Про внесення змін до Загальних положень безпеки атомних станцій

тренування персоналу щодо дій у випадку порушень нормальної експлуатації.

Рівень 3. Управління ПА та РПУ (категорія А).

Рівень 3а. Запобігання і ліквідація ПА.

Основними засобами досягнення зазначеної мети є:

наявність і використання систем безпеки, а також систем нормальної експлуатації, які можуть виконати необхідні функції в умовах проєктних аварій, ліквідації наслідків ПА і запобігання переростанню в РПУ;

наявність і застосування ІЛА;

тренування персоналу на повномасштабних тренажерах щодо дій у випадку аварій.

Рівень 3б. Управління РПУ (категорія А).

Основними засобами досягнення зазначеної мети є:

наявність і використання додаткових технічних засобів, систем безпеки, а також інших систем (елементів), включно із системами нормальної експлуатації, які можуть виконати необхідні функції в аварійних умовах, для управління РПУ (категорія А), обмеження їх наслідків та запобігання важкому пошкодженню ЯП;

наявність і застосування ІЛА;

тренування персоналу на повномасштабних тренажерах щодо дій у випадку аварій.

Рівень 4. Управління та пом’якшення наслідків ВА (РПУ категорія Б).

Основними засобами досягнення зазначеної мети є:

наявність і використання додаткових технічних засобів, систем безпеки, а також інших систем (елементів), включно із системами нормальної експлуатації, які можуть виконати необхідні функції в аварійних умовах, для управління ВА, пом’якшення її радіаційних наслідків та повернення АС у контрольований стан;

наявність і застосування керівництв з управління ВА з метою запобігання виходу розплаву активної зони з корпусу реактора або охолодження пошкодженого ЯП за межами корпусу реактора, запобігання порушенню цілісності герметичного огородження, для обмеження радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище;

тренування персоналу з управління ВА.

Рівень 5. Аварійна готовність і реагування.

Основними засобами досягнення зазначеної мети є:

установлення навколо АС санітарно-захисної зони і зони спостереження, а також визначення зон аварійного планування;

наявність та підтримка в актуальному стані аварійних планів АС, планів аварійного реагування ЕО;

перевірка ефективності аварійних планів АС та планів аварійного реагування ЕО і готовності до їх реалізації під час протиаварійних тренувань і навчань, а також узгодженості з планом реагування на надзвичайні ситуації територіальних і функціональних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту;

наявність і підтримка інфраструктури реагування, що містить кризові центри, центри технічної підтримки оперативного персоналу, протирадіаційні укриття, шляхи евакуації з облаштованими майданчиками радіаційного моніторингу та дезактивації автотранспорту і персоналу, засоби і системи аварійного та післяаварійного моніторингу, зв’язку, резервного енергозабезпечення тощо.

6. Забезпечується, на скільки це практично можливо, незалежність між рівнями глибокоешелонованого захисту. Достатність прийнятих заходів обґрунтовується в ЗАБ.

7. Стратегія глибокоешелонованого захисту реалізується на всіх етапах життєвого циклу АС. Пріоритетною є стратегія запобігання вихідним (початковим) подіям, зокрема для першого та другого рівнів. Необхідно прагнути щоб перший або щонайбільше другий рівень глибокоешелонованого захисту були здатні запобігти переростанню порушень нормальної експлуатації в аварійну ситуацію, або аварію.

1. Державне регулювання безпеки АС здійснює орган державного регулювання ЯРБ відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

2. Орган державного регулювання ЯРБ встановлює нормативні критерії і вимоги щодо безпеки АС, видає документи дозвільного характеру на окремих етапах життєвого циклу ЯУ, здійснює державний нагляд за дотриманням законодавства, умов документів дозвільного характеру, норм та правил з ЯРБ, вимог фізичного захисту ЯУ, ЯМ, РАВ, інших ДІВ, обліку та контролю ЯМ, РАВ та інших ДІВ, включно з примусовими заходами.

1. Конструкції, системи та елементи, важливі для безпеки, проєктуються відповідно до національних і міжнародних норм та правил з ЯРБ, із урахуванням нових науково-технічних досліджень та досягнутого рівня науки і техніки.

2. У разі необхідності використання міжнародних та/чи іноземних нормативних документів та стандартів для проєктування конструкцій, систем та елементів, важливих для безпеки, їх виготовлення, під час будівництва, введення в експлуатацію, експлуатації, зняття з експлуатації енергоблоків, ремонту та модифікації конструкцій, систем та елементів, перелік та застосовність цих нормативних документів та стандартів визначає та обґрунтовує ЕО та погоджує з органом державного регулювання ЯРБ безпеки до початку їх використання.

3. Під час проєктування конструкцій, систем та елементів, важливих для безпеки, надається перевага використанню апробованих технічних рішень, що підтверджуються досвідом експлуатації.

4. У разі впровадження новітніх технічних рішень чи технологій, які не мають підтвердження відповідним досвідом експлуатації, безпека цих рішень чи технологій обґрунтовується відповідними дослідницькими/ експериментальними програмами та випробуваннями та якістю виготовлення конструкцій, систем та елементів згідно цих новітніх технічних рішень чи технологій.

1. Усі види діяльності, які впливають на безпеку АС на етапах її життєвого циклу, є об’єктами системи управління діяльністю.

2. ЕО розробляє та впроваджує систему управління діяльністю і здійснює оцінку системи управління діяльністю постачальників відповідно до встановлених нормативних вимог.

3. Конструкторські, проєктні, будівельні, ремонтні, монтажні, налагоджувальні організації, організації науково-технічної підтримки, заводи-виробники обладнання і організації, що надають послуги для АС, розробляють і реалізують системи управління діяльністю зі своїх видів діяльності.

4. Персонал ЕО та персонал вказаних організацій усвідомлює ті наслідки, до яких може призвести недотримання або неналежне виконання інструкцій, норм і правил з ЯРБ.

5. ЕО на всіх організаційних рівнях забезпечує здійснення керівниками ефективного лідерства в цілях безпеки. Вище керівництво ЕО забезпечує, щоб рішення, прийняті на всіх рівнях, враховували пріоритети та відповідальність щодо безпеки.

6. Вимоги до змісту та встановлення конкретних цілей системи управління діяльністю на всіх етапах життєвого циклу АС і для різних видів діяльності встановлюються окремими нормами та правилами з ЯРБ.

7. ЕО забезпечує контроль якості товарів, що їй поставляються, робіт і послуг, що виконуються.

8. Керівники всіх рівнів розвивають компетенції лідерства в інтересах безпеки, демонструють прихильність безпеці та розвивають культуру безпеки, пропагують цінності та очікування щодо безпеки своїми рішеннями, заявами та діями.

1. ЕО проводить роботу щодо самооцінки безпеки АС. Метою цієї діяльності є постійний аналіз поточного рівня безпеки кожного енергоблока, виявлення й усунення недоліків його проєкту, реалізація заходів з підвищення безпеки.

2. Методики проведення самооцінки розробляються ЕО.

3. ЕО забезпечує проведення аналізу виявлених за результатами самооцінки недоліків, розробку відповідних заходів, направлених на їх усунення, а також проведення оцінки ефективності їх впровадження.

4. Результати самооцінки та заходи відображаються в щорічних (квартальних) звітах.

1. ЕО здійснює комплексні обґрунтування безпеки енергоблоків і оформлює їх результати у вигляді ЗАБ та ЗППБ.

2. Особлива увага приділяється аналізу функціональної достатності і надійності систем, елементів і конструкцій, впливу зовнішніх і внутрішніх подій, відмов обладнання та помилок персоналу на безпеку, достатності і ефективності технічних та організаційних заходів, що спрямовані на запобігання і ліквідацію ПА і обмеження наслідків РПУ. Достатність цих заходів обґрунтовується в ЗАБ.

3. Аналіз безпеки охоплює також розгляд РПУ з метою підвищення безпеки АС за допомогою розроблення рекомендацій щодо технічних і організаційних заходів, спрямованих на запобігання РПУ та мінімізацію, наскільки це практично можливо, їх негативного впливу на людей та навколишнє природне середовище.

4. Методологія аналізів базується як на детерміністичних, так і на імовірнісних підходах. Під час виконання таких аналізів використовуються верифіковані та валідовані програмні засоби та розрахункові моделі. Методологія аналізів безпеки удосконалюється на підставі новітніх науково-технічних даних.

5. Аналіз безпеки нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та ПА:

виконується із застосуванням обґрунтованих методів та консервативного підходу, і враховує невизначеності та їх вплив на результати за допомогою застосування консервативних припущень, врахування коефіцієнтів запасу або проведення кількісного аналізу чутливості та/або невизначеності;

надає підтвердження, що під час визначення проєктних основ враховані достатні запаси безпеки та охоплені всі вихідні події, що призводять до порушень нормальної експлуатації, аварійних ситуацій та ПА;

документується в обсязі, достатньому для перевірки.

6. Аналіз безпеки РПУ:

виконується із застосуванням обґрунтованих методів та реалістичного підходу;

враховує невизначеності та їх вплив на результат;

визначає практично можливі заходи для запобігання важкому пошкодженню ЯП (РПУ категорія А) та пом’якшення наслідків ВА (РПУ категорія Б);

оцінює потенційні радіаційні наслідки на майданчику та за межами майданчику АС в результаті РПУ;

демонструє наявність достатніх запасів безпеки для запобігання виникненню порогового ефекту;

враховує наявні засоби управління аваріями та можливість їх застосування в умовах, що супроводжують РПУ;

враховує результати та висновки імовірнісного аналізу безпеки;

визначає контрольований кінцевий стан енергоблока АС в результаті РПУ;

документується в обсязі, достатньому для перевірки.

7. Для АС, на майданчику яких розташовано декілька ЯУ (включно зі сховищами відпрацьованого ЯП), враховується можливість впливу вихідної (початкової) події на всі ЯУ або на декілька ЯУ, що розташовані на майданчику АС, потенційний взаємний вплив таких ЯУ в разі виникнення вихідної (початкової) події на одній або декількох ЯУ майданчику АС, а також потенційний вплив наслідків аварії на іншому майданчику, якщо такий вплив не унеможливлюється умовами розташування АС та/або іншими факторами.

8. Під час проєктування енергоблока АС розробляється попередній ЗАБ, у якому обґрунтовується ЯРБ рішень, прийнятих у проєкті енергоблока АС, який є одним із документів, необхідних для отримання ліцензії на право здійснення діяльності на етапі життєвого циклу "будівництво та введення в експлуатацію ядерної установки". За результатами будівельно-монтажних робіт, пусконалагоджувальних випробувань і дослідно-промислової експлуатації розробляється остаточний ЗАБ, який є документом, необхідним для отримання ліцензії на право здійснення діяльності на етапі життєвого циклу "експлуатація ядерної установки".

9. У ЗАБ визначається та обґрунтовується кількісна величина та склад граничного викиду.

10. ЕО періодично (не рідше ніж раз у 10 років після початку експлуатації), або на вимогу органу державного регулювання ЯРБ, здійснює переоцінку безпеки енергоблока. Обсяг і повнота переоцінки, а також фактори безпеки, що оцінюються, визначаються у відповідному нормативному документі. За результатами переоцінки розробляється ЗППБ. У разі виявлення під час проведення аналізів невідповідностей вимогам безпеки ЕО здійснює необхідні коригуючі дії і обґрунтовує можливість подальшої безпечної експлуатації енергоблока АС.

11. ЕО здійснює перевірку актуальності проєктних основ із урахуванням досвіду експлуатації, реалізованих модифікацій, новітніх науково-технічних даних, змін умов майданчику розміщення АС. Визначається необхідність оновлення проєктних основ та реалізації додаткових заходів.

12. Імовірнісний аналіз безпеки, який відповідає вимогам норм та правил з ЯРБ, може бути використаний з метою впровадження ризик-інформованого прийняття рішень як у діяльності ЕО, так і органу державного регулювання ЯРБ.

1. ЕО створює систему відомчого нагляду.

2. У структурі ЕО передбачаються структурні підрозділи відомчого нагляду. Вони здійснюють контроль за експлуатацією АС, розробляють та реалізують програми і методологію відповідних перевірок, виявляють недоліки і негативні тенденції та контролюють виконання заходів з їх усунення.

1. ЕО забезпечує здійснення періодичних партнерських перевірок стану безпеки АС або окремих енергоблоків у межах:

періодичних перевірок силами спеціалістів інших АС за затвердженою ЕО методологією;

періодичних перевірок представників АС інших країн, з якими існують договори про співробітництво;

перевірок спеціалізованих міжнародних організацій.

2. Результати зазначених перевірок аналізуються та в разі потреби розробляються відповідні програми реалізації заходів з усунення виявлених недоліків та впровадження "гарних практик".

1. Під час проєктування АС та розроблення експлуатаційних і протиаварійних процедур ураховуються можливі помилки оперативного персоналу, а також персоналу, який здійснює технічне обслуговування і ремонт.

2. З метою запобігання і пом’якшення наслідків помилок персоналу застосовуються такі організаційні та технічні заходи:

підбір і якісна підготовка персоналу, а також постійне підтримання та підвищення його кваліфікації;

аналіз і усунення недоліків у роботі та підготовці персоналу;

оптимальне використання засобів автоматизації управління технологічними процесами;

використання засобів діагностування (контролю технічного стану), передачі діагностичних повідомлень і надання інформації про стан систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки;

побудова центральних, блокових і місцевих щитів управління з урахуванням взаємодії "людина-машина";

використання технічних і програмних засобів, які виявляють і блокують помилки персоналу;

використання надійної і якісної системи зв’язку центрального щита управління та БЩУ з місцевими щитами і постами;

постійне удосконалення виробничих і посадових інструкцій, технічних регламентів, ІЛА, керівництва з управління ВА, методів і технічних засобів контролю стану систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки;

здійснення відомчого нагляду;

здійснення медичного контролю за станом здоров’я персоналу;

дотримання та постійне підвищення культури безпеки.

1. Радіаційна безпека забезпечується через дотримання меж і умов безпечної експлуатації АС і реалізацію комплексу технічних і організаційних заходів, спрямованих на виконання вимог санітарних правил і норм радіаційної безпеки.

2. На всіх етапах життєвого циклу АС повинна задовольняти вимогам санітарних правил і норм радіаційної безпеки.

3. Проєктом АС обґрунтовуються розміри санітарно-захисної зони та зони спостереження.

4. Проєктом АС передбачається контроль за радіаційною обстановкою в приміщеннях, на території АС, у санітарно-захисній зоні й зоні спостереження та здійснення радіаційного моніторингу за станом навколишнього природного середовища.

5. Кожна АС оснащується автоматизованою системою радіаційного контролю за станом території АС, санітарно-захисної зони й зони спостереження. Обсяг контролю та працездатність цієї системи обґрунтовується як для режимів нормальної експлуатації, так і для аварій. Контролю підлягають скиди та викиди радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище.

6. На кожній АС передбачається система індивідуального дозиметричного контролю, яка фіксує накопичені дози опромінення кожного працівника, що відвідує зону суворого режиму та працює з ДІВ, включно з відрядженими працівниками. Ця інформація зберігається згідно з вимогами норм та правил з ЯРБ. Передбачаються заходи проти несанкціонованого втручання в систему збереження результатів індивідуального дозиметричного контролю.

7. Будь-які роботи в приміщеннях і зонах з радіаційною небезпекою виконуються на підставі дозиметричних нарядів і допусків. Роботи виконуються за наявності дозиметричного контролю персоналу, який здійснюється за допомогою стаціонарних систем і/або переносних радіометричних і дозиметричних засобів вимірювання, а також за обов’язкової наявності в кожного працівника індивідуальних дозиметрів.

8. Адміністрація АС розробляє регламент радіаційного контролю на АС, в санітарно захисній зоні та зоні спостереження, який затверджується ЕО та погоджується органом державного регулювання ЯРБ.

9. В ЕО і на кожній АС розробляються програми підвищення радіаційної безпеки, включно з удосконаленням радіаційного захисту, спрямовані на оптимізацію індивідуальних і колективних доз опромінення персоналу з метою їх підтримання на розумно досяжному рівні.

10. ЕО та кожна АС проводять аналіз радіоактивних викидів і скидів для підтвердження того, що радіаційний вплив і дози опромінення, які отримує населення, не перевищують нормативних меж і підтримуються на розумно досяжному низькому рівні.

11. Адміністрація АС забезпечує реалізацію ефективної системи обліку та контролю кількості, переміщення і зберігання свіжого і відпрацьованого ЯП, радіоактивно-забрудненого обладнання, РАВ і ДІВ.

1. ЕО створює та забезпечує ефективне функціонування системи врахування досвіду експлуатації, у рамках якої проводиться накопичення, аналіз та використання досвіду експлуатації. Відповідні бази даних є доступними для всіх АС та органу державного регулювання ЯРБ.

2. ЕО в межах системи досвіду експлуатації здійснює діяльність, спрямовану на виявлення подій та факторів, що впливають на безпеку, класифікацію та розслідування подій відповідно до оціненої значимості, а також накопичення, всебічний аналіз, документування, інформування, використання та поширення досвіду експлуатації, як на національному, так і на міжнародному рівні.

3. ЕО обмінюється досвідом з іншими ЕО, зокрема і на міжнародному рівні, та, за можливості, підтримує постійні контакти і обмін інформацією з розробниками РУ, проєкту АС та виробниками обладнання.

4. У межах обміну досвідом експлуатації виявляються і поширюються приклади "гарної практики". Акцент робиться на діяльності, спрямованій на підвищення безпеки АС, запобігання експлуатаційним подіям під час експлуатації, удосконалення експлуатаційних процедур, методів і засобів діагностики стану систем, елементів і конструкцій з урахуванням їх старіння та зносу.

5. Досвід експлуатації, зокрема від енергоблоків закордонних АС, використовується для запобігання виникнення експлуатаційних подій, підвищення безпеки, управління старінням, продовження строку експлуатації елементів і конструкцій, підготовки персоналу.

6. ЕО призначає персонал, який забезпечує здійснення аналізу досвіду експлуатації, розповсюдження результатів, важливих для безпеки, та розроблення рекомендацій щодо впровадження заходів з урахування досвіду експлуатації.

7. Персонал, який проводить аналіз досвіду експлуатації і розслідування подій, проходить належне навчання та підтримання кваліфікації, забезпечується необхідними ресурсами і підтримкою з боку керівництва.

8. ЕО періодично проводить оцінку системи врахування досвіду експлуатації з метою визначення її ефективності та напрямів вдосконалення. Результати зазначеної оцінки та розроблений план заходів з вдосконалення системи врахування досвіду експлуатації доводяться до органу державного регулювання ЯРБ та долучаються до ЗППБ енергоблоків АС.

1. ЕО забезпечує проведення наукових досліджень та інженерних розробок, спрямованих на удосконалення проєктів енергоблоків АС, підвищення безпеки та надійності систем, елементів і конструкцій, розв’язання проблем, які виникають під час експлуатації.

2. Технічні та організаційні рішення, які приймаються для забезпечення безпеки АС, враховують досягнутий рівень науки і техніки.

3. ЕО створює та підтримує ефективну систему науково-технічної підтримки експлуатації АС, включно з участю в проєктах спеціалізованих міжнародних організацій, спрямовану на вдосконалення проєктів АС, підвищення надійності систем, елементів і конструкцій, вирішення проблем безпеки.

1. Рішення про розміщення АС приймається згідно з законодавством України.

2. Майданчик вважається придатним для розміщення АС, якщо доведена можливість забезпечення безпечної експлуатації АС у всіх режимах, включно з аварійними ситуаціями та аваріями, з урахуванням характерних для цього майданчика факторів, зокрема:

стан ґрунтів і підземних вод;

природні явища та події;

зовнішні події, пов’язані з діяльністю людини;

існуючі та перспективні екологічні й демографічні характеристики регіону розміщення АС;

умови зберігання та перевезення ЯП, а також РАВ;

можливість реалізації захисних заходів у разі виникнення аварій, зокрема ВА.

3. Під час виконання оцінки впливів природних явищ та техногенних подій враховуються їхні можливі комбінації, а також їхні прогнозні характеристики.

4. Під час обґрунтування розміщення АС виконується оцінка можливості викиду радіоактивних речовин та надається прогноз радіаційного стану в зоні спостереження як під час нормальної експлуатації, так і під час можливих аварій, зокрема тих, що розглядаються в РПУ, а також виконується аналіз допустимості радіаційного впливу.

5. Не допускається розміщення АС:

на територіях, що підтоплюються катастрофічними паводками та повенями;

на територіях, на яких має місце активний розвиток процесів деформації витоків річок і берегів водоймищ;

над джерелами водопостачання із запасами підземних вод, що використовуються або плануються до використання для питного водопостачання, якщо не унеможливлюється їх забруднення радіоактивними речовинами;

в прибережній смузі водяних об’єктів загального користування;

у межах зони з сейсмічністю максимального розрахункового землетрусу більше ніж VIII балів згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-28:2010 "Шкала сейсмічної інтенсивності";

безпосередньо на активних тектонічних розломах, а також у зонах потенційно небезпечних обвалів, зсувів і селевих потоків;

на територіях заповідників, парків, культурних та історичних пам’яток та інших територіях, де це заборонено законодавством України.

6. Детальні вимоги до розміщення АС визначені в інших нормах та правилах з ЯРБ.

1. Проєктування АС здійснюється на основі критеріїв і принципів забезпечення безпеки АС, що наведені в розділі III цих Загальних положень, вимог інших норм та правил з ЯРБ, із урахуванням досвіду експлуатації і новітніх наукових досліджень.

2. В основу проєкту АС покладається стратегія глибокоешелонованого захисту та забезпечується запобігання:

порушенням цілісності фізичних бар’єрів;

відмовам фізичних бар’єрів під час вихідних (початкових) подій, що розглядаються;

відмовам фізичних бар’єрів у результаті відмови інших бар’єрів;

відмовам фізичних бар’єрів із загальних причин.

3. Особлива увага приділяється вихідним (початковим) подіям, які здатні призвести до відмови декількох фізичних бар’єрів, і мінімізації впливу зовнішніх впливів природного та техногенного походження, до яких, зокрема, належать пожежі, затоплення, землетруси, вибухи, падіння літака.

4. Під час проєктування АС визначаються та обґрунтовуються проєктні основи, які покладаються в основу проєктування конструкцій, систем, елементів і АС загалом і забезпечують досягнення радіологічної та технічної мети безпеки.

5. Під час проєктування АС ураховуються запаси до встановлених рівнів можливих зовнішніх природних і техногенних впливів та їх комбінацій, які забезпечують запобігання виникненню порогового ефекту. Запаси визначаються та обґрунтовуються ЕО та погоджуються з органом державного регулювання ЯРБ.

6. У проєкті АС передбачаються технічні засоби та організаційні заходи, спрямовані на запобігання порушенням меж і умов безпечної експлуатації енергоблока АС.

7. Відповідно до принципу глибокоешелонованого захисту в проєкті АС передбачаються системи й елементи безпеки, призначені для виконання таких функцій безпеки:

управління реактивністю, включно з аварійним зупиненням РУ і підтриманням РУ та БВ у підкритичному стані;

відведення тепла від активної зони та від ЯП в БВ;

локалізація радіоактивних речовин через запобігання або обмеження поширення їх розповсюдження за передбачені проєктом межі.

8. Для РПУ категорії А забезпечується виконання таких функцій безпеки:

переведення РУ у підкритичний стан та підтримання РУ та БВ у підкритичному стані;

відведення тепла від активної зони та від ЯП в БВ;

локалізація радіоактивних речовин через запобігання або обмеження їх розповсюдження за передбачені проєктом межі.

9. Для РПУ категорії Б забезпечується виконання таких функцій безпеки:

утримання в межах герметичного огородження пошкодженого ЯП та його охолодження;

обмеження розповсюдження радіоактивних речовин, що виділяються під час ВА, за межі герметичного огородження.

10. Виконання функцій безпеки забезпечується під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та під час аварій.

11. Виконання функцій безпеки має пріоритет над дією внутрішнього захисту елементів систем безпеки, якщо це не призводить до більш тяжких наслідків для безпеки. Перелік захистів систем безпеки, що не вимикаються, обґрунтовується в проєкті АС.

12. Під час розроблення проєкту АС виконується класифікація систем, елементів і конструкцій за призначенням, впливом на безпеку та характером функцій безпеки, що ними виконуються. Класифікація базується на детерміністичних оцінках із використанням, за необхідності, як доповнення імовірнісних та інженерних оцінок.

13. Під час класифікації систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, враховуються функція(ї) безпеки, що виконується системою, елементом чи конструкцією, та наслідки в разі відмови виконуваної функції безпеки. Також, можуть враховуватися очікувана частота виникнення потреби виконання функції безпеки, необхідний час ініціації роботи системи (елемента) та тривалість виконання функції безпеки.

14. Для енергоблоків АС, щодо яких ліцензію на право здійснення діяльності на етапі життєвого циклу "експлуатація ядерної установки" видано до набрання чинності наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 04 березня 2024 року № 195, використовується класифікація систем, елементів і конструкцій, яка наведена у додатку до цих Загальних положень. У разі використання іншої класифікації систем, елементів і конструкцій для енергоблоків АС, щодо яких ліцензію на право здійснення діяльності на етапі життєвого циклу "будівництво та введення в експлуатацію ядерної установки" не було видано до набрання чинності наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 04 березня 2024 року № 195, принципи класифікації та класифікація систем, елементів і конструкцій обґрунтовуються ЕО та погоджуються з органом державного регулювання ЯРБ.

15. Системи, елементи безпеки проєктуються з урахуванням принципів:

резервування;

різноманітності;

фізичного розділення та незалежності;

одиничної відмови.

16. Системи (елементи, конструкції) безпеки за характером виконуваних ними функцій поділяються на захисні, локалізуючі, забезпечуючі та керуючі.

17. Системи та елементи, важливі для безпеки, проєктуються з урахуванням принципу безпечної відмови, наскільки це можливо.

18. Слід прагнути до максимального використання пасивних пристроїв у системах і елементах безпеки, властивостей внутрішньої самозахищеності РУ (саморегулювання, теплова інертність, тепловідведення за допомогою природної циркуляції та інших природних процесів).

19. У проєкті АС передбачаються технічні засоби та організаційні заходи, що спрямовані на запобігання ПА та обмеження їх наслідків, а також такі, що забезпечують безпеку під час будь-якої вихідної (початкової) події, врахованої в проєкті АС, з накладанням однієї, незалежної від вихідної (початкової) події, відмови будь-якого з елементів системи безпеки (активного чи пасивного, з рухомими механічними частинами), або однієї, незалежної від вихідної (початкової) події, помилки персоналу. Не вимагається припускати відмову пасивного елементу за наявності обґрунтування, що імовірність його відмови є дуже низькою, а постульовані вихідні (початкові) події не впливають на його функції. Відповідне обґрунтування надається в ЗАБ.

Додатково до однієї, незалежної від вихідної (початкової) події відмови одного з перерахованих вище елементів, ураховуються відмови або найбільш несприятливе проєктне функціонування систем нормальної експлуатації.

20. Допустимий час виведення елемента з роботи для технічного обслуговування та ремонту визначається на підставі аналізу надійності системи, до якої він належить.

21. Системи, елементи і конструкції безпеки, а також додаткові технічні засоби виконують свої функції в установленому проєктом обсязі з підтвердженням їх працездатності за зумовлених аварією впливів (механічних, теплових, хімічних тощо) та комбінацій цих впливів.

22. Для систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, перелік зовнішніх і внутрішніх впливів, що підлягають врахуванню, та вимоги до обсягу функцій, які мають виконуватися під час та/або після вказаних впливів, установлюються в проєкті АС та обґрунтовуються в ЗАБ з урахуванням вимог норм та правил з ЯРБ.

23. Проєкт АС містить дані щодо показників надійності систем і елементів безпеки та систем, а також елементів і конструкцій, важливих для безпеки що належать до класів 1 і 2. Аналіз надійності проводиться з урахуванням відмов із загальної причини та помилок персоналу.

24. Надійність систем і елементів безпеки забезпечується вибором належних проєктних рішень, зокрема використанням елементів, працездатність яких у визначених проєктом умовах підтверджується досвідом експлуатації та/або доведена результатами випробувань і кваліфікації, а також застосуванням принципів резервування, різноманітності, фізичного розділення, функціонального розділення та безпечної відмови (наскільки це можливо).

25. Проєктування систем, елементів і конструкцій здійснюється на підставі консервативних підходів.

26. У проєкті АС для систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, забезпечуються такі показники надійності, що дозволяють виконувати необхідні функції безпеки з урахуванням погіршення характеристик у результаті старіння та зносу.

27. У проєкті АС розглядаються та обґрунтовуються заходи з попередження або захисту систем, елементів і конструкцій, які виконують функції безпеки від відмов із загальної причини. Відмова в системі нормальної експлуатації не повинна перешкоджати виконанню функцій безпеки.

28. У разі застосування в проєкті енергоблоків багатоблокових АС систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, які є спільними для декількох енергоблоків АС, відсутність негативного впливу такого проєктного рішення на безпеку кожного з енергоблоків АС обґрунтовується в ЗАБ.

29. Можливість багатоцільового використання систем і елементів безпеки визначається в проєкті АС та обґрунтовується в ЗАБ. Поєднання функцій безпеки з функціями нормальної експлуатації не повинне призводити до порушення вимог забезпечення безпеки АС і зниження надійності систем і елементів, що виконують функції безпеки.

30. У проєкті АС визначаються та в ЗАБ обґрунтовуються:

межі та умови безпечної експлуатації;

експлуатаційні межі та обмеження у випадку неготовності (відмови) систем безпеки;

вимоги до проведення робіт з технічного обслуговування, ремонту обладнання, відповідних перевірок і випробувань;

вимоги до шляхів евакуації та їх кількість, визначення їх відповідно до існуючої транспортної інфраструктури та можливих радіаційних наслідків аварій;

строк експлуатації енергоблока АС, його окремих систем, елементів і конструкцій.

31. Для систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, в проєктній і експлуатаційній документації передбачаються умови, методи і технічні засоби, необхідні для проведення:

перевірки працездатності систем, елементів і конструкцій (зокрема тих, що розташовані всередині реактора);

оцінки залишкового ресурсу і заміни обладнання, що відпрацювало свій ресурс;

випробування систем, елементів і конструкцій на відповідність проєктним показникам;

перевірки проходження та послідовності сигналів на увімкнення (вимкнення) обладнання, зокрема перехід на аварійні джерела енергопостачання;

періодичного або безперервного контролю стану металу і зварних з’єднань елементів і конструкцій;

перевірки метрологічних характеристик вимірювальних каналів на відповідність проєктним вимогам.

32. Особлива увага приділяється заходам, спрямованим на запобігання помилкам персоналу. Використовуються технічні засоби підтримки оператора, діагностики та самодіагностики систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки, удосконалений інтерфейс "людина-машина", сучасні інформаційні та цифрові технології.

33. Проєктні рішення, пов’язані із запобіганням і обмеженням наслідків аварій, визначаються на підставі детерміністичного аналізу, реалістичних імовірнісних оцінок.

34. Для аварійних ситуацій та аварій, які розглядаються в РПУ, передбачаються заходи щодо управління ними з метою запобігання важкому пошкодженню ЯП, обмеження його наслідків, зниження радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, наскільки це практично можливо з урахуванням економічних, соціальних та інших факторів, досягнутого рівня науки й техніки.

35. Передбачені проєктом АС системи безпеки з урахуванням роботи додаткових технічних засобів забезпечують виконання функцій безпеки в РПУ категорії А (зокрема під час повного знеструмлення енергоблока) без перевищення проєктних меж пошкодження твел, меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище впродовж не менше 72 годин з моменту виникнення вихідної (початкової) події без залучення зовнішньої підтримки.

36. В проєкті АС передбачаються заходи для переведення енергоблока АС у безпечний кінцевий стан за РПУ та довготривалого підтримання енергоблока в цьому стані.

37. У РПУ категорії Б передбачені проєктом АС системи безпеки з урахуванням роботи додаткових технічних засобів забезпечують утримання в межах герметичного огородження пошкодженого ЯП та його охолодження, запобігають або обмежують розповсюдження радіоактивних речовин, що виділяються під час ВА, за межі герметичного огородження.

38. Слід прагнути, щоб передбачені проєктом АС системи безпеки і додаткові технічні засоби забезпечували практичне виключення виникнення важкого пошкодження ЯП в БВ.

39. Під час всіх зовнішніх впливів, характерних для майданчика АС, забезпечується виконання системами, елементами і конструкціями функцій безпеки.

40. Під час проєктування додаткових технічних засобів встановлюються погоджені з органом державного регулювання ЯРБ підвищені рівні зовнішніх впливів із урахуванням прогнозу розвитку кліматичної ситуації, зміни природних та техногенних факторів на строк, що охоплює строк експлуатації АС та потенційний період довгострокової експлуатації АС.

41. Достатність рішень, прийнятих під час проєктування систем (елементів) безпеки, додаткових стаціонарних технічних засобів, додаткових мобільних технічних засобів та місць їх підключення, а також достатність їх характеристик і запасів робочого середовища, паливо-мастильних та інших витратних матеріалів для виконання функцій безпеки до отримання зовнішньої підтримки обґрунтовується в ЗАБ із урахуванням радіаційного, хімічного, механічного, теплового та інших впливів і явищ, що супроводжують виникнення та розвиток вихідних (початкових) подій (включно з тими, що призводять до РПУ).

42. У ЗАБ обґрунтовується достатність часу для введення в роботу додаткових технічних засобів з урахуванням умов, які можуть виникнути на майданчику АС унаслідок дії зовнішніх впливів.

43. Проєктом АС передбачаються заходи із запобігання будь-якому несанкціонованому доступу до систем, елементів і конструкцій, важливих для безпеки.

44. Проєктом АС передбачаються технічні та організаційні заходи для забезпечення фізичного захисту АС.

45. Проєктом АС передбачаються технічні та організаційні заходи для забезпечення обліку і контролю ЯМ, ДІВ і РАВ.

46. Проєктом АС передбачаються засоби зв’язку, зокрема резервні, для організації оповіщення та управління АС під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації, ПА і РПУ.

1. У проєкті АС установлюються і обґрунтовуються експлуатаційні межі, межі безпечної експлуатації та максимальні межі пошкодження (кількість і ступінь пошкодження) твел і відповідні їм межі радіоактивності теплоносія першого контуру за реперними радіонуклідами під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та під час ПА.

2. Активна зона реактора, системи, елементи і конструкції, які визначають умови її експлуатації, проєктуються в такий спосіб, щоб унеможливити перевищення меж пошкодження твел під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації, ПА та РПУ категорії А.

3. Активна зона проєктується так, щоб під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та ПА забезпечувались її механічна стійкість і відсутність деформацій, що порушують нормальне функціонування засобів впливу на реактивність і аварійне зупинення реактора або перешкоджають охолодженню твел.

4. Активна зона разом з її елементами, які впливають на реактивність, проєктується так, щоб будь-які зміни реактивності, що спричинені переміщенням органів регулювання або ефектами реактивності під час нормальної експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації, під час ПА та РПУ категорії А не призводили до некерованого зростання енерговиділення в активній зоні, що спричиняє порушення меж пошкодження твел.

5. Характеристики ЯП, конструкція реактора й обладнання першого контуру не повинні допускати утворення критичних мас під час ПА та РПУ.

6. Реактор і системи впливу на його реактивність проєктуються так, щоб введення механічних засобів впливу на реактивність для будь-якої комбінації їх розташування забезпечувало введення негативної реактивності під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та під час ПА.

7. Активна зона, перший контур і системи керування та захисту проєктуються з використанням консервативного підходу для забезпечення неперевищення меж пошкодження твел під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та під час ПА.

8. Активна зона та пов’язані з нею внутрішньокорпусні елементи проєктуються так, щоб вони витримували статичні і динамічні навантаження, які можуть мати місце під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації, під час ПА та РПУ категорії А для забезпечення безпечного зупинення реактора.

9. У конструкції реактора передбачаються, як мінімум, дві незалежні системи його зупинення, кожна з яких здатна забезпечити переведення реактора в підкритичний стан під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації і під час ПА та підтримання його в підкритичному стані з урахуванням одиничної відмови обладнання або помилки персоналу. Принаймні одна із систем зупинення реактора повинна повністю виконувати функцію аварійного захисту. Ці системи проєктуються з дотриманням принципів одиничної відмови, різноманітності, фізичного розділення, резервування та безпечної відмови.

10. Передбачається система моніторингу активної зони, що забезпечує:

реєстрацію основних експлуатаційних параметрів і відображення їх у зручній для персоналу формі;

підтвердження відповідності дійсних характеристик активної зони проєктним вимогам;

сигналізацію в разі відхилення характеристик від проєктних вимог;

реєстрацію і зберігання значень параметрів, процесів, що відбуваються під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та під час ПА.

11. У проєкті АС передбачаються засоби контролю та управління процесами ділення ЯП, зокрема в підкритичному стані.

12. У проєкті АС передбачаються покажчики положення механічних органів впливу на реактивність, автоматичний контроль концентрації розчину поглинача в теплоносії першого контуру, а також індикатори стану інших засобів впливу на реактивність.

1. У проєкті АС визначається і в ЗАБ обґрунтовується надійність систем, елементів і конструкцій першого контуру протягом строку експлуатації енергоблока АС з урахуванням можливого погіршення характеристик під впливом корозії, повзучості, втоми, хімічних впливів, опромінення, старіння, термоциклювання та інших впливів, можливих під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та під час ПА.

2. У проєкті АС визначається і в ЗАБ обґрунтовується неперевищення імовірності крихкого руйнування корпусу реактору енергоблока 10-7 на реактор за рік.

3. Обладнання й трубопроводи першого контуру витримують без залишкової деформації і руйнування:

статичні та динамічні навантаження, що виникають під час усіх урахованих у проєкті АС вихідних (початкових) подій, включно з раптовим уведенням позитивної реактивності (викид органу впливу на реактивність максимальної ефективності, дія зворотних зв’язків, пов’язаних з різкою зміною параметрів активної зони та теплоносія);

впливи, пов’язані з появою значних градієнтів температур (наприклад, уведення холодного теплоносія).

4. Компонування обладнання та геометрія першого контуру забезпечують умови розвитку і підтримання природної циркуляції теплоносія, зокрема під час ПА.

5. На енергоблоках АС реалізується концепція течі перед руйнуванням. Трубопроводи першого контуру з недоведеною прийнятністю концепції течі перед руйнуванням обладнуються спеціальними пристроями для запобігання неприпустимим переміщенням під час впливів на них реактивних зусиль, що виникають під час розривів. Обґрунтовується міцність і ефективність цих пристроїв під час ПА.

6. Теплообмінне обладнання систем, важливих для безпеки, має запас теплообмінної поверхні для компенсації погіршення характеристик теплопередачі в процесі експлуатації.

7. Елементи і конструкції першого контуру проєктуються, виготовляються та розміщуються в такий спосіб, щоб була можливість проводити монтаж і демонтаж обладнання, та їх технічне опосвідчення і випробування.

8. У проєкті АС передбачаються технічні засоби для:

автоматичного захисту від перевищення тиску в першому контурі під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та під час ПА;

компенсації температурних змін об’єму теплоносія;

підживлення теплоносія;

виявлення місцезнаходження та оцінки розміру течії теплоносія;

виведення радіоактивних речовин із теплоносія, включно з активованими продуктами корозії та продуктами ділення;

охолодження активної зони в разі аварії з течею першого контуру;

реалізації режиму скидання-підживлення теплоносія першого контуру під час аварії;

передачі залишкового тепла від активної зони та БВ до кінцевого поглинача тепла, враховуючи принцип одиничної відмови та втрати зовнішнього електропостачання.

9. У проєкті АС передбачається автоматичний контроль активності теплоносія та виходу радіоактивних речовин за межі герметичного огородження РУ.

1. На кожному енергоблоці АС для управління технологічними процесами передбачаються інформаційні та керуючі системи в складі:

інформаційних та керуючих систем нормальної експлуатації;

інформаційної системи радіаційного контролю;

інформаційної системи аварійного та післяаварійного контролю;

керуючих систем безпеки.

2. Інформаційні та керуючі системи спільно із захисними, забезпечуючими, локалізуючими системами безпеки, технологічними системами нормальної експлуатації, компонентами цих систем (технологічним устаткуванням) і оперативним персоналом реалізують такі основні функції контролю та управління:

дистанційне та/або автоматичне управління технологічними процесами, системами та устаткуванням;

автоматичний захист систем, обладнання та енергоблока АС;

автоматичний контроль поточного стану безпеки, зокрема, неперевищення меж безпечної експлуатації енергоблока АС;

отримання, оброблення, архівування, відображення й реєстрування даних про стан систем, елементів і конструкцій, необхідних для надійної та безпечної експлуатації енергоблока АС.

3. Дані про стан систем, елементів і конструкцій охоплюють:

контрольовані параметри, які характеризують процес поділу, цілісність активної зони реактора і системи охолодження активної зони реактора та БВ, поточний стан систем, елементів і конструкцій (зокрема, фізичних бар’єрів на шляху поширення іонізуючого випромінювання та радіоактивних речовин), поточний стан безпеки енергоблока АС загалом;

вихідні (початкові) події, які спричинили порушення нормальної експлуатації, виникнення й розвиток аварійних ситуацій та аварій;

фактичні дії інформаційних та керуючих систем, оперативного персоналу, спрямовані на забезпечення безпеки (запобігання порушенням нормальної експлуатації, виникненню аварійних ситуацій та аварій, управління ПА, управління технологічними процесами, системами та устаткуванням під час РПУ) і пом’якшення наслідків аварій.

4. Інформаційні та керуючі системи забезпечують персонал інформацією про поточний стан безпеки енергоблока АС.

5. Інформаційні та керуючі системи будуються в такий спосіб, щоб забезпечити найбільш сприятливі умови для прийняття персоналом правильних рішень і звести до мінімуму можливість його помилок.

6. Проєкт інформаційної та керуючої системи АС містить:

аналіз надійності інформаційної та керуючої системи;

аналіз видів і наслідків можливих відмов в інформаційній та керуючій системі;

аналіз відмов інформаційної та керуючої системи із загальної причини;

аналіз стійкості контурів управління і регулювання.

7. Забезпечується відповідність інформаційних та керуючих систем встановленим у проєкті АС вимогам щодо надійності, стійкості, незалежності виконання функцій, якості функціонування, програмного та інформаційного забезпечення, розроблення, випробувань та приймання, експлуатації.

8. Програмне забезпечення, що використовується в цифрових інформаційних та керуючих системах та їх компонентах, підлягає верифікації.

9. На усіх етапах життєвого циклу цифрових інформаційних та керуючих систем АС реалізуються заходи кіберзахисту. Проводяться первинна оцінка та періодичні переоцінки кіберзахисту інформаційних та керуючих систем АС.

10. Інформаційні та керуючі системи виконують необхідні функції в усіх режимах експлуатації енергоблока АС, встановлених у проєкті, включно з можливими зовнішніми та внутрішніми впливами, відмовами їх елементів, під час порушень нормальної експлуатації, аварійних ситуацій, ПА та РПУ (для інформаційних та керуючих систем, перелік яких визначається у проєкті АС).

11. Інформаційні та керуючі системи мають у своєму складі промислове телебачення та засоби надійного зв’язку між операторами БЩУ/РЩУ і експлуатаційним персоналом.

12. На кожному енергоблоці АС передбачаються інформаційні системи, що забезпечують збір, обробку, документування і зберігання інформації, достатньої для своєчасного і достовірного встановлення вихідних подій виникнення порушень нормальної експлуатації і аварій, їх розвитку, установлення фактичного порядку роботи систем безпеки, систем та елементів, важливих для безпеки, які належать до класів безпеки 1 і 2, відхилень від штатних алгоритмів дій персоналу. Вживаються заходи, спрямовані на збереження цієї інформації під час РПУ.

13. Інформаційні та керуючі системи нормальної експлуатації разом з технологічними системами нормальної експлуатації, компонентами технологічного устаткування та оперативним персоналом виконують функції автоматичного контролю та управління, необхідні для нормальної експлуатації енергоблока й запобігання порушенням нормальної експлуатації, зокрема:

утримання основних параметрів технологічних процесів, стану та/або характеристик систем, елементів і конструкцій в установлених проєктом АС межах в умовах зовнішніх і внутрішніх впливів, можливих для певного режиму експлуатації;

підтримку необхідних дій оперативного персоналу в передбачених режимах експлуатації, зокрема дій, спрямованих на усунення порушень або обмеження їх наслідків;

подання персоналу АС інформації щодо перебігу технологічних процесів, стану та/або характеристик систем, елементів і конструкцій, зокрема систем безпеки і фізичних бар’єрів на шляху поширення іонізуючого випромінювання та радіоактивних речовин;