Про затвердження Правил охорони праці у цехах кінцевого складання літальних апаратів

12.1.5. Усі посудини, будови, експлуатація яких повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94, повинні бути взяті на облік і на них повинна бути оформлена належна технічна документація.

12.1.6. Монтаж, випробування та експлуатація трубопроводів для проведення пневматичних випробувань повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.01-1.13-71, Тимчасових правил будови і безпечної експлуатації повітропроводів і азотопроводів високого тиску (100 - 1000 кг/кв.см) ПТВД-67/100-1000, затверджених ЦК Профспілки робітників авіаоборонпрому від 08.07.67 (НАОП 1.4.72-1.28-67), "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы", затверджені постановою Держбуду СРСР від 07.05.84 N 72 (СНиП 3.05.05-84).

12.1.7. За вибір схеми трубопроводів, систем управління, контролю та регулювання, прокладки дренажу, кріплень, запірних і запобіжних засобів, матеріалів, за правильність та доцільність конструкції, за правильність розрахунку на міцність, розрахунку діаметрів труб, а також у цілому за проект і відповідність його вимогам безпеки відповідає організація, що розробила проект випробувального стенда та трубопроводів.

12.1.8. Використання регулювальних вентилів високого тиску як запірних не дозволяється.

12.1.9. Вибір вимірювальних приладів, методика схем вимірювання повинні погоджуватися з енергетичною, метрологічною службами та службою охорони праці підприємства. Класи точності контрольно-вимірювальних приладів повинні визначатися технічними умовами на вузол, агрегат і літальний апарат.

12.1.10. На всіх приладах, що перебувають в експлуатації на випробувальній установці, повинно бути тавро з терміном чергових перевірок приладів. Прилади повинні періодично перевірятися у терміни, указані в паспорті на прилад.

12.1.11. Манометр, призначений для вимірювання тиску у виробі, що випробовується, повинен дублюватися контрольним манометром.

12.1.12. Прилади, що працюють під тиском, повинні бути встановлені всередині бронезахисних пристроїв. На панелях і щитах, де монтуються прилади, що працюють під тиском, повинні бути передбачені отвори для виходу газу при розриванні приладів.

12.1.13. Випробувальні установки повинні бути оснащені піднімально-транспортними механізмами та пристроями, що забезпечують транспортування, установлення та знімання оснащення і виробу, що випробовується.

12.1.14. При застосуванні балонних батарей із стисненим газом високого тиску для проведення пневмовипробувань балони повинні бути розташовані зовні виробничих приміщень у спеціально обладнаній прибудові відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94.

12.1.15. Під час експлуатації необхідно не рідше одного разу на шість місяців проводити контрольну перевірку робочих манометрів контрольними манометрами із занесенням результатів перевірки в журнал.

12.2. Захисні пристрої випробувальних установок

12.2.1. Під час пневмовипробувань вузлів, агрегатів літальних апаратів на герметичність високим тиском повинні застосовуватися бронезахисні пристрої, які пройшли випробування відповідно до інструкції, яка передбачає необхідні заходи безпеки. Бронезахисні пристрої повинні пройти випробування розривом виробу, що випробовується на максимально допустимий тиск для цього бронезахисного пристрою.

12.2.2. Захисні пристрої повинні розміщуватися на спеціально виділеній дільниці виробничого приміщення. Бронебокси повинні бути розташовані в прибудові до виробничої будівлі або в окремо розташованій будівлі згідно з розміщенням установок для гідравлічних випробувань виробів (додаток 5).

12.2.3. Замки дверей бронезахисних пристроїв повинні бути зблоковані з управлінням випробувальної установки таким чином, щоб при відкритих дверях неможливо було подати тиск до виробу, що випробовується, а в разі відчинення дверей під час випробування - тиск скидався б автоматично.

12.2.4. Бронековпаки, що застосовуються для огородження дрібних деталей, вузлів, виробів, повинні надійно кріпитися до верстаків (столів) робочих місць випробувачів. Надійність кріплення повинна бути обґрунтована спецрозрахунками. Пульт управління при цьому може бути як приставним, так і вмонтованим у стіл.

12.2.5. Кожен бронезахисний пристрій повинен пройти відповідні випробування, за результатами яких складається Акт приймання в експлуатацію випробувальної установки для пневмовипробувань виробів (додаток 6). Застосовувати захисні пристрої без випробування на міцність не дозволяється.

12.2.6. У бронезахисних пристроях повинні бути передбачені дренажні пристрої для виходу газу в разі пошкодження виробу, забезпечення зниження тиску до атмосферного. Дренажні пристрої повинні унеможливлювати викид уламків за межі огородження. Дренаж повітря та технічних газів повинен бути виведений за межі виробничого приміщення спеціальним трубопроводом.

12.2.7. На бронезахисних пристроях (бронековпаках, бронекабінах) повинні бути нанесені трафарети з позначенням їх призначення, найменування виробника, року виготовлення, інвентарного номера та умов застосування в залежності від технічних умов.

12.3. Проведення пневмовипробувань

12.3.1. До пневматичних випробувань на герметичність допускаються тільки вузли, агрегати, вироби, що пройшли гідравлічні випробування на міцність. Випробування на герметичність виробів, що не пройшли гідравлічних випробувань, якщо це спеціально не обумовлено в технічних умовах або технологічним процесом, не дозволяється.

12.3.2. Проводити пневматичні випробування дозволяється тільки на технічно справному та прийнятому в експлуатацію обладнанні під керівництвом особи, яка призначена роботодавцем відповідно до технологічної документації, схеми випробувань та вимог технічних умов.

12.3.3. Приєднання виробу, що випробовується на герметичність, до штуцерів живлення на стенді повинно проводитись у суворій відповідності до схеми підключення та технологічної документації. Виріб повинен бути встановлений на суворо фіксованому місці випробувального стенда.

12.3.4. Технологічне оснащення (заглушки, перехідники, трубопроводи, шланги тощо) повинно відповідати вимогам "ССБТ. Пневмопроводы. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации", затверджених постановою Держстандарту СРСР від 10.11.85 N 3559 (ГОСТ 12.3.001-85), і пройти гідравлічні випробування на міцність та мати тавро із зазначенням допустимого тиску. Застосовувати оснащення, яке не має маркування, не передбачене технологічним процесом або виготовлене не за кресленням, не дозволяється.

12.3.5. У керівника випробувань повинна бути в наявності така технічна документація:

- програма випробувань;

- порядок подання команд;

- схема зборки та підключення виробу до випробувального пристрою;

- дані щодо граничнодопустимого тиску;

- інша необхідна документація для проведення випробувань виробу.

12.3.6. На бронезахисному пристрої перед початком випробувань повинно бути включено попереджувальне світлове табло "Увага, проводяться випробування!", перевірений стан пломб на контрольних приладах та правильність показів приладів на пульті після відключення.

12.3.7. Під час пневмовипробувань виробу залишати пульт управління без технічного контролю не дозволяється. Згоду на перебування осіб на дільниці випробування виробу, які не беруть безпосередньої участі у випробуваннях (конструктори, замовники, контролери та інші), може дати тільки керівник робіт.

12.3.8. Спостереження та огляд виробу під час його випробування на герметичність у бронекабінах, бронековпаках, броневаннах дозволяється тільки через оглядові броневікна або за допомогою телевізійних пристроїв, течешукачів та інших приладів. У разі виникнення вібрації трубопроводів або виробу випробування повинні бути негайно припинені.

12.3.9. Роботи на випробувальних установках повинні виконуватися в межах тиску, що вказаний у паспорті та проектній документації. Перевищення тиску понад установлений проектною документацією не дозволяється.

12.3.10. Випробування виробів (відсіків) на герметичність високим тиском повинно здійснюватися у бронекабінах або боксах. Не дозволяється проводити випробування виробів (відсіків) на герметичність високим тиском поза захисними пристроями.

12.3.11. Управління випробуванням у бронекабінах та броневаннах повинно бути дистанційним, зблокованим зі звуковою сигналізацією та попереджувальними світловими написами.

12.3.12. Подача, регулювання та контроль тиску під час випробувань повинни бути автоматизованими або напівавтоматизованими та здійснюватися дистанційно з одного пульта управління.

12.3.13. Якщо конструкція вузла, агрегату, виробу дозволяє встановлення заповнювача, то випробування необхідно вести з обов'язковим максимально можливим заповненням внутрішніх порожнин виробу спеціально виготовленими заповнювачами (деревина, пінопласт тощо).

12.3.14. При виявленні дефекту у випробувальній установці роботи з пневмовипробування повинні бути припинені, установка відключена від електромережі і вивішено попереджувальний плакат "На обладнанні працювати не дозволяється!". Усувати дефекти (під'єднувати шланги, підтягувати з'єднання тощо) за наявності тиску в установці та виробі, що випробовується, вище атмосферного не дозволяється.

12.3.15. Після закінчення пневмовипробувань усі запірні органи систем стенда, крім запірного органу скидання газу в атмосферу, повинні бути встановлені в положення "Закрито", а стрілки контрольних манометрів бути на нульовій позначці шкали. Залишати випробувальну установку та виріб під тиском, а також під напругою не дозволяється.

12.4. Заходи безпеки під час виконання робіт з розчином хромпіку

12.4.1. Розчин хромпіку повинен готувати працівник, який пройшов навчання з виконання робіт підвищеної небезпеки відповідно до вимог НПАОП 0.00.4.12-2005 та забезпечений індивідуальними засобами захисту згідно з нормативно-правовими актами з охорони праці.

12.4.2. Дільниця, де готується розчин хромпіку, повинна бути обладнана місцевою витяжною вентиляцією.

У цих приміщеннях необхідно періодично проводити контроль концентрації хромпіку в повітрі. Допустима концентрація хромпіку в повітрі складає 0,01 мг/куб.м.

12.4.3. Розсипаний твердий хромпік або розлитий розчин хромпіку повинен бути прибраний. Підлога в тому місці, де це сталося, повинна бути вимита водою. Роботи при цьому повинні виконуватися у гумових рукавицях.

12.4.4. Під час роботи з розчином хромпіку повинні виконуватися такі заходи безпеки:

а) при безпосередньому контакті з розчином хромпіку працювати тільки в гумових рукавицях, захисних окулярах та в спеціальному одязі;

б) перед прийманням їжі, питтям або курінням та після роботи ретельно вимити руки теплою водою з милом та щіткою. Бажано застосувати при митті рук 5%-ний розчин гіпосульфіту або 10%-ний розчин бісульфіту натрію;

в) при попаданні хромпіку на шкірний покрив, що має пошкодження (подряпини, садна), або в очі негайно промити ці місця проточною водою протягом не менше 15 хвилин та звернутися до медпункту.

13.1. Стенди для вібровипробувань агрегатів, вузлів, окремих елементів літального апарата повинні бути встановлені в окремих звукоізольованих приміщеннях - боксах або у знімних насувних звукоізольованих кабінах, розрахованих на випромінювану звукову потужність, і відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 та Державних санітарних норм виробничої та локальної вібрації, затверджених наказом МОЗ України від 01.12.99 N 39 (ДСН 3.3.6.039-99).

13.2. Управління вібростендами повинно бути дистанційним з пульта, розташованого поза боксом або кабіною, при цьому оглядові вікна в боксах або кабінах повинні бути герметичними, а двері виконані з підвищеною звуконепроникністю з герметичним приляганням по периметру.

13.3. Перед початком вібровипробувань над входом до боксу або кабіни повинно бути включено попереджувальне світлове табло - "Увага, йдуть випробування!". Входити до боксу або кабіни під час роботи вібростенда не дозволяється.

13.4. Для виконання вантажно-розвантажувальних робіт у боксах повинно бути передбачено піднімально-транспортне обладнання та вантажозахватні пристрої.

13.5. Усі органи управління стендами перед початком та після закінчення випробувань повинні перебувати в положенні "Вимкнено".

13.6. У разі спрацювання аварійної сигналізації стенд повинен бути вимкнений, а випробування припинено. Повторне включення стенда можна здійснити тільки після усунення аварійного стану.

Усувати дефекти на вібростендах можливо тільки при одночасній зупинці всіх стендів у боксі.

13.7. Бокс повинен бути обладнаний попереджувальною звуковою та світловою сигналізацією, зблокованою з умиканням вібростенда.

14.1. Роботи з випробування на ударні перевантаження повинні виконуватися на технічно справному та прийнятому в експлуатацію обладнанні відповідно до технічних умов на відповідну операцію під керівництвом спеціально призначеної особи.

14.2. Дільниця для випробувань повинна бути обладнана вантажопідіймальними механізмами та вантажозахоплювальними пристроями, що забезпечують транспортування та знімання виробу відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-2002.

14.3. Стенд для випробувань повинен бути обладнаний пристроєм з механічними висувними панелями для закриття ями скидання на час виконання монтажно-підготовчих робіт, а при роботі на висоті - монтажними площадками з огородженням висотою не менше 1 м.

14.4. Перед початком випробувань робоча зона повинна бути огороджена та також вивішено попереджувальне світлове табло - "Увага, ідуть випробування!", а також повинні подаватися звукові попереджувальні сигнали. Стороннім особам перебувати в зоні випробувань не дозволяється. До початку випробувань керівник роботи повинен перевірити відсутність людей у ямі скидання.

14.5. При монтажі та випробуваннях на ударні перевантаження стенд повинен бути обладнаний амортизаційною подушкою, розрахованою на відповідні навантаження при скиданні виробу.

14.6. Під час проведення монтажно-підготовчих робіт виріб повинен бути надійно закріплений на стенді. Конструкція та утримання пускових пристроїв (пускових кнопок), а також гальм повинні забезпечувати швидке та надійне вмикання та вимикання обладнання, унеможливлювати випадкове або довільне включення його на робочий хід.

15.1. Дільниці та технологічні процеси, які виконуються на цих дільницях: герметизація виробів, клейові роботи, роботи з емалями, лаками, фарбами, компаундами та заповнювачами, які пов'язані із застосуванням епоксидних смол та інших шкідливих складових у своїх композиціях, повинні відповідати вимогам:

"ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", затверджених постановою Держстандарту СРСР від 14.06.91 N 875 (ГОСТ 12.1.004-91);

"Работы окрасочные. Общие требования безопасности (СТ СЭВ 3951-82)", затверджених Держстандартом СРСР від 19.08.75 N 2185 (ГОСТ 12.3.005-75) (зі змінами);

Санітарних норм при фарбувальних роботах із застосуванням ручних розпилювачів N 991-72, затверджених МОЗ СРСР від 1972 (ДНАОП 0.03-1.04-72);

ДНАОП 0.03-1.47-89;

"ОСТ 1.90354-84 Роботи фарбувальні. Загальні вимоги безпеки", затвердженого Мінавіапромом СРСР від 1984 (НАОП 1.4.72-2.25-84);

"Санитарные правила и нормы по применению полимерных материалов в строительстве. Гигиенические требования", затверджених МОЗ України від 12.08.91 (СанПіН N 6027-А-91);

НАОП 1.4.72-1.36-91.

15.2. Відділення підготовки агрегатів, вузлів, конструкцій літального апарата під фарбувальні роботи, у яких мають місце шкідливі виділення, повинні бути ізольовані від приміщень фарбувальної дільниці та інших виробничих дільниць.

15.3. Дільниці для виконання фарбувальних та клейових робіт, робіт з герметизації, робіт з компаундами та спецзаповнювачами в разі розміщення їх у загальному виробничому корпусі повинні бути розташовані на верхньому поверсі біля зовнішньої стіни будівлі з віконними отворами, верхніми світловими прорізами або перекриттям, що легко скидається. Ці дільниці повинні бути ізольовані від інших виробничих дільниць протипожежними стінами. При потребі розміщення цих дільниць на інших поверхах багатоповерхових будівель необхідно всі приміщення над цими дільницями забезпечити ефективною вентиляцією.

15.4. Витяжні вентиляційні установки виробничих дільниць та сушильного обладнання повинні мати вибухобезпечне виконання і експлуатуватись відповідно до Правил будови, виготовлення монтажу і безпечної експлуатації вибухозахищених вентиляторів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 11.09.98 N 183 (ДНАОП 0.00-1.18-98).

15.5. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних дільниць, дільниць нанесення герметиків, клеїв, компаундів та інших виробничих процесів, пов'язаних з виділенням шкідливих речовин, повинні мати звукову або світлову сигналізацію, яка сповіщає про несправність у роботі вентиляційних установок.

15.6. Вентиляційні установки фарбувальних камер повинні бути зблоковані з пристроями, які подають лакофарбовий матеріал або стиснене повітря до розпилювача.

15.7. Вироби із сушильних камер повинні надходити в спеціальне приміщення, ізольоване від усіх інших виробничих дільниць і призначене тільки для охолодження виробів. Це приміщення повинно бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією, яка забезпечує граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітряному середовищі відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.

15.8. До виконання робіт, пов'язаних з фарбуванням, допускаються працівники, які пройшли навчання на право виконання фарбувальних робіт відповідно до вимог пунктів 3.1-3.3 цих Правил. Ці працівники повинні забезпечуватись спецодягом, спецвзуттям, засобами захисту очей, спеціальними захисними кремами, респіраторами (типу РПГ-67 з патронами марки "А" або аналогічними) відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.

15.9. Місце виконання фарбувальних робіт повинно бути забезпечене пересувними вентиляційними установками у вибухобезпечному виконанні.

15.10. Увесь інструмент, тара для лакофарбових матеріалів та інші пристрої повинні бути виготовлені з матеріалів, що не дають іскри при ударі. Не дозволяється одночасне проведення фарбувальних робіт на зовнішніх та внутрішніх поверхнях виробу.

15.11. При виконанні фарбувальних робіт необхідно систематично проводити експрес-аналіз повітряного середовища на наявність вибухонебезпечних речовин. На робочих місцях повинні розміщуватися первинні засоби пожежогасіння.

15.12. При проведенні робіт із знежирення слід використовувати бавовняні серветки. Запасні серветки повинні лежати на заземленій поверхні.

15.13. Тиск стисненого повітря, що подається на фарбувальне обладнання, не повинен перевищувати величини, установленої технологічним процесом.

15.14. При попаданні на підлогу лакофарбових матеріалів чи розчинників слід прибрати їх за допомогою тирси або піску, а потім місце розливу протерти ганчіркою, змоченою розчинником Р-5 (для епоксидних емалей - етилцелозольвом) та вимити водою.

15.15. При виконанні технологічних процесів, пов'язаних з підготовкою виробу до фарбувальних робіт або герметизації, унаслідок яких виникає та накопичується заряд статичної електрики на обладнанні та людях, необхідно керуватися вимогами чинного законодавства.

15.16. Обладнання та вироби, здатні при виконанні технологічних операцій (промивання, протирання, знежирення тощо) накопичувати заряди статичної електрики, повинні бути заземлені. Для відведення зарядів статичної електрики, що накопичуються на людях, працівники повинні бути забезпечені електростатичним взуттям. Робочі площадки повинні бути заземлені, а підлоги цих площадок - електропровідними.

15.17. Гумові та інші шланги з діелектричних матеріалів, через які подається стиснене повітря на фарбувальне обладнання, повинні бути обвиті мідним дротом діаметром не менше 2 мм або мідним тросиком перетином не менше 4 мм з кроком 100-150 мм. Один кінець дроту або тросика з'єднується пайкою або під болт з металевими заземленими частинами повітропроводу, а другий - з наконечником шланга.

При використанні армованих шлангів їх обвивка не вимагається за умови обов'язкового з'єднання арматури із заземленим повітропроводом та металевим наконечником шланга.

15.18. Операції хімічної або механічної підготовки поверхні до нанесення покриття повинні бути максимально механізовані, а робочі місця знежирення поверхні обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

15.19. Усі роботи, пов'язані з приготуванням композиції пінополіуретану (плавлення, розлив, розігрів, зважування, фільтрація, змішування компонентів), повинні виконуватися у витяжній шафі зі швидкістю вентиляції не менше 0,7 м/с.

15.20. Термошафа для отвердіння пінопласту повинна бути обладнана витяжною вентиляцією.

15.21. Усі роботи з продуктами пінополіуретану та композицій пінопласту повинні виконуватися у витяжній шафі. Працівники повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.

15.22. У разі попадання на шкірний покрив продуктів пінополіуретану та його композицій їх потрібно негайно прибрати ватним або марлевим тампоном, уражені місця промити спиртом, потім водою з милом і змастити пом'якшувальною маззю.

15.23. У разі розлиття продуктів пінополіуретану або його композицій у витяжній шафі необхідно засипати розлиті продукти тирсою або ретельно протерти ганчіркою чи ватою, змоченою в ацетоні, а потім залити 5-10% розчином аміаку. У разі розлиття продуктів поза межами витяжної шафи їх прибирання слід проводити у респіраторі марки Т або протигазі марки А.

15.24. Посудини з продуктами пінополіуретану дозволяється відкривати тільки у витяжній шафі безпосередньо перед зважуванням.

15.25. Технологічні процеси герметизації всередині відсіків (кесон-баки, центроплани, фюзеляжі) повинні проводитись, як правило, на дільницях герметизації.

В обґрунтованих випадках допускається їх виконання у цеху складання літальних апаратів, при цьому слід тимчасово виділити біля агрегату, що герметизується, вибухопожежонебезпечну зону. Цю зону необхідно обладнати додатковими засобами пожежогасіння, пересувними місцевими вентиляційними установками.

Вибухопожежонебезпечна зона повинна бути тимчасово огороджена.

15.26. Роботи з герметизації всередині відсіку повинні виконуватись не менш як двома працівниками, один з яких повинен перебувати усередині, інші - поза відсіком. Між ними повинен підтримуватись постійний зв'язок.

15.27. Під час проведення робіт усередині відсіку всі люки-лази, що є в цьому відсіку та у відсіках, що до них примикають, повинні бути відкриті.

15.28. Для зручності виходу з відсіку, а також для швидкої евакуації працівників при аварійній ситуації люки-лази в нижній панелі повинні бути вільні. У них не дозволяється встановлення пересувних вентиляційних пристроїв, шлангів подання повітря для автономного дихання, електрошнурів для переносних світильників тощо. Ці комунікації необхідно вводити у відсіки через сусідні люки-лази, які не передбачені для евакуації.

15.29. При проведенні операцій з використанням рідин, що мають діелектричні властивості (знежирювання поверхні деталей бензином тощо), у ці рідини слід додавати антиелектростатичні присадки відповідно до вимог Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103 (ДНАОП 0.00-1.29-97).

15.30. Перед входом у відсік або на стапель з працівника необхідно зняти заряд статичної електрики. Для цього слід улаштовувати зону заземлення або застосовувати інші аналогічні заходи.

15.31. Справність заземлення та виконання інших заходів, що дають змогу уникнути накопичення зарядів статичної електрики, слід щоденно контролювати. Результати перевірки повинні заноситися до спеціального журналу.

15.32. Об'єм тари для відходів та герметика, що містять розчинники, не повинен перевищувати 0,5 л; для розчинників та підшара - не більше 0,2 - 0,25 л.

15.33. При відключенні вентиляції роботи всередині відсіків повинні бути негайно припинені, а працівники з них - виведені.

15.34. Роботи можуть бути відновлені тільки після включення вентиляції та проведення аналізу повітряного середовища.

15.35. Для зняття заряду статичної електрики з працівників, які перебувають усередині відсіку, слід застосовувати антистатичні браслети, заземлені струмопровідні килимки тощо.

15.36. Операції з нанесення підшара або клею із використанням ручного пневматичного інструмента слід проводити в камері або ізольованому приміщенні, обладнаних місцевими витяжками з гідрофільтром або іншим пристроєм для прибирання аерозолей.

15.37. Нанесення рідкого клею на сотові заповнювачі за допомогою ролика слід проводити з використанням спеціальних пристроїв, виготовлених із матеріалу, що не дає іскри і не сприяє виникненню та накопиченню зарядів статичної електрики; ручка даного пристрою повинна бути виконана із струмонепровідних матеріалів. Заправлення пристроїв клеєм та нанесення клею необхідно проводити на столах, обладнаних місцевими витяжками.

15.38. При нанесенні пастоподібних клеїв повинні застосовуватись шпателі, виготовлені з матеріалів, що мають діелектричні властивості.

15.39. При знятті антиадгезійних шарів (поліетиленової плівки, ламінованого паперу) із плівкового клею повинні виконуватись такі вимоги безпеки:

- роботи необхідно виконувати на заземлених столах, обладнаних витяжками;

- перед початком виконання цих операцій працівники повинні знімати з себе заряд статичної електрики;

- ручний інструмент, що використовується, повинен бути виготовлений із струмонепровідного матеріалу;

- ручний інструмент повинен бути заземлений;

- під час проведення операції працівник повинен перебувати на ізолювальному струмонепровідному покритті (підлога, килимок тощо);

- працювати слід у гумових рукавицях.

16.1. Роботи зі зрідженими газами повинні проводитись у чистому спецодязі та захисних окулярах, але без рукавиць для уникнення їх спалаху.

16.2. Скляні посудини Дюара та інші кварцові посудини із подвійними стінами, що призначені для зріджених газів, повинні бути розташовані в захисному футлярі в чистому та сухому вигляді. Простір між стінками посудини та футляром заповнюється обпеченим азбестом. Не дозволяється застосовувати з цією метою вату, повсть та інші горючі матеріали.

16.3. Наливати зріджені гази (повітря, кисень, азот) у посудину Дюара слід тільки через металеву лійку, яка не повинна торкатися стінок посудини. Трубка лійки повинна бути довша за горловину посудини.

16.4. Посудини Дюара необхідно зберігати від різких поштовхів та ударів для унеможливлювання виплеску зріджених газів.

16.5. Не дозволяється використання посудин Дюара як тару для інших рідин та протирати внутрішню поверхню горловини посудини обтиральними матеріалами.

16.6. Посудини Дюара зі зрідженими газами повинні бути постійно закриті ковпачками, які легко пропускають газ, що випаровується із посудини, для унеможливлювання попадання у горловину посудини органічних та інших речовин, здатних викликати вибух.

Під час попадання вологи в горловину посудини можливе закупорювання горловини льодом, що утворився, та подальший розрив посудини.

16.7. Не дозволяється зберігати посудини Дюара зі зрідженими газами біля радіаторів і нагрівальних приладів та використовувати несправні посудини Дюара (значне випаровування, поява інею на кожусі, механічні ушкодження).

16.8. Посудини зі зрідженими газами повинні мати яскраву етикетку з написом відповідного газу.

16.9. Злив та перенесення зріджених газів у посудинах Дюара ємністю вище 5 л дозволяється тільки двома працівниками.

1. Роботи з проведення пневматичних та гідравлічних випробувань виробів, що працюють під тиском понад 0,07 МПа, якщо випробування проводяться не в спеціально обладнаних з цією метою приміщеннях або камерах.

2. Отримання, транспортування всередині цеху твердого та рідкого палива, а також інших токсичних речовин, що використовуються у системах літальних апаратів.

3. Роботи з отримання та транспортування посудин із стисненими газами.

1. РТМ - 1120

"Производство гидрогазовых систем. Монтаж, контроль и испытания гидрогазовых и топливных систем", НИИАТ.

2. ОСТ:

а) 1.41158-71 ... 1.41159-71: "Испытание гидрогазовых систем на герметичность способами "щупа" и "НАД" с применением течеискателей ПТИ-7";

б) 1.41317-72 ... 1.41320-72: "Контроль герметичности капиллярным, манометрическим, пневматическим и ротаметрическим методами";

в) 1.41412-73: "Заполнение проверяемого объекта фреоновоздушной смесью при контроле герметичности галоидным методом".

3. ОСТ 1.41373-73 "Испытание на герметичность гидравлических и топливных систем визуальным люминесцентным методом типовых технологических процессов".

Примітка. Бронезахисні пристрої розраховувати відповідно до "Инструкции по расчету на прочность боксов и бронекабин пневмоиспытаний", розробленої ГипроНИИАвиапромом, 1968 р.