Про затвердження Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402,

1. Затвердити Правила безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, що додаються.

2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.).

2.1. У встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. У встановленому порядку внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

1.1. Вимоги цих Правил поширюються на всі підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкування та форм власності (далі - підприємства), а також на фізичних осіб - підприємців, які здійснюють експлуатацію водогосподарських систем.

1.2. Ці Правила встановлюють організаційні і технічні вимоги щодо забезпечення безпечних умов праці під час експлуатації водогосподарських систем, які включають меліоративні системи з каналами, водоскидними, водопропускними та іншими спорудами, трубопроводи з водорегулювальною апаратурою, колекторно-дренажною системою зі спорудами на ній, берегоукріплення, а також захисні споруди.

1.3. Терміни, що вживаються у цих Правилах, мають такі значення:

водне господарство - галузь, завданням якої є задоволення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, захист територій від шкідливої дії вод або ліквідація її наслідків;

гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод;

експлуатація водогосподарської системи, споруди - використання водогосподарської системи, споруди згідно з функціональним призначенням та проведення необхідних заходів (технічне обслуговування, обстеження, проведення ремонтних робіт) щодо збереження стану конструктивних елементів, за якого вони здатні виконувати задані функції з параметрами, що визначені вимогами технічної документації.

1.4. Загальні вимоги

1.4.1. У кожному підприємстві розробляються інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

1.4.2. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників підприємств проводяться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05), з питань пожежної безпеки - відповідно до вимог наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368 "Про затвердження Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації і Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1147/8468 ( НАПБ Б.02.005-03).

1.4.3. Попередні (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться у встановлені терміни відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

1.4.4. Особи, молодші 18 років, не допускаються до роботи на посадах, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

1.4.5. Під час виконання робіт з використанням праці неповнолітніх слід дотримуватися вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1.4.6. Жінки не допускаються до робіт, визначених Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

1.4.7. Жінки не допускаються до робіт, характер яких пов’язаний з підійманням і переміщенням вантажів при чергуванні з іншою роботою до 2 разів на годину, маса яких перевищує 10 кг, а постійно протягом робочої зміни - 7 кг відповідно до Граничних норм піднімання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1.4.8. Працівники, що здійснюють ремонтно-будівельні роботи на гідротехнічних і захисних спорудах, повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями (гардеробними, приміщеннями для сушіння одягу і взуття, душовими, приміщеннями для приймання їжі, відпочинку й обігріву, кімнатами гігієни жінок і туалетами) відповідно до вимог ДБН В.2.2-28-2010 "Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення".

1.4.9. Усі працівники, які виконують роботи з експлуатації водогосподарських систем, забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08), та згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам водного господарства, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 12 жовтня 2009 року № 169, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 03 листопада 2009 року за № 1017/17033 (далі - НПАОП 0.00-3.08-09).

Працівники загальних професій, які працюють на обслуговуванні водогосподарських систем, забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16 квітня 2009 року № 62, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 12 травня 2009 року за № 424/16440 (НПАОП 0.00-3.07-09).

1.4.10. На ділянці ремонтно-будівельних робіт усі працівники повинні бути забезпечені питною водою, якість якої повинна відповідати санітарним вимогам відповідно до ДСанПіН 2.2.4.171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною".

Пункти розливу обробленої привізної питної води слід розташовувати на відстані, що не перевищує 75 м від робочих місць і не менше ніж 50 м від місць забруднення (сміттєзбірники, вбиральні, магістралі з інтенсивним рухом транспорту, автостоянки тощо).

1.4.11. Керівники підприємств зобов'язані забезпечити своєчасне оповіщення усіх своїх підрозділів і субпідрядних організацій, що працюють на підконтрольних об'єктах, про різкі зміни погоди (заметілі, ураганний вітер, грозу, снігопад тощо) для виведення працівників і техніки з небезпечних ділянок роботи.

1.4.12. Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємстві, здійснюються згідно з Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

1.4.13. Під час виконання робіт, що не є специфічними для водного господарства, слід керуватися відповідними чинними нормативно-правовими актами з охорони праці.

2.1. Загальні вимоги

2.1.1. Виконання ремонтних робіт під час експлуатації об’єктів на водогосподарських системах необхідно здійснювати відповідно до затвердженого керівником організації проекту виконання робіт (далі - ПВР) згідно з вимогами ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення" (далі - ДБН А.3.2-2-2009).

2.1.2. Виконання будівельно-монтажних робіт без ПВР згідно з пунктом 4.2 глави 4 ДБН А.3.2-2-2009 забороняється.

2.1.3. На працівників, які здійснюють експлуатацію водогосподарських систем, можуть впливати такі небезпечні та шкідливі фактори:

фізичні: машини і механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання; лазерне випромінювання; підвищена або знижена вологість повітря; підвищена або знижена температура повітря робочої зони, обладнання, трубопроводів; інфразвук та ультразвук; підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, підвищений рівень вібрації на робочих місцях; підвищена або знижена швидкість руху повітря; підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини; підвищена напруженість електричного чи магнітного полів; відсутність або недостатність природного світла; недостатня освітленість робочої зони;

психофізіологічні: фізичні перевантаження (статичні й динамічні); нервово-психічні перевантаження (емоційні перевантаження).

2.1.4. На основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512, та орієнтовного переліку видів робіт, на здійснення яких необхідно видавати наряд-допуск, що наведений у додатку К до ДБН А.3.2-2-2009, з урахуванням місцевих умов і специфіки експлуатації водогосподарських систем роботодавець розробляє і затверджує перелік робіт, на виконання яких необхідно видавати наряд-допуск.

Наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки видається до початку робіт, де є або може виникнути виробнича небезпека, відповідальному виконавцю робіт.

Наряд-допуск видається на строк, необхідний для виконання заданого обсягу робіт, але не більше 15 календарних днів з початку роботи. У випадку зміни умов провадження робіт наряд-допуск анулюється і відновлювати роботи дозволяється тільки після видачі нового наряду-допуску.

Посадова особа, що видала наряд-допуск на виконання робіт, зобов'язана здійснювати контроль за виконанням працівниками заходів із забезпечення безпеки праці.

2.1.5. Усі особи, що перебувають на ділянці виконання ремонтно-будівельних робіт, зобов'язані носити захисні каски відповідно до ГОСТ 12.4.087-84 "ССБТ. Строительство. Каски строительные. Технические условия". Працівники без захисних касок й інших необхідних засобів індивідуального захисту до виконання робіт не допускаються.

2.1.6. Не дозволяється експлуатація устаткування, у тому числі редукторів, лебідок на гідротехнічних спорудах, механізмів, інструмента в несправному стані або при несправності пристроїв безпеки (блокувальні, фіксуючі та сигнальні пристрої і прилади), якщо вони передбачені технічною документацією підприємства-виробника, а також з перевищенням робочих параметрів понад паспортні.

2.1.7. Технологічне обладнання гідротехнічних споруд, трубопроводів підлягає виведенню з експлуатації у разі виявлення дефектів, несумісних з подальшою безпечною експлуатацією обладнання.

2.1.8. Ремонт обладнання гідротехнічних споруд, трубопроводів повинен проводитись тільки після відключення автоматики чи рубильника цього обладнання від електричної мережі, скидання тиску, напору води, зупинки рухомих частин і вжиття заходів щодо запобігання випадковому приведенню їх у рух під дією сили тяжіння чи інших факторів. На пусковому пристрої обов'язково вивішується заборонний плакат "НЕ ВМИКАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ".

2.2. Вимоги безпеки до улаштування будівельного майданчика і робочих місць

2.2.1. Організація будівельного майданчика, ділянок робіт і робочих місць повинна забезпечувати безпеку працівників на всіх етапах виконання ремонтно-будівельних робіт під час догляду, обслуговування та ремонту гідротехнічних і захисних споруд й устаткування відповідно до вимог ДБН А.3.2-2-2009.

2.2.2. Під час організації розташування ділянки робіт і робочих місць, проїздів будівельних машин і транспортних засобів, проходів для людей на етапі розробки ПВР необхідно визначити небезпечні для людей зони, в межах яких постійно діють або потенційно можуть діяти небезпечні виробничі фактори.

2.2.3. На межах зон постійно діючих небезпечних виробничих факторів мають бути встановлені запобіжні захисні огородження, а зон потенційно діючих небезпечних виробничих факторів - сигнальні огородження або знаки безпеки.

Під час проведення робіт у вказаних зонах слід здійснювати організаційно-технічні заходи, що забезпечують безпеку працівників, що наведені у ДБН А.3.2-2-2009.

2.2.4. Робочі місця та проходи до них на висоті 1,3 м і більше та ділянки завширшки менше ніж 2 м від межі перепаду за висотою захищаються тимчасовими огорожами відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07), та ГОСТ 12.4.059-89 "ССБТ. Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные. Общие технические условия" (далі - ГОСТ 12.4.059-89).

2.2.5. У разі неможливості обгородити робочі місця на висоті роботи повинні виконуватися з використанням запобіжних поясів відповідно до вимог ГОСТ 12.4.089-86 "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия" (далі - ГОСТ 12.4.089-86) або ременів безпеки згідно зі стандартом "Індивідуальне спорядження для захисту від падінь з висоти. Ремені безпеки" (ДСТУ 361-2001) і спеціальних канатів для страхування відповідно до вимог ГОСТ 12.4.107-82 "ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие технические требования".

Страхувальний канат запобіжного пояса повинен кріпитись до надійного елемента або конструкцій споруди.

2.2.6. Отвори в перекриттях, призначені для монтажу устаткування на гідротехнічних спорудах, до яких можливий доступ людей, повинні бути закриті суцільним надійним настилом відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.8-39:2011 "Засоби підмощування. Загальні технічні умови"(далі - ДСТУ Б В.2.8-39:2011) і ДСТУ Б В.2.8-45:2011 "Підмості пересувні збірно-розбірні. Технічні умови" (далі - ДСТУ Б В.2.8-45:2011) або мати огорожу відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89.

2.2.7. Під час виконання робіт на гідротехнічних і захисних спорудах ділянки робіт, робочі місця, проїзди і підходи до них повинні бути освітлені з настанням темряви відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення".

2.2.8. Електробезпека на будівельному майданчику, ділянках робіт і робочих місцях повинна забезпечуватися відповідно до вимог ДСТУ Б А.3.2-13:2011 "ССБП. Будівництво. Електробезпечність, Загальні вимоги" (далі - ДСТУ Б А.3.2-13:2011), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209.

2.2.9. Під час монтажу-демонтажу конструкцій гідротехнічних споруд постійні конструкції, що знаходяться у зоні проведення робіт, необхідно закріпити (розкріпити) стійками, підкосами або іншими засобами. Не допускається залишати конструкції або їх окремі елементи без відповідного додаткового кріплення, якщо є небезпека їх обвалення (падіння) під дією вітру або інших факторів.

2.2.10. Котловани, траншеї, шурфи та інші виїмки в ґрунті, що розробляються в населених пунктах, а також у місцях, поблизу яких відбувається рух транспорту і людей або до яких можливий доступ людей, повинні мати захисні огородження з урахуванням вимог ДСТУ Б В.2.8-43:2011 "Огородження інвентарні будівельних майданчиків та ділянок виконання будівельно-монтажних робіт. Технічні умови" (далі - ДСТУ Б В.2.8-43:2011) і ДБН А.3.2-2-2009.

У темний час доби огородження повинно бути обладнано електричними сигнальними лампами напругою не вище 42 В.

2.2.11. Згідно з вимогами підпункту 6.2.2 пункту 2 глави 6 ДБН А.3.2-2-2009 робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, повинні бути огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР на ремонт гідротехнічних споруд.

2.2.12. У місцях переходів через канави, траншеї тощо повинні бути влаштовані містки завширшки не менше 0,8 м, які повинні мати огорожу з двох боків відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89.

2.2.13. Технічний огляд водопровідних мереж, дюкерів із спуском у колодязі й камери виконується тільки за нарядом-допуском.

2.2.14. До роботи, пов'язаної зі спуском у колодязь, дюкери, закриту ємкість, шурф, допускається бригада не менше ніж із трьох працівників: один - для роботи в колодязі, другий - для роботи на поверхні, третій - для спостережень і надання необхідної допомоги працюючому у колодязі. Доручати працівнику, що спостерігає, будь-яку роботу до того, як працюючий в колодязі вийде на поверхню, забороняється.

2.2.15. Перед допуском працівників у місця з можливою появою шкідливого газу - метану, вуглекислого газу тощо (у тому числі в колодязі, камери, шурфи та в інші закриті ємкості) необхідно ретельно перевірити їх на загазованість та на вміст кисню кожного разу перед спуском працівника.

Наявність газів перевіряють за допомогою газоаналізатора або шляхом опускання у колодязь, камеру або шурф шахтарської запаленої лампи. Виявлені гази повинні бути видалені.

Не дозволяється перевіряти наявність газів за запахом або шляхом опускання в колодязь, камеру або шурф предметів із відкритим вогнем.

Не дозволяється спускатися в колодязь, камеру, шурф або в інші закриті ємкості до повного видалення з них газів, що установлюється повторною перевіркою.

З появою шкідливих газів провадження робіт у даному місці слід припинити і продовжити тільки після забезпечення робочих місць вентиляцією (провітрюванням) і за умови застосування працівниками необхідних засобів індивідуального захисту.

Для виконання робіт у колодязях, камерах, шурфах, дюкерах та інших закритих ємкостях працівники забезпечуються запобіжними поясами з мотузкою, довжина якої має бути на 2 м більше глибини колодязя, шланговими протигазами, шланг яких на 2 м довший від глибини колодязя, але загальна довжина якого не більше 12 м, газоаналізаторами, акумуляторними ліхтарями напругою не більше 12 В, ручними вентиляторами.

Двоє працівників, що перебувають ззовні колодязя, камери, шурфу або дюкеру, повинні страхувати безпосередніх виконавців робіт за допомогою канатів, прикріплених до їх запобіжних поясів. У місцях проведення робіт встановлюються переносні попереджувальні знаки.

2.2.16. Під час виконання робіт із застосуванням лазерного променя необхідно:

виконувати вимоги ГОСТ 12.1.040-83 "ССБТ. Лазерная безопасность. Общие положения";

позначити робоче місце, де застосовується лазерний прилад, відповідними знаками безпеки;

у місцях можливого проходу працівників установити захисні екрани, що унеможливлюють потрапляння лазерного променя за межі зони виконання робіт;

не розташовувати дзеркала та інші предмети, що відбивають світло, на шляху проходження променя лазера.

2.2.17. Складування матеріалів, конструкцій і устаткування повинно здійснюватися відповідно до вимог ДБН А.3.2-2-2009, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та ДБН Г.1.4-95 "Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування в будівництві", затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 07 липня 1995 року № 134 .

2.2.18. Матеріали (конструкції, устаткування) слід розміщувати на вирівняних площадках, вживаючи заходів проти мимовільного зсуву, осідання, опадання і розкочування складованих матеріалів.

2.2.19. Підкладки і прокладки в штабелях складованих матеріалів і конструкцій слід розташовувати в одній вертикальній площині. Їх товщина при штабелюванні панелей, блоків і тому подібних конструкцій повинна бути більше висоти виступаючих монтажних петель не менше ніж на 20 мм.

2.2.20. У складських приміщеннях, розташованих у будівлях будь-якого ступеня вогнестійкості, допускається виконувати стелажі з горючих матеріалів висотою не більше ніж 3 м із забезпеченням проходів між стінами і стелажами завширшки не менше ніж 1 м. Конструкції стелажів (у тому числі полиці висотою більше ніж 3 м) мають виконуватися з негорючих матеріалів. У разі застосування безстелажного способу зберігання матеріали повинні укладатися у штабелі. Проти дверних отворів необхідно залишати проходи, ширина яких дорівнює ширині дверей, але не менше ніж 1 м. Якщо склад понад 10 м завширшки, посередині його влаштовується поздовжній прохід шириною не менше ніж 2 м. Ширина проходів між штабелями має бути не менше ніж 1 м. Ширина проходів та місця штабельного зберігання повинні бути позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно. Відстань між стінами та штабелями повинна бути не менше ніж 0,8 м.

Притуляти (спирати) матеріали і вироби до приладів і труб опалення, огорож і елементів тимчасових і капітальних споруд не допускається.

2.2.21. Балони з газом повинні зберігатися в спеціальних складських приміщеннях або під навісами, які захищають їх від прямого сонячного проміння та іншого теплового впливу.

2.2.22. Не дозволяється зберігання в одному приміщенні барабанів з карбідом кальцію та балонів зі зрідженими газами, а також сумісне зберігання балонів з киснем і балонів із ацетиленом або коксівним газом.

2.2.23. Пожежна безпека на будівельному майданчику, ділянках ремонтних робіт і робочих місцях повинна відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004.

2.3. Вимоги безпеки під час використання інструмента і технологічного оснащення

2.3.1. При виконанні ремонтних робіт на водогосподарських системах необхідно застосовувати технологічне оснащення (засоби підмощування, тару для бетонної суміші, розчину, сипучих і штучних матеріалів, вантажозахоплювальне устаткування і пристрої для тимчасового закріплення конструкцій), засоби колективного захисту і ручний інструмент, що визначені складом нормокомплектів, а їх експлуатація повинна здійснюватися згідно з експлуатаційними документами підприємств-виробників з дотриманням вимог ДБН А.3.2-2-2009 та інших нормативно-правових актів.

2.3.2. Засоби підмощування й інші пристосування, що забезпечують безпеку виконання робіт, повинні відповідати вимогам ГОСТ 27372-87 "Люльки для строительно-монтажных работ. Технические условия", ДСТУ Б В.2.8-39:2011, ДСТУ Б В.2.8-45:2011.

2.3.3. Засоби підмощування повинні мати рівні міцні настили із зазором між дошками не більше ніж 5 мм, а в разі розташування настилу на висоті 1,3 м і більше - захисні огорожі, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.059-89.

З’єднувати щити настилів з перекриттям необхідно тільки по довжині, причому кінці з’єднаних елементів повинні бути розташовані на опорі та перекривати її не менше ніж на 0,2 м у кожний бік. Не дозволяється використовувати для настилів окремі дошки, не з’єднані в щити.

2.3.4. Поверхню ґрунту, на яку необхідно встановлювати риштування, потрібно спланувати, ущільнити та забезпечити відведення з неї поверхневих вод.

Під кінці кожної пари стояків риштувань у поперечному напрямку необхідно укладати суцільні підкладки із дошок завтовшки не менше ніж 5 см.

Не дозволяється вирівнювати підкладку під риштування за допомогою цегли, каміння, обрізків дошок та клинів.

2.3.5. Риштування повинні збиратися та розбиратися з додержанням послідовності, передбаченої ПВР або керівництвом з експлуатації, у якому є вимоги щодо забезпечення охорони праці.

2.3.6. Риштування повинні експлуатуватися відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.8-39:2011 та ДСТУ Б В.2.8-45:2011.

2.3.7. Конструкції площадок і сходів повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.8-39:2011 і ГОСТ 26887-86 "Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические условия" (далі - ГОСТ 26887-86).

2.3.8. Драбини, які використовуються для підйому або спуску працівників на робочі місця, повинні відповідати вимогам ГОСТ 26887-86.

Драбини або скоби застосовуються для піднімання або опускання працівників на робочі місця, розташовані на висоті або глибині більше ніж 5 м, мають бути обладнані пристроями для закріплення запобіжного пояса (канатами з уловлювачами тощо).

Переносні драбини перед експлуатацією необхідно випробувати статичними навантаженнями 1200Н (120 кГс) прикладанням до одного з щабля в середині прогону драбини, що знаходиться в експлуатаційному положенні. У процесі (період) експлуатації дерев'яні драбини необхідно випробовувати кожні півроку, а металеві - один раз на рік.

2.3.9. Під час застосування вантажопідіймальних механізмів, вантажозахоплювальних органів та пристроїв верстатного та зварювального обладнання, абразивного, ельборового, ручного електрифікованого, слюсарно-ковальського, пневматичного та іншого інструмента необхідно дотримуватися вимог відповідних чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

2.3.10. До роботи з електроінструментом допускаються працівники, що пройшли навчання та перевірку знань з безпечного виконання робіт і мають відповідну групу з електробезпеки згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98.

До роботи з електроінструментом класу I у приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями допускаються працівники з групою з електробезпеки не нижче ІІ.

До роботи з електроінструментом II і III класів допускаються працівники з I групою з електробезпеки.

Класи електроінструмента за умовами безпеки прийняті згідно з підпунктом 6.7.1 пункту 6.7 розділу 6 НПАОП 40.1-1.21-98.

2.3.11. Електрифікований і пневматичний ручний інструмент (молотки, трамбівки й інші) повинен бути добре відрегульований і не мати вібрації, що перевищує норму, відповідно до вимог Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного Державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.6.039-99).

2.3.12. Ручний електричний інструмент повинен використовуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.2.013.0-91 "ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытания".

2.3.13. Залишати без нагляду механізований інструмент приєднаним до електромережі або до мережі стиснутого повітря забороняється.

Під час перерв у роботі переносного механізованого інструмента та у випадку обриву шлангів, проводів і виникнення інших несправностей живлення інструмента повинно бути відключене.

2.3.14. Забороняється доторкатися до частин інструмента, що рухаються; триматися за кабель інструмента або торкатися деталей інструмента, що обертаються; видаляти руками стружку або тирсу під час роботи інструмента.

2.3.15. Забороняється виконувати роботи пневматичним і механізованим інструментом з приставних драбин. Робота з драбин допускається тільки при огородженні всієї робочої площадки і при наявності упорів на ніжках драбини, що забезпечують її стійкість.

2.3.16. Робота електроінструмента негайно припиняться у випадку виникнення хоча б однієї з таких несправностей: ушкодження штепсельного з'єднання, вимикача; іскріння щіток на колекторі; витік мастила з редуктора; поява диму, горіння ізоляції або підвищення шуму; несправність заземлення тощо відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

2.3.17. Кожна паяльна лампа, яка використовується на паяльних роботах, повинна бути на обліку, мати інвентарний номер, а також паспорт із зазначеними результатами заводського гідравлічного випробування робочим тиском.

2.3.18. Паяльні лампи повинні перевірятися на герметичність корпусу лампи, стан нарізки регулювального вентиля, сальникової втулки, наливної пробки та сальникової набивки.

Перевірку паяльних ламп на герметичність необхідно проводити 1 раз на місяць накачуванням повітря в лампу.

Паяльні лампи, які рідко використовуються, допускається перевіряти на герметичність безпосередньо перед використанням, але не рідше одного разу на шість місяців.

Крім того, один раз на 12 місяців необхідно проводити контрольні гідравлічні випробування паяльних ламп тиском із записом результатів перевірки в журналі обліку та випробувань.

2.3.19. Паяльна лампа повинна мати ручку з теплоізоляційного матеріалу, запобіжну пружину з клапаном, відрегульованим на робочий тиск, манометр, на шкалі якого нанесена червона риска максимально допустимого робочого тиску, та пристрій для спуску повітря.

2.3.20. Наливати в резервуар паяльної лампи пальне дозволяється не більше ніж на 3/4 його об’єму.

2.3.21. Не дозволяється наливати в лампу та виливати з неї пальне одразу після її погашення (неохолоджену), а також поблизу відкритого вогню, під час цього палити, розбирати або ремонтувати лампу.

2.3.22. Забороняється користуватися паяльною лампою в разі виявлення несправностей, а також не допускається зберігання несправних паяльних ламп разом із справними.

2.3.23. Забороняється застосовувати як пальне для ламп, що працюють на гасі, бензин чи суміш бензину з гасом, а також підвищувати тиск у резервуарі лампи під час накачування повітря понад допустимий робочий тиск, вказаний у паспорті.

2.3.24. Дерев'яні рукоятки ручного інструмента варто робити з витриманої, сухої деревини твердих і в'язких порід: дуба, берези, ясена, бука тощо. Інструмент повинен бути правильно насаджений і міцно закріплений на обструганих рукоятках. Рукоятки ударного інструмента (сокири, молотка, кувалди, кирки тощо) повинні бути овального перетину з потовщеним кінцем. Кінець, на який насаджується інструмент, повинен бути надійно розклинений металевим клином.

На дерев'яні рукоятки натискного інструмента (долота, стамески, напилки) для міцного закріплення його необхідно насаджувати металеві бандажні кільця.

2.3.25. У разі проведення робіт з використанням паяльних ламп робочі місця повинні бути очищені від горючих матеріалів, а конструкції з горючих матеріалів, які містяться на відстані менше 5 м, повинні бути захищені екранами негорючих матеріалів або политі водою (водним розчином піноутворювача тощо).

2.4. Вимоги безпеки під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт

2.4.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи повинні виконуватися з дотриманням вимог ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" СТ СЭВ 3518-81 (далі - ГОСТ 12.3.009-76), ДБН А.3.2-2-2009, Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів, затвердженої наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 25 вересня 1995 року № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 1995 року за № 371/907 (НПАОП 0.00-5.03-95); Типової інструкції з безпечного ведення робіт стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 25 вересня 1995 року № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 1995 року за № 372/908 (далі - НПАОП 0.00-5.04-95); Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року № 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 60/596 (НПАОП 0.00-5.06-94).

2.4.2. Переміщення вантажів масою більше ніж 20 кг здійснюється, як правило, за допомогою підйомно-транспортних пристроїв або засобів механізації.

2.4.3. Переміщення вантажів на відстань більше ніж 25 м повинно бути механізовано.

2.4.4. Вантажопідіймальні механізми (крани, талі, лебідки), знімні вантажозахоплювальні органи (гаки, грейфери, кліщові захвати тощо), змінні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, захвати, траверси тощо) та тару необхідно експлуатувати та зберігати з дотриманням вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).

2.4.5. Навантажувально-розвантажувальні роботи та складування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних кранів і машин на стаціонарних складах, майданчиках, базах мають виконуватися за технологічними картами, розробленими та затвердженими підприємством, що проводить зазначені роботи.

2.4.6. У технологічній карті зазначається місце розміщення стропальників під час переміщення вантажів і передбачається можливість їх виходу на естакади або навісні площадки.

2.4.7. Не дозволяється перебувати працівникам у місцях переміщення вантажу або його можливого перекидання.

2.4.8. Під час орієнтування вантажу працівники повинні перебувати на відстані не менше ніж 3 м від вантажу.

2.4.9. У місцях виконання навантажувально-розвантажувальних робіт із застосуванням механізмів вивішуються (або видаються стропальнику під розписку) схеми стропування вантажів, які розроблені у ПВР, та перелік вантажів, що навантажуються або розвантажуються, із зазначенням їх маси.

2.4.10. Стропувати вантажі необхідно справними інвентарними стропами або спеціальними вантажозахоплювальними пристроями, які мають клейма або бирки з позначенням їх номера, дати виготовлення та вантажопідйомності.

2.4.11. Під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт не дозволяється стропувати вантаж, що перебуває в нестійкому положенні.

2.4.12. Великовагові, довгомірні та негабаритні вантажі під час навантаження та розвантаження переміщують тільки за допомогою вантажопідіймальних кранів.

До великовагових належать вантажі, що мають масу більше ніж 500 кг.

До довгомірних належать вантажі, що мають довжину більше ніж 2 м.

Негабаритними вважаються вантажі, що перевищують установлений габарит навантаження.

2.4.13. Під час навантаження та розвантаження труб застосовуються спеціальні траверси або додаткові пристосування для захоплення труб із торця, щоб уникнути сковзання стропів.

2.4.14. Забороняється здійснювати підіймання, переміщення й опускання вантажів, маса яких перевищує вантажопідіймальність крана, інших підйомно-транспортних, перевантажувальних машин (механізмів) і пристроїв, що зазначена в їх паспортах.

2.4.15. Вантажі на транспортних засобах повинні бути надійно закріплені.

2.4.16. Не дозволяється перебувати працівникам у кузові та кабіні автомобіля під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт механічними засобами (вантажопідіймальними кранами, екскаваторами, транспортерами, з бункерів тощо).

2.4.17. Водій після встановлення автомобіля під навантаження, розвантаження повинен вийти з кабіни та відійти на безпечну відстань до завершення цих робіт.

2.4.18. Не дозволяється під час навантаження автомобілів-самоскидів установлювати їх так, щоб ківш екскаватора проходив над кабіною.

2.4.19. Під час розвантаження автомобілів-самоскидів на насипах або у виїмках відстань від них до брівки укосу не повинна бути менше ніж 1 м.

Не дозволяється автомобілям наближатися до виїмок, що мають навіси (дашки).

2.4.20. Естакади, які призначені для розвантаження автомобілів-самоскидів, повинні бути обладнані надійними відбійними брусами.

2.4.21. Очищати кузов автомобілів-самоскидів у піднятому стані (у разі потреби) необхідно скребками або лопатами з подовженими держаками.

Працівники, які очищають кузов, повинні перебувати на землі або на надійних риштуваннях, що відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.8-39:2011.

2.4.22. Під час руху автомобіля заднім ходом водій повинен виконувати тільки команди працівника, який призначений керівником робіт, або відповідального за безпечне виконання робіт.

2.4.23. Не дозволяється розвантажувати автомобілі-самоскиди на ходу.

2.4.24. Перевозити довгомірні, великогабаритні вантажі та вантажі великої ваги необхідно, як правило, на спеціалізованих засобах.

2.4.25. Навантажувально-розвантажувальні роботи з матеріалами, які утворюють пил (цемент, вапно, гіпс тощо), необхідно виконувати механізованим способом.

2.4.26. Перед навантаженням або розвантаженням панелей, блоків та інших збірних залізобетонних конструкцій монтажні петлі необхідно оглянути, у разі необхідності очистити від старого розчину або бетону і виправити їх без пошкодження конструкції.

2.4.27. Під час розвантаження довгомірних вантажів уручну перебувати вантажникам у кузові автомобіля дозволяється тільки в разі виконання робіт двома вантажниками та під наглядом керівника робіт.

2.4.28. При виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт у темний період доби й у нічний час усі робочі місця повинні бути обов'язково освітлені. Штучне та природне освітлення місць виконання навантажувально-розвантажувальних робіт повинне відповідати вимогам норм "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168 (далі - ДБН В.2.5-28-2006).

2.5. Вимоги безпеки при застосуванні машин і устаткування під час здійснення експлуатації водогосподарських систем

2.5.1. Будівельні машини (механізми, засоби малої механізації) (далі - машини), устаткування повинні експлуатуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.033-84 "ССБТ. Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуатации", Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2010 року № 933, та інструкцій заводів-виробників.

Вантажопідіймальні машини необхідно експлуатувати з урахуванням вимог НПАОП 0.00-1.01-07.

2.5.2. До початку роботи із застосуванням машин керівник робіт відповідно до розробленого та затвердженого ПВР повинен визначити схему руху та місце установки машин, місця та способи занулення (заземлення) машин, що мають електропривод, указати способи взаємодії та сигналізації машиніста (оператора) з працівником, який виконує обов'язки сигналіста, та працівником, який обслуговує машину, визначити, у разі необхідності, місце перебування цього працівника, а також забезпечити належне освітлення робочої зони.

2.5.3. Місце роботи машин необхідно визначати так, щоб був забезпечений простір, достатній для огляду місця робіт та зони маневрування.

У разі коли машиніст або моторист, що управляє машиною, не має достатнього огляду місця робіт або не бачить працівника, який має подавати йому сигнали, між машиністом і працівником необхідно встановити двосторонній радіозв'язок або телефонний зв'язок.

Для зв'язку між стропальником і машиністом крана відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.04-95 допускається призначати проміжних сигнальників.

2.5.4. Значення сигналів, що подаються в процесі роботи або пересування машини, необхідно роз'яснювати всім працівникам, пов'язаним з її роботою.

2.5.5. Не дозволяється залишати без нагляду машини з двигуном, що працює.

2.5.6. Переміщення, установка та робота машин поблизу виїмок (котлованів, траншей, канав тощо) з неукріпленими укосами дозволяються тільки за межами призми обвалення ґрунту на відстані, установленій у ПВР.

У разі відсутності відповідних указівок у ПВР допустиму відстань по горизонталі від основи укосу виїмки до найближчих опор машин необхідно приймати відповідно до вимог ДБН А.3.2-2-2009 та таблиці 1 цих Правил.

2.5.7. Під час експлуатації машин необхідно вживати заходів, які унеможливлюють їх перекидання або самовільне переміщення (під дією вітру, в разі наявності ухилу місцевості, на перезволожених або болотяних місцях тощо).

2.5.8. Конвеєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности".

2.5.9. Підйомники під час виконання ремонтних і будівельно-монтажних робіт повинні експлуатуватися відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08 грудня 2003 року № 232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2003 року за № 1262/8583 (НПАОП 0.00-1.36-03).

2.5.10. Вантажопідіймальні лебідки повинні експлуатуватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07.

2.5.11. Майданчик, де виконуються навантажувально-розвантажувальні роботи, повинен бути огороджений відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89.

2.5.12. Не дозволяється піднімати або переміщати краном працівників і перевозити їх на автокранах і автонавантажувачах.

2.5.13. Працівники, які виконують роботи на висоті з робочої платформи підйомника, повинні працювати в захисних касках та із запобіжним поясом, пристебнутим до скоб або елементів конструкції робочої платформи.

2.6. Вимоги безпеки при виконанні робіт над водою і на воді та з льоду

2.6.1. Під час виконання робіт на воді або над водою повинна бути організована рятувальна станція (рятувальний пост).

Усі ділянки проведення робіт на воді або над водою повинні бути укомплектовані рятувальними засобами.

2.6.2. Роботи над водою повинні виконуватися за нарядом-допуском не менше ніж двома працівниками і тільки під керівництвом працівників, що відповідають за проведення робіт.

Працівники, що виконують експлуатаційне обслуговування і ремонтно-будівельні роботи на захисних спорудах, промірні та гідрометричні роботи на річках і водоймах, повинні бути забезпечені індивідуальними засобами захисту: рятувальними поясами, страхувальними канатами, касками.

На місці робіт повинні знаходитися в достатній кількості всі необхідні рятувальні засоби: черговий рятувальний човен, не менше двох рятувальних кругів, багри, рятувальні мотузки.

2.6.3. Робочі місця і поверхня води в районі робіт у темний час доби повинні бути добре освітлені на відстані від місця робіт 30 м вище і нижче за течією ріки (каналу) відповідно до ДБН В.2.5-28-2006.

2.6.4. Під час виконання ремонтно-будівельних робіт на річках та інших водних об'єктах повинна бути забезпечена безпека пропуску плавучих засобів.

2.6.5. Під час переміщення вантажів і людей на воді забороняється користуватися плавучими засобами з малою стійкістю (човнами-довбанками, байдарками тощо), а також несправними плавучими засобами.

Висота надводного борту навантаженого човна повинна бути не менше ніж 0,30 м.

2.6.6. Шлюпка (човен), призначена для перевезення працівників, повинна мати на борту носової частини написи, що вказують її вантажопідйомність і дозволену для перевезення кількість пасажирів.

2.6.7. Працівники, що доставляються до місця роботи в шлюпці або човні, повинні бути проінструктовані відносно правил поведінки на воді.

2.6.8. Перевезення на шлюпках разом з людьми громіздких і важких предметів, що заважають роботі веслярів, мотористів, а також вогненебезпечних і вибухових речовин забороняється.

2.6.9. Під час протягування через річку або канал троса діаметром до 6 мм при виконанні гідрометричних вимірювань він повинний розмотуватися з барабана, що легко обертається, який закріплюється в човні з урахуванням можливості його скидання за борт, коли в цьому виникне потреба. За човном з барабаном повинний пливти рятувальний човен.