Про внесення змін до Загальних положень безпеки атомних станцій

запобігання переходу порушень нормальної експлуатації в аварійні ситуації, включно з виявленням порушень експлуатаційних меж та/або умов нормальної експлуатації, що враховуються проєктом АС, та автоматичне ініціювання дій, необхідних для їх усунення;

виявлення небезпечних вихідних (початкових) подій, що враховуються проєктом АС, та автоматичне ініціювання дій, необхідних для обмеження їх наслідків.

14. Інформаційна система радіаційного контролю здійснює контроль радіаційної обстановки в приміщеннях, на промисловому майданчику АС, у санітарно-захисній зоні та зоні спостереження.

15. Інформаційна система радіаційного контролю здійснює оперативне отримання, відображення та архівування даних про значення контрольованих радіаційних параметрів, передбачених проєктом АС, сигналізацію про перевищення параметрами заданих попереджувальних та аварійних уставок, документування поточних та архівних даних і формування звітної документації про радіаційну обстановку.

16. Інформаційна система радіаційного контролю забезпечує зберігання неушкодженими архівних даних щодо радіаційної обстановки до початку, під час і після аварії.

17. Інформаційна система аварійного та післяаварійного контролю здійснює інформаційну підтримку персоналу під час РПУ, управління аваріями та ліквідації їх наслідків, здійснює реєстрацію та збереження інформації, необхідної для аналізу аварій.

18. Для кожного енергоблока АС проєктом передбачається БЩУ, з якого персоналом здійснюється управління і контроль за РУ та іншими системами енергоблока.

19. Для кожного енергоблока АС передбачається РЩУ, який забезпечує можливість надійного переведення реактора в підкритичний стан, його аварійне розхолодження і підтримання в безпечному стані. На РЩУ передбачається контроль технологічних параметрів енергоблока і отримання інформації про стан систем безпеки.

20. У приміщенні БЩУ розташовуються компоненти інформаційних та керуючих систем, що виконують функції безпеки та функції нормальної експлуатації:

засоби відображення даних, які забезпечують оперативний персонал повною, точною, своєчасною, легкодоступною та зручною для сприйняття інформацією;

засоби ручного введення команд і даних, необхідні оперативному персоналу;

засоби аварійної та попереджувальної сигналізації, які забезпечують своєчасне, зручне й зрозуміле сповіщення оперативного персоналу необхідною інформацію.

21. Компоненти інформаційних та керуючих систем, розташовані в приміщенні РЩУ, забезпечують оперативному персоналу можливість виконувати передбачені проєктом дії, спрямовані на досягнення й підтримання безпечного контрольованого стану енергоблока, управління аваріями та/або обмеження їх наслідків у випадках, коли втрачена можливість виконувати ці дії з БЩУ.

22. Під час проєктування БЩУ та РЩУ оптимально вирішується питання інтерфейсу "людина-машина". Параметри, які контролюються з БЩУ, оперативно й однозначно відображають інформацію про поточний стан РУ та енергоблока загалом, а також про спрацьовування та функціонування систем безпеки.

23. Забезпечується живучість та придатність БЩУ та РЩУ до роботи під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації, ПА та РПУ, для яких проєктом АС передбачено управління та контроль з БЩУ/РЩУ.

24. Забезпечується незалежне функціонування РЩУ від БЩУ. Унеможливлюється управління енергоблоком одночасно з БЩУ та РЩУ, а також відмови БЩУ та РЩУ із загальної причини.

25. Вимоги до переліку, складу і функцій інформаційних та керуючих систем, обладнання БЩУ і РЩУ, а також до порядку їх експлуатації та технічного обслуговування визначаються в проєкті АС і обґрунтовуються у ЗАБ.

1. Керуючі системи безпеки автоматично ініціюють виконання передбачених функцій безпеки в разі виникнення передбачених проєктом АС умов якщо необхідна швидка й надійна реакція на вихідні (початкові) події, порушення проєктних меж або умов безпечної експлуатації, а також в тих випадках, коли системи нормальної експлуатації внаслідок відмов або з будь-яких інших причин не здатні підтримувати параметри технологічних процесів, стан та/або характеристики систем, елементів і конструкцій в установлених проєктом експлуатаційних межах.

2. Керуюча система безпеки, яка ініціювала виконання певної функції безпеки, формує й видає передбачені проєктом команди, які приводять у дію одну чи декілька інших (керуючих, захисних, забезпечуючих та/або локалізуючих) систем безпеки, а також команди управління цими системами та/або компонентами технологічного устаткування, які необхідні під час виконання ініційованої функції безпеки.

3. Керуючі системи безпеки проєктуються так, щоб розпочата дія цієї системи доводилася до повного виконання ініційованої функції безпеки.

4. Побудова керуючої системи безпеки базується на принципах резервування, різноманітності, фізичного розділення та незалежності, одиничної відмови, безпечної відмови.

5. Для досягнення незалежності каналів керуючих систем безпеки використовують функціональне та/або фізичне розділення, електричне розділення ліній передачі сигналів і команд та електроживлення, використання систем передачі даних, у яких у разі порушення працездатності або виведення з роботи будь-якого з компонентів зберігається можливість передачі цифрових повідомлень між усіма компонентами, що залишилися в роботі.

6. Після ініціювання функції безпеки унеможливлюються відмови або втрати ефективності виконання цієї функції, спричинені помилковими діями персоналу або будь-якими діями інших інформаційних та керуючих систем.

7. Після виникнення початкової події можливість будь-якого втручання персоналу у роботу керуючої системи безпеки автоматично блокується протягом 30 хвилин. Будь-які передбачені проєктом АС дії оперативного персоналу протягом 30 хвилин після початкової події обґрунтовуються у ЗАБ.

8. Відмова в схемі автоматичного управління керуючої системи безпеки не перешкоджає дистанційному управлінню механізмами систем безпеки. Дистанційне управління механізмами системи безпеки передбачає вплив на мінімальну кількість елементів управління керуючої системи безпеки.

9. У керуючих системах безпеки реалізуються заходи зменшення кількості помилкових спрацювань і захисту від помилок персоналу.

10. Керуючі системи безпеки зберігають здатність до виконання передбачених функцій, необхідних для забезпечення безпеки, під час зовнішніх впливів на їх компоненти, можливих під час порушень нормальної експлуатації, в аварійних ситуаціях, під час будь-яких ПА, РПУ та в післяаварійних режимах.

11. Забезпечується безперервне автоматичне виявлення порушень працездатності елементів керуючої системи безпеки, а у випадку виявлення таких порушень - ініціювання необхідних (передбачених у проєкті АС) дій, спрямованих на забезпечення безпеки.

12. Керуючі системи безпеки відокремлюються від інформаційних та керуючих систем нормальної експлуатації, (з використанням функціонального, фізичного, електричного та сигнального розділення), щоб порушення працездатності або виведення з роботи будь-якого елементу чи каналу інформаційної та керуючої системи нормальної експлуатації не впливали на здатність керуючої системи безпеки виконувати свої функції.

13. У проєкті АС передбачаються організаційні і технічні заходи, що унеможливлюють несанкціоновані зміни в структурі, технічних засобах, програмному забезпеченні та алгоритмах спрацьовування керуючих систем безпеки.

14. Кількість незалежних каналів керуючої системи безпеки (не менше трьох) встановлюється в проєкті АС та обґрунтовується в ЗАБ.

15. Система аварійного захисту має два комплекти обладнання, реалізовані з використанням принципу різноманітності. Кожний з комплектів містить щонайменше три незалежних канали.

1. У проєкті АС передбачаються захисні системи безпеки, що забезпечують надійне аварійне зупинення РУ, підтримання її в підкритичному стані та довгострокове відведення залишкових тепловиділень від активної зони під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та під час ПА.

2. Захисні системи безпеки проєктуються з урахуванням принципів резервування, різноманітності, фізичного розділення та незалежності, одиничної відмови, а також безпечної відмови (наскільки це можливо).

3. Аварійне зупинення РУ здійснюється системою безпеки та забезпечується незалежно від наявності джерела електропостачання. У складі захисних систем передбачаються системи для аварійного відведення тепла від реактора, які складаються з декількох незалежних каналів.

4. Передбачаються заходи, що запобігають виходу РУ в критичний стан і перевищенню допустимого тиску в системах першого контуру під час увімкнення та роботи системи аварійного відведення тепла від реактора.

5. Спрацювання захисних систем безпеки не призводить до пошкодження обладнання систем нормальної експлуатації. У проєкті АС обґрунтовується допустима кількість спрацювань захисних систем безпеки протягом строку експлуатації енергоблока АС.

1. У проєкті АС передбачаються локалізуючі системи безпеки для утримання радіоактивних речовин у передбачених проєктом межах.

2. Локалізуючі системи безпеки проєктуються, наскільки це можливо, з урахуванням принципів резервування, різноманітності, фізичного розділення та незалежності, одиничної відмови, а також безпечної відмови.

3. Реактор, системи, елементи і конструкції першого контуру розташовуються в герметичних приміщеннях для локалізації радіоактивних речовин, що виділяються під час аварій, щоб не перевищувати встановлені нормами та правилами з ЯРБ дози опромінення людей, а також нормативи на вихід радіоактивних речовин у навколишнє природнє середовище.

4. У тих випадках, коли для запобігання підвищенню тиску в герметичних приміщеннях передбачаються системи тепловідведення з активними елементами, повинно бути декілька незалежних каналів тепловідведення, що забезпечують необхідну ефективність і надійність.

5. Усі комунікації, через які можливий вихід радіоактивних речовин за межі контуру герметизації, обладнуються ізолюючими елементами, кількість і розташування яких обґрунтовується в проєкті АС.

6. Конструкція захисної оболонки, включно зі шлюзами, проходками та ізолюючими пристроями, враховує утворені внаслідок ПА внутрішні надлишкові тиск, розрідження і температуру та динамічні впливи (удари летючих предметів), а також інші можливі впливи.

7. Конструкція захисної оболонки враховує навантаження утворені внаслідок зовнішніх природніх і техногенних впливів, визначених у проєкті АС.

8. У проєкті АС обґрунтовується величина припустимої негерметичності зони локалізації, вказуються способи досягнення заданої міри герметичності, передбачаються методики та технічні засоби її контролю. Неперевищення проєктного значення припустимої негерметичності підтверджуються випробуваннями до завантаження реактора паливом і перевіряється періодично в процесі експлуатації.

9. Випробування під час введення в експлуатацію енергоблока АС проводяться з використанням розрахункового тиску, подальші - з використанням тиску, обґрунтованого в проєкті АС. Елементи і конструкції, що розташовані в зоні локалізації, витримують випробування без втрати працездатності.

10. Проєктом АС передбачаються заходи з виявлення та запобігання утворенню вибухонебезпечних концентрацій газів у приміщеннях зони локалізації.

11. Передбачаються заходи, спрямовані на зменшення впливів на захисну оболонку у випадку ВА.

1. У проєкті АС передбачаються забезпечуючі системи безпеки для постачання іншим системам безпеки робочого середовища, енергії та створення необхідних умов для їх функціонування, включно з передачею тепла до кінцевого поглинача під час ПА. Умови функціонування забезпечуючих систем у РПУ встановлюються в проєкті АС і обґрунтовуються в ЗАБ.

2. Забезпечуючі системи безпеки мають показники надійності, достатні для того, щоб у сукупності з показниками надійності систем безпеки, які вони забезпечують, досягалася необхідна надійність функціонування останніх.

3. Для забезпечення виконання функцій безпеки додатковими технічними засобами використовуються будь-які доступні джерела енергії та робочі середовища.

4. Забезпечуючі системи безпеки проєктуються з урахуванням принципів резервування, різноманітності, фізичного розділення та незалежності, одиничної відмови, а також безпечної відмови (наскільки це можливо).

1. У проєкті АС передбачаються додаткові стаціонарні технічні засоби та/або додаткові мобільні технічні засоби зі стаціонарними місцями їх під’єднання, призначені для виконання функцій безпеки в РПУ.

2. Для забезпечення можливості використання додаткових мобільних технічних засобів передбачаються необхідні засоби та шляхи доставки, стаціонарні місця та елементи підключення до систем енергоблока (рукави, кабелі, з’єднання, трубопроводи тощо).

3. Засоби доставки додаткових мобільних технічних засобів, установлені місця їх зберігання та розташування, а також передбачені проєктом АС стаціонарні місця та елементи їх під’єднання забезпечують своєчасну організацію виконання додатковими технічними засобами призначених функцій з урахуванням ситуації, яка може скластись на майданчику АС внаслідок дії зовнішніх впливів, а також радіаційного, хімічного, механічного, теплового та інших впливів і явищ, що супроводжують виникнення та розвиток вихідних (початкових) подій (включно з тими, що призводять до РПУ).

4. Кількість та розташування стаціонарних місць під’єднання обґрунтовуються в ЗАБ із урахуванням принципів резервування та фізичного розділення.

5. Додаткові технічні засоби проєктуються в такий спосіб, щоб забезпечити виконання призначених функцій з мінімальним застосуванням елементів і конструкцій систем, які виконують аналогічні функції під час аварійних ситуацій і ПА.

6. Прийняті під час проєктування додаткових технічних засобів рішення (зокрема щодо місць їх розташування, зберігання, підключення, джерел електропостачання та забезпечення робочим середовищем, паливом тощо) унеможливлюють відмови додаткових технічних засобів і систем (елементів), які виконують ті самі функції безпеки, із загальної причини, зокрема внаслідок дії зовнішніх впливів.

7. Конструкція додаткових стаціонарних технічних засобів, а також стаціонарних елементів підключення додаткових мобільних технічних засобів до систем енергоблока забезпечує можливість проведення їх опосвідчення, ремонту, проведення гідравлічних випробувань, контролю основного металу та зварних з’єднань неруйнівними методами після виготовлення, монтажу та в процесі експлуатації.

8. Конструкція додаткових технічних засобів забезпечує можливість проведення функціональних і комплексних випробувань.

9. Для кожного енергоблока АС додаткові технічні засоби передбачаються незалежно від наявності таких засобів для інших енергоблоків, розташованих на майданчику АС.

10. Можливість сумісного використання додаткових технічних засобів для декількох енергоблоків, розташованих на майданчику АС, допускається в разі обґрунтування такого рішення в ЗАБ за умови забезпечення виконання цими додатковими технічними засобами заданих функцій для кожного з енергоблоків у повному обсязі.

1. У проєкті АС передбачаються системи зберігання та поводження з ЯП і ДІВ. Місткість сховищ визначається в проєкті.

2. Зберігання ЯП і ДІВ дозволяється лише в місцях, передбачених проєктом.

3. Проєктом АС та ЗАБ обґрунтовується безпека сховищ під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації і аварій.

4. Проєктом АС (енергоблока АС) передбачається наявність вільного об’єму в БВ кожної РУ для забезпечення повного вивантаження активної зони у будь-який момент експлуатації.

5. БВ обладнуються системами відведення залишкового тепла і температурного контролю та забезпечується відповідний хімічний склад тепловідвідного середовища для запобігання пошкодження ЯП.

6. Проєктом АС передбачаються засоби для огляду тепловидільних збірок і контролю їх герметичності.

7. Проєктом АС передбачаються технологічні операції та відповідні пристрої для транспортування ЯП, а також для вивезення ЯП за межі АС.

8. У проєкті АС передбачаються технічні та організаційні заходи, що унеможливлюють несанкціоноване спорожнення БВ.

9. Сховище свіжого ЯП оснащується контрольно-вимірювальними приладами, стендами та пристроями, які забезпечують можливість огляду по всій довжині паливних збірок візуально та за допомогою засобів вимірювальної техніки.

10. Досягнення критичності в сховищах свіжого та відпрацьованого ЯП під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації, аварійних ситуацій і ПА, а також під час РПУ унеможливлюється конструкційними характеристиками сховищ і технічних засобів, зокрема розміщенням тепловидільних збірок з визначеним кроком решітки.

11. У проєкті АС передбачається контроль безпечного зберігання ЯП, а в ЗАБ обґрунтовується достатність та обсяг цього контролю.

1. ЕО формує адміністрацію АС для здійснення безпосередньо на майданчику, вибраному для будівництва енергоблока, діяльності з будівництва й експлуатації енергоблока, наділяє її необхідними фінансовими, матеріальними та людськими ресурсами та контролює її діяльність.

2. Будівництво АС розпочинається в установленому законодавством порядку за наявності затвердженого проєкту та погодженого органом державного регулювання ЯРБ попереднього ЗАБ.

3. Будівництво АС здійснюється відповідно до її проєкту та вимог норм та правил з ЯРБ. Зміни у процесі будівництва складу, конструкції та/або характеристик систем, важливих для безпеки, встановлених проєктом АС, погоджуються з органом державного регулювання ЯРБ до їх упровадження.

4. Адміністрація АС створює власні підрозділи, які здійснюють постійний контроль за якістю будівельно-монтажних робіт та приймання в експлуатацію готових об’єктів.

5. ЕО здійснює контроль за якістю продукції, що постачається, включно з вхідним контролем безпосередньо на АС.

6. У проєкті АС передбачаються технічні та організаційні заходи, що забезпечують безпеку конструкцій, систем і елементів, важливих для безпеки діючих енергоблоків, під час будівельної діяльності на інших енергоблоках на майданчику АС. Відповідне обґрунтування надається в ЗАБ.

1. У проєкті АС (енергоблока АС) встановлюються етапи введення енергоблока в експлуатацію, вимоги до послідовності й обсягу передпускових налагоджувальних робіт, фізичного та енергетичного пусків, а також приймальні критерії для систем, елементів і конструкцій, які вводяться в експлуатацію.

2. ЕО забезпечує розроблення та реалізацію програми введення енергоблока АС в експлуатацію, яка містить перелік усіх випробувань, необхідних для підтвердження відповідності побудованого енергоблока проєктним вимогам і готовності енергоблока до експлуатації відповідно до встановлених меж і умов безпечної експлуатації. Програма введення в експлуатацію АС погоджується з органом державного регулювання ЯРБ до початку її реалізації.

3. На виконання кожного етапу введення енергоблока АС в експлуатацію органом державного регулювання ЯРБ видаються дозволи на підставі позитивних результатів перевірки готовності енергоблока до здійснення відповідного етапу життєвого циклу.

4. До початку передпускових робіт адміністрація АС забезпечує розроблення і затвердження інструкцій з експлуатації обладнання та систем на підставі затвердженого ЕО технологічного регламенту безпечної експлуатації.

5. Під час проведення випробувань визначаються та документуються характеристики і параметри систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки. На підставі отриманих даних уточнюються межі й умови безпечної експлуатації енергоблока, а також коригуються експлуатаційні інструкції і регламенти.

6. Документи, які регламентують проведення фізичного й енергетичного пусків, передбачають перелік ядерно-небезпечних робіт і заходів, які запобігають виникненню аварій.

7. Етапи введення енергоблока АС в експлуатацію, які містять ядерно-та радіаційно-небезпечні роботи, можуть починатися тільки після впровадження системи радіаційного та дозиметричного контролю згідно проєкту АС, а також реалізації технічних і організаційних заходів з фізичного захисту АС.

8. До завезення ЯП на АС готуються захисні споруди цивільного захисту, внутрішній і зовнішній кризові центри.

9. Енергоблок АС, що вводиться в експлуатацію, ізолюється від діючих блоків і від майданчиків, на яких тривають будівельні роботи, для того щоб ці роботи та можливі на них порушення не вплинули на безпеку енергоблока, що вводиться в експлуатацію.

10. Введення в експлуатацію енергоблока здійснюється в установленому законодавством порядку.

1. Експлуатація АС здійснюється відповідно до принципів безпеки АС, що наведені в розділі III цих Загальних положень.

2. ЕО створює на АС необхідні організаційні структури для її ефективної і безпечної експлуатації, наділяє адміністрацію АС відповідними повноваженнями та обов’язками, організовує фізичний захист і пожежну охорону АС, реалізує систему інженерно-технічної підтримки експлуатації енергоблоків, а також систему аварійної готовності та реагування.

3. Управління АС ґрунтується на системі управління діяльністю, яка розроблюється адміністрацією АС і затверджується ЕО. У документах системи управління діяльністю визначаються права, обов’язки та відповідальність кожного працівника АС за безпечну експлуатацію, зокрема у випадку виникнення аварії.

4. ЕО приділяє постійну увагу формуванню культури безпеки й удосконаленню професійного рівня посадових осіб АС (директора, головного інженера, їх заступників, начальників виробничих підрозділів).

5. Необхідною умовою для призначення працівника на керівну посаду є відповідність його встановленим кваліфікаційним вимогам, а також позитивні результати перевірки знань у встановленому порядку.

1. До початку фізичного пуску енергоблока АС комплектується підготовленим експлуатаційним персоналом, який пройшов перевірку знань і допущений до самостійної роботи.

2. Персонал, який бере участь у передпускових налагоджувальних операціях, проходить перевірку знань до початку зазначених робіт.

3. Графіки комплектування та програми підготовки персоналу розробляються адміністрацією АС.

4. ЕО встановлює вимоги до кваліфікації персоналу відповідно до його обов’язків.

5. ЕО розробляє та реалізує систему професійної підготовки, підтримання і підвищення кваліфікації персоналу АС. У структурі АС передбачається НТЦ, оснащений технічними засобами навчання, зокрема повномасштабними тренажерами, необхідними для підготовки, підтримання кваліфікації та перепідготовки персоналу АС.

6. Підготовка та перепідготовка для операторів щитів управління охоплює такі елементи (залежно від їх застосовності):

експлуатація АС за нормальних умов, очікуваних порушеннях і аварійних ситуаціях та аваріях;

командна робота в складі зміни;

досвід експлуатації та модифікації систем і процедур.

7. Персонал АС, зокрема зайнятий експлуатацією, обслуговуванням і ремонтом систем, елементів і конструкцій АС, проходить підготовку на робочому місці і в НТЦ з використанням тренажерів, перевірку знань перед допуском до самостійної роботи, а також підтримання кваліфікації відповідно до вимог норм та правил з ЯРБ.

8. НТЦ розпочинає навчання експлуатаційного персоналу не пізніше ніж за три місяці до початку передпускових налагоджувальних робіт на першому енергоблоці АС. ЕО отримує ліцензію на діяльність з підготовки персоналу для експлуатації ядерної установки.

9. Під час підготовки, підтримання, підвищення кваліфікації і перепідготовки персоналу особлива увага приділяється відпрацюванню його дій під час аварій, отриманню практичних навичок управління РУ, енергоблоком і АС загалом.

10. Підготовка персоналу здійснюється з урахуванням досвіду експлуатації та забезпечує розуміння наслідків можливих помилок персоналу для безпеки АС.

11. Перед прийняттям на роботу, а також періодично під час роботи, персонал АС проходить медичний огляд. Стан здоров’я персоналу не повинен перешкоджати виконанню покладених на нього виробничих завдань і професійних обов’язків і має відповідати вимогам, установленим відповідними органами охорони здоров’я.

12. У всіх режимах експлуатації енергоблока на БЩУ мають бути залучені не менше двох фахівців, які мають право безпосереднього управління РУ.

1. ЕО на основі проєктної та конструкторської документації розробляє і затверджує експлуатаційну документацію, включно з технологічним регламентом безпечної експлуатації, інструкціями з експлуатації конструкцій, систем і елементів, їх технічного обслуговування та ремонту тощо.

2. Технологічний регламент безпечної експлуатації є основним документом, що визначає порядок безпечної експлуатації енергоблока, в якому встановлюються межі й умови безпечної експлуатації, а також вимоги й основні прийоми безпечної експлуатації енергоблока та загальний порядок виконання операцій, пов’язаних із безпекою АС.

3. Технологічний регламент безпечної експлуатації розробляється на основі проєкту АС, ЗАБ і технічної документації на обладнання. Межі й умови безпечної експлуатації енергоблока визначаються в проєкті АС, обґрунтовуються в попередньому ЗАБ і уточнюються в остаточному ЗАБ. ЕО забезпечує розроблення технологічного регламенту безпечної експлуатації.

4. Технологічний регламент безпечної експлуатації і зміни, які до нього вносяться, затверджуються ЕО і погоджуються органом державного регулювання ЯРБ.

5. Інструкції з експлуатації систем, елементів і конструкцій містять технічний опис, технічні характеристики, експлуатаційні обмеження, режими експлуатації, конкретні вказівки з виконання робіт персоналом під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації і аварійних ситуацій.

6. Технологічний регламент безпечної експлуатації та інструкції з експлуатації систем, елементів і конструкцій коригуються за результатами введення енергоблока в експлуатацію і періодично переглядаються, а також коригуються в разі заміни, модифікації систем, елементів і конструкцій.

7. Адміністрація АС дотримується порядку ведення, перегляду та зберігання експлуатаційної документації, встановленого в документах ЕО.

8. Проєкт АС, виконавча документація на будівництво та модифікації, акти випробувань і виконавча документація на технічне обслуговування і ремонт систем безпеки та систем, важливих для безпеки, зберігаються на АС протягом усього строку її експлуатації.

9. Адміністрація АС визначає перелік нормативної та експлуатаційної документації, яка знаходиться на робочих місцях оперативного персоналу.

1. Перед введенням енергоблока АС в експлуатацію, а також періодично під час експлуатації проводяться: технічне обслуговування, планово-попереджувальні ремонти, випробування, перевірки, метрологічне підтвердження та верифікація вимірювального обладнання, контроль стану основного металу та зварних з’єднань систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, а також додаткових технічних засобів з метою підтримання їх працездатності відповідно до проєктних вимог.

2. Періодичність й обсяги технічного обслуговування, випробувань, опосвідчення та перевірки систем, елементів і конструкцій визначається в проєкті АС з урахуванням:

їх впливу на безпеку;

їх надійності;

досвіду їх експлуатації, включно з досвідом експлуатації на інших АС.

3. Технічне обслуговування, ремонт і випробування проводяться за робочими програмами, інструкціями та ремонтною документацією, яка розробляється адміністрацією АС відповідно до проєктних вимог, вимог норм та правил з ЯРБ, типових програм, інструкцій з експлуатації систем, елементів і конструкцій та технологічного регламенту безпечної експлуатації.

4. Результати технічного обслуговування, перевірок і випробувань систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, а також результати контролю металу документуються і зберігаються на АС, а також аналізуються з метою виявлення повторюваності відмов та розробки (за необхідності) заходів щодо удосконалення технічного обслуговування, випробувань, опосвідчення та перевірки систем, елементів і конструкцій.

5. Технічне обслуговування, випробування, опосвідчення та перевірка систем, елементів і конструкцій виконується з урахуванням:

попередження невиправданого опромінення персоналу АС та підрядних організацій;

забезпечення доступності систем для виконання функцій безпеки.

6. Умови, періодичність і допустимий час виведення систем безпеки і додаткових технічних засобів для технічного обслуговування, ремонту, перевірок і випробувань обґрунтовуються в проєкті АС.

7. Заходи з ремонту систем, елементів і конструкцій здійснюються в повному обсязі та найкоротші строки з урахуванням впливу на безпеку.

8. Системи, елементи і конструкції АС, важливі для безпеки, а також додаткові технічні засоби проходять пряму і повну перевірку на працездатність і відповідність проєктним характеристикам під час уведення їх в експлуатацію, після ремонту обладнання та періодично протягом усього строку експлуатації з документуванням даних та результатів перевірки.

9. У разі неможливості проведення прямої і/або повної перевірки проводяться непрямі та/або часткові перевірки. У проєкті АС обґрунтовується достатність непрямої та/або часткової перевірки.

10. Випробування та перевірки систем, елементів і конструкцій проводяться через проміжки часу, тривалість яких вибирається для того, щоб переконатися, що будь-яке погіршення стану компонента, що найбільше піддається впливу, буде виявлено до того, як воно може призвести до відмови.

11. Перший контур проходить випробування на герметичність перед поновленням експлуатації після зупинення РУ, під час якої герметичність була порушена.

12. Перед виведенням обладнання з експлуатації або поверненням до роботи розглядаються та затверджуються запропоновані зміни конфігурації енергоблока з подальшим документальним підтвердженням коректності конфігурації і, в разі потреби, коректності випробувань.

13. Технічне обслуговування, випробування і перевірки систем, елементів і конструкцій важливих для безпеки, що працюють, проводяться з дотриманням меж і умов безпечної експлуатації енергоблока.

14. У разі незадовільних результатів випробувань і перевірок, а також на вимогу органу державного регулювання ЯРБ адміністрація АС впроваджує коригувальні заходи та проводить повторні випробування і перевірки систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки.

15. Випробування, не передбачені технологічним регламентом безпечної експлуатації та інструкціями з експлуатації, проводяться за спеціальними програмами, які містять заходи щодо забезпечення безпеки. Зазначені програми та методики їх виконання затверджуються ЕО і погоджуються органом державного регулювання ЯРБ.

16. У проєкті АС виконується та в ЗАБ обґрунтовується оцінка потенційного впливу технічного обслуговування на безпеку АС.

17. Документація (регламенти, програми, інструкції) на технічне обслуговування систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, періодично переглядається з урахуванням досвіду експлуатації. Зміни програми оцінюються з метою визначення їхнього впливу на працездатність систем, впливу на безпеку АС, а також відповідності вимогам норм та правил з ЯРБ.

1. ЕО проводить модифікації АС (енергоблока АС) з метою підвищення рівня безпеки АС та надійності її систем, усунення відмов, виявлених під час експлуатації, збільшення коефіцієнта використання встановленої потужності, поліпшення ремонтопридатності систем, зниження доз опромінення персоналу, зниження витрат на технічне обслуговування систем (елементів), зменшення імовірності помилок персоналу, продовження строку експлуатації окремих систем (елементів) тощо.

2. Будь-яка модифікація АС, яка проводиться ЕО протягом життєвого циклу АС, не має зменшувати рівень безпеки АС.

3. ЕО проводить модифікації АС з урахуванням їх впливу на безпеку. Будь-яка модифікація, важлива для безпеки АС, не може проводитися ЕО без погодження з органом державного регулювання ЯРБ.

4. ЕО оцінює вплив модифікації АС на експлуатаційну, протиаварійну та ремонтну документацію, методики та технічні засоби навчання персоналу АС. У разі потреби ЕО розробляє і реалізує відповідні коригуючі заходи.

5. Вимоги до проведення модифікацій АС та порядок їх оцінки визначаються нормами та правилами з ЯРБ.

6. Усі модифікації, важливі для безпеки АС, враховуються в ЗАБ та ЗППБ.

1. Впродовж життєвого циклу енергоблоку АС починаючи з проєктування і до завершення зняття з експлуатації ЕО організовує та здійснює управління старінням (фізичним та моральним) елементів і конструкцій.

2. ЕО розробляє ПУС, перелік елементів і конструкцій, які входять у ПУС, та здійснює необхідні дії для підтримання їх працездатності і надійності в процесі експлуатації за рахунок утримання деградації в елементах і конструкціях у допустимих межах. ПУС та перелік елементів і конструкцій, які входять у ПУС періодично переглядається на підставі оцінки ефективності ПУС та погоджується з органом державного регулювання ЯРБ.

3. Під час експлуатації енергоблоків АС управління старінням елементів і конструкцій здійснюється шляхом координації ПУС із існуючими програмами - підвищення безпеки, експлуатаційного контролю, з урахуванням технічного обслуговування та ремонту, результатів випробувань зразків-свідків, циклічних навантажень, інспекційних обстежень АС, перевірок і випробувань, водно-хімічного режиму, кваліфікації обладнання. Водночас, враховуються результати аналізу, що визначає строк служби елементів і конструкцій, та інформація з досвіду експлуатації.

1. Під час проєктування АС використовується обладнання, що пройшло кваліфікацію на виконання покладених функцій протягом строку експлуатації в умовах зміни характеристик середовища, в яких воно функціонує (температура, тиск, вологість, радіаційний вплив, сейсмічна дія тощо), зокрема і під час аварій.

2. Характеристики середовища для обладнання у відповідних режимах експлуатації та під час аварій встановлюються в проєкті АС та обґрунтовуються в ЗАБ.

3. Під час кваліфікації обладнання враховуються поєднання технологічних умов експлуатації та сейсмічних впливів, які встановлюються нормами та правилами з ЯРБ. Під час кваліфікації враховуються комбінації вихідних (початкових) подій, які встановлюються в проєкті АС та обґрунтовуються в ЗАБ.

4. Адміністрація АС організовує і виконує роботи зі збереження кваліфікації обладнання впродовж усього строку їх експлуатації відповідно до розроблених ЕО та АС, погоджених з органом державного регулювання ЯРБ, програм робіт із кваліфікації обладнання АС.

5. Результати робіт із кваліфікації обладнання енергоблока АС узагальнюються у переліку обладнання, яке підлягає кваліфікації. Перелік погоджується із органом державного регулювання ЯРБ та підтримується в актуальному стані.

1. Не пізніше ніж за три роки до закінчення проєктного строку експлуатації енергоблока АС або строку, встановленого за результатами періодичної переоцінки безпеки енергоблока АС, ЕО приймає рішення про доцільність ДСЕ або зняття з експлуатації енергоблока АС, про що інформує орган державного регулювання ЯРБ.

2. ЕО розробляє та погоджує з органом державного регулювання ЯРБ програму, в якій визначаються обсяг, порядок, строки виконання організаційно-технічних заходів, спрямованих на підготовку енергоблока до ДСЕ. Програма подається в орган державного регулювання ЯРБ разом з рішенням ЕО про доцільність ДСЕ енергоблока АС.

3. ЕО обґрунтовує безпеку енергоблока АС під час ДСЕ, тривалість ДСЕ, а також умови експлуатації енергоблока під час ДСЕ, у рамках періодичної переоцінки безпеки енергоблока АС.

4. Рішення про можливість, тривалість та умови експлуатації енергоблока АС під час ДСЕ приймається органом державного регулювання ЯРБ на підставі висновку державної експертизи ЯРБ звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблоку АС.

5. Однією з умов переходу до ДСЕ, а також експлуатації енергоблока АС під час ДСЕ, з точки зору безпеки, є дотримання критеріїв і принципів безпеки АС, що наведені в розділі III цих Загальних положень.

1. Подія в роботі АС будь-якого ступеню значущості виявляється, реєструється та підлягає подальшому розслідуванню й аналізу.

2. Експлуатаційні події розслідуються комісіями, створеними відповідно до норм та правил з ЯРБ, які встановлюють корінні причини їх виникнення.

3. За результатами розслідувань розробляються та реалізуються коригувальні заходи для запобігання повторного виникнення таких експлуатаційних подій у майбутньому.

4. ЕО забезпечує оцінку застосовності та реалізацію вказаних коригувальних заходів на всіх однотипних енергоблоках АС з урахуванням існуючих відмінностей.

5. ЕО інформує орган державного регулювання ЯРБ в установлені строки про всі події, що відбуваються на обладнанні та трубопроводах АС, які впливають або можуть вплинути на режим експлуатації енергоблока(ів) АС, зокрема про випадки порушень нормальної експлуатації та порушень меж і умов безпечної експлуатації.

6. ЕО забезпечує повне та якісне розслідування, а також своєчасне доведення результатів розслідування та інформації щодо запланованих і впроваджених коригувальних заходів з попередження виникнення експлуатаційних подій, до органу державного регулювання ЯРБ.

7. Особлива увага приділяється експлуатаційним подіям, які можуть призвести до аварії. Також виконується аналіз малозначних подій. Інформація про експлуатаційні події та коригувальні заходи з їх усунення поширюється серед персоналу АС і ЕО, а також направляється організаціям, які мають відношення до цієї експлуатаційної події.

8. Матеріали розслідування та обліку експлуатаційних подій у роботі АС зберігаються протягом усього строку її життєвого циклу.

9. Інформація про експлуатаційні події, результати їх розслідування та впроваджені коригувальні заходи враховуються в системі врахування досвіду експлуатації, долучається до періодичних звітів з оцінки поточного рівня безпеки енергоблоків АС та враховується в програмах навчання персоналу.

10. ЕО здійснює діяльність, спрямовану на профілактику і запобігання подіям, які негативно впливають на безпеку, включно з відмовами обладнання, помилками персоналу і організаційними недоліками, на удосконалення експлуатаційних процедур, методів і засобів діагностики стану систем, елементів і конструкцій.

11. Після будь-якої події, яка негативно впливає на здійснення функцій безпеки або працездатність системи, елемента і конструкції, важливих для безпеки АС, ЕО здійснює перевірку можливості забезпечення функцій безпеки і вживає необхідних відновлювальних заходів, включно з випробуваннями, технічним обслуговуванням та ремонтом.

12. ЕО здійснює постійну діяльність з аналізу експлуатаційних подій та результатів їх розслідування, включно з аналізом для однотипних енергоблоків та енергоблоків інших конструкцій з метою врахування досвіду експлуатації в своїй діяльності.

1. Адміністрація АС на підставі ЗАБ, технологічного регламенту безпечної експлуатації та інших експлуатаційних документів організовує розроблення та затвердження інструкцій і настанов, які визначають дії персоналу у випадку порушень нормальної експлуатації, аварійних ситуацій, ПА та РПУ, зокрема ВА.

2. Інструкції та настанови ґрунтуються на симптомах, що характеризують стан енергоблока АС, і/або подіях, очікуваних у процесі виникнення та розвитку порушень нормальної експлуатації, аварійних ситуацій і аварій. Враховується можливість виникнення порушень нормальної експлуатації, аварійних ситуацій і аварій в усіх експлуатаційних станах РУ та БВ, визначених технологічним регламентом безпечної експлуатації.

3. Для АС, на майданчику яких розташовано декілька ЯУ (включно з сховищами відпрацьованого ЯП), враховується можливість впливу вихідної (початкової) події на декілька або всі ЯУ, що розташовані на майданчику АС, потенційний взаємний вплив таких ЯУ в разі виникнення вихідної (початкової) події на одній або декількох ЯУ майданчику АС, а також потенційний вплив наслідків аварії на іншому майданчику, якщо такий вплив не унеможливлюється умовами розташування АС та/або іншими факторами.

4. У протиаварійних інструкціях і настановах передбачаються положення щодо залучення зовнішньої підтримки (за необхідності).

5. Вимоги протиаварійних інструкцій і настанови обґрунтовуються за допомогою розрахунків з використанням програмних засобів і розрахункових моделей та, за потреби, інженерних оцінок, верифікуються і валідуються з урахуванням фактичного стану АС (енергоблока) та умов експлуатації. Валідація протиаварійних інструкцій і настанов переважно виконується за допомогою повномасштабних тренажерів. Застосування інших методів валідації обґрунтовується.

6. З метою напрацювання практичних навичок щодо дій персоналу у випадку аварій періодично проводяться відповідні тренування на повномасштабних тренажерах. Тематика та періодичність тренувань, категорії персоналу, який до них залучається, визначаються ЕО.

7. Для виконання протиаварійних інструкцій і настанов на АС проєктом передбачаються обладнання, засоби зв’язку, контролю та діагностики, необхідні для отримання оператором повної і достовірної інформації для ефективного управління аваріями.

8. ЕО забезпечує періодичний перегляд та оновлення протиаварійних інструкцій і настанов з урахуванням результатів тренувань, досвіду експлуатації та уроків аварій, що мали місце на цьому або подібних енергоблоках АС.

1. ЕО та АС забезпечують та підтримують належний рівень аварійної готовності, необхідний для ефективного реагування на події, які вимагають запровадження захисних заходів на майданчику АС та за його межами, з метою:

відновлення контролю над ситуацією на майданчику АС, спричиненою будь-якою вихідною (початковою) подією, зовнішнім впливом, комбінаціями цих подій, а також подіями, що впливають на всі ЯУ та об’єкти на майданчику АС;

попередження або мінімізації наслідків;

взаємодії з організаціями, які беруть участь в аварійному реагуванні на АС з метою захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища.

2. До завезення ЯП на АС розробляються, затверджуються, погоджуються аварійний план АС та план аварійного реагування ЕО, встановлюється аварійна організаційна структура для чіткого розподілу повноважень і координації діяльності АС, ЕО та взаємодії із зовнішніми організаціями, які здійснюють своєчасне реагування на всіх фазах аварії. Аварійний план АС та план аварійного реагування ЕО, забезпечуються необхідними ресурсами на постійній основі.

3. АС забезпечує реалізацію заходів щодо попередження, пом’якшення та ліквідації наслідків аварії на АС.

4. АС здійснює моніторинг радіаційних показників, оцінку радіаційних та технічних аспектів поточної ситуації, а також прогнозування її розвитку на майданчику АС та за його межами.

5. АС під час аварії на АС забезпечує безпеку усіх осіб, що перебувають на майданчику АС, включно з аварійним персоналом і персоналом, що забезпечує фізичний захист, а, у разі необхідності, забезпечує надання першої допомоги особам, які переопроміненні або мають радіаційне забруднення.

6. Аварійні плани АС складаються відповідно до норм і правил ЯРБ, правил техногенної безпеки, санітарних норм та Типового аварійного плану, який розробляє ЕО.

7. Аварійний план АС та план аварійного реагування ЕО розробляються на підставі вихідних даних, наведених у проєкті АС, в ЗАБ, протиаварійних інструкціях і настановах, інших виробничих документах АС і ЕО, та базуються на оцінці передбачуваних подій, що можуть вимагати застосування захисних заходів на майданчику АС та за його межами, а також на оцінці ймовірності подій, які можуть супроводжуватись раннім та/або великим радіоактивним викидом.

8. Аварійний план АС та план аварійного реагування ЕО переглядаються не рідше ніж один раз на три роки або, за необхідності, за результатами протиаварійних тренувань, періодичної переоцінки безпеки, з урахуванням змін проєктних основ, досвіду експлуатації, впровадження наукових розробок та нових технологій.

9. ЕО та АС забезпечує своєчасне виявлення аварії, її класифікацію, оповіщення та подальше інформування аварійного персоналу АС, ЕО, зовнішніх організацій, які забезпечують та здійснюють реагування на ядерні та радіаційні аварії, а також населення.

10. АС призначає осіб, що відповідають за оголошення аварії, її класифікацію та негайне ініціювання відповідного реагування на майданчику АС. Ці особи повинні обіймати посади, які передбачають постійне перебування на майданчику АС.

11. АС забезпечує наявність достатньої кількості кваліфікованого персоналу для комплектації посад аварійного персоналу у разі виникнення аварії у будь-якій час та з урахуванням можливої тривалості аварії.

12. ЕО та АС створює та підтримує у стані готовності матеріальний резерв для запобігання і ліквідації наслідків аварії на АС.

13. Аварійний план АС розробляється АС, погоджується з усіма залученими до реагування організаціями та передбачає:

координацію дій АС з усіма залученими до реагування організаціями;

достатність заходів та засобів реагування у разі довготривалої події

використання на майданчику АС ресурсів АС та ЕО (людських і матеріальних), які є спільними для кількох установок;

запровадження додаткових заходів у разі ускладнення ситуації.

14. План аварійного реагування ЕО розробляється та затверджується ЕО і встановлює організацію і порядок:

координації дій адміністрації АС і ЕО;

мобілізації ресурсів ЕО і надання допомоги АС;

взаємодії ЕО з органом державного управління у сфері використання ядерної енергії, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, органом державного регулювання ЯРБ та іншими центральними органами виконавчої влади.

15. ЕО визначає обсяг знань та практичних навичок, які необхідні персоналу ЕО, АС та, в разі залучення, персоналу постачальників, для виконання функцій з реагування на аварію.

16. Підготовка аварійного персоналу передбачає базове навчання та регулярні заходи з перепідготовки, які забезпечують готовність персоналу ЕО, АС та, в разі залучення, персоналу постачальників, до виконання функцій з реагування на аварію.

17. ЕО розробляє і затверджує положення про організацію та проведення протиаварійних тренувань, яке погоджується органом державного регулювання ЯРБ та органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

18. ЕО розробляє та реалізує програми протиаварійних тренувань для відпрацювання дій персоналу в аварійних умовах в такий спосіб, щоб:

під час тренувань забезпечувалась щорічна перевірка всіх елементів аварійного плану АС і плану аварійного реагування ЕО;

до тренувань залучалось як можна більше організацій, що здійснюють реагування за межами майданчика АС;

для майданчиків з декількома ЯУ тренування передбачали сценарії, що базуються на подіях, які впливають на безпеку декількох або всіх ЯУ;

сценарії тренувань передбачали події, які вимагають використання мобільного обладнання.

19. Після проведення кожного протиаварійного тренування проводиться оцінка його результатів, на підставі якої розробляються і впроваджуються коригуючі заходи, спрямовані на виправлення виявлених недоліків і підтримку необхідного рівня аварійної готовності.

20. Проєктом АС передбачаються внутрішній (на майданчику АС) і зовнішній (в зоні спостереження або за її межами) кризові центри, які вводяться в експлуатацію до початку фізичного пуску першого енергоблока.

21. Проєкти кризових центрів і технічні засоби забезпечують управління аварійними роботами на майданчику АС, координацію дій щодо проведення моніторингу за межами майданчика АС і здійснення оцінок на різних фазах аварійного реагування, надійне отримання та збереження достовірної інформації про стан енергоблоків АС, радіаційний стан на майданчику АС та за його межами, зв’язок з БЩУ, РЩУ та іншими пунктами управління на майданчику АС, а також з організаціями, що здійснюють реагування на майданчику АС та за його межами.

22. Кризові центри АС проєктуються, розміщуються та оснащуються так, щоб у разі будь-якої аварії, включно з РПУ, в кризових центрах АС залишалися умови їх функціонування, та протягом тривалого часу забезпечувався захист персоналу від радіаційного впливу та інших небезпек, спричинених аварією.

23. У проєкті АС передбачаються захисні споруди цивільного захисту для захисту персоналу АС та інших осіб, які перебувають на момент аварії на майданчику АС.

24. ЕО та АС забезпечує аварійне реагування на майданчику АС з урахуванням можливого руйнування будівель, споруд, трубопроводів, під’їзних шляхів та інших інфраструктурних елементів поблизу майданчика АС в результаті зовнішніх екстремальних впливів.

25. Інструменти, технічні засоби, мобільні установки, засоби зв’язку, витратні матеріали, документація, інше обладнання, призначене для використання в разі виникнення аварії, розміщується як на майданчику АС так і за його межами та регулярно перевіряється для забезпечення його працездатності та наявності в разі виникнення аварії. Доступ до місць зберігання цього обладнання залишається в умовах руйнування інфраструктури.

26. Зони аварійного планування визначаються відповідно до норм та правил з ЯРБ та наводяться у аварійних планах АС.

1. Пожежна безпека АС є невід’ємною складовою ЯРБ АС. При проєктуванні та експлуатації АС враховуються вимоги нормативних документів, які регламентують пожежну безпеку АС, вимоги норм і правил з ЯРБ, а також результати аналізу пожежної небезпеки АС.

2. Пожежна безпека забезпечується на основі реалізації концепції глибокоешелонованого протипожежного захисту, шляхом проведення організаційних, технічних і інших заходів, направлених на забезпечення життя та здоров’я людей, запобігання, виявлення, гасіння, локалізацію та ліквідацію пожеж, мінімізацію можливих наслідків, створення умов для ефективної роботи пожежно-рятувальних підрозділів, у тому числі запобігання поширенню пожежі на приміщення та території АС, яке може мати негативний вплив на безпеку АС.