Про затвердження Вимог до підготовки проектів спільного впровадження

Відповідно до Порядку розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів або збільшення абсорбції парникових газів згідно з Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року N 206,

1. Затвердити Вимоги до підготовки проектів спільного впровадження, що додаються.

2. Відділу проектів спільного впровадження Департаменту розвитку екологічного ринку (Шевченко О.В.) у п'ятиденний строк подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Морданя М.В.

1.1. Ці Вимоги розроблено відповідно до Порядку розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів або збільшення абсорбції парникових газів згідно з Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року N 206.

1.2. Вимоги до підготовки проектів спільного впровадження (далі - проект СВ) встановлюють перелік документів, а також загальні вимоги в частині побудови, оформлення та змісту документів, які необхідні для отримання листа-схвалення.

1.3. Наданням листа-схвалення проект зі скорочення антропогенних викидів та/або збільшення абсорбції парникових газів кваліфікується як проект СВ згідно з Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та схвалюється його реалізація з використанням механізму спільного впровадження, передбаченого цим протоколом.

1.4. Документи, які необхідні для отримання листа-схвалення власником джерела, на якому планується виконання проекту СВ (далі - проектна документація), є невід'ємною частиною заяви на отримання листа-схвалення на реалізацію проекту СВ.

1.5. Лист-схвалення на реалізацію проекту СВ видається Нацекоінвестагентством безкоштовно на звернення власника джерела або іншої уповноваженої ним юридичної особи, на якому планується виконання проекту СВ, за типовою формою, яка наведена в додатку 1.

2.1. Джерело викидів (об'єкт) парникових газів - підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо, з якого в атмосферне повітря надходить парниковий газ, аерозоль або прекурсор парникового газу.

2.2. Поглинач парникових газів - будь-який об'єкт, який абсорбує парниковий газ, аерозоль або прекурсор парникових газів з атмосферного повітря.

2.3. Власник джерела викидів або поглинача парникових газів, на якому планується виконання проекту СВ, - будь-яка фізична або юридична особа, на території якої розміщені цех, агрегат, установка, будь-який інший об'єкт або його відокремлений підрозділ, функціонування яких зумовлює надходження в атмосферне повітря парникового газу, його прекурсора або аерозолю, а також будь-який об'єкт, що абсорбує парниковий газ, його прекурсор або аерозоль.

2.5. Викиди парникових газів - загальний обсяг парникових газів, який викинуто в атмосферне повітря за визначений період часу.

2.6. Спільне впровадження - механізм, передбачений статтями 6 та 12 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату , який застосовується з метою:

а) допомоги Сторонам Додатка 1 до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в забезпеченні сталого розвитку;

б) досягнення кінцевої мети Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;

в) допомоги Сторонам Додатка 1 до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у забезпеченні виконання їх зобов'язань щодо кількісних обмежень та скорочення антропогенних викидів парникових газів відповідно до Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та забезпечує можливість для країн Додатка 1 впроваджувати проекти, які скорочують викиди в інших країнах Додатка 1.

2.7. Проект СВ - проект, який передбачає скорочення антропогенних викидів та/або збільшення абсорбції парникових газів на додаток до того, яке могло бути досягнуте в іншому випадку, і виконується відповідно до статей 6 та 12 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату .

2.8. Одиниця скорочення викидів (далі - ОСВ) - одиниця, яка дорівнює одній метричній тонні еквівалента двооксиду вуглецю і створюється відповідно до статті 6 Кіотського протоколу.

2.9. Період кредитування - період у роках, за який власник джерела, на якому здійснено проект СВ, має передати покупцеві перевірені скорочення антропогенних викидів парникових газів, що отримані в результаті цього проекту.

2.10. Моніторинг антропогенних викидів парникових газів - діяльність із збору та архівування усіх необхідних даних для оцінки або вимірювання обсягів антропогенних викидів та/або абсорбції парникових газів у межах границь проекту протягом періоду кредитування.

2.11. План моніторингу - система вимог щодо виконання моніторингу як невід'ємної частини проектної документації, необхідної для отримання листа-схвалення, яким проект остаточно схвалюється як проект СВ.

2.12. Межі проекту - межі, які охоплюють усі значні антропогенні викиди парникових газів, які перебувають під контролем учасників проекту та обґрунтовано можуть бути пов'язані з діяльністю за проектом. Межі проекту встановлюються власником джерела викидів або поглинача парникових газів, на якому планується виконання проекту СВ.

2.13. Рік - період з дати введення до 31 грудня в дію об'єктів проекту та кожний наступний 12-місячний період після цього.

2.14. Базовий сценарій - найбільш ймовірний прогноз динаміки антропогенних викидів та/або абсорбції парникових газів, яка б мала місце за відсутності проекту СВ.

2.15. Витоки - побічний результат скорочення антропогенних викидів в результаті здійснення проекту СВ, який призводить до збільшення викидів парникових газів за межами проекту.

2.16. Еквівалент двооксиду вуглецю - умовна одиниця обсягу будь-якого парникового газу, парниковий ефект якої дорівнює парниковому ефекту викидів однієї тонни двооксиду вуглецю. Перерахування викидів парникових газів у фізичних одиницях до еквівалента двооксиду вуглецю здійснюється з використанням офіційно затверджених коефіцієнтів (потенціалів глобального потепління).

2.17. Незалежна експертна організація - юридична особа, яка має право проводити перевірку проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів та/або збільшення абсорбції парникових газів, та здійснювати оцінку отриманих результатів та акредитована Наглядовим комітетом спільного впровадження відповідно до стандартів та процедур.

2.18. Лист-схвалення - лист, який засвідчує визнання конкретного проекту проектом спільного впровадження відповідно до статей 6 та 12 Кіотського протоколу.

Для отримання листа-схвалення власник джерела, на якому планується виконання проекту СВ, або інша уповноважена ним особа (розробник проекту, консультант або фінансовий посередник) подає до Нацекоінвестагентства такі документи:

3.1. Лист з проханням надати лист-схвалення.

3.2. Копію листа-підтримки.

3.3. Висновок незалежної експертної організації.

3.4. Проектно-технічну документацію, до складу якої входять:

3.4.1. Загальний опис проекту.

3.4.2. Найбільш ймовірний прогноз динаміки антропогенних викидів та/або абсорбції парникових газів без реалізації проекту (базове дослідження).

3.4.3. Розрахунок одиниць скорочення (абсорбції) викидів.

3.4.4. План проведення моніторингу стану реалізації проекту.

3.4.5. Оцінку впливу проекту на навколишнє природне середовище.

3.4.6. План фінансування проекту.

3.4.7. Іншу інформацію, яку розробник проекту вважає за доцільне надати.

4.1. Загальний опис проекту.

4.1.1. Титульний аркуш за формою, яка наведена у додатку 2.

4.1.2. Мета надання документів (для отримання листа-схвалення власником джерела, на якому планується виконання проекту СВ).

4.1.3. Контактні дані суб'єкта господарювання - власника джерела, на якому планується виконання проекту СВ: назва джерела (об'єкта), у разі наявності - кількість виробничих майданчиків; місцезнаходження об'єкта, у тому числі кожного виробничого майданчика; контактні дані (прізвище, ім'я, по батькові контактної особи, посада, телефон, факс, електронна пошта); код об'єкта за ЄДРПОУ (Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України); назва виду економічної діяльності об'єкта за КВЕД (Код видів економічної діяльності згідно із загальним класифікатором видів економічної діяльності).

4.1.4. Відомості про організацію, яка підготувала проектну документацію: назва організації; назва країни, у якій зареєстрована організація; контактні дані відповідального виконавця: прізвище, ім'я, по батькові, посада, телефон, факс, електронна пошта.

4.1.5. Відомості про організацію (компанію, фонд), яка є потенційним покупцем ОСВ: назва організації (компанії, фонду); назва країни, у якій зареєстрована організація (компанія, фонд), та дата реєстрації; місцезнаходження, повне ім'я контактної особи, посада, телефон, факс, електронна пошта.

4.2. Опис проекту, у якому наводиться:

4.2.1. Мета проекту.

4.2.2. Загальні відомості про проект.

4.2.2.1. Розміщення проекту:

Україна;

назва області, району;

назва населеного пункту.

4.2.2.2. Характеристика місця розміщення проекту.

Описується місцевість, де будуть відбуватися проектні заходи. При цьому можуть бути представлені мапи, світлини та плани перших поверхів будинків чи споруд, що будуть побудовані або використані в рамках проектних заходів.

4.2.3. Нетехнічне резюме проекту.

Наводиться нетехнічне резюме проекту, зрозуміле для непрофільних організацій, установ та громадськості.

4.2.4. Категорія проекту.

Указується категорія проектної діяльності, до якої належить проект, відповідно до класифікації категорій Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, а також до яких з встановлених пріоритетних напрямів інвестування (в разі їх законодавчого визначення) у рамках механізму спільного впровадження належить проект.

4.2.5. Технічні аспекти проекту.

Надається обґрунтування вибору технології, техніки та устаткування, які планується використати в рамках проекту. Наводяться їх основні технічні параметри й особливості застосування.

4.2.6. Скорочення антропогенних викидів та/або збільшення абсорбції парникових газів:

а) надається коротке пояснення того, яким чином застосування даної технології, техніки та устаткування приведе до скорочення антропогенних викидів та/або збільшення абсорбції парникових газів і чому це скорочення не могло б бути досягнуте за відсутності проекту СВ з огляду на існуючі державні регуляторні акти, а також обов'язкові для виконання рішення органів місцевого самоврядування щодо діяльності за проектом (детальне пояснення наводиться у пункті 4.7);

б) наводиться оцінка очікуваного в результаті здійснення проекту загального обсягу скорочення антропогенних викидів та/або збільшення абсорбції парникових газів у еквіваленті двооксиду вуглецю з розподілом за роками періоду зобов'язань за Кіотським протоколом (детальний підхід до розрахунку і його результати наводяться у пункті 4.7).

4.3. Опис базового сценарію, у якому наводиться:

4.3.1. Обґрунтування вибору методології:

а) вибір методології розробки базового сценарію обґрунтовується шляхом демонстрації того, що діяльність за проектом задовольняє умови можливості застосування методології базового сценарію;

б) за відсутності офіційно прийнятої Комітетом з нагляду за дотриманням статті 6 Кіотського протоколу методології щодо визначення базових сценаріїв для проектів СВ можливе використання методології, прийнятої для механізму чистого розвитку. У випадку відсутності прийнятої методології розробник проекту повинен представити нову методологію на розгляд незалежної експертної організації;

в) якщо застосована методологія розробки базового сценарію ще не прийнята, її використання описується виходячи з припущення, що вона є вже схваленою.

4.3.2. Застосування методології розробки базового сценарію в контексті діяльності в рамках проекту.

Обґрунтовуються основні припущення методології в контексті діяльності за проектом та показується, як основні підходи цієї методології застосовані для розробки базового сценарію. Описується в табличній формі ключова інформація та дані, необхідні для визначення базового сценарію, з вказівкою джерел їх отримання.

4.3.3. Застосування поняття меж проекту в методології розробки базового сценарію для діяльності за проектом.

Описується, яким чином визначені межі проекту згідно з обраною методологією базового сценарію з метою оцінки антропогенних викидів та/або збільшення абсорбції парникових газів у результаті проекту. Наводяться оцінки можливих викидів та/або збільшення абсорбції парникових газів у межах й поза межами проекту як для проекту, так і для базового сценарію.

4.3.4. Детальна інформація щодо базового сценарію.

Указується дата підготовки базового сценарію (день, місяць, рік), який включає:

а) детальну інформацію, яка стосується базового сценарію;

б) контактну інформацію, яка стосується осіб і організації, відповідальних за розробку базового сценарію, з поясненням своєї участі в проекті, наведену в пункті 4.1.

4.4. Обґрунтування додатковості проекту відповідно до статті 6 Кіотського протоколу.

Наводиться обґрунтування того, чому проект є додатковим відносно базового сценарію, розробленого відповідно до обраної методології.

Вимога додатковості проекту задовольняється, якщо виконується хоча б одна з таких умов:

а) без урахування грошових надходжень від передачі ОСВ показник чистої поточної вартості проекту має негативне значення або показник внутрішньої ставки рентабельності менше ставки дисконтування;

б) існує краща у фінансовому відношенні інвестиційна альтернатива, яка більш приваблива за реалізацію проекту СВ;

в) існують інші організаційно-технологічні або фінансові перешкоди для реалізації проекту з використанням звичайних схем фінансування.

4.5. Тривалість проекту й період кредитування.

4.5.1. Тривалість проекту.

4.5.2. Дата початку реалізації проекту.

Датою початку реалізації проекту є дата початку будівельно-монтажних робіт або інших робіт, пов'язаних з впровадженням проекту.

4.5.3. Тривалість функціонування проекту.

Указується період функціонування проекту в роках і місяцях.

4.5.4. Період передачі перевірених скорочень антропогенних викидів.

Указується загальна тривалість періоду передачі і дати початку та завершення передачі перевірених скорочень антропогенних викидів парникових газів покупцеві у форматі "день, місяць, рік".

4.6. План моніторингу та застосування методології моніторингу.

4.6.1. Опис плану моніторингу.

Наводиться детальний опис плану моніторингу антропогенних викидів та/або збільшення абсорбції парникових газів, що включає ідентифікацію даних і їх якості з точки зору точності, повноти, порівнянності та обґрунтованості з урахуванням принципів і підходів обраної методології моніторингу.

У плані моніторингу має бути представлена докладна інформація щодо збору та зберігання всіх даних, які стосуються:

оцінки або вимірювання обсягів викидів у встановлених межах проекту;

оцінки обсягів викидів для визначеного базового сценарію;

визначення обсягів зміни антропогенних викидів за межами проекту.

4.6.2. Обґрунтування прийнятності обраної методології моніторингу:

а) наводиться обґрунтування вибору відповідної методології моніторингу шляхом демонстрації того, що даний проект і контекст усієї проектної діяльності задовольняє умови, виконання яких передбачається обраною методологією;

б) розробник проекту може вибирати між двома варіантами здійснення моніторингу. Варіант 1 (підпункт 4.6.3) передбачає використання формул для розрахунку антропогенних викидів та/або абсорбції парникових газів за базовим сценарієм та проектом СВ і визначення скорочення антропогенних викидів та/або абсорбції парникових газів в результаті проекту СВ як різниці між ними. Варіант 2 (підпункт 4.6.4) базується на здійсненні безпосереднього моніторингу скорочення антропогенних викидів та/або абсорбції парникових газів у результаті здійснення проекту СВ.

4.6.3. Варіант 1: моніторинг антропогенних викидів та/або абсорбції парникових газів у рамках проекту та базового сценарію.

4.6.3.1. Дані, необхідні для забезпечення моніторингу антропогенних викидів у результаті проектної діяльності, та їх архівування.

Наводиться опис характерної інформації, яка повинна бути зібрана, і вказується спосіб її архівування та тривалість зберігання (не менш двох років після завершення періоду передачі ОСВ покупцеві).

4.6.3.2. Формули і алгоритми розрахунків, застосовані для оцінки обсягів антропогенних викидів та/або абсорбції парникових газів у результаті проекту.

Наводяться формули і алгоритми розрахунків, використані для оцінки обсягів антропогенних викидів кожного виду парникових газів для кожного з джерел викидів та/або абсорбції парникових газів. Дані формули та алгоритми повинні відповідати формулам і алгоритмам, описаним у методології, яка застосовується для визначення базового сценарію.

4.6.3.3. Дані для визначення базового сценарію антропогенних викидів парникових газів у встановлених межах проекту та способи збору і зберігання інформації.

Описуються дані, які повинні бути зібрані, та способи їх архівування. Передбачається, що дані будуть зберігатися не менше двох років після завершення періоду передачі ОСВ покупцеві.

4.6.3.4. Формули та алгоритми розрахунків, які застосовуються для оцінки обсягів викидів для базового сценарію.

Наводяться формули та алгоритми розрахунків, які використані для оцінки обсягів антропогенних викидів кожного виду парникових газів по кожному з джерел викидів та/або абсорбції парникових газів. Дані формули та алгоритми повинні відповідати формулам і алгоритмам, описаним у методології, яка застосовується для визначення базового сценарію.

4.6.4. Варіант 2: безпосередній моніторинг скорочення антропогенних викидів та/або абсорбції парникових газів у результаті проекту.

4.6.4.1. Дані для моніторингу антропогенних викидів у результаті проектної діяльності і їх архівування.

Наводиться опис інформації, яка має бути зібрана, та вказується спосіб її архівування та тривалість зберігання (не менше двох років після завершення періоду передачі ОСВ покупцеві).

4.6.4.2. Формули та алгоритми для розрахунку антропогенних викидів у результаті проекту.

Наводяться формули та алгоритми розрахунків, які використані для оцінки обсягів антропогенних викидів кожного виду парникових газів щодо кожного з джерел викидів. Дані формули та алгоритми повинні відповідати формулам і алгоритмам, описаним у методології, яка застосована для визначення базового сценарію.

4.6.5. Оцінка витоків у плані моніторингу.

Витоки визначаються як чисті зміни викидів парникових газів з джерел поза межами проекту. Витоки мають підлягати розрахунку або вимірюванню і бути обґрунтовано пов'язаними з діяльністю в рамках проекту.

4.6.5.1. Дані та інформація для розрахунку ефекту витоків у результаті проекту (у разі потреби).

Передбачається, що дані будуть зберігатися не менше двох років після завершення періоду передачі ОСВ покупцеві.

4.6.5.2. Формули для розрахунку обсягу витоків у результаті проекту.

Наводяться формули та алгоритми розрахунків, використані для оцінки обсягів витоків кожного виду парникових газів щодо кожного з джерел викидів. Дані формули й алгоритми повинні відповідати формулам і алгоритмам, описаним у методології, яка застосована для визначення базового сценарію.

4.6.6. Процедури забезпечення та контролю якості результатів моніторингу.

Дані, до яких застосовані процедури забезпечення та контролю якості, повинні відповідати даним, наведеним у підпунктах 4.6.3 або 4.6.4.

4.6.7. Указати посадових осіб, відповідальних за моніторинг скорочення антропогенних викидів і оцінку витоків у результаті проекту.

4.6.8. Найменування структурних підрозділів і відомості про осіб, відповідальних за розробку методології моніторингу.

Наводиться контактна інформація і вказується, чи належать відповідальна особа та структурний підрозділ до розробників проекту.

4.7. Оцінка антропогенних викидів та/або абсорбції парникових газів.

Оцінка обсягу поглинання парникових газів у межах проекту виконується для кожного виду газу та поглиначів в одиницях еквівалента двооксиду вуглецю з використанням усіх формул та алгоритмів. У разі вибору іншого варіанта моніторингу викидів наводяться безпосередньо отримані оцінки скорочень антропогенних викидів у результаті проекту.

4.7.1. Оцінка антропогенних викидів парникових газів у розрізі джерел викидів.

Наводиться оцінка антропогенних викидів парникових газів у межах проекту для кожного виду газу, джерела викидів в одиницях еквівалента двооксиду вуглецю з використанням потрібних формул та алгоритмів, наведених у підпунктах 4.6.3.2, 4.6.4.2. У разі вибору іншого варіанта моніторингу викидів наводяться безпосередньо отримані оцінки скорочень антропогенних викидів у результаті проекту.

4.7.2. Оцінка обсягу витоків.

Наводиться оцінка будь-яких витоків як чистих змін викидів парникових газів в атмосферу із джерел за межами проекту, які є вимірюваними та пов'язані з діяльністю в рамках проекту. Оцінка витоків дається для кожного виду газу, джерела викидів, викидів в одиницях еквівалента двооксиду вуглецю з використанням потрібних формул та алгоритмів, наведених у підпункті 4.6.5.2.

4.7.3. Оцінка сумарного обсягу викидів парникових газів у результаті виконання проекту.

Указується сума обсягів викидів, наведених у підпунктах 4.7.1 і 4.7.2.

4.7.4. Оцінка антропогенних викидів та/або абсорбції парникових газів у розрізі джерел для базового сценарію.

Наводиться оцінка антропогенних викидів парникових газів для кожного виду газу, джерела викидів в одиницях еквівалента двооксиду вуглецю з використанням потрібних формул та алгоритмів.

4.7.5. Оцінка скорочення антропогенних викидів парникових газів у результаті виконання проекту.

Указується різниця між обсягами антропогенних викидів, наведених у підпунктах 4.7.4 і 4.7.3 або в підпунктах 4.7.4 та 4.7.1.

4.8. Вплив проекту на навколишнє природне середовище.

У даному розділі описується вплив діяльності в рамках проекту на навколишнє природне середовище в місцях розміщення об'єктів проекту та на територіях, що прилягають до них.

Підготовка даного розділу виконується відповідно до ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування", затверджених наказом Держбуду України від 15.12.2003 N 214 і чинних з 01.04.2004.

Реалізація проекту не повинна приводити до погіршення стану навколишнього природного середовища в місці розташування проекту та приналежних територій.

У разі, якщо проектом СВ передбачається створення лісових (зелених) насаджень, то вплив діяльності в рамках проекту на навколишнє природне середовище не проводиться.

4.9. Техніко-економічне обґрунтування (бізнес-план) і фінансовий план проекту.

Техніко-економічне обґрунтування (бізнес-план) проекту розробляється відповідно до вимог сторони, яка фінансує капітальні витрати за проектом (інвестор, фінансово-кредитна установа).

У фінансовому плані необхідно передбачити таке:

а) передача ОСВ покупцеві повинна здійснюватися за ціною, не меншою 50% поточного рівня ринкової ціни дозволів на викиди в європейській системі торгівлі дозволами на викиди ПГ. Ця вимога застосовується тільки до проектів зі звичайним рівнем ризику, у яких внутрішня ставка рентабельності розрахована без врахування грошових надходжень від передачі ОСВ зовнішньому покупцеві, перевищує 90% рівня поточної величини депозитних ставок для юридичних осіб (для вкладень на термін не менше одного року);

б) обсяг коштів, які мають бути одержані за передачу ОСВ зовнішньому покупцеві, не повинен бути менше 10% загальної вартості проекту. Дана вимога не застосовується для проекту, додатковість якого обґрунтовується відмовою від реалізації кращого у фінансовому відношенні інвестиційного проекту в порівнянні з проектом СВ.

4.10. Коментарі заінтересованих осіб.

4.10.1. Короткий опис шляхів одержання коментарів заінтересованих осіб.

Описуються способи залучення заінтересованих осіб у відкритий і прозорий процес обговорення всіх аспектів проекту. Має бути передбачено достатньо часу для підготовки та надання відповідних коментарів.

4.10.2. Резюме отриманих коментарів.

Указуються контактні реквізити заінтересованих осіб, які надали коментарі та їх резюме.

4.10.3. Звіт про реакцію на отримані коментарі.

Пояснюється, якою мірою були взяті до уваги коментарі заінтересованих осіб.

5.1. Некомплектність проектно-технічної документації.

5.2. Очевидна недостовірність будь-якої складової проектно-технічної документації або неможливість задоволення запиту заявника щодо дотримання конфіденційності.

5.3. Відсутність або помилковість відомостей стосовно власника проекту.

5.4. Проектно-технічна документація не містить усіх відомостей, які передбачені відповідними методичними рекомендаціями з її підготовки.

5.5. Збиткова діяльність власника джерела викидів або поглинача парникових газів, на якому планується виконання проекту СВ.

5.6. Прострочена заборгованість за будь-якими видами бюджетних позик або за іншими кредитами (позиками).

5.7. Прострочена заборгованість перед державним бюджетом із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

5.8. Власник джерела викидів або поглинача парникових газів, на якому планується виконання проекту СВ, перебуває у процесі санації, банкрутства або ліквідації.