Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води

Примітки:

(1). Технологічні випробування необхідно проводити при діаметрі труб: до 60 мм - на загин навколо оправки або на роздачу; більше 60 мм до 108 мм - на роздачу або сплющування; більше 108 мм до 273 мм - на сплющування або загин смуги; більше 273 мм і з товщиною стінки до 25 мм - на загин смуги. Для труб, що використовуються у вальцьованих з'єднаннях, випробування на роздачу обов'язкові.

(2). Контроль механічних властивостей при випробуваннях на розтяг проводиться згідно з вимогами пунктів 9.9 і 9.14, а при випробуваннях на ударну в'язкість - пунктів 9.10 - 9.12.

(3). Нормовані показники і обсяг контролю труб повинні відповідати вказаним в НД. Додаткові види випробувань, що передбачені НД, вибираються конструкторською організацією. Вимоги, що передбачені в таблиці (знак +), але відсутні в чинній НД, виконуються виготовлювачем елементів трубопроводів.

(4). Контроль макроструктури проводиться для труб з товщиною стінки, що вказується в НД.

(5). Радіографічному, ультразвуковому або іншому рівноцінному контролю підлягають всі труби для трубопроводів I і II категорій.

(6). Дозволяється використання труб згідно з ГОСТ 8731-87; ГОСТ 8733-87, виготовлених із виливка методом пілігрімового прокатування при умові проведення суцільного ультразвукового контролю у виготовлювача.

(7). Труби малого діаметру (менше 20 мм) із сталі марок 12Х18Н10Т і 12Х18Н12Т згідно з ГОСТ 9941-81, ГОСТ 14162-79 і ТУ 14-3-796-79 допускаються для використання для трубопроводів відбору проб пари і води.

(8). Для експериментальних установок допускається використання труб зі сталі 12Х18Н10Т (ГОСТ 9941-81 і ГОСТ 14162-79) для температур до 630 град.C при умові виготовлення їх відповідно до технічних вимог ТУ14-3-460-75 для сталі 12Х18Н12Т.

* Для труб діаметром 530-820 мм.

Примітки:

1. Нормовані показники і обсяг контролю зварних труб повинні відповідати вимогам, вказаним в НД. Додаткові види випробувань, що передбачені в НД, вибираються конструкторською організацією. Вимоги, що передбачені в розділі 3 (знак +), але відсутні в чинній НД, виконуються виготовлювачем елементів трубопроводу.

2. Контроль механічних властивостей при випробуваннях на розтяг проводиться відповідно до пунктів 9.9 і 9.14, а при випробуваннях на ударну в'язкість - до пунктів 9.10 - 9.13.

3. Технологічні випробування необхідно проводити при діаметрі зварних труб: до 60 мм - на загин оправки або на роздачу; більше 60 мм до 108 мм - на роздачу або на сплющування; більше 108 мм до 152 мм - на сплющування; більше 152 мм до 530 мм - на сплющування або на загин смуги. Для зварних труб, що використовуються у вальцьованих з'єднаннях, проведення випробувань на роздачу обов'язкове.

4. Зварні шви підлягають радіографічному контролю або УЗК по всій довжині.

5. Механічні випробування на розтяг і на ударну в'язкість зварного з'єднання проводяться для труб діаметром 425 мм і більше.

Примітки:

(1). Круглий прокат, що використовується відповідно до пункту 9.25 цих Правил, допускається використовувати згідно з НД на прокат на умовах, зазначених у розділі 4, тобто виготовляти із тих же марок сталі, на ті ж параметри, при виконанні того самого контролю механічних властивостей (на розтяг і ударну в'язкість) і суцільного радіографічного контролю або УЗК. Якщо діаметр прокату більше 80 мм, то контроль механічних властивостей необхідно проводити на зразках тангенціального напрямку.

(2). Нормовані показники і обсяг контролю зварних труб повинні відповідати вимогам, вказаним в НД. Категорія, група якості поковок і додаткові випробування, передбачені НД, вибираються конструкторською організацією. Вимоги, передбачені в розділі 4 (знак +), але відсутні в чинній НД, виконуються виготовлювачем елементів трубопроводу.

(3). Контроль механічних властивостей при випробуваннях на розтяг проводиться відповідно до пунктів 9.9 і 9.14, а при випробуваннях на ударну в'язкість - відповідно до пунктів 9.10 - 9.12.

(4). Всі поковки деталей трубопроводів I і II категорій, що мають один із габаритних розмірів більше 200 мм і товщину більше 50 мм, підлягають радіографічному контролю або УЗК.

(5). Дозволяється використання поковок із сталей 20, 25 і 12Х1МФ згідно з ГОСТ 8479-70 (група II) при Dу < 100 мм без обмеження тиску; при температурах до 350 град.C для сталей 20 і 25 і до 570 град.C для сталі 12Х1МФ.

(6). Матеріал для поковок і штампувань з листової сталі повинен відповідати вимогам, що зазначені до листової сталі в розділі I додатка 2 Правил.

Примітки:

(1). Нормовані показники і обсяг контролю повинні відповідати тим, що вказані в НД. Група якості і додаткові види випробувань, що передбачені НД, вибираються конструкторською організацією. Вимоги, передбачені в розділі 5 (знак +), але відсутні в діючих НД, виконуються виготовлювачем елементів трубопроводу.

(2). Контроль механічних властивостей при випробуваннях на розтяг проводиться відповідно до пунктів 9.9 і 9.14, а при випробуваннях на ударну в'язкість - до пунктів 9.10 - 9.12.

(3). Виливки для трубопроводів I і II категорій підлягають радіографічному контролю, УЗК або іншому рівноцінному контролю. Обсяг контролю встановлюється технічними умовами на виливки. При цьому обов'язковому контролю підлягають кінці патрубків, що зварюються.

(4). Для виливків, що виготовляються згідно з вимогами ОСТ 108.961.03-79 зі сталі 25Л з товщиною стінки у позафланцевій частині до 55 мм, гранична температура їх використання встановлюється до 450 град.C.

Примітки:

(1). Нормовані показники і обсяг контролю повинні відповідати вказаним у стандартах. Категорії, групи якості і додаткові випробування, що передбачені стандартами, вибираються конструкторською організацією. Вимоги, що передбачені в розділі 6 (знак +), але відсутні в чинній НД, виконуються виготовлювачем елементів трубопроводу.

(2). Використання шпильок згідно з ГОСТ 1759.0-87 дозволяється до температури 300 град.C.

(3). Використання болтів дозволяється згідно з ГОСТ 20700-75 тиском до 3 МПа (30 кгс/кв.см) і температурі 400 град.C і з ГОСТ 1759.0-87 тиском до 3 МПа (30 кгс/кв.см і температурі 300 град.C. В інших випадках повинні використовуватись шпильки.

(4). Матеріал для гайок підлягає контролю тільки на твердість.

(5). Контроль механічних властивостей при випробуваннях на розтяг проводиться відповідно до пунктів 9.9 і 9.14, а при випробуваннях на ударну в'язкість - до пунктів 9.10 - 9.13.

(6). Матеріал шпильок, болтів із вуглецевих сталей зігдно з ГОСТ 380-88, що призначені для роботи при температурі вище 200 град.C, необхідно випробовувати на ударну в'язкість після механічного старіння.

(7). Гайки із напівспокійної і киплячої сталі допускається використовувати, якщо температура в приміщенні, де встановлено устаткування, більше 0 град.C. Згідно з ГОСТ 1759.4-87 і ГОСТ 1759.5-87 слід використовувати болти і шпильки зі сталі 20 класів міцності 4 або 5, зі сталей 30 і 35 - класів міцності 5 або 6; гайки зі сталей Ст3 і 20 - класу міцності 4, сталей 30 і 35 - класу міцності 5.

(8). Для шпильок, болтів із аустенітних сталей накатування різьби є припустимим при температурі середовища до 500 град.C.

Примітки:

1. Нормовані показники і обсяг контролю повинні відповідати вказаним в стандартах.

2. Використання чавуну Сч10 дозволяється із тимчасовим опором не нижче 120 МПа (12 кгс/кв.мм).

Примітка.

* При використанні вказаних матеріалів для деталей кріплення вони не підлягають зварюванню.

1. Однотипними зварними з'єднаннями є група зварних з'єднань, що мають такі спільні ознаки:

1.1. Спосіб зварювання.

1.2. Марка (сполучення марок) основного металу. В одну групу є припустимим об'єднувати зварні з'єднання, виконані з використанням різних зварювальних матеріалів однакових марок (сполучення марок).

1.3. Марка (сполучення марок) зварювальних матеріалів. В одну групу є припустимим об'єднувати зварні з'єднання, виконані з використанням різних зварювальних матеріалів, марки (сполучення марок) яких, згідно з технологією, можуть використовуватись для зварювання деталей з однієї і тієї ж сталі; електроди повинні мати однаковий вид покриття згідно з ГОСТ 9466-75 (основний, рутиловий, целюлозний, кислий).

1.4. Номінальна товщина деталей, що зварюються в зоні зварювання. В одну групу можна об'єднувати з'єднання з номінальною товщиною деталей в зоні зварювання в межах одного із наступних діапазонів:

до 3 мм включно;

більше 3 до 10 мм включно;

більше 10 до 50 мм включно;

більше 50 мм.

Для кутових, таврових з'єднань і з'єднань внапуск вказані діапазони відносяться до деталей, що приварюються; товщину основних деталей дозволяється не враховувати.

1.5. Радіус кривини деталей в зоні зварювання. В одну групу є припустимим об'єднувати зварні з'єднання деталей з радіусом кривини в зоні зварювання (для труб - з половиною зовнішнього номінального діаметра) в межах одного із наступних діапазонів:

до 12,5 мм включно;

більше 12,5 до 50 мм включно;

більше 50 до 250 мм включно;

більше 250 мм (включаючи плоскі деталі).

Для кутових, таврових з'єднань і з'єднань внапуск вказані діапазони відносяться до деталей, що приварюються; радіуси кривини основних деталей дозволяється не враховувати.

1.6. Вид зварного з'єднання (стикове, кутове, таврове, внапуск). В одну групу можуть бути об'єднані кутові, таврові з'єднання і з'єднання внапуск, крім кутових зварних з'єднань приварювання штуцерів (труб) до елементів котлів.

1.7. Форма підготовки кромок. В одну групу допускається об'єднувати зварні з'єднання з однією із наступних форм підготовки кромок:

з одностороннім обробленням крайок (кромок) і кутом їх скосу більше 8 град.;

з одностороннім обробленням крайок (кромок) і кутом їх скосу до 8 град. включно (вузьке розчищання);

з двостороннім обробленням крайок (кромок);

без оброблення крайок (кромок).

1.8. Спосіб зварювання кореневого шару:

на підкладці (підкладному кільці), що залишається;

на підкладці, що розплавляється;

без підкладки (вільне формування зворотного валика);

з підварюванням кореня шва.

1.9. Термічний режим зварювання: