• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про порядок проведення диспансеризації військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту

Міністерство інфраструктури України | Наказ, Порядок, Картка, Висновок, Інструкція від 21.03.2012 № 178 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство інфраструктури України
  • Тип: Наказ, Порядок, Картка, Висновок, Інструкція
  • Дата: 21.03.2012
  • Номер: 178
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство інфраструктури України
  • Тип: Наказ, Порядок, Картка, Висновок, Інструкція
  • Дата: 21.03.2012
  • Номер: 178
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
21.03.2012 № 178
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
9 квітня 2012 р.
за № 512/20825
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 638 від 26.11.2021 )
Про затвердження Інструкції про порядок проведення диспансеризації військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту
Відповідно до Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з метою збереження, зміцнення та відновлення здоров’я, удосконалення організації та проведення диспансеризації військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення диспансеризації військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту, що додається.
2. Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Єфименка К.О.

Віце-прем’єр-міністр України -
Міністр
інфраструктури України



Б. Колесніков
ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра
охорони здоров'я України

Міністр оборони України

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Керівник Спільного
представницького органу
всеукраїнських профспілок
та профспілкових об'єднань



О.К. Толстанов

Д.А. Саламатін



О. Мірошниченко




Ю.М. Кулик
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
інфраструктури України
21.03.2012 № 178
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
9 квітня 2012 р.
за № 512/20825
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок проведення диспансеризації військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту
І. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція визначає порядок медичного контролю за станом здоров’я осіб офіцерського, сержантського і старшинського, рядового складу структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі курсантів кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна) (далі - військовослужбовці) і проведення необхідних профілактичних і лікувально-діагностичних заходів.
1.2. Основою лікувально-профілактичних заходів у Держспецтрансслужбі є диспансеризація.
1.2.1. Диспансеризація - це комплекс науково обґрунтованих лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і соціальних заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я, попередження розвитку захворювань та зниження захворюваності.
1.2.2. Метою проведення диспансеризації є:
раннє та активне виявлення захворювань, недопущення їх загострень, ускладнень та прогресування.
Найбільш важливими складовими диспансеризації є: поглиблене медичне обстеження, диспансерний динамічний нагляд та проведення профілактичних та лікувально-діагностичних заходів.
1.2.3. За обсягом осіб диспансеризація може бути:
загальна - проводиться всім категоріям військовослужбовців та включає заходи, спрямовані на виявлення нозологічних форм захворювань;
цільова - проводиться окремим категоріям військовослужбовців з метою виявлення (найбільш актуальних для конкретної категорії військовослужбовців, які обстежуються) захворювань.
1.2.4. Диспансеризація включає:
поглиблене медичне обстеження військовослужбовців, які прибули до структурних підрозділів Держспецтрансслужби з військових комісаріатів для проходження строкової військової служби (далі - молоде поповнення);
поглиблене і контрольне медичне обстеження військовослужбовців;
медичні огляди військовослужбовців;
щоденне медичне спостереження за станом здоров’я військовослужбовців у процесі підготовки та побуту;
диспансерне динамічне спостереження за окремими контингентами військовослужбовців, які перебувають на обліку;
вивчення умов служби і побуту військовослужбовців;
виявлення та аналіз факторів, які негативно впливають на стан здоров'я військовослужбовців, з подальшим розробленням та здійсненням заходів, спрямованих на їх оздоровлення;
проведення комплексу планових лікувально-оздоровчих заходів, амбулаторного або стаціонарного лікування та реабілітації хворих після перенесених захворювань, оперативних втручань, здійснення профілактичних заходів для швидкого відновлення здоров’я і працездатності, запобігання розвитку захворювань та їх ускладнень;
вивчення впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища на стан здоров’я військовослужбовців, установлення можливого зв’язку виявлених захворювань з умовами праці;
проведення цілеспрямованої пропаганди щодо формування здорового способу життя, санітарно-гігієнічних та медичних знань.
Основним завданням диспансеризації є своєчасна і повна реалізація лікувально-профілактичних заходів призначених військовослужбовцям.
1.2.5. Особовий склад, який потребує диспансерного динамічного нагляду, виявляється:
за результатами медичного обстеження або огляду;
у процесі амбулаторного і стаціонарного лікування;
під час повсякденного медичного нагляду і вивчення умов служби та побуту.
1.2.6. Для якісного проведення диспансеризації необхідно:
систематичне підвищення кваліфікації лікарського складу, молодших спеціалістів з медичною освітою (далі - медичні працівники) як з клінічних дисциплін, так і з основ гігієни праці, професійних захворювань, експертизи тимчасової непрацездатності;
удосконалення матеріально-технічного забезпечення медичних оглядів та диспансерного спостереження;
вивчення та впровадження досвіду лікувально-профілактичних закладів інших центральних органів виконавчої влади з питань організації та здійснення диспансеризації;
залучення до участі в диспансеризації командирів (начальників) структурних підрозділів Держспецтрансслужби для спільного вирішення питань покращення умов служби, праці, побуту;
гігієнічне навчання та виховання військовослужбовців з метою формування відповідального ставлення до власного здоров’я та пропаганда здорового способу життя;
оформлення і ведення медичної документації.
ІІ. Порядок медичних обстежень у структурних підрозділах Держспецтрансслужби
2.1. Командир (начальник) структурного підрозділу Держспецтрансслужби відповідає за повноту охоплення військовослужбовців щорічним медичним обстеженням, своєчасне направлення підлеглих для проведення поглибленого медичного огляду, своєчасну реалізацію призначених військовослужбовцям лікувальних і профілактичних заходів.
Начальник медичної служби структурного підрозділу Держспецтрансслужби відповідає за якість медичного обстеження військовослужбовців, організацію диспансерного динамічного нагляду і проведення необхідних лікувальних і профілактичних заходів.
2.2. Про проведення поглибленого медичного обстеження командир (начальник) структурного підрозділу Держспецтрансслужби видає наказ, у якому зазначається час, місце, порядок підготовки та проведення медичного обстеження. До наказу додається графік проходження поглибленого медичного обстеження (далі - графік). При розробці цього графіка враховується те, що поглиблене медичне обстеження проводиться тільки в робочі дні у світлий час доби з урахуванням, що один лікар з фельдшером (медичною сестрою), а також двома-трьома санітарними інструкторами можуть обстежувати за годину в середньому 5 осіб. При цьому на одного лікаря дозволяється планувати обстеження не більше 40 осіб щодня. Командир (начальник) структурного підрозділу Держспецтрансслужби подає заявку керівнику військово-медичного закладу Збройних Сил України або медичного закладу, підпорядкованого Укрзалізниці, закладу охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я та інших закладів охорони здоров’я (далі - лікувальний заклад) за територіальним принципом із зазначенням необхідних лікарів, строку та переліку необхідних лабораторних та інших досліджень для проведення поглибленого медичного обстеження у структурному підрозділі Держспецтрансслужби. Керівник лікувального закладу відповідно до заявки командира (начальника) структурного підрозділу Держспецтрансслужби направляє лікарів-фахівців для проведення медичного огляду військовослужбовців та проведення лабораторних та інших досліджень військовослужбовцям цього структурного підрозділу Держспецтрансслужби. У разі неможливості проведення медичних оглядів лікарями-фахівцями лікувального закладу і проведення лабораторних та інших досліджень військовослужбовцям на території структурного підрозділу Держспецтрансслужби медичні огляди лікарями-фахівцями і проведення лабораторних та інших досліджень проводяться на території лікувального закладу.
2.3. Медичний огляд військовослужбовців проводить лікар структурного підрозділу Держспецтрансслужби. Військовослужбовцям, які належать за станом здоров’я до ІІ та ІІІ груп, та іншим військовослужбовцям у разі потреби лікар призначає необхідні додаткові обсяги обстежень та консультації лікарів інших спеціальностей і направляє до лікувального закладу.
2.4. Перед проведенням поглибленого медичного обстеження начальник медичної служби структурного підрозділу Держспецтрансслужби готує приміщення для проведення поглибленого медичного обстеження, проводить інструктивно-методичне заняття з особовим складом медичної служби, на якому інформує підлеглих про особливості даного поглибленого медичного обстеження, ставить завдання щодо підготовки приміщень та медичного обладнання. Об’єктивні обстеження військовослужбовців проводять тільки лікарі. Молодші спеціалісти з медичною освітою проводять допоміжні процедури: антропометрію, спірометрію, вимірювання артеріального тиску, визначення гостроти зору та інші дослідження з подальшим занесенням результатів до медичних книжок. З лікарями структурного підрозділу Держспецтрансслужби начальник медичної служби вивчає методику проведення обстеження, а також проводить аналіз отриманих даних.
ІІІ. Поглиблене медичне обстеження
3.1. Поглиблене медичне обстеження військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби):
3.1.1. Поглиблене медичне обстеження проводиться щороку в IV кварталі.
Поглиблене медичне обстеження керівного складу (Голова Адміністрації Держспецтрансслужби, заступники Голови Адміністрації Держспецтрансслужби, командири (начальники) структурних підрозділів Держспецтрансслужби та їх заступники) проводиться в умовах стаціонару один раз на рік.
3.1.2. Поглиблене медичне обстеження включає такі обов’язкові заходи і проводиться в два етапи.
Перший етап:
збір анамнестичних даних відповідно до Анамнестичної анкети, форма якої наведена у додатку 1 до цієї Інструкції;
антропометрія (маса тіла, зріст, окружність грудної клітки та живота, спірометрія, динамометрія) та пневмотахометрія;
вимірювання артеріального тиску;
вимірювання гостроти слуху та вимірювання гостроти зору;
лабораторні дослідження крові (визначення ШОЕ, гемоглобіну, лейкоцитів) та аналіз сечі (загальний аналіз). Крім того, особам, які старші 40 років, - дослідження рівня цукру крові, а за показаннями - дослідження ліпідів крові;
електрокардіографічне дослідження - щороку. За медичними показниками проводяться електрокардіографічне дослідження з навантажувальною пробою;
вимір внутрішнього тиску ока у військовослужбовців, які старші 40 років, - один раз на два роки;
флюорографія органів грудної клітки;
огляд лікарем структурного підрозділу Держспецтрансслужби.
Другий етап:
огляд лікарями-фахівцями (терапевтом, хірургом, невропатологом, отоларингологом, офтальмологом, стоматологом, гінекологом. За потреби можуть залучатись лікарі інших спеціальностей) за показаннями;
проведення додаткових обстежень;
за можливості проводяться:
маммографія жінкам (з 40 років - 1 раз на 2 роки);
ультразвукове дослідження простати чоловікам (з 40 років - 1 раз на 2 роки);
пальцьове обстеження прямої кишки (з 30 років).
Військовослужбовці, у яких стан здоров’я протягом року погіршився, і ті, які за станом здоров’я належать до ІІІ групи за медичними показаннями, поглиблене медичне обстеження проходять у стаціонарі.
За висновками лікарів-фахівців можуть проводитися інші дослідження.
Анамнестична анкета зберігається разом з медичною книжкою військовослужбовця. При роботі з Анамнестичною анкетою необхідно дотримуватись вимог законодавства, щодо дотримання таємниці про стан здоров’я та захисту персональних даних.
3.1.3. Контрольне медичне обстеження проводяться військовослужбовцям (зазначеній категорії):
які прибули до структурного підрозділу Держспецтрансслужби для проходження військової служби з іншого структурного підрозділу, - протягом місяця після прибуття;
які підлягають диспансерному динамічному нагляду, - за індивідуальними строками залежно від медичних показань.
Обсяг контрольного медичного обстеження встановлюється індивідуально залежно від медичних показань лікарем структурного підрозділу Держспецтрансслужби або лікарями-фахівцями лікувального закладу.
3.2. Поглиблене медичне обстеження військовослужбовців строкової військової служби.
Поглиблене медичне обстеження військовослужбовців строкової військової служби проводиться три рази за період служби - молодого поповнення протягом двох тижнів з дня прибуття до структурного підрозділу Держспецтрансслужби, через півроку (перед початком зимового або літнього періодів навчання) та перед звільненням з військової служби.
Обов’язкові заходи поглибленого медичного обстеження військовослужбовців строкової військової служби:
антропометрія (маса тіла, зріст, окружність грудної клітки, спірометрія, динамометрія);
флюорографія органів грудної клітки (якщо з моменту останнього рентгенівського обстеження минуло більше 1 року);
клінічне обстеження лікарем структурного підрозділу Держспецтрансслужби (лікарем-терапевтом лікувального закладу).
За медичними показниками можуть проводитися й інші дослідження, а також консультації лікарів-фахівців.
Контрольне медичне обстеження військовослужбовцям строкової військової служби, які підлягають диспансерному динамічному нагляду, проводиться за індивідуальними строками залежно від медичних показань.
3.3. Військовослужбовці, які перебувають на стаціонарному або амбулаторному лікуванні в лікувальних закладах і поточного року не проходили поглибленого медичного обстеження, обстежуються лікарями-фахівцями цього закладу в повному обсязі з заповненням відповідних розділів медичної книжки.
3.4. Військовослужбовці, які з будь-яких причин не пройшли поглиблене медичне обстеження у встановлений наказом строк, зобов’язані пройти його обов’язково протягом наступного місяця.
3.5. Результати медичного обстеження, висновки про стан здоров’я військовослужбовців та призначені лікувально-профілактичні заходи заносяться лікарем до медичної книжки військовослужбовця.
IV. Організація диспансерного динамічного нагляду і виконання лікувально-профілактичних заходів
4.1. Після закінчення поглибленого медичного обстеження начальник медичної служби структурного підрозділу Держспецтрансслужби узагальнює результати обстеження військовослужбовців, визначає діагноз основного та супутнього захворювання, групи стану здоров’я та фізичної підготовки, перелік і строки проведення рекомендованих фахівцями лікувально-профілактичних заходів. Висновок про стан здоров’я військовослужбовця оформлюється висновком про результат диспансеризації згідно з додатком 2 до цієї Інструкції, засвідчується підписом начальника медичної служби структурного підрозділу Держспецтрансслужби та печаткою і заноситься до медичної книжки.
4.2. На підставі даних поглибленого медичного обстеження військовослужбовців Держспецтрансслужби визначаються групи стану здоров’я:
I група - "здорові", військовослужбовці, які не мають будь-яких захворювань або є деякі відхилення в стані здоров’я без тенденції до прогресування, що не впливають на їх працездатність;
II група - "практично здорові", військовослужбовці, які мають захворювання хронічного характеру без порушень або з незначними порушеннями функцій органів і систем, що не знижують працездатність;
III група - військовослужбовці, які потребують систематичного лікарського нагляду в зв’язку з тим, що мають хронічні захворювання з помірним або вираженим порушенням функцій органів і систем, періодичними загостреннями захворювань, що призводить до зниження працездатності.
4.3. Оцінка фізичного розвитку військовослужбовців строкової служби:
"добрий";
"середній";
"недостатній".
До групи лікувальної фізкультури входять особи, які за станом здоров’я не можуть бути допущені до занять у групах фізичної підготовки.
4.4. Під диспансерним динамічним наглядом повинні перебувати військовослужбовці, які:
мають хронічні захворювання, належать до III і частково до II групи стану здоров’я;
мають підвищений ризик виникнення різних захворювань (ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, ревматизму, цукрового діабету, злоякісних пухлин тощо);
перенесли гострі форми захворювань (ангіну, тяжку форму грипу, гостру пневмонію, гострий гломерулонефрит, інфекційні гепатити, кишкові інфекції тощо);
робота яких пов’язана з впливом несприятливих факторів.
Військовослужбовцям, які перебувають під диспансерним динамічним наглядом, установлюється строк чергового контрольного обстеження і визначається періодичність подальших обстежень.
4.5. Військовослужбовцям можуть бути призначені такі лікувально-профілактичні заходи:
рекомендації щодо здорового способу життя (фізична підготовка, гігієнічна гімнастика, відмова від паління, режим праці, відпочинку, харчування тощо);
комплекс лікувально-діагностичних та профілактичних заходів з визначенням обсягу і термінів проведення, у тому числі:
контрольні профілактичні діагностичні обстеження (лабораторні, функціональні, рентгенологічні та інші);
амбулаторне профілактичне або протирецидивне лікування (медикаментозне, фізіотерапія, санація осередків інфекції, дієтичне харчування і лікувальна фізкультура);
стаціонарне обстеження та лікування в лазареті медичного пункту, лікувальному закладі;
санаторно-курортне лікування, організований відпочинок, туризм та інші лікувальні і профілактичні заходи.
4.6. На кожного військовослужбовця, який потребує диспансерного динамічного нагляду, заводиться картка диспансерного спостереження згідно з додатком 3 до цієї Інструкції. За наявності у військовослужбовців декількох захворювань диспансерний динамічний нагляд проводиться з урахуванням кожного з них. Картка диспансерного спостереження зберігається в окремій шафі за місяцями року, а в кінці року вкладається в медичну книжку військовослужбовця.
4.7. Ураховуючи соціальний характер багатьох захворювань та зв’язок з умовами військової служби, умовами побуту та зовнішнього середовища, практична реалізація лікувально-оздоровчих заходів проводиться з активною участю командування підрозділу.
V. Аналіз диспансеризації
5.1. Щороку в період підготовки до проведення поглибленого медичного обстеження начальник медичної служби структурного підрозділу Держспецтрансслужби заповнює в медичних книжках військовослужбовців річний епікриз згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (дані про перебіг основного та супутніх захворювань, їх загострення, працевтрати за поточний рік, а також результати проведених лікувально-профілактичних заходів).
Медична книжка є основним документом, що відображає стан здоров’я військовослужбовців протягом усієї військової служби. Вона заповнюється при первинному медичному обстеженні. До неї заносяться результати подальших медичних обстежень та інших спостережень за станом здоров’я, а також усі лікувально-профілактичні заходи, що проводяться. Усі записи ведуться чітко, акуратно та скріплюються печаткою лікаря. Усі медичні книжки зберігаються в шафах у медичному пункті структурних підрозділів Держспецтрансслужби під замком. У разі видачі медичної книжки робиться відмітка (дата видачі, куди видається та ставиться підпис того, хто отримує медичну книжку) у картці - заміннику медичної книжки. У разі повернення медичної книжки в картці - заміннику медичної книжки робиться запис про повернення (дата повернення та підпис медичного працівника, який отримав медичну книжку). Строк зберігання медичної книжки 3 роки після звільнення військовослужбовця з військової служби.
5.2. Щороку, після проведення поглибленого медичного обстеження, начальник медичної служби структурного підрозділу Держспецтрансслужби аналізує динаміку стану здоров’я військовослужбовців, повноту та ефективність проведених за останній рік лікувально-профілактичних заходів та доповідає командиру (начальнику) цього структурного підрозділу Держспецтрансслужби та безпосередньому медичному начальнику про аналіз результатів та ефективності диспансеризації згідно з додатком 5 до цієї Інструкції.
Також в доповіді відображаються такі питання:
загальна оцінка здоров'я та фізичного розвитку військовослужбовців (показники стану здоров'я, фізичного розвитку, захворюваності, працевтрати, звільняємості);
дані про військовослужбовців, які потребують диспансерного динамічного спостереження;
дані про кількість військовослужбовців, у яких уперше виявлено захворювання, і характер захворювання;
оцінка ефективності лікувально-профілактичних заходів, проведених за минулий рік, а також заходи, які необхідно провести для поліпшення умов підготовки, роботи та побуту військовослужбовців;
список військовослужбовців, які не пройшли поглиблене медичне обстеження (з викладенням причин і датою його проходження);
список військовослужбовців, що підлягають стаціонарному обстеженню та освідченню військово-лікарською комісією (з викладенням причин);
список військовослужбовців, у яких уперше виявлено випадки професійних та виробничо-обумовлених захворювань (з визначенням їх діагнозу);
рекомендації командуванню щодо поліпшення умов підготовки та побуту військовослужбовців та проведення інших лікувально-профілактичних заходів та інше.
5.3. Одночасно начальник медичної служби структурного підрозділу Держспецтрансслужби розробляє та подає на затвердження командиру (начальнику) цього структурного підрозділу Держспецтрансслужби план лікувально-профілактичних заходів (далі - план). Цей план передбачає строки та об’єми проведення лікувально-профілактичних заходів кожному конкретному військовослужбовцю, який перебуває під диспансерним динамічним наглядом.
Лікувально-профілактичні заходи стосовно конкретного військовослужбовця здійснюються відповідно до Порядку диспансерного динамічного нагляду при основних захворюваннях військовослужбовців Держспецтрансслужби згідно з додатком 6 до цієї Інструкції.
5.4. Основні підсумки диспансеризації військовослужбовців за минулий рік і завдання щодо її поліпшення оголошуються наказом командира (начальника) структурного підрозділу Держспецтрансслужби.

Голова Адміністрації
Державної спеціальної
служби транспорту
генерал-лейтенант




М. Мальков
Додаток 1
до Інструкції про порядок проведення
диспансеризації військовослужбовців
Державної спеціальної служби
транспорту
АНАМНЕСТИЧНА АНКЕТА
1. Загальна інформація:
1.1. Дата проведення анкетування: рік, місяць, число.
1.2. Прізвище, ім’я, по батькові (повністю).
1.3. Рік народження (рік, місяць, число).
1.4. Місце проживання: місто (селище, село тощо), вулиця, номер будинку, номер квартири.
1.5. Контактний телефон.
2. Перенесені захворювання:
2.1. Туберкульоз (так - 1, ні - 2).
2.2. Хвороби органів кровообігу: гострий інфаркт міокарду (так - 1, ні - 2), гіпертонічна хвороба (так - 3, ні - 4), хронічна ішемічна хвороба серця (так - 5, ні - 6), тромбофлебіт (так - 7, ні - 8), варикозне розширення вен (так - 9, ні - 10), інші (так - 11, ні - 12).
2.3. Ревматизм (так - 1, ні - 2).
2.4. Цукровий діабет (так - 1, ні - 2).
2.5. Захворювання шлунково-кишкового тракту: виразка шлунку та 12-палої кишки (так - 1, ні - 2), гастрит (так - 3, ні - 4), хронічний холецистит (так - 5, ні - 6), інші (так - 7, ні - 8).
2.6. Хронічні захворювання легень: бронхіт (так - 1, ні - 2), пневмонія (так - 3, ні - 4), емфізема легень (так - 5, ні - 6), бронхіальна астма (так - 7, ні - 8), інші (так - 9, ні - 10).
2.7. Захворювання нервової системи (так - 1, ні - 2).
2.8. Хвороби нирок (так - 1, ні - 2).
2.9. Порушення слуху (так - 1, ні - 2).
2.10. Порушення зору (так - 1, ні - 2), глаукома (так - 3, ні - 4).
2.11. Операції: на щитоподібній залозі (так - 1, ні - 2), на органах грудної клітки (так - 3, ні - 4), черевної порожнини (так - 5, ні - 6), на придаткових пазухах носа (так - 7, ні - 8), на очах (так - 9, ні - 10), видалення мигдалин (так - 11, ні - 12), інші операції (так - 13, ні - 14).
2.12. Травми та забій голови (так - 1, ні - 2), хребта (так - 3, ні - 4), кінцівок (так - 5, ні - 6), інші травми та забій (так - 7, ні - 8).
2.13. Новоутворення (так - 1, ні - 2).
3. Основні скарги:
3.1. Головний біль (1), головокружіння (2), шум в голові (3), порушення пам’яті (4), слабкість або параліч м’язів кінцівок, обличчя (5), часткове порушення мовлення (6), нетривале порушення зору на один або обидва ока (7), короткотривала втрата свідомості (8), тремтіння кінцівок, голови, нестійкість (9).
3.2. Зниження зору (1), біль в очах (2), виділення з очей (3), швидка втомлюваність очей (4), райдужні круги перед очима (5).
3.3. Часта нежить (1), ангіни (2), бронхіти (3), запалення легень (4), тривала та періодична охриплість (5), порушення нюху (6), наявність виділень з вух (7), зниження та тривале зниження слуху (8), наявність шуму у вухах або почуття закладеності (9).
3.4. Кашель постійний (1), виділення при кашлі харкотиння (2), задишка при підйомі (3) приступи задухи або відчуття браку повітря (4), кровохаркання (5), підвищення температури ввечері (6).
3.5. Неприємні відчуття у грудній порожнині (1), почуття тиску або важкості, біль в ділянці серця (2), грудини (3), лівої руки (4), під лівою лопаткою при ходьбі (5), у спокої (6), серцебиття (7), перебої (8), задишка (9).
3.6. Загальна слабкість (1), погіршення апетиту (2), нудота (3), блювота (4), відрижка (5), печія (6), гіркота в роті (7), схуднення (8), жовтяниця (11), свербіж шкіри (12).
3.7. Біль у животі (так - 1, ні - 2).
3.8. Біль у попереку (так - 1, ні - 2).
3.9. Біль в області задньопрохідного отвору (1), наявність кров’яних виділень (2).
3.10. Виділення з полових органів: слизові (1), гнійні (2), пінисті (3), кров’яні (4), свербіж зовнішніх полових органів (5).
3.11. Порушення сечовиділення: часте (1), рясне хворобливе (2), набряк нижніх кінцівок (3), обличчя (4), зміна кольору сечі (5).
3.12. Біль у хребті (1), верхніх кінцівках (2), нижніх кінцівках (3), суглобах (4).
3.13. Безпричинна спрага (1), зміна ваги (2), порушення полової функції у чоловіків (3).
3.14. Висипка на шкірі або слизових оболонках (1), сухість шкіри (2).
4. Наявність у найближчих родичів (батьків, сестер, братів, бабусь, дідусів) таких захворювань:
4.1. Крововилив в мозок (інсульт) (так - 1, ні - 2).
4.2. Бронхіальна астма (так - 1, ні - 2).
4.3. Алкоголізм, зловживання алкоголем (так - 1, ні - 2).
4.4. Цукровий діабет (так - 1, ні - 2).
4.5. Гіпертонія (так - 1, ні - 2).
4.6. Інфаркт міокарда (так - 1, ні - 2).
4.7. Стенокардія (серцевий приступ) (так - 1, ні - 2).
4.8. Підвищена вага тіла (ожиріння) (так - 1, ні - 2).
4.9. Глаукома (так - 1, ні - 2).
4.10. Камінь жовчного міхура (так - 1, ні - 2).
4.11. Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки (так - 1, ні - 2).
4.12. Хвороби щитоподібної залози (зоб, тиреотоксикоз) (так - 1, ні - 2).
4.13. Алергологічні захворювання (так - 1, ні - 2).
4.14. Батьки померли до 60 років від крововиливу в мозок або інфаркту (так - 1, ні - 2).
4.15. Психічні захворювання (так - 1, ні - 2), суїциди (так - 3, ні - 4).
5. Спосіб життя:
5.1. Стреси та нервові перевантаження (так - 1, ні - 2).
5.2. Куріння (так - 1, ні - 2).
5.3. Зловживання алкоголем (так - 1, ні - 2).
5.4. Малорухливий спосіб життя (так - 1, ні - 2).
5.5. Заняття фізичною культурою (так - 1, ні - 2).
5.6. Наявність сім’ї (так - 1, ні - 2).
____________
(підпис)
__________________________
(прізвище, ініціали)
__________
Примітка.
Відповіді обводяться ручкою.
Додаток 2
до Інструкції про порядок проведення
диспансеризації військовослужбовців
Державної спеціальної служби
транспорту
ВИСНОВОК
про результат диспансеризації
Додаток 3
до Інструкції про порядок проведення
диспансеризації військовослужбовців
Державної спеціальної служби
транспорту
КАРТКА
диспансерного спостереження
Додаток 4
до Інструкції про порядок проведення
диспансеризації військовослужбовців
Державної спеціальної служби
транспорту
РІЧНИЙ ЕПІКРИЗ
Додаток 5
до Інструкції про порядок проведення
диспансеризації військовослужбовців
Державної спеціальної служби
транспорту
АНАЛІЗ
результатів та ефективності диспансеризації
1. Загальні положення
Вивчення результатів та ефективності диспансеризації здійснюється з метою проведення оцінки стану здоров’я військовослужбовців, ефективності проведення організаційних заходів, виявлення недоліків та їх усунення.
2. Основні медико-статистичні показники якості та ефективності диспансеризації.
Методика обчислення показників наведена у таблиці 1.
Таблиця 1
№ з/п Показник Методика обчислення
1 Повнота охоплення поглибленим медичним обстеженням (у повному обсязі, частково, зовсім не проведено), % А 1 =(В 1 х100)/С 1
А1 - повнота охоплення поглибленим медичним обстеженням (у повному обсязі, частково, зовсім не проведено), у %;
В1 - число військовослужбовців, які пройшли поглиблене медичне обстеження (у повному обсязі, частково, зовсім не проведено);
С1 - загальна кількість військовослужбовців
2 Виявлення первинних хронічних захворювань, % А 2 =(В 2 х100)/С 2
А2 - виявлення первинних хронічних захворювань, у %;
В2 - число військовослужбовців, у яких при поглибленому медичному обстеженні виявлені первинні хронічні захворювання;
С2 - загальна кількість військовослужбовців, які пройшли поглиблене медичне обстеження
3 Питома вага військовослужбовців, які потребують диспансерного динамічного нагляду, % А 3 =(В 3 х100)/С 3
А3 - питома вага військовослужбовців, які потребують диспансерного динамічного нагляду, у %;
В3 - число військовослужбовців, які потребують диспансерного динамічного нагляду;
С3 - загальна кількість військовослужбовців
4 Повнота проведення лікувально-профілактичних заходів, %
а) повністю;
б) частково;
в) не проведені
А 4 =(В 4 х100)/С 4
А4 - повнота проведення лікувально-профілактичних заходів, у % (окремо за кожним показником);
В4 - число військовослужбовців, яким проведені лікувально-профілактичні заходи (окремо за кожним показником);
С4 - загальна кількість військовослужбовців, яким були призначені лікувально-профілактичні заходи
5 Питома вага військовослужбовців, які мали загострення хронічних захворювань із працевтратами, % А 5 =(В 5 х100)/С 5
А5 - питома вага військовослужбовців, які мали загострення хронічних захворювань із працевтратами, у %;
В5 - число військовослужбовців, які мали загострення хронічних захворювань із працевтратами;
С5 - загальна кількість військовослужбовців, які мають хронічні захворювання
6 Розподіл військовослужбовців за станом здоров’я, %
а) здорові;
б) практично здорові;
в) потребують ДДН
А 6 =(В 6 х100)/С 6
А6 - розподіл військовослужбовців за станом здоров’я, у % (окремо за кожним показником);
В6 - число військовослужбовців групи здоров’я (окремо за кожним показником);
С6 - загальна кількість військовослужбовців
7 Питома вага військовослужбовців, які мають надлишкову вагу, % А 7 =(В 7 х100)/С 7
А7 - питома вага військовослужбовців, які мають надлишкову вагу;
В7 - число військовослужбовців з вагою тіла, що перевищує максимальну нормативну на 10 % і більше;
С7 - загальна кількість військовослужбовців
8 Питома вага військовослужбовців з дефіцитом маси тіла, % А 8 =(В 8 х100)/С 8
А8 - питома вага військовослужбовців з дефіцитом маси тіла;
В8 - число військовослужбовців з масою тіла нижче нормативної на 10 % і більше;
С8 - загальна кількість військовослужбовців
9 Виявлення первинних професійних захворювань, % А 9 =(В 9 х100)/С 9
А9 - виявлення первинних професійних захворювань, у %;
В9 - число військовослужбовців, у яких при поглибленому медичному обстеженні виявлені первинні професійні захворювання;
С9 - загальна кількість військовослужбовців, які пройшли поглиблене медичне обстеження
3. Аналіз результатів та ефективності диспансеризації військовослужбовців (назва підрозділу Держспецтрансслужби) складу.
Окремо для осіб офіцерського складу, військовослужбовців служби за контрактом, у тому числі прапорщиків, курсантів кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна та військовослужбовців строкової військової служби структурних підрозділів Держспецтрансслужби, порівняно з минулим роком. В об’єднаному загоні, крім того, порівнюються показники окремих загонів.
Таблиця 2
№ з/п Показник 20___ рік 20___ рік
1 Повнота охоплення поглибленим медичним обстеженням у %:
а) у повному обсязі;
б) частково;
в) зовсім не проведено
2 Виявлення первинних хронічних захворювань, %
3 Питома вага військовослужбовців, які потребують диспансерного динамічного нагляду, %
4 Повнота проведення лікувально-профілактичних заходів, %
а) повністю;
б) частково;
в) не проведені
5 Питома вага військовослужбовців, які мали загострення хронічних захворювань із працевтратами, %
6 Розподіл військовослужбовців за станом здоров’я, %
а) здорові;
б) практично здорові;
в) потребують ДДН
7 Питома вага військовослужбовців, які мають надлишкову вагу
8 Питома вага військовослужбовців з дефіцитом маси тіла
9 Виявлення первинних професійних захворювань, %
________
(дата)
_____________
(військове звання)
________
(підпис)
_____________________________________
(прізвище та ініціали начальника медичної служби)
Додаток 6
до Інструкції про порядок проведення
диспансеризації військовослужбовців
Державної спеціальної служби
транспорту
ПОРЯДОК
диспансерного динамічного нагляду при основних захворюваннях військовослужбовців Держспецтрансслужби
І. Інфекційні і паразитарні хвороби
№ з/п Нозологічні форми хвороб Частота обов’язкових контрольних спостережень лікарем частини Тривалість спостережень Періодичність консультацій спеціалістів Перелік та періодичність лабораторних, рентгенологічних та інших спеціальних досліджень (усі дослідження виконуються в максимально можливому об’ємі) Основні лікувально-профілактичні заходи Клінічні критерії ефективності диспансеризації протягом календарного року
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Уперше виявлений чи рецидив туберкульозу органів дихання, інших органів і систем після завершення стаціонарного лікування Не рідше 1 разу на місяць Протягом основного курсу хіміотерапії Фтизіатр - 1 раз на 2 місяці, консультації інших спеціалістів за показаннями Термометрія - при кожному огляді. Загальний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові (білірубін, АСТ, АЛТ) - 1 раз на місяць до закінчення основного курсу хіміотерапії. Рентгенологічні обстеження - при взятті на облік, повторні обстеження кожні 2-3 місяці. Після загоєння каверн - 1 раз на 4 місяці. Бактеріоскопія харкотиння, посів біологічного матеріалу (двократно 1 раз на 2-3 місяці) Продовження основного курсу специфічної терапії, рекомендованого при виписці чи рекомендованого фтизіатром і відповідним спеціалістом за місцем служби Вилікування: припинення бактеріовиділення, завершення основного курсу лікування (до клініко-рентгенологічної стабілізації процесу)
2 Залишкові зміни після вилікування туберкульозу різної локалізації У перший рік спостереження - 1 раз на 6 місяців.
У наступні роки - 1 раз на рік
З малими залишковими змінами -протягом 3-х років.
З великими залишковими змінами - протягом 10 років
У перший рік спостереження - фтизіатр - 1 раз на 6 місяців. У наступні роки - 1 раз на рік. Термометрія - при кожному огляді. Загальний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові (білірубін, АСТ, АЛТ) - у перший рік спостереження - 1 раз на 6 місяців, у наступні роки - 1 раз на рік. Рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, посів харкотиння чи іншого біологічного матеріалу на БК (двократно не рідше 1 разу на рік). Інші методи діагностики - за показаннями Повторні двомісячні курси профілактичної хіміотерапії - 2 рази на рік в амбулаторних умовах навесні та восени протягом трьох років Відсутність рецидивів та загострень туберкульозу
3 Особи, які контактували з хворим на туберкульоз, а також з сільськогосподарськими тваринами, які хворіють на туберкульоз останні 2 роки 1 раз на 3 місяці. У період проведення хіміопрофілактики - 1 раз на місяць Протягом усього часу контакту, а також 12 місяців після зняття з обліку, а в разі смерті хворого, з яким був у контакті, - 2 роки після смерті цього хворого Фтизіатр - 1 раз на 6 місяців Термометрія - при кожному огляді. Клінічний аналіз крові, сечі - при постановленні на облік, а в подальшому - 2 рази на рік. Позачергове рентгенологічне обстеження органів грудної клітки - при постановленні на облік. Бактеріоскопія харкотиння на БК (трикратно), туберкулінова проба - за показаннями Хіміопрофілактика протягом 3 місяців однократно, з моменту виявлення контакту. Двомісячні курси - 2 рази на рік протягом 3 років Відсутність випадків захворювання на туберкульоз
4 Рентгенпозитивні із залишковими змінами в легенях, плеврі, лімфатичних вузлах: фіброзновогнищеві зміни в легенях; обмежені ділянки пневмосклерозу; плевральні зрощення; кальцинати в лімфатичних вузлах після спонтанно вилікуваного туберкульозу 1 раз на рік Малі залишкові зміни - протягом трьох років. Великі залишкові зміни - протягом 10 років Фтизіатр - при постановленні на облік, у подальшому - за показаннями Клінічний аналіз крові, сечі, бактеріоскопія харкотиння на БК (трикратно) - при постановленні на облік, у подальшому - за показаннями. Рентгенологічне обстеження легень - не рідше 1 разу на рік 1.Режим праці та відпочинку.
2. Раціональне харчування.
3. Медикаментозна терапія, у тому числі хіміопрофілактика - за показаннями.
4. Фізичні заняття чи ЛФК.
5. Санаторно-курортне лікування.
6. Загартування організму
Відсутність випадків захворювання на туберкульоз
5 Особи із захворюваннями і синдромами, підозрілими на туберкульоз (субфебрилітет, рецидивний сухий плеврит, часті гострі респіраторні захворювання, повторні пневмонії, хронічний бронхіт, немотивована слабкість, знижене харчування, а також рецидивні хронічні захворювання інших органів та систем) 1 раз на 3 місяці До одужання чи встановлення заключного діагнозу Терапевт - 1 раз на 3 місяці, фтизіатр - за показаннями Термометрія - при кожному огляді. Клінічний аналіз крові, сечі, обстеження харкотиння на БК (трикратно), ФЗД (спірометрія), рентгенологічне обстеження при постановленні на облік. У подальшому рентгенологічне обстеження легень - не рідше 1 разу на рік 1.Режим праці та відпочинку.
2. Раціональне харчування.
3. Медикаментозна терапія, у тому числі хіміопрофілактика - за показаннями.
4. Фізичні заняття чи ЛФК.
5. Санаторно-курортне лікування.
6. Загартування організму
Видужання: відсутність скарг при нормальних об’єктивних показниках протягом 1 року.
Погіршення: зростання суб’єктивних і об’єктивних проявів хвороби, розвиток ускладнень, збільшення кількості днів непрацездатності
6 Особи з гіперергічною реакцією на туберкулінову пробу (розмір папули реакції Манту з 2 ТО 21 мм і більше чи ускладнена реакція) 1 раз на 3 місяці (у період проведення хіміопрофілактики - 1 раз на 2 тижні). 2 роки після нормалізації чутливості до туберкуліну Фтизіатр і відповідні фахівці - при постановленні на облік, у подальшому - за показаннями Термометрія - при кожному огляді. Клінічний аналіз крові, сечі, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки при постановці на облік, у подальшому - за показаннями (не рідше 1 разу на рік). Повторна проба Манту (2 ТО) після курсу хіміопрофілактики 1. Режим праці та відпочинку.
2. Раціональне харчування.
3. Медикаментозна терапія - за показаннями.
4. Загартування організму.
5. Хіміопрофілактика протягом 3 місяців з моменту виявлення гіперергічної реакції на туберкулін - за рішенням фтизіатра.
6. Фізичні заняття, ЛФК.
7. Санаторно-курортне лікування
Відсутність випадків захворювання на туберкульоз
7 Сифіліс
а) особа, яка отримала превентивне лікування
1 раз на три місяці Протягом року Дерматовенеролог - 1 раз на три місяці Клініко-серологічний контроль 1 раз на три місяці (нега-тивний комплекс серологічних реакцій) (далі - КСР) і реакція імунофлюоресценції (далі - РІФ). Категорична заборона вживання алкоголю перед серологічним дослідженням. Знімаються з обліку після року спостереження.
б) особа, яка закінчила лікування з приводу первинного, вторинного, раннього, скритого сифілісу 1 раз у три місяці, протягом першого року, у подальшому - 1 раз на 6 місяців Протягом 5 років Дерматовенеролог - протягом першого року 1 раз на три місяці. Протягом 2-го та 3-го років - 1 раз на 6 місяців. Наступні 2 роки - 1 раз на рік. Терапевт, невропатолог, ЛОР, окуліст - за показаннями. КСР - 1 раз на три місяці до повної негативації, а потім протягом 6 місяців проведення КСР і РІФ. Категорична заборона вживання алкоголю перед серологічним дослідженням Знімаються з обліку після п’ятирічного терміну спостереження.
в) особа, яка закінчила лікування з приводу пізніх форм сифілісу 1 раз на три місяці, протягом 1 року, у подальшому - 1 раз на 6 місяців Протягом 5 років Дерматовенеролог - протягом 1-го року 1 раз у три місяці.
Протягом 2-го і 3-го років - 1 раз на 6 місяців. Наступні 2 роки - 1 раз на рік. Терапевт, невропатолог, ЛОР, окуліст - за показаннями
Клініко-серологічний контроль. Реакція Васермана - 1 раз на місяць до повної негативації, потім - 1 раз на 3 місяці протягом 1-го і 2-го років спостереження, протягом 3-го року - 1 раз на 6 місяців, протягом наступних двох років спостереження - 1 раз на рік. Перший рік обстежується 1 раз на 3 місяці КСР, імуноферментний аналіз, потім 2 рази на рік, при необхідності - реакція іммобілізація трепонем, реакція пасивної гемаглютинації Категорична заборона вживання алкоголю перед серологічним дослідженням. Знімаються з обліку не раніше п’ятирічного терміну спостереження. Рішення про зняття з обліку чи продовження контролю приймаються індивідуально
8 Гонорея, трихомонадні та бактеріальні уретрити 1 раз на місяць Протягом 2 місяців після закінчення лікування при встановленому джерелі зараження і 6 місяців при невстановленому джерелі зараження Дерматовенеролог - через 7-10 днів і повторно через 30 днів після закінчення лікування і проведеної провокації Клініко-лабораторне обстеження (мазки, соскоби зі слизової оболонки уретри, мікроскопія осадка сечі, уретроскопія, дослідження секрету простати). Серологічний контроль на сифіліс через 1 місяць після лікування (через 2 місяці після закінчення антибіотикотерапії) при виявленому джерелі зараження і серологічний контроль протягом 6 місяців при невстановленому джерелі зараження Категорична заборона статевих стосунків та вживання алкоголю протягом всього періоду спостереження Знімаються з обліку через 2 місяці після закінчення лікування при виявленому джерелі зараження і через 6 місяців - при невстановленому джерелі зараження
9 Менінгококова інфекція 1 раз на місяць протягом перших 3 місяців, потім 1 раз на 3 місяці протягом року, у подальшому - 2 рази на рік Протягом 2 років Невропатолог, окуліст, терапевт - за показаннями (не рідше 1 разу на рік); огляд інших спеціалістів - за показаннями Загальні аналізи крові, сечі - 1 раз на рік; ЕЕГ, проба з дозованою гіпоксією, ЕКГ та інші дослідження - за показаннями 1. Режим праці та відпочинку, протягом перших шести місяців після хвороби - звільнення від нічних чергувань, тривалих відряджень.
2. Заборона паління, вживання алкоголю.
3. Раціональне працевлаштування.
4. Медикаментозна терапія - за показаннями (ноотропні препарати, нейропептиди, вітаміни групи "В"; аміналон, церебролізин, гліцерофосфат кальцію, адаптогени).
5. ЛФК.
6. Фізіотерапія (загальне ультрафіо-летове опромінення, сонячні та повітряні ванни, гідротерапія).
7. Санація осередків хронічної інфекції.
8. Санаторно-курортне лікування
Видужання: відсутність скарг та ознак захворювання протягом 2 років.
Погіршення: зростання суб’єктивних і об’єктивних проявів хвороби, розвиток ускладнень, збільшення кількості днів непрацездатності
10 Гостра дизентерія та інші діарейні інфекції 1 раз на місяць Для тих, хто перехворів та для працівників харчових підприємств - 3 місяці. Для хворих на хронічну дизентерію - 12 місяців Терапевт, інфекціоніст - 1 раз на місяць Огляд калу, аналіз калу на яйця глистів та простіших, бактеріологічне обстеження калу щомісяця.
Дослідження шлункового секрету.
Додаткові обстеження - за показаннями
1. Дієтичне харчування протягом 1-3 місяців.
2. Вітамін "С" по 100 мг кожного дня протягом 1-3 місяців.
3. При вираженій постінфекційній астенії - загальнозміцнюючі засоби (адаптогени); фізіотерапія (хвойні ванни, електрофорез з бромом, кальцієм, новокаїном).
4. При зниженій секреції шлунка замісна терапія (ферментні препарати).
5. При виявленні глистоносіїв - дегельмінтизація.
6. При наявності дисбактеріозу - повторні курси бактеріотерапії (при вираженому - стаціонарне обстеження та лікування)
Видужання: відсутність скарг, розладів функцій шлунка і запальних змін зі сторони слизової оболонки дистального відділу шлунка. Негативні результати дослідження випорожнення на дизентерійну групу.
Погіршення: загострення захворювання чи перехід у хронічну форму. Виділення мікробів дизентерійної групи при бактеріологічному дослідженні калу
11 Тиф черевний.
Тифо-паратифозні інфекції
Лікар частини 1 раз на тиждень перший місяць, 1 раз на 2 тижні - другий місяць.
У подальшому - тільки для працівників харчових підприємств та осіб, які прирівняні до них - протягом 2 років щокварталу, потім 2 рази на рік
Протягом 3-х місяців.
Працівники харчових підприємств та осіб, які прирівняні до них - протягом усієї трудової діяльності
Лікар частини, лікар-інфекціоніст, інші - за показаннями Термометрія при оглядах лікаря; бактеріологічне дослідження калу, сечі - 1 раз на місяць.
Наприкінці третього місяця - дослідження жовчі.
Для працівників харчових підприємств та осіб, котрі до них прирівняні - протягом першого місяця щотижневі лікарські огляди з термометрією, п’ятикратне бактеріологічне дослідження калу, сечі з інтервалом 1-2 дні до кінця першого місяця після виписки; далі протягом 2-3-го місяців - 1 раз на місяць. Наприкінці третього місяця - п’ятикратне бактеріологічне дослідження калу, сечі з інтервалом 1-2 дні та одноразове дослідження жовчі, далі протягом 2-х років щоквартальне бактеріологічне дослідження калу, сечі. Наприкінці 2-го року - дослідження сироватки крові в реакції па-сивної гемаглютинації. При позитивній РПГА - п’ятиразове бактеріологічне обстеження калу та сечі. При негативній реакції - одноразове бактеріологічне обстеження жовчі.
У подальшому (протягом трудової діяльності) - щорічне дворазове бактеріологічне обстеження калу та сечі
1. Дієтичне харчування протягом 2-3 місяців.
2. Звільнення від тяжких фізичних навантажень протягом 2-3 місяців.
3. Вітамінотерапія (полівітаміни) протягом 1-3 місяців.
4. Стимулююча терапія протягом 2 тижнів.
5. Ферментні препарати за показаннями.
6. Виявлення і лікування супутніх захворювань (хронічні захворювання жовчовивідних шляхів, нирок).
7. При підвищенні температури тіла, погіршенні стану - стаціонарне обстеження та лікування.
Видужання: відсутність скарг. Негативні результати бактеріологічного дослідження калу.
Погіршення: розвиток ускладнень. Виділення мікробів тифопаратифозної групи при бактеріологічному дослідженні калу
12 Вірусні гепатити Через місяць (для тих, хто переніс тяжкі форми захворювання також через 10-15 днів після виписки), 3, 6, 12 місяців Протягом року.
При відсутності залишкових явищ знімаються з диспансерного обліку. Особи із залишковими явищами обстежуються стаціонарно
Терапевт і по можливості інфекціоніст - через 3, 6 і 12 місяців після виписки із інфекційного ста-ціонару.
Ті, хто переніс тяжкі форми захворювання оглядаються через 10 днів після виписки із стаціонару лікарем того ж самого стаціонару
При огляді лікарями - білірубін крові (загальний, прямий, непрямий), АЛТ, АСТ, тимолова проба.
За показаннями - інші дослідження
1. Дієтичне харчування протягом 3-6 місяців.
2. Заборона паління, вживання алкоголю.
3. Звільнення від тяжких фізичних навантажень до 3-х місяців.
4. Звільнення від профілактичних щеплень на 6 місяців (крім щеплень за показаннями).
5. Санація вогнищ хронічної інфекції.
6. Лікування супутніх захворювань (жовчовивідних шляхів, шлунку та ін.).
7. Вітамінотерапія (полівітаміни) протягом 1-3 місяців.
8. ЛФК.
9. Санаторно-курортне лікування - за показаннями
Видужання: відсутність скарг, нормалізація протягом диспансерного нагляду, у тому числі і лабораторних показників.
Погіршення: маніфестація ознак ураження жовчовивідних шляхів дискинетичного і запального характеру
13 Геморагічна лихоманка з нирковим синдромом Через 1 місяць протягом перших 3-х місяців, потім 1 раз на 3 місяці протягом року Протягом 6-12 місяців (для тих, хто переніс легкі форми - 6 місяців, для тих, хто переніс середні та тяжкі - 12 місяців) Інфекціоніст - через 1 місяць протягом перших 3-х місяців, потім 1 раз на 3 місяці, протягом року.
Терапевт, нев-ропатолог - за показаннями
Термометрія при оглядах лікаря. Загальні аналізи крові, сечі, проби Зимницького, Нечипоренка, бактеріологічне дослідження сечі, ЕКГ - 1 раз у 3 місяці. За показаннями (у стаціонарі) - радіоізотопне дослідження, пункційна біопсія нирок та інші дос-лідження 1. Обмеження фізичного навантаження, заборона спортивних змагань протягом 3-6 місяців.
2. Дієтичне харчування (з виключенням гострих блюд, приправ, алкоголю) протягом 1-3 місяців.
3. Вітамінотерапія (полівітаміни) протягом 1-3 місяців.
4. Санація вогнищ хронічної інфекції.
5. Санаторно-курортне лікування (не раніше 6 місяців після хвороби) - за показаннями
Видужання: відсутність скарг, нормалізація об’єктивних показників.
Погіршення: розвиток ускладнень, стійке порушення функції нирок
14 Малярія Через 15 діб, місяць, 1 раз на місяць на протязі 3 місяців після лікування; у подальшому - 1 раз на місяць в епідемічний сезон (з квітня по жовтень), 1 раз на 3 місяці в неепідемічний період Протягом 2 років Інфекціоніст - щомісяця протягом 3-х місяців, у подальшому - раз в квартал протягом першого року та наприкінці 2-го року спостереження. Інші спеціалісти - за показаннями Дослідження загального аналізу крові, сечі, мазків і "товстої" краплі крові на малярійний плазмодій через 15 діб після лікування, 1 раз на місяць протягом 3-х місяців; 1 раз на місяць в епідемічний сезон, потім 1 раз у квартал у неепідемічний період, а також при появі іншої лихоманки. При появі захворювання, проводиться непланове дослідження крові на збудника малярії. Кров на білірубін, АЛТ, АСТ, сечовину, УЗД органів черевної порожнини, щитовидної залози - через місяць після лікування, потім у разі потреби 1. Дієтичне харчування (з виключенням гострих блюд, приправ, алкоголю) протягом 1 місяця.
2. Обмеження фізичного навантаження, заборона спортивних змагань протягом місяця.
3. Гепатопротектори, препарати заліза, адаптогени - при наявності показань.
4. Протирецидивне лікування протягом 14 днів.
5. При наявності лихоманки - огляд інфекціоніста, у разі необхідності - стаціонарне обстеження та лікування
Видужання: відсутність скарг, і рецидивів захворювання протягом 2-х років.
Погіршення: розвиток рецидиву захворювання
15 Вірус імунодефіциту людини (далі ВІЛ):
а) особи з незакінченим лабораторним тестом на ВІЛ - серопозитивні в ІФА при відсутності антитіл до окремих білків в імунному блотингу (негативний результат імунного блотингу при експертному дослідженні)
1 раз на 3 місяці. Протягом 1 року. Терапевт, інфекціоніст, дерматовенеролог - не рідше ніж через 3, 6, 12 місяців. Інші фахівці - за показаннями Лабораторне обстеження на ВІЛ встановлюється індивідуально, не рідше ніж через 3, 6, 12 місяців. 1. Санація вогнищ хронічної інфекції.
2. Дотримання режиму праці та відпочинку, виключення шкідливих звичок.
3. Корекція психоемоційного стану.
4. Режим харчування і дієти при дефіциті маси тіла.
5. Вакцинація - згідно з існуючим календарем щеплень, а також згідно епідемічних показань.
6. Індивідуально-роз’яснювальна робота (консультування).
Носійство ВІЛ не виявлено.
Погіршення: погіршення стану з переходом у стадію інкубації чи стадію первинних проявів.
б) серопозитивні в ІФА, які мають антитіла до окремих білків в імунному блотингу (сумнівний невизначений результат в імунному блотингу при експертному дослідженні) Не рідше ніж через 3, 6, 12 місяців. Протягом 1 року. Терапевт, інфекціоніст, дерматовенеролог - не рідше ніж через 3, 6, 12 місяців. Інші фахівці - за показаннями. Лабораторне обстеження сироватки крові на ВІЛ встановлюється індивідуально, але не рідше ніж через 3, 6, 12 місяців. 1. Санація вогнищ хронічної інфекції.
2. Дотримання режиму праці та відпочинку, виключення шкідливих звичок.
3. Корекція психоемоційного стану.
4. Режим харчування при дефіциті маси тіла.
5. Вакцинація - згідно з існуючим календарем щеплень, а також згідно епідемічних показань.
6. Індивідуально-роз’яснювальна робота (консультування).
Носійства ВІЛ не виявлено.
Погіршення: погіршення стану з переходом у стадію інкубації чи стадію первинних проявів.
в) особи, які мають реальну можливість зараження ВІЛ (за епідемічними показаннями). Через 3, 6, 12 місяців Встановлюється індивідуально, але не менше одного року. Терапевт, інфекціоніст, дерматовенеролог - не рідше ніж через 3, 6, 12 місяців. Інші фахівці - за показаннями Лабораторне дослідження на ВІЛ - через 3, 6, 12 місяців 1. Санація вогнищ хронічної інфекції.
2. Припинення професійного контакту з шкідливими небезпечними речовинами та промисловими факторами.
3. Дотримання режиму праці та відпочинку, виключення шкідливих звичок.
4. Корекція психоемоційного стану.
5. Режим харчування при дефіциті маси тіла.
6. Вакцинація - згідно з існуючим календарем щеплень, а також згідно епідемічних показань.
7. Індивідуально-роз’яснювальна робота (консультування)
Зараження ВІЛ не відбулося.
Погіршення: відбулося зараження ВІЛ