Про затвердження форм державної статистичної звітності по статистиці науки, інформатики та інновацій і інструкцій про порядок їх заповнення

1. Обстеження проводиться з метою обліку використання програмних продуктів і комп'ютерних мереж, що експлуатуються на підприємствах, організаціях, установах, спільних та малих підприємствах і кооперативах усіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання станом на 1 січня 1998 року.

2. Звіт подають підприємства, організації, установи (далі - підприємства), що звітують за формою N 2-інф та використовують програмні продукти й комп'ютерні мережі.

3. Звіт подають за адресою і в термін, що вказані на бланку форми.

4. Коди у верхній частині бланка форми підприємства не заповнюють.

5. Звіт за формою N 3-інф заповнює працівник сфери обробки даних на обчислювальній техніці.

6. Розділ 1. У розділі подають сумісні операційні системи (в тому числі мережні), що використовуються на підприємстві та підпадають під вказаний у цьому розділі перелік основних операційних систем (ОС), розроблені провідними фірмами світу.

Сумісними ОС вважають такі модифікації, що працюють на тій же платформі, але мають відмінності в назвах (наприклад: MS DOS, PC DOS, DR DOS відносять до сумісних з DOS).

Найменування ОС, що використовуються, эалишають в переліку, відсутні - викреслюють.

Якщо на підприємстві використовують системи не названі в переліку, то їх відносять до рядка 09 "Інші".

7. Розділ 2. У розділі показують наявні програмні продукти (ПП), що розроблені на підприємстві станом на 1 січня 1998 року.

До переліку програмних продуктів включають тільки ті продукти, що можуть бути реалізовані на ринку ПП і використання яких може зацікавити стороннього користувача в тій самій предметній галузі. Продукти, що мають вузьке галузеве застосування (наприклад, задачі обробки статзвітності та інші) у звіт не включають.

8. У графі А подають повну назву розробленого програмного продукту.

9. У графах 1-4 вказують назви відповідних програмних засобів, за допомогою яких розроблено власний програмний продукт.

10. У графі 5 вказують стислу характеристику розробленого ПП та його призначення.

11. У графі 6 вказують галузь застосування ПП (наприклад: адміністративне управління, управління технологічними процесами, наукові розробки, сільське господарство, процеси лікування тощо).

12. У графі 7 вказують кількість реалізованих копій власного ПП.

13. Розділ 3. У розділі показують наявні програмні продукти, що використовуються на підприємстві, організації, установі. В кожній графі фіксується не більше шести найменувань. Власні розробки в цьому розділі не вказують.

14. У графі 1 подають найменування систем (мов) програмування з версіями чи без них (наприклад: ASSEMBLER, PL/1, KOBOL, FORTRAN, PROLOG, LISP (або ЛИСП), ЛОГО, JAVA, MODULA, ADA, всі види C, C++, PASKAL, BASIC).

15. У графі 2 подають найменування систем електронних таблиць з версіями чи без них (наприклад: SUPERCALC, LOTUS 1-2-3, EXCEL, QUATTRO PRO, FRAME WORK, WORKS, ВАРИТАБ).

16. У графі 3 подають найменування систем керування базами даних з версіями чи без них (наприклад: DB2, DBASE, FOXBASE, FOXPRO, CLIPPER, PARADOX, DATAEASE, ORACLE, INGRES, BTRIEVE, SYBASE, PROGRESS, INFORMIX, XDB6, ADABAS, ORION, DATAFLEX, IDMS, HYPER CARD, ACCESS, CLARION, R:BASE, 4D FIRST, RDB, CA OPEN INGRES, DATA SPACE, INTERBASE, AS 400, TERADATE, SQL, SQL SERVER, RDB, XDB, WATCOM, RED BRICK, UNIVERSE, ALPHA FIVE, АРМАДА, АИСТ, БАЙКАЛ, КВАНТ, СПЕКТР, РИС, ИНФОРБАНК, КОМПАС, РЕБУС, ИНЕС, НИКА, ПАЛЬМА, РЕПЕР, СЕТОР, СИНБАД, СИОД, ДИСОД, ОКА, ВЕРА, УНИБАД).

17. У графі 4 подають найменування текстових редакторів з версіями чи без них (наприклад; ЛЕКСИКОН, ТВІР, ФОТОН, АРГУС, ДОКУМЕНТ-16, ИНТЕРПРО, СТИЛЬ, WORD, AMIPRO, WORD PERFECT, MULTIEDIT, FOCUS, OTX, SIDEKICK, WORD STAR).

18. У графі 5 подають найменування графічних засобів (пакетів) з версіями чи без них (наприклад: CORELDRAW, CORELFLOW, COREL ARTSHOW, ABC SNAP GRAPHICS, ORD PLUS, VISIO, FOXGRAPH, PAINT BRUSH, GRAPNER, SURFER).

19. У графі 6 подають найменування інших програмних продуктів, що використовуються:

- видавничі системи (наприклад: AVAGIO, COREL VENTURA, FINESS, FRAME MAKER, MICRO DESIGN, PAGE MAKER всіх видів, PABLISHER, VENTURA PABLISHER всіх видів, PUBLISH IT, QUARK XPRESS, SYSTEM);

- САПР (наприклад: АРМ-М, АРМ-Р, АРМ-2-02 - АРМ-2-05, АРМ-15УТ, 4-017, АСНД, АСОМ, АСУ, АСУП, БИС, СБИС, СТАЛКЕР, ПРОТИ, САПР ИЭТ, AUTOCAD, P-CAD, PSPICE, PS-LOGS, OR-CAD, MICROCAP, BPRAM, CSSI, DAS, CSMP, GPSS, ГРАФОР, ОГРА, ФАП-КФ, САМРИС, СПАРС, АРОПС, КРОС, ОЗАРС, СТРУКТУРА, ФОРОС, МОДИС, ОСС-2, СИМСКРИПТ, НЕДИС, РОКБАР, ДИСГРАФ, ДИФОР, DIAFOR, ДИАМС, АКАОД, ДИАКОД);

- системи мультимедіа, до яких слід відносити:

- ПЗ для відеоконференцій;

- відеоредактори (ілюстраційні програми);

- системи нелінійного відеомонтажу;

- програми створення відеомонтажу;

- програми для оцифрування відео;

- програми для редагування звуку;

- геоінформаційні системи (ГІС), до яких слід відносити:

- засоби обробки даних дистанційного зондування (наприклад: ERDAS, IMAGINE, ER MAPPER, PHOTOMOD);

- системи вводу і створення карт (наприклад: ARCSKAN, IVEC/IGEIVEC, DIGIMAP, GEODRAW, EASYTRACE, MAPEDIT, MAPSCAN);

- ГИС - в'ювери (наприклад: ARCVIEW, WINMAP, WINCAT);

- інструментальні засоби реалізації ГІС-проектів (наприклад: ARC/INFO, ATLAS GIS, WINGIS, GEOGRAPH, GEOCONSTRUCTOR, IDRISI, ILWIS, MAPINFO, SYSTEM 9, AUTO SURF, SICAD, CYBERSPASE DEVELOPER KIT).

20. Розділ 4. У розділі наводять дані по комп'ютерних мережах і телекомунікаційних пакетах, що застосовуються на підприємстві.

21. Графи 1-4 заповнюють незалежно одна від одної простим переліком мереж, телепакетів, каналів зв'язку та модемів, що використовуються на підприємстві. Дані в графу 5 заносять по тому ж рядку, в якому був вказаний відповідний модем.

22. У графі 1 вказують тип мережі і нормативний документ (промисловий національний або міжнародний стандарт), якому вона відповідає згідно з технічною документацією. Якщо на підприємстві використовують декілька типів мереж, то у звіті вказують кожну з них окремим рядком з відповідними показниками (наприклад: ЛКМ, ETHERNET-ISO/IEC 8802-3; ЛКМ, TOKEN RING-ISO/IEC 8802-5; ЛКМ, ETHERNET-ISO/IEEE 802.11; ЛКМ, TOKEN BUS, Omnsntt; МКМ, вузол/станція DQDB; МКМ, вузол/станція FDDI; ГКМ, вузол/станція INTERNET; ГКМ, вузол/станція BITNET).

Приклади стандартів мереж: ASCII/RS-232C, PC Network, IBM-3278.9, Arcnet, TCNS, Token Ring, IEEE 802.3 Ethernet, IEEE 802.6, FNSI-FDDI, Fast Ethernet (стандарт IEEE 802.3), 100VG-AnyLAN (стандарт IEEE 802.12).

23. У графі 2 подають найменування телекомунікаційних пакетів, що застосовуються, або мережної операційної системи, якщо саме на базі її створено мережу:

- електронна пошта (наприклад: FRONT DOOR, CC-MAIL, T-MAIL, Z-MAIL, E-MAIL, CLARIS E-MAIL, SPRY MAIL, EMISSARY, EUDORA PRO/LIGHT, NET SHARK, PEGASUS MAIL, QUARTERDESK INTERNET SUITE, UUPC, DBRIDGE, ASTRA);

- електронна дошка об'яв (наприклад; REMOTE ACCESS, MAXIMUS-CBCS, TUBFILE, OPUS, QUICK-BBS, SUPER-BBS);

- електронна пересилка файлів (наприклад: MTE, MTEZ, KERMIT, PROCOMM, TELIX, TELEMATE, OL2FAX, EASYCOM, TERM-90, MS WINDOWS TERMINAL, COMMANDER MAIL VC).

Якщо на підприємстві використовують декілька телекомунікаційних пакетів (мережних ОС), то у звіті фіксують кожну назву окремим рядком.

24. У графі 3 наводять види каналів зв'язку, що використовуються (наприклад: виділені, комутовані, телефонні, телеграфні, космічні, релейні лінії).

25. У графі 4 наводять дані про тип модему згідно з технічною документацією (наприклад: CREATIX2436V; RAD2740).

26. У графі 5 наводять дані про швидкість передачі даних в КБіт/сек, що наведені в технічній документації вказаного в графі 4 модему (наприклад: 9,6 Кбіт/сек, 2600 КБіт/сек).

Операційна система (ОС) - це сукупність програмних засобів, що призначені для автоматизованого керування виконанням програми та надання користувачам певних послуг.

Операційна система - це складний програмний комплекс, що підтримує обчислювальний процес на даній ЕОМ і призначений, з одного боку, для керування обчислювальним процесом, а з іншого - для організації взаємодії цієї системи з користувачем.

Програмний продукт (ПП) - це програмний засіб, призначений для постачання користувачу. Програмним продуктом можна вважати комплекс програм, що функціонують на ЕОМ та підтримують користувача в процесі вирішення його завдань без участі створювача.

Програмний засіб (ПЗ) - взаємопов'язана сукупність програм, процедур, правил, документації та даних, що забезпечують функціонування обчислювальної системи.

Система програмування - сукупність мови програмування, відповідного транслятора та програм, що забезпечують використання цієї мови на відповідному устаткуванні.

Мова програмування - штучна мова (мова, правила якої точно визначені по її використанню), що призначена для написання програм.

Вона є основною складовою частиною системи програмування і є формальною мовою для спілкування людини з електронною обчислювальною машиною. Мова програмування призначена для опису алгоритмів (програм), виконання яких забезпечує вірне рішення потрібної задачі на ЕОМ, та інформації, що підлягає обробці.

Системи електронних таблиць (табличні процесори) дають можливість користувачу готувати таблиці, вводити та контролювати потрібну інформацію, робити різноманітні розрахунки з використанням математичних і статистичних функцій та друкувати ці таблиці у вигляді, що задовольняє користувача.

База даних (БД) - пойменована структурована сукупність даних, що відносяться до конкретної предметної галузі.

Система керування базами даних (СКБД) - комплекс програм та мовних засобів, призначених для створення баз даних, підтримання їх в актуальному стані та організації санкціонованого доступу до них.

Основні функції СКБД - створення та завантаження інформації до бази даних з максимально можливою перевіркою вірогідності даних, реалізація запитів користувачів на відбір, введення та виведення частини інформації з БД за критеріями пошуку.

Текстові редактори - це програми, призначені для роботи з текстами звичайних документів і структурними текстами. Вони надають користувачу можливість вводити та створювати різноманітні модифікації тексту в екранному режимі, проводити контекстовий пошук та заміну, працювати з фрагментами та блоками тексту, форматувати абзаци та сторінки; працювати з декількома документами одночасно, друкувати документи, складати зміст, використовувати декілька різноманітних шрифтів і мов у одному документі, по різному оформлювати документи та інше.

Графічні засоби - комплекси програм, що призначені для вирішення класу графічних задач і дають можливість створювати, друкувати, редагувати, змінювати різноманітні графічні зображення.

Комп'ютерна мережа - сукупність територіально розосереджених систем обробки даних, засобів і (чи) систем зв'язку і пересилання даних, що забезпечує користувачам дистанційний доступ до її ресурсів і колективне використання цих ресурсів.

Комп'ютерну мережу (обчислювальну мережу, мережу електронних обчислювальних машин) можна трактувати як інтегровану, багатомашинну, територіально розосереджену систему, що складається з взаємодіючих ЕОМ та підсистем зв'язку для передачі даних. В залежності від швидкості обміну даними між робочими ЕОМ та розмірів охопленої території відрізняють локальні, міські та глобальні обчислювальні мережі.

Локальна комп'ютерна мережа (ЛКМ) - це комп'ютерна мережа, що зв'язує декілька станцій в одній локальній зоні радіусом до 1 кілометра, котрі обмежені, наприклад, однією спорудою, одним підприємством (організацією), відділом, цехом і таке інше, та використовує зорієнтовані на цю територію засоби та методи передачі даних. Локальна комп'ютерна мережа відрізняється простою архітектурою, а також великою швидкістю обміну і, як правило, невеликими відстанями між вузлами.

Міська комп'ютерна мережа (МКМ) - це комп'ютерна мережа, що розміщена на території міста і призначена для передачі даних між підприємствами (організаціями). Як правило, підприємство (організація) використовує вузол або станцію для підключення до МКМ.

Глобальна комп'ютерна мережа (ГКМ) - комп'ютерна мережа, що охоплює значну територію (країна, континент, континенти) і призначена для передачі даних між підприємствами (організаціями), які використовують вузол або станцію для підключення до ГКМ. В глобальних обчислювальних мережах використовуються телефонні (комутовані чи не комутовані), радіо, супутникові та інші канали зв'язку.

1. Обстеження проводиться з метою обліку автоматизованих баз даних загального використання, що експлуатуються на підприємствах, в організаціях, установах, спільних та малих підприємствах і кооперативах усіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання станом на 1 січня 1998 року.

2. Звіт подають підприємства, організації та установи (далі - підприємства), які є власниками баз даних, що експлуатуються на ЕОМ.

3. Звіт подають за адресою і в термін, що зазначені на бланку форми.

4. Коди у верхній частині бланка форми підприємства не заповнюють.

5. Звіт за формою 4-інф заповнює працівник сфери обробки даних на обчислювальній техніці.

6. У звіті надають інформацію про бази даних (БД) загального користування, власником яких є підприємство. Якщо підприємство є власником декількох баз даних, тоді по кожній базі даних заповнюється окремий звіт.

Бази даних, що мають інформацію суто внутрішнього використання (документообіг, облік кадрів і заробітної плати та інші бухгалтерські задачі), а також задачі, котрі належать до автоматизованих систем управління виробництвом (операційний день банку і подібні), у звіт не включають.

7. У рядку 1.0 вказують повну назву бази даних, в рядках 1.1-1.5 - тип БД, що використовується:

- документографічний, в якому містяться відомості про документи, їх бібліографічний опис, реферати та пошукові образи в ключових словах або дескрипторах;

- фактографічний, в якому знаходиться опис різних об'єктів і наводиться значення згідно з набором їх характеристик;

- лексикографічний, в якому знаходиться автоматизований словник, масив-словник, класифікатори, рубрикатори тощо;

- повнотекстовий, в якому наводяться тексти різних документів;

- інші типи БД.

8. У рядку 2.1 вказують повну назву організації, що розробила базу даних, у рядку 2.2 - адресу головного розробника БД.

9. У рядку 3.1 наводять прізвище особи (групи осіб), яка здійснює координацію всіх робіт у процесі функціонування бази даних, має повні знання про базу даних конкретної предметної галузі і забезпечує її проектування, наповнення, ведення та ефективне використання. В рядку 3.2 вказують телефон для довідок та спілкування.

10. У рядку 4.0 проставляють загальний обсяг бази даних (з одним десятковим знаком) у МБайтах.

11. У рядку 5.0 наводять найменування системи керування базою даних (СКБД) з версією чи без неї, що використовується (наприклад: DBASE 5.0, FOXBASE 2.10, FOXPRO 2.0, CLIPPER 5.01, PARADOX 5.0, DATAEASE, ORACLE, INGRES, SQL SERVER, BTRIEVE, SYBASE, PROGRESS, INFORMIX, DB2, XDB6).

12. У рядку 6.0 проставляють кількість зареєстрованих користувачів (абонентів) бази даних, тобто юридичних чи фізичних осіб, які фактично користувались даними БД в звітному році (постійно або одноразово). У рядку 6.1 вказують кількість користувачів, які отримали дані БД для потреб власника БД, у рядку 6.2 - запити сторонніх користувачів.

13. У рядку 7.0 вказують назви друкованих аналогів бази даних (довідників, збірників, вказівок, каталогів, реферативних журналів тощо), тобто тих, що видаються на основі інформації БД.

14. У рядку 8.0 надають стислий зміст бази даних (перелік основних показників, що обробляються в БД, їх кількість, галузі, в яких БД застосовується, ретроспектива - з якого року функціонує БД та за який період у ній подані дані), у рядку 8.1 - ключові слова, за якими є можливість швидкого розпізнавання змісту БД та галузі її застосування.

15. У рядках 9.1-9.3 потрібно залишити тільки ті мови, на яких подано документи в базі даних (наприклад, якщо інформація в базі існує тільки на російській - викреслити українську та англійську).

16. У рядках 9.4 та 9.5 вписують мови, що не передбачені в рядках 9.1-9.3.

17. У рядках 10.1-10.7 лишають тільки ту періодичність оновлення інформації (річна, піврічна, квартальна, місячна, тижнева, щодобова, оперативна (почасова тощо)), що характерна для бази даних, інше закреслюють.

18. У рядках 11.1-11.5 вказують реквізити, за якими можливо отримати інформацію залежно від способу її передачі (наприклад: на паперових та магнітних носіях - письмовий запит за адресою Київ-73, вул.Миру, 12, Іванову І.І.; телефонний запит - телефон адміністратора БД - (044) 2656512; запит по електронній пошті - електронна адреса cweek@infoart.msk.su; по каналах зв'язку - olwisti.kiev.ua).

19. У рядках 12.1-12.3 залишають назви тільки тих категорій доступу до інформації, що характерні для бази даних, інші закреслюють.

20. У рядках 13.1-13.4 залишають тільки ті види послуг, що надає власник БД, інші закреслюють.

21. У рядок 13.5 вписують види послуг, що надає власник БД, і які не передбачені в рядках 13.1-13.4.

22. У рядку 14.0 наводять джерела первинної інформації, на основі яких створено базу даних.

База даних (БД) - пойменована структурована сукупність даних, що відносяться до конкретної предметної галузі.

База даних є формою організації інформації на машинних носіях. Для використання або модифікації баз даних однією чи кількома особами необхідна система керування базами даних.

Система керування базами даних (СКБД) - комплекс програм та мовних засобів, призначених для створення баз даних, підтримання їх в актуальному стані та організації санкціонованого доступу до них.

Основні функції СКБД - створення бази даних, завантаження інформації до бази даних з максимально можливою перевіркою її достовірності; реалізація запитів користувачів на відбір і виведення частини інформації з бази даних за критеріями пошуку.

Носій даних - об'єкт, призначений для запису, зберігання, зчитування або пересилання даних.