Про затвердження Правил безпеки для виробництв з виготовлення та використання алюмінієвої пудри, газо- і водорозпилених порошків алюмінію та його сплавів

Відповідно до Закону України "Про охорону праці", Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 N 1640,

1. Затвердити Правила безпеки для виробництв з виготовлення та використання алюмінієвої пудри, газо- і водорозпилених порошків алюмінію та його сплавів (далі - Правила), що додаються.

2. З набранням чинності наказом уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила безопасности при производстве порошков и пудр из алюминия, магния и сплавов на их основе", затверджені Держгіртехнаглядом СРСР, Мінкольорметом СРСР 11.09.79 (НПАОП 27.4-1.07-79), стосовно виробництва пудри і порошків алюмінію та його сплавів (Главы 1-4, 5.1-5.4, 5.8, 6- 9) .

3. Начальникові Управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Управлінню нормативно-правового та юридичного забезпечення (Прохоров В.В.) після державної реєстрації Правил внести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити їх на веб-сайті Держгірпромнагляду.

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.

1.1. Ці Правила поширюються на юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю на діючих підприємствах, що проектують, будують чи реконструюють підприємства, цехи, відділення, дільниці з виробництва, використання алюмінієвої пудри, газо- і водорозпилених порошків алюмінію та його сплавів і виготовлення виробів з них методами порошкової металургії незалежно від відомчого підпорядкування підприємства, а також при проектуванні і виготовленні обладнання для них.

1.2. Правила передбачають вимоги до території підприємств, виробничих приміщень, технологічних процесів, виробничого обладнання, вимоги щодо сировинних матеріалів і готової продукції, застосування колективних та індивідуальних засобів захисту працівників, вимоги щодо забезпечення пожежо- і вибухобезпеки, захисту від статичної електрики, влаштування аспірації, опалення, водопостачання, каналізації, освітлення, виконання яких є необхідним і обов'язковим для забезпечення безпечних умов праці, захисту виробничого та навколишнього середовища в процесі виробництва та використання алюмінієвої пудри, порошків алюмінію і його сплавів методами розпилення розплавів металу, а також при виготовленні виробів з цих порошків методами порошкової металургії.

1.3. Вимоги Правил є обов'язковими для всіх посадових осіб і працівників, які виконують роботи щодо проектування, будівництва і реконструкції цехів, дільниць, відділень з виробництва та використання алюмінієвої пудри і порошків алюмінію і його сплавів, а також для всіх працівників, що виконують роботи з експлуатації, монтажу, налагодження та ремонту обладнання цих підприємств.

НПАОП - Нормативно-правовий акт з охорони праці;

НАПБ - Нормативний акт з пожежної безпеки;

СНиП - Строительные нормы и правила (Будівельні норми і правила СРСР);

ОНТП - Общесоюзные нормы технологического проектировання (Загальносоюзні норми технологічного проектування);

ВНТП - Ведомственные нормы технологического проектирования (Відомчі норми технологічного проектування);

ДБН - Державні будівельні норми України;

ГОСТ - Міждержавний стандарт (Государственный стандарт СССР);

ДСТУ - Державний стандарт України;

СН - Строительные нормы, утвержденные Госстроем СССР (Будівельні норми, затверджені Держбудом СРСР);

СН - Санитарные нормы, утвержденные МОЗ СССР (Санітарні норми, затверджені МОЗ СРСР);

СП - Санітарні правила;

ДСП - Державні санітарні правила України;

ДСН - Державні санітарні норми України;

ССБТ - Система стандартов безопасности труда (СССР);

ССБП - Система стандартів безпеки праці України;

ГДК - Граничнодопустима концентрація шкідливих речовин;

НКГВ - Нижня концентраційна границя вибуховості;

Держгірпромнагляд - Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

3.1. Проектування, будівництво та реконструкція підприємств, цехів, відділень, дільниць з виробництва та використання алюмінієвої пудри, порошків алюмінію і його сплавів методами розпилення розплавів металу газом чи водою високого тиску, а також виробництв з виготовлення виробів з цих порошків методами порошкової металургії і експлуатація цих виробництв повинні проводитись у відповідності до Законів України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку", "Про об'єкти підвищеної небезпеки", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Кодексу законів про працю України, вимог цих Правил, згідно з вимогами чинних державних будівельних норм, норм технологічного проектування, міждержавних та державних стандартів, санітарних норм та правил, вимог пожежної безпеки, перелік яких наведений у додатку.

3.2. Зміни в технологічних схемах і конструкції обладнання повинні узгоджуватись з проектною організацією - автором проекту і розробниками технології чи із заводом, який виготовляє обладнання, а також з територіальним органом Держгірпромнагляду. Проектні організації повинні здійснювати авторський нагляд за впровадженням проектних рішень з питань охорони праці при будівництві чи реконструкції виробництва.

3.3. Прийняття в експлуатацію об'єктів, які заново побудовані чи реконструйовані, незалежно від підпорядкування підприємства повинно проводитися згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 N 1243 (НПАОП 45.2-2.01-04), та постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 409 "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж" (НПАОП 45.2-7.01-97).

3.4. На кожному підприємстві на підставі проекту виробництва повинен бути складений і затверджений керівником підприємства перелік небезпечних місць. Небезпечні місця повинні бути означені за допомогою написів і попереджувальних знаків.

У діючих цехах, відділеннях, дільницях повинні бути паспорти (сертифікати) на технологічне обладнання, а на підприємстві - сертифікат (свідоцтво) державної реєстрації хімічних речовин, що використовуються або виробляються на виробництві.

3.5. На діючих підприємствах згідно з Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованим в Мін'юсті України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04), та Типовим положенням про кабінет охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 18.07.97 N 191, зареєстрованим в Мін'юсті України 08.10.97 за N 458/2262 (НПАОП 0.00-4.29-97), повинні бути створені служби охорони праці та обладнані кабінети охорони праці.

3.6. На всіх діючих підприємствах і тих, що вводяться в дію, згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 N 9, зареєстрованим в Мін'юсті України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98), і Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.93 N 132, зареєстрованим в Мін'юсті України 07.02.94 N 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93), повинні бути розроблені і затверджені керівником підприємства відповідні інструкції:

а) з охорони праці для робітників кожної професії та за видами робіт;

б) технологічні з обслуговування устаткування;

в) робочі щодо ведення технологічних процесів, очищення та ремонту устатковання.

Вищезазначеними інструкціями у відповідності до установленого порядку повинні бути забезпечені всі працівники. Крім того, комплект інструкцій повинен розміщуватись на робочих або в спеціально відведених місцях. Комплектом таких інструкцій повинні бути також забезпечені посадові особи, які проводять інструктажі та навчання з питань охорони праці.

3.7. При змінах в технологічних процесах, схемах комунікацій або умовах праці, а також при застосуванні нових матеріалів чи обладнання у технологічних інструкціях та інструкціях з охорони праці повинні бути внесені необхідні зміни та доповнення в установленому порядку.

3.8. Науково-дослідні та експериментальні роботи на діючих підприємствах повинні проводитися за спеціально розробленими відповідальним за безпеку цих робіт працівником та затвердженими керівником підприємства тимчасовими інструкціями, що передбачають порядок організації та безпечне виконання таких робіт.

3.9. На кожному підприємстві у відповідності до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.99 за N 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33-99), повинні бути розроблені плани локалізації аварійних ситуацій і ліквідації аварій. Плани локалізації аварійних ситуацій і ліквідації аварій повинні щорічно до початку календарного року переглядатись і затверджуватись керівником підприємства в установленому порядку.

При змінах в технологічних процесах або умовах праці, що обумовлюють зміни можливої аварійної ситуації, в план локалізації аварійних ситуацій і аварій повинні бути внесені необхідні зміни та доповнення в установленому порядку до того часу, як ці зміни будуть впроваджені.

Плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій повинні бути вивішені на технологічних дільницях, вивчені виробничим персоналом, який буде брати участь у ліквідації аварії, та особовим складом аварійно-рятувальних підрозділів.

3.10. З урахуванням специфіки виробництва та вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Мін'юсті України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05), повинні бути розроблені і затверджені наказами керівника підприємства положення підприємства про навчання з питань охорони праці, сформовані плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими повинні бути ознайомлені працівники.

3.11. На кожному підприємстві повинен бути складений і затверджений керівником підприємства перелік робіт підвищеної небезпеки, для виконання яких необхідно одержати дозвіл Держгірпромнагляду згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 "Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами".

3.12. Посадові особи і працівники, в службові обов'язки яких входить безпосереднє виконання робіт підвищеної небезпеки та робіт, що потребують професійного добору згідно з Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), та Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженим наказом МОЗ України та Держнаглядохоронпраці від 23.09.94 N 263/121, зареєстрованим в Мін'юсті України 25.01.95 за N 18/554 (НПАОП 0.03-8.06-94), при прийнятті на роботу повинні проходити на підприємстві попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці стосовно конкретних виробничих умов, а надалі - періодичні перевірки знань не рідше одного разу на рік.

3.13. Роботи підвищеної небезпеки повинні виконуватись за нарядом-допуском. Перелік осіб, які мають право на видачу нарядів-допусків, повинен визначатись і затверджуватись керівником підприємства.

3.14. Працівники та посадові особи повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами захисту згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.96 N 170, зареєстрованим в Мін'юсті України 18.11.96 за N 667/1692 (НПАОП 0.00-4.26-96), та Типовими нормами безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям наскрізних професій і посад усіх галузей народного господарства та окремих виробництв, затвердженими постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 12.02.81 N 47/П-2 (НПАОП 0.00-3.03-81). Порядок користування та перевірки спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту повинен бути викладений у відповідних інструкціях з охорони праці з урахуванням конкретних умов, де вони застосовуються. Для очищення спецодягу від пилу повинні бути передбачені приміщення і механізми, при влаштуванні яких повинні бути враховані вибухопожежонебезпечні властивості пудри та пилу алюмінію та його сплавів.

3.15. Всі працівники даних виробництв, зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, повинні бути забезпечені лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до НПАОП 0.00-2.03-77, НПАОП 0.00-1.55-77, молоком або рівноцінними продуктами згідно з НПАОП 0.00-4.36-87, а також газованою водою.

3.16. На підприємствах (цехах, дільницях) повинні бути обладнані санітарно-побутові приміщення, а також пункти громадського харчування у відповідності до СНиП 2.09.02-85.

3.17. Режим праці і відпочинку на підприємствах незалежно від форми власності повинен встановлюватись у відповідності до Кодексу законів про працю України.

3.18. В разі аварії чи нещасного випадку на виробництві їх розслідування повинно проводитись відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (НПАОП 0.00-6.02-04).

4.1. Споруджувані нові виробництва повинні бути запроектовані так, щоб не порушувався поточний напрямок транспортування вантажів і не створювались зустрічні та перехресні вантажні потоки. При проектуванні виробничих, адміністративних і побутових приміщень та комунікацій необхідно враховувати вимоги СНиП 2.09.02-85, СНиП 2.09.04-87, ДБН СНиП 2.09.02-85, ДБН В.1.1-7-2002, СНиП 2.09.03-85, СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.02-84, СНиП 2.04.03-85, СНиП 2.04.05-91, СНиП 3.05.01-85, СНиП 2.04.07-86, ДБН В.2.5-20-2001.

4.2. При плануванні території, розміщенні будинків та споруд згідно з СНиП II-89-80 повинна бути забезпечена санітарна захисна зона. Розмір санітарної захисної зони повинен визначатись у відповідності до ДСП 173-96.

Безпечність виробництва повинна відповідати вимогам ДСТУ 3273-95.

4.2.1. Промислові майданчики, на яких розміщено виробництво порошків і пудр з алюмінію, а також виробництво з виготовлення алюмінієвої пасти та виробів з порошків, повинні бути огороджені і мати контрольно-пропускні пункти. На території повинні бути встановлені знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

4.2.2. Вздовж будинків і споруд повинен бути забезпечений проїзд пожежної техніки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих в Мін'юсті України 04.11.2004 за N 1410/10009 (НАПБ А.01-001-2004).

4.2.3. Дороги, проїзди та підходи до будинків, споруд, пожежних гідрантів та пожежних водоймищ, а також підходи до пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння повинні утримуватись справними і бути завжди вільними. Біля пожежних гідрантів повинні бути виставлені покажчики, які повинні освітлюватися в темний час доби.

4.3. Облаштування, утримання, експлуатацію та ремонт залізничних колій, переїздів, рухомого складу, зв'язку, сигналізації та блокувань залізничного транспорту на території підприємства слід здійснювати у відповідності до НПАОП 63.21-1.09-88.

4.4. Для цехів, що проектуються, наближення залізничних колій до виробничих будинків, складських та інших споруд повинно відповідати габариту наближення згідно з ГОСТ 9238-83 та габаритам, затвердженим для підприємств металургійної промисловості.

В діючих цехах при неможливості доведення габаритів до нормативних величин повинна бути сигналізація, що попереджає про порушення габаритів.

4.5. Влаштування та експлуатація рейкового і безрейкового транспорту підприємств повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87, ГОСТ 12.2.022-80 та ГОСТ 12.2.003-91.

Транспортні механізми мають бути забезпечені попереджувальними пристроями для подачі звукового чи світлового сигналу про їх запуск, аварію, зупинку чи пошкодження.

Біля прохідних підприємства, в цехах і на дільницях повинні бути вивішені схеми руху залізничного та інших видів транспорту по території підприємства, цеху, дільниці.

4.6. Об'ємно-планувальні рішення при проектуванні виробництв з виготовлення та використання пудри і порошків алюмінію та його сплавів, вогнезахисних пристроїв (протипожежні двері, перешкоди тощо) повинні бути розроблені у відповідності до СНиП 2.09.02-85, СНиП 2.09.03-85, НАПБ А.01-001-2004 з урахуванням властивостей речовин і матеріалів, які використовуються чи створюються у виробничих процесах, та дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів, відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002, забезпечувати необхідний ступінь вогнестійкості будинків, споруд та конструкцій.

4.6.1. При розробці проекту повинні бути класифіковані:

- вибухопожежонебезпечні речовини, матеріали, суміші, гази, що використовуються або створюються у виробничих процесах, - відповідно до ГОСТ 12.1.011-78, ГОСТ 12.1.041-89;

- шкідливі речовини - відповідно до ГОСТ 12.1.007-76;

- небезпечні та шкідливі виробничі фактори - відповідно до ГОСТ 12.0.003-74.

4.6.2. На основі даних про характеристики вибуховості та займистості матеріалів, які використовуються чи виробляються у виробництві, пилу, що створюється, а також газовиділень, для кожного цеху, дільниці, приміщення повинні бути визначені:

- категорії виробництв і будинків з вибухопожежної і пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 (НАПБ Б.07-0.05-86) та ДБН В.1.1-7-2002;

- класи зон приміщень з вибухової, вибухопожежної і пожежної небезпеки відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 "Про затвердження Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (НПАОП 40.1-1.32-01).

4.6.3. Ступінь вогнестійкості будинків, споруд та конструкцій повинен бути визначений в залежності від призначення приміщення, його висоти (поверховості), площі поверху в межах протипожежного відсіку, категорії приміщень з вибухопожежної та пожежної небезпеки.

4.6.4. Заходи забезпечення вибухопожежної безпеки, в тому числі шляхом обмеження кількості горючих речовин, що знаходяться у виробництві, ізоляцією горючого середовища, використанням засобів, які попереджують розповсюдження пожежі, повинні бути передбачені проектом відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.4.009-83, ДБН В.1.1-7-2002.

Приміщення, в яких виготовляються чи використовуються порошки і пудра, повинні бути обладнані автоматичними установками пожежної сигналізації та пожежогасіння відповідно до Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 N 161, зареєстрованого в Мін'юсті України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005). Автоматичні установки пожежної сигналізації та пожежогасіння повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5.-13-98.

4.6.5. Шляхи евакуації повинні забезпечити можливість швидкого виходу працівників з приміщень безпосередньо назовні. Виходи з приміщень повинні бути розташовані таким чином, щоб вони не були спрямовані в бік ближніх залізничних та підкранових колій або автомобільних доріг.

4.7. У виробництві порошків і пудр повинні бути передбачені окремі приміщення для:

- диспергування (пульверизації) розплаву;

- виготовлення пудри шляхом розмолу порошку;

- полірування пудри;

- розсіювання (класифікації) порошків.

Зовнішні огороджувальні конструкції цих приміщень повинні мати елементи, що можуть бути легко скинуті (зруйновані), площа і влаштування яких повинні відповідати вимогам ОНТП 24-86, ДБН В.1.1-7-2002, СНиП 2.09.02-85, СНиП 2.09.03-85. Внутрішні стіни цих приміщень повинні бути розраховані на навантаження не менше ніж 5 Н/кв. м.

4.8. Склади сировинних матеріалів та готової продукції повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85 і бути закритими, щоб унеможливити зволоження матеріалів та готової продукції.

4.9. Приміщення, в яких використовуються чи створюються вибухонебезпечні, пожежонебезпечні чи шкідливі речовини, повинні бути обладнані системами аспірації та загальнообмінної вентиляції, які повинні забезпечувати локалізацію і видалення забрудненого повітря, шкідливих речовин від місць їх утворення і які повинні бути виконані у відповідності з СНиП 2.04.05-91 та вимогами цих Правил. Параметри повітряного середовища в робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6-042-99, вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони - вимогам ГОСТ 12.1.005-88, рівень шуму у виробничому приміщені - вимогам ГОСТ 12.1.003-83 та ДСН 3.3.6-037-99, показники вібрації - вимогам ГОСТ 12.1.012-90 та ДСН 3.3.6-039-99.

4.10. Приміщення, де в технологічних процесах використовуються чи утворюються вибухонебезпечні чи токсичні пари або гази, повинні бути обладнані системами автоматичного контролю їх концентрації у виробничій зоні і засобами сигналізації, що попереджують про підвищення концентрації їх до небезпечного рівня, відповідно до ДСТУ 3950-2000.

4.10.1. В приміщеннях, де застосовуються або утворюються вибухонебезпечні чи токсичні пари або гази з питомою вагою меншою ніж 1 кг/куб.м, повинно бути забезпечено видалення газів або пари з-під перекриття та нижніх точок їх можливого накопичення.

4.10.2. В приміщеннях, де застосовуються або утворюються речовини з питомою вагою пари або газу більшою ніж 1 кг/куб. м, а також застосовуються вибухо- та пожежонебезпечні порошкоподібні речовини та утворюється пил, влаштування підвалів, траншей, приямків, каналів під підлогою не дозволяється. У разі, якщо влаштування траншей, приямків чи каналів необхідне за умовами технологічного процесу, повинні бути виконані такі умови:

- конструкція і влаштування технологічного обладнання, вузлів перевантаження повинні виключити можливість просипання матеріалів та не допускати накопичення пилу;

- приямки і канали повинні бути обладнані надійною вентиляцією чи аспірацією, що діє безперервно і забезпечує видалення газів, пари, пилу, які утворюються;

- відкриті приямки при їх площі більше ніж 50 кв. м або довжині більше 30 м повинні бути обладнані сходами в кількості не менше двох.

4.11. Фундаменти, стіни, опірні конструкції, підлоги, а також технологічне та вентиляційне обладнання, трубопроводи, електроустановки та інші конструкції та пристрої у виробничих приміщеннях, де використовуються агресивні речовини і матеріали (луги, кислоти, їх сполуки та розчини), повинні бути захищені антикорозійними покриттями від дії цих речовин та газів і парів, що утворюються, у відповідності до СНиП 2.03.11-85, СНиП 3.04.03-85.

4.12. Всі опірні конструкції (ферми, балки, колони, площадки для обслуговування та інші) в цехах з наявністю агресивних речовин в терміни, встановлені заводськими інструкціями, повинні оглядатись комісією, яка визначає їх міцність та опірну спроможність. Наслідки перевірки повинні оформлюватися відповідними актами.

4.13. Підлога і площадки у виробничих приміщеннях, де можливе проливання агресивних рідин, повинні мати борти і плінтуси, які перешкоджатимуть розливанню рідини по підлозі, а також гідроізоляцію та засоби захисту для унеможливлення проникнення агресивної рідини в ґрунт. В цих приміщеннях повинні бути передбачені пристрої та пристосування для негайного прибирання або видалення розлитої рідини за межі приміщення з обов'язковою її попередньою нейтралізацією.

4.14. В разі розміщення технологічних апаратів з агресивними рідинами на перекриттях або площадках, навколо апаратів та по периметру площадок, отворів в площадках та перекриттях слід обладнувати суцільні бортики висотою не менше 150 мм. В разі відсутності спеціальної каналізації, передбаченої для видалення розлитої рідини, необхідно передбачувати ємкість та засоби для збору рідини з метою її подальшого знешкодження.

4.15. Перекриття і площадки, на яких розташовуються вібраційні сита (вібросита), повинні бути розраховані на сприйняття і поглинання вібрацій, які виникають при роботі вібросит. Вібрація на робочих місцях біля вібросит повинна бути в межах допустимих величин згідно з ГОСТ 12.1.012-90 та ДСН 3.3.6.039-99.

4.16. Для покриття підлог, площадок і сходів у вибухо- та пожежонебезпечних виробництвах повинні застосовуватися іскробезпечні матеріали.

4.17. Підлоги робочих площадок біля печей, на дільницях розливу та розпилення розплаву металу повинні бути виконані з жаростійких та зносостійких матеріалів відповідно до СНиП 2.03.13-88.

4.18. Підлоги в складах зберігання горючих матеріалів повинні бути вогнестійкими.

4.19. В приміщеннях, де використовуються чи утворюються матеріали, які утворюють пил, та відповідних складських приміщеннях підлоги та будівельні конструкції для зменшення можливості накопичення на них пилу повинні мати гладку поверхню і повинні бути піддані обробці , що дозволяє легко проводити прибирання пилу. На підприємствах повинні бути передбачені пристрої для централізованого прибирання пилу у відповідності з вимогами ДСТУ 2893-94 способами, що виключають повторне утворення пилу. При цьому повинні бути враховані: вибухопожежонебезпечність пилу, його абразивність, адгезійні властивості та характер взаємодії з водою.

В існуючих цехах при неможливості організації централізованого прибирання пилу повинне бути забезпечене локальне прибирання з урахуванням вибухопожежонебезпечності пилу і характеру його взаємодії з водою.

4.20. Покрівлі будинків і споруд повинні систематично очищатися від пилу, снігу і льоду засобами та способами, які забезпечують безпечність виконання робіт. Засоби, спосіб та графік проведення очищення повинні бути визначені інструкцією, затвердженою керівником підприємства. При проектуванні нових виробництв необхідно передбачати, як правило, засоби механізованого прибирання.

4.21. Всі виробничі, складські та інші допоміжні приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння та пожежним інвентарем у відповідності з НАПБ А.01-001-2004, ГОСТ 12.4.009-83.

4.22. Захист будинків і споруд від прямих ударів блискавки та вторинних її проявів повинен здійснюватись згідно з РД 34.21.122-87, НАПБ А.01.001-2004, ДБН В.1.1.-7-2002, НПАОП 40.1-1.32-01. Пристрої захисту від блискавки повинні систематично оглядатися з реєстрацією підсумків огляду і перевірки в спеціальному журналі. Періодичність та порядок огляду і перевірки визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

5.1. Опалення, вентиляція та кондиціювання повітря

5.1.1. Виробничі приміщення з постійним або тривалим перебуванням людей повинні мати опалення і вентиляцію або кондиціювання, які мають відповідати вимогам СН 245-71, СНиП 2.04.05-91, СНиП 3.05.01-85, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.4.021-75, ГОСТ 12.1.010-76, вимогам цих Правил і забезпечувати мікрокліматичні умови в виробничій зоні згідно з ДСН 3.3.6-042-99.

Санітарно-гігієнічні умови в виробничій зоні повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88, СП 2528-82, СП 781-69 та СП 1042-73. Місця контролю за вмістом шкідливих і небезпечних речовин в виробничій зоні повинні визначатися проектом і бути узгодженими з органами санітарного нагляду України.

5.1.2. Система опалення, вид і параметри теплоносія, а також тип нагрівальних приладів повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 з урахуванням призначення будівель і споруд, властивостей речовин та матеріалів, що використовуються чи утворюються у виробництві.

5.1.3. Застосування парового або водяного опалення не дозволяється в приміщеннях, де використовуються речовини:

а) що мають властивість самозайматись при контакті з нагрітими поверхнями приладів і трубопроводів систем опалювання;

б) взаємодія яких з водою (або парою води) може призвести до їх самозаймання, до реакції з вибухом або може супроводжуватись виділенням токсичних речовин.

5.1.4. В приміщеннях з виробництвами, які за класифікацією з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 належать до категорій А чи Б, в системах опалення з місцевими нагрівальними приладами, в агрегатах повітряного опалення і припливних установках температура теплоносія не повинна перевищувати 50% значення мінімальної температури займання горючих речовин і матеріалів, які використовуються чи утворюються в технологічних процесах.

Місцеві нагрівальні прилади і трубопроводи повинні мати гладку поверхню, що легко очищається від пилу.

5.1.5. Вентилятори та повітропроводи для видалення вологого повітря або аерозолів агресивних рідин повинні бути захищені від корозії та обладнані пристроями для відведення конденсату. При наявності конденсату агресивних рідин необхідно забезпечити його нейтралізацію та очищення до надходження його в магістральну мережу виробничої каналізації.

5.1.6. В приміщеннях, де в технологічних процесах знаходяться чи створюються вибухонебезпечні або токсичні речовини або гази, повинні бути обладнані системи контролю їх вмісту у виробничій зоні з пристроями сигналізації в разі підвищення їх концентрації вище допустимого рівня, передбаченого ГОСТ 12.1.005-88.

Контроль за вмістом токсичних і вибухонебезпечних газів в приміщенні повинен здійснюватись, як правило, автоматичними газоаналізаторами, з подачею сигналу при досягненні 20% НКГВ. В разі відсутності автоматичних газоаналізаторів контроль за вмістом в робочій зоні приміщень пилу і пару, а також токсичних газів повинен здійснюватись періодично шляхом відбирання проб повітря за методикою згідно з ГОСТ 12.1.016-79 за графіком і в терміни, встановлені і затверджені керівником підприємства.

5.1.7. На повітропроводах припливних вентиляційних систем подачі повітря до вибухонебезпечних приміщень (в межах вентиляційної камери) повинні бути передбачені самозакривні зворотні клапани, що ізолюють припливну камеру від вибухонебезпечного приміщення в разі зупинки припливного вентилятора.

5.1.8. В приміщеннях виробництв, які за класифікацією з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 належать до категорії А чи Б, повітропроводи повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і прокладатись відкрито, перемикаючі і регулюючі пристрої систем вентиляції повинні бути виготовлені з матеріалів, що не утворюють іскор.

5.1.9. Для приміщень, в яких можливе раптове виділення вибухонебезпечних або шкідливих речовин, повинна бути передбачена аварійна вентиляція, продуктивність якої повинна бути визначена розрахунками в технологічній частині проекту.

Аварійна вентиляція повинна вмикатись автоматично при досягненні концентрації небезпечних речовин в робочій зоні 20% НКГВ. Крім автоматичного ввімкнення аварійної вентиляції, необхідно передбачити ручне керування нею як зсередини, так і ззовні приміщення.

5.1.10. В приміщеннях виробництв, які за класифікацією з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 належать до категорії А чи Б, системи аварійної вентиляції повинні бути обладнані вентиляторами у вибухобезпечному виконанні.

5.1.11. Вентиляційні установки повинні бути відрегульовані до проектної продуктивності і випробувані на санітарно-гігієнічну ефективність при максимальному проектному навантаженні технологічного обладнання.

5.1.12. При зміні технологічного процесу або реконструкції виробничої дільниці діючі вентиляційні системи повинні бути перепроектовані і приведені у відповідність з нормами. Зміни схем вентиляційних систем і параметрів їх роботи повинні виконуватися за погодженням з організацією-автором проекту.

5.1.13. На кожну вентиляційну систему повинен бути складений паспорт, а також заведений журнал експлуатації та ремонту. Всі зміни, які вносяться в вентиляційну систему, повинні бути відображені в паспорті і інструкції по експлуатації цієї системи.

5.1.14. Інструментальна перевірка ефективності роботи вентиляційних систем повинна проводитись не рідше одного разу на рік за графіком, затвердженим керівником підприємства, а також після ремонту або реконструкції вентиляційних систем. Перевірку необхідно проводити відповідною службою підприємства, яка повинна забезпечувати нормальну і безперебійну роботу вентиляційних систем, ремонт та контроль за їх станом і експлуатацією.

5.1.15. Порядок експлуатації систем вентиляції і повітряного опалення, в тому числі в аварійній ситуації у відповідності з планом ліквідації аварії, повинен бути визначений відповідною інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

5.2. Водопровід і каналізація

5.2.1. Водопровід і каналізація виробничих будинків повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.02-84, СНиП 3.05.05-84, СНиП 2.04.03-85, СНиП 3.05.01-85, СН 245-71 і цих Правил.

5.2.2. Проектом повинно бути передбачено раціональне використання води, запобігання забрудненню водоймищ стічними водами відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" і ГОСТ 17.1.3.13.-86.

5.2.3. Характеристики споживання і відведення води, очисних споруд і водооборотних систем підприємства повинні бути приведені в екологічному паспорті підприємства, розробленому згідно з ГОСТ 17.0.0.04-90.

5.2.4. На всі системи водопроводу і каналізації повинні бути складені виконавчі схеми, що містять повну характеристику мереж і споруд. На схемах повинна бути вказана арматура з номерами, що відповідають номерам на діючих мережах. Експлуатація систем водопроводу і каналізації повинна здійснюватись з додержанням вимог ГОСТ 12.3.006-75.

5.2.5. Підприємства повинні бути забезпечені питною водою і водою для потреб:

- виробничо-технічних;

- пожежогасіння;

- господарсько-побутових.

На виробництвах, що потребують безперебійної подачі води, необхідно передбачити резервне забезпечення водою з джерела, незалежного від основного.

Насосні станції, що забезпечують безперебійну подачу води, повинні бути обладнані резервними насосами і резервними трубопроводами. Електроживлення резервних насосів повинно здійснюватися від двох незалежних джерел з перервою їх електропостачання лише на час автоматичного введення резервного живлення.

5.2.6. Якість питної води і води для господарсько-питних потреб повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82.

5.2.7. Для виробничо-технічних потреб не дозволяється використовувати воду при наявності в ній здатних до корозії і створення твердих осадів речовин в концентраціях, що можуть спричинити корозію апаратів і трубопроводів та випадіння в них осадів. Якщо вода не відповідає цим вимогам, необхідно передбачити відповідну водопідготовку, що забезпечить запобігання корозії та випадінню осадів. Повинно бути забезпечено також очищення води при наявності в ній механічних домішок.

5.2.8. Для контролю тиску і кількості води, що подається в системи водяного охолодження обладнання, проектом повинні бути передбачені контрольно-вимірювальні прилади, зблоковані з сигнальними пристроями, що спрацьовують у разі відхилення параметрів режиму водопостачання від проектних.

5.2.9. Температура води, що відводиться від водоохолоджуваних елементів, повинна бути нижче температури випадіння осадів тимчасової жорсткості. Її граничні значення повинні бути визначені в проекті і наведені в технологічній інструкції, затвердженій керівником підприємства.

5.2.10. Для відпрацьованої, нагрітої внаслідок охолодження обладнання води слід передбачати замкнений оборотний цикл з охолодженням її на градирнях. Необхідно забезпечити продування системи оборотного циклу і обробку води для запобігання заростанню трубопроводів і обладнання та їх корозії солями, що накопичуються у воді. Вода, забруднена механічними домішками чи маслами, повинна бути очищена від них перед подачею в градирню.

5.2.11. Для роздачі питної води повинні бути встановлені фонтанчики. В виробничих приміщеннях із значними тепловиділеннями персонал повинен забезпечуватися підсоленою газованою водою. Фонтанчики або автомати газованої води повинні бути влаштовані з урахуванням вимог СНиП 2.04.01-85.

5.2.12. Біля водопровідних кранів на мережі виробничої (технічної) води повинні бути написи, що забороняють використовувати цю воду для господарсько-питних потреб.

5.2.13. У виробничих приміщеннях, де використовуються агресивні рідини, на видимих і легкодоступних місцях повинні бути встановлені фонтанчики (крани, аварійні душі) для змиву рідини в разі попадання її на тіло. В приміщеннях, де використовуються, створюються чи зберігаються речовини, які при взаємодії з водою здатні до займання, вибуху або виділення шкідливих чи небезпечних газів, повинні бути вжиті заходи, що унеможливлюють їх контакт з водою.

5.2.14. Для промивання технологічної апаратури, що встановлена в виробничих приміщеннях, а також для миття підлоги у випадках, коли це викликано виробничою необхідністю (при розливах їдких речовин), повинні бути передбачені водопровідні крани з переносними шлангами.

5.2.15. Системи каналізації повинні бути окремими для стоків:

- фекально-господарських та побутових;

- виробничих (умовно чистих);

- виробничих забруднених.

Підприємства повинні забезпечувати регулярний лабораторний контроль за ефективністю очищення виробничих та побутових стічних вод.

5.2.16. Для виробничих стічних вод, здатних при їх змішуванні утворювати токсичні та вибухонебезпечні суміші або осади, що випадають, необхідно передбачити окремі системи каналізації.

5.2.17. Відведення виробничих забруднених стічних вод всередині цехів повинно здійснюватись по трубопроводах або в закритих лотках з гідроізоляцією та антикорозійним захистом.

Допускається влаштування відкритих лотків з відповідним перекриттям для прийому стічної води від миття підлоги, а також після промивання технологічних апаратів чистою водою.

5.2.18. Проектом повинно бути передбачено нейтралізацію та очищення виробничих стічних вод від шкідливих речовин до скидання їх в магістральну мережу каналізації.

5.2.19. Каналізаційні зливи з технологічних апаратів повинні мати на трубопроводах гідравлічні затвори (сифони) та фланцеві з'єднання для встановлення заглушок під час зупинки апаратів на ремонт. Гідравлічні затвори (сифони) також повинні бути встановлені на випусках забруднених стоків перед стояками каналізації. В місцях розміщення гідрозатворів повинні бути забезпечені умови для виконання їх ремонту та очищення.

5.2.20. Апарати і трубопроводи перед їх промиванням повинні бути звільнені і очищені від речовин, які в них знаходяться. Вода після промивання апаратів і трубопроводів перед спуском її в магістральну мережу каналізації забрудненої стічної води повинна підлягати обробці згідно з пунктом 5.2.18 цих Правил в залежності від речовин, які знаходилися в апаратах.

5.2.21. Щоб відвести пари та гази, що надходять чи утворюються в каналізації, кожний каналізаційний випуск повинен мати постійно працюючі витяжні вентиляційні пристрої, виконані у відповідності з СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.03-85.

5.2.22. При зливанні в каналізацію стічних вод і шламів, в складі яких є пил порошків алюмінію чи його сплавів або вихідних компонентів шихти, проектом повинна бути передбачена їх обробка речовинами, які забезпечують необхідну рухливість шламів і запобігатимуть утворенню щільних осадів, що важко змиваються або "цементуються".

5.2.23. Умови відведення побутових та виробничих стічних вод у водойми повинні відповідати вимогам Сан-ПиН N 4630-88, СНиП 2.04.03-85 та ГОСТ 17.1.3.13-86.

Підприємства повинні забезпечувати регулярний лабораторний контроль за ефективністю очищення виробничих та побутових стічних вод, що відводяться з території підприємства.

5.2.24. Очищення каналізаційних труб, лотків та колодязів від відкладень повинно проводитись з дотриманням вимог щодо виконання газо- та вибухонебезпечних робіт згідно з НПАОП 0.00-5.11-85 та ГОСТ 12.3.006-76.

5.2.25. При очищенні каналізаційних мереж перед початком робіт, а також періодично в процесі їх проведення відповідно до ГОСТ 12.3.006-76 необхідно контролювати параметри, які характеризують вибухонебезпеку та токсичність середовища, де працюють люди. Концентрації небезпечних речовин у вигляді пари та газів у всі періоди виконання робіт з очищення і ремонту каналізації не повинні перевищувати їх граничних безпечних значень. Контроль концентрації повинен здійснюватися у відповідності з інструкціями, затвердженими керівником підприємства.

5.3. Освітлення

5.3.1. Природне та штучне освітлення території підприємства, виробничих та допоміжних приміщень, окремих робочих місць, проходів, проїздів, стаціонарних шляхів, місць здійснення маневрових і виконання вантажних робіт повинно відповідати категорії робіт і класу приміщення чи зони.

Рішення щодо забезпечення освітлення повинні бути прийняті згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01, ДБН В.2.5-28-2006, вимогами Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4, зареєстрованих в Мін'юсті України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98), СН 174-75 та СН 357-77.

5.3.2. У виробничих приміщеннях повинно бути передбачене робоче, ремонтне та аварійне освітлення. У вибухо-, вибухопожежо- та пожежонебезпечних приміщеннях чи зонах будь-якого класу вибухопожежонебезпеки повинні використовуватися світильники, що мають відповідний ступінь захисту.

Всі технологічні проходи та евакуаційні виходи повинні бути обладнані аварійним освітленням.

5.3.3. Світильники аварійного та робочого освітлення повинні бути розташовані так, щоб забезпечувалась надійність їх кріплення, безпека і надійність обслуговування та відповідна до санітарних норм освітленість.

5.3.4. Для внутрішнього освітлення апаратів, ємкостей і споруд на час їх огляду, очищення та ремонту у вибухо-, вибухопожежо- та пожежонебезпечних цехах повинні застосовуватися вибухозахищені переносні світильники напругою не більше 12 В, захищені металевою сіткою, або вибухозахищені акумуляторні лампи у відповідності до категорії та групи вибухонебезпеки середовища.

5.3.5. Живлення аварійного освітлення повинне бути передбачене від незалежного джерела струму. Дозволяється живлення аварійного освітлення від мережі робочого освітлення за умови автоматичного перемикання його на інші джерела живлення при аварійних режимах та у випадках зникнення живлення в мережі робочого освітлення.

5.3.6. Забороняється розміщувати світильники безпосередньо над гідравлічними затворами та захисними клапанами чи мембранами.

5.3.7. Для очищення скла, ремонту і очищення фонарів та обслуговування світильників повинні застосовуватися пристрої та пристосування, що забезпечать безпечне виконання робіт.

5.3.8. Очищення скла вікон, фонарів, а також світильників від пилу та бруду необхідно проводити систематично за графіком, затвердженим керівником підприємства. Періодично у відповідності з затвердженою інструкцією необхідно перевіряти справність освітлення.

6.1. Загальні вимоги до обладнання і технологічних процесів

6.1.1. Технологічні процеси (приготування розплаву алюмінію та легуючих домішок, диспергування розплаву водою високого тиску чи стисненим інертним газом, зневодження пульпи, сушка та класифікація порошку, приготування сумішей і лігатур для виготовлення виробів з порошків, пресування та спікання виробів, розплавлення і пульверизація жирових домішок для полірування пудри, подрібнення порошків, стружки, фольги для виготовлення пудри, полірування пудри), включаючи основні і допоміжні операції, повинні:

- бути максимально механізовані і автоматизовані;

- мати пристрої, що забезпечують необхідний контроль та управління технологічними параметрами;

- забезпечувати безпеку експлуатації.

6.1.1.1. Технологічні процеси повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87, НПАОП 27.4-1.04-76, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.027-92, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.2.064-81, СНиП 3.05.07-85, СП 2528-82, СП 781-69, СП 1042-73.

6.1.1.2. Оснащення постів, пультів та панелей управління, пунктів розміщення контрольно-вимірювальних приладів і автоматики повинно відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87 та ГОСТ 12.2.064-81.

6.1.1.3. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись згідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.020-80, НПАОП 63.11-7.01-86, НПАОП 63.1-1.06-85.

6.1.2. Технологічне обладнання, що застосовується при виготовленні і використанні алюмінієвої пудри, пасти, порошків, виробів з порошків алюмінію (електро- та газові плавильні печі і печі спікання, компресори та устаткування, що працюють під тиском, устаткування для розпилення розплаву, репульпатори, центрифуги, сушарки, пилоуловлювачі, устаткування для розплавлення і пульверизації жирів, подрібнювально-полірувальне обладнання, змішувачі, преси, установки для виготовлення газових контрольованих середовищ, аспіраційне обладнання, транспортні засоби), повинно мати: максимально механізоване управління, засоби контролю та регулювання параметрів технологічного процесу, забезпечувати безаварійну роботу.

6.1.2.1. Технологічне обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.046.0-90, ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.062-81, НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 0.00-1.13-71, ГОСТ 12.2.064-81, ДСТУ 2687-93.

6.1.2.2. Розробку та вибір технологічного обладнання та пристроїв міжопераційного транспорту необхідно проводити у відповідності до категорії виробництв згідно з ОНТП 24-86 та класу зон приміщень згідно з НПАОП 40.1-1.32-01 з урахуванням вибухопожежонебезпечних властивостей речовин та матеріалів, що використовуються чи створюються у виробництві, виконуючи вимоги ГОСТ 12.1.010-76 та ГОСТ 12.1.004-91.

6.1.3. Розміщення, устрій та експлуатація електродвигунів, електричних мереж, пусково-регулюючої, контрольно-вимірювальної і захисної апаратури, а також засобів контролю, автоматизації, сигналізації та зв'язку повинні відповідати класу приміщення (зони) за класифікацією НПАОП 40.1-1.32-01 згідно з характеристиками вибухопожежонебезпеки речовин і матеріалів, які використовуються чи створюються. При цьому повинні бути виконані вимоги НПАОП 40.1-1.21-98, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ 12.1.038-82, СНиП 3.05-06-85, СНиП 3.05-07-85, СН 174-75, СН 357-77, НПАОП 27.0-1.01-87, ГОСТ 12.2.064-81 та цих Правил.