• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу

Міністерство транспорту та звязку України  | Наказ, Правила від 23.04.2010 № 216 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство транспорту та звязку України
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 23.04.2010
  • Номер: 216
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство транспорту та звязку України
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 23.04.2010
  • Номер: 216
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
1. Перевізник зобов'язаний вжити розумних заходів, щоб спочатку знайти добровольців, готових відмовитися від свого підтвердженого бронювання в обмін на узгоджену винагороду з боку перевізника. Сума винагороди не може бути нижчою за винагороду, передбачену для пасажирів, яким примусово відмовлено у перевезенні.
2. Перевізник повинен запропонувати пасажиру, якому відмовлено в перевезенні всупереч його бажанням, встановлену перевізником винагороду, а також запропонувати одержати на вибір відшкодування в розмірі вартості квитка за політ, що не відбувся, або вирушити до місця призначення іншим маршрутом за першої можливості, або здійснити перевезення в інший день, зручний для пасажира.
3. Незважаючи на пункт 2 розділу XVI цих Правил, відповідальність перевізника за збитки, завдані внаслідок ненадання послуги з перевезення та обслуговування, пов'язаного з таким перевезенням і за яке він несе відповідальність, обмежується відшкодуванням документально підтверджених витрат пасажира на проживання у готелі, харчування, зв'язок і наземний трансфер (аеропорт - місто - аеропорт), а також компенсацією будь-яких інших прямих збитків, зазначених пасажиром, у розмірі до 100 доларів США за кожну добу (або еквіваленті в іншій валюті). Перевізник надалі не несе будь-якої відповідальності, за винятком випадків завдання збитків через недбальство перевізника.
4. Винагорода за відмову пасажиру в перевезенні не пропонується перевізником у разі, якщо:
у перевезенні відмовлено тому, що уряд реквізував усю або частину ємності повітряного судна, яке задіяне у відповідному перевезенні;
пасажир відмовився пройти перевірку службою безпеки або не виконав інструкції, надані перевізником (його агентом);
пасажир подорожує з безкоштовним квитком або за спеціальним тарифом, який недоступний для широкого кола споживачів;
пасажир подорожує на чартерному рейсі або на рейсі, який було продано як частину групового перевезення або туристичної подорожі з оплатою всіх послуг (при цьому відповідальність за відмову в перевезенні покладається на перевізника за договором).
5. Прийняття пасажиром винагороди та обслуговування, передбачених цією главою, звільняє перевізника від будь-якої подальшої відповідальності у зв'язку з відмовою в перевезенні.
Глава 3. Компенсація пасажирам у разі скасування рейсу
1. У разі скасування рейсу перевізник зобов'язаний (за вибором пасажира) перевезти пасажира до місця призначення своїм наступним рейсом, на якому є вільне місце в оплаченому пасажиром класі обслуговування, або своїми рейсами за іншим маршрутом чи рейсами іншого перевізника, або наземним транспортом чи повернути пасажиру сплачені ним кошти відповідно до правил вимушеного повернення грошей.
2. Якщо пасажир, якого не було завчасно попереджено щодо скасування рейсу, прибув в аеропорт на реєстрацію скасованого рейсу і рейс, на який пасажиру переоформлюється квиток в аеропорту відповідно до пункту 1 цієї глави, виконується пізніше ніж через три години від часу виконання рейсу, на який було відмовлено в перевезенні, перевізник повинен надати пасажиру за встановленими ним нормами (залежно від часу доби та тривалості затримки) безкоштовно: безалкогольні напої, харчування, проживання в готелі, наземний трансфер (аеропорт - місто - аеропорт) тощо. Додаткові витрати пасажира понад норми, встановлені перевізником, пасажиру не відшкодовуються.
Глава 4. Компенсація пасажирам у разі затримки рейсу
1. Перевізник, що затримує і не виконує рейс в розумні строки відносно часу, визначеного у розкладі руху або у квитку, не зупиняється в узгодженому місці зупинки або місці призначення, своїми діями спричиняє запізнення пасажира на пересадку на інший стикувальний рейс, на який він має підтверджене бронювання і який зазначений у тому самому квитку, що й попередній рейс, зобов'язаний надати пасажиру за його вибором послуги, передбачені пунктом 2 цієї глави.
2. У разі затримки в перевезенні пасажир має право відмовитися від перевезення рейсом перевізника, з вини якого сталася затримка, та отримати компенсацію за затримку, якщо така затримка перевищила розумні строки. Компенсація розраховується виходячи з вартості перевезення, яким пасажир не зміг скористатися. До суми компенсації можуть включатися документально підтверджені витрати пасажира, пов'язані із затримкою в перевезенні, якщо пасажир з поважних причин не зміг продовжити подорож.
3. У разі затримки понад розумні строки і за наявності згоди пасажира продовжити подорож перевізник повинен надати пасажиру за встановленими ним нормами (залежно від часу доби та тривалості затримки) безкоштовно: безалкогольні напої, харчування, проживання в готелі, наземний трансфер (аеропорт - місто - аеропорт) тощо.
Додаткові витрати пасажира понад норми, встановлені перевізником, пасажиру не відшкодовуються.
4. Компенсація за затримку в жодному разі не повинна перевищувати вартість квитка або його невикористаної частини у відповідному класі обслуговування на рейс між місцем, де була затримка, і місцем призначення.
5. Перевізник звільняється від виплати компенсації за затримку пасажира, якщо затримка у перевезенні пасажира не перевищила розумні строки або була спричинена надзвичайними обставинами.
Глава 5. Компенсація пасажирам за зміну класу обслуговування
1. Пасажир не має права вимагати будь-якої додаткової плати, якщо перевізник розміщує пасажира у вищому класі, ніж той, що зазначений у його квитку.
2. Якщо перевізник розміщує пасажира у класі нижчому, ніж той, що зазначений у його квитку, то він впродовж семи днів після звернення пасажира повинен повернути різницю вартості між оплаченим та отриманим обслуговуванням. Перевізник звільняється від відповідальності за пониження класу обслуговування, якщо пасажир погоджується на обслуговування у класі, нижчому, ніж було оплачено, за умови надання перевізником всіх передбачених сплаченим тарифом послуг, за винятком надання місця у салоні нижчого класу обслуговування.
XIX. Компенсація за затримку в перевезенні багажу
1. Компенсація за затримку в перевезенні багажу встановлюється виходячи з необхідності забезпечити пасажира засобами першої потреби. У будь-якому разі така компенсація обмежується сумою 50 доларів США (або еквівалентом в іншій валюті).
2. Компенсація пропонується пасажиру в разі неприбуття багажу в пункт призначення разом з пасажиром, якщо пункт призначення не є місцем постійного проживання пасажира.
XX. Обов'язки перевізника щодо інформування пасажирів про їх права
1. Перевізник під час реєстрації повинен забезпечити пасажирів розбірливою та чітко видимою інформацією такого змісту: "Якщо вам відмовлено в перевезенні або ваш рейс скасовано чи затримано не менше ніж на дві години, запитайте біля стійки реєстрації або пункту виходу на посадку письмове повідомлення, в якому зазначено ваші права, зокрема стосовно отримання компенсації та допомоги".
2. Перевізник, який відмовляє в перевезенні або скасовує рейс, має надати кожному пасажиру, якого це стосується, письмове повідомлення, в якому викладено правила надання пасажирам компенсації та допомоги. Перевізник має забезпечити таким самим повідомленням пасажира, рейс якого затримано принаймні на дві години. Контактна інформація для направлення запитів щодо порушення прав пасажира на компенсацію або допомогу має також надаватися в письмовій формі.
3. Для інформування глухих та осіб з погіршеним зором й іншими суттєвими вадами, що утруднюють або унеможливлюють їх самостійне ознайомлення з візуальною чи звуковою інформацією, в аеропорту відправлення/прибуття мають використовуватися відповідні альтернативні засоби інформування.
XXI. Повернення коштів
Глава 1. Загальна процедура повернення коштів
1. Повернення коштів за невикористаний квиток (його частину) здійснюється за місцем придбання квитка або в головному офісі авіакомпанії (офісі з продажу перевезень перевізника) і в тій валюті, у якій квиток було оплачено. Повернення коштів перевізником в Україні здійснюється у національній валюті України. Повернення коштів у представництвах перевізника здійснюється відповідно до чинних законів держави перебування. У разі якщо оплата була здійснена електронними засобами переказу коштів (банківською карткою), кошти повертаються на платіжну картку, з якої було здійснено платіж за квиток.
2. Розмір сум коштів, що повертаються за невикористаний квиток (його частину), залежить від використаного тарифу і тарифних нормативів перевізника та виду відмови від перевезення (добровільна чи примусова).
3. Повернення коштів здійснюється на підставі невикористаного (частково не використаного) перевізного документа, ордера різних зборів, квитанції про оплату наднормового багажу.
4. Повернення коштів здійснюється:
особі, що зазначена у квитку, - у випадку сплати за перевезення готівкою або банківським переказом;
на рахунок підприємства, установи тощо - у випадку сплати за безготівковим розрахунком;
на рахунок власника кредитної картки, якою оплачено перевезення;
спонсору, що сплатив за перевезення, - у випадку оформлення квитка за повідомленням про попередню оплату (PTA).
Повернення коштів здійснюється за умови пред'явлення документів, що посвідчують особу, та документа, що підтверджує право на отримання грошових сум.
Глава 2. Повернення коштів
1. Примусове повернення коштів або перебронювання без застосування штрафних санкцій здійснюються у випадках: скасування, перенесення, затримки рейсу, на який у пасажира були заброньовано місце та оформлений квиток; неправильного оформлення перевізних документів; заміни класу обслуговування або типу повітряного судна; неможливості надати пасажиру місце відповідно до бронювання; незабезпечення перевізником стикування з рейсом, на який пасажир має підтверджене бронювання і який зазначений у тому самому квитку, що і попередній; відмови в перевезенні через несплату пасажиром тарифу чи зборів (такс) у разі зміни тарифів або правил їх застосування порівняно з тими, що діяли на день відправлення пасажира з початкового аеропорту, зазначеного у квитку; використання перевізником права відмови в перевезенні з причин, що викладені у пункті 1 розділу XII цих Правил; хвороби пасажира або членів його родини, що подорожують разом із ним, за наявності відповідним чином оформленої довідки закладу охорони здоров'я; в інших випадках відмови пасажира від перевезення або відмови авіакомпанії у перевезенні пасажира, що сталися з вини перевізника. Перебронювання на інший рейс у разі запізнення пасажира на рейс, на який він має підтверджене бронювання, через запізнення прибуття попереднього рейсу, у випадку оформлення перевезення окремими перевізними документами, здійснюється без штрафних санкцій.
2. У випадку примусового повернення сума коштів, що повертаються пасажиру, повинна дорівнювати:
якщо жодна частина квитка не була використана - сумі, що дорівнює повній вартості квитка за ціною, за якою його було придбано;
якщо була використана будь-яка частина квитка - сумі, що дорівнює тарифу за невикористану частину перевезення в один бік та невикористані аеропортові збори (такси) і невикористані збори (такси) перевізника від місця, де сталася відмова від перевезення, до місця призначення. Крім наведеного, перевізник повинен дотримуватися правил відшкодування, що наведені у главі 3 розділу XVII цих Правил.
3. У випадку добровільного повернення коштів, тобто якщо пасажир бажає повернути суму, сплачену за квиток, і таке повернення дозволяється правилами застосування тарифів, то така сума розраховується згідно з тарифними нормативами перевізника. Окрім того, пасажиру повертається сума всіх невикористаних аеропортових зборів (такс) і зборів (такс) перевізника.
Глава 3. Право на відмову в поверненні коштів
1. Перевізник має право відмовити в поверненні коштів, якщо: заява про це була подана пасажиром після закінчення строку чинності квитка, визначеного у главі 4 розділу V цих Правил, а також в інших випадках, передбачених цими Правилами; квиток придбано за спеціальним тарифом і правилами його використання не передбачено повернення сум (у разі придбання квитка за таким спеціальним тарифом пасажир повинен бути проінформований перевізником (його агентом з продажу) про це під час бронювання і у квитку має бути зроблено відповідну відмітку); перевізник має підтвердження того, що квиток було придбано пасажиром для того, щоб використати його лише як засіб для вирішення своїх імміграційних або візових питань.
2. У випадку втрати квитка повернення коштів здійснює:
авіакомпанія - власник бланка ("перевізник за договором") - якщо квиток було оформлено за інтерлайн-угодою;
авіакомпанія - фактичний перевізник - якщо квиток було оформлено на бланку авіакомпанії, яка виконує рейс.
Повернення коштів може бути здійснено, якщо втрачений квиток (або його частину) не було використано або змінено та за ним не здійснювалося повернення коштів.
3. Із суми коштів, що повертаються, перевізник має право стягувати штраф (збір), який встановлений перевізником для таких випадків.
4. Кошти за дублікатом квитка і за втраченим квитком повертаються в претензійному та/або судовому порядку.
Аналогічні правила встановлюються для повернення коштів у зв'язку з втратою ордера різних зборів, квитанції про оплату наднормового багажу.
XXII. Поведінка на борту повітряного судна
1. Поведінка пасажира на борту повітряного судна має бути такою, яка за правилами перевізника не становить небезпеки або не загрожує іншим особам, речам, повітряному судну або його екіпажу.
Пасажир не має права заважати екіпажу під час виконання ним своїх службових обов'язків і повинен виконувати вказівки командира повітряного судна та екіпажу щодо гарантування безпеки польоту, повітряного судна та безпечного, ефективного і комфортабельного польоту пасажирів. Пасажир має відмовитися від поведінки, яка може викликати або викликає протест інших пасажирів.
2. З метою забезпечення безпеки польоту перевізник має право заборонити або обмежити використання на борту повітряного судна електронної техніки, мобільних телефонів, переносних комп'ютерів, портативних магнітофонів, портативних радіоприймачів, CD-плеєрів, передавальних пристроїв, у тому числі іграшок з радіоуправлінням, портативних рацій тощо (за винятком приладів штучного слуху та серцевих електрокардіостимуляторів).
3. На борту повітряного судна пасажир не має права бути в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння або під впливом будь-якої іншої речовини, яка може призвести до небезпеки або становити небезпеку для інших пасажирів, речей, повітряного судна або його екіпажу. Вживання будь-яких алкогольних напоїв на борту повітряного судна дозволяється лише у кількості, що пропонується перевізником.
4. Незалежно від дальності польоту забороняється палити на борту повітряного судна. В окремих випадках перевізник може надати згоду палити на борту повітряного судна у спеціально обладнаних для цього місцях.
5. Якщо пасажир не дотримується положень пунктів 2 - 4 цього розділу, перевізник має право вжити таких заходів, яких вимагатиме ситуація і які перевізник буде вважати необхідними для недопущення такої поведінки. До таких заходів можуть належати обмеження переміщення пасажира повітряним судном, висадка пасажира, відмова в посадці на борт повітряного судна в будь-якому пункті за маршрутом перевезення і передання пасажира місцевим державним органам для вжиття відповідних заходів впливу.
6. Якщо пасажир не дотримується положень цього розділу або діє іншим чином, не виконуючи встановлені перевізником правила, перевізник має право відмовити пасажиру в подальшому перевезенні та застосувати до нього заходи адміністративного і цивільно-правового впливу (притягнути до адміністративної, кримінальної відповідальності, звернутися до суду про відшкодування збитків).
7. Якщо через заборонену поведінку пасажира перевізник був змушений вчинити певні дії, які потягли за собою додаткові витрати, пасажир зобов'язаний відшкодувати перевізнику такі витрати відповідно до чинного законодавства.
XXIII. Домовленості перевізників
1. Ці Правила поширюються на перевезення, які здійснюються згідно з комерційними угодами між перевізниками (відомі як угоди про "спільне використання кодів" (codesharing), перевезення за угодою "інтерлайн" (interline)), навіть якщо у квитку визначений інший перевізник, ніж той, що фактично здійснює перевезення. Якщо існує будь-яка така комерційна угода, то перевізник (його агент з продажу) має надати пасажиру під час здійснення бронювання перевезення інформацію про те, який перевізник є договірним, а який фактично здійснює перевезення. Під час реєстрації пасажира на рейс ця інформація надається фактичним перевізником або його уповноваженим агентом в аеропорту відправлення.
2. Якщо пасажир уклав договір про повітряне перевезення з наданням додаткових оплачених послуг, то за ненадання таких послуг перевізник відповідає перед пасажиром, яка обмежена розміром суми, сплаченої за ненадані послуги.
3. Перевізник не відповідає за послуги з перевезення (перенесення) багажу, надані третіми особами, з якими перевізник не уклав комерційних угод. Якщо перевізник самостійно передбачає та виконує операції з перевезення (перенесення) багажу пасажирів, то ці Правила застосовуються і до таких послуг. Послуги з перевезення (перенесення) багажу, що надаються перевізником додатково, оплачує пасажир.
XXIV. Послідовні перевізники
1. Перевезення, яке здійснюватиметься кількома послідовними перевізниками, вважається єдиним перевезенням, якщо з початку перевезення ці перевізники розглядали таку операцію як єдине перевезення і таке перевезення було оформлено складеним квитком.
2. У разі здійснення єдиних перевезень кожний перевізник, який приймає до перевезення пасажирів і багаж (вантаж), підпадає під дію цих Правил і розглядається як одна із сторін договору перевезення, оскільки такий договір стосується частини перевезення, що здійснюється під контролем певного перевізника.
3. Перевізник, що видав квиток, або перший перевізник, зазначений у квитку чи в складеному квитку, не несе відповідальності за недоліки у перевезенні, що сталися на ділянці (ділянках) перевезення іншого (інших) перевізника (перевізників), у тому числі й у частині затримки в перевезенні пасажира чи багажу.
4. У разі знищення, втрати, пошкодження, затримки в перевезенні багажу пасажир має право подати позов до першого чи останнього перевізника, а також до перевізника, який виконував перевезення, під час якого сталися знищення, втрата, пошкодження, затримка в перевезенні.
5. Якщо неможливо визначити перевізника, який здійснював перевезення, під час якого сталися знищення, втрата, пошкодження, затримка в перевезенні багажу, то відповідатимуть перед пасажиром перевізники, які брали участь у перевезенні, - усі разом чи кожний окремо, у межах вини кожного з них.
XXV. Змішані перевезення
1. Період часу повітряного перевезення не включає будь-які перевезення наземними, морськими (річковими) видами транспорту, що здійснені поза зоною аеропорту. Однак, якщо таке перевезення здійснюється на виконання договору перевезення з метою посадки, висадки, завантаження, видачі, перевантаження, будь-яка шкода, до доведення протилежного, вважається наслідком події, що мала місце у період часу повітряного перевезення. Якщо без згоди пасажира перевізник повністю або частково замінює перевезення, яке за договором сторін має бути здійснене повітряним транспортом, на перевезення будь-яким іншим видом транспорту, таке перевезення іншим видом транспорту вважається перевезенням, що здійснене у період часу повітряного перевезення.
2. У разі змішаних перевезень, що здійснюються частково повітряним і частково будь-яким іншим видом транспорту, положення цих Правил з урахуванням пункту 1 цього розділу застосовуватимуться лише до повітряного перевезення.
3. Будь-яке положення цих Правил не забороняє сторонам у разі змішаних перевезень включити у квиток положення, що стосуються перевезень іншими видами транспорту, за умови, що положення цих Правил застосовуватимуться лише до повітряних перевезень.
4. Перевезення іншими видами транспорту з урахуванням пункту 1 цього розділу буде пропонуватися авіакомпанією лише як агентом такого іншого перевізника, навіть якщо у квитку таке перевезення буде зазначено під кодом авіакомпанії.
Відповідальність авіакомпанії за будь-яке неналежне перевезення пасажира, знищення, втрату, пошкодження, затримку в перевезенні багажу, які сталися у період перевезення такими іншими видами транспорту, обмежуватиметься сумою, сплаченою пасажиром за таке перевезення.
XXVI. Повітряне перевезення, що виконується не перевізником за договором
1. Положення цього розділу застосовуються тоді, коли особа (далі - перевізник за договором) як основна сторона укладає договір перевезення з пасажиром або з особою, яка діє від імені пасажира, а інша особа (далі - фактичний перевізник) як уповноважений перевізник за договором здійснює все перевезення або його частину, але не є стосовно такої частини послідовним перевізником у розумінні розділу XXIV цих Правил.
2. У разі здійснення перевезень, передбачених пунктом 1 цього розділу, перевізник за договором підпадає під дію цих Правил відносно всього перевезення, а фактичний перевізник - лише відносно того перевезення, що він здійснює.
3. Розмір відповідальності фактичного перевізника і перевізника за договором обмежений нормами, встановленими цими Правилами.
XXVII. Чартерні перевезення
1. Виконання чартерних рейсів регламентується відповідними авіаційними правилами України. Перевізник, що здійснює виконання чартерних рейсів, під час укладання угоди із замовником про виконання чартерних рейсів повинен передбачити надання послуг та відшкодування, що передбачені цими Правилами.
Квитки на чартерні рейси не дійсні до моменту сплати перевізнику, що фактично виконує рейс, вартості виконання чартерного рейсу.
Повернення сум та підтвердження бронювання здійснюються відповідно до умов укладеного між перевізником та замовником рейсу договору.
2. Квитки на чартерні рейси є дійсними тільки на перевезення у дати і на рейси, які зазначені у квитках. Залежно від наявності вільних місць замовник чартерного рейсу може змінити дати вильоту та повернення рейсу за умови, що такі зміни погоджені замовником рейсу (туроператором-перевізником за договором) з пасажирами та фактичним перевізником (виконавцем рейсу).
3. Квитки на чартерні рейси передбачають обмеження (або виключають) права пасажира змінити або анулювати бронювання. Квитки на чартерні рейси, згідно з якими оплачено туристичну подорож з оплатою всіх послуг (переліт в прямому і зворотному напрямках, трансфер, проживання у готелі, харчування), можуть передбачати додаткові умови і обмеження, встановлені перевізником за договором для подорожі, яка включає усі обмеження.
4. До чартерного перевезення не застосовуються положення, зазначені в главах 4, 5 розділу V, розділах VI і VII, главах 1, 4 і 5 розділу VIII, розділі XXI цих Правил.
XXVIII. Адміністративні формальності
Глава 1. Документи для подорожі
1. Пасажир відповідає за одержання всіх необхідних для подорожі документів: віз, дозволів, довідок тощо, а також за виконання всіх застосованих законів щодо виїзду, в'їзду та транзиту країни відправлення, прибуття та транзиту. Перевізник не несе відповідальності перед пасажиром за наслідки того, що пасажир не одержав такі документи або візи чи не виконав такі застосовані закони.
2. На вимогу перевізника пасажир має пред'явити уповноваженим особам перевізника, представникам відповідних державних органів усі документи на виїзд, в'їзд, транзит, щодо стану здоров'я та інші документи, що вимагаються застосованими законами, та дозволити перевізнику зробити і залишити в себе їх копії або будь-яким іншим чином залишити в себе дані, що містяться у відповідних документах. Перевізник має право відмовити в перевезенні пасажиру, який не виконав застосовані закони або документи якого не оформлені належним чином.
Глава 2. Відмова у в'їзді в країну
1. Перевізник не відповідає за відмову пасажиру у в'їзді в країну.
2. Пасажир повинен на вимогу перевізника або державних органів сплатити відповідний тариф за перевезення у зворотному напрямку, якщо від нього вимагатиметься повернутися у місце відправлення або інше місце у зв'язку з відмовою країни прямування прийняти такого пасажира, незалежно від того, чи є ця країна місцем призначення або транзитною країною. Перевізник може використати на оплату такого перевезення кошти з будь-яких раніше сплачених пасажиром перевізнику коштів, що залишилися у розпорядженні перевізника за невикористане перевезення, або будь-яких коштів пасажира, які перебувають у розпорядженні перевізника.
3. Перевізник має право не повертати суми, сплачені пасажиром за здійснене перевезення до місця, де було відмовлено пасажиру у в'їзді, або місця депортації.
Глава 3. Відповідальність пасажира
1. Якщо від перевізника вимагатиметься сплатити або депонувати будь-яку суму, сплатити штраф чи забезпечити фінансову гарантію у зв'язку з тим, що пасажир не виконав вимог застосованих законів, або не пред'явив необхідних документів для подорожі, або пред'явив підроблені документи чи документи, які містять неправдиву інформацію, то пасажир повинен на вимогу перевізника відшкодувати йому сплачену або депоновану суму та пов'язані з цим інші витрати перевізника.
2. Перевізник має право використати для покриття таких витрат будь-які раніше сплачені пасажиром перевізнику кошти, що залишилися у розпорядженні перевізника за невикористане перевезення, або будь-які кошти пасажира, які перебувають у розпорядженні перевізника, або може відмовити у перевезенні, якщо пасажир не відшкодував перевізнику такі витрати.
Глава 4. Митний контроль, контроль на безпеку, паспортний контроль та інші види контролю
1. Під час виконання міжнародних перевезень пасажири, їх зареєстрований багаж і ручна поклажа обов'язково проходять контроль на безпеку і паспортний контроль, а також на вимогу митних та інших уповноважених органів інші види контролю.
2. Під час виконання внутрішніх перевезень пасажир, його зареєстрований багаж і ручна поклажа обов'язково проходять контроль на безпеку та на вимогу інших уповноважених органів інші види контролю.
XXIX. Відповідальність перевізника та розмір компенсації за заподіяну шкоду
Глава 1. Загибель і тілесне ушкодження пасажирів. Пошкодження багажу
1. Перевізник несе відповідальність за шкоду, яка спричинила загибель або тілесне ушкодження пасажира, тільки за умови, що подія, яка стала причиною загибелі або ушкодження, відбулася на борту повітряного судна або під час посадки чи висадки пасажира.
2. Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну в разі знищення, утрати або пошкодження зареєстрованого багажу, лише за умови, що випадок, який став причиною знищення, утрати або пошкодження багажу, мав місце на борту повітряного судна або тоді, коли перевізник був відповідальним за збереження зареєстрованого багажу, однак перевізник не несе відповідальності за пошкодження багажу внаслідок його дефекту, якостей чи вад. Стосовно незареєстрованого багажу, у тому числі особистих речей пасажира, перевізник несе відповідальність, якщо шкода заподіяна з його вини або з вини його працівників чи агентів з обслуговування.
3. Якщо перевізник визнає втрату зареєстрованого багажу або якщо зареєстрований багаж не прибув протягом 21 дня з дати, коли він повинен був прибути, пасажир може пред'явити перевізнику вимоги, що випливають з договору перевезення.
Глава 2. Відповідальність перевізника за шкоду, заподіяну внаслідок затримки в перевезенні
1. Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок затримки в повітряному перевезенні пасажирів та багажу, однак перевізник не несе відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок затримки, якщо доведе, що він, його працівники та агенти (з продажу та/або обслуговування) вжили всіх можливих заходів для того, щоб уникнути шкоди, або що він (вони) не мали змоги вжити таких заходів.
2. Відповідальність перевізника за неналежне перевезення в будь-якому випадку обмежена реальними збитками, доведеними пасажирами.
Глава 3. Звільнення від відповідальності
1. Якщо перевізник доведе, що шкода була завдана або її виникненню сприяли недбалість, неправомірна дія чи бездіяльність особи, яка вимагає відшкодування, або особи, від якої походять її права, перевізник повністю або частково звільняється від відповідальності перед особою, яка вимагає відшкодування, у розмірі, в якому такі недбалість, неправомірна дія чи бездіяльність спричинили шкоду або сприяли її виникненню.
2. Якщо вимогу про відшкодування у зв'язку зі смертю або тілесним ушкодженням, яких зазнав пасажир, заявлено особою, іншою ніж пасажир, перевізник так само повністю або частково звільняється від відповідальності настільки, наскільки він доведе, що недбалість, інша неправомірна дія чи бездіяльність цього пасажира спричинили шкоду або сприяли її виникненню.
Глава 4. Компенсація у випадку загибелі або тілесного ушкодження пасажирів
1. Перевізник не може виключити чи обмежити свою відповідальність за шкоду, яка спричинила загибель або тілесне ушкодження пасажира, за умов, зазначених у главі 1 цього розділу, сумою у розмірі 113100 СПЗ для кожного пасажира міжнародного рейсу та сумою 20000 доларів США (або еквівалентом в іншій валюті) для пасажирів рейсів у межах України.
2. Перевізник не несе відповідальності за шкоду, яка спричинила загибель або тілесне ушкодження пасажира і сума якої перевищує зазначені у пункті 1 глави 4 розділу XXIX цих Правил розміри, за умов, зазначених у главі 1 розділу XXIX цих Правил, якщо перевізник доведе, що:
така шкода не була заподіяна через недбалість або іншу неправомірну дію чи бездіяльність перевізника або його службовців чи агентів з обслуговування; або
така шкода заподіяна виключно через недбальство або іншу неправомірну дію чи бездіяльність третьої сторони.
3. Перевізник повинен негайно, але у будь-якому разі не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після ідентифікації фізичної особи, яка має право на отримання компенсації, здійснити авансовий платіж, який для міжнародних рейсів не повинен бути менше ніж 16000 СПЗ. Розмір авансового платежу для рейсів у межах України перевізник встановлює самостійно таким чином, щоб визначеного авансового платежу вистачило для задоволення нагальних економічних потреб пропорційно до зазначених труднощів.
4. Під час оформлення квитка перевізник повинен забезпечити надання пасажиру в письмовому вигляді основних положень, які регулюють відповідальність перевізника перед пасажиром та за його багаж. Крім того, перевізник зобов'язаний надати пасажиру письмове повідомлення про застосовані обмеження відповідальності перевізника щодо пасажира та багажу.
Глава 5. Межі відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок затримки
1. Відповідальність перевізника за шкоду, заподіяну внаслідок затримки під час перевезення пасажирів будь-яких рейсів, обмежується сумою 4694 СПЗ стосовно кожного пасажира.
2. Відповідальність перевізника у випадку знищення, втрати, пошкодження або затримки в перевезенні зареєстрованого багажу для міжнародних рейсів обмежується сумою 1131 СПЗ стосовно кожного пасажира. Для рейсів у межах України відповідальність перевізника становить: 20 доларів США (або еквівалент в іншій валюті) за один кілограм брутто в разі втрати, пошкодження чи нестачі усього або частини зареєстрованого багажу; 400 доларів США (або еквівалент в іншій валюті) на пасажира за ручну поклажу та іншу власність пасажира, що перебуває під контролем пасажира протягом польоту; 50 доларів США (або еквівалент в іншій валюті) у разі затримки в перевезенні багажу.
Якщо вага багажу не записана в багажній квитанції, то вважається, що загальна вага зареєстрованого багажу не перевищує відповідної ваги багажу для безкоштовного провезення за відповідним маршрутом та класом обслуговування і сума компенсації розраховується з урахуванням цього.
3. Відповідальність перевізника у разі перевезення багажу із заявленою цінністю визначається сумою заявленої цінності багажу.
4. Зазначені у пунктах 1, 2 та 3 глави 5 розділу XXIX цих Правил положення не застосовуються, якщо буде доведено, що шкода є результатом дії чи бездіяльності перевізника, його працівників або агентів з обслуговування, вчиненої з наміром завдати шкоди або через злочинну недбалість і з усвідомленням того, що в результаті таких дій може бути завдано шкоди, за умови, що в разі вчинення такої дії чи бездіяльності працівника або агента з обслуговування буде також доведено, що цей працівник або агент діяв у межах своїх обов'язків.
5. Межі відповідальності, установлені главами 4 та 5 розділу XXIX цих Правил, не перешкоджають суду додатково ухвалити рішення відповідно до застосованих законів про відшкодування всіх або частини судових та інших пов'язаних із судовим розглядом витрат, понесених позивачем, у тому числі процентів, за винятком випадків, якщо сума, присуджена в порядку відшкодування шкоди, крім судових та інших пов'язаних із судовим розглядом витрат, не перевищує суми, яку перевізник письмово запропонував позивачу протягом шести місяців з дня заподіяння шкоди або до початку судового процесу, якщо ця дата є пізнішою.
Глава 6. Переведення валютних одиниць
Суми, зазначені в спеціальних правах запозичення, у цьому розділі розглядаються як такі, що стосуються спеціальних прав запозичення, як вони визначені МВФ. Переведення таких сум у національну валюту у випадку судових розглядів або розглядів претензій пасажирів відбувається відповідно до вартості валют у спеціальних правах запозичення на дату ухвали суду чи прийняття рішення перевізником за претензією пасажира.
XXX. Претензії та позови
1. Під час перевезення пасажирів, багажу будь-який позов стосовно заподіяної шкоди, незалежно від його підстави, чи то на підставі Монреальської або Варшавської конвенції (залежно від того, яка з них застосовується), або договору, у зв'язку з правопорушенням або на будь-якій іншій підставі, може бути поданий лише відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені цими Правилами, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов, та їх відповідних прав. У разі будь-якого такого позову штрафи, штрафні санкції чи будь-які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди, не підлягають стягненню.
2. Загальна сума відшкодування, яка може бути одержана від фактичного перевізника, який здійснював перевезення, від перевізника за договором та від його працівників і агентів з продажу та/або обслуговування, які діяли в межах своїх обов'язків, не може перевищувати максимального відшкодування, яке на підставі цих Правил може бути стягнуто з перевізника за договором або з фактичного перевізника, при цьому жодна із зазначених осіб відповідає в розмірі, не більшому, ніж межа відшкодування, що застосовується до цієї особи.
3. Якщо позов пред'явлено до працівника перевізника чи агента перевізника (з продажу та/або обслуговування) у зв'язку зі шкодою, про яку йдеться в цих Правилах, такий працівник або агент перевізника (з продажу та/або обслуговування), якщо він доведе, що діяв у межах своїх службових обов'язків, має право посилатися на умови та межі відшкодування, на які має право посилатися сам перевізник.
4. Отримання зареєстрованого багажу особою, яка має право на його отримання, без пред'явлення претензій передбачає до доведення протилежного, що багаж було доставлено у належному стані й відповідно до перевізного документа або запису, який зберігається іншими засобами збереження інформації.
Пасажир повинен засвідчити протилежне шляхом оформлення акта про неналежне перевезення багажу (PIR - Property Irregularity Report) до виходу з багажного відділення аеропорту.
5. У випадку неналежного перевезення зареєстрованого багажу пасажир повинен надіслати перевізнику претензію негайно після виявлення пошкодження (втрати частини вмісту багажу) й не пізніше ніж протягом семи календарних днів з дати отримання зареєстрованого багажу. У випадку затримки в перевезенні багажу претензія повинна бути заявлена не пізніше ніж протягом 21 календарного дня з дати, коли багаж було передано у розпорядження пасажира.
Претензії щодо втрати багажу висуваються до перевізника після того, як багаж буде визнано втраченим. Багаж уважається втраченим, якщо його не виявлено за результатами розшуку протягом 21 календарного дня з дати, наступної за тією, в яку багаж повинен був прибути до місця призначення. У такому випадку претензія до перевізника повинна бути висунута протягом двох років з дати прибуття повітряного судна до місця призначення, або з дати, коли повітряне судно повинно було прибути до місця призначення, або з дати, коли припинилося перевезення.
6. Будь-яка претензія повинна бути подана письмово та вручена або відправлена у строки, зазначені в пункті 5 цього розділу. До претензії мають бути додані всі оригінали необхідних документів, що підтверджують права пасажира вимагати відшкодування залежно від того, щодо чого висувається претензія, у тому числі квиток (маршрут-квитанцію), фіскальні чеки оплати послуг, квитанція про оплату наднормового багажу, відривний талон багажної ідентифікаційної бирки, акт про неналежне перевезення багажу, довідки про затримки та інші документи, що можуть прискорити розгляд претензійних вимог. Сума претензії має бути доведена зацікавленою особою.
7. За відсутності претензій у згадані в пункті 5 цього розділу строки при міжнародних повітряних перевезеннях жодні позови до перевізника не приймаються, крім випадків застосування перевізником обману.
8. Претензії розглядаються в порядку, установленому перевізником. Отримавши претензію, перевізник залежно від її складності та достатності претензійних документів, відсутність яких унеможливлює розгляд претензії по суті заявлених вимог, направляє заявнику повідомлення-запит, у якому інформує заявника про отримання претензії, про необхідність у разі потреби пред'явлення додаткових документів і про строки розгляду претензії після одержання документів, яких не вистачає.
Перевізник зобов'язаний розглянути претензію і повідомити заявника про її задоволення чи відхилення протягом трьох місяців з дати її отримання, якщо перевезення, у зв'язку з яким була висунута претензія, повністю здійснювалося одним перевізником.
Якщо в такому перевезенні брали участь інші перевізники, строк розгляду претензії може бути продовжено до шести місяців з урахуванням чинних правил врегулювання претензій такими перевізниками.
9. У випадку смерті особи, яка несе відповідальність, позов про відшкодування збитків подається відповідно до умов цього розділу до осіб-правонаступників, які на законній підставі представляють таку особу або розпоряджаються її майном.
10. Позови про відповідальність перевізника щодо неналежного перевезення пасажира чи багажу мають бути подані, за вибором позивача, до суду за місцем реєстрації перевізника, за місцезнаходженням його головного офісу або за місцезнаходженням офісу перевізника, де було укладено договір перевезення, в строки згідно з чинним законодавством з дати його прибуття до місця призначення, або з дати, коли повітряне судно повинно було прибути до місця призначення, або з дати, коли припинилося перевезення.
Позови про відповідальність перевізника щодо неналежного перевезення пасажира можуть бути подані у встановлені чинним законодавством строки без попереднього висування претензії до перевізника.
11. Позов про відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті загибелі або тілесного ушкодження пасажира, може бути подано до одного із судів, згаданих у пункті 10 цього розділу, або на території держави-сторони, що приєдналася до Монреальської конвенції, в якій пасажир на момент події має основне й постійне місце проживання й до/із якої перевізник надає послуги, пов'язані з повітряним перевезенням пасажирів на власних повітряних суднах чи на повітряних суднах іншого перевізника на підставі комерційної угоди, і в якій цей перевізник здійснює діяльність, пов'язану з повітряним перевезенням пасажирів, використовуючи приміщення, орендовані самим перевізником чи іншим перевізником, з яким він має комерційну угоду, або які належать йому або такому іншому перевізнику.
12. Право на відшкодування шкоди втрачається, якщо позов про відповідальність не подано у строки згідно з чинним законодавством з дати прибуття за призначенням, або з дати, коли повітряне судно повинно було прибути, або з дати зупинення перевезення.
13. Будь-який позов про відповідальність, що стосується перевезення, яке здійснюється фактичним перевізником, може бути за вибором позивача подано до цього перевізника або до перевізника за договором чи до обох - разом чи окремо. Якщо позов подано лише до одного з цих перевізників, він має право залучити до справи в суді й іншого перевізника, до якого подано позов, при цьому процедура такого залучення та його наслідки визначаються застосованими законами.
14. Ніщо в цьому розділі жодним чином не вирішує питання про те, чи має особа, яка згідно з положеннями цих Правил є відповідальною за шкоду, право регресу до будь-якої іншої особи.
XXXI. Інформування пасажира
1. Положення цього розділу поширюються на всіх перевізників та їх агентів з продажу та/або обслуговування, які здійснюють оформлення квитків на повітряні перевезення на території України.
2. Перевізник (його агент з продажу) в офісі з оформлення перевезень зобов'язаний розмістити на видному та доступному для споживачів місці таку інформацію:
свою повне найменування, місцезнаходження;
копії документів (ліцензії, сертифікати, свідоцтва) щодо здійснення перевезень (продажу перевезень);
телефон територіального органу у справах захисту прав споживачів;
книгу зауважень та пропозицій.
3. Перевізник (його агент з продажу) під час оформлення квитків обов'язково повинен довести до відома пасажирів таку інформацію:
ці Правила;
правила перевізника щодо перевезень пасажирів і багажу (агент з продажу повинен довести до відома пасажира правила перевезень пасажирів і багажу того перевізника, чий квиток застосовується, або того, який зазначений першим у квитку) - на паперових носіях у вигляді пам'ятки для пасажира (у разі продажу перевезень on-line через мережу Інтернет - в електронному вигляді через сайт, через який здійснюється бронювання перевезень);
вартість перевезення за відповідним маршрутом - усно у пункті продажу квитків під час бронювання (у разі продажу перевезень on-line через мережу Інтернет - в електронному вигляді через сайт, через який здійснюється бронювання перевезень, або вказавши необхідну інформацію у маршрут-квитанції);
вартість, умови й обмеження під час перевезення за спеціальним тарифом - усно під час бронювання (у разі застосування електронного квитка - через сайт, через який здійснюється бронювання);
адміністративні формальності під час подорожі за відповідним маршрутом - усно під час бронювання;
межі відповідальності перевізника під час перевезення пасажира і багажу - у квитку або маршрут-квитанції;
права пасажирів у випадку відмови в перевезенні, анулювання або затримки рейсу;
заборонені до перевезення речі та товари - у квитку або маршрут-квитанції;
обмеження щодо перевезень пасажирів з обмеженою рухливістю та необхідність замовлення спеціального обслуговування під час бронювання.
Перевізник, здійснюючи рекламні акції, повинен надавати населенню повну інформацію щодо вартості перевезення, яка повинна включати суму тарифу та всіх аеропортових такс і зборів та зборів і такс перевізника.
Купуючи квиток на рейс перевізника, пасажир беззастережно погоджується з усіма умовами договору перевезення та правилами перевезення перевізника.
Перевізник зобов'язаний опублікувати свої правила на веб-сайті авіакомпанії.
XXXII. Забезпечення дотримання цих Правил
1. Контроль за дотриманням цих Правил покладається на орган державного регулювання у сфері цивільної авіації.
2. Контроль повинен забезпечувати можливість відповідним перевізникам, агентам з продажу, агентам з обслуговування довести, що вони та їх дії відповідають установленим вимогам. Ці суб'єкти повинні бути готові надати змогу відповідному державному органу проводити перевірки під час здійснення операцій з перевезення та обслуговування пасажирів і багажу з метою демонстрації, що такі операції відповідають установленим вимогам.
3. Зазначені перевірки здійснюють у порядку, визначеному законодавством.
Заступник Міністра транспорту
та зв'язку України - голова
Державіаадміністрації


А.Колісник