Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення технічного паспорта земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. N 648 "Про затвердження Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги"

1. Затвердити Інструкцію про загальні вимоги до оформлення технічного паспорта земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги (додається).

2. Управлінню земель несільськогосподарського призначення (Хвесик М.А.) та Юридичному управлінню (Кальніченко А.Г.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Республіканському комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським управлінням земельних ресурсів з дня реєстрації цього наказу в Мін'юсті забезпечити складання технічних паспортів на земельні ділянки, які виставляються на земельні торги, відповідно до цієї Інструкції.

4. Управлінню земель несільськогосподарського призначення (Хвесик М.А.), управлінню землеустрою та автоматизації землевпорядних робіт (Кривов В.М.), управлінню державного контролю за використанням і охороною земель та державної землевпорядної експертизи (Нечипоренко О.М.) забезпечити контроль за додержанням вимог цієї Інструкції.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Радченка К.Г.

1.1. Технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги (далі - технічний паспорт) передбачений Земельним кодексом України та постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року N 648 "Про затвердження Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги".

1.2. Інструкція про загальні вимоги до оформлення технічного паспорта земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги (далі - Інструкція), визначає порядок збирання інформації та заповнення технічного паспорта земельної ділянки, призначеної для продажу під забудову, яка виставляється на земельні торги (аукціон, конкурс).

2.1. Технічний паспорт складається місцевим державним органом земельних ресурсів на замовлення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, уповноваженого приймати рішення про відчуження відповідних земель.

2.2. Інформація для складання технічного паспорта збирається виконавцем з документованих державних, відомчих та інших джерел інформації, а саме з:

даних державного земельного кадастру;

матеріалів землевпорядної і містобудівної документації;

інженерно-геологічних, санітарно-гігієнічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і вишукувань;

даних державного реєстру земель;

звіту про експертну грошову оцінку;

заяви власника земельної ділянки про умови продажу та встановлену стартову ціну земельної ділянки;

інших документів, що існують на земельну ділянку.

Необхідні відомості для технічного паспорта можуть бути одержані шляхом проведення додаткових спеціальних обстежень і вишукувань спеціалізованими організаціями й установами, які мають на це право. Замовником таких робіт, за погодженням з продавцем, є відповідний місцевий орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, працівник якого складає технічний паспорт земельної ділянки.

Виконавець технічного паспорта організовує підготовку експертного висновку про особливості використання земельної ділянки, що продається, на якій розташовані об'єкти культурної спадщини, природно-заповідного фонду, оздоровчого та рекреаційного призначення.

2.3. Бланк технічного паспорта заповнюється кульковою ручкою або на комп'ютері без виправлень та підчисток. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться в технічний паспорт, а також унесення додаткових записів після його затвердження.

2.4. При складанні технічного паспорта на титульному аркуші зазначаються:

кадастровий номер земельної ділянки, який присвоюється при формуванні земельної ділянки. При визначенні кадастрових номерів земельних ділянок необхідно користуватися нормативними актами Держкомзему України щодо присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення державного земельного кадастру. Кадастровий номер земельної ділянки заноситься у відповідну графу титульного аркуша технічного паспорта;

назва населеного пункту, району, де розташована земельна ділянка;

рік складання технічного паспорта.

2.4.1. У розділі відомостей про розмір земельної ділянки вказується:

у першому пункті - площа земельної ділянки в гектарах або квадратних метрах (непотрібне закреслюється), яка записується відповідно до вказаної у кадастровому плані земельної ділянки (кадастровий план додається);

у другому пункті - дані про конфігурацію та довжину сторін земельної ділянки, рельєф місцевості, описуються межі земельної ділянки, указані в акті погодження суміжних меж.

У разі наявності на земельній ділянці обтяжень та обмежень щодо використання землі, їх межі визначаються на кадастровому плані земельної ділянки і в технічному паспорті проводиться їх опис, а у разі їх відсутності - засвідчується цей факт.

Кадастровий план земельної ділянки, що додається до технічного паспорта і входить до складу проекту відведення земельної ділянки або звіту про інвентаризацію земельної ділянки, повинен бути розроблений в масштабі: 1:500 - у межах населених пунктів і 1:2000 - за межами населених пунктів.

На кадастровому плані земельної ділянки наносяться:

геодезичні дані (номери кутів повороту меж землекористувань, міри ліній);

опис меж суміжних землеволодінь і землекористувань;

у разі їх наявності споруди та житлові і нежитлові будівлі з позначенням їх поверховості та призначення;

наземні та підземні трубопроводи, лінії електропередач, очисні споруди тощо;

дороги і споруди;

елементи гідрографічної сітки;

земельні угіддя;

рельєф місцевості;

межі наявних санітарних, протипожежних, історико-культурних та інших зон, де обмежується господарська діяльність, обтяжень та обмежень на використання земельної ділянки.

2.4.2. У розділі відомостей про місце розташування земельної ділянки відображаються:

2.4.2.1. У першому пункті подаються дані про розташування земельної ділянки щодо населеного пункту, а саме:

а) відстань у кілометрах від межі населеного пункту та від його центру, яка визначена в матеріалах грошової оцінки земель. У разі відсутності цих матеріалів відстань установлюється шляхом вимірювань за наявними планово-картографічними матеріалами найкоротшим автомобільним шляхом. Відстань указується до найближчого населеного пункту, що входить у проект формування території відповідної ради;

б) наявні шляхи сполучення, які стосуються земельної ділянки;

в) плановані шляхи сполучення. Якщо на перспективу не планується будівництво нових шляхів сполучення, то записується "Не планується";

г) місце розташування земельної ділянки щодо приміської зони обласного центру та відстань до нього в кілометрах;

ґ) якщо земельна ділянка входить у рекреаційну територію, на ній або поруч з нею розташовані об'єкти природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, то вказуються ці дані, а в разі їх відсутності - робиться запис про їх відсутність;

д) у разі негативного впливу забруднення на стан ділянки вказується ступінь техногенного забруднення прилеглої до земельної ділянки території або її самої. Якщо негативний вплив відсутній, записується "Негативний вплив відсутній". У разі відсутності таких даних записується "Дані відсутні";

е) найближчі наявні зовнішні інженерні мережі (водопостачання, каналізація, енергозабезпечення), відстань до них у метрах та умови їх використання. Наприклад: пункт підключення водопостачання на відстані 70 метрів з можливістю постачання до 300 кубометрів на добу.

2.4.2.2. У другому пункті другого розділу вказується місце розташування земельної ділянки в межах населеного пункту, а саме:

а) місце розташування земельної ділянки (записуються район, вулиця, номер будинку, територія поруч з будинком або іншою спорудою і т. ін.);

б) адміністративний статус населеного пункту (записується місто обласного або районного значення, село тощо), чисельність населення в тисячах чоловік;

в) наявність у населеного пункту статусу історичного або курорту (записується "так" або "ні");

г) входження населеного пункту до зони радіаційного забруднення (записується "так" або "ні");

ґ) розташування земельної ділянки щодо транспортних магістралей населеного пункту (указується відстань в кілометрах від зупинки автобуса, трамвая, тролейбуса, маршрутного таксі, станції метрополітену тощо);

д) розташування земельної ділянки щодо шляхів сполучення, які можуть слугувати для забезпечення транспортування сировини і готової продукції (указується відстань у кілометрах від залізничної станції, автомагістралі тощо);

е) розташування земельної ділянки щодо функціональних зон населеного пункту: житлової (багатоповерхової забудови, садибної забудови), промислової, рекреаційної, оздоровчої, у межах заповідної території, у межах регулювання забудови зони історичного ландшафту, що охороняється, у межах охоронних зон територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у санітарно-захисних зонах промислових об'єктів, у водоохоронних зонах тощо (зазначається відстань у кілометрах до зон, указаних у дужках, та зазначається конкретна зона);

є) розташування земельної ділянки щодо територій техногенного забруднення, об'єктів перевищення допустимого рівня шуму (специфічних промислових об'єктів, залізниць, автомагістралей, аеропортів тощо) (зазначається відстань у кілометрах до відповідних територій, указаних у дужках, та зазначається конкретна територія або виконується запис "Указані території відсутні").

2.4.3. У розділі відомостей про належність земельної ділянки до державної чи комунальної власності вказуються:

у пункті першому - вид користування земельною ділянкою та назва землекористувача. Якщо земельна ділянка не надавалась у користування, проводиться запис "землі запасу" і вказується, якого органу місцевого самоврядування або місцевого органу виконавчої влади;

у пункті другому - повне найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, уповноваженого прийняти рішення про відчуження земельної ділянки;

у третьому пункті - відомості про належність земельної ділянки до державної чи комунальної власності, які збираються із матеріалів про розмежування земель державної та комунальної власності та даних про державну реєстрацію земельних ділянок;

у четвертому пункті в підпунктах "а" та "б" у разі наявності встановлених обмежень (обтяжень) на використання земельної ділянки та земельних сервітутів - дані про їх державну реєстрацію, зміст та термін, на який вони встановлені. У разі відсутності обмежень та сервітутів наводиться запис "Не встановлено";

у п'ятому пункті - наявність погодження Кабінетом Міністрів України продажу земельної ділянки іноземній юридичній особі.

2.4.4. У розділі відомостей про грошову оцінку земельної ділянки та її стартову ціну вказуються:

у першому пункті - дані про вартість земельної ділянки, зазначені у висновку експерта, затвердженому керівником відповідного місцевого органу земельних ресурсів (у гривнях);

у другому пункті - дані про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначені у звіті про оцінку земельної ділянки;

у третьому пункті - розмір стартової ціни земельної ділянки, установленої продавцем (орган місцевого самоврядування, місцевий орган виконавчої влади, державний виконавець), яка може бути більшою, ніж визначена експертом вартість земельної ділянки або дорівнювати їй (у гривнях);

2.4.5. У розділі відомостей про природний і господарський стан земельної ділянки зазначаються:

у першому пункті - відомості про фактичне використання або невикористання земельної ділянки, наявність будівель та споруд, які підлягають зносу (реконструкції, добудови), захламленість земельної ділянки тощо;

у другому пункті - ступінь техногенного забруднення території. У разі відсутності таких даних записується "Дані відсутні";

у третьому пункті - дані щодо інженерно-геологічних умов. У разі відсутності таких даних записується "Дані відсутні";

у четвертому пункті - загальні характеристики інженерного облаштування земельної ділянки, зокрема водоводами, фекальною та дощовою каналізаціями, локальними очисними спорудами, дренажними системами, газопроводами, тепломережами, електромережами, телефонними мережами, та можливі обсяги їх використання, які беруться з матеріалів проекту відведення земельної ділянки, наданих інженерними службами.

2.4.6. У розділі відомостей про цільове призначення земельної ділянки вказуються:

у першому абзаці - категорія земель, до якої належить земельна ділянка відповідно до статті 19 Земельного кодексу України;

у другому абзаці - цільове призначення та/або дозволене функціональне використання земельної ділянки, яке може бути застосоване до земельної ділянки, що продається під забудову. У разі можливості використання цієї ділянки для декількох варіантів цільового призначення та дозволеного функціонального використання робиться відповідний запис у другій частині цього пункту.

2.5. Технічний паспорт земельної ділянки підписується виконавцем, перевіряється та підписується відповідальним працівником відповідного місцевого державного органу земельних ресурсів та затверджується керівником цього органу земельних ресурсів. Підпис посвідчується гербовою печаткою.

2.6. Технічна документація на земельну ділянку, яка виставляється на земельні торги, формується з матеріалів, указаних у Положенні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 N 648, та складається з чотирьох книг.

2.7. Технічний паспорт додається до книги 1, яка виготовляється у двох примірниках. Один примірник видається переможцю торгів (покупцю) безкоштовно. Другий примірник зберігається в місцевому державному органі земельних ресурсів.

До проведення торгів для отримання повної інформації про земельну ділянку, призначеної для продажу, з технічним паспортом можуть ознайомитись усі учасники торгів.

2.8. Книги 1, 2, 3 та 4 зберігаються в металевих сховищах в органах Держкомзему за місцем складання технічного паспорта.

2.9. Термін зберігання матеріалів, що входять до книг 1, 2, 3 та 4, установлюється чинним законодавством.

2.10. У разі необхідності поновлення технічного паспорта на земельну ділянку він підшивається до книги 1, а попередній бланк технічного паспорта перекреслюється червоним олівцем, і на ньому робиться позначка "Погашено". Паспорт залишається підшитим до книги 1.