Про затвердження державних санітарних правил "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України"

Контроль індивідуальний дозиметричний - система контролю індивідуальних доз зовнішнього та внутрішнього опромінення осіб категорій А і Б.

Контроль регулюючий (радіаційний) - контроль у рамках практичної діяльності за виконанням Норм радіаційної безпеки України, Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України та інших регламентуючих документів, а також отримання інформації про рівні опромінення людей, радіаційний стан на об'єктах та у навколишньому середовищі.

Контрольні рівні (далі - КР) - радіаційно-гігієнічні регламенти першої групи, числові значення яких установлюються виходячи з фактично досягнутого на даному радіаційно-ядерному об'єкті або території рівня радіаційного благополуччя. Величина КР установлюється адміністрацією та узгоджується територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України з метою обмеження опромінення персоналу та/або населення нижче значень лімітів доз, а також для проведення дозиметричного контролю (радіаційно-дозиметричного). КР ділять на:

експлуатаційні - КР, що встановлюються на стадії експлуатації об'єкта;

проектні - КР, які вводяться для наново проектованих або модернізованих радіаційно-ядерних об'єктів. Проектні КР розраховуються на основі проектних параметрів дозиметричної обстановки на робочих місцях, у приміщеннях, на проммайданчику, у санітарно-захистній зоні (далі - СЗЗ) тощо.

Короткоіснуючі радіоактивні відходи - див. радіоактивні відходи.

Критична група - це частина населення, яка за своїми статево-віковими, соціально-професійними умовами, місцем проживання та іншими ознаками отримує чи може отримувати найбільші рівні опромінення від даного джерела випромінювання.

Критична подія - подія, що безпосередньо спричинює реалізацію потенційного опромінення. Критична подія може бути поєднанням множин окремих критичних подій:

Окрема - подія, виникнення якої безпосередньо спричиняє реалізацію потенційного опромінення. Сукупність таких подій визначається як критична подія.

Референтна ймовірність - значення ймовірності критичної події, яка забезпечує неперевищення референтних ризиків при різних рівнях доз потенційного опромінення.

Ліміт дози (далі - DL) - основний радіаційно-гігієнічний норматив, метою якого є обмеження опромінення осіб категорії А, Б і В від усіх індустріальних джерел іонізуючого випромінювання в ситуаціях практичної діяльності. У НРБУ-97 встановлений ліміт ефективної дози та ліміти еквівалентних доз зовнішнього опромінення.

Квота - частина ліміту ефективної дози (далі - DLE) для категорії В, що виділена для режиму нормальної експлуатації окремого індустріального джерела.

Медичне опромінення - див. опромінення.

Моніторинг - збір первинної інформації (вимірювання потужності поглинутої в повітрі дози, визначення вмісту радіонуклідів у об'єктах навколишнього середовища, продуктах харчування, воді тощо) з метою подальшого використання цієї інформації для контролю радіаційно-гігієнічного та контролю дозиметричного.

Аварійний - моніторинг, що здійснюється з метою забезпечення інформацією, необхідною для прийняття рішення про втручання та визначення форми, масштабу і тривалості втручання.

Безперервний - вид моніторингу повітряного середовища, що виконується в режимі реального часу. Прилади, що використовуються для цілей безперервного моніторингу виробничого середовища, повинні мати сигналізацію про перевищення попередньо встановлених порогів спрацьовування.

Виробничого середовища - при якому об'єктом контролю є репрезентативні для даного приміщення (робочої зони) проби.

Джерела - вид моніторингу повітряного середовища, спрямований на раннє виявлення (і сигналізацію) аномального, не передбаченого проектом чи планом проведення робіт, утворення радіоактивних аерозолів. Пробовідбір при цьому виконується в місці найбільш імовірного утворення аерозолів. Вимога репрезентативності проби при моніторингу джерела не висувається.

Зони дихання - вид моніторингу повітряного середовища, при якому відбір проб повітря здійснюється з області, повітря з якої надходить у дихальні шляхи (як правило шар повітря на висоті від 1 до 2 метрів).

Персональний - вид моніторингу повітряного середовища зони дихання, за якого пробовідбір здійснюється в безпосередній близькості від носових повітряних шляхів і рота (як правило, на відстані декількох десятків сантиметрів). Для цих цілей використовуються, як правило, портативні прилади, що закріплюються на працівнику.

Повітряного середовища - визначення радіологічних і фізико-хімічних характеристик аерозольного забруднення повітряного середовища, що виконується шляхом відбору проб повітря та їх наступного аналізу. Аналіз може здійснюватися в режимі реального часу або в режимі відкладеного (лабораторного) аналізу.

Надходження (в організм) - проникнення радіоактивних речовин в організм через дихальну систему, систему травлення або шкіру.

Допустиме через органи травлення (ALI ) - річне надходження радіонукліда через органи травлення (допустимий рівень), що забезпечує неперевищення ліміту дози в усіх вікових групах населення при безпосередньому надходженні окремого радіонукліда з питною водою.

Інгаляційне - проникнення радіоактивних речовин в організм через органи дихання.

Пероральне - проникнення радіоактивних речовин в організм через ротову порожнину.

Підтверджене надходження - надходження радіонуклідів у організм людини, підтверджене або подальшими біофізичними вимірюваннями, або розслідуванням, або асоційоване з відомим інцидентом (наприклад, з відмовою ЗІЗОД) при виконанні робіт.

Річне радіонукліда - активність радіонуклідів, що надійшла в організм протягом року.

Системне - проникнення радіоактивних речовин у рідини тіла з дихальної системи, системи травлення або через шкіру.

Нижня межа виправданості (межа виправданості) - величина дози, яку відвертають, при цьому користь (для здоров'я) від уведеного контрзаходу виявиться практично рівною величині завданого цим втручанням збитку.

Окрема критична подія - див. критична подія.

Опромінення - вплив на людину іонізуючого випромінювання від джерел, що знаходяться поза організмом людини (зовнішнє опромінення), або від джерел, що знаходяться всередині організму людини (внутрішнє опромінення). Розрізняють:

аварійне - непередбачуване підвищене опромінення персоналу та/або населення внаслідок радіаційної аварії;

виробниче - опромінення працівників у рамках практичної діяльності від будь-яких індустріальних та природних джерел іонізуючих випромінювань;

внутрішнє - опромінення організму людини (його окремих органів і тканин) джерелами іонізуючих випромінювань, які знаходяться в самому тілі;

зовнішнє - опромінення організму людини джерелами іонізуючих випромінювань, що знаходяться поза тілом;

медичне - це опромінення пацієнтів унаслідок медичних обстежень чи лікування, а також добровольців;

потенційне - опромінення персоналу та населення, яке розглядається при проектуванні практичної діяльності і яке реалізується безпосередньо після деякої незапланованої нормальним технологічним процесом критичної події, ймовірність виникнення якої не перевищує 1 * 10(-2) рік(-1);

поточне - опромінення персоналу та населення, яке у межах передбаченого проектом технологічного процесу завжди супроводжує (або з високою ймовірністю може супроводжувати) практичну діяльність;

професійне (пролонговане) - особлива форма виробничого опромінення персоналу у випадку його контакту з індустріальними та природними техногенно-підсиленими джерелами іонізуючих випромінювань у рамках передбачених проектом радіаційно-ядерних технологій;

рекомендований рівень медичного - величина дози, потужності дози чи радіоактивності, що встановлюються Міністерством охорони здоров'я України для типових рентгенологічних і радіологічних діагностичних і терапевтичних процедур з урахуванням кращого світового і вітчизняного технічного і методичного рівнів;

референтна тривалість - сумарна тривалість зовнішнього опромінення і надходження радіонуклідів протягом одного року;

хронічне - опромінення протягом тривалого часу, як правило, більше одного року.

Пацієнт - особа, якій лікарем з діагностичною або терапевтичною метою призначена радіологічна чи рентгенологічна процедура.

Переселення (на постійне місце проживання) - переселення на невизначено довгий термін населення з радіаційно-забруднених територій до регіонів з низькими (нульовими) величинами індивідуальних доз аварійного опромінення.

Період аварії йодний - див. фаза.

Період напіврозпаду - інтервал часу, протягом якого число ядер даного радіонукліда зменшується в два рази.

Персонал:

аварійний - особи, які беруть участь у роботах на аварійному об'єкті. Складається з основного та залученого персоналу;

залучений - залучені до аварійних робіт особи, які мають бути в першу чергу навчені та проінформовані про радіаційний стан у місцях виконання робіт;

основний - персонал аварійного об'єкта, а також члени спеціальних, заздалегідь підготовлених аварійних бригад (медичні бригади швидкого реагування, дозиметричні аварійні групи, спеціально підготовлені для робіт в умовах радіаційної аварії пожежні команди, бригади для ремонтно-відновлювальних робіт та інші подібні формування).

де A - активність;

m - маса;

V - об'єм;

S - поверхня.

Одиниця вимірювання - бекерель на кілограм (Бк * кг(-1), бекерель на кубічний метр (Бк * м(-3) або бекерель на квадратний метр (Бк * м(-2).

Повідомлення - заява у довільній формі, яка направляється юридичною або фізичною особою (заявником) про намір здійснити будь-яку з дій (включаючи планування і проектування), пов'язаних з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінювання.

Поводження з радіоактивними відходами (в рамках даного документа) - всі види діяльності, пов'язані з збором, перевезенням, переробкою, зберіганням та/або захороненням радіоактивних відходів.

Потенційна альфа-енергія - сумарна енергія альфа-частинок, що виділяється під час повного розпаду суміші короткоіснуючих дочірніх продуктів розпаду радону (полонію-218, свинцю-214, вісмуту-214 і полонію-214) до свинцю-210.

Потенційне опромінення - див. опромінення.

Поточний санітарний нагляд - див. санітарний нагляд.

Потужність поглиненої в повітрі дози - див. доза.

Практична діяльність - діяльність людини, що призводить чи може призвести до контрольованого та передбачуваного наперед:

деякого збільшення дози опромінення;

та/або створення додаткових шляхів опромінення;

та/або збільшення кількості людей, які зазнають опромінення;

та/або зміни структури шляхів опромінення від усіх, пов'язаних з цією діяльністю, джерел.

При цьому може збільшуватися доза, ймовірність опромінення або кількість людей, які зазнають опромінення.

Принцип виправданості - принцип протирадіаційного захисту, який вимагає, щоб користь від обраної людської діяльності перевищувала пов'язаний з цією діяльністю сумарний збиток для суспільства чи людини.

Принцип неперевищення - принцип протирадіаційного захисту, який вимагає обмеження рівнів опромінення, пов'язаних з обраною людською діяльністю.

Принцип оптимізації - принцип протирадіаційного захисту, який вимагає, щоб користь від обраної людської діяльності не тільки перевищувала пов'язаний з нею збиток, але і була максимальною.

Природний радіаційний фон - опромінення, що створюється космічними джерелами та теригенними (властивими Землі) радіонуклідами за виключенням техногенно-підсилених джерел природного походження.

Пристрій для генерування іонізуючого випромінювання (нерадіонуклідне джерело) - технічний пристрій (рентгенівська трубка, прискорювач, генератор тощо), в якому іонізуюче випромінювання виникає за рахунок зміни швидкості заряджених частинок, їх анігіляції або ядерних реакцій.

Проектна аварія - аварія, подія якої встановлюється діючою нормативно-технічною документацією даної установки. Для такої аварії технічним проектом передбачається забезпечення радіаційної безпеки персоналу та населення; визначені вихідні події та кінцеві стани та передбачені системи безпеки, що забезпечують з урахуванням принципу одиничної відмови систем безпеки чи однієї помилки персоналу обмеження її радіаційних наслідків, установленими для таких аварій межами.

Проектний режим (підприємства, установи, об'єкта) - режим нормальної експлуатації, що відповідає проектній документації.

Протирадіаційний (радіологічний) захист - сукупність нормативно-правових, проектно-конструкторських, медичних, технічних та організаційних заходів, що забезпечують радіаційну безпеку.

Радіаційна безпека - стан радіаційно-ядерних об'єктів та навколишнього середовища, що забезпечує неперевищення лімітів доз, виключення будь-якого невиправданого опромінення та зменшення доз опромінення персоналу і населення нижче встановлених лімітів доз настільки, наскільки це може бути досягнуте і економічно обґрунтоване.

Радіаційний зважуючий фактор - коефіцієнт, що враховує відносну біологічну ефективність різних видів іонізуючого випромінювання. Використовується виключно при розрахунку ефективної та еквівалентної доз.

Радіаційний фактор (вплив) - будь-який тип радіаційного впливу, який призводить чи може призвести до опромінення людини або до радіоактивного забруднення навколишнього середовища.

Радіаційно-ядерний об'єкт - будь-які речовини, пристрої та споруди, що містять чи можуть уміщувати ядерні матеріали або джерела іонізуючого випромінювання (енергетичні, промислові, дослідні, експериментальні реактори, пристрої, установки, стенди, обладнання, прилади, склади, сховища, транспортні засоби, електростанції, виробництва, технологічні комплекси, в тому числі пов'язані з розробкою, виробництвом, дослідженням, випробуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням ядерних вибухових пристроїв).

Радіоактивні відходи (далі - РАВ) - матеріальні об'єкти і субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує рівні, встановлені діючими нормативами, за умови, що використання цих об'єктів і субстанцій не передбачається. РАВ - особливий вид радіоактивних матеріалів (у будь-якому агрегатному стані), відносно яких:

установлено, що ні зараз, ні потім у майбутньому вони не можуть бути використані, або

ще нема остаточного рішення відносно того, яким чином ці матеріали можуть бути використані в рамках сучасних або створених у майбутньому технологічних процесів.

Довгоіснуючі - радіоактивні відходи, рівень звільнення яких від контролю з боку органу державного регулювання досягається через триста років і більше після їхнього захоронення.

Короткоіснуючі - радіоактивні відходи, рівень звільнення яких від контролю з боку органу державного регулювання досягається раніше, ніж через триста років після їхнього захоронення.

Радіоактивність - спонтанне перетворення атомних ядер одних елементів у ядра інших елементів. Супроводжується іонізуючим випромінюванням. Відомо чотири типи радіоактивності: альфа-розпад, бета-розпад, спонтанний поділ атомних ядер, протонна радіоактивність.

Радіонуклід - радіоактивні атоми з даним масовим числом і атомним номером. Радіонукліди одного й того ж хімічного елемента, які відрізняються тільки масовим числом, атомний номер той же, називаються його радіоактивними ізотопами.

Інкорпорований - радіонуклід, що надійшов у організм.

Регламент радіаційно-гігієнічний - затверджені правила, умови, критерії для прийняття рішення (в т.ч. у формі числових значень нормативів, контрольних рівнів тощо), а також методи і способи вимірювань та розрахунку доз опромінення.

Регулюючий контроль - див. санітарний нагляд.

Рекомендований рівень медичного опромінення - див. опромінення.

Рентгенівське випромінювання - див. випромінювання.

Референтна ймовірність критичних подій - див. критична подія.

Референтна людина - серія вік-залежних математичних моделей організму людини (математичних фантомів), що застосовується з метою радіаційно-гігієнічного нормування опромінення.

Референтна тривалість опромінення - див. опромінення.

Референтне значення (величини, параметри тощо) - числовий параметр, який використовується для узагальнення різноманітності, пов'язаної як з людиною, так і з навколишнім середовищем і умовами опромінення (індивідуальні особливості, професійна, вікова та статева структура популяції, умови проживання і діяльності).

Референтний вік (РВ) - один з шести фіксованих віків, що використовуються в системі нормування опромінення.

Референтний об'єм питної води, що споживається протягом одного року, - об'єм питної води, що відповідає референтному віку.

Референтний об'єм повітря, що вдихається протягом одного року, - об'єм повітря, що відповідає референтному віку і категорії А і Б.

Референтний радіаційно-ядерний об'єкт - неспецифіковане явним чином стандартне джерело опромінення населення. Поняття використовується для цілей радіаційно-гігієнічного нормування. Референтному індустріальному джерелу відповідає референтна квота ліміту дози.

Референтний розподіл фізичного навантаження - стандартизована таблиця тривалості референтних рівнів фізичного навантаження.

Референтні дозові рівні потенційного опромінення - два рівні (А та Б) середньорічних ефективних доз потенційного опромінення населення, які використовуються під час прийняття рішення відносно типу сховища, а також форми і часу звільнення (у майбутньому) даних РАВ від регулюючого контролю у сховищі, яке розглядається.

Референтні маси органів і тканин, що опромінюються, - маси органів і тканин референтної людини.

Референтні процедури розрахунку доз опромінення - сукупність моделей, алгоритмів та правил розрахунку доз опромінення, що використовуються для цілей протирадіаційного захисту. Референтні процедури розрахунку доз опромінення затверджуються Міністерством охорони здоров'я України.

Референтні умови опромінення - сукупність узагальнених параметрів, величин, умов тощо, що характеризують опромінення людини.

Ризик (узагальнений ризик) - міра шкоди для здоров'я людини, що опинилася у сфері дії опромінення, яка чисельно дорівнює добутку двох величин:

ймовірності опромінення в одиницю часу (рік);

ймовірності реалізації радіологічних стохастичних та нестохастичних (детермінованих, гострих клінічних) наслідків для здоров'я осіб, що можуть стати об'єктами цього опромінення. Числове значення ймовірності нестохастичних наслідків опромінення дорівнює одиниці, якщо величина цього опромінення перевищує відповідні дозові пороги, в протилежному випадку - ця ймовірність приймається рівною нулю.

Прийнятний - величина (значення) ризику, що не суперечить установленим лімітам доз для персоналу, а також лімітам і квотам доз (в умовах практики) та дозовим рівням припинення втручання для населення.

Референтний - числові значення ризиків потенційного опромінення персоналу і населення, які відповідають умовам, що прийняті при визначенні поняття прийнятного ризику.

Який ігнорується - мінімальне значення ризику опромінення, яке береться до уваги.

Рівень вилучення радіоактивних відходів - граничне значення питомої активності радіоактивних відходів, неперевищення якого на етапі запобіжного санітарного нагляду дозволяє кваліфікувати ці відходи як нерадіоактивні. Значення даних рівнів у залежності від виду радіонуклідів наведені в пункті 15.1.6 Правил.

Рівень виправданості - величина дози, яку відвертають, при цьому користь від уведеного контрзаходу стає більшою від величини завданого контрзаходом збитку.

Рівень втручання - рівень дози опромінення, яку відвертають, за перевищення якої необхідним є застосування контрзаходів.

Рівень дії - величина, похідна від рівнів утручання, яка виражається у термінах таких показників радіаційної обстановки, які можуть бути виміряні: потужність поглинутої дози в повітрі на відкритій місцевості, об'ємна активність радіонуклідів у повітрі, концентрації їх у продуктах харчування, щільність випадінь радіонуклідів на ґрунт та ін.

Рівень дози залишковий (невідвернутий) - частина дози опромінення від даного аварійного джерела, яка зберігається після реалізації контрзаходу.

Рівень обов'язкових дій - радіаційно-гігієнічний регламент четвертої групи, величина, яка відноситься до тих же показників радіаційної обстановки, що і рівень дій, але при перевищенні якої втручання практично завжди є доцільним і носить запобіжний характер.

Рівень прийнятного опромінення - залишковий рівень дози, що вважається прийнятним з погляду впливу опромінення на здоров'я людини.

Річна еквівалентна доза в органі чи тканині - див. доза.

Річна ефективна доза - див. доза.

Річне надходження радіонукліда - див. надходження.

Робоча зона - простір, обмежений по висоті 2 м над рівнем підлоги або майданчика, на якому знаходяться місця постійного чи непостійного (тимчасового) перебування працівників.

Робоче місце - місце постійного чи тимчасового перебування персоналу в процесі трудової діяльності, пов'язаної з джерелами іонізуючих випромінювань. Якщо робота з джерелами іонізуючих випромінювань здійснюється в різних ділянках приміщення, то робочим місцем вважається все приміщення.

Постійне - місце, на якому працівник знаходиться протягом більшої частини свого робочого часу (більше 50 % чи більше 2 годин безперервно). Якщо при цьому робота здійснюється в різних пунктах робочої зони, постійним робочим місцем уважається вся робоча зона.

Санітарний нагляд за забезпеченням радіаційної безпеки включає:

нагляд за дотриманням умов дозволів на використання джерел іонізуючого випромінювання, радіоізотопних приладів, речовин та поводження з РАВ;

контроль за виконанням відповідних вимог норм радіаційної безпеки та санітарно-гігієнічних правил підприємствами, що використовують джерела іонізуючого випромінювання, радіоізотопні прилади та речовини, здійснюють поводження з РАВ;

перевірка систем обліку, зберігання та користування джерелами іонізуючого випромінювання та радіоізотопними приладами і речовинами;

контроль за аварійною готовністю організацій, підприємств та установ, що використовують джерела іонізуючого випромінювання, радіоізотопні прилади та речовини, здійснюють поводження з РАВ;

вибірковий контроль об'єктів довкілля;

застосування відповідних санкцій у разі виявлення порушень санітарних норм та правил, умов санітарного паспорта.

Запобіжний - форма санітарного нагляду, що здійснюється на стадії планування практичної діяльності (включаючи відведення майданчика і проектування робіт з виготовлення, ремонту, модернізації і зняття з експлуатації об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями та установок, що містять джерела), а також планування контрзаходів в умовах втручань.

Поточний - форма санітарного нагляду за будь-якими діями з джерелами й установками, що містять ДІВ, а також за відповідністю технологій проектним характеристикам та контрзаходами, що здійснюються в умовах втручання, які були погоджені Держсанепідслужбою на стадії запобіжного санітарного нагляду.

Санітарний паспорт - див. дозвіл.

Санітарно-захисна зона (далі - СЗЗ) - територія навколо радіаційно-ядерного об'єкта, де рівень опромінення людей в умовах нормальної експлуатації може перевищити квоту ліміту дози для категорії В. У СЗЗ забороняється проживання населення, встановлюються обмеження на виробничу діяльність, що не має відношення до радіаційно-ядерного об'єкта та де проводиться радіаційний контроль.

Санпропускник - приміщення, призначене для зміни одягу, взуття, санітарної обробки персоналу, контролю радіоактивного забруднення шкіри, засобів індивідуального захисту, спеціального й особистого одягу персоналу.

Саншлюз - приміщення між зонами установи, призначене для попередньої дезактивації і зміни додаткових засобів індивідуального захисту.

Сховище радіоактивних відходів (у рамках даного документа) - споруда для зберігання або захоронення РАВ з обов'язковим забезпеченням інженерних, геологічних, фізичних та інших бар'єрів, які перешкоджають міграції радіонуклідів у навколишнє середовище в кількостях, що перевищують установлені для даного сховища допустимі скиди і викиди радіоактивності.

Глибинне - сховище РАВ, розташоване в глибоких стабільних геологічних формаціях, здатних забезпечити надійну і тривалу (у порівнянні з часом зміни сотень майбутніх людських поколінь) ізоляцію РАВ від потрапляння їх у біосферу.

Поверхневе (приповерхневе) - сховище РАВ, що представляє собою споруду, розташовану на поверхні чи в приповерхневому шарі землі, спеціально обладнане та конструкційно оформлене таким чином, щоб гарантувалася тривала ізоляція РАВ від потрапляння їх у біосферу, а також забезпечувалося дотримання вимог і регламентів, установлених санітарним законодавством для подібного типу сховищ.

Техногенно-підсилене джерело природного походження (ТПДПП) - див. джерело іонізуючого випромінювання.

Тканинний зважуючий фактор - коефіцієнт, який відображає відносну імовірність стохастичних ефектів у тканині (органі). Використовується виключно при розрахунку ефективної дози.

Тканиноеквівалентна речовина - матеріал, у якого електронна щільність, ефективний атомний номер та елементний склад близькі до відповідних характеристик тканин людини.

Узагальнений ризик - див. ризик.

Фаза аварії:

рання (гостра) - фаза комунальної аварії тривалістю від декількох годин до одного-двох місяців після початку аварії, яка включає такі події:

газо-аерозольні викиди і рідинні скиди радіоактивного матеріалу з аварійного джерела;

повітряний перенос і інтенсивну наземну міграцію радіонуклідів;

радіоактивні опади та формування радіоактивного сліду;

йодна - період ранньої фази аварії при наявності значних викидів радіоізотопів йоду, протягом якого існує загроза надходження в організм людини цих радіонуклідів інгаляційно та з продуктами харчування і, як наслідок, загроза значного опромінення щитовидної залози осіб з населення;

Характеристичне випромінювання - див. випромінювання.

Хронічне опромінення - див. опромінення.

Шкода - поняття, що застосовується для характеристики прямих радіаційних утрат (детерміністичні та стохастичні ефекти), які безпосередньо стосуються здоров'я людини.

Щільність забруднення - (питома поверхнева активність, A) - активність даного радіонукліда на даній поверхні площею S:

Одиниця вимірювання - бекерель на квадратний метр (Бк * м(-2)).

Ядерний матеріал - матеріал, який здатний розщеплюватися за схемою ланцюгової реакції за спеціальних технологічних умов (наприклад, плутоній-239, уран, збагачений ізотопами урану-235, -233 тощо).

Ядерні установки - об'єкти з виробництва ядерного палива, ядерні реактори, включаючи критичні та підкритичні складання; дослідницькі реактори; атомні електростанції; підприємства і установки із збагачення ядерних матеріалів, а також установки з переробки відпрацьованого ядерного палива і сховища відпрацьованого палива.

1.14. Нормативна база:

1.14.1. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

1.14.2. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

1.14.3. Закон України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії".

1.14.4. Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами".

1.14.5. Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання".

1.14.6. Закон України "Про видобування і переробку уранових руд".

1.14.7. Закон України "Про захист прав споживачів".

1.14.8. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 N 1218 "Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України".

1.14.9. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.99 N 1109 "Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні".

1.14.10. Постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2000 N 1782 "Про затвердження Порядку ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії".

1.14.11. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.10.2002 N 1544 "Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату".

1.14.12. Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 "Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України" (далі - НРБУ-97).

1.14.13. Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 12.07.2000 N 116 "Про затвердження значень гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України, доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення" (далі - НРБУ-97/Д-2000).

1.14.14. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 N 247 "Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2001 за N 4/5195.

1.14.15. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.11.2002 N 420 "Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.12.2002 за N 960/7248.

1.15. Умовні позначення:

1.16. Основні радіологічні одиниці:

Бекерель (Бк) - одиниця активності в системі СІ.

Один бекерель дорівнює одному ядерному перетворенню в секунду або приблизно 0,027 нКі.

Грей (Гр) - одиниця поглиненої дози іонізуючого випромінювання в системі СІ. Позасистемна одиниця - рад. 1 Гр = 100 рад = 1 Дж * кг(-1).

Зіверт (Зв) - одиниця еквівалентної та ефективної дози в системі СІ. Позасистемна одиниця - бер. 1 Зв = 100 бер.

2.1. Будь-яка юридична чи фізична особа, яка має намір здійснювати будь-яку з дій, зазначених в пунктах 1.2 і 1.9. Правил, направляє до територіального закладу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України заяву, в якій повинні міститися наступні відомості:

для юридичної особи - найменування підприємства, установи або організації, місцезнаходження, П.І.Б. керівника, організаційно-правова форма господарювання, ідентифікаційний код, банківські реквізити;

для фізичної особи - П.І.Б., паспортні дані, дані реєстрації, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи, вид діяльності, на проведення якої подається заява, місце проведення діяльності, види і характеристики джерел випромінювання в межах діяльності, що заявляється.

2.2. На основі отриманої заяви заклади державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України приймають рішення про обсяг здійснення запобіжного та поточного санітарного нагляду за практичною діяльністю, щодо якої була направлена заява, і повідомляють про це заявнику. Термін розгляду заяви - 2 тижні.

2.3. Санітарно-гігієнічна експертиза проектів будівництва, модернізації об'єктів, що використовують у своїй діяльності ДІВ, здійснюють поводження з РАВ, самих ДІВ тощо проводиться відповідно до встановленого порядку та у визначені терміни (наказ МОЗ України від 09.10.2000 N 247 "Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи", зареєстрований Міністерством юстиції України 10.01.2000 за N 4/5195).

3.1. Роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань здійснюються з дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

Санітарний паспорт є формою дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України на виконання робіт з ДІВ і засвідчує виконання вимог санітарного законодавства щодо забезпечення протирадіаційного захисту персоналу в робочих приміщеннях і на робочих місцях, а також щодо захисту населення від діяльності з ДІВ. Форма та вказівки із заповнення Санітарного паспорта наведені у додатку 1.

3.2. У випадку прийняття закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України позитивного рішення про необхідність здійснення та обсяг запобіжного або поточного санітарного нагляду заявник подає до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України заяву про розгляд питання щодо видачі Санітарного паспорта. До заяви додаються документи у відповідності з додатком 2. Термін розгляду документації, необхідної для видачі Санітарного паспорта, - 2 місяці. Після закінчення цього терміну заявник отримує Санітарний паспорт або мотивовану відмову в його отриманні.

3.3. Будь-яка фізична чи юридична особа, яка подає заяву на видачу Санітарного паспорта, повинна надати закладам державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України документацію, необхідну для обґрунтування заяви, за переліком, визначеним у додатку 2, і до отримання Санітарного паспорта:

утриматись від здійснення будь-якого виду діяльності, зазначеного у пункті 1.9. Правил;

здійснити оцінку характеру, величини та ймовірності опромінення від ДІВ, що планується до використання, та прийняти всі необхідні заходи для забезпечення захисту та безпеки як професіоналів, так і населення.

3.4. Будь-яка фізична чи юридична особа, яка відповідає за будь-яке джерело випромінювання, що призначене для використання в цілях медичного опромінення, включає в заяву на отримання Санітарного паспорта:

підтвердження про кваліфікацію в галузі радіаційного захисту осіб, які займаються медичною практикою;

підтвердження того, що призначати медичне опромінення з використанням дозволеного джерела будуть мати право тільки особи, зазначені в заяві.

3.5. При розгляді заяви про видачу Санітарного паспорта на здійснення діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання заклади державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України можуть попередньо прийняти рішення про проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи поданих документів або об'єктів відповідно до встановленого порядку (наказ МОЗ України від 09.10.2000 N 247 "Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи", зареєстрований Міністерством юстиції України 10.01.2001 за N 4/5195).

3.6. Санітарний паспорт видає заклад державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України, яка має радіологічний відділ чи підрозділ, який здійснює санітарний нагляд в галузі радіаційної безпеки.

3.7. Перед оформленням Санітарного паспорта підприємство в цілому, а також окремі його приміщення чи установки, де плануються роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, у тому числі сховища джерел, мають бути прийняті комісією (далі - Комісія), до складу якої повинні входити представники державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

3.8. Комісія встановлює:

відповідність прийнятого об'єкта проектові, вимогам санітарних норм і правил;

забезпечення необхідних і достатніх умов радіаційної безпеки персоналу та населення як під час нормальної експлуатації джерел, так і у випадку проектної аварії;

можливість прийняття позитивного рішення щодо видачі дозволу на введення в експлуатацію об'єкта та/або отримання джерела.

3.9. Комісія складає акт прийняття підприємства в експлуатацію, у якому для кожного приміщення, ділянки, території вказуються характеристики джерел і види робіт з ними, у тому числі:

під час роботи з відкритими джерелами: радіонуклід, сполуки, їх агрегатний стан, активність на робочому місці, річне надходження, клас робіт, дозволених у даному приміщенні, на ділянці, території;

при роботі з закритими джерелами: радіонуклід, вид джерела, максимальна активність джерела, допустима кількість джерел на робочому місці та їхня сумарна активність;

при роботі з пристроями, що генерують іонізуюче випромінювання: тип пристрою, вид, енергія та інтенсивність іонізуючого випромінювання, що генерується, та/або прискорювальна напруга, сила струму, потужність, максимально допустима кількість одночасно працюючих пристроїв і кількість пристроїв, розміщених в одному приміщенні, на ділянці, території;

під час інших робіт із джерелами (робота з ядерними реакторами, генераторами радіонуклідів, радіоактивними відходами та з іншими джерелами випромінювання із змішаними або не строго визначеними радіаційними характеристиками) - вид джерела, його радіаційні характеристики: нуклідний склад, потужність, вид, енергія та інтенсивність випромінювання.

Для всіх робіт зазначаються їхній характер, умови обмеження, а також засоби забезпечення протирадіаційного захисту персоналу і населення, фізичного захисту джерела.

3.10. Термін дії Санітарного паспорта зазначається в ньому і не може перевищувати п'яти років. Заклад державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України, що видав Санітарний паспорт, здійснює санітарний нагляд та контроль за дотриманням умов Санітарного паспорта, переліку дозволених у ньому робіт.

3.11. Санітарне обстеження підприємства, що функціонує, здійснюється з метою перевірки дотримання санітарного законодавства, у результаті чого складається відповідний акт санітарного обстеження, на підставі якого приймається рішення про можливість продовження робіт із джерелом на підприємстві в рамках, передбачених Санітарним паспортом, а за необхідності - із внесенням відповідних змін і доповнень до Санітарного паспорта.

4.1. Будь-яка фізична чи юридична особа, що отримала Санітарний паспорт, несе відповідальність згідно із чинним законодавством за підготовку та здійснення технічних і організаційних заходів, необхідних для забезпечення встановлених санітарним законодавством вимог і регламентів радіаційної безпеки, у зв'язку з функціонуванням того джерела, для якого отриманий Санітарний паспорт.

4.2. Будь-яка фізична чи юридична особа, що отримала Санітарний паспорт, зобов'язана повідомляти заклади державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України про свій намір унести зміни до будь-якої практичної діяльності, включаючи зміну типів джерел, зазначених в Санітарному паспорті, у всіх випадках, навіть коли передбачається, що ці зміни не змінюють рівень радіаційного захисту і безпеки. Внесення подібних змін дозволяється тільки після відповідного письмового дозволу установ державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

4.3. Після закінчення терміну дії Санітарного паспорта роботи з ДІВ повинні бути припинені, за виключенням діяльності щодо підтримки радіаційної безпеки.

4.4. За необхідності продовження робіт з ДІВ і після закінчення терміну дії Санітарного паспорта будь-яка фізична чи/та юридична особа повинна не менше ніж за 6 місяців до кінця цього терміну направити повідомлення і подати відповідні документи до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України для прийняття рішення про:

продовження терміну дії наявного Санітарного паспорта, якщо ДІВ і умови проведення робіт із ними залишилися попередніми;

видачу нового Санітарного паспорта, якщо умови проведення робіт з ДІВ змінилися.

4.5. Роботи з ДІВ дозволяються тільки в приміщеннях, зазначених у Санітарному паспорті підприємства. Проведення робіт, не пов'язаних із застосуванням ДІВ, у цих приміщеннях допускається тільки тоді, коли вони є частиною єдиного технологічного процесу і передбачені в Санітарному паспорті. На дверях кожного такого приміщення повинне бути вказане його призначення, клас здійснюваних у ньому робіт з відкритими радіоактивними речовинами та знак радіаційної небезпеки (додаток 3).

4.6. Санітарним паспортом може бути передбачена можливість роботи з ДІВ поза приміщеннями, щодо яких виданий Санітарний паспорт.

4.7. У разі порушення вимог Правил заклад державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України може призупинити роботу з ДІВ на підприємстві та анулювати Санітарний паспорт до закінчення терміну його дії.

4.8. Після припинення використання або закінчення проектного терміну експлуатації радіонуклідні джерела повинні передаватися у встановленому порядку підприємствам-виробникам або відповідним спеціалізованим підприємствам, у тому числі за необхідності підприємствам, які здійснюють поводження з радіоактивними відходами, з обов'язковим отриманням дозволу закладу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

5.1. Санітарний нагляд за забезпеченням радіаційної безпеки - здійснення МОЗ України функцій державного санітарно-епідеміологічного нагляду та державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у межах компетенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.99 N 1109 "Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні" (із змінами та доповненнями).

Державний санітарний нагляд за забезпеченням радіаційної безпеки здійснюється радіологічними підрозділами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

5.2. Будь-яка юридична та фізична особа в ситуаціях опромінення працівників у рамках практичної діяльності всю документацію (інструкції, положення, програми, регламенти) щодо порядку, структури, обсягу, засобів контролю стану радіаційної безпеки узгоджує із закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

5.3. У ситуації хронічного опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного походження відповідальними за здійснення контролю стану радіаційної безпеки є:

керівники підприємств, установ - в умовах виробничої діяльності, включаючи навчальні приміщення на виробництві, а також у зв'язку з вимогами щодо виконання радіаційно-гігієнічних регламентів на продукцію, що випускається;