Про затвердження Методики оцінки активів суб’єктів природних монополій, суб’єктів господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної та теплової енергії

повітряна лінія (далі - ПЛ);

кабельна лінія (далі - КЛ);

комбінована лінія, що складається з повітряних і кабельних ліній (далі - ПКЛ).

Під час ідентифікації кожної ЛЕП досліджується її належність до однієї із зазначених груп.

4.2.2.2. Досліджуються такі базові ціноутворюючі характеристики кожної ЛЕП:

загальна довжина лінії, клас напруги, тип та марка дроту, кількість кіл, умови проходження траси, тип установлених опор (для повітряної лінії);

загальна довжина лінії, клас напруги, тип та марка кабелю, кількість ланцюгів та кабелів в одній траншеї, умови проходження траси (для кабельної лінії);

довжина відповідних ділянок повітряних та кабельних ліній, а також зазначені в цьому підпункті характеристики ділянок повітряної та кабельної ліній (для комбінованої лінії).

4.2.2.3. Вартість кожної ЛЕП визначається на підставі опосередкованих одиничних показників вартості будівництва ліній передачі електроенергії, наведених у додатку 6 до цієї Методики, або на підставі вартості робіт із їх заміщення (відтворення), визначеної на підставі кошторисної документації у встановленому порядку, якщо додаток 3 до цієї Методики не містить необхідних відомостей.

4.2.2.4. Для визначення вартості ЛЕП, які мають відмінні типи і марки дротів (для повітряної лінії) і кабелів (для кабельної лінії) від тих, що зазначені в додатку 6 до цієї Методики, одиничний показник вартості відтворення, наведений у зазначеному додатку, коригується на різницю у вартостях між дротами, кабелями. При цьому вартість дротів і кабелів визначається на підставі інформації ринку про ціни на такі об’єкти.

4.2.2.5. Вартість заміщення (відтворення) ЛЕП для кожного регіону визначається з урахуванням поправних коефіцієнтів, що враховують умови регіону проходження ЛЕП (ґрунти, рельєф, кліматичні умови). Значення поправних середньозважених коефіцієнтів наведено в додатку 7 до цієї Методики.

4.2.2.6. Для розрахунку вартості ПКЛ, а також ЛЕП, які мають неоднорідні конструктивні елементи (різні типи опор, різні способи прокладання кабелів тощо), одиничний показник вартості будівництва зважується на питому вагу відповідного елемента з подальшим застосуванням відповідного середньозваженого показника вартості. При цьому враховується суттєвість питомої ваги конструктивних елементів і допускаються усереднення у випадках дуже малої питомої ваги певних типів конструктивних елементів у складі об’єкта оцінки.

4.2.2.7. Фізичний знос та коефіцієнт оптимізації витрат ЛЕП визначаються відповідно до вимог пункту 3.12 розділу ІІІ цієї Методики та пунктів 4.6 - 4.16 цього розділу.

4.2.3. Оцінка будівель, у тому числі неспеціалізованих, споруд, за винятком тих, що належать до ПС, та передавальних пристроїв, за винятком тих, що належать до ЛЕП, проводиться шляхом застосування відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 (із змінами), витратного методичного підходу з визначенням їх залишкової вартості заміщення (відтворення) з урахуванням таких особливостей:

4.2.3.1. Вартість кожної будівлі та споруди визначається на підставі одиничних показників вартості будівництва.

4.2.3.2. Джерелами інформації про укрупнені показники вартості будівництва є:

укрупнені показники вартості будівництва будівель трансформаторних підстанцій та розподільних пунктів, що наведені в додатках 4 та 5 до цієї Методики;

укрупнені показники вартості будівництва інших типових будівель, споруд та передавальних пристроїв, що зазвичай входять до складу основних засобів підприємств, що здійснюють діяльність у сферах розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та постачання електричної енергії, що наведені в додатку 5 до цієї Методики;

кошторисна документація будівельно-монтажних підприємств, які використовуються виключно за умови відсутності необхідних даних, наведених у додатках 4, 5 та 8 до цієї Методики;

інші джерела інформації про укрупнені показники вартості будівництва, які можуть використовуватися за умови відсутності зазначених вище у цьому пункті джерел.

4.2.3.3. Під час розрахунку вартості заміщення об’єкти порівняння обираються відповідно до джерел інформації з урахуванням найбільш подібного за функціональним призначенням, архітектурно-планувальними, конструктивними характеристиками і розмірами (об’єм, площа та інші характеристики). У разі відхилення характеристик оцінюваного об’єкта від аналогічних характеристик об’єкта порівняння до одиничного показника вартості будівництва об’єкта порівняння застосовуються поправки, у тому числі визначені відповідно до джерел інформації.

4.2.3.4. Укрупнені показники вартості будівництва включають прямі та накладні витрати, у тому числі витрати на проектні та вишукувальні роботи, непередбачені витрати тощо, а також кошторисний прибуток (прибуток підрядника).

4.2.3.5. Під час визначення вартості заміщення (відтворення) прибуток забудовника (інвестора), податок на додану вартість не враховуються.

4.2.3.6. Визначення фізичного зносу та коефіцієнта оптимізації витрат будівель, споруд та передавальних пристроїв проводиться відповідно до вимог пункту 3.12 розділу ІІІ цієї Методики та пунктів 4.6 - 4.16 цього розділу.

4.2.4. Оцінка вартості трансформаторних підстанцій низької напруги (0,38 - 10 кВ) (далі - ТП), комплектних трансформаторних підстанцій низької напруги (0,38 - 10 кВ) (далі - КТП) та розподільних пунктів низької напруги (0,38 - 10 (6) кВ) (далі - РП) виконується із застосуванням комбінування витратного та порівняльного методичних підходів.

4.2.4.1. Вартість ТП визначається відповідно до комплектації РУ 10 (6) кВ і РУ 0,38 кВ на підставі показників вартості, що наведені в додатку 9 до цієї Методики, а у разі відсутності таких даних у зазначеному додатку - на підставі інформації ринку про ціни на подібне обладнання.

4.2.4.2. Вартість КТП оцінюється шляхом застосування порівняльного підходу на підставі показників вартості, наведених у додатку 9 до цієї Методики, а у разі відсутності таких даних у зазначеному додатку - на підставі інформації ринку про ціни на подібне обладнання.

4.2.4.3. Вартість РП оцінюється з урахуванням його комплектації на підставі показників вартості, наведених у додатку 9 до цієї Методики, а у разі відсутності таких даних у зазначеному додатку - на підставі ринкової інформації про ціни на подібне обладнання.

4.2.4.4. Визначення фізичного зносу та коефіцієнта оптимізації витрат ТП, КТП та РП проводиться відповідно до вимог пункту 3.12 розділу ІІІ цієї Методики та пунктів 4.6 - 4.16 цього розділу.

4.2.5. Оцінка вартості силового та електротехнічного обладнання, засобів телемеханіки, високочастотного зв'язку та інших комутаційних пристроїв, за винятком обладнання, що встановлене на ПС, проводиться шляхом застосування порівняльного методичного підходу.

4.2.5.1. З метою формування сукупності об’єктів порівняння аналізуються ціни на ідентичне або подібне майно з таких джерел інформації:

додатки до цієї Методики;

прейскуранти виробників та дилерів на ідентичне або подібне обладнання;

ціни на ідентичне або подібне обладнання, яке було у використанні і представлене до продажу на вторинному ринку;

ціни на нове обладнання, що були запропоновані продавцями, у тому числі виробником, у відповідь на запити суб’єкта оціночної діяльності.

Джерелами інформації є додатки до цієї Методики. Інформація з інших джерел використовується виключно у разі її відсутності в додатках до цієї Методики.

4.2.5.2. Вартість зазначених активів визначається на підставі ринкових цін на подібне обладнання або його окремі складові частини (блоки, вузли, агрегати). Подібним обладнанням уважається обладнання, подібне за функціональним призначенням, яке за своїми технічними характеристиками відповідає відповідним технічним характеристикам об’єкта оцінки або має незначні відмінності від них. У разі визначення вартості на підставі аналізу цін на подібні за функціональним призначенням об’єкти визначення ринкової вартості проводиться з урахуванням відмінностей між технічними характеристиками об’єкта оцінки і відповідними характеристиками подібних об’єктів. Для оцінки обладнання, фактичний строк експлуатації якого перевищує його нормативний строк експлуатації, обираються подібні за віком та фізичним станом об’єкти.

4.2.5.3. У разі оцінки активів, введення в експлуатацію яких потребувало проведення робіт з їх монтажу та налагодження, ринкова вартість таких активів збільшується на витрати, пов’язані з доставкою, монтажем та пусконалагоджувальними роботами. Джерелами інформації про витрати на монтаж та пусконалагоджувальні роботи є дані постачальників, статистичні дані, дані підприємства щодо таких витрат.

4.2.5.4. У разі урахування інформації про ціни на імпортне обладнання залежно від умов постачання під час оцінки враховуються митні платежі згідно з вимогами законодавства України з питань державної митної справи, чинними на дату оцінки.

4.2.5.5. Розрахунок фізичного зносу та коефіцієнта оптимізації витрат силового та електротехнічного обладнання, засобів телемеханіки, високочастотного зв'язку та інших комутаційних пристроїв виконується відповідно до вимог пункту 3.12 розділу ІІІ цієї Методики та пунктів 4.6 - 4.16 цього розділу.

4.2.6. Визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів проводиться відповідно до пункту 3.9 розділу ІІІ цієї Методики.

Оцінка інших транспортних засобів проводиться шляхом застосування порівняльного підходу на підставі інформації про ціни на ідентичне або подібне майно, включаючи інформацію виробника.

4.2.7. Оцінка інших основних засобів, що не зазначені в підпунктах 4.2.1-4.2.6 цього пункту (включаючи вимірювальні та регулювальні прилади, обчислювальну та офісну техніку, комп’ютери, інвентар тощо), проводиться відповідно до пункту 3.10 розділу IІІ цієї Методики.

4.3. Визначення вартості об’єктів капітальних інвестицій, які підлягають оцінці, проводиться відповідно до пункту 3.13 розділу ІІІ цієї Методики.

4.4. Оцінка нематеріальних активів проводиться відповідно до пункту 3.14 розділу ІІІ цієї Методики.

4.5. Для оцінки активів підприємств, які здійснюють діяльність у сферах розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та постачання електричної енергії, а також підприємства з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, під час визначення вартості заміщення (відтворення) на підставі інформації про укрупнені показники вартості, яка наведена у додатках до цієї Методики, до зазначених показників застосовуються індекси цін, визначені відповідно до пункту 3.7 розділу ІІІ цієї Методики, з урахуванням того, що зазначені укрупнені показники вартості визначені станом на 01 серпня 2016 року.

4.6. У разі коли результатом розрахунку фізичного зносу всіх активів, що входять до складу ПС, ліній передачі електроенергії, а також для будівель усіх типів незалежно від їх функціонального призначення, проведеного відповідно до пункту 3.12 розділу ІІІ цієї Методики, є величина, більша за 80 відсотків, фізичний знос вважається таким, що дорівнює 80 відсоткам. У разі коли результатом розрахунку фізичного зносу інших активів за формулами, що наведені в пункті 4.6 та пункті 4.12 цього розділу, є величина, більша за 90 відсотків, фізичний знос вважається таким, що дорівнює 90 відсоткам. )

4.7. Коефіцієнт оптимізації витрат Копт визначається за такою формулою:

КзЛЕП дорівнює 1 у разі визначення коефіцієнта оптимізації, що застосовується до вартості активів, визначених у пункті 4.16 цього розділу, крім ЛЕП високої напруги (35 (27,5) - 750 кВ).

Для розрахунку коефіцієнта оптимізації ЛЕП напругою 35 (27,5) - 150 кВ для підприємств, що здійснюють діяльність у сферах розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та постачання електричної енергії, коефіцієнт КзЛЕП розраховується за такою формулою:

Перепуск електричної енергії є різницею між надходженням електричної енергії в мережу підприємства (з урахуванням трансформації) та віддачею електричної енергії, яка не проходить власними ЛЕП підприємства (безвтратна віддача) на відповідному рівні напруги.

Повторна трансформація розглядається по кожній окремій трансформаторній підстанції підприємства.

Для розрахунку коефіцієнта оптимізації ЛЕП напругою 35-750 кВ підприємства з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами коефіцієнт КзЛЕП розраховується за формулою:

4.8. Коефіцієнт завантаження активів розраховується суб’єктом оціночної діяльності за наданою підприємством інформацією окремо по кожному підрозділу електричних мереж підприємства та по підприємству в цілому.

За період 3 роки, що передують даті оцінки, підприємством обирається в кожному році місяць, що відповідає максимальному навантаженню. У відібраних місяцях аналізуються показники завантаження кожної трансформаторної підстанції високої напруги (35 (27,5) - 750 кВ), визначені відповідно до пункту 4.9 цього розділу, кожного підрозділу електричних мереж, визначених відповідно до пункту 4.10 цього розділу, та активів підприємства в цілому, визначених відповідно до пункту 4.11 цього розділу.

На підставі проведеного аналізу завантаження виявляється найбільше значення коефіцієнта завантаження по підприємству в цілому. Для розрахунку коефіцієнта оптимізації витрат за формулою, що наведена в пункті 4.7 цього розділу, обираються показники завантаження за підрозділами електричних мереж за той місяць відповідного року, коли підприємство в цілому мало найбільше значення показника завантаження.

У разі якщо окремий підрозділ електричних мереж підприємства не має у своєму складі трансформаторних підстанцій високої напруги, коефіцієнт завантаження такого підрозділу приймається рівним коефіцієнту завантаження по підприємству в цілому.

У разі якщо у складі активів підприємства відсутні трансформаторні підстанції високої напруги (35 (27,5) - 750 кВ), використовується показник завантаження трансформаторних підстанцій низької напруги (0,38 - 10 кВ).

Коефіцієнт завантаження активів підприємства з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами розраховується по окремих підрозділах та підприємству в цілому.

4.9. Коефіцієнт завантаження активів окремої трансформаторної підстанції високої напруги Кзпс розраховується за такою формулою:

Номінальна потужність трансформатора є найбільшою електричною потужністю трансформатора, з якою він може працювати без перевантаження, відповідно до технічної документації на таке обладнання.

Резервним трансформатором є трансформатор, що не задіяний в трансформації електричної енергії з наступною передачею її протягом місяців, що відповідають максимальному навантаженню, за три роки, що передують даті оцінки, у якого відключені всі шинні роз’єднувачі й всі вимикачі або який знаходиться під напругою по високій стороні та переходить в режим трансформації у разі аварійного відключення працюючого (основного) трансформатора. За умови включення трансформатора у роботу додатково з додатковим навантаженням до усіх працюючих (основних) трансформаторів протягом місяців, що відповідають максимальному навантаженню, за три роки, що аналізуються, такий трансформатор не вважається резервним.

Під час розрахунку коефіцієнта оптимізації витрат аналізується інформація про завантаження трансформаторів окремої трансформаторної підстанції, що належать суб’єкту природних монополій у сфері розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та постачання електричної енергії, або підприємства, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, активи якого оцінюються.

4.10. Коефіцієнт завантаження активів окремого підрозділу електричних мереж Кзпр як середньозважене значення таких коефіцієнтів по всіх трансформаторних підстанціях високої напруги розраховується за такою формулою:

4.11. Коефіцієнт завантаження активів підприємства в цілому Кзп як середньозважене значення таких коефіцієнтів по всіх окремих підрозділах електричних мереж підприємства розраховується за такою формулою:

4.12. Для проведення суб’єктом оціночної діяльності розрахунків коефіцієнтів завантаження активів за формулами, зазначеними в пунктах 4.9-4.11 цього розділу, підприємство в повному обсязі готує інформацію для таких розрахунків, яку оформлює належним чином як вихідні дані і надає суб’єкту оціночної діяльності, що передбачається умовами договору на проведення оцінки.

4.13. Коефіцієнт резервування враховує вимоги щодо безперебійного забезпечення електричною енергією споживачів і для цілей цього розділу дорівнює:

1,7 - для визначення вартості активів підприємств, що здійснюють діяльність у сферах розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та постачання електричної енергії;

2 - для розрахунку вартості активів підприємства, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.

4.14. Коефіцієнт гальмування відображає нелінійну залежність вартості активу від його технічних характеристик і для цілей цього розділу дорівнює 0,7.

4.15. У разі коли результат розрахунку за формулою, що наведена в пункті 4.7 цього розділу, є більшим за одиницю, коефіцієнт оптимізації приймається рівним одиниці.

4.16. Відповідно до формули, що зазначена в пункті 4.7 цього розділу, за відібраними показниками завантаження кожного підрозділу електричних мереж підприємства, що здійснює діяльність у сферах розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) і постачання електричної енергії, або кожного підрозділу електричних мереж підприємства з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами розраховуються коефіцієнти оптимізації витрат за кожним таким підрозділом.

Визначений коефіцієнт оптимізації в розрізі кожного підрозділу електричних мереж підприємства застосовується до вартості таких груп активів відповідного підрозділу підприємства, що визначені з урахуванням їх фізичного зносу:

будівлі та споруди, що належать до ПС, ТП, КТП, РП;

машини, обладнання, вимірювальні та регулюючі прилади, встановлені на ПС, ТП, КТП, РП;

ЛЕП.

Для інших груп активів коефіцієнт оптимізації не застосовується.

5.1. Для цілей оцінки активів підприємства, що здійснює діяльність у сфері розподілу природного газу трубопроводами, ця Методика передбачає попереднє групування об’єктів оцінки за такими функціональними групами:

5.1.1. Передавальні пристрої у вигляді газопроводів, у тому числі:

поліетиленові газопроводи (низького, середнього та високого тиску);

сталеві газопроводи (низького, середнього та високого тиску);

комбіновані газопроводи (низького, середнього та високого тиску).

5.1.2. Газорегуляторні пункти, у тому числі:

газорегуляторне обладнання, що за своєю конструкцією є окремим газорегуляторним пунктом (блоковий, шафовий);

газорегуляторне обладнання, що є складовою газорегуляторного пункту, без врахування будівель, у яких воно розміщене.

5.1.3. Будівлі, приміщення (вбудовані, прибудовані), у яких розміщене газорегуляторне обладнання.

5.1.4. Будівлі, приміщення, за винятком тих, у яких розміщене газорегуляторне обладнання.

5.1.5. Передавальні пристрої, за винятком тих, що належать до газопроводів.

5.1.6. Споруди.

5.1.7. Обладнання електрохімічного захисту.

5.1.8. Машини та обладнання, за винятком обладнання, що належить до газорегуляторних пунктів, та обладнання електрохімічного захисту.

5.1.9. Вимірювальні та регулюючі прилади, за винятком приладів, що належать до газорегуляторних пунктів, та приладів електрохімічного захисту.

5.1.10. Транспортні засоби, у тому числі:

колісні транспортні засоби;

інші транспортні засоби.

5.1.11. Інші основні засоби, у тому числі обчислювальна та офісна техніка, комп’ютери, інвентар.

5.1.12. Нематеріальні активи, крім речових прав, пов’язаних із земельною ділянкою.

5.1.13. Капітальні інвестиції.

5.2. Оцінка основних засобів підприємств, що здійснюють діяльність у сфері розподілу природного газу трубопроводами, проводиться з дотриманням таких особливостей:

5.2.1. Оцінка газопроводів проводиться шляхом застосування витратного підходу, за результатами якого визначається залишкова вартість заміщення (відтворення).

5.2.1.1. Газопроводи за матеріалом виготовлення труби поділяються на такі групи:

поліетиленові;

сталеві;

комбіновані.

Під час ідентифікації окремого газопроводу досліджується його належність до однієї із зазначених груп.

5.2.1.2. Для визначення вартості сталевих газопроводів у всіх випадках використовуються укрупнені показники вартості будівництва поліетиленових газопроводів з подібними технічними параметрами, крім таких випадків прокладання газопроводів:

у гірській місцевості з високою ймовірністю зсуву ґрунту;

для транспортування газів, що містять ароматичні і хлоровані вуглеводні, а також парові і рідкі фази зріджених вуглеводневих газів;

надземного, наземного способу;

у тунелях, колекторах;

на підроблювальних територіях;

тиском вище 0,1 МПа.

5.2.1.3. Досліджуються такі істотні ціноутворюючі характеристики окремого газопроводу:

загальна довжина ділянки газопроводу, розгорнута протяжність газопроводу в однотрубному вимірі, матеріал виготовлення та діаметр труби, спосіб прокладання, тиск газопроводу, умови прокладання газопроводу.

5.2.1.4. Вартість заміщення (відтворення) окремого газопроводу визначається на підставі укрупнених показників вартості труби, інших матеріалів, будівельно-монтажних та проектних робіт, пов’язаних з прокладенням такої труби, визначених відповідно до додатка 11 до цієї Методики.

5.2.1.5. Вартість заміщення (відтворення) газопроводу визначається як добуток суми укрупненого показника вартості труби (показника вартості одного погонного кілометра труби), відібраного залежно від тиску газопроводу, діаметра та матеріалу виготовлення труби, та укрупненого показника вартості прокладання труби (показника вартості прокладання одного погонного кілометра труби), відібраного залежно від способу прокладання, діаметра та матеріалу виготовлення труби, та розгорнутої протяжності газопроводу в однотрубному вимірі, збільшений на коефіцієнт, що враховує індекси цін, визначені відповідно до пункту 3.7 розділу ІІІ цієї Методики, з урахуванням того, що зазначені укрупнені показники вартості визначені станом на 01 січня 2013 року.

Рішення щодо вибору матеріалу виготовлення труби оцінюваного газопроводу приймається з урахуванням підпункту 5.2.1.2 цього пункту.

5.2.1.6. Для врахування ускладнених умов прокладення газопроводів до вартості заміщення (відтворення) застосовуються поправні коефіцієнти, наведені в додатку 11 до цієї Методики.

5.2.1.7. Залишкова вартість заміщення (відтворення) газопроводу визначається як вартість заміщення (відтворення) такого газопроводу з урахуванням його фізичного зносу та коефіцієнта оптимізації витрат.

5.2.1.8. Фізичний знос окремого газопроводу визначається відповідно до пункту 3.12 розділу ІІІ цієї Методики.

5.2.1.9. Коефіцієнт оптимізації витрат Копт газопроводів, виведених від окремої газорозподільної станції магістральних газопроводів (далі - ГРС), визначається за такою формулою:

Коефіцієнт оптимізації витрат газопроводів, виведених від певної ГРС, застосовується до вартості заміщення (відтворення) усіх газопроводів, які пов’язані з такою ГРС. З метою ідентифікації газопроводів, які пов’язані з певною ГРС, у переліках активів підприємства, які відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ цієї Методики складаються під час інвентаризації активів, зазначається інформація про належність кожного газопроводу високого та середнього тиску до певної ГРС.

5.2.1.9.1. Коефіцієнт завантаження газопроводів розраховується для кожної окремої ГРС на основі відношення максимальних фактичних та максимальних (проектних) витрат газу для усіх газопроводів високого та середнього тиску на виході від окремої ГРС. У разі наявності декількох виходів газопроводу високого та середнього тиску від ГРС у розрахунку враховуються витрати газу для всіх таких газопроводів.

5.2.1.9.2. Максимальні (проектні) витрати газу в газопроводі Qпроект визначаються за такою формулою:

Максимальні (проектні) витрати газу визначаються при температурі 0 ° С та тиску 0,10132 МПа у куб. м/год.

Швидкість руху газу під час розрахунку максимальних (проектних) витрат газу приймається:

15 м/с - для газопроводів середнього тиску;

25 м/с - для газопроводів високого тиску.

5.2.1.9.3. Інформація про максимальні фактичні витрати газу в газопроводах високого та середнього тиску на виході від окремої ГРС Qфакт надається суб’єкту оціночної діяльності підприємством за результатами аналізу фактичних витрат газу за годину протягом 3 років, що передували даті оцінки. При цьому в кожному році відбирається 24 значення фактичних витрат газу за годину, протягом яких спостерігалось максимальне навантаження кожного газопроводу високого та середнього тиску. Така інформація оформляється підприємством належним чином як вихідні дані для оцінки і в повному обсязі надається суб’єкту оціночної діяльності згідно з умовами договору на проведення оцінки.

5.2.1.9.4. На підставі наданих вихідних даних для розрахунку коефіцієнта завантаження газопроводів суб’єкт оціночної діяльності визначає середнє арифметичне значення максимальних фактичних витрат газу за годину в кожному газопроводі високого та середнього тиску за кожний з трьох років, що передували даті оцінки. Для подальшого розрахунку коефіцієнта завантаження газопроводів, виведених від окремої ГРС, ураховується визначене таким чином найбільше середнє значення максимальних фактичних витрат газу за годину в усіх газопроводах високого та середнього тиску, отримане за один з трьох років, що передували даті оцінки.

5.2.1.9.5. Коефіцієнт завантаження газопроводів окремої ГРС Кзакт визначається за такою формулою:

5.2.1.9.6. Коефіцієнт резервування враховує вимоги щодо необхідного технологічного запасу пропускної здатності газопроводу і для цілей цього розділу дорівнює 1,1.

5.2.1.9.7. Коефіцієнт гальмування відображає нелінійну залежність вартості газопроводу від його рівня завантаження і для цілей цього розділу дорівнює 0,7.

5.2.1.10. Якщо наявне обладнання електрохімічного захисту, що обслуговує сталевий газопровід, вартість якого згідно з критеріями, наведеними в підпункті 5.2.1.2 цього пункту, для цілей цієї Методики визначається на підставі укрупнених показників вартості будівництва поліетиленового газопроводу, залишкова вартість заміщення такого газопроводу зменшується відповідно до підпункту 5.2.3.4 цього пункту.

5.2.2. Оцінка газорегуляторних пунктів проводиться шляхом застосування витратного та порівняльного підходів.

5.2.2.1. Досліджуються такі істотні ціноутворюючі характеристики газорегуляторних пунктів: марка, кількість ліній редукування, марка регуляторів, наявність обладнання телеметрії, лічильників та обладнання опалення у складі газорегуляторних пунктів.

5.2.2.2. Вартість заміщення (відтворення) газорегуляторних пунктів складається з вартості будівельно-монтажних робіт, вартості обладнання та вартості інших витрат, що визначаються шляхом застосування показників вартості газорегуляторних пунктів, що наведені в додатку 12 до цієї Методики, а у разі відсутності таких даних у зазначеному додатку - на підставі інформації ринку про ціни на подібне обладнання з урахуванням вартості будівельно-монтажних робіт, які складають 4% від вартості обладнання, та вартості інших витрат, які складають 3% від вартості обладнання.

Визначена відповідно до додатка 12 до цієї Методики вартість збільшується на коефіцієнт, що враховує індекси цін, визначені відповідно до пункту 3.7 розділу ІІІ цієї Методики, з урахуванням того, що зазначені укрупнені показники вартості визначені станом на 01 січня 2013 року.

5.2.2.3. Фізичний знос газорегуляторних пунктів визначається відповідно до пункту 3.12 розділу ІІІ цієї Методики.

5.2.3. Оцінка обладнання електрохімічного захисту проводиться шляхом застосування витратного та порівняльного підходів:

5.2.3.1. Досліджуються такі істотні ціноутворюючі характеристики обладнання електрохімічного захисту: марка станції катодного захисту, кількість заземлювачів, марка та протяжність мідного дроту, марка установки поляризованого дренажу, додаткові будівельно-монтажні роботи.

5.2.3.2. Вартість заміщення (відтворення) обладнання електрохімічного захисту визначається з урахуванням його складу на підставі показників вартості обладнання електрохімічного захисту, що наведені в додатку 13 до цієї Методики, збільшених на коефіцієнт, який враховує індекси цін, визначені відповідно до пункту 3.7 розділу ІІІ цієї Методики, з урахуванням того, що зазначені укрупнені показники вартості визначені станом на 01 січня 2013 року. У разі відсутності у зазначеному додатку інформації для оцінюваного обладнання вартість такого обладнання визначається на підставі інформації ринку про ціни на подібне обладнання шляхом застосування порівняльного підходу.

5.2.3.3. Фізичний знос обладнання електрохімічного захисту визначається відповідно до пункту 3.12 розділу ІІІ цієї Методики.

5.2.3.4. Якщо обладнання електрохімічного захисту обслуговує сталеві газопроводи, вартість заміщення яких для цілей цієї Методики визначається окремо для кожного структурного підрозділу підприємства згідно з підпунктом 5.2.1.2 підпункту 5.2.1 цього пункту на підставі вартості подібних поліетиленових газопроводів, проводиться розподіл залишкової вартості заміщення (відтворення) або ринкової вартості обладнання електрохімічного захисту за газопроводами, які обслуговує таке обладнання, пропорційно до протяжності ділянок таких газопроводів. Для цього залишкова вартість заміщення такого газопроводу зменшується на величину Воез, що визначається за такою формулою:

Якщо розрахована вартість газопроводу після зменшення на частку обладнання електрохімічного захисту становить менше 1 грн, залишкова вартість заміщення газопроводу вважається такою, що дорівнює 1 грн.

5.2.4. Оцінка будівель, приміщень, у тому числі неспеціалізованих, споруд та передавальних пристроїв, за винятком газопроводів, проводиться шляхом застосування відповідно до Національного стандарту № 2 витратного підходу для визначення їх залишкової вартості заміщення (відтворення) з урахуванням таких особливостей:

5.2.4.1. Вартість заміщення (відтворення) будівель, приміщень, в яких розташоване газорегуляторне обладнання, визначається на підставі укрупнених показників вартості будівель, в яких розташоване газорегуляторне обладнання, наведених у додатку 14 до цієї Методики. Вартість інших будівель, приміщень та споруд визначається на підставі укрупнених показників вартості будівництва інших типових будівель, зазначених у додатку 5 до цієї Методики. Визначена таким чином вартість збільшується на коефіцієнт, який враховує індекси цін, визначені відповідно до пункту 3.7 розділу ІІІ цієї Методики, з урахуванням дати, станом на яку визначені укрупнені показники вартості. У разі відсутності у зазначених додатках інформації для оцінюваних будівель та споруд вартість таких об’єктів нерухомості визначається на підставі інформації, джерела якої наводяться в абзацах п’ятому, шостому підпункту 5.2.4.2 цього пункту.

5.2.4.2. Джерелами інформації про укрупнені показники вартості будівництва є:

укрупнені показники вартості будівництва будівель, що наведені в додатку 14 до цієї Методики;

укрупнені показники вартості будівництва будівель трансформаторних підстанцій та розподільних пунктів, що наведені в додатках 4, 5 до цієї Методики;

укрупнені показники вартості будівництва інших типових будівель, споруд, що зазвичай входять до складу основних засобів підприємств, що наведені в додатку 5 до цієї Методики;

вихідні дані про ціни в будівництві, що склались на території України (кошторисна документація), розроблені відповідно до системи ціноутворення в будівництві, які використовуються виключно за умови відсутності необхідних даних у додатках 5, 14 до цієї Методики;

інші джерела інформації про укрупнені показники вартості будівництва, які можуть використовуватися за умови відсутності зазначених вище у цьому пункті джерел.

5.2.4.3. Під час розрахунку вартості заміщення (відтворення) об’єкти порівняння обираються відповідно до джерел інформації з урахуванням найбільш подібного за функціональним призначенням, архітектурно-планувальними, конструктивними характеристиками і розмірами (об’єм, площа та інші характеристики). У разі відхилення характеристик оцінюваного об’єкта від аналогічних характеристик об’єкта порівняння до укрупненого показника вартості будівництва об’єкта порівняння застосовуються поправки, у тому числі визначені відповідно до джерел інформації, зазначених у підпункті 5.2.4.2 цього пункту.

5.2.4.4. Укрупнені показники вартості будівництва включають прямі та накладні витрати, у тому числі витрати на проектні та вишукувальні роботи, непередбачувані витрати тощо, а також кошторисний прибуток (прибуток підрядника).

5.2.4.5. Під час визначення вартості заміщення (відтворення) прибуток забудовника (інвестора) не враховується.

5.2.4.6. Визначення фізичного зносу будівель, у тому числі неспеціалізованих, споруд та передавальних пристроїв, за винятком газопроводів, проводиться відповідно до пункту 3.12 розділу ІІІ цієї Методики.

5.2.5. Визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів проводиться відповідно до пункту 3.9 розділу ІІІ цієї Методики.

Оцінка інших транспортних засобів проводиться шляхом застосування порівняльного підходу на підставі інформації про ціни на ідентичне або подібне майно, включаючи інформацію виробника таких транспортних засобів.