Про затвердження Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних обєктів

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.96 N 97 "Про затвердження Правил відновлення лісів і лісорозведення"

1. Затвердити Інструкцію з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів (додається).

2. Відділу лісорозведення (Кондратенко В.О.), виробничому об'єднанню "Укрдержліспроект" (Заремський А.Д.) та "УкрНВЦліс" (Сукноваленко М.Г.) забезпечити розмноження і доведення Інструкції до відома всіх постійних лісокористувачів.

3. Економічному управлінню (Бевський П.Я.) виділити необхідні кошти для тиражування Інструкції.

4. Раніше діючі нормативні документи, затверджені наказом Мінлісгоспу України N 117 від 04.09.92 р.: "Короткі вказівки по технічному проектуванню та прийомці робіт по лісовідновленню, захисному лісорозведенню та вирощуванню садивного матеріалу", "Технічні вказівки по проведенню інвентаризації лісових культур, захисних лісонасаджень, лісорозсадників, природного поновлення", "Інструкція по атестації лісових культур, захисних лісонасаджень та природного поновлення", "Галузевий стандарт. Лісові культури, захисні насадження. Оцінка якості при переведенні у вкриті лісом землі", "Галузевий стандарт. Природне поновлення. Оцінка якості" вважати такими, що втратили чинність.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Брежнєва В.М.

1.1. Ця Інструкція розроблена у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.96 N 97 "Про затвердження Правил відновлення лісів і лісорозведення", Лісовим та Земельним кодексами України.

1.2. Інструкція встановлює порядок проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів (лісових культур, захисних насаджень, промислових плантацій, природного поновлення і лісорозсадників).

1.3. Вимоги Інструкції є обов'язковими для постійних лісокористувачів України, (спеціалізованих лісогосподарських підприємств, інших підприємств і установ, організацій, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства, незалежно від їх відомчої підпорядкованності), а також для окремих громадян, яким надані земельні ділянки лісового фонду, та проектних організацій, інших підприємств і організацій, діяльність яких пов'язана з веденням лісового господарства.

В Інструкції визначені такі постійні лісокористувачі:

Лісництво - підрозділ, селянське (фермерське) господарство тощо;

Держлісгосп - підприємство, лісомисливське господарство, лісокомбінат, міжгосподарський лісгосп, станція тощо;

Об'єднання (управління) - корпорація, міжгосподарське управління, асоціація, концерн тощо;

Міністерство лісового господарства України - Міністерство, Державний комітет, Комітет тощо.

1.4. Лісокультурні та лісівничі терміни, що застосовуються в цій Інструкції, відповідають вимогам ДСТУ 2980-95 "Культури лісові. Терміни та визначення" та ДСТУ 3404-96 "Лісівництво. Терміни та визначення".

1.5. Перелік обов'язкових форм технічної документації з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів, порядок їх складання та терміни подання до вищестоящої організації наведені в додатку N 1.

1.6. Проведення робіт з відновлення лісів (далі - лісовідновлення) та лісорозведення здійснюється постійними лісокористувачами з метою створення в конкретних лісорослинних умовах високопродуктивних стійких деревостанів різного цільового призначення.

1.7. На зрубах, згарищах, вітроломах тощо, на землях, зайнятих чагарниками, низькопродуктивними та малоцінними лісовими насадженнями, проводиться лісовідновлення, а на землях, непридатних, насамперед, для використання в сільському господарстві, низькопродуктивних (яри, балки, піски тощо) - лісорозведення. Для захисту земель від вітрової і водної ерозії та підвищення урожайності сільськогосподарських культур на сільськогосподарських землях створюються полезахисні лісові смуги.

1.8. На землях лісового фонду, зайнятих малоцінними лісонасадженнями, і на яких можна вирощувати цінні та високопродуктивні деревостани, лісовідновлення проектується і здійснюється шляхом їх реконструкції лісокультурними методами.

1.9. Обсяги робіт з лісовідновлення (реконструкції малоцінних насаджень) та лісорозведення визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування або спеціального обстеження.

Методи лісовідновлення та лісорозведення визначаються проектами лісових культур.

1.10. Земельні ділянки, призначені для захисного лісорозведення, переводяться до складу земель лісового фонду у відповідності з Земельним кодексом України.

1.11. Лісовідновлення і лісорозведення мають забезпечувати:

раціональне використання земель лісового фонду;

поліпшення якісного складу лісів, підвищення їх продуктивності й біологічної стійкості;

підвищення водоохоронних, грунтозахисних, санітарно-гігієнічних, інших корисних властивостей лісів і захисних лісових насаджень;

досягнення оптимальної лісистості шляхом створення в максимально короткі терміни нових насаджень найбільш економічно доцільними способами і технологіями.

1.12. Лісовідновлення і лісорозведення повинні здійснюватися з урахуванням соціально-економічних та природно-кліматичних умов регіону і передбачати цільове вирощування:

насаджень загального призначення для забезпечення потреб народного господарства деревиною та іншими продуктами лісу;

плантаційних лісових культур для одержання окремих сортиментів деревини в максимально короткі терміни;

водоохоронних насаджень вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів;

захисних лісових насаджень на смугах відводу каналів;

грунтозахисних насаджень на ярах, балках, крутосхилах, пісках, інших непридатних для сільскогосподарського використання землях, а також полезахисних лісових смуг;

захисних лісових насаджень на смугах відводу залізниць, автомобільних доріг тощо;

санітарно-гігієнічних та оздоровчих лісових насаджень у зелених зонах міст, селищ, промислових об'єктів та в місцях масового відпочинку і оздоровлення людей.

2.1. Проектування об'єктів з лісовідновлення, лісорозведення та вирощування садивного матеріалу в лісорозсадниках здійснюється на основі матеріалів лісовпорядкування, актів огляду місць рубань, актів передачі земель під захисне лісорозведення, наявності та стану лісокультурного фонду з урахуванням наукових рекомендацій та передового досвіду.

Порядок та терміни освоєння лісокультурного фонду встановлюються під час лісовпорядкування на весь ревізійний період і щорічно уточнюються в процесі детального обстеження на місцевості майбутніх лісокультурних об'єктів.

При цьому складається відомість ділянок лісокультурного і аг- ролісомеліоративного фонду, що підлягатимуть залісенню або залишенню під природне поновлення - попереднє проектування (додаток N 1, форма 01).

2.2. Проектування посівів в лісових розсадниках, посадок шкілок і плантацій

2.2.1. Проектування посівів, посадки шкілок і плантацій здійснюється з метою повного забезпечення лісопосадок стандартним садивним матеріалом у необхідних обсягах, доповнень, озеленення, а також потреб організацій, установ та населення і провадиться, як правило, для постійних (базисних) лісових розсадників за формою 02 додатка N 1.

2.2.2. Проект посівів в лісорозсадниках, посадки шкілок і плантацій складається щорічно і вміщує розрахунки виходу садивного матеріалу і технологічні процеси для кожної деревної породи.

2.2.3. При проектуванні враховується потреба в садивному матеріалі, його асортимент, стан лісорозсадника на всій його площі, наявність і якість лісового насіння, матеріально-технічне забезпечення робіт.

2.3. Проектування об'єктів лісовідновлення

2.3.1. Проекти лісових культур і промислових плантацій розробляються постійними лісокористувачами, які здійснюють планування, організацію, ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів, або, за їх замовленням, спеціалізованими підрозділами, з урахуванням господарського призначення лісів і природно-кліматичних умов.

Проектом передбачаються основні агротехнічні вимоги до створення лісових культур і промислових плантацій, визначаються лісорослинні умови та місцезнаходження, методи і способи створення лісопосадок, розміщення, схеми змішування, витрати садивного (посівного) матеріалу тощо, а також складається картографічний матеріал.

2.3.2. Проекти лісових культур і промислових плантацій та проект природного поновлення (додаток N 1, форми 03 і 04) розробляються на основі відомості ділянок лісокультурного і аголісомеліоративного фонду.

Проекти складаються в одному примірнику і надсилаються на розгляд, погодження та затвердження заступником керівника підприємства з наступним поверненням виконавцю робіт.

Перевірка, узгодження та затвердження проектних матеріалів повинні бути закінчені до 25 грудня року, що передує проведенню лісокультурних робіт.

2.3.3. Проекти лісових культур розробляються в залежності від тривалості періоду підготовки площі і обробітку грунту за 1 - 2 роки до садіння (висівання) лісу, але, як правило, в рік, що передує проведенню робіт, а в окремих випадках, при можливості освоєння свіжих зрубів - в рік (сезон) садіння лісу.

2.3.4. В залежності від природних і економічних умов, лісовідновлення здійснюється штучним, природним і комбінованим способами.

2.3.5. Штучне лісовідновлення здійснюється шляхом створення лісових культур (залісення) і проектується на зрубах, згарищах тощо, де природне поновлення головної породи відбувається незадовільно або неможливе.

2.3.6. Лісовідновлення шляхом природного поновлення здійснюється на зрубах, де є достатнє та якісне попереднє поновлення лісу або його можливо досягнути в найближчі 1-2 роки.

Тому під природне поновлення передбачають відводити, в першу чергу, такі площі:

зруби з достатньою кількістю життєздатного самосіву й підросту головних і супутніх порід, що відповідають корінним типам деревостанів;

зруби, згарища тощо в місцевостях з порівняно багатими лісорослинними умовами, де здійснення заходів щодо сприяння природному поновленню буде достатнім для наступного відновлення господарсько цінних порід і формування високопродуктивних насаджень;

зруби в деревостанах, де забезпечується успішне порослеве і насіннєво-порослеве відновлення (зруби вільхи, верби, осокора в усіх лісорослинних зонах, а також інших листяних порід у байрачних лісах I і II генерації), а вирощені молодняки відповідатимуть цільовому призначенню лісів.

Під природне поновлення проектуються також площі, на яких створення лісових культур неможливе або недоцільне з технічних і економічних міркувань: площі з високим рівнем радіоактивного забруднення, частково заболочені зруби або невеликі за площею ділянки.

2.3.7. Комбінований спосіб лісовідновлення проектується на зрубах, згарищах, болотах, інших лісових землях з недостатнім або куртинним природним самосівом цінних деревних порід та на колишніх сільськогосподарських угіддях у зоні радіоактивного забруднення з рівнем радіації, небезпечним для проведення комплексу робіт, пов'язаних із створенням лісових культур.

У цьому випадку проектуються заходи щодо сприяння природному зарощуванню шляхом механічного обробітку грунту, висівання насіння та посадки деревних і чагарникових порід. Ефективність цих заходів оцінюється на п'ятий рік після їх проведення.

2.3.8. Під реконструкцію намічають малоцінні зімкнуті насадження у віці молодняків, які зростають в грунтово-кліматичних умовах, що дозволяють виростити цінніші і продуктивніші деревостани, загущені чагарники під наметом зріджених деревостанів, низькоповнотні молодняки цінних хвойних і листяних порід I-го та II-го класів віку, порослеві діброви I-го класу віку та інші неповноцінні насадження (далі по тексту - малоцінні насадження).

2.3.9. До створення лісопосадок на ділянках реконструкції (заміни) малоцінних лісових насаджень висуваються такі ж основні технологічні вимоги, що і до створення звичайних лісових культур.

2.3.10. При реконструкції малоцінних насаджень головну породу, як правило, проектують вводити до коридорів, ширина яких повинна бути не меншою за висоту існуючого лісового насадження. Загальна кількість на одиницю площі головної породи, що введена коридорами і зростає на лісокультурній ділянці, повинна відповідати нормативам створення лісових культур у відповідних лісорослинних умовах.

2.3.11. До малоцінних насаджень належить вводити головну породу рівномірно або куртинно-груповим способом залежно від стану і призначення насадження. Такі культури підлягають загальному обліку та оцінці якості, але не переводяться до вкритих лісовою рослинністю земель.

2.3.12. При створенні лісових культур хвойних порід проектом повинно бути передбачено обов'язкове введення до протипожежних коридорів і куліс листяних порід та залишення для дуже сухих типів лісу протипожежних розривів.

2.3.13. Чисті лісові культури передбачається створювати у разі закладання плантаційних лісових насаджень із скороченим оборотом рубання та в жорстких лісорослинних умовах, у яких можуть рости лише окремі деревні та чагарникові породи, невибагливі до родючості і вологості грунтів.

2.3.14. Проекти лісових культур, що складаються для вітроударних ділянок в гірських умовах (відроги гір, сідловини, гребені середньовисоких хребтів тощо) повинні передбачати частку деревних порід, вразливих до вітровалів: до висоти 1000 м - не більше 50, понад 1000 м - не більше 80 відсотків.

2.3.15. У високогірних районах, на малоконтурних ділянках еродованих схилів з дрібнощебенюваними грунтами, а також на ділянках з високим рівнем радіації та на землях інших категорій, де садіння дерев та чагарників неможливе або недоцільне, проектом передбачається створення лісових культур шляхом висівання насіння.

2.3.16. Садивний матеріал і лісове насіння, призначені для створення лісових культур і захисних насаджень повинні відповідати умовам лісонасінного районування, а також вимогам чинної нормативної документації (ГОСТ, ДСТУ, ТУУ тощо).

Садивний матеріал повинен бути вирощений у грунтово-кліматичних умовах, аналогічних або близьких до умов лісокультурної площі, а насіння - зібране на постійних лісонасінних плантаціях, ділянках та інших об'єктах лісонасінної бази у відповідних типах лісу.

2.3.17. Запроектований спосіб обробітку грунту для створення лісових культур повинен забезпечити сприятливі умови для високої приживлюваності та швидкого росту дерев і чагарників.

У Степовій і Лісостеповій зонах, на нелісових землях, грунт обробляється шляхом глибокої оранки та безвідвального розпушування, а на зрубах у дуже сухих і сухих умовах може проводитись суцільне корчування пнів, вичісування коріння, плантажна оранка грунту на зяб або обробіток його за системою чорного пару.

На схилах чи інших ділянках, де відбувається ерозія грунтів, проектують обробіток грунту борознами, смугами, терасами, площадками, ямками, які орієнтують уздовж горизонталей.

На заболочених зрубах і ділянках з надмірним зволоженням проектують нарізку пластів (скиб) для створення мікропідвищень, або передбачають інші способи обробітку, які сприяють зменшенню вологості грунту.

На свіжих зрубах з наявністю значної кількості пнів, природного поновлення, залісенні піщаних масивів на голих або слабозарослих пісках в дуже сухих і сухих типах лісорослинних умов, при реконструкції малоцінних насаджень, під наметом низькоповнотних насаджень передбачають частковий обробіток грунту смугами, плужними борознами, площадками, ямками.

Ділянки з виявленими осередками (вогнищами) кореневої губки, опенька тощо проектують під створення лісових культур зі стійкими біологічними властивостями.

В цьому випадку повинні застосовуватись прогресивні технології, попереднє фітопатологічне обстеження, глибоке безвідвальне розпушування грунту. Допускається корчування пеньків. Використання рослин азотонакопичувачів (акація біла та жовта, люпин) виключається. Інші особливості створення лісових культур в осередках кореневої губки - згідно з Інструкцією по захисту сосни від кореневої губки.

На свіжих зрубах у широколистяних і змішаних лісах з оптимальними водно-фізичними умовами та без задерніння (в рік їх завершення розробки і при можливості термінового освоєння) проектом може бути передбачено створення лісових культур без попереднього обробітку грунту.

2.3.18. Вибір і відведення ділянок під природне поновлення, лісові культури та реконструкцію лісових насаджень проводиться з обов'язковим попереднім обстеженням їх на місцевості, в строки, передбачені пунктом 2.3.3 цієї Інструкції.

2.3.19. Земельні ділянки, призначені під лісові культури чи реконструкцію насаджень, підлягають інструментальній зйомці і на них складаються креслення (плани) в масштабі 1:10000, з прив'язкою їх до квартальної мережі (сітки) чи інших чітко виражених орієнтирів.

2.3.20. На всі ділянки, відведені під природне поновлення, готуються викопіювання з лісовпорядних планшетів. За умови їх відсутності або невідповідності площам, відведеним на місцевості, проводиться інструментальна зйомка ділянок і на них складаються креслення (плани) в масштабі 1:10000.

Площі при цьому визначаються з точністю до 0,1 га.

2.3.21. Як правило, всі лісокультурні площі проектуються під залісення навесні до початку вегетації і, як виняток, восени,- лише на площах, де весняні посадки (висівання насіння) неможливі через тимчасове підтоплення, ранню посуху, пилові бурі тощо.

2.3.22. Догляд за лісовими культурами та їх доведення до проектної густоти повинні бути передбачені проектом на весь період до переведення ділянок у вкриті лісовою рослинністю землі.

Термін зберігання проектів у лісництві - 5 років після часу переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі.

2.3.23. Підсумковими результатами проектування робіт в лісокультурному виробництві є зведені відомості проектів лісових культур, промислових плантацій і природного поновлення (додаток N 1, форма 05), що складаються по кожному підприємству та в спрощенній формі подаються об'єднанню (управлінню) в строк до 20.01 та Державному комітету лісового господарства України - до 10.02 року створення лісокультурних об'єктів.

2.4. Проектування об'єктів лісорозведення

2.4.1. Захисне лісорозведення повинно передбачати створення лісових насаджень з високими продукційними і захисними властивостями шляхом залісення непридатних для сільськогосподарського виробництва земель, а також закладання лісосмуг, алей та інших насаджень, що виконують суто захисні функції (на межах полів сівозмін, уздовж берегів річок, каналів, водоймищ, залізниць, автомобільних доріг тощо).

2.4.2. Захисні насадження створюються за спеціальними проектами, погодженими з державними органами лісового господарства і державними управліннями екологічної безпеки в областях, Автономній Республіці Крим.

2.4.3. Проекти захисних насаджень розробляються спеціалізованими проектними організаціями інституту землеустрою Української академії аграрних наук та його філіалами на місцях, іншими спеціалізованими проектними організаціями відповідно до проектів землеустрою, генеральних планів і проектів забудови міст, будівництва залізниць, автомобільних доріг, гідротехнічних споруд та інших об'єктів.

2.4.4. В окремих випадках, за умови відсутності проектів захисних насаджень, розроблених спеціалізованими проектними організаціями, або при непередбаченій заміні площ під залісення, проекти складаються спеціалістами лісового господарства або фахівцями-агролісомеліораторами, розглядаються і погоджуються у встановленому порядку, згідно з пунктами 2.3.2, 2.3.3, 2.3.12 - 2.3.23 цієї Інструкції.

2.4.5. Землі для створення захисних насаджень надаються в порядку, визначеному земельним законодавством. Землі сільськогосподарських підприємств виділяються на період створення захисних насаджень (до їх передачі в експлуатацію) на договірних засадах.

2.4.6. Передача земель для захисного лісорозведення здійснюється, як правило, не менш як за рік до початку лісопосадок комісією в складі представника землекористувача (власника земельної ділянки), землевпорядної служби району, держлісгоспу (лісництва), яка на місцевості визначає границі земельної ділянки з проведенням інструментальної з'йомки, оформляє її відповідними межовими знаками, первинно намічає склад і структуру захисних насаджень, планує на договірних засадах обсяги передбачуваних робіт, зобов'язання сторін і складає відповідний акт (додаток N 2).

Усі площі, що підлягають передачі, повинні бути відповідно підготовлені для основного обробітку грунту за технологією створення захисних насаджень. Староорні землі, на яких здійснено посів сільськогосподарських культур, передаються для захисного лісорозведення після збирання врожаю.

На інших площах грунт обробляється за системою чорного або зайнятого пару.

2.4.7. Для проведення виположування і засипання ярів, терасування крутосхилів, рекультивації порушених земель, будівництва гідротехнічних споруд тощо, складаються технологічні карти-схеми (додаток N 3). Ці роботи в більшості виконуються спеціалізованими підприємствами (організаціями) за договорами з землекористувачами (власниками земельних ділянок).

2.4.8. Охорона та захист лісових насаджень здійснюється постійними землекористувачами (власниками земельних ділянок).

3.1. Основні положення

3.1.1. Облік і оцінка якості проводиться при:

технічному прийманні виконаних лісокультурних робіт в поточному році після їх закінчення;

інвентаризації садивного матеріалу в лісорозсадниках;

інвентаризації одно-, дво- та трирічних лісових культур;

атестації незімкнутих лісових культур;

переведенні у вкриті лісовою рослинністю землі та передачі в експлуатацію лісових культур;

переведенні природного поновлення у вкриті лісовою рослинністю землі.

3.1.2. Для проведення робіт з технічного приймання, інвентаризації, атестації, переведення у вкриті лісовою рослинністю землі та передачі в експлуатацію лісових культур наказом керівника підприємства створюються комісії в складі осіб, що відповідають за стан лісокультурних об'єктів.

3.1.3. При обліку і оцінці якості робіт із захисного лісорозведення до складу комісії включають представників землекористувача (власника земельної ділянки), районної агролісомеліоративної та землевпорядної служби.

До складу комісії, при обліку і оцінці якості робіт в лісовому фонді, включається представник лісовпорядної служби (таксатор), який повинен або безпосередньо брати участь в роботі комісії, або в пізніший час обстежити всі лісокультурні об'єкти, на яких здійснено лісогосподарські заходи в рік обліку, зробити свої висновки і зафіксувати підписом достовірність інформації у матеріалах комісії.

3.1.4. Контроль за діяльністю комісій покладається на заступника керівника підприємства та підпорядкований йому інженерний склад і полягає у вибірковій перевірці (складанні актів) їх роботи на площі не менше 10% від загальної кількості лісокультурних ділянок і такої ж долі площ лісокультурних об'єктів, які б відображали їх загальний стан, та узагальненні надісланих результатів обліку і оцінки якості лісокультурних об'єктів, а також в підготовці відповідної зведеної інформації.

3.1.5. Технічному прийманню підлягають усі закінчені роботи в посівних відділеннях розсадників, в шкілках і плантаціях, на лісокультурних та агролісомеліоративних площах, на ділянках, залишених під природне поновлення.

3.1.6. При технічному прийманні встановлюється відповідність обсягів, термінів і якісних показників здійснених технологічних заходів параметрам та вимогам технічних проектів, стандартів, нормативних актів.

3.1.7. Лісокультурні об'єкти, що підлягають техприйманню, повинні бути виділені на місцевості лісогосподарськими знаками з відповідними написами на них згідно з ДСТУ 3534-97 "Знаки натурні лісовпорядні і лісогосподарські. Загальні вимоги".

3.1.8. Технічне приймання проведених робіт, пов'язаних з лісовідновленням і лісорозведенням, проводиться безпосередньо після закінчення робіт, але не пізніше 10 днів після їх завершення, та оформляється відповідними актами технічного приймання, підписаними усіма членами комісії (додаток N 1, форми 06-11).

В рахунок плану лісовідновлення та лісорозведення зараховуються всі створені лісові культури і промислові плантації, за виключенням маточних плантацій, плантацій новорічних ялинок та декоративних шкілок, які в своїй більшості мають тимчасове використання і інше цільове призначення.

Акти технічного приймання та складені на їх основі зведені відомості технічного приймання посівів в розсадниках і зведені відомості технічного приймання лісових культур, промислових плантацій, шкілок і плантацій та природного поновлення оформляються у двох примірниках, один з яких направляється керівнику підприємства.

3.1.9. Інвентаризація садивного матеріалу в лісових розсадниках (сіянців, укорінених живців, саджанців), лісових культур, захисних насаджень і природного поновлення проводиться (в кінці вегетаційного періоду після закінчення основних лісокультурних робіт, починаючи з 1 жовтня поточного року) для визначення ефективності робіт з лісовідновлення і лісорозведення, якісного стану створюваних лісових культур і захисних насаджень, природного поновлення, садивного матеріалу, їх відповідності діючим стандартам і технічним вимогам, призначення заходів по поліпшенню стану лісокультурних об'єктів.

3.1.10. Комісія безпосередньо на місцевості проводить облік і оцінку якості лісових культур і захисних насаджень, визначає ефективність природного поновлення, кількість і якість садивного матеріалу в розсадниках, переводить лісові культури і природне поновлення у вкриті лісовою рослинністю землі, передає в експлуатацію захисні насадження, оформляє всі первинні документи та складає звіти.

3.1.11. Всі незімкнуті лісові культури, захисні насадження та природне поновлення повинні бути атестовані шляхом оцінки їх стану згідно з додатком N 4.

3.1.12. Атестації підлягають усі ділянки лісових культур і захисних насаджень, які на час атестації не переведені у вкриті лісовою рослинністю землі. Реконструйовані насадження (часткова реконструкція) підлягають атестації на протязі віку переведення головної породи у вкриті лісовою рослинністю землі.

3.2. Технічне приймання робіт в посівних відділеннях розсадників, в шкілках і плантаціях

3.2.1. Технічне приймання робіт в лісорозсадниках проводиться не пізніше 15 днів після висіву, а технічне приймання робіт по закладанню шкільних відділень і плантацій - не пізніше 10 днів з часу закінчення робіт. Посіви, які на час техприймання ще не дали сходів, повторно оглядаються після їх появи.

Навесні проводиться техприймання посівів, закладених восени року, що передує проведенню техприймання весняних посівів, та залишених на дорощування після проведених весняних лісокультурних робіт.

3.2.2. При технічному прийманні робіт у посівному відділенні лісорозсадника визначають: площі посівів, відповідність схем посівів і їх розміщення затвердженим проектам, норми висіву та глибину загортання насіння, його якість та витрати на одиницю площі, якість підготовки грунту (спосіб і глибину основного та передвисівного обробітку грунту, вид і кількість внесених добрив, гербіцидів), стан посівів на день приймання, наявність матеріалів для мульчування та притінення посівів, матеріально-технічне забезпечення робіт. Одночасно встановлюються причини незадовільного стану посівів і призначаються заходи по поліпшенню агротехніки вирощування садивного матеріалу.

3.2.3. До загиблих відносяться посіви, що мають в грунті 25% і менше здорового насіння від встановленої норми виходу сіянців або 10% і менше сходів від встановленої норми виходу сіянців при одночасній наявності в грунті 15% і менше здорового насіння.

3.2.4. До посівів, що не дали сходів, відносяться посіви, які не зійшли в поточному році, з кількістю збереженого у грунті здорового насіння більше 25% від встановленої норми виходу сіянців.

3.2.5. Приймання загиблих посівів і таких, що не дали сходів, полягає в розкопуванні висівних стрічок (рядків) на облікових відрізках довільної довжини, які розміщують по діагоналі поля, визначенні стану (життєздатності) насіння шляхом його розрізування (розтину) і обліку наявних сходів на цих відрізках.

Кількість розкопок на 1 га повинна бути не меншою 20 штук, а загальна кількість насіння для дослідження на кожній ділянці однієї породи - не менше 200 шт.

Облік сходів ведеться тими ж методами, що й облік сіянців.

3.2.6. Технічне приймання виконаних робіт в посівних відділеннях лісових розсадників оформляється актами технічного приймання (додаток N 1, форма 06).

3.2.7. На підставі актів технічного приймання складається зведена відомість технічного приймання посівів у розсадниках (додаток N 1, форма 07).

3.2.8. При технічному прийманні робіт по закладанню шкілок, маточних плантацій, плантацій новорічних ялинок перевіряються: правильність підбирання ділянок для закладання шкілок і плантацій; додержання передбаченої проектом технології та агротехніки їх створення; розміщення культивованих рослин в ряду та ширини міжрядь (густота садіння); обсяги і якість виконаних робіт; стан плантацій на день приймання.

Кількість садивних місць (висаджених рослин) визначається шляхом суцільного перерахунку на пробній площі або на всій ділянці (при незначних її розмірах).

Технічне приймання виконаних робіт оформляється актом (додаток N 1, форма 08).

У акті враховуються всі відхилення від технічного проекту. Ділянки, що не відповідають вимогам проекту за розміщенням рослин, технологією та агротехнікою створення шкілок і плантацій, підлягають виправленню.

3.3. Технічне приймання робіт по створенню лісових культур, промислових плантацій і захисних насаджень

3.3.1. При технічному прийманні робіт по створенню лісових культур, промислових плантацій і захисних насаджень відповідно до розробленого проекту перевіряють: правильність відведення та оформлення ділянок, їх площу на підставі креслень (планів); технологію створення лісових культур, головну та супутні породи, їх розміщення, густоту; відповідність садивного (висівного) матеріалу діючим стандартам; якість виконаних робіт і стан лісопосадок.

При значних розбіжностях між проектними і польовими матеріалами проводиться повторна інструментальна зйомка ділянки. Дані креслення щорічно наносяться на лісовпорядні планшети та плани внутрішньогосподарського землекористування власника земельної ділянки. Картографічні матеріали зберігаються в постійних лісокористувачів.

3.3.2. Технічне приймання проводиться шляхом натурного огляду та обліку, обмірювань, розкопувань на пробних площах.

Пробні площі, як правило, повинні мати форму витягнутих прямокутників або стрічок (смуг), охоплювати за шириною не менше 4-х рядів головної породи або 2-х повних схем змішування порід і виділені в натурі відповідними знаками (стовпами, кілками тощо).

На кожній ділянці закладається, як правило, декілька пробних площ, що рівномірно розміщуються на ділянці, з тим, щоб урахувати на площах розміром до 10 га не менше 2% садивних (висівних) місць від їх загальної кількості, а на площі розміром більшій 10 га - не менше 2%.

3.3.3. Технічне приймання лісових культур, промислових плантацій і захисних насаджень оформляється актом (додаток N 1, форма 09).

В акті відмічаються всі відхилення від проекту з зазначенням обсягів і характеру неправильно або неякісно виконаних робіт, а також відхилення від первинної (початкової) густоти лісових культур (по головних і супутніх породах).

3.3.4. Стан лісокультурних об'єктів при технічному прийманні оцінюється як "дуже добрий", "добрий", "задовільний" і "незадовільний":

"дуже добрий" - лісові культури повністю відповідають затвердженому проекту по головних і супутніх породах і їх створення проведено у відповідності до запроектованої технології робіт;

"добрий" - допускаються відхилення від затвердженого проекту по густоті головних і супутніх породах в межах до 10% та незначні відхилення в технології створення (порушення прямолінійності рядів, нерівномірність розміщення в ряду тощо), при високій якості виконаних робіт;

"задовільний" - допускаються відхилення по густоті посадки від затвердженого проекту по головних породах в межах від 10,1% до 20%, заміна супутніх порід відповідно лісорослинним умовам, незначні відхилення в технології створення і якості виконаних робіт;

"незадовільний" - лісові культури не відповідають затвердженим проектам по головних породах та густоті посадки - відхилення за цими показниками перевищує 20,1%, а також ті, де допущені грубі порушення технології та низька якість виконаних робіт.

3.3.5. Лісові культури, промислові плантації і захисні насадження незадовільного стану підлягають виправленню та повторному технічному прийманню.

3.4. Технічне приймання природного поновлення

3.4.1. Площі із задовільним попереднім поновленням після лісозаготівельних робіт і очищення місць рубання підлягають технічному прийманню і зараховуються до загальної площі відновлення лісів навесні поточного року, а площі ділянок з наступним насінним та порослевим поновленням зараховуються до загальної площі відновлення лісів за результатами техприймання наприкінці вегетаційного періоду при інвентаризації лісокультурних об'єктів.

3.4.2. Технічне приймання площ, залишених під природне поновлення, проводиться шляхом закладання пробних площ та облікових площадок і візуального огляду в натурі.

3.4.3. Пробні площі і облікові площадки закладаються в найхарактерніших місцях ділянки і розміщуються рівномірно по об'єкту.

Розмір облікових площадок може бути від 4 квад.м до 10 квад.м в залежності від густоти підросту і самосіву, а загальна їх площа повинна становити не менше 1% загальної площі, залишеної під природне поновлення.

3.4.5. На закладених пробних площах при техприйманні визначається кількісний та породний склад природного поновлення, його якість та походження, ефективність заходів по збереженню та сприянню природному поновленню.

3.4.6. Ділянка з природним поновленням вважається прийнятою техприйманням, якщо наявна густота головної породи на одиницю площі є не менше ніж 3-го класу якості, який зазначено у додатку N 4.

Результати технічного приймання площ, залишених під природне поновлення, оформляються актом технічного приймання ділянок прироного поновлення (додаток N 1, форма 10), та складається відомість ділянок природного поновлення, що знаходяться в стадії вирощування (додаток N 1, форма 32).

3.4.7. Результати технічного приймання лісових культур, промислових плантацій, шкілок і плантацій та ділянок природного поновлення заносяться до зведеної відомості (додаток N 1, форма 11).

3.5. Інвентаризація садивного матеріалу в лісових розсадниках

3.5.1. При інвентаризації садивного матеріалу в лісових розсадниках встановлюється наявність його в звітному році по породах, віку, якості, в тому числі стандартного, тобто такого, що відповідає вимогам діючих стандартів, і залишеного на дорощування.

3.5.2. Садивний матеріал в розсадниках підлягає обліку після закінчення вегетаційного періоду, але до початку осіннього викопування, окремо по кожному полю посівного і шкільного відділень, по кожній породі з урахуванням віку і походження (селекційний, покращений, прищеплений, укорінений).

3.5.3. У посівному відділенні лісорозсадника облік сіянців ведеться шляхом суцільного переліку всіх сіянців на облікових відрізках.

Місце закладання облікових відрізків, їх довжина визначаються в кожному конкретному випадку індивідуально, але обліком повинно бути охоплено не менше 2% посівів, а у випадку, коли посіви дуже нерівномірні - 5%.

Перелік сіянців на облікових відрізках проводиться по діагональному ходу. Облікові ряди повинні розміщуватись рівномірно. На обліковому відрізку, відкладеному вздовж кожної стрічки, перераховуються підряд всі сіянці з одночасним виділенням їх загальної кількості стандартних і результати заносяться до польової картки інвентаризації сіянців і укорінених живців (додаток N 1, форма 12).

Визначення стандартності при підрахунку сіянців проводять шляхом порівняння інвентаризованої рослини з сіянцем-еталоном.

Якщо на інвентаризованому полі наявність стандартних сіянців (укорінених живців) по окомірній оцінці менше 50%, проводять перелік тільки загальної їх кількості, без виділення стандартних, і ці сіянці залишають на дорощування.

3.5.4. Інвентаризація сіянців на суцільних посівах проводиться закладанням облікових площадок за допомогою облікової рамки розміром 1,0 х 0,5 м, що розміщується на обліковій площадці через рівні відстані.

3.5.5. Інвентаризація садивного матеріалу в закритому грунті проводиться аналогічно інвентаризації у відкритому грунті при суцільних посівах, але не менше 2% від загальної площі посівів.

3.5.6. Облік садивного матеріалу і укорінених живців в шкільному відділенні розсадника за умови невеликої його площі проводиться суцільним переліком саджанців, а при значній площі - шляхом закладання пробних площ.

В ущільнених шкілках для масового лісорозведення чи лісовідновлення інвентаризація саджанців проводиться так, як і в посівному відділенні відкритого грунту. При визначенні якості саджанців керуються діючими стандартами.

3.5.7. У декоративних та щеплених шкілках першого року вирощування визначається приживлюваність саджанців шляхом суцільного (чи на пробних площах) обліку. У шкілках дворічного і старшого віку визначають збереженість щеп, а у віці реалізації - вихід стандартних саджанців шляхом їх обліку на площі не менше 5% від загальної.

3.5.8. Інвентаризація маточних плантацій проводиться для визначення їх приживлюваності та придатності для заготівлі вегетативних органів (хлистів, прутів, пагонів, живців, кореневих паростків тощо) для лісокультурних потреб.

У рік закладання маточних плантацій визначають приживлюваність, у наступні роки - можливість заготівлі репродуктивних органів для вегетативного розмноження.

Для цього на ділянках маточних плантацій закладаються пробні площі в розмірі 5% від їх загальної площі. На кожній пробній площі рахують всі наявні кущі, на кожному кущі рахують кількість хлистів (гілок, пагонів), придатних для живцювання, визначають середню довжину хлистів та вираховують загальну довжину хлистів на пробній площі (обліковій площадці).

В залежності від культивованої породи (тополя, верба, обліпиха, яловець, самшит, журавлина тощо) інвентаризаційна комісія може в кожному конкретному випадку деталізувати способи обліку.

Дані натурного обстеження заносяться до польової картки інвентаризації саджанців в шкілках і плантаціях (додаток N 1, форма 13).

3.5.9. На підставі даних інвентаризації та натурного обстеження всіх відділень лісового розсадника комісія робить висновки про стан посівів, придатності сіянців, саджанців, укорінених живців для садіння або залишення на дорощування в наступному році, стан плантацій, намічає заходи догляду, доповнення шкільних відділень, встановлює площі загиблих посівів, шкілок і плантацій тощо.

Шкільні, маточні та живцеві відділення належить відносити до загиблих, якщо в них збереглося менше 25% висаджених рослин і живців. Збережений садивний матеріал підлягає викопуванню та використанню для господарських потреб або реалізації.

3.5.10. Списання посівів, шкілок і плантацій в розсадниках з об'єктивних причин (в результаті стихійного лиха та інше) проводиться протягом місяця після їх виникнення (додаток N 1, форма 21), а по суб'єктивних причинах - в 5-ти денний термін після виявлення (визначення) їх загибелі.

3.5.11. На основі узагальнення данних інвентаризації та з урахуванням загиблих посівів, шкілок і плантацій складаються звіти про наявність садивного матеріалу (додаток N 1, форма 14), наявність саджанців в шкілках і плантаціях (додаток N 1, форма 15) та баланс садивного та посівного матеріалу (додаток N 1, форми 34, 35) в розрізі господарств.

При заповненні форми 14 слід керуватися шифрами деревних і чагарникових порід, перелік яких наведено в додатку N 5.

3.6. Інвентаризація одно-, дво- та трирічних лісових культур

3.6.1. Інвентаризації підлягають всі одно-, дво- та трирічні лісові культури.

Інвентаризація проводиться по категоріях:

а) лісові культури і промислові плантації, створені на землях лісового фонду;

б) захисні насадження - всі насадження, створені на ярах, балках, пісках, на гірських схилах, по берегах річок, водоймищ, біля населених пунктів тощо;

в) полезахисні лісосмуги - полезахисні, стокорегулюючі та смуги вздовж доріг, меж полів сівооборотів та зрошувальних канав тощо.

По кожному календарному році уточнюються обсяги інвентаризації на основі записів в книзі лісових культур, звіряються зі статистичними і бухгалтерськими даними, актами технічного приймання робіт, результатами оцінки якості за попередній рік. Ці дані заносяться в польові робочі картки інвентаризації лісових культур одно-, дво- та трирічного віку (додаток N 1, форма 16), які підписуються всіма членами комісії і є основними первинними документами, та зберігаються протягом 2-х років.

3.6.2. Інвентаризацію проводять шляхом закладання пробних площ в місцях, які найбільше характеризують стан лісових культур і захисних насаджень (п.3.3.2 цієї Інструкції).

3.6.3. При інвентаризації враховують тільки життєздатні рослини, введені шляхом висіву чи садіння, із збереженим здоровим верхівковим пагоном у хвойних порід, а у листяних деревних рослин - з можливістю продовження росту із сплячої бруньки.

3.6.4. На пробних площах шляхом суцільного перерахунку визначають кількість рослин, що збереглися, в розрізі культивованих порід. Дані обліку перераховуються на 1 га.

В результаті проведених підрахунків визначається відсоток приживлюваності культур в цілому на ділянці та в розрізі культивованих порід як відношення числа рослин, що збереглися, до фактично висадженого числа рослин, що дає можливість провести розрахунок необхідної кількості садивного матеріалу на доповнення в розрізі порід.

3.6.5. За даними інвентаризації комісія намічає заходи по поліпшенню лісових культур і захисних насаджень, вказує площу, яка потребує доповнення, догляду за грунтом, внесення добрив, проведення освітлення тощо.

3.6.6. Доповненню підлягають незімкнуті лісові культури та захисні насадження з приживлюваністю 85% і менше незалежно від встановленої нормативної приживлюваності (додаток N 6). На ділянках, де відпад рослин нерівномірний, доповнення проводиться за будь-якої приживлюваності.

3.6.7. Лісові культури та захисні насадження з приживлюваністю 25% і менше вважаються такими, що загинули, і підлягають списанню. Списання здійснюється після огляду всіх ділянок загиблих культур і захисних насаджень на підставі акту (додаток N 1, форма 20), що складається в цілому по лісництву з розподілом їх за категоріями (лісові культури, захисні насадження) та зазначенням місцезнаходження ділянок, року створення (для однорічних - сезону) і причини загибелі.

В акті вказуються витрачені кошти на вирощування загиблих лісових культур і захисних насаджень з початку їх створення.

3.6.8. Акт складається, як правило, в 2-х примірниках і затверджується керівником підприємства. Якщо в акт включено і загиблі захисні лісонасадження, то він складається в 3-х примірниках і підписується землекористувачем (власником земельної ділянки), на землях якого були створені захисні насадження.

Після його затвердження один примірник акта повертається в лісництво, другий - передається землекористувачу (власнику земельної ділянки), третій - залишається в справах підприємства.

3.6.9. В окремих випадках, виходячи з економічних і лісорослинних умов, комісії (за погодженням з постійним лісокористувачем) надається право прийняти рішення про недоцільність доповнення ділянок лісових культур з приживлюваністю більше 25% і можливість їх списання з віднесенням таких площ до лісокультурного фонду.

3.6.10. Списання лісових культур і захисних насаджень, що загинули внаслідок стихійного лиха, інших причин оформляється відповідними актами (додаток N 1, форми 20, 21) протягом одного місяця, а по суб'єктивних причинах - в 5-денний термін після виявлення (визначення) їх загибелі.

У випадках масової загибелі лісопосадок від стихійного лиха або цілого комплексу причин тощо, до складу комісії включаються представники землевпорядних (агролісомеліоратор), природоохоронних та адміністративних (член комісії місцевої Держадміністрації по стихійним лихам) служб і органів.

Акт на списання складається в 3-х примірниках в розрізі категорій земель (лісовий фонд, протиерозійні насадження, полезахисні лісосмуги) і затверджується керівником підприємства та головою комісії місцевої Держадміністрації зі стихійного лиха.

3.6.11. Після затвердження актів на списання лісокультурних об'єктів площі загиблих лісових культур, захисних насаджень включаються до лісокультурного (агролісомеліоративного) фонду; такі акти є підставою для внесення відповідних записів до книги лісових культур та складання звіту про загиблі та неатестовані лісові культури (додаток N 1, форма 26).

3.6.12. На основі даних польових карток складається зведена відомість проінвентаризованих в поточному році одно-, дво- та трирічних лісових культур і захисних насаджень (додаток N 1, форма 17), (яка є підставою для складання інших форм звітної документації (додаток N 1, форми 29, 30, 31, 33).

3.7. Атестація незімкнутих лісових культур

3.7.1. Лісові культури атестуються за показниками, наведеними в II розділі додатку N 4 (наявність головних порід, збереженість супутніх порід, стан посадок). Вони атестуються за результатами натурного обстеження (окомірна таксація) на протязі всього вегетаційного періоду і вибірково можуть уточнюватися під час осінньої інвентаризації лісокультурних об'єктів шляхом закладання пробних площ (додаток N 1, форма 18).

3.7.2. Лісокультурні об'єкти, не атестовані в поточному році, включаються до загальної площі атестації на наступний рік. Неатестовані лісові культури і захисні насадження повинні бути виправлені наступного року шляхом доповнення, проведення агротехнічного чи лісівничого доглядів, інших лісогосподарських заходів, і повторно атестовані.

3.7.3. При уточненні атестації на кожній ділянці лісокультурних об'єктів закладається пробна площа. Її розміщення, незалежно від віку об'єкта атестації, визначається згідно з п.3.3.2 цієї Інструкції.

3.7.4. На пробній площі шляхом переліку, обмірів і візуального огляду визначають показники, передбачені додатком N 4, і ці дані заносять до польової картки атестації лісових культур чотирирічних і старшого віку.

Однозначне віднесення ділянок лісокультурних об'єктів до того чи іншого класу якості можливе лише за умови відповідності всіх 3-х показників вимогам даного класу якості. Відхилення хоча б по одному з них веде до пониження класу якості атестованого об'єкта на один порядок.

3.7.5. На основі польових карток атестації складається звіт про атестацію лісокультурних об'єктів (додаток N 1, форма 19).

3.7.6. Лісокультурні об'єкти, які за своїми показниками не відповідають нормативам 3-го класу якості, вважаються неатестованими.

Неатестовані лісокультурні об'єкти, які за своїм станом не можуть бути переведені у вкриті лісовою рослинністю землі в установлений строк, потребують виправлення і атестуються наступного року повторно.

3.8. Переведення у вкриті лісовою рослинністю землі та передача в експлуатацію лісових культур

3.8.1. Переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі та передача в експлуатацію захисних насаджень здійснюється за умови досягнення ними у певно визначеному віці відповідної зімкнутості крон, густоти та висоти.

3.8.2. До початку інвентаризації із книги лісових культур та з відомості незімкнутих лісових культур вибирають ділянки, які за віком підлягають переведенню у вкриті лісовою рослинністю землі або передачі в експлуатацію. В першу чергу відбирають лісокультурні об'єкти, які раніше не були переведені у вкриті лісовою рослинністю землі та не передані в експлуатацію у встановлені строки.

3.8.3. Лісові культури, які на час переведення у вкриті лісовою рослинністю землі (передачі в експлуатацію) за встановленими критеріями оцінки (середня густота і висота головних порід) не відповідають вимогам 3-го класу вважаються неатестованими і переводу не підлягають. В них планується проведення заходів, що дозволить значно підвищити їх якість до рівня стандартних.

3.8.4. В лісових культурах, що переводяться у вкриті лісовою рослинністю землі, культивовані головні породи не повинні затінятися природно поновленими деревами і чагарниками небажаних порід.

Верхня межа висоти дерев і чагарників небажаних порід, які в подальшому можуть затіняти головну породу, не повинна перевищувати 0,7 величини показника середньої висоти дерев головної породи.

3.8.5. Основними критеріями оцінки якості лісових культур є відповідна густота та середня висота дерев життєздатних головних порід у віці переведення у вкриті лісовою рослинністю землі (передачі в експлуатацію) для конкретної категорії лісокультурної площі і типу лісорослинних умов (додаток N 7).

Поділ адміністративних районів України за природними зонами наведено в додатку N 9.

3.8.6. Лісові культури, які за своїми показниками відповідають вимогам, приведеним в додатку N 7, можуть бути переведені у вкриті лісовою рослинністю землі (передані в експлуатацію) раніше вказаного в додатку віку.