6.1.4. Технологічні процеси повинні здійснюватись у відповідності з вимогами НПАОП 27.0-1.01-87, ГОСТ 12.3.002-75 та технологічними інструкціями, затвердженими керівником підприємства.
6.1.5. Компоновка технологічного обладнання та розташування робочих місць повинні забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці працівників, зручність обслуговування і ремонту обладнання, відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.1.038-82, ГОСТ 12.1.002-84, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84, ГОСТ 12.2.062-81, ГОСТ 12.2.064-81, ГОСТ 12.3.002-75.
6.1.5.1. При розміщенні технологічного обладнання необхідно керуватись умовами максимального можливого скорочення як кількості перепадів гравітаційних потоків порошків, так і зменшення їх висоти, виходячи з умов виключення можливості роботи бункерів "на прохід" та забезпечення рівномірного вивантаження порошків через герметизовані дозуючі пристрої.
6.1.5.2. Виконання технологічного обладнання і пристроїв міжопераційного транспорту повинно бути герметичним, щоб унеможливити витікання пилу і газу з внутрішніх порожнин назовні. При неможливості повної герметизації місця, де можливе виділення шкідливих чи небезпечних речовин, повинні бути обладнані аспіраційними укриттями для локалізації і видалення забрудненого повітря з урахуванням вибухопожежонебезпечних характеристик пилу чи газу. Укриття та аспіраційні пристрої повинні бути запроектовані, виготовлені і змонтовані одночасно з відповідним технологічним обладнанням.
6.1.6. Ергономічні умови на робочих місцях повинні задовольняти вимоги ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84, ГОСТ 12.2.049-80, умови безпеки - вимоги ГОСТ 12.2.061-81. Засоби захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89.
6.1.7. В проекті повинні бути передбачені рішення по локалізації і аспірації шкідливих і небезпечних речовин при веденні технологічних процесів.
6.1.8. Все технологічне устаткування, обладнання і пристрої систем вентиляції і аспірації, транспортні засоби та трубопроводи повинні бути заземлені відповідно до ГОСТ 12.1.030-81. Металеві трубопроводи повинні бути заземлені на вході в приміщення цехів та при виході з них, як правило, на контур заземлення цехових електроустановок.
На фланцьових з'єднаннях трубопроводів, призначених для транспортування вибухопожежонебезпечних речовин, повинні бути встановлені струмопровідні перемички.
6.1.8.1. Влаштування та перевірка захисного заземлення повинні проводитися у відповідності з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01 та ГОСТ 12.1.030-81.
6.1.8.2. Резервуари, технологічне обладнання, трубопроводи, зливно-наливні пристрої та інше обладнання, що пов'язані з переробкою чи переміщенням рідин, пари чи сипучих речовин-діелектриків, повинні бути захищені від статичної електрики згідно з вимогами Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 22.04.97 N 103 (НПАОП 0.00-1.29-97), ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.4.124-83 і цих Правил.
6.1.9. Встановлені послідовно в технологічний ланцюг технологічні апарати, обладнання та транспортні пристрої повинні бути зблоковані таким чином, щоб при зупинці одного апарата чи транспортного механізму зупинялись зв'язані з ним за ходом технологічного процесу агрегати та обладнання, зупинка яких не призведе до аварії.
6.1.10. При веденні технологічних процесів, ремонтних та інших робіт повинні бути прийняті заходи, що виключають можливість контакту речовин і матеріалів, які при взаємодії можуть призвести до виникнення пожежі, вибуху, виділення тепла чи шкідливих або небезпечних газів. Перелік таких речовин і матеріалів повинен бути визначений при проектуванні.
6.1.11. Оснащення і експлуатація технологічних трубопроводів пари, гарячої води повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84, Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 08.09.98 N 177, зареєстрованих в Мін'юсті України 07.10.98 за N 636/3076 (із змінами) (НПАОП 0.00-1.11-98), НПАОП 27.0-1.01-87, ГОСТ 12.2.063-81, ВНТП 25-86.
Будова і експлуатація трубопроводів, що транспортують водень та інші небезпечні або токсичні гази, повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.97 N 254, зареєстрованих в Мін'юсті України 15.05.98 за N 318/2758 (НПАОП 0.00-1.20-98), НПАОП 60.3-1.15-71 та НПАОП 27.1-1.10-86.
Всі трубопроводи повинні бути пофарбовані та помарковані згідно з ГОСТ 14202-69, ГОСТ 12.4.026-76.
6.1.12. При використанні горючих газів і конвертованого природного газу як палива чи технологічної сировини оснащення і експлуатація трубопроводів і газового обладнання повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-20-2001, НПАОП 0.00-1.20-98, НПАОП 60.3-1.15-71, НПАОП 27.1-1.10-86.
6.1.13. При використанні повітропроводів, газопроводів, стаціонарних компресорів для переміщення повітря і інертних газів з тиском 0.2-40 МПа повинні виконуватись вимоги ГОСТ 12.2.016-81, НПАОП 0.00-1.13-71, НПАОП 0.00-1.07-94.
6.1.14. Технологічні апарати та пристрої, в яких знаходяться вибухонебезпечні речовини і матеріали, повинні бути обладнані пристроями згідно з РТМ 6.28-009-90 "Пристрої запобіжні з мембраною, що руйнується" Сєвєродонецьк, ВНДІТБХП, 1992 рік, для розвантаження тиску вибуху, що забезпечують викидання продуктів вибуху в безпечному напрямі через відвідні труби в атмосферу. Перевірку вибухових запобіжних пристроїв необхідно проводити у відповідності з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.1.15. Для всіх апаратів і трубопроводів, призначених для скраплених газів, рідких і газоподібних токсичних та вибухонебезпечних продуктів, повинні бути передбачені пристрої для продування їх інертним газом, пропарювання чи вакуумування.
6.1.16. Технологічні апарати, ємкості і трубопроводи перед заповненням їх матеріалами або газами, здатними утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші, необхідно продувати інертним газом, пропарювати чи вакуумувати.
Перелік обладнання і трубопроводів, що підлягають обов'язковому продуванню інертним газом, пропарюванню чи вакуумуванню, а також технологічні операції з застосуванням інертного газу повинні бути вказані в проекті та інструкціях, затверджених керівником підприємства. Необхідно також встановити порядок контролю за станом середовища в полостях, що продуваються, і на робочому місці.
Засоби локалізації і видалення інертного газу, який подається на продування, з метою запобігання надходженню його у виробничу зону повинні бути передбачені проектом.
6.1.17. При зупинках технологічного процесу апарати, що призначені для роботи зі скрапленими газами, рідкими і газоподібними токсичними і вибухонебезпечними речовинами, повинні бути відключені від живильних трубопроводів запірною арматурою, старанно очищені, продуті інертним газом (пропарені, відвакуумовані або промиті водою), після чого на запірній арматурі повинні бути встановлені заглушки. Порядок очищення, продування (вакуумування, промивання), встановлення заглушок визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.1.18. Апарати і ємкості з вибухо- і пожежонебезпечними речовинами повинні бути обладнані засобами контролю та сигналізації про перевищення встановленого рівня тиску і температури. Граничні значення тиску і температури повинні бути вказані в інструкції, затвердженій керівником підприємства.
6.1.19. При взятті проби з технологічних апаратів і комунікацій повинні бути передбачені пристрої, що забезпечать локалізацію шкідливих речовин, які виділяються при цьому, та дозволять при необхідності відновити заданий рівень тиску шляхом подачі в апарат негорючого газу.
6.1.20. Дихальні і продувочні лінії та лінії викидання надлишків горючих пари, газу при підвищенні тиску в технологічних апаратах і ємкостях повинні бути обладнані вогнезахисними клапанами або гідравлічними затворами.
Вогнезахисні клапани і гідравлічні затвори повинні бути встановлені в місцях, доступних для їх огляду і ремонту. Терміни їх перевірки повинні бути вказані в інструкції, затвердженій керівником підприємства.
6.1.21. Система охолодження обладнання (печей, холодильників, шнеків) повинна виключати можливість утворення парових пробок.
З'єднання водоохолоджуваних елементів повинні забезпечувати можливість відключення окремих елементів від системи охолодження. Запірна арматура для відключення повинна розміщуватися у доступних і безпечних для обслуговування місцях або управлятися дистанційно.
Охолоджувальна вода повинна відводитись на водозбірник, влаштування і розміщення якого повинно дозволяти обслуговуючому персоналу спостерігати за струменем води.
Температура води, яка відводиться від водоохолоджуваних елементів, повинна контролюватися згідно з технологічним регламентом, виходячи з умови запобігання випаданню осаду тимчасової жорсткості. Порядок контролю температури повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.1.22. Всі поверхні, які при виконанні технологічного процесу контактують з розплавом алюмінію чи його сплавів, повинні бути нейтральними по відношенню до розплаву, сухими та очищеними від будь-якого забруднення. Не допускається наявність окалини, маслянистих забруднень, вологи, силікатів.
Конструкція обладнання і пристроїв, що використовуються, повинна унеможливлювати попадання води і вологи в піч з розплавом, а також зволоження сухих порошків.
6.1.23. Вібросита для розсіювання сухих порошкових матеріалів повинні мати приєднані до систем аспірації кожухи чи укриття кабінного типу.
6.1.24. Перед запусканням вібросит в роботу необхідно ретельно оглянути всі кріплення, звертаючи особливу увагу на кріплення неурівноважених дебалансних вантажів, перевірити справність пристроїв системи аспірації.
6.1.25. Влаштування та експлуатація конвеєрного транспорту, елеваторів, пневматичного та вібраційного транспорту вантажопідіймальних машин у цехах, дільницях, відділеннях повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87, ГОСТ 12.2.022-80, ГОСТ 12.2.003-91. Транспортні механізми мають бути забезпечені попереджувальними пристроями для подачі звукового або світлового сигналу про їх запуск, аварію, зупинку чи пошкодження.
6.1.26. Не дозволяється розміщати монорейки і конвеєри над робочими місцями, проходами, проїздами. Якщо за умовами виробництва таке розміщення є необхідним, над вказаними місцями повинні бути обладнані суцільні огородження, а конвеєри, крім того, повинні бути обладнані захисними бортами. Відстань огородження від рівня підлоги відповідно до ГОСТ 12.2.062-81 повинна забезпечувати безпечний прохід людей або проїзд транспорту.
6.1.27. При наявності просипів прибирання розсипаного матеріалу дозволяється виконувати лише при зупинці відповідного обладнання і дотриманні бірочної системи. Прибирання просипів повинно виконуватись згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.1.28. Для захисту від шуму і вібрації і зниження їх до допустимих величин при роботі плавильних печей, насосів води високого тиску, компресорів, насосів для перекачування пульпи, центрифуг, сушарок, класифікаторів, холодильних машин повинні бути передбачені заходи відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90, ДСН 3.3.6.039-99, ДСН 3.3.6.037-99.
6.1.29. Плавильні установки з електропечами повинні бути забезпечені засобами захисту від дії електромагнітних полів відповідно до вимог НПАОП 28.51-1.19.62, ГОСТ 12.2.007.9-88, ГОСТ 12.2.007.10-87, ГОСТ 12.1.002-84, СН 5802-91 та СН 5803-91.
Контроль за додержанням безпечних величин електромагнітних полів повинен виконуватись шляхом вимірювання параметрів потоку енергії електромагнітних полів на робочих місцях і в місцях можливого перебування персоналу, де є небезпека їх дії. Порядок проведення контролю визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.1.30. Влаштування огородження обладнання, площадок для обслуговування і сходів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.062-81, НПАОП 27.0-1.01-87, НПАОП 27.4-7.15-86.
6.1.31. Порожнини (полості) устаткування, де використовуються чи виготовляються сухі порошки або пудра, перед початком роботи, а також після тривалої зупинки необхідно продути інертним чи захисним газом для зниження вмісту кисню в газовому середовищі порожнин до заданого безпечного значення, що повинно бути передбачено проектом. Порядок виконання продувки і контролю вмісту кисню визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.1.32. В приміщеннях, де виготовляються чи використовуються сухі порошки, прибирання пилу повинно проводитися методом, що виключає здіймання пилу. В разі мокрого прибирання змиви повинні видалятись у шламовідстійники.
6.1.32.1. Змиті в шламовідстійник відкладення порошку необхідно видаляти через відкриті жолоби, що перекриваються решітками. Шламовідстійник повинен бути розміщений за межами будинку і обладнаний дихальним клапаном для безперервного видалення водню, що утворюється при реакції порошку і пилу алюмінію з водою.
6.1.32.2. Очищення шламовідстійників, лотків, каналізаційних труб та колодязів повинно виконуватись відповідно до вимог щодо виконання газонебезпечних робіт. Графік і порядок очищення повинні бути визначені інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.1.33. Технологічні, вентиляційні і аспіраційні викиди, класифіковані у відповідності з ГОСТ 17.2.1.01-76, до викидання їх у повітряний басейн повинні бути ефективно очищені для забезпечення зниження вмісту шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць до рівня, що не перевищує ГДК у відповідності з розрахунками по ГОСТ 17.2.3.02-76.
6.1.33.1. На кожному підприємстві повинен бути розроблений згідно з ГОСТ 17.0.0.04-90 екологічний паспорт, в якому вказується допустимий ступінь впливу на навколишнє середовище його технологічних, вентиляційних і аспіраційних викидів.
6.1.33.2. Характеристика відходів, що створюються на підприємстві і підлягають утилізації, повинна бути наведена в екологічному паспорті підприємства.
6.1.34. Транспортування матеріалів, що містять шкідливі речовини чи можуть утворювати пил, повинно проводитись в герметичній тарі. У випадку аварійної ситуації, пов'язаної з розгерметизацією тари, повинні бути передбачені заходи щодо збирання та упаковки матеріалів.
6.1.35. Інструменти та пристрої, що використовуються для обслуговування і ремонту технологічного обладнання, повинні відповідати характеру виконуваної роботи і бути справними. В приміщеннях, які у відповідності з ОНТП 24-86 належать до категорії А чи Б, повинні використовуватись інструменти з матеріалів, які не створюють іскор.
Інструменти і пристрої повинні знаходитись у відведених для цього місцях на робочих площадках або в спеціальних інструментальних шафах.
6.1.36. Відділення, де виготовляють чи використовують порошки і пудру, повинні бути обладнані телефонним виробничим зв'язком, в тому числі гучномовним.
6.2. Виробництво водорозпилених порошків
6.2.1. Всі операції в процесі приготування розплаву (завантаження шихтових і легуючих матеріалів, покриття розплаву флюсом, знімання шлаку, контроль температури, взяття проб розплаву на аналіз) повинні виконуватись згідно з технологічним регламентом і інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.1.1. Сировинні матеріали, які завантажують в плавильну піч, повинні мати сертифікати. Лом і відходи алюмінію і його сплавів повинні відповідати вимогам ГОСТ 1639-93. При цьому повинно бути забезпечено очищення їх від домішок, масел, емульсій при додержанні вимог ГОСТ 12.2.055-81, НПАОП 27.5-7.25-83 та НПАОП 28.0-1.23-63.
6.2.1.2. При використанні термічного способу очищення відходів від бруду і домішок повинно бути забезпечено додержання вимог ГОСТ 12.3.004-75, НПАОП 28.51-1.26-88, НПАОП 28.51-1.11-67. При очищенні та утилізації газів, які видаляються від термоустановок, повинні бути забезпечені вимоги ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 17.2.3.02-76.
6.2.1.3. Матеріали, які використовуються як флюси при приготуванні розплаву, повинні бути сухими і подрібненими. Готові флюси повинні зберігатися в герметичних ємкостях.
6.2.2. При використанні електропечей для приготування розплавів конструкція їх повинна відповідати ГОСТ 12.2.007.9-88, ГОСТ 12.2.007.10-87. Проектування, будівництво, обслуговування, експлуатація і профілактичні огляди плавильних печей, пристроїв для розливання розплаву, пристроїв для відведення, охолодження і очищення відхідних газів повинні проводитись згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.046.0-90, ГОСТ 12.3.004-75, ГОСТ 12.3.027-92, СНиП 3.05-06-85, ГОСТ 12.2.055-81, НПАОП 27.4-1.04-70, НПАОП 27.4-6.01-86, СН 357-77 і цих Правил.
6.2.3. Пульт управління електричним режимом плавильної печі повинен бути обладнаний необхідними для безпечної експлуатації печі і передбаченими проектом контрольно-вимірювальними приладами і пристроями автоматики. Дублюючі прилади при необхідності повинні бути встановлені на робочій площадці. Перемикання ступенів напруги, а також управління вимикачами пічних трансформаторів плавильних печей повинно бути дистанційним і проводитись з пульта управління.
Для аварійного відключення плавильної печі на робочій площадці повинна бути встановлена ручна кнопка аварійного вимикача.
6.2.4. На площадках обслуговування печі проектом повинна бути передбачена світлова сигналізація, яка попереджає, що піч знаходиться під напругою.
6.2.5. Всі роботи, що пов'язані з експлуатацією, оглядом і ремонтом плавильних електропечей, повинні проводитись у відповідності з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01, НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 27.0-4.02.-90, НПАОП 27.4-6.01-86.
6.2.6. Електропечі, що нахиляються, повинні мати автоматичне гальмування. Механізм нахилу печі повинен мати обмежувач нахилу як вперед, так і назад. Проводити нахил печі при несправних обмежувачах нахилу не дозволяється. Пристрій гальмування повинен забезпечити можливість раптової зупинки печі під час її нахилу в будь-якому положенні, а також зупинку печі при нахилі у випадку перерви в живленні електроенергією.
Механізм нахилу печі повинен бути захищеним від попадання бризок розплавленого металу і шлаку. Місце управління приводом нахилу печі повинне бути розташоване з боку зливання металу у металоприймач з метою забезпечення хорошої видимості при зливанні розплаву.
Розташування центру рівноваги електропечі повинно бути таким, щоб в разі виходу з ладу механізму нахилу піч поверталась у вертикальне положення.
6.2.7. На робочому місці оператора печі плавлення повинен бути забезпечений контроль ефективності захисту його від дії електричних та електромагнітних полів у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.002-84, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.1.038-82, від теплового випромінювання і високої температури нагрітих поверхонь, возгонів, метало-, газо- і тепловиділень, а також контроль засобів захисту від проливання розплаву металу в аварійних ситуаціях. Порядок проведення контролю повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.8. Для забезпечення подачі охолоджувальної води при відключенні або аварії системи водоохолодження пічного обладнання повинна бути передбачена аварійна ємкість з водою.
У разі припинення циркуляції води в системі охолодження або в окремих її вузлах, а також при появі течі води повинен бути одразу зупинений технологічний процес і прийняті заходи щодо відновлення циркуляції води і ліквідації течі. Порядок виконання робіт повинен бути передбачений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.9. При використанні газових віддзеркалювальних печей для приготування розплаву металу повинні виконуватись вимоги ДБН В.2.5-20-2001, ГОСТ 12.2.055-81, ГОСТ 12.2.046.0-90, НПАОП 60.3-1.15-71, НПАОП 0.00-1.20-98, НПАОП 27.4-1.04-70, НПАОП 27.4-7.04-85, НПАОП 27.4-7.02-74.
6.2.10. В технологічному регламенті повинні бути задані граничні значення тиску газу, що подається в піч, та розрідження (тяги) в печі. Проектом повинні бути передбачені прилади контролю за тиском газу і за розрідженням (тягою) в печі та пристрої, які забезпечують припинення подачі газу в піч при відхиленні параметрів, що контролюються, від заданих граничних значень. Порядок дій повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
Проектом повинні бути передбачені прилади контролю за наявністю факела основного пальника (пальників) та засоби, які забезпечують припинення подачі газу в піч при згасанні факела. Порядок дій повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.11. Розроблена в проекті схема газопостачання печі з позначками призначення арматури, яка використовується, повинна бути вивішена на робочому місці біля печі. Порядок дій повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.12. Порядок розпалювання печі повинен визначатися інструкцією, затвердженою керівником підприємства, в якій обов'язково має бути вказано, що газовий пальник печі може бути розпалений тільки після вентиляції топки. При цьому необхідно переконатись в наявності в топці тяги, яка відповідає передбаченій в технологічній інструкції чи в технологічному паспорті. Газовий факел для розпалення пальника печі повинен запалюватись за межами печі і лише при сталому полум'ї факела він може бути внесений в піч.
У разі, якщо полум'я відривається від пальника, необхідно припинити подачу газу, провентилювати топку та піч, перевірити тиск газу, усунути причину нестабільного горіння газу або звернутись до газорятувальної служби.
6.2.13. Для забезпечення гасіння в разі виникнення загоряння на трактах подачі газу проектом повинна бути передбачена система подачі інертного газу для відриву полум'я з подальшим заповненням газопроводу інертним газом. При цьому необхідно забезпечити припинення виходу газу в приміщення після його гасіння. Використання для відривання полум'я води або пари допускається лише при умові виключення можливості контакту води чи пари з розплавом. Порядок дій визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.14. Устаткування для зливання розплаву і його розпилення повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.046.0-90, ГОСТ 12.2.055-81, ГОСТ 12.3.027-92, НПАОП 0.00-1.13-71. Операції щодо розпилення розплаву повинні виконуватись при дотриманні вимог НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 27.0-1.01-87, НПАОП 27.4-1.04-76. Металоприймач перед заповненням його розплавом повинен бути розігрітим до температури, вказаної в інструкції, затвердженій керівником підприємства. Жолоби, підготовлені для приймання рідкого розплаву, повинні бути сухими і прогрітими.
6.2.15. Для кожної печі повинна бути передбачена аварійна термостійка футерована ємкість (ківш) об'ємом, що перевищує об'єм тигля (металоприймача) печі, для приймання розплавленого металу у випадку аварії печі. Ємкість повинна бути виготовлена з нейтрального по відношенню до розплаву матеріалу, очищеною, висушеною, гідро- і термоізольованою.
В установках з піччю, що вміщує більше однієї тонни розплаву металу, на випадок пошкодження воронки, зливного патрубка металоприймача або форсунки установки розпилення розплаву необхідно передбачити пристрої для аварійного перекриття потоку розплаву металу, що витікає з металоприймача.
6.2.16. Під час роботи форсунки проводити будь-які роботи щодо очищення чи ремонту пристроїв розпилення забороняється.
6.2.17. Всі з'єднання в системі подачі енергоносія до пристроїв для розпилення розплаву повинні систематично перевірятися на герметичність. Проведення будь-яких робіт в системі подачі енергоносія при роботі компресора (насоса) або при наявності тиску в посудинах і трубопроводах не дозволяється.
6.2.18. Камера розпилення розплаву повинна бути обладнана пристроями, що запобігають інтенсивному утворенню пари в процесі розпилення, унеможливлюють накопичення її і газу у внутрішній порожнині камери і запобігають надходженню їх в приміщення.
6.2.19. Трубопроводи для транспортування пульпи, пісків, фугату та осаду повинні бути обладнані пристроями для безперервного видалення водню, який може створюватися при реакції порошку з водою, і бути прокладені таким чином, щоб виключалась можливість утворення зони накопичення водню.
6.2.20. На всіх дільницях, де виконуються операції з мокрими порошками (перекачування пульпи, згущення пульпи, зневодження порошку), трубопроводи повинні бути обладнані лючками для ревізії наявності в них відкладень і прокладатися таким чином, щоб була забезпечена можливість їх демонтажу для очищення. Лючки повинні бути передбачені проектом. Порядок ревізії трубопроводів повинен визначатись інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.21. Для видалення відкладень порошку, які утворюються в трубопроводах та на внутрішніх поверхнях обладнання, на дільницях обробки пульпи і вологого порошку, повинна бути передбачена система промивання з пристроями для подачі води. Графік промивання, порядок його виконання повинен бути передбачений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.22. Для висушування порошку слід використовувати вакуумні сушильні установки або сушилки з захисним газовим середовищем. Сушильні установки повинні бути обладнані пристроями для видалення і очищення парогазової суміші від пилу, що створюється, а також розривними запобіжними мембранами у відповідності до РТМ 6-28-009-90. Вакуумні сушилки повинні відповідати вимогам ОСТ 26.01.130-81.
В зону вивантаження сухого порошку і в пиловловлювач повинна бути передбачена подача інертного газу.
6.2.23. Процеси класифікації, дозування і розфасування вибухопожежонебезпечних сухих порошків повинні виконуватись в захисному газовому середовищі. Склад захисного газу повинен бути передбачений в проекті виробництва на основі даних про вибухонебезпечність порошків та пилу, що утворюється.
6.2.23.1. Для створення захисного газового середовища як інертного газу може бути використаний азот.
6.2.23.2. Для забезпечення в порожнинах устаткування газового середовища з заданим вмістом кисню в проекті повинна бути передбачена система газообміну з наскрізною проточною, автономною для окремого апарата, або замкненою з рециркуляцією газу схемою руху захисного газу. Система газообміну повинна бути розрахована при проектуванні на роботу в режимах продування, робочому і форсованому.
6.2.23.3. Захисний газ, що використовується в системі газообміну, повинен бути сухим. Контроль за вмістом в ньому вологи повинен проводитись у відповідності з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.23.4. Устаткування і системи захисного газу повинні бути обладнані пристроями, що забезпечують підтримання заданого складу захисного газового середовища. Контроль складу захисного газу повинен виконуватись згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.24. Для запобігання виділенню пилу при вивантаженні сухого порошку повинні бути передбачені пристрої для локалізації виділень і аспірації їх з наступним очищенням газу, який аспірується, в пиловловлювачі у вибухобезпечному виконанні.
6.3. Виробництво газорозпилених порошків
6.3.1. Приготування розплаву металу в електропечах повинно виконуватись з дотриманням вимог, викладених в пунктах 6.2.1-6.2.8 даних Правил.
6.3.2. Приготування розплаву металу в газових печах повинно виконуватись з дотриманням вимог, викладених в пунктах 6.2.1, 6.2.9-6.2.13 даних Правил.
6.3.3. Зливання розплаву і його розпилення повинні виконуватись з дотриманням вимог, викладених в пунктах 6.2.14-6.2.17 даних Правил.
6.3.4. Як енергоносій для розпилення розплаву повинен бути використаний захисний газ з вмістом кисню від 2 до 10% в залежності від хімічного складу металу, що розпиляється, і гранулометричного складу порошку, що виготовляється, його характеристик вибухонебезпечності.
6.3.4.1. Вміст кисню в захисному газі задається в технологічній частині проекту на основі даних про вибухонебезпечність порошку. Такий же склад газу повинен бути забезпечений в камері осадження порошку і в пилоуловлюючих апаратах (далі - система пилоуловлення). Температура газу всередині пиловловлювача не повинна перевищувати 250 град. С. Порядок контролю за станом захисного газового середовища і порядок дій при відхиленні його складу чи температури від заданого визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.3.4.2. Для створення захисного газового середовища як інертний газ може бути використаний азот. Захисний газ повинен бути сухим. Контроль за вмістом вологи в захисному газі повинен виконуватись згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.3.4.3. Застосування як енергоносія стисненого повітря дозволяється при виготовленні порошків, які не вибухають в повітряному середовищі, і при умові забезпечення охолодження порошку у пилоуловлювачі до температури, що не перевищує 180 град. С.
6.3.5. Система осадження порошку і пилоуловлюючі апарати повинні бути оснащені запобіжними пристроями у відповідності з РТМ 6.28-009-90.
6.3.6. Установка виготовлення порошків повинна бути обладнана приладами контролю вмісту кисню в захисному газі і температури на вході в систему осадження порошку і світловою та звуковою сигналізацією про відхилення концентрації кисню в захисному газі чи його температури від заданих значень. Порядок дій повинен бути передбачений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
Усі контролюючі прилади повинні бути встановлені таким чином, щоб їх показання було видно з робочого місця, а інформація передавалась до диспетчерського пункту.
6.3.7. Прилади контролю температури газопилової суміші на вході в систему осадження порошку і пилоуловлення, що не повинна перевищувати 250 град. С, а в разі розпилення розплаву повітрям - 180 град. С, повинні бути зблоковані з пристроями, які при досягненні допустимого значення температури забезпечують подачу в систему пилоуловлення азоту у форсованому режимі. Порядок дій персоналу повинен бути передбачений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.3.8. Камера для розпилювання і система пилоуловлення перед запуском в роботу повинні бути продуті захисним газом для забезпечення в порожнинах газового середовища з заданим вмістом кисню відповідно до пункту 6.3.4 цих Правил. Перед заповненням установки захисним газом необхідно провести перевірку її на герметичність. Порядок перевірки на герметичність, подальшого заповнення установки захисним газом і контроль вмісту в ньому кисню визначаються інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.3.9. Апарати системи пилоуловлення розпиленого порошку повинні мати охолоджуваний водою кожух. В разі порушення подачі води на охолодження процес розпилення розплаву повинен бути зупинений. Порядок дій персоналу визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.3.10. Перевірка стану швів і стінок апаратів системи пилоуловлення повинна виконуватись у відповідності з технічним паспортом, але не рідше ніж один раз на рік. Порядок перевірки визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства. Результати перевірки повинні оформлятися актом встановленого зразка.
6.3.11. На ділянках, що з'єднують камеру осадження порошку з наступними пилоуловлюючими апаратами (циклонами, мультициклонами, фільтрами), повинні бути передбачені пристрої для локального відключення окремого апарата від інших елементів системи пилоуловлення при розкритті їх, ремонті, очищенні.
6.3.12. Розкриття пилоуловлюючого обладнання, очищення та ремонтні роботи на ньому повинні проводитись у відповідності з інструкцією, затвердженою керівником підприємства, за нарядом-допуском і з урахуванням вибухопожежонебезпечності порошків і пилу. Всі роботи повинні виконуватися іскробезпечними інструментами.
6.3.13. Вивантаження порошку з пилоосаджувача повинно проводитися при забезпеченні подачі азоту в пилоуловлюючі апарати. При використанні пневмотранспорту для видалення порошку з системи пилоуловлення повинні бути виконані вимоги безпеки згідно з НПАОП 0.00-1.13-71. Система транспортування порошку перед введенням її в експлуатацію повинна бути перевірена на щільність і герметичність. Порядок перевірки, а також строки повторної перевірки визначаються інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.3.14. При розпиленні розплаву в воду повинні виконуватись вимоги, викладені в пунктах 6.2.18-6.2.21 цих Правил.
6.3.15. Класифікація, дозування, фасування порошків повинні проводитись в захисному газовому середовищі відповідно до вимог, викладених у пункті 6.2.23 цих Правил.
6.4. Виробництво пудри і пасти
6.4.1. Виробництво алюмінієвої пудри передбачає операції виготовлення порошків з класифікацією їх і видаленням грубих фракцій, подрібнення мілких фракцій і подальше полірування пудри при введенні жирових домішок. Як вихідні сировинні матеріали, крім порошків, можуть бути використані стружка, фольга.
Виготовлення порошків повинно виконуватись з дотриманням вимог, викладених в підрозділах 6.1-6.3 цих Правил.
6.4.1.1. При використанні фольги, стружки чи інших відходів необхідно забезпечити очищення їх від домішок, масел, емульсій з дотриманням вимог ГОСТ 12.2.055-81, ГОСТ 12.3.004-75, НПАОП 28.51-1.26-88, НПАОП 27.5-7.25-83, НПАОП 28.51-1.11-67, у разі зволоження сировини необхідно забезпечити її висушування.
6.4.1.2. Обладнання, що використовується, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.2.118-84, НПАОП 24.0-7.15-83.
6.4.2. Виготовлення жирових домішок на основі стеарину для полірування пудри повинно проводитись в окремому приміщенні з додержанням вимог НПАОП 15.4-1.06-97.
6.4.3. Обладнання для розплавлення і пульверизації жирів повинно мати пристрої для автоматичного регулювання температури і автоматичного відключення обігрівання при досягненні заданої температури. Умови розігрівання жирів (стеарину) повинні бути визначені в інструкції, затвердженій керівником підприємства.
6.4.4. Установка для розплавлення та пульверизації жирів повинна бути обладнана відсосами для видалення шкідливих речовин, що утворюються, і пристроями для очищення повітря, яке видаляється, перед викидом його в атмосферу.
6.4.5. Камера для осадження пульверизаційних жирів повинна мати герметичні двері і бути обладнана пристроями, що унеможливлюють відкривання їх в процесі пульверизації жирів або безпосередньо після її закінчення. Камера для осаджування пульверизаційних жирів повинна бути обладнана пристроями для видалення шкідливих речовин, які утворюються, що повинно бути передбачено проектом.
6.4.6. Подрібнювально-полірувальне обладнання для виготовлення пудри повинно розміщуватись в окремому приміщенні, що задовольняє вимоги до вибухонебезпечних приміщень.
В одному приміщенні дозволяється встановлювати не більш як дві установки.
6.4.7. Обладнання установок для подрібнення вихідної сировини та полірування пудри повинно бути герметичним і відповідати вимогам до обладнання для виготовлення порошків в захисних газових середовищах. Установки повинні бути оснащені приладами для контролю складу газу в порожнинах, його тиску і температури.
6.4.8. Подрібнення і полірування повинно проводитись в захисному газовому середовищі з вмістом кисню в межах від 2 до 8%. Для створення захисного газового середовища як інертний газ може бути використаний азот.
6.4.9. Газоаналізатори вмісту кисню в установках подрібнення і полірування пудри повинні бути автоматичними. Точки контролю визначаються в технологічній частині проекту в залежності від схеми виробничого процесу і розміщення обладнання. Порядок контролю визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.4.10. Установки повинні бути обладнані пристроями, що здатні забезпечити автоматичну зупинку млинів та полірувальних барабанів з одночасним припиненням подачі матеріалів в разі зниження вмісту кисню нижче 2% або підвищення вище 8%, а також пристроями, що забезпечують при цьому одночасне включення світлової і звукової сигналізації. Поряд дій персоналу визначається інструкцією, затвердженою керівником виробництва.
6.4.11. Перед початком роботи на установках подрібнення і полірування пудри необхідно перевірити їх герметичність і продути їх інертним газом до досягнення в порожнинах установок вмісту кисню від 2 до 8%. Порядок продування установок, контролю за складом газового середовища в порожнинах, пуску їх в роботу і зупинки визначається інструкціями, затвердженими керівником підприємства.
6.4.12. Час перебування обслуговуючого персоналу в приміщенні, де розміщені подрібнювально-полірувальні установки, повинен бути мінімальним. Під час запуску установки в роботу забороняється перебувати в приміщенні.
6.4.13. Завантаження подрібнювальних куль в млин повинно проводитись засобом, що виключає їх співударяння. Порядок завантаження визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.4.14. Всі роботи на установках подрібнення і полірування пудри повинні проводитись за нарядом-допуском і з додержанням вимог НПАОП 27.0-4.02-90, НПАОП 24.0-7.15-83, НПАОП 27.4-6.01-86.
6.4.15. Все обладнання і трубопроводи перед початком ремонтних робіт повинні бути ретельно очищені від продукції та відкладень пилу.
6.4.16. При виготовленні паст на основі пудри з використанням рідких вуглеводів і водних розчинів інгибіторів необхідно виконувати вимоги ОСТ 114.50.ГО-091-241-87, НПАОП 15.4-1.06-97, ОСТ 11091-430.18-84, НПАОП 24.0-7.18-85.
6.5. Виробництво виробів з порошків
6.5.1. Вихідні матеріали, що використовуються для виготовлення виробів, повинні відповідати діючим стандартам чи технічним умовам і постачатись в тарі, яка відповідає вимогам ГОСТ 12.3.010-82, ГОСТ 19822-88. Забороняється використовувати вологі матеріали. Якщо вміст вологи в вихідних матеріалах перевищує передбачені в технічних умовах значення, необхідно забезпечити їх висушування.
6.5.2. Обладнання для окремих виробничих процесів:
- розтарювання сировинних матеріалів;
- подрібнення та приготування сумішей;
- приготування лігатур;
- пресування;
- спікання, високотемпературна обробка виробів;
- підготовки та приготування захисних газових середовищ повинно бути розміщено, як правило, в окремих приміщеннях.
Дозволяється розміщувати установки для отримання екзо- чи ендогазу, які використовуються як захисні гази, в приміщенні, де розміщені печі спікання та високотемпературної обробки виробів.
При автоматичних лініях дозволяється розміщувати в одному приміщенні все обладнання за умови визначення категорії виробництва за вибуховою, вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також класу зон приміщення за найбільш небезпечним процесом.
6.5.3. В полостях обладнання, де утворюються дисперсні системи (зависі) з частинками вибухонебезпечних порошків алюмінію чи сплавів на його основі як тверда фаза (вібросита, змішувачі, бункери, контейнери, пилоочисні апарати), повинно бути забезпечено захисне газове середовище з контрольованим вмістом кисню. Концентрація кисню в захисному газі задається в технологічній частині проекту в залежності від вибухонебезпеки матеріалів, сумішей, що використовуються, та пилу, що утворюється.
6.5.3.1. Для створення захисного газового середовища як інертний газ може бути використаний осушений азот.
6.5.3.2. Система газообміну в порожнинах обладнання повинна бути розрахована на роботу в режимах продування, робочому і форсованому (аварійному). Порядок дій персоналу визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.5.4. В захисному газі повинен бути забезпечений контроль вмісту кисню. Точки контролю повинні бути визначені в технологічній частині проекту. Газоаналізатори повинні бути зблоковані з світловою і звуковою сигналізацією, які спрацьовують в разі відхилення складу захисного газу від заданих значень. Порядок дій персоналу визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.5.5. Обладнання, де використовується захисне газове середовище, повинно бути оснащене пристроями, які забезпечують його зупинку при відхиленні складу захисного газу від заданих значень. Порядок дій персоналу повинен визначатися інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.5.6. Технічні рішення вузлів завантаження ємкостей матеріалом щодо їх герметичності повинні, як правило, виключати необхідність в застосуванні аспіраційних відсмоктувачів.
За відсутності можливості забезпечити герметичність в навантажувально-розвантажувальних вузлах слід застосовувати засоби, які сприяють максимальному зменшенню ежекційного тиску та забезпечують перетікання запиленого газу з заповнюваної ємності до спорожнюваної.
6.5.7. При операціях підготовки шихти в разі неможливості забезпечити герметичність устаткування місця виділення пилу повинні бути обладнані аспіраційними укриттями для видалення пилу, що утворюється. При цьому для вибухонебезпечних матеріалів кількість повітря, яке відсмоктується від укриття, слід визначати, виходячи з умови забезпечення зниження в ньому концентрації часток утвореного пилу до значень, що не перевищують 0,5 величини їх нижньої концентраційної границі вибуховості.
6.5.8. Всі роботи з приготування, класифікації та змішування шихти, пресування виробів повинні виконуватись згідно вимог СП 2528-82, НПАОП 24.0-7.18-85, ОСТ 11.12-0017-87, СП 1042-73 при справній системі аспірації і наявності в порожнинах обладнання безпечного газового середовища заданого складу. Для запобігання пуску і роботи обладнання в разі аспіраційної системи, що не працює, чи відхилення складу газового середовища від заданого повинні бути передбачені відповідні блокувальні системи.
6.5.9. Змішувальне обладнання повинно бути герметичним, відповідати вимогам НПАОП 24.0-7.18-85, мати засоби захисту від статичної електрики згідно з НПАОП 0.00-1.29-97. При використанні рідких легкозаймистих компонентів необхідно забезпечити відведення пари та газів, що утворюються. Змішувачі повинні бути оснащені запобіжними саморуйнівними мембранами для розвантаження тиску вибуху. Для локалізації пиловиділень місця завантаження матеріалів та вивантаження суміші повинні бути обладнані аспіраційними пристроями. Включення змішувального обладнання в роботу має виконуватися лише після перевірки справності механічної та електричної частин, заземлення, аспіраційних пристроїв та огороджень частин, що рухаються.
В змішувальному обладнанні повинні бути передбачені пристрої, що виключають можливість запуску в роботу змішувача при негерметично зачинених завантажувальному чи розвантажувальному люках. Відчиняти люки дозволяється лише при зупиненому змішувачі.
6.5.10. Роботи на пресувальному обладнанні повинні виконуватись відповідно до вимог НПАОП 28.4-1.07-85, ОСТ 11.12.0017-87, ГОСТ 12.3.020-80, ГОСТ 12.2.117-88.
6.5.11. Пресове обладнання повинно бути заземлене згідно з ГОСТ 12.1.030-81, НПАОП 40.1-1.32-01. Рухомі частини пресів, пресблоків, оснащення, електромагніти, електродвигуни повинні мати відповідні захисні засоби (запобіжні щитки, екрани, кришки, сітчасте огородження), що виключають можливість травмування ними. Всі преси повинні бути обладнані пристроями для аварійного відключення. Перед початком роботи на пресі необхідно впевнитись в наявності заземлення, справності захисних пристроїв і гальм, що повинно бути передбачено інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.5.12. Порядок виконання робіт на пресі (встановлення і знімання пресблоків, налагоджування, пресування, калібрування, ремонтні роботи) повинен визначатись відповідними інструкціями, затвердженими керівником підприємства. Не дозволяється виконувати роботу на пресовому обладнанні при наявності просипів матеріалу до усунення їх причин та прибирання матеріалу, що просипався.
6.5.13. Роботи з регулювання і кріплення змінної оснастки, ремонту пресів і пресблоків повинні проводитись тільки після повної зупинки пресів, відключення їх від електромережі і пневмомережі. На гідравлічних пресах необхідно забезпечити попередньо встановлення упорів під верхню траверсу, плиту матриці. Порядок роботи визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.5.14. При роботі на пресі необхідно забезпечити регулярну перевірку центрування верхнього і нижнього пуансонів, голок, кріплення пресблоків, вузлів касети, подавання мастила. На пресах типу КО при перевірці стану кріплення голок, підтягування гайок кріплення до центрального стрижня необхідно попередньо перекрити кран управління і відключити подачу повітря на центральний стрижень. Порядок виконання робіт визначається відповідними інструкціями, затвердженими керівником підприємства.
6.5.15. Знімання пресованих виробів повинно виконуватись спеціальними пристосуваннями та інструментами. При навантаженні виробів у піддони, короби, контейнери, які повинні відповідати вимогам ГОСТ 19822-88, ГОСТ 12.3.010-82, не дозволяється перевищувати рівень, при якому в процесі транспортування тари можливе падіння виробів. Перевірка обладнання та пристроїв повинні виконуватись перед їх використанням згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.5.16. Завантажувальні отвори печей спікання повинні бути забезпечені екранами, що захищають від впливу тепла під час відкривання затвора печі та протягом роботи до його закриття. При подачі піддонів з виробами в піч спікання перебувати проти завантажувального отвору печі не дозволяється.
6.5.17. Електричні печі спікання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.9-88, НПАОП 40.1-1.32-01, РТМ 00Н 689.02-75, НПАОП 40.1-1.07-01, газові печі - вимогам ДБН В.2.5-20-2001, НПАОП 0.00-1.20-98, НПАОП 60.3-1.15-71.
6.5.18. Спікання виробів повинно проводитись у вакуумі або захисній атмосфері газу, що вміщує водень (ендогаз, екзогаз).
6.5.19. Робота на печі спікання, початок подачі природного або захисного газу в піч і припинення його повинно проводитись за нарядом-допуском у відповідності з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.5.20. Перед розпалюванням газової печі необхідно перевірити:
- загальну готовність печі;
- справність запірних пристроїв на газопроводі і свічок для продування;
- справність і роботу шиберів, наявність тяги в печі.
Розпалювання печі слід проводити згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства. При запалюванні пальника необхідно використовувати окуляри та захисний щиток. Не дозволяється при цьому заглядати в лючок.
6.5.21. Печі спікання повинні бути обладнані пристроями для відведення і спалювання технологічного газу, що виходить з печі, і пристроями для відведення продуктів згоряння, а також пристроями для подавання в піч інертного газу під час запуску чи при зупинках печі, аваріях або ремонті та видалення його після виходу з печі. Порядок дій повинен бути передбачений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.5.22. Газові печі спікання повинні бути обладнані:
- системою контролю за наявністю факела основних пальників і пристроями для припинення подачі газу в разі згасання факела;
- системою відключення подачі технологічного газу при падінні тиску в газопроводі нижче передбаченого в проекті граничного рівня;
- системою контролю за факелом допалення газу, яка повинна виключати можливість відривання і згасання факела.
Контроль за наявністю горіння газу на свічці повинен бути автоматичним, зблокованим з системою подачі газу і аварійною вентиляцією.
Пристрої систем безпеки і контролю печей повинні бути передбачені проектом. виробництва Порядок їх експлуатації повинен бути визначений відповідними інструкціями, затвердженими керівником підприємства.
6.5.23. Роботи на газових печах повинні бути призупинені:
- при зменшенні тиску газу (що спалюється, як паливо чи захисного) до граничних значень, заданих в інструкції з експлуатації печі;
- при виявленні витоку газу;
- при несправності механізмів подавання, переміщення або розвантаження піддонів;
- при відсутності захисного газу;
- при наявності несправності в системі вентиляції.
Перевірка витоку газу повинна проводитися згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.5.24. При роботі печей спікання отвори їх, які постійно чи періодично відкриваються, повинні бути обладнані пристроями для створення вогняної завіси, для перешкоджання попаданню всередину печі повітря і забезпечення спалення газу, який виходить з печі.
6.5.25. При падінні тиску захисного газу проектом повинна бути передбачена автоматична подача в піч інертного газу. Повинна бути також передбачена можливість подачі інертного газу через засувку ручного пуску. Порядок дій визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.5.26. В разі відхилення від норми параметрів роботи печі спікання, яке може призвести до аварійної ситуації, проектом повинно бути передбачено включення світлової та звукової сигналізації з подаванням сигналу диспетчеру. Порядок дій персоналу при цьому визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.5.27. До початку роботи на печах необхідно перевірити технічний стан печі, справність механізмів переміщення піддонів, справність затворів, стан апаратури і газопроводів, наявність і справність огороджень і пристосувань, справність загальнообмінної вентиляції і аспірації, електрообладнання і заземлення, наявність газового середовища заданого складу. Порядок дій визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.5.28. Холодильник для охолодження спечених виробів повинен бути герметичним. Необхідно забезпечити згідно з проектом підтримання в ньому захисного газового середовища з заданим складом і тиском газу, спалення газу на виході з холодильника, контроль температури виробів. Температура повинна бути задана в інструкції, затвердженій керівником підприємства.
6.5.29. Для унеможливлення підсмоктування повітря в холодильник піч, з боку її розвантаження, повинна бути обладнана шлюзовою камерою. Холодильник повинен бути обладнаний також пристроями для контролю подачі води в систему його охолодження.
6.5.30. Розкриття холодильника повинно проводитись тільки після припинення подачі захисного газу, що містить водень, і продування холодильника інертним газом. Закінчення продування повинно визначатись шляхом аналізу газу в холодильнику у відповідності до інструкції, затвердженої керівником підприємства.
6.5.31. В печах спікання і холодильниках повинна бути забезпечена максимальна механізація і автоматизація операцій відкривання і закривання засувок, шиберів, дверцят печі, завантаження і розвантаження пристроїв (тари) з виробами і передачі їх для подальших операцій. Управління засувками, шиберами, дверима печей, а також механізмами переміщення тари з виробами повинно бути дистанційним.
6.5.32. До печей спікання і холодильників повинен бути забезпечений доступ з усіх боків для огляду стін і склепіння, а також можливість нагляду за станом садки печі. Порядок і терміни проведення контролю стану стін, склепіння і садки печі повинні бути зазначені в інструкції, затвердженій керівником підприємства.
6.5.33. Печі спікання і холодильники повинні бути обладнані у відповідності до вимог РТМ 6.28-009-90 запобіжними пристроями для розвантаження тиску в разі виникнення вибуху.
6.6. Приготування контрольованих газових середовищ
6.6.1. Електрична частина установок для приготування і використання контрольованих газових середовищ, що містять водень, повинна відповідати вимогам РТМ 00Н 689-02-75, НПАОП 40.1-1.32-01, ГОСТ 12.2.007.9-88, НПАОП 40.1.-1.07-01, газова частина - вимогам ДБН В.2.5-20-2001, НПАОП 0.00-1.20-98, НПАОП 60.3-1.15-71.