошуку;

негайне повідомлення щодо обмежень при виконанні польотів.

Виходячи із конкретних умов і характеру польотів, адміністрація аеропорту повинна розробити план дій на випадок аварійних обставин, що включає:

перелік обов'язків адміністрації аеропорту у разі аварійних обставин;

перелік каналів зв'язку з посадовими особами, які залучаються до дій при авіаційній події;

схему організації стаціонарного оперативного центру і пересувного командного пункту на випадок аварійних обставин;

плани взаємодії з міськими пожежними командами, медичними закладами та установами, органами МНС, органами міліції, місцевими органами виконавчої влади тощо;

функції органів обслуговування повітряного руху в аварійних обставинах;

вказівки щодо ліквідації наслідків авіаційних подій.

1. Номери основних телефонів, що використовуються в аварійних обставинах:

служб повітряного руху;

аварійно-рятувальних та пожежних команд;

міліції, служби авіаційної безпеки;

медичних служб;

експлуатантів ПС;

Державної авіаційної адміністрації;

МНС та інших органів.

2. Дії органів, що залучаються до проведення пошуково-рятувальних робіт, при:

2.1. Авіаційній події в аеропорту:

служб повітряного руху;

АРК;

міліції та служби авіаційної безпеки;

адміністрації аеропорту;

медичних служб;

експлуатанта ПС;

аварійного оперативного центру і пересувного командного пункту;

мережі зв'язку;

організацій, які залучаються за планами взаємодії;

транспортних органів.

2.2. Авіаційній події за межами аеропорту (у районі відповідальності підприємства ЦА):

служб повітряного руху;

АРК;

міліції та служби авіаційної безпеки;

адміністрації аеропорту;

медичних служб;

експлуатанта ПС;

аварійного оперативного центру та пересувного командного пункту;

мережі зв'язку;

організацій, які залучаються за планами взаємодії;

транспортних органів;

2.3. Пожежі на аеродромних об'єктах і спорудах:

служб повітряного руху;

АРК;

міліції та служби авіаційної безпеки;

адміністрації аеропорту;

пов'язані з евакуацією;

медичних служб;

аварійного оперативного центру та пересувного командного пункту;

мережі зв'язку;

організацій, які залучаються за планами взаємодії.

2.4. Стихійній події:

служб повітряного руху;

АРК;

міліції та служби авіаційної безпеки;

адміністрації аеропорту;

медичних служб;

аварійного оперативного центру та пересувного командного пункту;

мережі зв'язку;

організацій, що залучаються за планами взаємодії.

3. Роль посадових осіб на місці авіаційної пригоди та їх відповідальність

3.1. Роль і відповідальність інших посадових осіб при виникненні авіаційної пригоди в аеропорту:

начальника СПБ в аеропорту;

представника адміністрації аеропорту;

представника міліції і служби авіаційної безпеки аеропорту;

керівника медичного підрозділу АРК.

3.2. Роль і відповідальність інших посадових осіб при виникненні авіаційної пригоди за межами аеропорту:

начальника місцевої пожежної охорони;

представника державного повноважного органу;

старшого співробітника міліції і служби авіаційної безпеки аеропорту;

керівника операції з пошуку та рятування на місці авіаційної події, котрий призначається при потребі відповідно до попереднього узгодження про надання взаємодопомоги в аварійних обставинах.

Ці нормативи визначають мінімальну чисельність однієї чергової зміни аварійно-рятувальної команди підприємства цивільної авіації, що створюється на підставі штатної СПБ, і позаштатних аварійно-рятувальних підрозділів.

Позаштатні аварійно-рятувальні підрозділи формуються із працівників змін служб підприємства (авіаційно-технічна база, аеродромна служба, служба організації перевезень, служба спеціального транспорту, медична служба, база ЕРТОЗ).

Нормативи чисельності чергової зміни аварійно-рятувальної команди для аеродромів відповідної категорії приведено у таблиці 3.1.

Розрахунок чергової зміни аварійно-рятувальної команди приведено у таблиці 3.2.

Розрахунок чергової зміни позаштатного складу аварійно-рятувальної команди приведено у таблиці 3.3.

На аеродромі повинна бути визначена категорія кожної злітно-посадної смуги з твердим покриттям (далі - ТЗПС) за належним рівнем пожежного захисту (далі - НРПЗ), відповідно до вимог IKAO (Doc9137-AN/898).

Категорія ТЗПС визначається з таблиці 4.1 залежно від розмірів найбільшого повітряного судна, що використовує ТЗПС.

Якщо максимальна ширина фюзеляжу найбільшого ПС для вибраної довжини перевищує величину, що вказана у таблиці 4.1, то категорія НРПЗ підвищується на один ступінь (за виключенням десятого).

Категорія ТЗПС за НРПЗ може бути понижена на один ступінь, що визначене довжиною та максимальною шириною фюзеляжу, якщо кількість рухів ПС найвищої категорії в аеропорту складає менше 700. Кількість рухів визначається для трьох найбільш завантажених місяців року. Одним рухом вважається зліт і посадка ПС.

3. В аеропорту слід передбачити використання основної і допоміжної вогнегасної суміші. Основні вогнегасні суміші (далі - ВГС) мають тривалий час дії при гасінні пожежі (протягом декількох хвилин і більше). Допоміжні ВГС мають властивості знищити вогонь за короткий відтинок часу, але їх дія на вогонь має нетривалий характер (припиняється з припиненням їх подання).

3.1. До числа основних ВГС належать: піна, що відповідає мінімальним характеристикам рівня A і B та сполучення цієї суміші.

3.2. До числа допоміжних ВГС належать: CO2, сухі хімікати (класів B і C), галогенові вуглеводні сполучення цих речовин.

3.3. Кількість допоміжної ВГС і води для створення піни повинно відповідати категорії аеродрому за НРПЗ - таблиця 4.2, за винятком: на аеродромах 1 і 2 категорії припустима заміна допоміжних речовин або частини води для виробництва піни; на аеродромах категорії 3 - 10 при використанні піни, що відповідає характеристикам рівня A, припустима заміна води допоміжними речовинами до 30%.

4. Загальна кількість вогнегасних речовин (далі - ВГР) визначається шляхом розрахунків з використанням таблиці 4.2.

4.1. Кількість ВГР, що наведені в таблиці 4.2, є мінімальними. Кількості концентрованого піноутворювача, що подається окремими транспортними засобами для утворення піни, повинно вистачити не менше ніж на два завантаження пінного розчину.

4.2. Кількість води, яка потрібна для утворення піни, розрахована з наступної норми видачі: 0,137 л/с/кв.м для піни, що відповідає характеристикам рівня А, та 0,092 л/с/кв. м - для піни, що відповідає характеристикам рівня В. Норма видачі визначається з умов гасіння пожежі протягом однієї хвилини.

4.3. З метою заміни води, що використовується для утворення піни допоміжними ВГР, потрібно виходити з таких норм:

1 кг сухих хімічних речовин, 1 кг галогенів або 2 кг CO2 еквівалентні 1 л води для утворення піни, що відповідає характеристикам рівня А;

1 кг сухих хімічних речовин, 1 кг галогенів або 2 кг CO2 еквівалентні 0,66 л води для утворення піни, що відповідає характеристикам рівня В.

5. В аеропорту потрібно передбачити використання ПА, рекомендованих для гасіння пожежі на ПС. Кількість ПА, що перебувають у бойовій готовності і забезпечать належний рівень потрібного пожежного захисту для ТЗПС, повинна бути не меншою за приведену у таблиці 4.3.

5.1. Термін розвертання в будь-якій точці кожної ТЗПС першого ПА (кількість визначається за таблицею 4.3) не повинен перевищувати 3-х хвилин, а наступних - 4-х хвилин від моменту оголошення пожежно-рятувальному підрозділу сигналу тривоги до початку подавання вогнегасної речовини.

5.2. Кожний ПА повинен бути укомплектований:

пожежно-технічним обладнанням (пожежні рукави, ручні пожежні стволи, генератори піни);

засобами для забезпечення евакуації людей з аварійного ПС (драбини, пристрій для різання обшивки фюзеляжу, ножі для різання прив'язних ременів);

засобами для індивідуального захисту особового складу пожежно-рятувальної обслуги (дихальні апарати, шоломи, теплозахисні костюми);

шанцевим інструментом (лом, пожежна сокира, лопата, кувалда).

На аеродромі повинен бути не менш ніж двократний резерв піноутворювача відносно кількості, що наведено у таблиці 4.2, і не менше двох пунктів для повторного заправлення ПА водою.

5.3. ПА повинні розміщуватись у приміщенні аварійно-рятувальної станції. На аварійно-рятувальних станціях (далі - АРС) повинно бути передбачено створення спостережного пункту для забезпечення спостереження за зльотом та посадкою ПС на кожні ТЗПС. Спостережні пункти (пункт) повинні бути обладнані оптичними пристроями для спостереження.

5.4. На аеродромі повинен бути пункт централізованого спостереження, обладнаний:

телефонним зв'язком з АТС аеропорту і виходом на міську мережу;

прямим телефонним або радіозв'язком з пунктом зв'язку пожежної охорони МВС України;

радіозв'язком з аеродромними ПА;

радіозв'язком з транспортним засобом (автомобілем) для забезпечення керівництва АРР.

5.5. АРС повинні бути обладнаними:

прямим зв'язком з диспетчерськими пунктами ОПР (старт, руління, посадка);

прямим зв'язком між приміщеннями АРС;

звуковою сигналізацією тривоги.

5.6. Можливість включення сигналізації тривоги повинна бути забезпечена з диспетчерських пунктів ОПР старту, руління, посадки, пункту централізованого спостереження або пункту спостереження АРС.

6. На аеродромах 6 - 10 категорії за НРПЗ повинні бути пристрої для покриття ТЗПС піною. Пристрої для покриття ТЗПС піною залежно від типу ПС, що експлуатуються на даному аеродромі, повинні мати можливість нанесення піни на ТЗПС пінної смуги розмірами, котрі наведені у таблиці 4.4. Пристрої повинні забезпечити нанесення пінної смуги за час, що не перевищує 10 хвилин від початку подавання піни.

6. Аеродром, де зліт, захід на посадку або посадка здійснюється над водним простором (море, велике озеро, водосховище), повинен бути забезпечений плавучими транспортними засобами (катери і моторні човни), обладнаними і укомплектованими засобами зв'язку з керівником АРР, освітленням, груповими та індивідуальними плавальними засобами.

7. На аеродромі повинен бути транспортний засіб підвищеної прохідності, обладнаний засобами зв'язку і гучномовною установкою для забезпечення керівництва АРР на аеродромі та зв'язку з ОПР, ПА і екіпажем ПС, що терпить лихо.

Нормативи чисельності працівників служб пошуку та рятування підприємств цивільної авіації приведена у таблиці 5.1.

а) наземної пошуково-рятувальної групи

Указані технічні засоби повинні бути упакованими в тару і готовими до транспортування їх до місця АП вертольотами або літаками і кидання з парашутом (без парашута).

б) пошуково-рятувального повітряного судна