Про затвердження Ветеринарно-санітарних правил для птахівничих господарств і вимог до їх проектування

Очистка, миття та дезінфекція тари для перевезення інкубаційних яєць і добового молодняку передбачаються при цеху інкубації, на протилежному боці від місця приймання яєць в інкубатор.

7.5. Дезінфекцію інкубаційних яєць проводять парами формальдегіду не пізніше 1,5 години після знесення і вдруге - перед закладенням їх в інкубатори. При цьому на 1 куб. м приміщення камери використовують 30 мл формаліну (40 %), 15 мл води і 20 г марганцевокислого калію. Експозиція - 20 хвилин при температурі повітря 30-37 град. C і відносній його вологості 73-80%. Дезінфекцію інкубаційних яєць дозволяється проводити іншими деззасобами, зареєстрованими на території України, згідно з інструкціями щодо їх застосування.

7.6. Кожну партію виведеного молодняку поміщають у чисті, попередньо продезінфіковані ящики або картонні коробки із секціями за розміром 30 x 30 см і заввишки 18 см. Для вентиляції вздовж верхнього краю зовнішніх стінок ящиків повинно бути 3-5 отворів. Норма розміщення на одну секцію: курчат - 25 голів, каченят і індичат - 10-15 голів, гусенят - 12 голів.

Перед посадкою добового молодняку на дно ящиків кладуть чистий папір або суху стружку.

Не допускається перетримування добового молодняку в інкубаторії понад 8 годин.

Відібраний для реалізації молодняк слід утримувати в ізольованому приміщенні. Забороняється реалізація добового молодняку в інші господарства безпосередньо з цехів інкубації.

7.7. Для вирощування відбирають кондиційний молодняк: жвавий, що швидко реагує на звук; стійкий на ногах; у нього м'який підібраний живіт; щільно закрите пупове кільце; чиста клоака; ясні, круглі, випуклі, блискучі очі; пух повністю сухий, блискучий, рівномірно розподілений на всьому тілі; корпус щільний; крила в курчат й індичат притиснуті до тулуба.

7.8. Добовий молодняк перевозять у спеціальних ящиках (коробках), спеціальним транспортом. Ящики встановлюють так, щоб до кожного ящика (коробки) вільно проникало повітря. У зимовий час молодняк перевозять в утепленому спеціальному транспорті при температурі + 24 ... + 26 град. C, відносній вологості - 50-60%.

7.9. Після інкубації кожної партії яєць усі інкубаційні відходи (слабких курчат, виродків, "задохликів", шкаралупу) поміщають у непроникні металеві ящики з кришками, що щільно закриваються, і передають в утильцех для переробки на корм для інших видів тварин або спалюють.

7.10. Після кожного виведення молодняку інвентар і вивідні шафи інкубатора очищають щітками, миють гарячою водою не нижче 80 град. C, знешкоджують однопроцентним розчином їдкого натрію і парами формальдегіду або іншими деззасобами згідно з інструкціями, настановами щодо їх застосування.

7.11. Перед початком і після закінчення інкубації інкубаторій і його обладнання, інвентар, а також складські і підсобні приміщення дезінфікують відповідно до Інструкції з проведення ветеринарної дезінфекції, дезінсекції і дератизації та діючих ветеринарно-санітарних норм. Крім деззасобів, зазначених у цій Інструкції, дозволяється застосовувати інші деззасоби згідно з настановами, інструкціями щодо їх застосування, які не заборонені на території України.

8.1. З харчовою метою використовують яйця курей, цесарок, перепілок, індичок, качок та гусей, які виходять з птахофабрик, птахогосподарств (різних форм власності), благополучних щодо інфекційних захворювань.

8.2. У племптахогосподарствах (племрепродукторах) яйця, які не відповідають вимогам щодо інкубаційних яєць, зазначених у 5.2 - 5.3, але відповідають стандарту "Яйця курячі харчові" та Вимогам ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці, направляються після сортування в торговельну мережу, харчову промисловість або на переробку (яєчний порошок).

8.3. В яйцескладі повинні бути окремі приміщення для сортування яєць, холодильна камера, пункт для дезінфекції внутрішньогосподарської тари для яєць, приміщення для зберігання тари для яєць, фарбників та інших допоміжних матеріалів.

8.4. Сортування яєць промислового виробництва здійснюють за зовнішнім оглядом, визначенням маси яєць та овоскопією в окремих, відповідно обладнаних, приміщеннях (яйцескладах) не пізніше ніж через одну добу після знесення.

8.5. Відібрані харчові яйця вкладають в чисті, попередньо продезінфіковані прокладки і ящики, на які наклеюють відповідні етикетки.

8.6. З харчовою метою використовують доброякісні яйця від сільськогосподарської птиці, отримані на птахофабриках або птахофермах різних форм власності, на які видається ветеринарне свідоцтво або довідка, що підтверждує благополуччя господарства щодо інфекційних захворювань.

8.7. До відправлення в торговельну мережу допускаються яйця птиці (крім качиних і гусячих) без механічних ушкоджень, з чистою шкаралупою і з відповідним терміном зберігання, про що свідчать документи та клеймові штампи.

8.8. На курячі яйця, допущені в продаж, наносять клеймо згідно із категоріями дієтичних та столових яєць, які позначають: добірна - "Д", перша - "1", друга - "2".

Дієтичні яйця маркують червоною, а столові - синьою фарбою, на що має бути дозвіл Міністерства охорони здоров'я України.

8.9. Кожна партія яєць, вироблених у птахогосподарствах, досліджується в атестованих лабораторіях ветмедицини і не менше одного разу на місяць - у державній лабораторії ветмедицини (відбір середньої проби здійснює представник державної лабораторії ветмедицини) - на вміст пестицидів, мікотоксинів, токсичних елементів, мікробіологічних, радіологічних показників та інших показників безпеки згідно з методиками, затвердженими Державним департаментом ветмедицини Міністерства аграрної політики України, Міністерством охорони здоров'я України, або відповідними діючими стандартами.

Відбір проб яєць з кожної партії проводиться згідно з нормами відбору. Для радіометричних досліджень (залежно від типу приладу) відбираються проби яєць згідно з методиками досліджень та паспортом на даний вид радіометра.

8.10. Дослідження яєць щодо вмісту токсичних елементів, залишкових кількостей пестицидів, мікотоксинів, радіонуклідів проводять у разі відсутності даних про забруднення кормів у супровідних документах (сертифікат якості та інші).

8.11. Харчові курячі яйця, що не відповідають вимогам ветсанекспертизи щодо яєць свійської птиці (вагою менше 45 г - для курячих яєць; з пошкодженою шкаралупою, але без течії; із стороннім, що швидко зникає запахом; з "виливком", "малою плямою" та ін.), направляються для промислової переробки.

8.12 Із птахогосподарств, не благополучних щодо інфекційних захворювань птиці, харчові яйця використовують згідно з чинними інструкціями боротьби з цими захворюваннями.

8.13. Яйця від водоплавної птиці з господарств, благополучних щодо інфекційних захворювань, використовують у хлібопекарських або кондитерських підприємствах відповідно до санітарно-гігієнічних вимог до використання для харчових цілей качиних і гусячих яєць, а також курячих яєць із господарств, які не благополучні щодо інфекційних захворювань птиці.

8.14. Яйця від водоплавної птиці пакують в окремі ящики та окремо від яєць іншої сільськогосподарської птиці. На ящики наносять написи - "Яйця качині", "Яйця гусячі" та вказують на порядок їх використання - для хлібопекарської промисловості. На кожну партію яєць видається ветеринарне свідоцтво або довідка.

8.15. Харчові яйця перевозять у спеціальних візках, контейнерах або в картонних коробках спеціальним автотранспортом, який має санітарний паспорт, при t від +20 град. до 0 град. C. Автотранспорт повинен бути помитий і продезінфікований у спеціальному приміщенні (або майданчику).

8.16. Усі працівники, які зв'язані з обслуговуванням птиці та виробництвом птахопродукції, повинні проходити періодичні медичні огляди (рентгенографію, дослідження на бактеріоносійство кишкових інфекцій). Надалі періодичні медичні огляди проводять у строки, визначені чинним законодавством.

9.1. Переміщення територією України інкубаційних (харчових) яєць, добового молодняку, молодняку та дорослої птиці (далі - птахопродукція).

9.1.1. При переміщенні птахопродукції:

у межах району - служба ветеринарної медицини господарства-покупця подає заяву-клопотання (додаток 1) у районну державну службу ветеринарної медицини для отримання дозволу;

у межах області - оформляються ветеринарні документи (додаток 2) із зазначенням епізоотичного стану області (району, господарства);

за межі області - державною службою ветеринарної медицини готуються документи для погодження з Державним науково-виробничим центром ветеринарної медицини птахівництва України, після чого надається дозвіл Головного інспектора ветеринарної медицини області.

9.1.2. Господарство-постачальник, адміністративні території (область, район) мають бути вільними від заразних хвороб тварин і птиці.

9.1.3. Батьківське стадо і молодняк різних видів птиці повинні бути клінічно здоровими, якщо були щеплені, - вказати: проти яких захворювань, строки вакцинації, якими вакцинами, термін їх використання і повну назву виробника.

9.1.4. Указуються діагностичні дослідження птиці (мікоплазмоз, пулороз, туберкульоз, псевдомоноз та інші) батьківського стада, від якого відбираються інкубаційні (харчові) яйця для реалізації, відповідно до кожного виду птиці та її технологічного напрямку і віку, а також строки досліджень і їх результати. Також перераховуються ці дослідження при відборі для реалізації ремонтного молодняку, молодняку або дорослої птиці, відповідно до кожного виду і вказуються строки цих досліджень та результати. Не допускається позитивна реакція птиці на зазначені дослідження.

9.1.5. Яйця інкубаційні та харчові

9.1.5.1. Інкубаційні яйця повинні бути отримані від клінічно здорової птиці і виходити з господарства й адміністративних територій (області, району) такими, що відповідають вимогам, що визначені у пунктах 9.1.2 - 9.1.4.

9.1.5.2. Інкубаційні яйця повинні відповідати вимогам щодо якості інкубаційних яєць.

9.1.5.3. Інкубаційні яйця мають бути зібрані не більше ніж з 3 - 5 пташників одного майданчика, від птиці однакового віку (різниця у віці - до 10 днів) і відправлені на протязі 5 днів після знесення (інкубаційні яйця, одержані від селекційної птиці - до 15 днів).

9.1.5.4. Інкубаційні яйця слід продезінфікувати прийнятими в Україні методами і дозволеними деззасобами не пізніше 1,5 години після знесення та безпосередньо перед відправленням з господарства (про це робиться відмітка у ветеринарному свідоцтві (сертифікаті)).

9.1.5.5. Харчові яйця, які переміщуються територією України, повинні відповідати вимогам, що визначені у пункті 9.1.5, крім пункту 9.1.5.3.

9.1.5.6. Яйця, отримані в умовах карантинування або обмеження, слід використовувати згідно з чинними інструкціями.

9.1.5.7. Яйця мають відповідати вимогам щодо якості та санітарної безпеки харчових яєць.

9.1.6. Добовий молодняк

9.1.6.1. Добовий молодняк отримують з інкубаційних яєць, що відповідають вимогам визначеним у пункті 9.1.5.

9.1.6.2. Добовий молодняк різних видів птиці повинен бути клінічно здоровий, кондиційний і відповідати вимогам щодо якості добового молодняку.

9.1.6.3. Добовий молодняк різних видів птиці вакцинується проти хвороб, які характерні для цього виду і віку птиці, згідно із затвердженими схемами вакцинопрофілактики.

9.1.6.4. При переміщенні добового молодняку за межі області він має відповідати вимогам, визначеним у пункті 9.1.6. Схеми вакцинопрофілактики повинні враховувати епізоотичну ситуацію на території, куди надходить молодняк.

9.1.7. Ремонтний молодняк та молодняк птиці

9.1.7.1. При переміщенні молодняку територією України він повинен бути клінічно здоровий і походити з господарств і адміністративних територій (області, району), які відповідають вимогам, визначеним у пунктах 9.1.2 - 9.1.4.

9.1.7.2. Молодняк, незалежно від виду птиці, повинен бути клінічно здоровий, кондиційний і відповідати вимогам щодо молодняку кожного виду птиці.

9.1.7.3. За 14 днів до відправлення молодняку мають бути проведені необхідні щеплення, результати яких представлені службою ветеринарної медицини господарства відповідно до затверджених схем вакцинопрофілактики для кожного виду птиці, а також результати проведених відповідних серологічних та лабораторних досліджень у державній лабораторії ветеринарної медицини.

9.1.8. Доросла птиця

9.1.8.1. Доросла птиця, яка переміщується територією України, повинна бути клінічно здоровою і відповідати вимогам, що визначені у пунктах 9.1.2 - 9.1.4.

9.1.8.2. При переміщенні птиці технологічного або старшого віку для подальшого утримування в господарстві вона повинна відповідати вимогам, що визначені у пунктах 9.1.2-9.1.4, а також пункті 9.1.7.3 (згідно із серологічними лабораторними дослідженнями). Подальші профілактичні щеплення і лабораторні дослідження проводяться періодично і в строки, передбачені правовими актами ветеринарної медицини (настановами, інструкціями).

9.1.9. При переміщенні за межі області птиці для забою вона повинна відповідати вимогам, що визначені у пунктах 9.1.2 - 9.1.4, і підлягати ветеринарному оглядові.

9.2. Імпорт в Україну добових курчат, індичат, каченят, гусенят й інкубаційних яєць птиці цих видів

9.2.1. Перед завезенням на територію України птахопродукції господарство-покупець за 1,5-2 місяці подає заяву-клопотання в 2 примірниках (додаток 1) в управління ветеринарної медицини обласної державної адміністрації про наміри щодо завезення птиці з-за кордону.

9.2.2. Службою державної ветеринарної медицини з'ясовується епізоотичний стан країни та зокрема господарства-постачальника птахопродукції щодо інфекційних хвороб згідно з розділом 14 Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини (далі - Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.02.2001 р. за N 95/5286.

9.2.2.1. Комісією, склад якої наводиться у додатку 3, проводиться обстеження птахогосподарства-покупця спеціалістами державної ветеринарної медицини з комплексом відповідних лабораторних досліджень (державною спеціалізованою лабораторією ветеринарної медицини з хвороб птиці, обласною, районною).

9.2.2.2. При завезенні птахопродукції з-за кордону один раз на рік створюється комісія для з'ясування епізоотичного благополуччя країни-експортера, адміністративної території, господарства-постачальника.

9.2.2.3. Службою державної ветеринарної медицини готуються необхідні документи (додаток 3), які подаються на погодження в Державний науково-виробничий центр ветеринарної медицини птахівництва України не пізніше ніж за 15 днів до завезення птахопродукції в Україну для отримання дозволу в Державному департаменті ветеринарної медицини.

9.2.3. Яйця інкубаційні

9.2.3.1. Інкубаційні яйця, які надходять з-за кордону, мають бути отримані від клінічно здорової птиці і виходити з господарств і адміністративних територій відповідно до вимог розділу 14 Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну.

9.2.3.2. Інкубаційні яйця мають відповідати вимогам, що визначені в пункті 9.1.5, крім пункту 9.1.5.4,- відповідно до країни-постачальника.

9.2.4. Добовий молодняк

9.2.4.1. Добовий молодняк повинен відповідати Ветеринарним вимогам України (розділ 14), а також вимогам щодо переміщення молодняку територією України, визначеним у пункті 9.1.6, крім пункту 9.1.6.4.

9.2.4.2. При завезенні добового молодняку різних видів птиці схеми вакцинопрофілактики повинні погоджуватися з Головним державним інспектором ветеринарної медицини області і Державним науково-виробничим центром ветеринарної медицини птахівництва України та затверджуватися Державним департаментом ветеринарної медицини України.

9.2.5. Ремонтний молодняк

При завезенні ремонтного молодняку з-за кордону він повинен відповідати Ветеринарним вимогам щодо імпорту в Україну (розділ 14), а також вимогам щодо ремонтного молодняку, який переміщається територією України (згідно з пунктом 9.1.7).

9.3. Загальні ветеринарно-санітарні вимоги щодо переміщення птахопродукції

9.3.1. Інкубаційні яйця та добовий молодняк повинні постачатися в продезінфікованій одноразовій тарі, із зазначенням кількості (штук, голів), дати збору (виведення) та в спеціально обладнаному і підготовленому для перевезення транспорті.

9.3.2. Молодняк, ремонтний молодняк та доросла птиця переміщуються в спеціальній тарі або спеціальному транспорті для перевезення птиці, відповідно підготовленому та продезінфікованому, із зазначенням кількості та віку птиці.

9.3.3. Транспортні засоби повинні бути спеціально обладнані для перевезення птахопродукції та підготовлені згідно із запровадженими в Україні або в країні-експортері правилами і дозволеними деззасобами.

9.3.4. Виконання умов, указаних у цьому розділі щодо кожної партії птахопродукції, має бути повністю підтверджено ветеринарним свідоцтвом (сертифікатом) з місця походження в оригіналі, який підписаний державним лікарем ветеринарної медицини і викладений українською мовою та мовою країни-експортера, із зазначенням: методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів, проти яких інфекційних захворювань було вакциноване материнське поголів'я, коли і якими вакцинами, у т.ч. поголів'я птиці, яке переміщується.

9.3.5. Переміщення територією Україні та експорт або завезення в Україну птахопродукції можливе після погодження з Головним інспектором ветеринарної медицини облдержадміністрації, Державним науково-виробничим центром ветеринарної медицини птахівництва України та надання дозволу Державним департаментом ветеринарної медицини (крім переміщення птахопродукції територією України).

9.3.6. Завезені на територію господарства: добовий молодняк, молодняк, ремонтний молодняк та доросла птиця, (крім птиці на забій) ставлять на карантин у спеціально підготовлені приміщення (пташники), ізольовано від місцевої птиці господарства, під постійним наглядом ветеринарної служби і відповідальних спеціалістів та виконують усі умови щодо карантинування тварин і птиці.

9.3.7. Інкубаційні яйця, які були завезені з-за кордону або з іншого господарства, інкубують в окремому інкубаторії або окремо від яєць, одержаних від птиці даного господарства, під постійним наглядом служби ветеринарної медицини та відповідальних спеціалістів.

9.3.8. При завезенні ремонтного молодняку птиці технологічного або старшого віку для подальшого утримування, у період карантинування, проводять необхідні серологічні (пулороз, туберкульоз, лейкоз, мікоплазмоз, псевдомоноз і інші) та лабораторні дослідження.

9.3.9. Від кожної завезеної в господарство партії птахопродукції відбираються зразки проб для необхідних досліджень у державній лабораторії ветеринарної медицини встановленими методами.

9.3.10. У разі невиконання вищезазначених вимог та рекламації на птахопродукцію господарства-постачальника Державний департамент ветеринарної медицини України забороняє завезення її з-за кордону або переміщення її за межі області.

10.1. Виконання Закону України "Про ветеринарну медицину" та нормативно-правових актів ветеринарної медицини в галузі птахівництва, зокрема протиепізоотичних, ветеринарно-санітарних, профілактичних і лікувальних заходів, направлених на забезпечення епізоотичного благополуччя в птахогосподарствах, покладається на службу ветеринарної медицини господарства, яку очолює головний лікар ветеринарної медицини птахогосподарства.

10.2. Відповідно до законодавства України державний ветеринарний нагляд і контроль за організацією та виконанням протиепізоотичних заходів, контроль за якістю та безпекою продукції, виробленої підприємствами, незалежно від форм власності, здійснюють: Державний департамент ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України та його територіальні органи - управління ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва чи Севастополя, міст, районів; Державний науково-виробничий центр ветеринарної медицини птахівництва України та підпорядковані йому спеціалізовані державні лабораторії ветеринарної медицини з хвороб птиці та уповноважені Державним департаментом лікарі ветеринарної медицини (офіційні лікарі ветеринарної медицини).

10.3. Державний ветеринарний контроль полягає в постійній перевірці дотримання ветеринарно-санітарних вимог, правил та інших нормативно-правових актів птахофабриками, птахогосподарствами незалежно від форм власності.

Державний ветеринарно-санітарний нагляд полягає в періодичному контролі виконання птахогосподарствами законодавства, нормативно-правових актів і заходів з питань ветеринарної медицини.

10.4. Безпосередній ветеринарний контроль та нагляд за дотриманням птахогосподарством (фермою) ветеринарно-санітарних вимог, правил та інших нормативно-правових актів з питань ветеринарної медицини постійно здійснюють спеціалісти ветеринарної медицини птахогосподарства під контролем офіційного лікаря ветеринарної медицини і його заступника.

10.5. У забійних цехах птахофабрик ветеринарний нагляд здійснюється згідно з Положенням про державний ветеринарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2000 р. за N 760/4981.

10.6. Спеціалісти ветеринарної медицини птахогосподарств (ферм) різних форм власності з професійних питань підпорядковуються офіційному лікарю ветеринарної медицини та його заступнику.

10.7. Спеціалісти ветеринарної медицини птахогосподарства (ферм) різних форм власності призначаються на посади та звільняються з посад адміністрацією птахогосподарства після проведення атестації державними органами ветеринарної медицини, за поданням офіційного лікаря ветеринарної медицини і утримуються за рахунок коштів птахогосподарства.

10.8. Не допускається покладання на спеціалістів ветеринарної медицини птахогосподарств (ферм) обов'язків, не пов'язаних із здійсненням ветеринарно-санітарного контролю за виробництвом і технологічним контролем якості та безпеки продукції птахівництва на всіх ділянках виробництва і зберігання.

10.9. При кожному обстеженні птахогосподарств (ферм) різних форм власності щодо дотримання ними цих Правил та вимог й інших нормативно-правових актів ветеринарної медицини з питань птахівництва спеціалістами державної служби ветеринарної медицини складається Акт епізоотичного обстеження птахогосподарства (додаток 4).

10.10. При умові дотримання і виконання даних Правил та вимог, а також на основі даних Актів епізоотичного обстеження птахогосподарства державною службою ветеринарної медицини птахівництва видається Ветеринарно-санітарний паспорт птахогосподарства (додаток 5).

10.11. Бланки Актів епізоотичного обстеження птахогосподарства та Ветеринарно-санітарного паспорта виготовляються друкарським методом. Ветеринарно-санітарний паспорт птахогосподарства оформляється згідно з установленим зразком, на папері, із ступенем захисту і зберігається нарівні з документами суворого обліку.

10.12. Штатна чисельність спеціалістів ветеринарної медицини визначається згідно з чинним законодавством та виходячи з виробничої потужності, потреби проведення повного переліку робіт щодо профілактики захворювань, попередження загибелі птиці, проведення ветеринарно-санітарної оцінки птахопродукції, і погоджується Головним державним інспектором ветеринарної медицини району, міста.

10.13. Відповідальність за дотримання і виконання цих Правил та інших нормативно-правових актів ветеринарної медицини з питань ветеринарного забезпечення у птахівництві покладається на власників птиці, керівників, спеціалістів ветмедицини і фахівців птахівницьких підприємств, господарств ферм незалежно від форм власності, згідно з чинним законодавством.

Документи, необхідні для завезення в Україну або переміщення за межі області птахопродукції:

заява-клопотання, погоджена головним державним інспектором ветеринарної медицини району (додаток 1);

висновки комісії щодо епізоотичного обстеження господарства-постачальника із зазначенням епізоотичного стану адміністративних територій;

акт епізоотичного обстеження господарства-покупця із зазначенням умов для карантинування;

схема вакцинопрофілактики, погоджена державним інспектором ветеринарної медицини області (крім переміщення птахопродукції в межах району);

копії або проекти контрактів (крім переміщення птахопродукції територією Україні).

До складу комісії входять спеціалісти ветеринарної медицини:

Держветмедцентру птахівництва України;

Державної служби ветеринарної медицини;

Державної лабораторії ветеринарної медицини з хвороб птиці або науково-дослідних лабораторій;

При потребі - лікарі ветеринарної медицини та керівники господарства.