Зазначена вимога поширюється й під час перевезення техніки на платформах без бортів.
Під колеса переднього моста упори встановлюють на відстані 20–30 мм від бокової поверхні шин (мал. 41 додатка 2 до цього Порядку).
У всіх випадках поздовжні упори встановлюють впритул до коліс, а поперечні (крім випадку перевезення машин над зчепами платформ) - на відстані 15–20 мм від бокової поверхні шин.
Вага машин, тип кріплень, позначення упорів повинні відповідати даним, зазначеним у таблиці 20 додатка 4 до цього Порядку.
Для закріплення машин пакети кріплень розбирають, поперечні упори переводять у робоче положення (мал. 20, 21 додатка 2 до цього Порядку).
Попереду (позаду) коліс машини, розташованої на платформі, встановлюють по одному поперечному упору. Машина наїжджає колесами на опорні плити упорів і зупиняється.
До коліс машини встановлюють поздовжні упори.
Штирі поздовжніх і поперечних упорів по черзі повністю забивають у підлогу платформи (мал. 42 додатка 2 до цього Порядку).
Під час розкріплення не допускається переїзд машин через поздовжні упори. Поздовжні й поперечні упори демонтують і складають у пакети.
З метою запобігання руйнування упорів не дозволяється:
бити по корпусах упорів (крім штирів) під час закріплення й розкріплення колісних машин;
знімати упори, що перебувають у контакті з колесами машини.
6. Закріплення колісних машин вагою до 24 т другим способом виконують чотирма розтяжками, а вагою від 24,1 до 40 т - вісьмома розтяжками.
Залежно від ваги машин та їх конструктивних особливостей колеса закріплюють чотирма або вісьмома дерев’яними упорними брусками, які укладають довгою стороною поперек платформи й щільно підганяють під колеса.
Колеса двовісних машин закріплюють із зовнішніх (внутрішніх) сторін чотирма упорними брусками.
У тривісних машин колеса переднього моста закріплюють брусками по обидві сторони, а колеса середнього й заднього мостів - із зовнішніх сторін. Колеса двовісних причепів закріплюють із зовнішніх (внутрішніх) сторін, а одновісних - по обидві сторони (мал. 43 додатка 2 до цього Порядку).
У чотиривісних машин упорними брусками закріплюють колеса всіх мостів (мал. 44 додатка 2 до цього Порядку).
Під час розміщення машин над автозчепами вагонів, які входять до складу зчепа платформ, двовісні машини підклинюють упорними брусками по обидві сторони колеса заднього моста, тривісні - із зовнішніх сторін колеса середнього й заднього мостів.
Паралельно колесам переднього моста із зовнішніх (внутрішніх) сторін, на відстані 20–30 мм від бокової поверхні шин встановлюють поздовжні напрямні бруски, кожний з яких прибивають при вазі машини до 12 т чотирма цвяхами діаметром 6 мм і довжиною 200 мм, при більшій вазі - шістьма цвяхами (мал. 45 додатка 2 до цього Порядку).
Кількість цвяхів, якими прибивають упорні бруски, кількість розтяжок і кількість ниток дроту в них визначають за таблицею 21 додатка 4 до цього Порядку.
У випадку якщо за таблицею 21 додатка 4 до цього Порядку виходить, що в один упорний брусок необхідно забити 12 і більше цвяхів, то замість чотирьох брусків застосовують вісім.
Як правило, колісні машини перевозяться на платформах, борти яких закриті. Якщо за конструктивними особливостями машин бокові борти платформи не можуть бути закриті, то кожну колісну машину додатково закріплюють від поперечного зсуву боковими брусками, які прибивають до підлоги платформи із зовнішньої (внутрішньої) сторони всіх коліс. Кожний брусок прибивають чотирма цвяхами діаметром 6 мм, довжиною 200 мм при вазі колісної машини до 12 т і вісьмома цвяхами - при вазі машини від 12 до 40 т.
7. При закріпленні колісних машин третім способом типові дерев’яні упорні бруски, що підклинюють колеса, розміщують довгою стороною вздовж платформи, а бокові - впритул до бокової поверхні покришок передніх та задніх коліс із зовнішньої чи внутрішньої сторони (мал. 46 додатка 2 до цього Порядку).
Кожний упорний дерев’яний брусок прибивають шістьма, а кожний боковий - чотирма цвяхами діаметром 6 мм, довжиною 200 мм.
Колісні машини вагою до 5,5 т підклинюють чотирма упорними брусками, а масою 5,6–12 т - вісьмома брусками. Кожну машину незалежно від її маси кріплять чотирма боковими брусками.
Під час навантаження над автозчепами вагонів, які входять до складу зчепа платформ, задні колеса машин масою 5,6 т та більше, а також колеса середнього та заднього мостів тривісних машин підклинюють подвоєною кількістю типових упорних брусків (мал. 47 додатка 2 до цього Порядку).
Бокові бруски біля передніх коліс встановлюють на відстані 20–30 мм від бокових поверхонь покришок.
8. Закріплення колісних машин згідно з четвертим способом здійснюється з використанням багаторазових (одноразових) розтяжок.
Машини повинні мати справну гальмівну систему, одно-, двовісні причепи та напівпричепи повинні бути загальмовані стоянковим гальмом.
Чотири розтяжки із сталевих ланцюгів (металевих тросів або ременів з поліестерного волокна) закріплюються з кожного боку машини. Розтяжки встановлюються таким чином, щоб перешкоджати поперечному та поздовжньому переміщенню техніки. Вони встановлюються під кутом 30° до поперечної осі платформи.
Використання сталевого дроту при закріпленні колісних машин згідно з четвертим способом не допускається.
Закріплення двовісного або тривісного автомобіля з причепленим до нього одновісним (двовісним) причепом здійснюється шістьма багаторазовими (одноразовими) розтяжками. Чотири розтяжки кріпляться з кожного боку автомобіля, ще дві розтяжки кріпляться до задньої частини причепа (мал. 48, 49 додатка 2 до цього Порядку). Розтяжки встановлюються таким чином, щоб перешкоджати поперечному та поздовжньому переміщенню техніки. Вони встановлюються під кутом 30° до поперечної осі платформи.
9. П’ятим способом колісні машини закріплюють за допомогою металевих шипованих упорів та багаторазових (одноразових) розтяжок.
9.1. Тип металевого упору визначається за таблицею 14 додатка 4 до цього Порядку в залежності від маси машини.
9.2. Двовісні машини закріплюють вісьмома металевими шипованими упорами, якими підклинюють колеса переднього й заднього мостів (попереду й позаду коліс), а для здвоєних коліс тільки під зовнішні колеса. Чотири розтяжки закріплюються з кожного боку машини (мал. 50 додатка 2 до цього Порядку). Розтяжки встановлюються таким чином, щоб перешкоджати поперечному та поздовжньому переміщенню техніки. Вони встановлюються під кутом 30° до поперечної осі платформи.
9.3. Тривісні машини закріплюють вісьмома металевими шипованими упорами, чотирма підклинюють колеса переднього мосту (попереду й позаду колеса), ще чотирма підклинюють колеса середнього й заднього мостів із зовнішніх сторін. Для здвоєних коліс упори встановлюють тільки під зовнішні колеса. Чотири розтяжки закріплюються з кожного боку машини (мал. 50 додатка 2 до цього Порядку). Розтяжки встановлюються таким чином, щоб перешкоджати поперечному та поздовжньому переміщенню техніки. Вони встановлюються під кутом 30° до поперечної осі платформи.
9.4. Двовісна машина з причепленим до неї одновісним причепом закріплюється вісьмома металевими шипованими упорами. Упорами підклинюють колеса переднього й заднього мостів (попереду й позаду коліс) машини, а для здвоєних коліс тільки під зовнішні колеса. При цьому одновісний причіп упорами не кріпиться. Чотири розтяжки із сталевих ланцюгів (металевих тросів або ременів з поліестерного волокна) закріплюються з кожного боку машини, дві розтяжки закріплюють одновісний причіп з задньої сторони (мал. 51 додатка 2 до цього Порядку). Розтяжки встановлюються таким чином, щоб перешкоджати поперечному та поздовжньому переміщенню техніки. Вони встановлюються під кутом 30° до поперечної осі платформи.
9.5. Тривісна машина з причепленим до неї двовісним причепом закріплюється шістнадцятьма металевими шипованими упорами та шістьма розтяжками із сталевих ланцюгів (металевих тросів або ременів з поліестерного волокна).
Машина кріпиться ідентичним способом, що наведено в підпункті 9.3. Причіп закріплюється вісьмома металевими шипованими упорами. Упорами підклинюють колеса переднього та заднього мосту (попереду й позаду колеса). Дві розтяжки закріплюються ззаду причепа (мал. 52 додатка 2 до цього Порядку). Розтяжки встановлюються таким чином, щоб перешкоджати поперечному та поздовжньому переміщенню техніки. Вони встановлюються під кутом 30° до поперечної осі платформи.
Даним способом заборонено закріплювати колісні машини над автозчепами вагонів.
10. Шостим способом колісні машини закріплюють металевими шипованими та поперечними упорами.
10.1.Тип металевого упору визначається з таблиць 14, 15 додатка 4 до цього Порядку, тип дерев’яного поперечного упору визначається за таблицею 5 додатка 4 до цього Порядку в залежності від маси машини.
10.2. Двовісні машини закріплюють вісьмома металевими шипованими упорами, якими підклинюють колеса переднього й заднього мостів (попереду й позаду коліс), а для здвоєних коліс тільки під зовнішні колеса. Металеві або дерев’яні поперечні упори встановлюють з зовнішнього або внутрішнього боку коліс переднього та заднього мосту (мал. 53 додатка 2 до цього Порядку).
10.3. Тривісні машини закріплюють вісьмома металевими шипованими упорами. Чотирма упорами підклинюють колеса переднього мосту (попереду й позаду колеса), ще чотирма підклинюють колеса середнього й заднього мостів із зовнішніх сторін. Для здвоєних коліс, упори встановлюють тільки під зовнішні колеса, металеві або дерев’яні поперечні упори встановлюють з зовнішнього або внутрішнього боку коліс переднього та заднього мосту (мал. 53 додатка 2 до цього Порядку).
11. Під час навантаження машин у два яруси більш легку машину розташовують у кузові більш важкої. Закріплення машини, що опирається на підлогу платформи, здійснюють з урахуванням сумарної ваги обох машин. Закріплення колісної машини, розташованої в кузові (у другому ярусі), здійснюють відповідно до її конструктивних характеристик та має забезпечувати надійність закріплення даних колісних машин (мал. 54 додатка 2 до цього Порядку). Дозволяється під колеса машин другого ярусу поміщати розподільні (розвантажувальні) щити. Щити складають із двох - трьох дощок товщиною не менше 40 мм і прибивають до підлоги кузова чотирма - шістьма цвяхами діаметром 6 мм. Розміри щитів повинні забезпечувати можливість кріплення на них упорних брусків.
12. Поворотна частина окремо розташованих причепів повинна бути застопорена фіксатором, дишло (водило) причепа підняте й закріплене у вертикальному положенні або опущене на підлогу платформи. У першому випадку дишло додатково закріплюють двома розтяжками у дві нитки дроту діаметром 6 мм або за допомогою ременів з поліестерного волокна, одноразових синтетичних ременів або строп.
13. Стріли автокранів для обмеження розгойдування додатково закріплюють двома розтяжками з дроту діаметром 6 мм у дві нитки кожна, а стріли екскаваторів і робочі органи інших землерийних машин для обмеження переміщення закріплюють двома розтяжками з дроту діаметром 6 мм у чотири нитки кожна.
Гармати наземної й зенітної артилерії закріплюють, як колісні машини, кожним з перерахованих вище способів залежно від їхньої маси. Третім способом (типовими дерев’яними упорними або боковими брусками) артилерійські системи дозволяється закріплювати тільки під час перевезення військовими ешелонами.
При будь-якому способі закріплення сошник лафета гармати, для запобігання розвороту, додатково закріплюють двома розтяжками з дроту діаметром 6 мм у дві нитки кожна, спрямованими поперек підлоги платформи (мал. 55 додатка 2 до цього Порядку).
Стріла механічної тяги зенітної гармати повинна бути піднята й закріплена стопором або опущена на підлогу платформи. У першому випадку стрілу закріплюють двома розтяжками з дроту діаметром 6 мм у дві нитки або ременями з поліестерного волокна (синтетичними ременями), у другому випадку - двома розтяжками, як сошник гармат наземної артилерії.
14. Автопоїзди (автотягачі сідельного типу з напівпричепами та автотягачі з причепами) можуть закріплюватися першим, другим, четвертим, п’ятим та шостим способами. Попередньо перевівши апарелі напівпричепа в транспортне положення, зафіксувавши металевими табельними розтяжками, що йдуть у комплекті з автопоїздом.
Автопоїзд, який перевозиться у зчепленому стані, варто розглядати і закріплювати як дві самостійні одиниці. За першим способом автотягачі й напівпричепи закріплюють згідно з визначеною схемою (мал. 56 додатка 2 до цього Порядку), за другим способом - за нормами, визначеними у таблиці 21 додатка 4 до цього Порядку (мал. 57 додатка 2 до цього Порядку), за четвертим способом - згідно з визначеною схемою (мал. 58 додатка 2 до цього Порядку), за п’ятим способом закріплюють відповідно до схеми (мал. 59 додатка 2 до цього Порядку), шостим способом закріплюють згідно зі схемою (мал. 60 додатка 2 до цього Порядку).
Автопоїзд залежно від розмірів розташовують на одній платформі або над автозчепами вагонів, які входять до складу зчепа з двох платформ. Над автозчепами вагонів, які входять до складу зчепа платформ, як правило, розміщують автотягач (мал. 61 додатка 2 до цього Порядку).
Довгобазні автопоїзди (типу ТЗ-30) розміщують над автозчепами вагонів, які входять до складу зчепа з двох платформ. Автотягач повністю закріплюють на одній платформі, а напівпричіп - на іншій таким чином, щоб балансирний візок напівпричепа мав вільне поздовжнє переміщення (мал. 62 додатка 2 до цього Порядку).
VII. Закріплення в напіввагонах колісних машин, установлених горизонтально
Колісні машини (автомобілі, колісні бронетранспортери, причепи, напівпричепи тощо), а також знаряддя наземної й зенітної артилерії закріплюють у напіввагоні шістьма дротяними (ланцюговими) розтяжками. Крім того, суміжні машини між собою закріплюють двома горизонтальними ув’язками (мал. 63 додатка 2 до цього Порядку).
Дишло причепа, а також стрілу механічної тяги зенітної гармати і сошник наземної артилерії для запобігання розвороту кріплять двома розтяжками.
Машини вагою до 3,3 т закріплюють розтяжками та ув’язками з дроту діаметром 6 мм у дві нитки, а машини вагою від 3,4 до 6,3 т - у чотири нитки.
Розтяжки для запобігання розвороту дишл і сошників роблять у дві нитки. У машин повинні бути ввімкнені гальма.
VIII. Перевезення техніки, способи розміщення та закріплення якої не передбачені цим Порядком та ТУ
1. Техніка, яка перевозиться в складі військових транспортів без супроводу військових варт, способи розміщення і закріплення якої не передбачено цим Порядком та ТУ, перевозиться за погодженою із акціонерним товариством "Українська залізниця" та затвердженою відправником технічною документацією (місцеві технічні умови, непередбачені технічні умови) відповідно до вимог ТУ, Інструкції ЦД-0055 та Порядку розроблення технічної документації.
Ескіз, креслення щодо розміщення і закріплення техніки на рухомому складі погоджується з військовим комендантом залізничної дільниці та станції, Управлінням військових сполучень на залізниці, в зоні відповідальності яких здійснюється навантаження відповідно до Порядку розроблення технічної документації.
Відправником, відповідно до вимог Правил оформлення, Порядку розроблення технічної документації, в графу 20 накладної внутрішнього сполучення вноситься відповідна відмітка про розміщення та закріплення вантажу із зазначенням посади та прізвища відповідального за навантаження та у випадку застосування технічної документації (місцеві технічні умови, непередбачені технічні умови, ескіз, креслення) зазначається найменування і кількість матеріалів (устаткування), які були при цьому застосовані для закріплення вантажу.
2. Застосування для закріплення техніки табельних засобів кріплення багаторазового використання, які не зазначені в цьому Порядку, дозволяється тільки після проведення відповідних дослідницьких перевезень, узгоджених з головним органом військових сполучень Збройних Сил України, АТ "Укрзалізниця" та затверджених у порядку, установленому Порядком розроблення технічної документації.
| Заступник Головнокомандувача Збройних Сил України полковник | Андрій ЛЕБЕДЕНКО |
| Начальник Управління залізничного транспорту Міністерства розвитку громад та територій України | Олександр ФЕДОРЕНКО |
Додаток 1
до Порядку розміщення та кріплення
військових вантажів на рухомому складі,
у тому числі відкритому
(пункт 4 розділу ІІ)
Загальні характеристики
залізничного рухомого складу та контейнерів, що використовуються для перевезення військових вантажів
( Текст Додатка 1 )
Додаток 2
до Порядку розміщення та кріплення
військових вантажів на рухомому складі,
у тому числі відкритому
(пункт 8 розділу ІІІ)
( Текст Додатка 2 )
Додаток 3
до Порядку розміщення та кріплення
військових вантажів на рухомому складі,
у тому числі відкритому
(пункт 11 розділу ІІІ)
Акт
на навантаження негабаритної техніки
( Текст Додатка 3 )
Додаток 4
до Порядку розміщення та кріплення
військових вантажів на рухомому складі,
у тому числі відкритому
(пункт 2 розділу ІV)
( Текст Додатка 4 )
