6.2. Для КТП і РУ, призначених для експлуатації в умовах відкритих гірничих робіт, необхідно обов'язково виконувати такі вимоги:
6.2.1. Струмовідні частини, що перебувають під напругою, повинні бути огороджені.
6.2.2. Для запобігання помилкових операцій із роз’єднувачами, вимикачами та заземлювальними ножами, доступу працівників до струмовідних частин, якщо включено роз’єднувач, а також включення роз’єднувача, якщо відкрито двері, повинні бути улаштовані блокувальні пристрої.
6.2.3. Фіксування приводів роз’єднувачів та вимикача у ввімкнутому та вимкнутому положеннях (унеможливлення самочинного вмикання та вимикання).
6.2.4. На приводах повинні бути нанесені покажчики вимкнутого та увімкненого їх положень та написи, що позначають положення роз’єднувача.
6.2.5. На струмовідних частинах повинні бути нанесені позначки, що позначають місце встановлення переносних заземлень для РУ, які не мають стаціонарних заземлювальних ножів.
6.2.6. Одиночні ПП, КТП будь-яких типів і пересувні КТП повинні бути обладнані полозками для переміщення.
Повітряні вводи ПП, що розміщені на відстані від верхньої кромки ізолятора до поверхні землі менше ніж 2,9 м, повинні бути обладнані сітчастими огорожами. Відстань до землі від неогороджених лінійних виводів на напругу 6-10 кВ з ПП і КТП, якщо немає проїзду для транспорту під виводами, повинна бути не менше ніж 4,5 м; від повітряних вводів (виводів) напругою 0,4 кВ - не менше ніж 3,5 м.
6.2.7. Усі двері РУ і КТП повинні бути замкнені на замикаючий пристрій.
Ключі від замикаючих пристроїв ПП не повинні підходити до замикаючих пристроїв КТП і секційних пристроїв. Ключі від замикаючих пристроїв зі сторони високої напруги КТП не повинні підходити до замикаючих пристроїв зі сторони низької напруги.
Ключі від замикаючих пристроїв ПП повинні зберігатися у місці, визначеному особою, відповідальною за електрогосподарство кар’єру.
6.2.8. КТП на стороні високої напруги повинні мати запобіжники для захисту трансформаторів, а на стороні низької напруги повинні бути обладнані автоматичними вимикачами і апаратами захисту від витоку струму. У разі спрацьовування апарату захисту від витоку струму допускається відключення автоматичного вимикача через проміжне реле, якщо загальний час відключення не перевищує 0,2 с.
6.2.9. КРП напругою вище 1000 В повинні комплектуватися з комірок зовнішньої установки заводського виготовлення. КРП і ПП повинні мати захист від однофазних замикань на землю і максимальнострумовий захист, забезпечувати термічну і динамічну стійкість до струмів короткого замикання.
Допускається використання кабельних ПП для з’єднання відрізків кабелю між собою, без вимикання та захистів, тільки із заземлювачем із необхідними блокуваннями.
6.3. На зовнішньому боці корпусів, на дверях РУ і КТП повинні бути нанесені попереджувальні знаки безпеки, назви устаткування, розміщеного за дверима, інвентарний номер установки та схеми електричних з'єднань. На всіх комутаційних апаратах повинні бути написи з назвою об'єкта, що вмикається.
6.4. Корпуси РУ і КТП повинні бути надійно з'єднані неізольованим проводом (шиною, смугою тощо) із заземлювальним проводом лінії електропередачі. Місця приєднання корпусів комірок до заземлювального проводу лінії електропередачі та місцевого заземлення повинні бути чітко позначені.
6.5. Освітлювальна апаратура КТП і РУ повинна монтуватися так, щоб забезпечувалось її безпечне обслуговування, у тому числі заміна ламп.
Улаштування освітлення КТП і РУ не є обов'язковим. Якщо його немає, в інструкціях для працівників, які обслуговують РУ і КТП, повинні бути зазначені способи освітлення під час оглядів (ремонтів) у темний час доби.
6.6. Установлення КТП і ПП повинно здійснюватись на відстані не більше ніж 10 м від опори, до якої приєднується повітряний ввід, і на одному горизонті з гірничими машинами.
В окремих випадках під час спорудження з'їздів і роботи на перевантажувальних пунктах допускається розташування ПП на різних горизонтах (уступах) з працюючими екскаваторами за умови створення безпечних умов для огляду кабелю.
Підключення до однієї проміжної або кутової опори двох КТП або двох ПП забороняється.
До однієї кінцевої опори може бути підключено не більше двох ПП або трьох КТП, або одного ПП і двох КТП. На них повинні бути нанесені написи із зазначенням гірничих машин, що живляться.
Живлення двох екскаваторів від одного ПП не допускається.
Безпосереднє приєднання кабелів до ліній електропередачі без ПП забороняється.
У разі встановлення пересувних КТП у ПЛ (без кабельної вставки) застосування ПП необов'язково.
6.7. Під час експлуатації КТП і РУ необхідно обов'язково дотримуватись графіка технічного обслуговування і ремонту, який складається особою, що відповідає за електрогосподарство, та затверджується керівником підприємства.
Усі зміни в графіках вносяться за погодженням технічного керівника кар'єру з дотриманням регламенту та періодичності, передбачених системою технічного обслуговування і ремонту на підприємстві.
6.8. Під час технічного обслуговування і ремонту ПП повинні виконуватися такі роботи:
щозмінний зовнішній огляд (без відключення їх від мережі) - машиністами екскаваторів, які в разі виявлення несправностей зобов’язані негайно повідомити про це особу, що здійснює технічне керівництво гірничими роботами у зміні, а також енергетика зміни (енергодиспетчера);
щомісячний огляд ПП - електротехнічними працівниками за розпорядженням під керівництвом енергетика дільниці;
поточний ремонт ПП - раз на два місяці;
капітальний ремонт ПП - раз на п'ять років.
6.8.1. Під час проведення щозмінного зовнішнього огляду ПП перевіряють:
цілісність конструкції корпусу і міцність його кріплення на полозках;
справність і кріплення огородження конструкції повітряного вводу;
справність дверних замків;
надійність ущільнення і кріплення кабелю у ввідному пристрої;
надійність встановлення і відхилення корпусу від вертикального положення;
надійність контактів заземлення корпусу і наявність або відсутність пошкоджень заземлювального провідника.
У такому самому обсязі огляд здійснюється машиністом екскаватора після кожного пересування ПП і проведення вибухових робіт. У цьому разі працівники дільниці, які обслуговують електротехнічні об'єкти, вимірюють величину опору заземлення.
За наявності несправностей включення екскаватора до роботи забороняється.
Результати огляду заносять в агрегатну книгу екскаватора (оперативний журнал).
Машиністи екскаваторів зобов'язані повідомляти енергетика зміни (енергодиспетчера) про аварійні відключення вимикачів ПП.
6.8.2. Працівники дільниці, які обслуговують електротехнічні об'єкти, повинні щомісяця проводити огляд ПП, а також виконувати такі роботи:
передбачені щозмінним оглядом;
перевірку контактних з'єднань електричних кіл;
перевірку кріплення апаратури, трансформаторів струму і напруги;
зовнішній огляд стану і кріплення опорних і прохідних ізоляторів;
перевірку вимикача і трансформатора напруги;
перевірку величини опору заземлення.
6.8.3. Під час поточного ремонту виконуються:
роботи, передбачені щомісячним оглядом;
зовнішній огляд і очищення від пилу та бруду усіх вузлів вимикача, роз’єднувача, трансформаторів струму і напруги, ізоляційних елементів ПП;
регулювання положень ножів роз’єднувача і очищення їх;
перевірка наявності слідів нагріву струмовідних частин, контактів і трансформаторного заліза, а також витікання ізоляційної маси в трансформаторах струму;
перевірка стану і регулювання приводних механізмів вимикача і роз’єднувача, змазування частин приводу вимикача і шарнірних з'єднань приводу роз’єднувача, що труться;
перевірка функціонування вимикача;
перевірка світлової сигналізації;
огляд і регулювання механічних блокувань;
перевірка механічної міцності усіх конструктивних вузлів ПП;
зовнішній огляд закладення кабелю, вимірювання опору ізоляції між жилами кабелю;
випробування ізоляції обмоток трансформатора напруги і трансформаторів струму;
вимірювання і регулювання ходу рухомої частини вимикача;
перевірка працездатності максимально струмового захисту і захисту від однофазних замикань на землю.
6.8.4. Під час капітального ремонту необхідно виконати:
роботи, передбачені поточним ремонтом;
перевірку технічного стану вимикача із заміною зношених деталей;
перевірку ошиновки з очищенням контактів;
ремонт і заміну (за необхідності) сигнальної апаратури, кіл вторинної комутації, трансформаторів струму і напруги;
налагодження пристроїв захисту, сигналізації та блокувальних пристроїв;
ремонт корпусу ПП, огорожі і стояку повітряного вводу;
фарбування струмопровідних і заземлювальних шин, конструкції високовольтного роз’єднувача і корпусу ПП.
6.8.5. Особа, відповідальна за електропостачання кар'єру, зобов'язана вибірково оглядати ПП не рідше одного разу на місяць.
6.9. Секційні пристрої ПЛ оглядаються особою, яка відповідає за електропостачання дільниці, не рідше одного разу на два місяці та після кожного пересування з вимірюванням перехідного опору заземлення.
Плановий ремонт секційних пристроїв проводиться не рідше одного разу на рік.
Особа, відповідальна за електропостачання кар'єру, зобов'язана вибірково оглядати секційні пристрої не рідше одного разу на шість місяців.
6.10. Огляд КТП без відключення від мережі напругою вище 1000 В щозміни проводиться машиністами обладнання, що підключене до КТП, або спеціально уповноваженими особами. У разі живлення від КТП декількох споживачів огляд здійснюється працівниками, призначеними особою, у підпорядкуванні якої перебувають КТП.
6.10.1. Під час проведення огляду необхідно перевірити:
цілісність конструкції корпусу та міцність його кріплення на полозках;
справність огорожі конструкції вводу та цілісність опорних і прохідних ізоляторів (візуально);
справність механічних блокувань і дверних замків;
наявність пломби на реле захисту від витоків струму;
спрацьовування автомата вводу на стороні низької напруги під час перевірки дії захисту від витоків струму (журнал перевірки захисту повинен зберігатися у КТП);
справність механізмів включення автоматичних вимикачів на стороні низької напруги;
надійність контактів заземлення і відсутність обривів заземлювального проводу;
надійність кріплення кабелів, що відходять.
За наявності несправностей в КТП включення бурових верстатів та інших механізмів, що живляться від цієї КТП, забороняється. Про виявлені несправності машиніст зобов'язаний негайно повідомити особу, що здійснює технічне керівництво гірничими роботами в зміні, а також енергетика зміни (енергодиспетчера).
6.10.2. У тому самому обсязі здійснюється огляд після кожного переміщення КТП.
6.10.3. Огляд КТП не рідше одного разу на місяць здійснюється працівниками під керівництвом особи, яка відповідає за електропостачання дільниці, за її розпорядженням. Під час щомісячного огляду КТП з повним відключенням від мережі необхідно виконувати:
роботи, передбачені щозмінним оглядом;
усунення течі, доливання або заміну трансформаторного масла, відбір проб для аналізу;
очищення від пилу та бруду ізоляторів і корпусів трансформаторів;
регулювання роз’єднувача і механічних блокувальних пристроїв;
підтяжку контактів електричних з'єднань заземлювального кола;
детальний огляд опорних і прохідних ізоляторів повітряного вводу і їх заміну у разі потреби.
6.10.4. Ремонт КТП здійснюється не рідше одного разу на рік.
6.10.5. Перевірка апаратури захисту від витоків струму на відповідність паспортним даним і загального часу відключення від мережі повинна здійснюватися один раз на шість місяців на місці установки.
6.10.6. Особа, яка відповідає за електропостачання кар'єру, зобов'язана перевіряти КТП вибірково не рідше одного разу на шість місяців.
6.11. КРП, якщо не запроваджено постійне чергування, оглядають за розпорядженням із записом в журналі обліку робіт за нарядами та розпорядженнями працівники, які обслуговують електротехнічні установки, не рідше одного разу на місяць (не менше ніж два працівники, один з яких повинен мати групу з електробезпеки не нижче IV, а інші - не нижче III).
6.11.1. Під час огляду КРП перевіряють:
стан опорних і прохідних ізоляторів, рівень і відсутність течі масла в масляних вимикачах;
справність механічних блокувальних пристроїв (візуально);
наявність вимірювальних приладів і апаратури, що входять до комплекту комірки;
відсутність проникнення води всередину комірки;
надійність контакту в місці приєднання заземлювальних провідників; наявність і стан засобів індивідуального і протипожежного захисту.
6.12. Поточний ремонт КРП проводиться не рідше двох разів на рік, під час якого виконуються:
роботи, передбачені щомісячним оглядом;
регулювання приводів масляних вимикачів і роз’єднувачів;
перевірка технічного стану масляних вимикачів;
перевірка контактних з'єднань електричних кіл;
перевірка релейного захисту;
очищення від пилу і бруду ізоляторів.
6.13. Капітальні ремонти устаткування КРП проводяться не рідше одного разу на п'ять років.
6.14. За несвоєчасний огляд, ремонт і якість ремонту КРП відповідає особа, яка стежить за електропостачанням кар'єру.
6.15. За несвоєчасне виведення КРП на ремонт відповідно до графіка технічного обслуговування і ремонту відповідає особа, яка здійснює технічне керівництво гірничими роботами в кар'єрі.
6.16. За несвоєчасність оглядів і ремонтів ПП, секційних пристроїв лінії електропередачі і КТП відповідають керівники дільниць (цехів) кар'єру.
6.17. Матеріали з результатами технічного обслуговування і ремонтів, виконаних під керівництвом осіб, які відповідають за електропостачання дільниць (цехів) кар'єру, передаються особі, відповідальній за електропостачання кар'єру, для реєстрації в паспортних картах або журналах. У цих самих документах реєструють дані оглядів, виконаних під керівництвом особи, відповідальної за електропостачання кар'єру.
VІІ. Кар'єрні повітряні лінії електропередачі
7.1. Вимоги цього розділу поширюються на ПЛ, що споруджуються в кар'єрі і на відвалах (далі - внутрішньокар'єрні ПЛ).
7.2. Спорудження (перебудова) пересувних ПЛ повинно здійснюватись відповідно до вимог цих Правил, НПАОП 0.00-1.24-10 і відповідно до проекту траси, затвердженого технічним керівником робіт у кар'єрі.
7.3. Облік пересувних ПЛ повинен вестись окремо від стаціонарних ПЛ.
7.4. У разі потреби передбачається секціонування внутрішньокар'єрних ПЛ. Місця установлення секційних пристроїв обираються особою, відповідальною за електропостачання кар'єру.
7.5. Відстань від нижнього фазного проводу ПЛ напругою до 35 кВ на уступі до поверхні землі за максимального провисання проводів повинна бути залежно від району її проходження не менше:
на поверхні кар'єрних і природних відвалів - 6 м;
у місцях, важкодоступних для людей і недоступних для наземного транспорту - 5 м;
на укосах уступів - 3 м.
7.6. Відстані у разі перетину або зближення повітряних ліній електропередач з автодорогами, залізницями і до найближчих частин будівель повинні бути не менше, наведених у додатку 1 до цих Правил.
7.7. Для пересувних внутрішньокар'єрних ПЛ повинні застосовуватися алюмінієві проводи.
Для кар'єрів, розташованих у районах зі швидкістю вітру більше ніж 20 м/с або з товщиною обледеніння 10 мм і більше, можуть застосовуватися сталеалюмінієві проводи.
Переріз проводів для пересувних ПЛ напругою до 1000 В і вище береться за розрахунком, але не більше ніж 120 мм-2 - для алюмінієвих і 95 мм-2 - для сталеалюмінієвих.
7.8. Мінімальний переріз проводів кар'єрної ПЛ напругою до 1000 В: алюмінієвих - 16 мм-2, сталеалюмінієвих - 10 мм-2.
7.9. Мінімальний переріз проводів кар'єрної ПЛ напругою вище 1000 В: алюмінієвих - 25 мм-2; сталеалюмінієвих - 16 мм-2.
7.10. Відстань між пересувними опорами не повинна перевищувати 50 м. У разі улаштування поперечних ПЛ (спуск з уступу на уступ) відстань між опорами визначається за проекцією лінії на горизонтальну площину, яка не повинна перевищувати 40 м.
7.11. Опори та їх основи внутрішньокар’єрних ПЛ повинні бути виготовлені відповідно до типових проектів.
Для виготовлення стояків пересувних опор необхідно застосовувати деревину не нижче III сорту. Діаметр колод біля верхнього відрубу для елементів основи опор повинен бути не менше ніж 16 см. Виготовлення "свічок" пересувної опори здійснюється тільки з однієї колоди. У разі потреби підвищення міцності пересувних опор дозволяється їх виготовляти з металу.
7.12. Для забезпечення стійкості кутових (кінцевих) опор і опор, що обмежують прогін спуску з уступу на уступ, під час установки їх на спланований майданчик необхідно застосовувати інвентарні залізобетонні вантажі масою не менше 1000 кг.
Для проміжних опор сумарна маса інвентарних вантажів повинна бути не менше 550 кг.
У разі неможливості застосування інвентарних вантажів стійкість пересувних опор забезпечується улаштуванням тросових відтяжок, які виконуються відповідно до типових проектів.
7.13. Не вимагається застосування інвентарних вантажів або тросових відтяжок для опор з металевою основою розмірами не менше 3,6x3,0 м і масою не менше 1,3 т або залізобетонною основою масою не менше 3 т.
7.14. На стаціонарних опорах ПЛ допускається сумісна підвіска:
проводів ПЛ-6 (35 кВ) і магістрального заземлювального провода;
проводів ПЛ-6 (10 кВ), проводів освітлювальної мережі, проводів релейного захисту магістрального заземлювального провода.
Водночас необхідно дотримуватись таких умов:
проводи ПЛ високої напруги повинні бути розташовані вище від проводів ПЛ низької напруги;
відстань між проводами різних напруг обирають відповідно до вимог для ПЛ високої напруги;
кріплення проводів ПЛ низької напруги на штирьових ізоляторах повинно бути подвійним.
На пересувних опорах сумісна підвіска проводів ПЛ напругою до 1000 В і вище забороняється.
7.15. Найменшу відстань між проводами ПЛ із штирьовими ізоляторами обирають відповідно до таблиці 2.5.14 ПУЭ.
Монтаж заземлювального проводу проводять на опорі нижче проводів ПЛ на відстані не менше 0,8 м.
7.16. Траси пересувних ПЛ, що споруджуються або перебудовуються, плануються маркшейдером відповідно до проекту, а виконавцю робіт видають план траси. Якщо траса має перепади висот, то на ці місця маркшейдерська служба надає профіль траси.
Відповідальними за підготовку траси під ПЛ, розставляння опор, ПП та КТП є керівники гірничих робіт на дільницях. До всіх місць встановлення опор повинен бути забезпечений під'їзд. Роботи на ПЛ, пов’язані з їх перебудовою, подовженням або укорочуванням, виконуються за заявкою особи, яка здійснює керівництво гірничими роботами на дільниці. У заявці зазначаються:
місце виконання робіт;
номери опор, на яких виконується робота;
зміст роботи.
7.17. Монтаж, демонтаж, транспортування пересувних опор здійснюють за допомогою спеціально обладнаних механізмів (опоровозів) на базі бульдозерів, вантажопідіймальних кранів або автосамоскидів.
Працівники, що виконують зазначені операції, повинні пройти навчання з охорони праці згідно з НПАОП 0.00-4.12-05.
Відстань по горизонталі від крайніх проводів ПЛ, якщо вони перебувають у невідхиленому положенні, до найближчих будівель і споруд (охоронна зона) повинна бути не менше 10 м для ПЛ напругою до 20 кВ, 15 м - для ПЛ напругою 35 кВ і 20 м - для ПЛ напругою 110 кВ.
7.18. Засоби механізації робіт з монтажу (демонтажу) опор пересувних ПЛ повинні бути закріплені за особами, відповідальними за експлуатацію електротехнічних об'єктів.
Кількість засобів механізації визначається з розрахунку: один лінійно-монтажний механізм на п'ять екскаваторів, або на 10 КТП, або на один гірничо- транспортний комплекс; на кожні 10 лінійно-монтажних механізмів - один резервний.
У разі більшого обсягу робіт, що виконуються одночасно, кількість необхідних механізмів забезпечується керівництвом гірничих дільниць. Навантаження (розвантаження) опор вручну не допускається.
7.19. Транспортування опор за допомогою опоровоза після їх закріплення у транспортному положенні здійснюється під керівництвом супровідної особи. Опоровоз до місця розвантаження прямує за супровідником на відстані від нього не менше ніж 10 м. Водій опоровоза повинен мати постійний візуальний зв'язок із супровідною особою.
7.20. Установлення опори на місце виконується за командою супровідника. Опори пересувних ПЛ установлюються на сплановані майданчики, при цьому необхідно обов'язково забезпечити повне прилягання основи опори до ґрунту.
7.21. Рух опоровоза через залізничні переїзди, що охороняються, проводиться з дозволу чергового по переїзду, а через ті, що не охороняються, - за сигналом супровідної особи, яка дозоляє переїзд. Супровідна особа повинна пройти спеціальний інструктаж і знати способи подачі сигналів машиністу локомотива відповідно до вимог Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2000 № 120, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.06.2000 за № 340/4561 (НПАОП 60.1-1.48-00).
7.22. Удень допускається транспортування опор у вертикальному положенні трактором (бульдозером), обладнаним запобіжним пристроєм, по розчищеній горизонтальній, спланованій поверхні. Транспортування опор у вертикальному положенні по похилій поверхні допускається відповідно до спеціального проекту організації робіт, затвердженого технічним керівником робіт кар'єру.
Довжина буксирувального троса під час транспортування бульдозером опор у вертикальному положенні повинна бути не більше ніж 3 м між основою опори та причіпним пристроєм.
Транспортування опор у вертикальному положенні забороняється:
у разі перебування людей ближче ніж 15 м від опори;
за наявності на опорі проводів, що звисають;
під лініями та ближче ніж 10 м від діючих ПЛ;
якщо несправні основи, елементи кріплень опори та підгнила деревина.
7.23. Підйом на опору і монтаж проводів дозволяється після забезпечення стійкості опори на місці її встановлення.
7.24. Натягування проводу здійснюється вручну. Натягувати провід на пересувних опорах за допомогою механізмів забороняється.
7.25. З'єднувати проводи у прогонах необхідно відповідно до затвердженого паспорта, способом, що забезпечує їх надійність і достатню міцність. У прогонах перетину фазні проводи та заземлювальний провід не повинні мати з'єднань. Кріплення проводів виконують подвійним, за винятком переходів через призабійні автошляхи, де кріплення допускається на одному ізоляторі. Кількість з'єднань проводів на ПЛ, що не перетинаються, не регламентується.
7.26. Під час підготовки до проведення масових вибухів у кар’єрі обов'язково визначають зону дії вибухової хвилі на внутрішньокар'єрні пересувні ПЛ і електроустановки. Зазначену зону позначають на суміщеному плані гірничих робіт дільниці кар'єру і передають його не пізніше ніж за три дні до вибуху особі, яка відповідає за електропостачання кар'єру, і начальникам гірничих дільниць, на яких проводяться вибухові роботи.
7.26.1. На підставі зазначеного документа керівники гірничих робіт на дільницях спільно з особою, відповідальною за електропостачання кар'єру, складають план-графік підготовки до вибуху і усунення його наслідків. План-графік затверджує технічний керівник робіт кар'єру і доводить його до відома всіх посадових осіб, які беруть участь у роботі, за добу до вибуху.
7.26.2. План-графіком визначається:
обсяг робіт з демонтажу ліній;
розстановка лінійних бригад і лінійно-монтажних машин;
особи, відповідальні за безпечне виконання робіт і справність лінійно-монтажних машин;
час початку і закінчення підготовчих робіт;
місця укриття лінійно-монтажних машин на час вибуху;
порядок допуску працівників до виконання відновлювальних робіт;
мінімально необхідний обсяг відновлювальних робіт і час їх закінчення.
7.27. Перед вибухом за розпорядженням технічного керівника робіт на кар'єрі повинні бути вимкнені всі внутрішньокар'єрні ПЛ, що перебувають у зоні дії вибуху, незалежно від виду струму та напруги. Вибухові роботи проводяться (з урахуванням проведення відновлювальних робіт) у світлий час доби. У разі необхідності продовження відновлювальних робіт у темну пору доби повинна бути забезпечена освітленість на місці їх проведення відповідно до вимог додатка 3 до НПАОП 0.00-1.24-10.
7.28. Монтаж (демонтаж), транспортування і кріплення опор пересувних внутрішньокар'єрних ПЛ за допомогою лінійно-монтажних машин (вантажопідіймальних кранів) необхідно проводити відповідно до письмового наряду на зміну особи, відповідальної за безпечне виконання робіт у зміні, з обов'язковою його реєстрацією у книзі видачі нарядів та ознайомлення із заходами безпеки всього складу бригади.
7.29. Під час монтажу (демонтажу) проводів через залізницю або контактну мережу рух потягів повинен бути припинений, силова, освітлювальна, контактна мережі - вимкнені. Перегін необхідно закрити і в чергового по залізничній станції або посту зробити відповідний запис про закриття перегону, а на залізничних коліях виставити сигнальників.
Роботи повинні проводитися відповідно до спеціальної інструкції, яка узгоджена з особою, що відповідає за обслуговування контактної мережі. На місці виконання робіт контактна мережа повинна бути надійно заземлена заземлювальними штангами.
7.30. Під час монтажу проводів через автомобільну дорогу в наряді на роботи необхідно зазначити заходи, що забезпечують сигналізацію про закриття проїзду для автомобілів. Керівництво кар'єру зобов'язане офіційно повідомити осіб, які відповідають за автоперевезення, про закриття проїзду через дороги в місці робіт до їх початку.
7.31. Забороняється розміщувати на трасі ПЛ штабелі корисних копалин, шпал і рейок, відвали породи, а також складувати інші матеріали.
7.32. Огляд стану пересувних внутрішньокар'єрних ПЛ повинен проводитися:
змінним керівництвом гірничих робіт на дільницях - щозміни;
особами, що відповідають за електропостачання дільниць і здійснюють керівництво гірничими роботами на дільницях у межах цих дільниць, - щотижня;
особами, відповідальними за електропостачання кар'єру, і технічним керівником робіт на кар'єрі або його заступником з гірничих робіт - щомісяця (вибірково).
7.33. Усі недоліки, виявлені під час будь-яких видів оглядів ПЛ або робіт, записують у журнал обходів та оглядів ПЛ, а у разі аварійної ситуації - повідомляють особі, яка відповідає за електропостачання кар'єру в зміні, телефонограмою із зазначенням прізвища та посади того, хто передав. Особа, відповідальна за електрогосподарство кар'єру, визначає форму та порядок ведення журналу обходів та оглядів ПЛ і перелік осіб, відповідальних за його ведення та усунення дефектів, виявлених під час обходів та виконання робіт.
Якщо під час огляду виявлено, що стан ПЛ є загрозливим для безпеки працівників або може призвести до порушення безперебійності електропостачання, то працівник, що виявив загрозу, повинен вжити всіх необхідних заходів згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98 до негайного відключення ПЛ і усунення недоліків.
7.34. Під час огляду пересувних внутрішньокар'єрних ПЛ перевіряють:
безпечні габарити ліній (візуально);
відсутність розбитого фарфору, обпалень, тріщин ізоляторів, стан кріплення проводу на ізоляторах (візуально);
відсутність обривів проводів, слідів оплавлення на проводах, накидів на фазних і заземлювальних проводах (візуально);
стану опор, цілісність кріплень елементів основи вантажів і відтяжок без підіймання на опору;
відсутність сплетення проводів під час вітру;
наявність і стан плакатів безпеки та інших постійних знаків безпеки на опорах.
7.35. Позачергові огляди проводяться за вказівкою особи, відповідальної за електропостачання кар'єру, а також під час ожеледиці, сильних вітрів (понад 15 м/с), після відключення лінії від пристроїв захисту, проведення вибухових робіт і після грози.
7.36. Порядок оглядів ПЛ після їх відключення від пристроїв захисту, а також під час вітру та ожеледиці визначається особою, відповідальною за електропостачання кар'єру.
7.37. На кар'єрі повинен постійно бути незмінний аварійний запас проводу, ізоляторів і опор з розрахунку аварійної заміни 10 % пересувних ліній за протяжністю.
7.38. Кожен кар'єр повинен бути забезпечений матеріалами для виконання лінійних робіт відповідно до затверджених нормативів.
7.39. Бригади, які ремонтують (перевлаштовують) пересувні ПЛ, повинні мати у своєму складі не менше двох працівників і бути забезпечені необхідним інструментом, захисними засобами та засобами механізації, зокрема:
кігтями монтерськими або лазами не менше двох пар на бригаду (якщо неможливо виконувати роботи з автовишки);
запобіжними поясами з карабінами - не менше двох на бригаду;
діелектричними рукавичками - по одній парі на кожного члена бригади (2 пари резервні на кожні 10 пар);
покажчиками напруги - не менше одного на бригаду (для кожної з напруг);
штангами оперативними - не менше однієї на бригаду (для кожної з напруг);
штангами для накладення переносних заземлень у комплекті із заземленням - не менше двох пар на бригаду;
мегаомметром на напругу 2500 В - не менше одного на бригаду (обов'язково один як аварійний резерв);
біноклем з 5-кратним збільшенням - не менше одного на бригаду;
сумками з монтерським інструментом - по одній на кожного члена бригади;
однією автовишкою для робіт на залізобетонних, металевих і двопровідних ПЛ 6 - 35 кВ і трьома опоровозами для перевезення пересувних опор на 30 км ПЛ.
Біноклями повинні бути забезпечені також працівники, які оглядають лінії.
7.40. Ремонтні бригади та їх інвентарний інструмент повинні перевозитися за допомогою спеціально обладнаних лінійно-монтажних машин.
7.41. За своєчасний огляд ПЛ і усунення неполадок відповідають особи, які здійснюють керівництво гірничими роботами на дільницях, забезпечують електропостачання дільниць, а також технічний керівник робіт на кар'єрі. Особи, відповідальні за електропостачання кар'єру, відповідають за якість ремонтних, монтажних (демонтажних) робіт на пересувних внутрішньокар'єрних ПЛ.
7.42. Забороняється виконання верхолазних робіт на опорах ПЛ під час швидкості вітру більше ніж 15 м/с.
VІІІ. Гнучкі кабелі у гумовій оболонці
8.1. Для живлення пересувних електроспоживачів кар'єрів (екскаваторів, гірничотранспортних комплексів, бурових верстатів та інших гірничих машин) дозволяється застосовувати гнучкі кабелі в гумовій оболонці.
Дозволяється також застосовувати гнучкі кабелі, виготовлені відповідно до технічних умов, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку. У технічних умовах повинна бути зазначена придатність цих кабелів для живлення зазначених гірничих машин.
Застосування гнучких кабелів імпортних марок допускається за наявності свідоцтва про визнання чинності його сертифіката відповідності.
8.2. Для живлення стаціонарних установок повинні застосовуватися кабелі та ізольовані проводи відповідно до вимог ПУЭ.
8.3. Транспортування та зберігання кабелів повинні проводитися відповідно до вимог заводу-виробника.
8.4. Гнучкий кабель, що живить пересувні кар'єрні електроустановки, повинен прокладатися так, щоб унеможливити його примерзання, ударяння і розчавлювання уламками гірничої маси, наїзду на нього транспортних засобів.
8.5. У місцях перетину із залізничними коліями і автодорогами кабель повинен бути захищений від пошкоджень прокладанням його в трубах, коробах, жолобах тощо. Розміри захисних пристроїв повинні перевищувати ширину залізничних колій або доріг не менше ніж на 2,0 м в кожний бік.
8.6. Кабелі, що перебувають в зоні вибухових робіт, повинні бути переміщені на час вибуху в безпечне місце або захищені від пошкодження будь-яким способом.
8.7. На обводнених ділянках кабель повинен бути піднятий на підставки, відстань між якими не повинна перевищувати 10 м, і бути розташований над поверхнею води на висоті не менше ніж 0,3 м.
8.8. У механізмах, не забезпечених кабелеприймальним барабаном або пристроєм для переміщення кабелів, надлишок кабелю повинен бути розкладений на вирівняному майданчику поза робочою зоною механізму петлями, з відстанню в світлі між сусідніми гілками не менше 0,2 м.
Перевозити гнучкі кабелі дозволяється на автомашинах, обладнаних кабельними барабанами. Під час намотування кабелю на барабан його підтягування волочінням не дозволяється.
8.9. Щоб уникнути висмикування з ввідного пристрою електроспоживачів кабель повинен бути закріплений пристосуванням, що забезпечує радіус вигину на виході не менше п'яти - шести діаметрів кабелю.
8.10. Усі роботи з кабелем (ремонт, з'єднання, випробування підвищеною напругою, підключення, відключення) повинні проводитися працівниками відповідної кваліфікації згідно з вимогами цих Правил і НПАОП 40.1-1.21-98.
8.11. Виконання робіт на кінцевих закладеннях, ремонт і з'єднання кабелю в умовах кар'єру допускаються тільки після виконання організаційно-технічних заходів у ПП та від'єднання його у ПП і від споживача, розрядження від залишкових зарядів і електрорушійної сили, що генерується синхронними електродвигунами, шляхом накладення переносного заземлення.
8.12. Забороняється переміщення кабелю, що перебуває під напругою, за допомогою механізмів (крім ділянки, що визначається відповідно до довжини стріли екскаватора).
Переміщення кабелю, що перебуває під напругою, дозволяється вручну з обов'язковим використанням діелектричних рукавичок або спеціальних пристроїв з ізольованими рукоятками.
8.13. Забороняється навантажувати гірничу масу екскаватором, якщо її переносять ковшем через кабель. У разі виробничої необхідності керівництвом кар'єру може бути дозволено зазначене навантаження на строк не більше доби за умови надійного захисту кабелю в зоні роботи екскаватора.
8.14. Огляди кабелів, що живлять пересувні електроспоживачі кар'єру, здійснюються:
машиністами (помічниками машиністів) екскаваторів (гірничо-транспортних комплексів), бурових верстатів та інших машин щозміни;
працівниками, що експлуатують електротехнічні об'єкти, під керівництвом особи, відповідальної за електропостачання дільниці, - щомісяця.
8.14.1. Під час щозмінного огляду кабелю перевіряють правильність його прокладення по трасі, відсутність розривів і тріщин на всю глибину, проколів і зрізів на маневровій ділянці (20 м від пристрою вводу), зминань від наїзду транспортних засобів або падіння брил породи та інших механічних пошкоджень його зовнішньої шлангової оболонки. Результати щозмінного огляду заносять в оперативний журнал. Про несправності кабелю повідомляється особі, відповідальній за електропостачання кар'єру в зміні.
8.14.2. До щомісячного огляду належать роботи, передбачені щозмінним оглядом, і огляд кінцевих розробок кабелю, під час якого перевіряються наявність тріщин (ознак старіння) на поверхні ізоляції струмопровідних жил, ступінь забруднення ізоляційних проміжків кінцевих розробок.
Результати щомісячного огляду заносяться в журнал дефектів та неполадок кабелів.
8.15. Перед введенням в експлуатацію кабелю на кінцях його повинні бути виконані кінцеві розробки, що включають розробки шланга, ізоляції основних жил, напресовування (напаювання) наконечників або підготовку кінців жил під спеціальні затискачі.
8.16. Кінцеві розробки кабелю рекомендується виконувати за допомогою ізоляційної ремонтної гуми, електроізоляційних гільз або трубок з кремнійорганічної гуми.
8.17. Розробки основних жил повинні запобігати:
їх перекриттю за напруги не менше номінальної лінійної, а також під час можливих внутрішніх перенапружень;
коронним розрядам на кожній жилі і між жилами за напруги не менше номінальної лінійної;
зменшенню опору ізоляції нижче допустимого;
потраплянню вологи та пилу всередину кабелю.
8.18. Довжина жил у кінцевих розробках визначається конструкцією і розмірами пристрою вводу електроустаткування, розташуванням у ньому приєднувальних шпильок і повинна бути не менше ніж 350 мм.
Радіус вигину ізольованих жил у пристроях вводу повинен бути по можливості максимальним.
Кріплення кабелю у пристрої вводу повинне унеможливлювати дотик ізольованих частин струмопровідних жил одна до одної, до струмопровідних і заземлювальних частин.
8.19. Кінцеві розробки і ремонт кабелю здійснюються відповідно до інструкції з його експлуатації.
8.20. Перед введенням в експлуатацію кабель з кінцевими розробками як новий, так і відремонтований, повинен бути випробуваний підвищеною напругою.
8.20.1. Ізоляція нового кабелю на напругу вище ніж 1000 В з кінцевими розробками кабелю, що перебувають в експлуатації, а також відремонтованого, повинна витримувати випробувальну напругу не нижче двократної номінальної випрямленого струму протягом 5 хв.
8.20.2. Періодичні випробування кабелів проводяться не рідше одного разу на рік. Під час періодичних випробувань кабелю перевіряють цілісність його як силових, так і заземлювальної жил та екрануючого обплетення за його наявності. У разі виявлення обривів кабель експлуатувати не дозволяється.
8.20.3. Ізоляція нового і відремонтованого кабелю з кінцевими закладеннями на напругу до 1000 В повинна витримувати випробувальну напругу не нижче 2500 В протягом 1 хвилини.
8.21. Результати випробувань ізоляції і стан конструктивних елементів кабелю повинні фіксуватися в журналі дефектів та неполадок кабелів. Кожен кабель, що перебуває в експлуатації, повинен мати спеціальні, надійно закріплені на кінці і на початку кабелю бирки з номером. У журнал заносять дані про стан нового кабелю і результати його подальших ремонтів і випробувань. У цьому журналі робиться відмітка про виведення кабелю з експлуатації (списання).
Форма журналу дефектів та неполадок кабелів визначається особою, відповідальною за електропостачання кар'єру.
8.22. Під час підготовки екскаваторного кабелю до випробування необхідно:
відключити кабель від мережі, від'єднати кабель від ПП і екскаватора та розрядити відповідно до вимог розділу ХІ цих Правил;
установити плакати безпеки і виставити контрольні пости уздовж траси кабелю;
оглянути шлангову оболонку для виявлення зовнішніх пошкоджень і подальшого ремонту;
ретельно оглянути кінцеві розробки для контролю чистоти поверхні силових жил, у разі виявлення тріщин - провести переоброблення;
перевірити цілісність силових і заземлювальних жил, екрануючих обплетень, після чого заземлювальну жилу з'єднати з екрануючими обплетеннями (за їх наявності) на обох кінцях кабелю;
виміряти опір ізоляції силових жил мегаомметром на напругу 2500 В, після кожного вимірювання необхідно провести розрядження жили.
8.23. Випробувальна напруга прикладається по черзі до кожної жили кабелю. Дві інші жили, екрани і заземлювальна жила у момент випробування з'єднуються між собою і заземлюються. Підвищення випрямленої напруги здійснюється плавно зі швидкістю не більше ніж 0,5 кВ/с. У разі наближення до випробувальної напруги необхідно постійно стежити за струмом витоку. У разі зростання струму витоку або появи імпульсних поштовхів струму допускається збільшення випробувальної напруги на 0,5-2,0 кВ з метою пробою дефектної ділянки ізоляції.
8.24. Кабель вважається придатним до експлуатації, якщо під час його випробування не було пробою ізоляції. Зняття показів мікроамперметра проводиться на останній хвилині випробування.
8.25. Зняття випробувальної напруги здійснюється плавно. Після відключення випробувального апарату від мережі проводиться розрядження випробуваної жили за допомогою заземлювальної штанги.
8.26. Випробування гнучких високовольтних кабелів на номінальну напругу 6, 10 і 35 кВ підвищеною напругою здійснюється за нарядом не менше ніж двома працівниками, один з яких повинен мати групу з електробезпеки не нижче ІV, а інші - не нижче III. Випробування, що проводяться з використанням стендів, у яких струмопровідні частини закриті суцільними або сітчастими огородженнями, а двері забезпечені блокуванням, може виконувати один працівник із IV групою з електробезпеки у порядку поточної експлуатації. Вимірювання мегаомметром на 2500 В проводять за нарядом два працівники з IV і III групами з електробезпеки, а мегаомметром на 1000 В - два працівники з III і II групами з електробезпеки.
8.27. Визначення місця пошкодження кабелю в умовах кар'єру одним із методів (індукційним, акустичним, ємнісним, методом петлі або іншим) дозволяється проводити тільки після відключення кабелю від живильної мережі та розрядження залишкових електричних зарядів на землю.
8.28. Ремонт гнучких кабелів у гумовій оболонці для електропостачання гірничих машин (комплексів) та інших установок організовується так, щоб було забезпечено безаварійну роботу в міжремонтний період за умови дотримання правил експлуатації, мінімального строку ремонту, мінімальних трудових і матеріальних витрат на ремонт, облік кабелю, що перебуває в експлуатації та резерві.
8.29. На кожному підприємстві, що має в постійній експлуатації більше 2000 м гнучких кабелів у гумовій оболонці на напругу до 1000 В або більше 1000 м на напругу вище 1000 В, повинні бути обладнані спеціальні майстерні для ремонту кабелів, які відповідають вимогам ПУЭ.
8.30. Конструкція апаратів для вулканізації повинна відповідати вимогам безпечного виконання робіт працівниками, що виконують вулканізацію. Якщо немає інструкції з безпечного обслуговування апаратів для вулканізації - користування ними забороняється.
8.31. Кількість вулканізаційних з'єднань (паянь) повинна бути не більше п'яти на кожні 100 м кабелю.
ІX. Електричні машини та апарати
9.1. Електричні машини та апарати необхідно експлуатувати відповідно до вимог технічної документації заводів-виробників.
9.2. Перед пуском у роботу електричних машин (після тривалої їх зупинки) повинні бути проведені: зовнішній огляд, перевірка пускових пристроїв, перевірка стану підшипників і наявності в них мастила, вимірювання опору ізоляції обмоток електричних машин потужністю більше 50 кВт.
9.3. Випробування і вимірювання на електродвигунах повинні проводитися відповідно до таблиць 22 і 23 додатка 1 до ПТЕЕС.
9.4. У разі коли опір ізоляції нижче 0,1 МОм, сушіння проводиться зовнішнім нагрівом або продуванням сухого гарячого повітря (70-80 -°С). У якості нагрівачів можуть застосовуватися лампи розжарювання, електронагрівальні елементи, калориферні установки.
У разі коли опір ізоляції вище 0,1 МОм, сушіння проводять електричним струмом, підключивши обмотку якоря з котушками додаткових полюсів на знижену напругу, що становить 3 - 5 % від номінальної. Одночасно струм повинен становити 50 - 60 % від номінального. Послідовна обмотка збудження машини повинна обов'язково відключатися.
Умови вмикання електродвигунів змінного струму та машин постійного струму без сушіння зазначено в таблицях 22 і 23 додатка 1 до ПТЕЕС.
9.5. Електричні машини постійного струму необхідно оглядати щодоби. Під час оглядів необхідно стежити за чистотою поверхні колектора, відсутністю у ньому іскрінь, оплавлень, обгорянь, ослаблення пластин, станом щіткотримачів та щіток.
9.6. Зовнішній огляд станцій управління, пультів і шаф екскаваторів і бурових верстатів без зняття напруги повинен здійснюватися машиністом або електриком дільниці не рідше одного разу на зміну. Одночасно необхідно звертати увагу на стан контактів і реле, проводки, чистоту і стан контактів збірних шин і автоматів.
9.7. Під час проведення ПЗР необхідно перевіряти кріплення проводів, підтягати болти, контргайки на магнітних станціях і щитках керування.
9.8. Контакти головних контакторів повинні доторкатися по всій ширині і не повинні мати перекосу, рухомий контакт не повинен зачіпати під час руху іскрогасну камеру.
9.9. Очищення робочої поверхні контактів від оксидів, що з'являються на них, кульок розплавленого металу і забруднень необхідно проводити відповідно до інструкції з експлуатації.
9.10. Електричні машини і апарати, установлені на гірничих машинах та інших установках, повинні бути виконані відповідно до вимог ГОСТ 15150-69 "Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды". Підтримка працездатності електроустаткування повинна забезпечуватися шляхом організації системи ПЗР.
9.11. За функціонування системи ПЗР, ведення технічної документації та звітності, пов'язаної з цією системою, відповідають енергетики дільниць, головний енергетик кар'єру, які зобов'язані:
обґрунтовувати обсяг і зміст ПЗР електроустаткування для кожного типу гірничих машин або інших установок (водовідливів, дренажних шахт, конвеєрних ліній тощо), зважаючи на обсяг робіт з налагодження і випробування;
складати місячні та річні графіки ремонту електроустаткування;
складати заявки на матеріально-технічне постачання, постійно контролювати виконання цих заявок і стан резерву електроустаткування, який не повинен зменшуватися, запасних частин і матеріалів;
визначати трудомісткість ремонтів електроустаткування;
документально оформляти всі випадки невиконання ПЗР електроустаткування, пропонувати керівництву кар'єру притягати до відповідальності тих, хто не дотримувався графіка ПЗР.
9.12. За своєчасну зупинку машин (комплексів) та інших установок для виконання ПЗР електроустаткування і передачі електроустаткування в ремонт, за забезпечення ремонтних робіт підіймально-транспортними засобами і спеціально пристосованими майданчиками (приміщеннями) відповідають керівники гірничих робіт на дільницях.
9.13. За якість ремонту та його тривалість відповідають особи, що здійснюють експлуатацію електротехнічних об'єктів на дільницях, а також ПЗР на кар'єрі.
За правильну експлуатацію електроустаткування машин (комплексів) та інших установок відповідають керівники дільниць.
9.14. Для ПЗР електроустаткування гірничих машин (комплексів) та інших електроустановок у польових умовах кожен кар'єр повинен мати пересувні ремонтні майстерні на пневмоколісному або залізничному ходу залежно від конкретних гірничо-геологічних умов.
Кількість і тип транспортних засобів для пересувних майстерень визначаються кількістю гірничих машин, що одночасно перебувають у ремонті, чисельністю ремонтних працівників, інвентарним інструментом, пристосуваннями та строками ремонтів самих транспортних засобів.
9.15. Плавкі вставки запобіжників повинні калібруватися із зазначенням на клеймі номінального струму вставки. Клеймо ставиться заводом-виробником або електротехнічною лабораторією, що має відповідну ліцензію. Застосовувати некалібровані вставки забороняється.
9.16. Захист усіх елементів мережі споживачів, а також технологічне блокування вузлів виконується, щоб забезпечувався самозапуск електродвигунів відповідних механізмів.
9.17. Комутаційні апарати необхідно розташовувати якомога ближче до електричної машини в місцях, зручних для обслуговування, якщо за умовами економічності та витрат кабелю не потрібне інше розміщення.
