• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил охорони праці в содовій промисловості

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  | Наказ, Правила від 14.05.2008 № 103
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 14.05.2008
  • Номер: 103
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 14.05.2008
  • Номер: 103
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
карбонізації та компресорною станцією;
карбонізації та фільтрації;
фільтрації та кальцинації;
абсорбції, дистиляції, карбонізації та насосною станцією;
дистиляції та гасіння вапна;
дистиляції та окремо розташованої багерної станції;
дистиляції та установкою утилізації тепла рідини, що утворюється в процесі регенерації аміаку (дистилерної рідини);
вапновипалювальних печей та компресорною станцією;
шихтним та вапновипалювальних печей повинен бути встановлений надійно діючий безперебійний зв'язок.
5.1.11. Газонебезпечні роботи у виробництві кальцинованої соди та содопродуктів необхідно виконувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85. Установка та зняття заглушок на трубопроводах та устаткуванні здійснюються відповідно до схеми установки заглушок з відміткою у журналі обліку установки та зняття заглушок. Усі заглушки повинні бути пронумеровані. Номер заглушки та величина розрахункового тиску повинні бути вибиті на хвостовику заглушки.
5.1.12. Монтаж технологічного устаткування та технологічних трубопроводів необхідно проводити відповідно до вимог СНиП 3.05.05-84 "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР у справах будівництва від 07.05.84 N 72 (далі - СНиП 3.05.05-84).
5.1.13. Герметичність посудин, що працюють під тиском, повинна перевірятися відповідно до вимог правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, відповідно до законодавства. Виявлені дефекти повинні негайно усуватися.
5.1.14. Ємності для кислот та лугів, а також насоси для їх перекачування повинні бути встановлені на піддонах з бортами, з яких повинно бути передбачено відведення рідин у резервну ємність для подальшої утилізації.
5.1.15. Мірники, збірники для розчинів і суспензій повинні бути обладнані пристроями, що запобігають переповненню ємностей (переливними пристроями).
5.1.16. Конструкція приміщень для зберігання насипом пилонебезпечних матеріалів повинна унеможливлювати потрапляння цих матеріалів у навколишнє середовище.
5.1.17. У разі аварійних зупинок через припинення подачі електроенергії, води, пари та інших видів енергоносіїв роботи повинні зупинятися відповідно до планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, що розроблені відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.
5.1.18. Витоки з устаткування розчинів, що містять аміачні або сульфідні сполуки, необхідно усувати негайно після їх виявлення.
5.1.19. Злив масла з масловіддільників та інших апаратів необхідно здійснювати через масловипускні пристрої та з використанням відповідних ЗІЗ.
5.1.20. Приймання та експлуатацію залізничних цистерн з аміачною водою необхідно здійснювати відповідно до вимог правил техніки безпеки при роботі з водним аміаком (аміачною водою).
5.1.21. Труби для поєднання апаратів з атмосферою повинні бути виведені за межі цеху на висоту не менше ніж 2 м над дахом найвищої частини будівлі. Викиди від труб для поєднання апаратів з атмосферою у виробниче приміщення забороняються. Парові та газові відходи від труб для поєднання з атмосферою перед викидом в атмосферу необхідно очищувати. Забороняється труби для поєднання з атмосферою різних апаратів об'єднувати в одну систему.
5.1.22. Проектування теплоізоляції устаткування та трубопроводів здійснюється відповідно до вимог СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.08.88 N 155 (далі - СНиП 2.04.14-88).
5.1.23. Відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.11-98 усі елементи паропроводів з температурою зовнішньої поверхні стінки вище 55 град.C, що розміщені в доступних для працівників місцях, необхідно покривати ізоляцією, температура зовнішньої поверхні якої не повинна перевищувати 55 град.C.
5.1.24. Температура зовнішніх поверхонь устаткування та кожухів теплоізоляційного покриття не повинна перевищувати 45 град.С у місцях, доступних для працівників усередині приміщень, та 60 град.С - зовні приміщень.
5.2. Виробництво кальцинованої соди (легкої та важкої)
5.2.1. Підвісні канатні дороги для транспортування карбонатної сировини повинні експлуатуватися відповідно до вимог СНиП 2.05.07-91 "Промышленный транспорт", затвердженого постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 N 18 (далі - СНиП 2.05.07-91).
5.2.2. Перекачувати аміачну воду необхідно за допомогою насосів, передавлення аміачної води стисненим повітрям не дозволяється.
5.2.3. Вакуум-насоси відділення абсорбції повинні працювати безперебійно, резервне устаткування завжди повинно бути готовим до пуску.
5.2.4. Під час використання у виробництві кальцинованої соди
експанзерного газу (газу від виробництва синтетичного аміаку)
об'ємна частка домішок у газі повинна бути не більше, %: оксиду
вуглецю та водню (СО + Н ) - 2; кисню (О ) - 1. У разі перевищення
2 2
вмісту в газі зазначених домішок необхідно припинити його подачу у
виробництво.
5.2.5. Трубопровід для транспортування експанзерного газу від виробництва синтетичного аміаку повинен мати пристрої-випускники для видалення з нього конденсату.
5.2.6. Між виробництвом кальцинованої соди та виробництвом синтетичного аміаку, що постачає експанзерний газ, повинен бути встановлений надійно діючий зв'язок.
5.2.7. Експлуатацію, ремонт та очищення устаткування, пов'язаного з використанням експанзерного газу, необхідно здійснювати відповідно до вимог інструкції, затвердженої суб'єктом господарювання.
5.2.8. Під час зупинки на ремонт відділення карбонізації, що працює на експанзерному газі, необхідно від'єднати трубопровід експанзерного газу заглушками з відміткою у журналі обліку установки та зняття заглушок, за необхідності - продути систему газом вапновипалювальних печей, а потім парою.
5.2.9. Переливні пристрої вакуум-фільтрів сирого бікарбонату натрію для запобігання переповненню корита фільтрів мають систематично прочищуватися та прогріватися парою. Після зупинки вакуум-фільтрів суспензію сирого бікарбонату натрію для уникнення потрапляння у повітря газоподібного аміаку необхідно зливати в закриту буферну ємність.
5.2.10. Ремонтувати вакуум-фільтр та відновлювати цілісність фільтрувальної перегородки необхідно тільки під час його зупинки.
5.2.11. Для запобігання потраплянню аміаку в повітря робочої зони не дозволяється переповнювати корита фільтрів технологічними рідинами.
5.2.12. Під час очищення корита промивної води та віджимних роликів вакуум-фільтра не дозволяється ставати на край корита фільтра. З цією метою повинні бути обладнані спеціальні площадки та сходи.
5.2.13. Конвеєри, що транспортують бікарбонат натрію від вакуумфільтрів до парових кальцинаторів, повинні мати укриття вздовж усього конвеєра для запобігання потраплянню аміаку в повітря робочої зони.
5.2.14. Для підтримання постійного тиску в паровому кальцинаторі кількість газу, що відсмоктується з колектора газу кальцинаторів, необхідно регулювати автоматично.
5.2.15. Для запобігання підвищення тиску в паровому кальцинаторі необхідно здійснювати запобіжний огляд та чищення живильного змішувача та газоходу на ділянці від кальцинатора до циклона.
5.2.16. Дистиляційні колони повинні бути обладнані запобіжними клапанами у верхній частині на конденсаторі дистиляції. Запобіжні клапани необхідно перевіряти з періодичністю відповідно до графіка, затвердженого суб'єктом господарювання, але не рідше ніж 1 раз на зміну.
5.2.17. Щоб уникнути гідравлічних ударів, подачу пари, газів і рідин в апарати відділення абсорбції-дистиляції під час їх навантаження необхідно здійснювати поступово.
5.3. Виробництво бікарбонату натрію
5.3.1. Підігрівник содового розчину, що працює під тиском, повинен бути обладнаний запобіжним клапаном, який необхідно перевіряти з періодичністю відповідно до графіка, затвердженого суб'єктом господарювання, але не рідше ніж 1 раз на зміну.
5.3.2. Заміну пошкодженої фільтрувальної тканини на фільтрах содового розчину необхідно проводити тільки після зупинки фільтра.
5.3.3. Подавати двооксид вуглецю до карбонізаційних колон під тиском, що перевищує технологічні норми, не дозволяється. Запобіжні клапани, що встановлені на карбонізаційних колонах, необхідно перевіряти з періодичністю відповідно до графіка, затвердженого суб'єктом господарювання, але не рідше ніж 1 раз на зміну.
5.3.4. Центрифуга для розділення суспензії бікарбонату натрію повинна бути обладнана кожухом для огородження частин, що обертаються. Кришка кожуха центрифуги повинна бути зблокована з електричним приводом таким чином, щоб унеможливити включення центрифуги в роботу (пуск до руху барабана), якщо кришка відкрита.
5.3.5 Щоб уникнути гідравлічних ударів, подачу пари в декарбонатор та карбонізаційну колону під час її пропарювання необхідно здійснювати поступово.
5.4. Виробництво оксиду кальцію та вапняного молока
5.4.1. Вантажно-розвантажувальні роботи з вапняком повинні проводитись на спеціально відведеній території з твердим покриттям.
5.4.2. Конструкція завантажувальних і розвантажувальних пристроїв вапновипалювальних печей повинна забезпечувати герметичність печі під час її завантаження та роботи.
5.4.3. Надлишковий газ від печей і газ із міжконусного простору під час експлуатації вапновипалювальних печей необхідно відводити через загальний колектор в установку для очищення від пилу та викидати в атмосферу через санітарну трубу. Газові викиди повинні бути очищені відповідно до вимог ДСП-201-97 та СНиП 2.04.05-91.
5.4.4. Колектор газу вапновипалювальних печей повинен бути обладнаний площадками та сходами для зручного та безпечного його обслуговування.
5.4.5. Люки колектора газу вапновипалювальних печей повинні герметично закриватися таким чином, щоб унеможливити відкривання їх вручну.
5.4.6. Перед уведенням в експлуатацію вапновипалювальних печей необхідно провести огляд футерування, починаючи з верху печі, та видалити цеглу, що потребує заміни; перевірити герметичність печей і комунікацій, виконати змащення всіх рухомих механізмів. Роботи повинні проводитися відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85 з оформленням наряду-допуску.
5.4.7. Видалення плавів з вапновипалювальних печей необхідно здійснювати механічним подрібненням їх зверху або збоку. Не дозволяється пропарювати та поливати плави водою.
5.4.8. Збірники вапняного молока повинні бути закритими, обладнані трубами для поєднання з атмосферою, рівнемірами та обладнані пристроями, що запобігають переповненню ємностей.
5.4.9. Транспортування вапняного молока необхідно здійснювати тільки по закритих комунікаціях.
5.4.10. Запірну арматуру на трубопроводі вапняного молока необхідно відкривати та закривати поступово для запобігання гідравлічним ударам та унеможливлення отримання працівниками опіків.
VI. Системи контролю, управління, сигналізації та протиаварійного захисту виробництв кальцинованої соди та содопродуктів
6.1. Під час проектування та будівництва підприємств содової промисловості необхідно передбачати автоматизацію виробництва із застосуванням обчислювальної техніки. Комплекс пристроїв для автоматизації технологічних процесів, який включає прилади, регулятори, сигналізатори та інші засоби автоматизації та дистанційного керування, повинен забезпечувати:
безпеку контролю та управління процесами;
попередження про майбутній пуск механізмів, що управляються автоматично або дистанційно;
вибухозахист апаратів, у яких проводяться процеси з утворенням вибухонебезпечних концентрацій речовин.
6.2. Під час розробки проектів автоматизації, монтажу устаткування та експлуатації КВП необхідно додержуватись вимог НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86), НПАОП 0.00-1.41-88 та НПАОП 40.1-1.01-97.
6.3. Прилади, регулятори та інші пристрої систем управління і контролю повинні відповідати категорії приміщень та будівель, де їх установлюють.
6.4. Основні матеріальні та енергетичні потоки повинні контролюватися автоматичними приладами.
6.5. Усі КВП та регулятори повинні бути справними та піддаватися обов'язковій повірці відповідно до затвердженого суб'єктом господарювання графіка, але не рідше ніж 1 раз на рік.
6.6. Стиснене повітря для систем управління, контролю та автоматизації повинно відповідати вимогам ДСТУ 4169:2003 Стиснене повітря. Частина 1. Забруднювачі та класи чистоти (ISO 8573-1:2001, MOD), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 10.06.2003 N 100 (далі - ДСТУ 4169:2003).
6.7. Щити з КВП повинні бути розташовані в місцях, зручних для обслуговування та спостереження.
6.8. У неопалювальних приміщеннях засоби вимірювання та автоматизації повинні бути теплозахищеними.
6.9. До початку зимового періоду для забезпечення безперебійної роботи КВП необхідно перевірити справність імпульсних ліній та посудин для розділення, приладів; заповнити їх рідиною, що не замерзає; переконатись у справності та надійності системи обігріву приладів.
6.10. Не дозволяється експлуатація компресорів і насосів, якщо немає чи пошкоджено засоби автоматизації, контролю та системи блокування.
6.11. Для оповіщення працівників про порушення роботи зблокованих установок повинна бути передбачена сигналізація зі світловим і звуковим сповіщенням про пошкодження.
6.12. Експлуатувати прилади та регулятори з радіоактивними випромінювачами необхідно відповідно до вимог Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832.
VII. Енергозабезпечення та енергетичне устаткування
7.1. Експлуатація електроустаткування здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.32-01, НПАОП 40.1-1.21-98, експлуатаційної документації та цих Правил.
7.2. Експлуатація парових і водогрійних котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град.С, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.07.96 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.11.96 за N 655/1680 (далі - НПАОП 0.00-1.26-96).
7.3. Експлуатація трансформаторів електричного струму здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97, ГОСТ 12.2.007.2-75 "ССБТ. Трансформаторы силовые и реакторы электрические. Требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10.09.75 N 2368 (далі - ГОСТ 12.2.007.2-75).
7.4. Захист працівників від шкідливого впливу електричного струму здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 17.07.79 N 2582 (далі - ГОСТ 12.1.019-79), та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-2002).
7.5. Електрозахисні засоби, що застосовуються під час експлуатації та ремонту електроустановок, необхідно використовувати відповідно до вимог ДСН 3.3.6.096-2002.
7.6. Обслуговування діючих електроустановок, організацію та виконання ремонтних робіт повинні здійснювати спеціально підготовлені та атестовані електротехнічні працівники відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
7.7. Вибір та установка електроустаткування (машин, апаратів, пристроїв) здійснюються відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01.
7.8. Електроустаткування повинно мати надійне захисне заземлення (занулення), бути захищеним від потрапляння пилу, вологи та відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 15.05.81 N 2404 (далі - ГОСТ 12.1.030-81).
7.9. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки повинні бути негайно вимкнені та вжиті заходи до відновлення заземлення.
7.10. Експлуатація електрозварювальних установок здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 40.1-1.32-01 та ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 19.12.86 N 4072 (далі - ГОСТ 12.3.003-86).
7.11. Експлуатація та випробування ручних переносних електроінструментів здійснюються відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.2.013.0-91 "ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний (МЭК 745-1-82)", затвердженого постановою Комітету стандартизації та метрології СРСР від 30.09.91 N 1563 (далі - ГОСТ 12.2.013.0- 91).
7.12. Опосвідчення стану безпеки електроустановок здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 (далі - НПАОП 0.00-8.18-04).
7.13. Експлуатація електрофільтрів здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01. Електрофільтри для очищення газу вапновипалювальних печей повинні бути герметичними.
7.14. Освітлення будівель, приміщень та споруд, місць виконання робіт поза будівлями здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97.
7.15. Норми освітленості повинні відповідати вимогам ДБН В 2.5-28-2006 Природне та штучне освітлення, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житловокомунального господарства України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В 2.5-28-2006).
7.16. Приміщення з постійним місцеперебуванням людей повинні мати природне освітлення.
7.17. Експлуатація пристроїв для освітлення здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10.09.75 N 2368 (далі - ГОСТ 12.2.007.0-75).
7.18. Захист від статичної електрики технологічного устаткування та трубопроводів здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.4.124-83.
7.19. Усе технологічне устаткування та трубопроводи повинні бути заземлені відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81, НПАОП 40.1-1.32-01 та ДСТУ 3680-98 (ГОСТ 30586-98) Сумісність технічних засобів електромагнітна. Стійкість до дії грозових розрядів. Методи захисту, затвердженого наказом Держстандарту України від 30.12.98 N 59 (далі - ДСТУ 3680-98).
VIII. Вимоги безпеки до виробничого устаткування
8.1. Загальні вимоги безпеки
8.1.1. Експлуатація виробничого устаткування здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 06.06.91 N 807 (далі - ГОСТ 12.2.003-91).
8.1.2. Усе устаткування повинно мати маркування із зазначенням паспортних даних: максимально допустимого навантаження, дати випуску, підприємства-виробника.
8.1.3. Не дозволяється працювати на несправному устаткуванні.
8.1.4. До апаратів, посудин та комунікацій, що потребують продувки, промивки та пропарювання, перед внутрішнім оглядом або ремонтом повинні бути підведені необхідні середовища (пара, вода, стиснене повітря, інертний газ).
8.1.5. Проходи до лазів для внутрішнього огляду та чищення технологічного устаткування повинні бути вільними та мати ширину не менше ніж 0,8 м. Висота проходу над лазом, що влаштований у кришці апарата, повинна бути не менше ніж 1,2 м.
8.1.6. Конструкція конвеєрів, що транспортують гарячі вантажі, повинна унеможливлювати отримання працівниками опіків.
8.1.7. Для забезпечення монтажу та демонтажу устаткування, що встановлюється вище першого поверху, у міжповерхових перекриттях на площадках повинні бути передбачені монтажні прорізи. Розміри монтажних прорізів повинні перевищувати максимальні габаритні розміри устаткування, що транспортується, не менше ніж на 0,2 м у кожний бік.
8.1.8. Монтажні прорізи необхідно розташовувати в зоні обслуговування підйомних механізмів. Площадка підлоги першого поверху під монтажним прорізом повинна бути вільною від устаткування та прилягати до виходу назовні, до монтажного прорізу в стіні чи до проходу в цеху.
8.2. Розміщення устаткування. Робочі місця, їх утримання
8.2.1. Розміщення устаткування здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-91 та ГОСТ 12.2.061-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 11.11.81 N 4883 (далі - ГОСТ 12.2.061-81).
8.2.2. Компонування та розміщення устаткування, газопроводів і комунікацій повинно забезпечувати працівникам безпечні та нешкідливі умови праці, вільний доступ, зручність обслуговування та проведення ремонтних робіт, а також відповідати вимогам технологічних процесів. Для проведення монтажних і ремонтних робіт необхідно застосовувати засоби механізації.
8.2.3. Устаткування та контрольно-вимірювальні прилади необхідно розташовувати так, щоб було зручно їх обслуговувати та спостерігати за технологічним процесом.
8.2.4. Устаткування, що обладнане перемішувальними пристроями, необхідно розташовувати так, щоб забезпечити можливість демонтажу приводу, вала та перемішувального пристрою.
8.2.5. Гасителі вапна необхідно встановлювати в один ряд на рівні, що забезпечує вільне перетікання вапняного молока в устаткування для його очищення і далі - в ємність для вапняного молока. Проходи між суміжними гасителями повинні бути не менше ніж 2 м. Відстань між гасителем та стіною будівлі повинна забезпечувати вільний прохід завширшки не менше ніж 1 м.
8.2.6. Розміщення відстійників відділення очищення розсолу повинно забезпечувати можливість кругового обслуговування. Для проведення робіт з ремонту та демонтажу (виймання) приводу перемішувального пристрою повинні бути передбачені засоби механізації.
8.2.7. Відстань по фронту між двома рядами колонного устаткування повинна бути не менше ніж 3 м.
8.2.8. Відстань між виступаючими частинами колонного устаткування повинна бути не менше ніж 2 м.
8.2.9. Розташування колонного устаткування з теплообмінниками повинно забезпечувати:
можливість монтажу та заміни трубок теплообмінних апаратів. Відстань у світлі між апаратами, а також між будівельними конструкціями та устаткуванням у бік виймання труб повинна перевищувати довжину труби не менше ніж на 0,1 м;
можливість установки та знімання бокових кришок і трубних дощок теплообмінних елементів колонних апаратів.
8.2.10. Відстань між фільтрами для розділення суспензії чи центрифугами та апаратурою, що розташована поруч, повинна бути не менше ніж 1,5 м, а відстань до будівельних конструкцій - не менше ніж 1,0 м.
8.2.11. Розміщення вакуум-фільтрів повинно бути таким, щоб забезпечувати можливість заміни фільтрувальної перегородки, а також необхідну вільну площу для проведення монтажних та ремонтних робіт із застосуванням засобів механізації.
8.2.12. Насоси необхідно розміщувати по змозі групами за технологічним призначенням так, щоб забезпечити мінімальну довжину всмоктувальних комунікацій.
8.2.13. Проходи між насосами з урахуванням їх обв'язки (крім головних проходів) повинні бути не менше ніж 0,8 м; відстань від насосів до будівельних конструкцій - не менше ніж 1,0 м. Дозволяється невеликі насоси установлювати парами на одному фундаменті, відстань між виступаючими частинами насосів має бути не менше ніж 0,3 м.
8.2.14. Проходи між пластинчастими теплообмінниками з урахуванням їх обв'язки повинні бути не менше ніж 1,0 м.
8.2.15. Парові кальцинатори необхідно встановлювати так, щоб відстані між частинами фундаментів, що виступають, були не менше ніж 3 м і відстань до будівельних конструкцій - не менше ніж 3 м.
8.2.16. Конвеєри необхідно встановлювати так, щоб відстань по вертикальній лінії від частин конвеєра, що найбільш виступають і які потребують обслуговування, до нижніх поверхонь будівельних конструкцій, що виступають, була не менше ніж 0,6 м, а від транспортного вантажу - не менше ніж 0,3 м.
8.2.17. Робочі місця та їхнє обладнання повинні забезпечувати належні безпечні та здорові умови праці та відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26.04.78 N 1102 (далі - ГОСТ 12.2.032-78), та ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26.04.78 N 1100 (далі - ГОСТ 12.2.033-78).
8.2.18. Робочі місця підлягають атестації за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (далі - НПАОП 0.00-6.23-92).
8.2.19. Робочі місця повинні утримуватись у чистоті та порядку під час усього періоду роботи.
8.2.20. На робочих місцях мають бути:
витяги з планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, розроблених відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99. Витяги повинні бути представлені в обсязі, який є достатнім для якісного виконання працівниками відповідних дій;
інструкції з ведення технологічних процесів, ремонту та очищення устаткування;
інструкції з охорони праці за видом діяльності або професією.
8.3. Експлуатація устаткування підвищеної небезпеки
8.3.1. Отримання дозволів на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до вимог Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 (НПАОП 0.00-4.05-03).
8.3.2. Ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до вимог Порядку ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 06.12.2004 N 270, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2004 за N 1604/10203 (далі - НПАОП 0.00-6.07-04).
8.3.3. Огляд, випробування та експертне обстеження машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки здійснюються відповідно до вимог НПАОП 0.00-8.18-04.
8.3.4. Фахівці, які мають право проводити технічний огляд та експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, повинні проходити атестацію відповідно до вимог Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду України від 20.12.2006 N 16, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.2007 за N 103/13370 (далі - НПАОП 0.00-6.08-07).
8.3.5. Експлуатація устаткування, що працює під тиском, здійснюється відповідно до вимог нормативних актів щодо будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
8.3.6. На кожну посудину, що працює під тиском, необхідно нанести маркування з такими даними:
товарний знак або найменування виробника;
найменування або позначення посудини;
порядковий номер посудини за системою нумерації виробника;
рік виготовлення;
робочий тиск, МПа;
розрахунковий тиск, МПа;
пробний тиск, МПа;
допустима максимальна і (або) мінімальна робоча температура стінки, град.С;
маса посудини, кг.
8.3.7. Апарати та трубопроводи, що працюють під тиском, повинні бути обладнані манометрами. На шкалі манометрів повинні бути нанесені червоні риски для позначення робочого тиску в апараті.
8.3.8. Експлуатація вантажопідіймальних кранів здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).
8.3.9. Експлуатація підйомників здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08.12.2003 N 232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за N 1262/8583 (далі - НПАОП 0.00-1.36-03).
8.4. Посудини та апарати, запобіжні пристрої
8.4.1. Для забезпечення безпечних умов експлуатації посудини та апарати повинні бути обладнані залежно від специфіки технологічного процесу:
запірною чи запірно-регулювальною арматурою;
приладами для вимірювання тиску;
приладами для вимірювання температури;
запобіжними пристроями;
покажчиками рівня рідини.
8.4.2. Посудини та апарати повинні мати необхідну кількість технологічних люків, призначених для огляду, очищення та ремонту посудин, а також монтажу та демонтажу розбірних внутрішніх пристроїв.
8.4.3. Запобіжні пристрої повинні бути влаштовані в місцях, зручних для їх обслуговування.
8.4.4. Усі запобіжні пристрої необхідно перевіряти відповідно до інструкції з експлуатації запобіжних пристроїв, що розроблена з урахуванням умов технологічного процесу та затверджена суб'єктом господарювання.
Результати перевірки справності запобіжних пристроїв повинні бути занесені в спеціальний журнал.
8.4.5. Запобіжні клапани перед пуском в експлуатацію повинні бути відрегульовані на спеціальному стенді на передбачений тиск та опломбовані. Вантажі важільних запобіжних клапанів необхідно фіксувати та закріплювати.
Під час експлуатації запобіжних клапанів необхідно додержуватись вимог правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, відповідно до законодавства та вимог НПАОП 0.00-1.26-96.
8.4.6. Запобіжні клапани, що встановлені на апаратах, трубопроводах та іншому устаткуванні, не дозволяється відділяти від цих апаратів запірною арматурою.
8.4.7. Під час використання запобіжних пристроїв (мембран) необхідно вживати заходів, що унеможливлюють викиди шкідливих та вибухонебезпечних газів у приміщення, а також іскроутворення і травмування працівників осколками та частинами мембран у разі їх спрацьовування.
8.4.8. Скіпові підйомники повинні бути обладнані електромагнітними гальмами та кінцевими вимикачами. Керування електродвигунами скіпових підйомників повинно бути автоматизоване та дубльоване ручним керуванням.
8.4.9. Для запобігання нещасним випадкам під час ремонту та огляду елеваторів повинні бути встановлені механізми, що запобігають зворотному руху ковшів. Елеватори повинні мати вимикачі як на місцях завантаження, так і на місцях вивантаження.
8.5. Компресори та насоси
8.5.1. Експлуатація стаціонарних поршневих та ротаційних повітряних компресорів та нагнітальних трубопроводів пневмотранспорту здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.016-81 "ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 11.11.81 N 4885 (далі - ГОСТ 12.2.016-81).
8.5.2. Вібраційні та шумові характеристики компресорів і насосів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016.1-91 "ССБТ. Оборудование компрессорное. Определение шумовых характеристик. Общие требования", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 25.04.91 N 584 (далі - ГОСТ 12.2.016.1-91).
8.5.3. Монтаж, налагодження, ремонт, випробування та експлуатація компресорного устаткування повинні здійснюватись підприємствами, що мають дозвіл Держгірпромнагляду на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, відповідно до НПАОП 0.00-4.05-03.
8.5.4. Для компримування газів необхідно застосовувати компресори тільки спеціального призначення. Застосовувати компресори не для того газу, на який їх було запроектовано, не дозволяється.
8.5.5. У приміщеннях компресорних станцій не дозволяється розміщувати апаратуру та устаткування, що технологічно чи конструктивно не пов'язані з компресорами.
8.5.6. Під час експлуатації турбокомпресорів, призначених для компримування газів, що містять двооксид вуглецю, необхідно контролювати герметичність комунікацій та сальникових ущільнень для запобігання надходженню вуглекислого газу в повітря робочої зони через нещільність.
8.5.7. Поршневі компресори після монтажу та ремонту повинні бути відрегульовані відповідно до індикаторних діаграм, що додаються до акта приймання в експлуатацію.
8.5.8. Змащування компресора та тип мастила, яке застосовується, повинні відповідати інструкції заводу-виробника або рекомендації спеціалізованої організації.
8.5.9. Кожна партія компресорного мастила, що надійшла, повинна мати заводський паспорт і сертифікат із зазначенням фізико-хімічних якостей мастила.
8.5.10. Компресорні установки повинні бути забезпечені надійною системою повітряного чи водяного охолодження.
8.5.11. У разі підключення декількох компресорів до загальної газової мережі на нагнітальному газопроводі кожного з них необхідно встановлювати зворотний клапан та запірну арматуру.
8.5.12. Під час експлуатації насосів повинен бути забезпечений контроль тиску нагнітання. Не дозволяється експлуатувати насоси з пошкодженими манометрами та такими, що не пройшли своєчасної повірки.
8.5.13. Не дозволяється змащувати рухомі частини, ліквідовувати течі в сальниках, торцевих ущільненнях та у з'єднаннях трубопроводів, якщо насос не вимкнено. У разі виявлення пошкодження, що порушує нормальний режим роботи насоса, останній необхідно зупинити, перевірити та усунути пошкодження.
8.5.14. Резервні насоси повинні бути в постійній готовності до пуску.
8.5.15. Насоси, що мають сальникові ущільнення та перекачують агресивні рідини, повинні мати захисні кожухи з антикорозійного матеріалу, що закривають сальники.
8.5.16. Для запобігання гідравлічним ударам нагнітальна лінія насосів повинна бути обладнана запірною арматурою та зворотним клапаном.
8.5.17. Розташовувати на гарячих частинах насосів і трубопроводів сторонні предмети не дозволяється.
8.5.18. Трубопроводи в насосних станціях необхідно розташовувати так, щоб насоси було зручно обслуговувати.
8.6. Резервуари
8.6.1. Резервуари споруджуються та обладнуються відповідно до проекту, приймаються в експлуатацію відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 N 1243.
8.6.2. Акти на приховані роботи з підготовки насипної подушки та ізолювального шару основи під резервуари складаються за участю підприємства-замовника та будівельно-монтажної організації.
8.6.3. Кришки резервуарів повинні бути забезпечені справними сходами та площадками для доступу працівників до арматури, вимірювальних, контрольних приладів і запобіжних пристроїв. Площадки не повинні спиратися на кришки резервуарів.
8.6.4. Установка в робочих приміщеннях відкритих резервуарів, ємностей, баків, з яких можливе надходження у повітря газів, парів та пилу, не дозволяється.
8.6.5. Резервуари для аміачної води, розчинів сульфідних сполук, амонізованого розсолу та фільтрової рідини повинні бути розташовані поза приміщеннями, обладнані рівнемірами, сигналізаторами верхнього рівня та пристроями автоматичного відключення подачі рідини. Місця зливання аміачної води та розчинів сульфідних сполук повинні бути освітлені в темний час доби.
8.6.6. Внутрішній огляд резервуарів, бункерів із сипучими матеріалами повинен проводитись відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85 з оформленням нарядів-допусків. При цьому працівники зобов'язані користуватися запобіжним поясом з карабіном та стропом. Робота повинна проводитись не менше ніж двома працівниками.
8.6.7. Для постійного зовнішнього обслуговування бункерів, силосів, резервуарів повинні бути передбачені похилі сходи. Для періодичного огляду дозволяється застосовувати вертикальні сходи або скоби з обов'язковим використанням захисних дуг.
8.7. Трубопроводи та арматура
8.7.1. Трубопроводи та арматура за конструкцією, матеріалами та механічною міцністю повинні відповідати умовам роботи та специфічним властивостям речовин, що транспортуються.
8.7.2. Розпізнавальні кольори трубопроводів промислових підприємств повинні відповідати вимогам ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки", затвердженого постановою Комітету стандартів, мір та вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР від 07.02.69 N 168 (далі - ГОСТ 14202-69), та ГОСТ 12.4.026-76.
8.7.3. Проектування та експлуатація систем газопостачання здійснюються відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.97 N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98), та ДСТУ Б В.2.5-29:2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи газопостачання. Газопроводи підземні сталеві. Загальні вимоги до захисту від корозії, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.12.2006 N 424 (далі - ДСТУ Б В.2.5-29:2006).
8.7.4. Експлуатація трубопроводів гарячої води, паропроводів та арматури до них здійснюється відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.11-98.
8.7.5. Не дозволяється прокладати трубопроводи для пожежо- та вибухонебезпечних, шкідливих і їдких речовин через побутові, допоміжні та адміністративно-господарчі приміщення, розподільні пристрої, приміщення для КВП і вентиляційні камери, а також по зовнішніх стінах будівель.
8.7.6. Стаціонарне устаткування повинно бути обладнане стаціонарними трубопроводами.
8.7.7. Трубопроводи для лужних розчинів необхідно прокладати так, щоб забезпечувати їх повне спорожнення самопливом або передбачати пристрої, що забезпечують повне їх спорожнення.
8.7.8. Прокладати трубопроводи через стіни, перекриття та інші будівельні конструкції необхідно через стальні прохідні гільзи (патрони), внутрішній діаметр яких на 0,01-0,02 м більше ніж зовнішній діаметр трубопроводу. Гільзи повинні замуровуватися у будівельну конструкцію жорстко.
8.7.9. Не дозволяється вмуровувати зварні шви, фланцеві та різьбові з'єднання технологічних трубопроводів у стіни, перекриття, фундаменти.
8.7.10. На пошкоджений газопровід для тимчасової ліквідації витоку дозволяється накладати бандаж або хомут. Подальша експлуатація газопроводу з установленими ремонтними бандажами або хомутами забороняється.
8.7.11. Під час проектування трубопроводів необхідно передбачати їх обігрів у місцях можливого замерзання технологічних рідин та конденсату.
8.7.12. Газопроводи, у яких можливе утворення конденсату, повинні мати ухили та конденсатозбірники.
8.7.13. Фланці трубопроводів для гарячих та лужних розчинів повинні бути закриті захисними кожухами.
8.7.14. Не дозволяється використовувати діючі трубопроводи для кріплення підйомних механізмів, риштовань, сходів та інших предметів.
8.7.15. Зварні стики на трубопроводах дозволяється виконувати на відстані не менше ніж 0,05 м від опор. Не можна розміщувати зварні стики трубопроводів усередині прохідних гільз.
8.7.16. Промислова трубопровідна арматура повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.063-81 "ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 26.10.81 N 4673 (далі - ГОСТ 12.2.063-81). Герметичність затворів запірної арматури повинна відповідати вимогам ГОСТ 9544-75 "Арматура трубопроводная запорная. Нормы герметичности затворов", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 21.11.75 (далі - ГОСТ 9544-75).
8.7.17. Запірна та регулювальна арматура на трубопроводах повинна бути легкодоступною для обслуговування. Органи керування арматури, що постійно використовується, повинні розташовуватись на висоті не більше ніж 1,6 м від рівня підлоги. Якщо арматура розташована на висоті 1,6 м і вище, повинні бути влаштовані спеціальні площадки та драбини.
8.7.18. Арматура повинна мати чітке маркування та розпізнавальний колір відповідно до вимог ГОСТ 4666-75 (СТ СЭВ 4369-83) "Арматура трубопроводная. Маркировка и отличительная окраска", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10.04.75 N 908 (далі - ГОСТ 4666-75). На верхньому торці пробки (шпинделя) кранів повинні бути шліци або інші покажчики положення прохідних отворів.
8.7.19. У разі розміщення арматури в колодязях, приямках та інших заглибленнях на арматурі повинні бути передбачені подовжені штоки з штурвалами, що забезпечують керування з підлоги або площадки.
8.8. Огороджувальні пристрої
8.8.1. Рухомі частини устаткування: пасові, ланцюгові, зубчасті передачі, вали, ролики, колеса тощо, які є небезпечними, повинні мати огороджувальні пристрої відповідно до вимог ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 30.10.81 N 4772 (далі - ГОСТ 12.2.062-81).
8.8.2. Огороджувальні пристрої повинні мати достатню міцність та бути оснащені пристроями для зручного та безпечного їх відкриття, зняття та переміщення. Огородження повинні бути такими, щоб від впливу виробничих факторів (вібрації, температури тощо) їх захисні властивості не погіршувалися.
8.8.3. Конструкція огорожі повинна бути такою, щоб її зняття, переміщення у разі необхідності було можливим лише за допомогою інструменту.
8.8.4. Зовні на огородження повинні бути нанесені попереджувальні знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
8.8.5. На робочих місцях біля транспортерів торці роликів необхідно закривати кожухами. Пластинчасті та скребкові транспортери повинні мати борти, що закривають ролики та кінці пластин.
8.8.6. Ковшові конвеєри повинні мати суцільні металеві огорожі вздовж усього конвеєра.
8.8.7. Завантажувальні люки бункерів, силосів повинні мати захисні ґрати з чарунками не більше ніж 0,1 * 0,1 м.
8.8.8. Переходи, монтажні прорізи, приямки, робочі та оглядові площадки, сходи та площадки сходів повинні бути обладнані перилами відповідно до вимог ГОСТ 23120-78 "Лестницы маршевые, площадки и ограждения стальные. Технические условия", затвердженого наказом Державного комітету СРСР зі стандартів від 28.04.78 N 71 (далі - ГОСТ 23120-78).
8.8.9. Монтажні прорізи в перекритті першого поверху необхідно закривати знімним щитком, а місце під монтажним прорізом під час проведення вантажопідіймальних операцій повинно бути огороджене знімним перильним огородженням.
8.8.10. Під час експлуатації вапновипалювальних печей і парових кальцинаторів рухомі частини повинні бути огороджені для запобігання доступу до них. Барабан кальцинатора повинен мати бар'єрне огородження.
8.8.11. Завантажувальні люки бункерів та силосів повинні мати захисні ґрати.
8.8.12. Ями скіпових підйомників повинні бути огороджені. Завантажувальний люк скіпа повинен мати запобіжні ґрати з чарунками не більше ніж 0,2 * 0,2 м. Не дозволяється перебування людей у ямі під час роботи підйомника.
8.8.13. Проміжні бункери, якщо їх не заповнюють за допомогою скидальних візків, повинні бути закриті кришками. Під час використання скидальних візків завантажувальні отвори необхідно закривати ґратами з чарунками не більше ніж 0,20 * 0,20 м.
8.8.14. У зоні можливого перебування працівників повинні бути огороджені або захищені:
проходи (проїзди) під конвеєрами - суцільними навісами, що виступають за габарити конвеєрів не менше ніж на 1,0 м;
ділянки траси конвеєрів, по яких заборонено прохід людей, - перилами вздовж усієї траси заввишки не менше ніж 1,0 м від рівня підлоги.
8.8.15. Для запобігання нещасним випадкам стрічкові конвеєри повинні бути обладнані тросовим захистом - сталевим легким тросом, протягнутим уздовж усього конвеєра. Кінці троса повинні бути з'єднані з вимикачами приводу, що дозволяє легким натисненням руки на трос швидко зупинити конвеєр.
8.8.16. Місця розташування транспортерів над проходами, проїздами та робочими місцями повинні бути огороджені.
8.8.17. Переходи через конвеєри повинні бути обладнані стаціонарними містками зі сходами та перилами. Висота вільного проходу над містком повинна бути не менше ніж 1,9 м.
8.9. Механізація трудомістких і важких робіт
8.9.1. У виробництві кальцинованої соди та содопродуктів повинні бути механізовані такі процеси:
розвантаження та завантаження сировини, палива, кальцинованої соди та содопродуктів у залізничні вагони, автотранспорт;
транспортування сировини, палива, недопалу та перепалу вапняку, шлаків, шламів та інших відходів виробництва;
завантаження бікарбонату натрію та кальцинованої соди у кальцинатори;
розвантаження кальцинованої соди з циклонів;
зважування, затарювання, зашивання мішків та транспортування продуктів на склад;
завантаження вапняку та палива до вапновипалювальних печей;
подача та завантаження вапна у змішувач та гаситель;
зважування, транспортування та завантаження кальцинованої соди, бікарбонату натрію у ємності для розчинення та приготування суспензії;
очищення ємностей та апаратів від шламів та інкрустацій;
очищення пилових камер та транспортування пилу з камер електрофільтрів у бункер;
транспортування кальцинованої соди та бікарбонату натрію на розсів.
8.9.2. Устаткування для транспортування вантажів повинно відповідати вимогам ГОСТ 25939-83 "Машины напольного транспорта. Ряды основных параметров (ИСО 1044-85)", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 13.10.83 (далі - ГОСТ 25939-83). Експлуатація конвеєрів здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 05.09.80 N 4576 (далі - ГОСТ 12.2.022-80).
8.9.3. Виробнича тара експлуатується відповідно до вимог ГОСТ 12.3.010-82 "ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 12.05.82 N 1893 (далі - ГОСТ 12.3.010-82).
8.9.4. Очищення ємностей від злежалих матеріалів та осаду повинно бути механізованим за допомогою пневматичного або електричного інструменту.
8.9.5. Експлуатація вантажопідіймальних кранів здійснюється відповідно до вимог Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 N 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 59/595 (далі - НПАОП 0.00-5.07-94), та Типової інструкції для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 N 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 58/594 (далі - НПАОП 0.00-5.20-94).
8.9.6. Переміщення вантажів кранами здійснюється відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07, Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 N 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 60/596 (далі - НПАОП 0.00-5.06-94).
8.9.7. Експлуатація стрілових самохідних кранів здійснюється відповідно до вимог Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25.09.95 N 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.10.95 за N 371/907 (далі - НПАОП 0.00-5.03-95).
8.9.8. Експлуатація кранів мостового типу здійснюється відповідно до вимог Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових), затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.03.96 N 45, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.03.96 за N 143/1168 (далі - НПАОП 0.00-5.18-96).
8.9.9. Стропальники, які обслуговують вантажопідіймальні крани, повинні додержуватись вимог Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25.09.95 N 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.10.95 за N 372/908 (далі - НПАОП 0.00-5.04-95).
8.9.10. До початку роботи з підйомними механізмами (талі, блоки, лебідки) необхідно перевірити їх справність. Не дозволяється працювати на підйомних механізмах, якщо строк їх випробування закінчився, а також підіймати вантажі, що перевищують вантажопідйомність механізму.
8.9.11. Засоби механізації, що взаємопов'язані в роботі, повинні бути обладнані надійною світловою та звуковою сигналізацією та автоматичними пристроями, що запобігають порушенню роботи комплексу устаткування у разі зупинки або виходу з ладу будь-якої складової. Транспортні механізми повинні бути обладнані попереджувальними пристроями для подачі звукового та світлового сигналу про їх запуск, аварію, зупинку чи пошкодження.
8.9.12. На конвеєрах, що є складовими автоматизованих транспортних або технологічних ліній, повинні бути передбачені пристрої для місцевої та дистанційної зупинки приводу на випадок аварійної ситуації.
8.9.13. На технологічній лінії, що складається з декількох послідовно встановлених і одночасно працюючих конвеєрів у сполученні з іншими машинами (живильниками, дробарками тощо), приводи конвеєрів і всіх машин повинні бути зблокованими так, щоб у разі раптової зупинки будь-якої машини чи конвеєра попередні машини автоматично вимикались, а подальші продовжували працювати до повного сходу з них транспортного вантажу.
Разом з тим повинна бути передбачена можливість вимкнення кожного конвеєра за місцем його розташування.
8.9.14. Конвеєри в головній та хвостовій частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками для зупинки конвеєрів. У разі потреби конвеєри можуть бути обладнані додатковими вимикачами для зупинки в аварійній ситуації у будь-якому місці з боку проходу для обслуговування.
8.9.15. Схемою керування конвеєрами повинно бути передбачено блокування, що унеможливлює повторне включення приводу до ліквідації аварійної ситуації. Ручне деблокування систем автоматичного управління технологічними процесами не дозволяється.
8.9.16. На ділянках траси конвеєрів, що розташовані поза зоною видимості оператора з пульта управління, повинна бути встановлена попереджувальна передпускова звукова та світлова сигналізація, що включається автоматично до включення приводу конвеєра.
8.9.17. На трасах конвеєрів з пересувними завантажувальними та розвантажувальними пристроями повинні бути встановлені кінцеві вимикачі та упори, що обмежують хід завантажувальнорозвантажувальних пристроїв.
8.9.18. Під час зберігання матеріалів, що злежуються, у великих ємностях повинні бути передбачені пристрої для їх розпушування. Не дозволяється проводити розпушування вручну з перебуванням працівника всередині ємності.
8.9.19. Транспортувати кальциновану соду необхідно пневмотранспортом у щільному потоці, гвинтовими конвеєрами, а також горизонтальними та похилими конвеєрами із зануреними скребками.
8.9.20. Навантажувально-розвантажувальні роботи у складських будівлях здійснюються відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 23.03.76 N 670 (далі - ГОСТ 12.3.009-76).
8.9.21. Прибирання основних та допоміжних приміщень, очищення шибок, світильників повинно бути механізованим із застосуванням пересувних платформ, гідравлічних підйомників, стаціонарних та пересувних пилососних установок.
8.10. Захист від корозії
8.10.1. Технологічне та вентиляційне устаткування, трубопроводи, електроустановки та засоби автоматизації, що піддаються дії агресивних середовищ, повинні бути виготовлені з матеріалів, що не піддаються корозії або захищені спеціальним антикорозійним покриттям. У разі потреби необхідно застосовувати хімічні та катодні засоби захисту.
Підземні сталеві газопроводи та резервуари повинні бути захищені від електрохімічної корозії відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.20-98.
8.10.2. Будівельні конструкції виробництва кальцинованої соди повинні бути захищені від корозії відповідно до вимог СНиП 2.03.11-85 "Защита строительных конструкций от коррозии", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.08.85 N 137 (далі - СНиП 2.03.11-85).
8.10.3. За корозійним станом устаткування та комунікацій повинен бути організований контроль шляхом періодичних перевірок устаткування відповідно до інструкції, затвердженої суб'єктом господарювання. Результати перевірок корозійного стану устаткування та комунікацій повинні бути занесені в спеціальний журнал. Методи, періодичність та місця контролю за корозією для кожного виду устаткування та комунікацій повинні визначатися відповідно до рекомендацій науково-дослідних і проектних організацій.
8.10.4. Для захисту устаткування у відділеннях абсорбції, дистиляції та карбонізації необхідно застосовувати сульфідний режим, за яким як інгібітори корозії необхідно безперервно та рівномірно вводити сульфідні сполуки - натрію гідросульфід, натрію сульфід або амонію сульфід.
8.10.5. Внутрішні поверхні ємностей для сирого та очищеного розсолу, відстійників, змішувачів, реакторів, напірних баків содового розчину, трубопроводів для транспортування розсолів необхідно захищати від корозії корозійностійким покриттям.
8.10.6. Вапновипалювальні печі зсередини необхідно футерувати хромомагнезитовим вогнетривом або шамотною цеглою.
8.10.7. Трубки холодильних царг карбонізаційних колон повинні виготовлятися з корозійностійкої сталі або титану.
8.11. Експлуатація та ремонт устаткування
8.11.1. Ремонт електроустаткування здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.32-01 та НПАОП 40.1-1.21-98. Перед початком ремонтних робіт електроустаткування необхідно відключити від електричної мережі, перевірити відсутність електричного струму, прокласти заземлення, установити на робочому місці огородження, плакати та знаки безпеки.
Ремонт електроустаткування повинні проводити електротехнічні працівники, що пройшли навчання та атестовані в установленому порядку.
8.11.2. Експлуатація та ремонт устаткування на висоті здійснюються відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07).
8.11.3 Устаткування підлягає огляду, ревізії та систематичним планово-запобіжним ремонтам у терміни відповідно до затвердженого суб'єктом господарювання графіка ремонтів.
8.11.4. Роботи з огляду, чищення, ремонту, розгерметизації технологічного устаткування, комунікацій, у тому числі роботи всередині ємностей, повинні бути організовані відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85.
8.11.5. Перед ремонтом устаткування необхідно:
8.11.5.1. Зупинити устаткування, видалити з нього речовини, продукти та осади.
8.11.5.2. Зробити аналіз повітряного середовища на вміст у ньому шкідливих речовин. У зоні ремонтних робіт повинні бути створені умови, що унеможливлюють виділення у робочу зону:
аміаку, сірководню, оксиду вуглецю, двооксиду вуглецю, природного газу, пилу - у концентраціях, що перевищують ГДК відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 та СН 4617-88.
Якщо вміст шкідливих речовин не задовольняє ці вимоги, апарат необхідно промити, пропарити та продути повітрям.
8.11.5.3. Відключити устаткування від діючої апаратури заглушками відповідно до схеми установки заглушок з відміткою у журналі обліку установки та зняття заглушок.
8.11.5.4. Охолодити устаткування до температури не вище ніж + 30 град.С.
8.11.6. Роботи всередині колодязів, колекторів, тунелів повинні проводитись з використанням засобів захисту органів дихання.
8.11.7. Не дозволяється розбирати фланцеві з'єднання трубопроводів без попереднього спорожнення трубопроводів, а в разі потреби - промивки та продувки їх від залишків речовин, що транспортувалися. Перед ремонтом трубопровід необхідно відключити від діючої апаратури заглушками відповідно до схеми установки заглушок з відміткою у журналі обліку установки та зняття заглушок.
8.11.8. Не дозволяється змащувати устаткування на ходу без пристроїв, що роблять це змащування безпечним.
8.11.9. Працівники, що виконують ремонтні роботи, повинні бути забезпечені всіма необхідними справними інструментами та пристроями відповідно до вимог Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 254, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.07.2001 за N 616/5807 (далі - НПАОП 0.00-5.24-01). Працювати з несправними інструментами та пристроями не дозволяється.
8.11.10. Справність запобіжних та рятівних поясів, канатів (мотузок) для ремонтних та рятувальних робіт необхідно перевіряти не рідше ніж 1 раз на шість місяців.
8.11.11. Якщо необхідно виконувати роботи одночасно на двох горизонтах, повинні бути влаштовані суцільні міцні настили для запобігання ударам предметами, що можуть травмувати працівників, які перебувають на нижньому горизонті.
8.11.12. У разі відсутності вантажопідіймальних кранів для проведення монтажу та ремонту над апаратами повинні бути встановлені міцні опори з балками для підвішування на них підйомних механізмів. Балки повинні бути розраховані на підіймання найважчої деталі апарата із запасом міцності не менше ніж 1,5. Не дозволяється підвішувати блоки та кріпити балки до конструкцій перекриття виробничих будівель, якщо це не передбачено в проекті.
8.11.13. Ремонтні роботи з використанням відкритого вогню усередині ємностей необхідно вести з оформленням наряду-допуску та дозволу на проведення вогневих робіт відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01).
8.11.14. Для виконання вогневих робіт (газозварювальних, електрозварювальних, паяльних) у цехах необхідно обладнати спеціальні місця.
8.11.15. Заміна оглядового скла в апаратах повинна здійснюватись за умови, що рівень рідини в них перебуває нижче від оглядового скла, вимкнено пристрої для перемішування, відключено подачу пари, за відсутності в апараті тиску або вакууму.
8.11.16. Підтягування болтів з'єднань компресорів та насосів, а також фланцевих з'єднань труб і апаратури дозволяється проводити лише після зупинки агрегатів та зниження тиску в них до атмосферного.
Начальник управління організації
державного нагляду
за промисловою безпекою
на виробництвах і об'єктах
підвищеної небезпеки




В.М.Морозов