а) фіксує місця всіх ідентифікованих повітряних суден та здійснює потрібні дії з встановлення між цими повітряними суднами інтервалів нерадіолокаційного ешелонування;
б) переходить на обслуговування повітряного руху за допомогою нерадіолокаційного методу обслуговування (процедурний чи графічний) або передає контроль за повітряним рухом диспетчеру процедурного (графічного) контролю;
в) при потребі дає екіпажам ПС диспетчерську вказівку встановити зв'язок з відповідним диспетчером процедурного (графічного) контролю.
Приклади:
11.3.2.2. В екстрених випадках дозволяється тимчасове використання ешелонів польотів, поділених інтервалом, що дорівнює половині встановленого мінімуму вертикального ешелонування, якщо миттєве забезпечення стандартного нерадіолокаційного ешелонування неможливо (за винятком, якщо у цьому повітряному просторі вже застосовані скорочені мінімуми вертикального ешелонування RVSM).
11.3.2.3. За винятком випадків, коли є впевненість, що відмова радіолокаційного обладнання не буде тривалою, застосовуються процедури обмеження кількості повітряних суден, яким дозволено входження до даного району, у кількості, безпечне обслуговування якої може бути забезпечено без використання радіолокатора.
11.3.3. Відмова наземного радіотехнічного обладнання
11.3.3.1. У випадку повної відмови наземного радіотехнічного обладнання, що використовується для здійснення радіолокаційного обслуговування, радіолокаційний диспетчер уживає таких заходів:
а) негайно інформує про відмову всі суміжні диспетчерські пункти та органи ОПР;
б) сповіщає таким диспетчерським пунктам та органам ОПР поточні умови повітряного руху;
в) просить надати допомогу в забезпеченні радіолокаційного або нерадіолокаційного ешелонування повітряних суден, які можуть установити зв'язок з цими диспетчерськими пунктами або органами ОПР;
г) дає вказівку всім диспетчерським пунктам та органам ОПР тримати всі повітряні судна, що виконують контрольовані польоти, за межами району відповідальності пункту або органу ОПР, в якому сталася повна відмова радіотехнічного обладнання, або направляти їх в обхід цього району, доки не стане можливим забезпечення нормального обслуговування повітряного руху.
11.3.3.2. Для зменшення наслідків повної відмови наземного радіотехнічного обладнання встановлюються правила на випадок непередбачених обставин, якими належить керуватися диспетчерським пунктам та органам ОПР у разі таких відмов. Такі правила повинні передбачати передавання відповідальності за контроль повітряного судна суміжному диспетчерському пункту або органу ОПР після відмови наземного радіообладнання до поновлення його роботи.
12. Використання радіолокатора при диспетчерському обслуговуванні підходу
12.1. Загальне забезпечення
12.1.1. Радіолокаційні системи, які застосовуються при диспетчерському обслуговуванні підходу, мають відповідати функціям та рівню обслуговування, що надається.
12.2. Функції
12.2.1. Інформація, отримана з радіолокаційного дисплея, може бути використана для виконання таких додаткових функцій при диспетчерському обслуговуванні підходу:
а) забезпечення радіолокаційного наведення повітряних суден, що прибувають, для їх виходу на засоби заключного сегмента заходження на посадку, показники яких інтерпретуються пілотом;
б) забезпечення радіолокаційного контролю за виконанням паралельних заходжень на посадку з використанням системи ILS і передача повітряним суднам вказівок про вживання відповідних дій у випадку можливого або фактичного входження до проміжної захисної нетрансгресійної зони (NTZ);
в) забезпечення радіолокаційного наведення повітряних суден, що прибувають, до точки, від якої може бути виконане візуальне заходження на посадку;
г) забезпечення радіолокаційного наведення повітряних суден, що прибувають, до точки, від якої може бути виконане заходження з використанням радіолокатора точного заходження на посадку або оглядового радіолокатора;
ґ) забезпечення радіолокаційного контролю за іншими повітряними суднами, які виконують заходження на посадку з використанням засобів, показники яких інтерпретуються пілотом;
д) відповідно до встановлених правил виконання:
1) заходження на посадку з використанням оглядового радіолокатора;
2) заходження на посадку з використанням радіолокатора точного заходження на посадку; і
е) забезпечення радіолокаційного ешелонування між:
1) повітряними суднами, що вилітають одне за одним;
2) повітряними суднами, що прибувають одне за одним; і
3) повітряним судном, що вилітає, та повітряним судном, що прибуває за ним.
12.3. Загальні процедури радіолокаційного заходження на посадку
12.3.1. Диспетчерський орган підходу інформує орган аеродромного диспетчерського обслуговування про черговість прибуття повітряних суден, а також про будь-які вказівки та обмеження, передані повітряним суднам для забезпечення дотримання ешелонування після передавання контролю аеродромному диспетчеру повітряного руху.
12.3.2. До або після початку радіолокаційного наведення для заходження на посадку екіпаж ПС повідомляють про тип заходження на посадку, а також про робочу ЗПС.
Приклад:
12.3.3. Радіолокаційний диспетчер інформує екіпаж ПС, яке забезпечується радіолокаційним наведенням для заходження на посадку за приладами, про його місце принаймні один раз до початку польоту на заключному сегменті заходження на посадку.
Приклад:
| Фразеологія | Phraseology |
| МЕСТО (цифра) КИЛОМЕТРОВ ОТ (фіксована точка) | POSITION (цифра) KILOMETRES FROM (фіксована точка) |
12.3.4. При передачі інформації про відстань радіолокаційний диспетчер вказує пункт або навігаційний засіб, якого дана інформація стосується.
12.3.5. Сегменти початкового та проміжного заходження на посадку, які перебувають під контролем радіолокаційного диспетчера, містять сегменти заходження на посадку, які пройдені з моменту початку радіолокаційного наведення, з метою виведення повітряного судна на заключний сегмент заходження на посадку до того моменту, коли повітряне судно увійшло на заключний сегмент заходження на посадку, і:
а) перебуває на траєкторії заключного сегмента заходження на посадку, визначеного засобом, показання якого інтерпретуються пілотом; або
б) повідомляє, що воно може виконати візуальне заходження;
або
в) готове почати заходження за допомогою оглядового радіолокатора; або
г) передано під контроль радіолокаційному диспетчеру точного заходження на посадку.
12.3.6. Повітряному судну, яке наводиться для виходу на заключний сегмент заходження на посадку, слід давати курс або декілька курсів, які розраховані для виведення повітряного судна на траєкторію заключного сегмента заходження на посадку з використанням ILS або радіолокатора, останній заданий напрямок якого дає можливість екіпажу ПС вийти у горизонтальному польоті на траєкторію кінцевого сегмента заходження на посадку до входження у встановлену або номінальну глісаду та забезпечує вихід на траєкторію заключного сегмента заходження на посадку під кутом 45 градусів або менше.
Приклади:
12.3.7. Якщо повітряному судну задано напрямок за допомогою радіолокатора для наведення його з перетинанням заключного сегмента заходження на посадку, диспетчер повітряного руху повинен інформувати про це екіпаж ПС та вказати йому причину наведення.
Приклади:
12.4. Наведення на засіб заключного сегмента заходження на посадку, показники якого інтерпретуються пілотом
12.4.1. Екіпажу повітряного судна, що наводиться на засіб забезпечення заключного сегмента заходження на посадку, показники якого інтерпретуються пілотом, дається вказівка доповісти про вихід на траєкторію заключного сегмента заходження на посадку. Дозвіл на заходження на посадку ПС слід видавати до того, як екіпаж ПС доповів про вихід на траєкторію заключного сегмента заходження на посадку, за винятком тих випадків, коли обставини не дозволяють видати такий дозвіл у цей час. Радіолокаційне наведення припиняється, як правило, у момент, коли повітряне судно відхиляється від останнього заданого курсу для виходу на траєкторію заключного сегмента заходження на посадку.
Приклад:
| Фразеологія | Phraseology |
| РАЗРЕШАЮ ЗАХОД ПО (тип) НА ПОЛОСУ (номер ЗПС) | CLEARED FOR (тип) APPROACH RUNWAY (номер ЗПС) |
12.4.2. Радіолокаційний диспетчер несе відповідальність за забезпечення радіолокаційного ешелонування повітряних суден, які прямують одне за одним на тому самому заключному сегменті заходження на посадку, за винятком випадків, коли така відповідальність може бути передана аеродромному диспетчеру за умови, коли аеродромний диспетчер має радіолокаційну інформацію.
12.4.3. Передачу ПС на радіозв'язок до аеродромного диспетчера слід здійснювати в такому пункті або в такий час, щоб повітряному судну можна було своєчасно видати дозвіл на посадку або надати інші вказівки.
12.5. Наведення при візуальному заходженні на посадку
12.5.1. Радіолокаційний диспетчер може розпочати здійснювати радіолокаційне наведення повітряного судна для виконання візуального заходження на посадку за умови, коли нижня межа хмар вище мінімальної абсолютної висоти, яку встановлено для радіолокаційного наведення, та метеорологічні умови дозволяють достатньо впевнено вважати, що візуальне заходження на посадку і посадка можуть бути виконані.
12.5.2. Дозвіл на виконання візуального заходження на посадку надається тільки після того, як пілот повідомить про те, що він бачить аеродром або повітряне судно, яке є попереду. Після цього радіолокаційне наведення, як правило, припиняється.
Приклад:
12.6.Радіолокаційне заходження на посадку
12.6.1. Загальні положення
12.6.1.1. Упродовж періоду часу, коли радіолокаційний диспетчер забезпечує заходження на посадку ПС за допомогою оглядового або радіолокатора точного заходження на посадку, він звільняється від будь-яких обов'язків, які не пов'язані безпосередньо з такими заходженнями на посадку.
12.6.1.2. Радіолокаційний диспетчер, який забезпечує заходження ПС за допомогою радіолокатора, повинен мати інформацію про абсолютну/відносну висоту прольоту перешкод, установлених для кожного типу заходжень на посадку.
12.6.1.3. До початку заходження на посадку за допомогою радіолокатора екіпаж ПС інформується про:
а) робочу ЗПС;
б) відповідну абсолютну/відносну висоту прольоту перешкод;
в) кут нахилу номінальної глісади (за запитом екіпажу ПС), вертикальну швидкість зниження, якої потрібно дотримуватись;
г) правила, яких потрібно дотримуватись у випадку відмови радіозв'язку, якщо ці правила не опубліковані у Збірнику аеронавігаційної інформації України.
Приклад:
12.6.1.4. Коли продовження виконання заходження на посадку за допомогою радіолокатора неможливо, радіолокаційний диспетчер негайно інформує про це екіпаж ПС. У цьому випадку заходження на посадку продовжується, якщо це є можливим, з використанням нерадіолокаційних засобів або візуально у разі повідомлення про це екіпажем ПС. В іншому випадку радіолокаційний диспетчер видає альтернативний дозвіл.
12.6.1.5. При виконанні польоту на заключному сегменті заходження на посадку за допомогою радіолокатора слід нагадувати екіпажу ПС про перевірку випускання шасі.
Приклад:
| Фразеологія | Phraseology |
| ПРОВЕРТЕ ВЫПУСК ШАССИ (И УСТАНОВКУ НА ЗАМКИ) | CHECK GEAR DOWN (AND LOCKED). |
12.6.1.6. Радіолокаційний диспетчер повинен повідомляти аеродромного диспетчера або, у відповідних випадках, нерадіолокаційного диспетчера, коли повітряне судно, яке виконує заходження на посадку за допомогою радіолокатора, перебуває на відстані приблизно 15 км від точки приземлення. Якщо в цей час дозвіл на посадку не отримано, то на відстані, приблизно 8 км від точки приземлення, повинно бути зроблено наступне повідомлення і запит дозволу на посадку.
12.6.1.7. Дозвіл на посадку або будь-який альтернативний дозвіл, отриманий від аеродромного диспетчера або, у відповідних випадках, від диспетчера процедурного контролю, повинен, як правило, передаватися на борт повітряного судна до того, як воно досягне відстані, що дорівнює 4 км від точки приземлення.
12.6.1.8. Повітряному судну, яке виконує заходження на посадку за допомогою радіолокатора:
а) повинна бути дана вказівка виконувати процедуру при невдалому заходженні на посадку за таких обставин:
1) якщо стає очевидним, що положення, яке займає дане повітряне судно на сегменті кінцевого заходження на посадку, є небезпечним; або
2) у випадку виникнення конфліктної ситуації між повітряними суднами; або
3) якщо від диспетчера нерадіолокаційного контролю не отримано дозволу на посадку до того часу, коли повітряне судно досягло відстані, що дорівнює 4 км від точки приземлення, або будь-якої іншої відстані, яка узгоджена з аеродромним диспетчером;
або
4) за вказівкою аеродромного диспетчера;
Приклад:
або
б) повинна надаватися рекомендація розглянути необхідність виходу на друге коло за таких обставин:
1) якщо передбачається, що з місця, якого досягло повітряне судно, неможливо успішно завершити заходження на посадку; або
2) якщо повітряне судно не спостерігається на радіолокаційному дисплеї в межах останніх 4 км заходження на посадку; або
3) якщо на будь-якій частині сегмента кінцевого заходження на посадку виникає сумнів відносно місця або ідентифікації повітряного судна.
У цих випадках екіпаж ПС повинен бути повідомлений про причини такої вказівки або рекомендації.
Приклад:
| Фразеологія | Phraseology |
| ЕСЛИ ВЫ УХОДИТЕ НА ВТОРОЙ КРУГ (відповідні інструкції) | IF GOING AROUND (відповідні інструкції) |
12.6.1.9. Якщо особливими обставинами не передбачено іншого, вказівки радіолокаційного диспетчера щодо виходу на друге коло повинні відповідати встановленій схемі виходу на друге коло, містити дані про висоту, яку слід набирати повітряному судну, та курсу, який дозволить повітряному судну залишатися в зоні виходу на друге коло протягом усього польоту за схемою виходу на друге коло.
12.7. Процедури кінцевого заходження на посадку
12.7.1. Порядок заходження на посадку на заключному сегменті
12.7.1.1. Заходження на посадку за допомогою оглядового радіолокатора
12.7.1.1.1. За наявності радіолокатора точного заходження на посадку, заходження на посадку на кінцевому сегменті з використанням тільки оглядового радіолокатора не виконується, якщо немає обґрунтованої впевненості у тому, що метеорологічні умови дозволяють успішно виконувати заходження на посадку за допомогою оглядового радіолокатора.
12.7.1.1.2. Заходження на посадку за допомогою оглядового радіолокатора виконується за умови, коли відповідне обладнання має сертифікат Державіаадміністрації щодо використання його для заходження на посадку і на радіолокаційному дисплеї є відповідне відображення осьової лінії ЗПС та позначки відстані на осьовій лінії ЗПС від точки приземлення.
12.7.1.1.3. При забезпеченні заходження на посадку за допомогою оглядового радіолокатора радіолокаційний диспетчер повинен виконувати такі процедури:
а) не пізніше моменту початку польоту на сегменті кінцевого заходження на посадку екіпажу ПС повідомляється точка, в якій буде припинено заходження на посадку за допомогою оглядового радіолокатора.
Приклад:
| Фразеологія | Phraseology |
| УКАЗАНИЯ ПО ЗАХОДУ БУДУТ ПРЕКРАЩЕНЫ НА УДАЛЕНИИ (відстань) | APPROACH INSTRUCTIONS WILL BE TERMINATED AT (відстань) FROM TOUCHDOWN |
б) повітряне судно інформується про наближення до точки, в якій за розрахунками повинно починатися зниження, а безпосередньо при підході до цієї точки екіпаж повітряного судна інформується про абсолютну/відносну висоту прольоту перешкод, де йому дається указівка починати зниження та перевіряти дотримання абсолютної/відносної висоти прийняття рішення.
Приклад:
| Фразеологія | Phraseology |
| (відстань) АБСОЛЮТНАЯ (або ОТНОСИТЕЛЬНАЯ) ВЫСОТА ДОЛЖНА БЫТЬ (значення та одиниці виміру) | (відстань) FROM TOUCHDOWN ALTITUDE (або HIGHT) SHOULD BE (значення та одиниці виміру) |
в) вказівки відносно азимута надаються відповідно до методики точного заходження на посадку (див. п. 12.7.1.1.4).
Приклади:
г) за винятком випадків, передбачених у п. 12.7.1.1.4, інформація про відстань від точки приземлення передається через кожні 2 км.
Приклад:
| Фразеологія | Phraseology |
| (відстань) | (відстань) FROM TOUCHDOWN |
ґ) через кожні 2 км одночасно з інформацією про відстань передаються також заздалегідь розраховані дані про рівні, які повітряне судно має перетнути, коли воно дотримується глісади.
Приклад:
| Фразеологія | Phraseology |
| (відстань) АБСОЛЮТНАЯ (або ОТНОСИТЕЛЬНАЯ) ВЫСОТА ДОЛЖНА БЫТЬ (значення та одиниці виміру) | (відстань) FROM TOUCHDOWN ALTITUDE (або HIGHT) SHOULD BE (цифри та одиниці виміру) |
д) заходження на посадку за допомогою оглядового радіолокатора припиняється:
1) на відстані, що дорівнює 4 км від точки приземлення, за винятком випадків, які передбачені у п. 12.7.1.1.4; або
2) раніше, ніж повітряне судно увійде до зони постійних радіолокаційних перешкод; або
3) коли екіпаж ПС повідомляє, що він спроможний виконати візуальне заходження на посадку, залежно від того, що настане раніше.
12.7.1.1.4. У тому випадку, коли точність радіолокаційного обладнання дозволяє це зробити, заходження на посадку за допомогою оглядового радіолокатора можна продовжити до порога ЗПС або до встановленої точки, що перебуває на відстані менше 4 км від точки приземлення. У цьому випадку:
а) інформація про відстань та рівень надається через кожний кілометр;
б) передача не повинна перериватися більше ніж на 5 сек, коли повітряне судно знаходиться в межах 8 км від точки приземлення;
в) радіолокаційний диспетчер звільняється від будь-яких інших обов'язків, крім тих, які безпосередньо пов'язані з забезпеченням конкретного заходження на посадку.
12.7.1.1.5. Рівні, які повинно перетинати повітряне судно для дотримування встановленої глісади, та відповідні дані про відстань від точки приземлення розраховуються заздалегідь і відтворюються на радіолокаційному дисплеї таким чином, щоб радіолокаційний диспетчер мав можливість скористатися ними у будь-який час.
12.7.1.2. Заходження на посадку за допомогою радіолокатора точного заходження на посадку
12.7.1.2.1. Протягом періоду часу, коли радіолокаційний диспетчер забезпечує точне заходження на посадку повітряного судна, він звільняється від будь-яких обов'язків, які не пов'язані безпосередньо з даним конкретним заходженням.
12.7.1.2.2. Повітряні судна, які забезпечуються обслуговуванням при виконанні заходження на посадку за допомогою радіолокатора точного заходження на посадку, передаються під контроль радіолокаційного диспетчера, який відповідає за точне заходження на посадку, коли вони перебувають на відстані не менше 2 км від точки входження в глісаду.
12.7.1.2.3. Коли контроль за повітряним судном приймає радіолокаційний диспетчер, який відповідає за точне заходження на посадку, проводиться перевірка радіозв'язку, що використовується під час точного заходження на посадку, та екіпажу ПС повідомляється, що підтверджувати подальші передачі не потрібно. Після цього передача не повинна перериватися більше ніж на 5 сек, доки повітряне судно перебуває на сегменті кінцевого заходження на посадку.
Приклад:
| Фразеологія | Phraseology |
| НЕ ПОДТВЕРЖДАЙТЕ ДАЛЬНЕЙШИЕ УКАЗАНИЯ | DO NOT ACKNOWLEDGE FURTHER TRANSMISSIONS |
12.7.1.2.4. Через певні проміжки часу екіпажу ПС повідомляється про його місце щодо продовження осьової лінії ЗПС. За потреби надаються поправки до курсу з тим, щоб повернути повітряне судно на продовження осьової лінії ЗПС. У разі відхилень за азимутом пілот не повинен застосовувати корегувальні дії без спеціальної на те вказівки.
Приклади:
12.7.1.2.5. Інформація про кути місця та поправки
12.7.1.2.5.1. Екіпаж повітряного судна інформується про наближення до точки входження в глісаду та безпосередньо перед входженням у глісаду йому надається вказівка почати зниження та перевірити дотримання застосовуваної абсолютної/відносної висоти припинення рішення. Після цього через певні проміжки часу екіпаж повітряного судна інформується про його місце щодо глісади. За відсутності потреби у поправках екіпаж повітряного судна через певні проміжки часу повинен бути проінформований про те, що ПС перебуває на глісаді. Інформація про відхилення від глісади передається на борт повітряного судна разом з вказівкою про зміну швидкості зниження, якщо виявляється, що дії, виконані екіпажем повітряного судна щодо виправлення відхилення, недостатні. На борт повітряного судна повідомляється, коли воно починає повертатися на глісаду та безпосередньо перед заняттям ним глісади.
Приклади:
12.7.1.2.5.2. У разі відхилень від глісади пілот повинен здійснювати коригувальні дії на підставі наданої диспетчером інформації навіть у тому випадку, коли конкретних указівок про це не надходило.
12.7.1.2.5.3. Перш ніж повітряне судно досягне точки, яка перебуває від точки приземлення на відстані 4 км або більше, потрібної для більш швидких повітряних суден, можна допускати певні відхилення від глісади і при цьому немає потреби зазначати конкретну кількість метрів вище або нижче глісади, якщо це не потрібно для того, щоб особливо підкреслити ступінь відхилення від глісади. Бажано повідомляти екіпаж повітряного судна про конкретну відстань у метрах вище або нижче глісади.
12.7.1.2.5.4. Якщо під час заходження на посадку за допомогою радіолокатора точного заходження на посадку відмовляє елемент вертикального наведення, радіолокаційний диспетчер негайно повідомляє про це екіпаж повітряного судна. За наявності можливості диспетчер переходить до забезпечення заходження на посадку за допомогою оглядового радіолокатора та надає екіпажу повітряного судна нову інформацію про абсолютну/відносну висоту прольоту перешкод. У протилежному випадку слід давати вказівку про виконання процедури при невдалому заходженні на посадку.
Приклад:
| Фразеологія | Phraseology |
| ГЛИССАДНЫЙ ЭЛЕМЕНТ ЛОКАТОРА ОТКАЗАЛ (слід дати відповідні диспетчерські вказівки) | ELEVATION ELEMENT UNSERVICEABLE (слід дати відповідні диспетчерські вказівки) |
12.7.1.2.6. Інформація про відстань
12.7.1.2.6.1. Інформацію про відстань від точки приземлення потрібно передавати через кожні 2 км до моменту, коли повітряне судно буде перебувати на відстані 8 км від точки приземлення. Після цього інформацію про відстань треба передавати через більш короткі проміжки часу, однак, насамперед, надається інформація про азимут та кути місця, а також інформація з наведення.
Приклади:
| Фразеологія | Phraseology |
| (відстань) | (відстань)FROM TOUCHDOWN |
| ПРОХОДИТЕ ОГНИ ПОДХОДА | OVER APPROACH LIGHTS |
12.7.1.2.7. Припинення заходження на посадку за допомогою радіолокатора точного заходження на посадку
12.7.1.2.7.1. Заходження на посадку за допомогою радіолокатора точного заходження на посадку припиняється, коли повітряне судно наближається до точки, в якій глісада проходить абсолютну висоту прольоту перешкод. Радіолокаційний диспетчер продовжує надавати інформацію до досягнення повітряним судном відстані 500 метрів до порога ЗПС.
Приклад:
| Фразеологія | Phraseology |
| НАД ТОРЦОМ | OVER THRESHOLD |
12.7.1.2.8. Процедура при невдалому заходженні на посадку
12.7.1.2.8.1. Коли інформація, яка видана елементом вертикального наведення, свідчить, що повітряне судно, ймовірно, починає виконувати процедуру при невдалому заходженні на посадку, радіолокаційний диспетчер виконує такі дії:
а) за наявності достатнього часу для отримання відповіді від пілота (наприклад, коли повітряне судно перебуває більше ніж на 4 км від точки приземлення) радіолокаційний диспетчер передає на борт повітряного судна його висоту над глісадою й запитує пілота про те, чи є у нього намір виконати процедуру при невдалому заходженні на посадку, і, якщо це підтверджено пілотом, дає вказівки щодо виконання процедури при невдалому заходженні на посадку, як зазначено в пункті 12.6.1.8.
Приклад:
| Фразеологія | Phraseology |
| ВЫ УХОДИТЕ НА ВТОРОЙ КРУГ? | ARE YOU GOING AROUND? |
б) за відсутності достатнього часу для отримання відповіді від пілота (наприклад, коли повітряне судно перебуває 4 км або менше від точки приземлення) треба продовжувати точне заходження на посадку, при цьому особливо вказується відхилення повітряного судна від глісади, і точне заходження на посадку припиняється в установленій для цього точці. Якщо інформація від елемента вертикального наведення свідчить про те, що повітряне судно виконує процедуру невдалого заходження на посадку або не досягло звичайної точки припинення контролю чи після її проходження, радіолокаційний диспетчер передає вказівки про виконання процедури при невдалому заходженні на посадку.
Приклад:
| Фразеологія | Phraseology |
| УХОДИТЕ НА ВТОРОЙ КРУГ | GO AROND |
13. Використання радіолокатора для аеродромного диспетчерського обслуговування
13.1. Оглядовий радіолокатор
13.1.1. За наявності дозволу та умов, наданих Державіаадміністрацією, оглядовий радіолокатор може використовуватися під час забезпечення аеродромного диспетчерського обслуговування для виконання таких функцій:
а) радіолокаційний контроль за повітряними суднами на сегменті кінцевого заходження на посадку;
б) радіолокаційний контроль за іншими повітряними суднами, які перебувають в диспетчерській зоні та навколо аеродрому;
в) встановлення радіолокаційного ешелонування між повітряними суднами, що вилітають одне за одним;
г) сприяння навігації повітряних суден, які виконують політ за ПВП.
13.1.2. Спеціальні польоти за ПВП не забезпечуються радіолокаційним наведенням, за винятком особливих обставин, наприклад аварійної обстановки.
13.1.3. При радіолокаційному наведенні повітряних суден, які виконують політ за ПВП, потрібно виявляти обережність, щоб відповідні повітряні судна випадково не опинилися в приладових метеорологічних умовах.
13.1.4. Умови та правила використання радіолокатора при наданні аеродромного диспетчерського обслуговування повинні гарантувати, що радіолокаційна інформація, яка є, використовувалася не на шкоду візуальному спостереженню за аеродромним рухом.
Контроль за аеродромним рухом в основному засновується на візуальному спостереженні аеродромним диспетчером в зоні маневрування ПС та навколо аеродрому.
13.2. Використання радіолокатора контролю наземного руху
13.2.1. Загальні положення
13.2.1.1. Застосування радіолокатора контролю наземного руху (SMR) слід пов'язувати з експлуатаційними умовами та вимогами конкретного аеродрому (отже умовами видимості, щільністю повітряного руху та схемою аеродрому).
13.2.1.2. Радіолокатор контролю наземного руху дозволяє, наскільки це можливо, чітко та однозначно виявляти та відтворювати на індикаторі рух усіх повітряних суден та транспортних засобів на площі маневрування.
13.2.1.3. Місця повітряних суден та транспортних засобів можуть відтворюватися на радіолокаційному дисплеї в символічній або несимволічній формі. При використанні формулярів супроводження потрібно передбачати можливість ручного або автоматичного включення пізнавальних індексів повітряних суден та транспортних засобів.
13.2.2. Функції
13.2.2.1. Радіолокатор контролю наземного руху можливо та потрібно використовувати у доповнення до візуального спостереження за рухом на площі маневрування та для забезпечення спостереження за рухом на тих ділянках площі маневрування, які неможливо спостерігати візуально.
13.2.2.2. Інформація, яка відтворюється на радіолокаційному дисплеї SMR, може допомогти під час:
а) забезпечення контролю за повітряними суднами та транспортними засобами, що є на площі маневрування в частині виконання ними дозволів і вказівок:
1) визначення незайнятості ЗПС перед посадкою або зльотом;
б) одержання інформації про основний місцевий рух на площі маневрування або поблизу неї;
в) визначення місць повітряних суден та транспортних засобів на площі маневрування;
г) передачі повітряним суднам інформації про напрям руління за запитом пілота або за вказівкою диспетчера. За винятком особливих обставин, наприклад аварійної обстановки, таку інформацію не варто передавати у формі спеціальних вказівок про напрямок руху; і
ґ) надання допомоги та рекомендацій аварійно-рятувальним транспортним засобам.
13.2.3. Ідентифікація повітряних суден
13.2.3.1. При використанні радіолокатора контролю наземного руху ідентифікація повітряних суден може здійснюватись одним або декількома з таких способів:
а) шляхом встановлення взаємозв'язку між конкретною індикацією радіолокаційного місця і:
1) місцем повітряного судна, яке візуально спостерігається диспетчером;
2) місцем повітряного судна, яке повідомляється пілотом; або
3) ідентифікованим на радіолокаційному дисплеї оглядового радіолокатора;
б) шляхом передачі радіолокаційної ідентифікації.
14. Використання радіолокатора при польотно-інформаційному обслуговуванні
Застосування радіолокатора при наданні польотно-інформаційного обслуговування не звільняє командира повітряного судна від жодного з його обов'язків, у тому числі прийняття остаточного рішення за будь-якою зміною плану польоту, що пропонується.
14.1. Функції
14.1.1. Інформація, яка відтворюється на радіолокаційному дисплеї, може бути використана для надання ідентифікованим повітряним суднам:
а) інформації про всі повітряні судна, які спостерігаються та прямують траєкторією, що веде до виникнення конфліктної ситуації з іншими ідентифікованими за допомогою радіолокатора повітряними суднами, а також припущень або рекомендацій щодо дій із запобігань зіткненням ПС;
б) інформації про особливі явища погоди і, якщо це доцільно, рекомендацій повітряним суднам щодо найкращих варіантів обходу будь-яких таких районів з несприятливими погодними умовами;
в) інформації, яка покликана на допомогу пілоту повітряного судна у виконанні його функцій з навігації.
| Начальник управління забезпечення аеронавігаційного обслуговування польотів Укравіатрансу | В.Настасієнко |
Додаток 1
до підрозділу 10.4
Правил радіолокаційного
обслуговування
(рис. ( za606-04 )