Про затвердження Порядку розроблення технічної документації щодо розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах, які перевозяться залізничним транспортом

Відповідно до пункту 4 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 N 789, та статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457,

1. Затвердити Порядок розроблення технічної документації щодо розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах, які перевозяться залізничним транспортом, що додається.

2. Державній адміністрації залізничного транспорту України:

2.1. Подати цей наказ до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію в установленому порядку.

2.2. Довести цей наказ до відома залізниць, підприємств, установ та організацій, які користуються послугами залізничного транспорту.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Цей Порядок установлює вимоги до розроблення, оформлення, погодження та перегляду технічної документації на перевезення вантажів у вагонах і контейнерах залізничним транспортом, здійснення контролю за правильним розміщенням вантажів.

1.2. Розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах повинно відповідати вимогам додатка 14 до "Соглашения о международном железнодорожном грузовом сообщении" (далі - СМГС) та Інструкції з перевезення негабаритних і великовагових вантажів залізницями України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 23.11.2004 N 1026, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24.12.2004 за N 1640/10239 (далі - Інструкція).

1.3. Відправники, одержувачі та організації, які здійснюють навантаження, перевантаження, розвантаження вантажів (далі - вантажні роботи), повинні забезпечувати збереження вагонного парку і контейнерів під час навантаження і вивантаження вантажів та дотримуватися вимог, наведених у стандарті ГОСТ 22235-76 "Вагоны грузовые магистральных железных дорог колеи 1520 мм. Общие требования по обеспечению сохранности при производстве погрузочно-разгрузочных и маневровых работ".

1.4. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

багаторазові засоби кріплення - засоби кріплення багаторазового використання, призначені для розміщення й закріплення вантажів у вагонах і контейнерах, наприклад касети, піддони, турнікети, піраміди, стропи, стяжки тощо;

великоваговий вантаж - вантаж, у якого маса й довжина або навантаження на раму (підлогу) вагона перевищують допустимі величини, встановлені главою 1 додатка 14 до СМГС для універсального рухомого складу. Великовагові вантажі перевозяться на транспортерах;

габарит навантаження - граничний поперечний (перпендикулярний до осі колії) контур, у якому, не виступаючи назовні, має розміщуватися вантаж (із урахуванням упаковки та кріплення) на відкритому рухомому складі за умови його перебування на прямій горизонтальній дільниці колії;

габаритний вантаж - вантаж, який у разі розміщення у вагоні або зчепі з двох і більше вагонів за своїми параметрами (включаючи упаковку й кріплення) не виступає за межі основного габариту навантаження і довжина якого не перевищує значень, зазначених у таблиці 5 глави 1 додатка 14 до СМГС;

дирекція залізничних перевезень (дирекція) - відокремлений структурний підрозділ залізниці;

довгомірний вантаж - вантаж, відношення довжини якого до бази рухомого складу перевищує значення 1,41;

ескіз - спрощене зображення порядку розміщення і кріплення вантажу у вагоні, виконане відправником з метою підтвердження правильності вибраного ним способу розміщення і кріплення вантажу, передбаченого нормативними актами;

місцеві технічні умови (МТУ) - не передбачений нормативними актами спосіб розміщення і кріплення вантажу у вагоні (контейнері), розроблений відправником згідно з вимогами глави 1 додатка 14 до СМГС, який пройшов експериментальну перевірку згідно з пунктом 14 глави 1 додатка 14 до СМГС;

негабаритний вантаж - вантаж, розміри якого (включаючи упаковку й кріплення) перевищують основний габарит навантаження в разі розташування вантажу на вагоні (зчепі), який перебуває на прямій горизонтальній дільниці колії, а поздовжня вісь цього вагона (зчепу) збігається з віссю залізничної колії в одній вертикальній площині, або вантаж, геометричні виноси якого в кривих перевищують геометричні виноси розрахункового вагона у цих кривих;

непередбачені технічні умови (НТУ) - не передбачений нормативними актами спосіб розміщення й кріплення вантажу у вагоні або контейнері, розроблений відправником згідно з вимогами глави 1 додатка 14 до СМГС.

2.1. Технічна документація має бути викладена чітко й зрозуміло.

Розрахунки щодо кріплення вантажів здійснюються з урахуванням одного із видів кріплення: м'якого (наприклад розтяжки, обв'язки, цвяхи, дерев'яні бруски) або жорсткого (наприклад болтові та зварні з'єднання).

2.2. НТУ розробляються на перевезення:

габаритних вантажів на відкритому рухомому складі (крім транспортерів);

вантажів у критих вагонах;

вантажів у контейнерах.

НТУ розробляє та затверджує відправник.

2.2.1. До складу НТУ входять схема (схеми) розміщення і кріплення вантажу та розрахунково-пояснювальна записка. Розрахунки виконуються згідно з вимогами глави 1 додатка 14 до СМГС.

У разі використання багаторазового засобу кріплення (обладнання), повернення якого здійснюється залізничним транспортом, відправник одночасно розробляє схему (схеми) його повернення. На схемі (схемах) описується порядок кріплення обладнання. Якщо обладнання закріплюється способом, установленим для перевезення вантажу, то розрахунково-пояснювальна записка не розробляється.

Розрахунково-пояснювальна записка НТУ має містити інформацію про:

рухомий склад та контейнери (тип, модель), вимоги до них та їх основні розміри, необхідні для розрахунків;

основні розміри вантажу (довжина, ширина, висота);

масу кожного місця вантажу з кріпленням і без нього;

визначення інерційних сил і вітрового навантаження, що діє на вантаж;

визначення стійкості вагона з вантажем та вантажу у вагоні;

навантаження на візки вагона;

розрахункове обґрунтування способу розміщення вантажу;

вибір засобів кріплення вантажу та перевірку їх на міцність;

перевірку на міцність елементів вагона, що отримують навантаження;

специфікацію засобів кріплення (в таблиці);

а також інші необхідні відомості та розрахунки.

Зразок титульного аркуша розрахунково-пояснювальної записки НТУ наведений у додатку 1.

Схема має містити таку основну інформацію:

спрощене зображення вагона з розміщеним на ньому вантажем та його кріпленням (у трьох проекціях), на якому позначаються основні розміри вагона й вантажу, нумерація або назва місць вантажу, координати центра маси місць вантажу, координати загального центра маси вантажу й вагона, координати частин вантажу, що виступають відносно рівня головок рейок і площин симетрії вагона (для підтвердження вписування в основний габарит навантаження), специфікація засобів кріплення вантажу тощо;

опис способів кріплення вантажу у вагоні (контейнері) з посиланням на позиції елементів кріплення, порядку кріплення рухомих частин вантажу, умов пропуску вантажу через сортувальні гірки (у разі потреби) тощо.

Схема виконується в масштабі:

1:25, 1:50 або 1:100 - для головного виду і виду зверху;

1:25, 1:20 або 1:50 - для виду з торця або окремих перерізів.

У разі потреби деякі вузли кріплення, додаткові поперечні перерізи вантажів складної конфігурації можуть бути виконані в масштабі 1:10.

2.2.2. Для перевірки надійності кріплення вантажу у вагоні або контейнері, що перевозиться за НТУ, в окремих випадках можуть проводитися експериментальні перевірки відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 цього Порядку. Експериментальні перевірки можуть проводитися у разі застосування нестандартних засобів кріплення вантажу у вагоні або контейнері, використання в розрахунках величини коефіцієнта тертя, не передбаченої в підпункті 11.3.1 пункту 11.3 глави 1 додатка 14 до СМГС.

Підставою для проведення експериментальної перевірки є наказ залізниці відправлення.

2.2.3. Погодження НТУ здійснює дирекція (залізниця).

Відправник не пізніше ніж за п'ять днів до дня навантаження надає на погодження до дирекції разом з листом-заявкою затверджені ним НТУ в трьох примірниках (по одному примірнику для відправника, дирекції і станції відправлення). Якщо розміщення й кріплення вантажу згідно з НТУ здійснюватиметься відправником з двох і більше станцій однієї залізниці України, то на погодження надається необхідна кількість завірених належним чином копій НТУ. Схеми повернення багаторазових засобів кріплення, передбачених НТУ, не потребують додаткового узгодження з іншими залізницями.

Наказом начальника дирекції (залізниці) щороку утворюється постійно діюча комісія для розгляду НТУ.

У разі погодження схеми НТУ на ній проставляється штемпель (додаток 2), на якому зазначаються посади, прізвища, ініціали працівників, які брали участь у розгляді документації, ставляться їх підписи і дата погодження.

2.2.4. Затверджені відправником та погоджені дирекцією НТУ реєструються працівником дирекції (залізниці) в журналі реєстрації НТУ, зразок якого наведено в додатку 3.

Номер НТУ присвоюється дирекцією (залізницею) та складається із:

порядкового номера в журналі реєстрації НТУ;

літер "ДН" та номера дирекції, у разі якщо НТУ погоджується дирекцією;

скороченої назви залізниці (Дон, Льв, Од, ПЗах, Півд, Прид);

року погодження НТУ.

Наприклад, НТУ N 3 ДН1-Дон/2010.

2.3. МТУ розробляють на перевезення вантажів, способи розміщення й кріплення яких не передбачені нормативними актами.

МТУ розробляються, як правило, у разі масового відвантаження вантажу з однієї станції, а також при відправленні одного вантажу з декількох пунктів завантаження однієї залізниці.

Розроблення МТУ здійснюється відправником. До розроблення МТУ можуть залучатися науково-дослідні або проектні організації.

2.3.1. Під час розроблення МТУ проводиться експериментальна перевірка надійності способу розміщення й кріплення вантажу, яка включає три етапи:

випробовування на співудар (обов'язковий етап);

поїзні випробовування (необхідність проведення поїзних випробовувань способів розміщення і кріплення вантажу визначається комісією);

дослідні перевезення (обов'язковий етап).

В експериментальних випробовуваннях можуть брати участь причетні залізничні адміністрації інших країн.

Методику проведення експериментальної перевірки способів розміщення й кріплення вантажів наведено в пункті 14 глави 1 додатка 14 до СМГС.

2.3.2. Перед проведенням експериментальної перевірки відправник надає залізниці відправлення для розгляду затверджений ним проект МТУ, який включає описову частину, до якої додається схема або декілька схем розміщення й кріплення вантажу, та розрахунково-пояснювальну записку. Вимоги до оформлення схем наведені у підпункті 2.2.1 пункту 2.2 цього Порядку.

Описова частина проекту МТУ повинна містити:

характеристику вантажу (найменування, маса, основні розміри тощо);

порядок підготовки вантажу до перевезення;

відомості про вагон (вид, тип, модель) та вимоги до нього;

порядок розміщення вантажу у вагоні;

опис способу кріплення вантажу із зазначенням усіх елементів кріплення й розташування їх відносно вантажу і вагона.

Розрахунково-пояснювальна записка повинна містити розрахункове обґрунтування запропонованого способу розміщення й кріплення вантажу у вагоні (контейнері), типу, кількості й розміру засобів кріплення. Розрахунки виконуються згідно з вимогами глави 1 додатка 14 до СМГС.

Якщо запропонований спосіб розміщення й кріплення вантажу передбачає застосування багаторазового засобу кріплення, до проекту МТУ також додаються:

затверджена відправником документація (креслення, паспорт або інструкція з експлуатації таких засобів);

схема розміщення і кріплення багаторазових засобів кріплення в разі перевезення вагонів у порожньому стані.

2.3.3. За позитивними результатами розгляду МТУ проводяться експериментальні перевірки згідно з наказом залізниці відправлення.

У наказі зазначаються:

склад комісії;

терміни та місце проведення експериментальної перевірки (станція, під'їзні колії відправника);

належність вагонів;

порядок подачі вагонів для проведення випробувань на співудар.

Якщо є потреба виконати поїзні випробовування, то наказом залізниці встановлюються також полігон (маршрут) перевезення та порядок супроводження вагонів під час поїзних випробовувань.

До складу комісії включаються представники залізниці від комерційного (голова комісії) й вагонного господарств, ревізорського апарату з безпеки руху поїздів, начальник станції відправлення або його заступник, а також відправник та/або його представник (представники).

Комісія повинна забезпечити:

відповідність розміщення й кріплення вантажу у вагоні способу, передбаченому проектом МТУ;

дотримання методики та умов проведення експериментальних робіт;

оформлення актів проведення відповідних етапів експериментальної перевірки з висновком про надійність випробовуваного способу розміщення та кріплення вантажу;

підготовку пропозицій щодо вдосконалення запропонованого способу розміщення й кріплення вантажу (у разі потреби).

2.3.4. За позитивними результатами експериментальних перевірок та на підставі рішення комісії відправник розробляє та затверджує доопрацьований з урахуванням пропозицій членів комісії проект МТУ, який складається з описової частини й схеми (схем) розміщення й кріплення вантажу. До проекту МТУ додаються акти експериментальних перевірок та розрахунково-пояснювальна записка, затверджена відправником.

МТУ погоджують керівники комерційного, вагонного господарств та ревізор з безпеки руху поїздів на залізниці відправлення. На титульному аркуші МТУ представники служб комерційного й вагонного господарств ставлять свої підписи і зазначають посади, прізвища й дату погодження МТУ. Зразок титульного аркуша МТУ наведений у додатку 4.

МТУ затверджують керівники відправника й залізниці відправлення.

Навантаження вантажів відповідно до МТУ здійснюється відправником на станціях залізниці, яка їх затвердила.

По одному примірнику або завіреній копії МТУ зберігається у відправника, на станції (станціях) відправлення та залізниці, яка їх затверджувала. Схеми повернення багаторазових засобів кріплення, передбачених МТУ, не потребують додаткового узгодження з іншими залізницями.

МТУ, які розробляються і затверджуються вагонобудівними підприємствами, застосовуються за розпорядженням Укрзалізниці.

При розробленні МТУ можуть враховуватись пропозиції залізничних адміністрацій інших країн.

2.3.5. МТУ реєструються в журналі реєстрації МТУ, зразок якого наведено в додатку 5.

На титульному аркуші залізниця проставляє номер МТУ, який включає:

порядковий номер у журналі реєстрації МТУ;

літеру Н;

скорочену назву залізниці (Дон, Льв, Од, ПЗах, Півд, Прид);

рік погодження МТУ.

Наприклад, МТУ N 10 Н-ПЗах/2010.

2.4. Розроблення та погодження технічної документації на перевезення негабаритних і великовагових вантажів здійснюється відповідно до глави 3 Інструкції.

Зразок титульного аркуша розрахунково-пояснювальної записки на перевезення негабаритних і великовагових вантажів наведений у додатку 6.

2.5. Ескіз розробляється та затверджується відправником для підтвердження правильності вибраного ним способу розміщення й кріплення вантажу у вагоні (контейнері) у випадках, передбачених додатком 14 до СМГС.

Погодження ескізу здійснюється:

дирекцією залізниці відправлення - якщо розроблення ескізу вимагається додатком 14 до СМГС. Дирекція може утворювати комісії для погодження таких ескізів на станціях, які мають відповідних фахівців;

станцією відправлення - коли є потреба перевірити правильність розміщення і кріплення вантажу, завантаженого за схемою, наведеною в додатку 14 до СМГС. Такий ескіз розробляється на вимогу станції.

2.5.1. Ескіз, що погоджується дирекцією, повинен містити такі основні відомості:

назву й номер ескізу - назва ескізу має включати назву вантажу, тип (модель) вагона та посилання на главу нормативного документа, відповідно до якої розроблено ескіз; номер ескізу присвоюється дирекцією відправлення відповідно до порядкового запису в журналі реєстрації ескізів, зразок якого наведено в додатку 7;

реквізити затвердження та погодження ескізу, які проставляються у верхній його частині. Ескіз затверджується керівником підприємства-відправника та погоджується керівником дирекції, підписи яких скріплюються штемпелем або печаткою підприємств;

спрощене зображення вагона (у двох або трьох проекціях) з вантажем, розміщеним та закріпленим на вагоні. На проекціях наводяться основні розміри вагона і вантажу, нумерація місць, координати центра маси місць та загального центра маси вантажу й вагона, засоби кріплення вантажу з їх нумерацією, вузли кріплення вантажу;

специфікацію засобів кріплення;

масу кожного місця вантажу та загальну масу вантажу у вагоні із урахуванням елементів кріплення;

розрахунок зміщення загального центра маси вантажів відносно повздовжньої та поперечної площин симетрії вагона (у разі їх несиметричного розташування або розміщення вантажів різної маси);

розрахунок висоти загального центра маси вагона з вантажем;

розрахунок площі навітряної поверхні вагона з вантажем;

розрахунок перевірки стійкості місць від перекидання;

розрахунок поперечної стійкості вагона з вантажем (у разі потреби);

обґрунтування вибраних реквізитів кріплення;

описання порядку розміщення та кріплення вантажу у вагоні.

2.5.2. Ескіз, що погоджується станцією відправлення, повинен містити такі основні відомості:

назву й номер ескізу, що присвоюється станцією;

реквізити затвердження та погодження ескізу, які проставляються у верхній його частині. Затвердження здійснюється відправником, а погодження - керівником станції відправлення;

спрощене зображення вагона з розміщеним на ньому вантажем у двох або трьох проекціях. На проекціях наводяться основні розміри вагона й вантажу, нумерація місць, маса кожного вантажного місця, координати центра маси кожного вантажного місця та загального центра маси вантажу, центр маси вагона з вантажем, засоби кріплення вантажу тощо;

необхідні розрахунки на вимогу станції відправлення.

3.1. Технічна документація переглядається не рідше одного разу на п'ять років після дати затвердження або останнього перевіряння, якщо не виникла потреба перевірити її раніше.

Технічна документація на перевезення вантажів переглядається в разі:

виявлення в МТУ (НТУ, кресленні, ескізі) порушень, які не дають змоги забезпечити безпеку руху поїздів, збереження вантажів під час перевезення, вагонного парку та контейнерів;

виявлення під час перевезення вантажу порушень, які загрожують безпеці руху поїздів або схоронності вантажів, незважаючи на те, що під час навантаження відправник дотримувався вимог технічної документації (НТУ, МТУ, ескізу), а працівник залізниці - вимог до експлуатації рухомого складу (наприклад, дотримання встановлених швидкостей співударів вагонів під час виконання маневрової роботи);

внесення до нормативних актів, відповідно до яких розроблялася технічна документація, змін чи доповнень, що впливають на розрахунки.

3.2. Якщо передбачений технічною документацією спосіб вимагає посилення кріплення або іншого способу розміщення вантажу, то чинна технічна документація підлягає скасуванню й розробляється нова документація або залізницею встановлюється термін її перегляду. Закінчення строку дії технічної документації зазначається на схемі (кресленні, ескізі) та в розрахунково-пояснювальній записці, де робиться такий запис: "Строк дії закінчується ... (зазначаються дата, причина)".

3.3. Продовження строку дії документації оформлюється актом, який підписується відправником та перевізником. На схемі (ескізі, кресленні) та в розрахунково-пояснювальній записці робиться такий запис: "Строк дії продовжено до ...", який завіряється підписом особи, яка підписала акт, скріпленим печаткою перевізника.

На прохання відправника строк дії нормативної документації продовжується на строк, зазначений відправником, але не більше п'яти років, якщо під час перевезення вантажів протягом цих п'яти років не було зауважень до цієї документації щодо безпеки перевезень та схоронності вантажів.

3.4. Відправник може вносити до технічної документації зміни та доповнення, що не вимагають посилення кріплення або іншого способу розміщення вантажу, які завіряються підписом відправника, скріпленим печаткою. Якщо кількість або суть змін до технічної документації призводять до ускладнення роботи, технічна документація підлягає перегляду.

4.1. У перевізному документі відправником ставиться відмітка про виконання умов розміщення й кріплення вантажів на відкритому рухомому складі, у критих вагонах і контейнерах із зазначенням посади і прізвища відповідальної особи за розміщення і кріплення вантажів.

4.2. У перевізних документах внутрішнього сполучення відправник у відповідній графі проставляє такі відмітки про розміщення й кріплення вантажів:

у разі перевезення вантажів, способи розміщення й кріплення яких передбачені нормативними актами, - "Вантаж розміщено й закріплено згідно з ... (зазначаються пункт (параграф), глава та назва нормативного акта)";

у разі перевезення вантажів за НТУ або МТУ - "Вантаж розміщено й закріплено згідно з НТУ (МТУ) від ____ N ____. Застосовано засоби кріплення _______ (зазначаються найменування й кількість засобів кріплення, а також діаметр дроту, кількість ниток, розміри брусків)". Якщо МТУ містить більше однієї схеми, то в перевізних документах додатково зазначається номер схеми, за якою відвантажувався вантаж;

у разі перевезення вантажів, для яких нормативними актами передбачається розроблення ескізів, - "Вантаж розміщено й закріплено згідно з ... (зазначається відповідна глава додатка 14 до СМГС) , ескіз від ___ N ___. Застосовано засоби кріплення (зазначаються найменування й кількість засобів кріплення, а також діаметр дроту, кількість ниток, розміри брусків)";

у разі перевезення негабаритних і великовагових вантажів - "Вантаж розміщено і закріплено згідно з кресленням від ___ N ___, акт перевірки від ___. Застосовано засоби кріплення _______ (зазначаються найменування й кількість засобів кріплення, а також діаметр дроту, кількість ниток, розміри брусків)";

у разі повернення багаторазового засобу кріплення - "Багаторазове обладнання розміщене й закріплене відповідно до схеми від ______ N _____, затвердженої ________ (вказується, ким затверджена схема). Застосовано засоби кріплення (вказуються найменування й кількість засобів кріплення, діаметр дроту та кількість ниток, розміри брусків)".

Відправник повинен забезпечити наявність в одержувачів розроблених ним у встановленому порядку схем розміщення й кріплення багаторазових засобів кріплення. Порядок забезпечення схем погоджується відправником та одержувачем.

Якщо схема розміщення й кріплення багаторазового засобу кріплення в одержувача відсутня, то він розробляє її у встановленому порядку.

4.3. Під час перевезення вантажів, завантажених у межах зонального або пільгового габариту навантаження, відправник робить запис у верхній частині накладної ("Місце для відміток і штемпелів") відповідно "Зональний габарит" або "Пільговий габарит".

4.4. Під час перевезення вантажів у міжнародному сполученні відмітки про розміщення й кріплення вантажів у накладній проставляються згідно з пунктами 10 і 13 глави 1 додатка 14 до СМГС.

4.5. У разі затримки вантажу через відсутність відмітки в перевізних документах про його розміщення й кріплення або неправильне оформлення цієї відмітки та з інших причин, пов'язаних з розміщенням і кріпленням вантажу, станція затримки має право вимагати від відправника надання технічної документації.

Примітка. ДН - начальник дирекції

ДНГ - головний інженер дирекції

Примітка. ДН - начальник дирекції

ДНГ - головний інженер дирекції

МКРС - старший комерційний ревізор дирекції

МКР - комерційний ревізор дирекції

ДНМ - начальник відділу комерційної роботи та маркетингу дирекції

ВЧД - начальник вагонного депо (вантажного)

Примітка. В - начальник служби вагонного господарства залізниці

М - начальник служби комерційної роботи та маркетингу залізниці