Про затвердження Порядку накладення на постачальників електронних комунікаційних мереж або постачальників електронних комунікаційних послуг із значним ринковим впливом на оптових та/або роздрібних ринках регуляторних зобов’язань, їх зміну та зняття

Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 4 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку", частини першої статті 84 Закону України "Про електронні комунікації", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок накладення на постачальників електронних комунікаційних мереж або постачальників електронних комунікаційних послуг із значним ринковим впливом на оптових та/або роздрібних ринках регуляторних зобов’язань, їх зміну та зняття, що додається.

2. Департаменту економічного регулювання в установленому законодавством порядку подати цю постанову на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.

1. Цей Порядок встановлює організаційні засади та процедуру проведення НКЕК попереднього регулювання ринку певних послуг з метою забезпечення розвитку економічної конкуренції на ринках постачання електронних комунікаційних мереж та/або послуг шляхом накладення, зміни та зняття (скасування) регуляторних зобов’язань, передбачених Законом України "Про електронні комунікації" (далі - Закон).

2. Дія цього Порядку поширюється на постачальника (постачальників) електронних комунікаційних мереж та/або послуг (далі - постачальник), включених до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

адаптивний період - період, який встановлюється НКЕК для постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг із значним ринковим впливом для підготовки до початку виконання регуляторних зобов’язань;

ціна, орієнтована на собівартість - це ціна послуги, яка складається із собівартості та прибутку, норма якого встановлена НКЕК.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі, Законі України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку" та інших нормативно-правових актах у сфері електронних комунікацій.

4. Доведення рішення НКЕК про накладення (зміну, зняття чи скасування) регуляторних зобов’язань здійснюється письмово (в електронному вигляді або поштовим відправленням) або через електронний кабінет електронної регуляторної платформи постачальникам, стосовно яких приймається рішення, та оприлюднюється на офіційному вебсайті НКЕК (крім тих частин рішень, що містять інформацію з обмеженим доступом).

1. Джерелами вибору НКЕК регуляторних зобов’язань, які накладаються на постачальника (постачальників) із значним ринковим впливом (далі - постачальник ЗРВ), зокрема, можуть бути:

звіт про результати проведеного НКЕК аналізу ринку певних послуг;

пропозиції постачальника ЗРВ;

пропозиції інших постачальників, які здійснюють діяльність на ринку певних послуг.

2. Постачальники, які за результатами проведеного аналізу ринку певних послуг, визначені постачальниками ЗРВ, мають право надати до НКЕК протягом 30 календарних днів після оприлюднення відповідного рішення НКЕК свої пропозиції щодо накладення на них регуляторних зобов’язань, передбачених Законом.

Такі пропозиції мають бути деталізованими та містити інформацію про:

альтернативні шляхи щодо вирішення або запобігання проблемі, визначеної аналізом ринку певних послуг, які дозволять уникнути необхідності накладення регуляторних зобов’язань (за наявності);

фінансово-економічні розрахунки щодо можливих втрат (вигод), пов’язаних із запровадженням визначених регуляторних зобов’язань;

обґрунтування необхідності адаптивного періоду для запровадження регуляторних зобов’язань з визначенням його строку або терміну;

обґрунтування (за наявності) скорочення (збільшення) строку або терміну, на який накладаються регуляторні зобов’язання;

пропозиції щодо обсягів та періоду подання форм регуляторної звітності, за якою постачальник ЗРВ повинен звітувати щодо виконання регуляторних зобов’язань;

іншу додаткову інформацію, яка може вплинути на вирішення або запобігання визначеної проблеми на ринку певних послуг.

3. Інші постачальники можуть надавати протягом 30 календарних днів після оприлюднення відповідного рішення НКЕК обґрунтовані пропозиції щодо вирішення або запобігання визначеної за результатами проведеного аналізу проблеми на ринку певних послуг та/або регуляторних зобов’язань.

1. При накладенні регуляторних зобов’язань НКЕК обирає найменш обтяжливий для постачальника ЗРВ із передбачених Законом спосіб (зобов’язання) вирішення проблем щодо конкуренції на певному ринку електронних комунікацій, виявлених під час проведення його аналізу.

2. Критеріями для вибору НКЕК найменш обтяжливих способів (зобов’язань) для вирішення або запобігання визначеної проблеми при прийнятті відповідного рішення є:

наявність альтернативних способів для вирішення або запобігання визначеної проблеми без накладення регуляторних зобов’язань;

позитивний вплив регуляторного зобов’язання на кінцевих користувачів, застосування якого призведе до можливості отримання послуг за ринковими цінами з тенденцією до зниження, диверсифікації послуг, збільшення обсягу та території покриття послугами, підвищення якості послуг;

позитивний вплив щодо створення (покращення) умов конкуренції між постачальниками послуг на певному ринку;

фінансово-економічна оцінка розрахунків щодо можливих втрат (вигод) постачальника ЗРВ з метою вибору регуляторних зобов’язань з найменшими додатковими адміністративними та/або фінансовими навантаженнями на нього;

визначення оптимального адаптивного періоду щодо регуляторного зобов’язання.

3. Процедура вибору зобов’язань, за встановленими у пункті 2 цього розділу критеріями, полягає у забезпеченні балансу інтересів постачальників ЗРВ, інших постачальників та кінцевих користувачів електронних комунікаційних послуг та здійснюється протягом 15 календарних днів після завершення строку подачі постачальниками пропозицій відповідно до розділу II цього Порядку. Цей строк може бути продовжено НКЕК, але не більше як на 10 календарних днів.

1. Накладення (зміна) регуляторних зобов’язань здійснюється рішенням НКЕК.

В залежності від виду регуляторних зобов’язань НКЕК при прийнятті рішення про накладення (зміну) регуляторного зобов’язання має визначити необхідність застосування адаптивного періоду. У разі визначення потреби у такому періоді - встановити строк (тривалість) адаптивного періоду. Протягом цього періоду санкції за невиконання регуляторних зобов’язань не застосовуються.

2. Рішення НКЕК щодо накладення регуляторних зобов’язань має містити:

назву певного ринку;

найменування/прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) постачальника ЗРВ, на якого накладаються регуляторні зобов’язання;

код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) постачальника ЗРВ, на якого накладаються регуляторні зобов’язання;

перелік регуляторних зобов’язань, які накладаються на постачальника ЗРВ;

наявність адаптивного періоду з визначенням терміну по кожному регуляторному зобов’язанню;

очікуваний ефект від накладення регуляторних зобов’язань;

строки дії кожного регуляторного зобов’язання;

форми та терміни надання додаткової регуляторної звітності (за необхідності) по кожному регуляторному зобов’язанню;

вимоги щодо аналізу впливу застосування регуляторних зобов’язань.

3. Після завершення строку, протягом якого постачальники ЗРВ та постачальники мають право надати пропозиції щодо вирішення або запобігання визначеної проблеми на певному ринку, НКЕК своїм рішенням схвалює проєкт рішення НКЕК щодо накладення регуляторних зобов’язань, після чого здійснює процедуру проведення консультацій відповідно до законодавства.

4. Проєкт рішення НКЕК щодо накладення (зміни) регуляторних зобов’язань разом з матеріалами, що обґрунтовують необхідність його прийняття, оприлюднюється не пізніше трьох днів з дня його схвалення на офіційному вебсайті НКЕК у форматах PDF та DOC та на електронній регуляторній платформі з метою проведення консультацій.

Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення НКЕК щодо накладення (зміни) регуляторних зобов’язань повинно містити:

зміст проєкту рішення НКЕК щодо накладення (зміни) регуляторних зобов’язань;

поштову та електронну адреси розробника проєкту рішення НКЕК щодо накладення (зміни) регуляторних зобов’язань;

інформацію про спосіб оприлюднення проєкту рішення НКЕК щодо накладення (зміни) регуляторних зобов’язань (адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено цей проєкт рішення НКЕК);

інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції до проєкту рішення НКЕК щодо накладення (зміни) регуляторних зобов’язань;

інформацію про спосіб надання зауважень і пропозицій до проєкту рішення НКЕК щодо накладення (зміни) регуляторних зобов’язань.

Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції до проєкту рішення НКЕК щодо накладення (зміни) регуляторних зобов’язань, встановлюється НКЕК і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проєкту рішення НКЕК щодо накладення (зміни) регуляторних зобов’язань.

За результатами проведених консультацій на офіційному вебсайті НКЕК та на електронній регуляторній платформі оприлюднюється інформація про проведені консультації, що містить перелік тих осіб, які взяли участь в обговоренні проєкту рішення НКЕК щодо накладення (зміни) регуляторних зобов’язань, а також результати розгляду всіх зауважень і пропозицій, які надійшли від учасників ринку та зацікавлених сторін, з обґрунтуванням їх прийняття або відхилення.

Оприлюднення цієї інформації здійснюється протягом 5 робочих днів з дати завершення строку консультацій з метою інформування всіх, хто взяв участь у консультаціях, щодо результатів розгляду їх пропозицій та зауважень.

5. Розгляд питань про накладення (зміну) регуляторних зобов’язань і строку початку їх виконання постачальником ЗРВ здійснюється з обов’язковим попереднім запрошенням уповноважених представників постачальника ЗРВ на засідання НКЕК за два робочі дні до його проведення.

1. Оцінка виконання (дотримання) регуляторних зобов’язань здійснюється з метою виявлення ознак невиконання регуляторних зобов’язань, накладених на постачальників ЗРВ, та аналізу ефективності накладених регуляторних зобов’язань.

Така оцінка здійснюється відповідно до накладених регуляторних зобов’язань шляхом:

аналізу результатів регуляторного впливу за встановленими показниками, зазначеними в рішенні НКЕК щодо накладення (зміни) регуляторних зобов’язань;

аналізу регуляторної звітності;

аналізу інформації, отриманої на запити НКЕК про надання інформації;

оцінки аудиторських висновків або звітів, наданих у випадках, передбачених законодавством;

оцінки результатів аналізу тісно пов’язаного (суміжного) ринку, у разі необхідності;

фактів оприлюднення інформації, яка вимагається відповідно до накладених регуляторних зобов’язань та Законом у зв’язку з виконанням таких зобов’язань;

розгляду звернень постачальників та кінцевих користувачів електронних комунікаційних послуг та їх об’єднань, органів державної влади.

2. Оцінка ефективності накладених регуляторних зобов’язань здійснюється за показниками, встановленими НКЕК у рішенні про накладення (зміну) регуляторних зобов’язань.

3. НКЕК з власної ініціативи чи за обґрунтованим зверненням зацікавлених сторін оцінює вплив нових подій на стан конкуренції на певний ринок та у разі, якщо зміни на ринку не передбачають підстав для проведення нового аналізу, здійснює оцінку необхідності перегляду накладених регуляторних зобов’язань та за наявності підстав приймає рішення щодо внесення змін до таких зобов’язань, їх зняття або накладення нових зобов’язань.

4. На постачальника ЗРВ, який визначений таким, що має значний ринковий вплив на тісно пов’язаному (суміжному) ринку, НКЕК можуть бути накладені зобов’язання з прозорості, недискримінації, роздільного бухгалтерського обліку, регулювання цін та обліку витрат на оптових ринках.

1. Особливості накладення регуляторних зобов’язань на постачальника ЗРВ встановлюються у рішенні НКЕК про накладення регуляторних зобов’язань, у тому числі, щодо мінімальних критеріїв до довідкових пропозицій з доступу до інфраструктури електронних комунікацій.

2. Постачальники ЗРВ, на яких накладені зобов’язання з прозорості та недискримінації щодо взаємоз’єднання мереж та доступу на підставі відповідного рішення НКЕК, повинні надсилати НКЕК для оприлюднення на електронній регуляторній платформі типові пропозиції про взаємоз’єднання мереж та доступу, мінімальні вимоги до яких наведені у додатку 1 до цього Порядку. При необхідності постачальник ЗРВ має право включити додаткову інформацію до таких пропозицій.

Типова пропозиція про взаємоз’єднання мереж та доступу має бути надіслана постачальником ЗРВ до НКЕК протягом трьох місяців з дня набрання чинності рішенням НКЕК про накладення зобов’язання щодо прозорості та недискримінації.

Типова пропозиція про взаємоз’єднання мереж та доступу має включати проєкт договору про взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж, складеного відповідно до основних вимог до такого договору, встановлених Правилами взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, від 10 серпня 2022 року № 140, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13 вересня 2022 року за № 1047/38383.

До створення електронної регуляторної платформи НКЕК така інформація оприлюднюється на офіційному вебсайті НКЕК.

У випадку, якщо типова пропозиція про взаємоз’єднання мереж та доступу не відповідає вимогам, встановленим частиною другою статті 85 Закону та визначеним у додатку 1 до цього Порядку, НКЕК надсилає до постачальника ЗРВ лист щодо необхідності її доопрацювання із зазначенням підстав та відповідного обґрунтування. Постачальник ЗРВ зобов’язаний протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідного звернення повідомити НКЕК у визначений частиною шостою статті 8 Закону спосіб про внесення змін до типової пропозиції про взаємоз’єднання мереж та доступу або щодо необхідності продовження зазначеного строку, але не більше ніж на 60 календарних днів.

3. Якщо на постачальника ЗРВ, що є вертикально інтегрованим підприємством, накладені зобов’язання з роздільного бухгалтерського обліку щодо певних видів діяльності з взаємоз’єднання мереж та доступу, такий постачальник має застосовувати вимоги до формату та методології роздільного бухгалтерського обліку щодо певних видів діяльності з взаємоз’єднання мереж та доступу, визначені додатком 2 до цього Порядку.

Строк початку виконання постачальником ЗРВ зобов’язання з роздільного бухгалтерського обліку встановлюється не раніше першого дня календарного року, що настає після дня набрання чинності рішенням НКЕК про накладення зобов’язання з роздільного бухгалтерського обліку. При цьому строк набрання чинності, встановлений рішенням НКЕК про накладення зобов’язання з роздільного бухгалтерського обліку, не може бути меншим ніж 6 місяців з дня прийняття такого рішення.

Зобов’язання з роздільного бухгалтерського обліку щодо певних видів діяльності з взаємоз’єднання мереж та доступу не накладаються на постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, який може бути віднесений до таких категорій підприємств, як мікропідприємства, малі підприємства.

4. Якщо на постачальника ЗРВ (на оптовому ринку) накладені зобов’язання щодо орієнтації цін на собівартість, він повинен встановлювати ціни на послуги на відповідному ринку на рівні ціни, орієнтованої на собівартість.

5. При розрахунку ціни, орієнтованої на собівартість, до такого постачальника застосовується норма прибутку, визначена у встановленому НКЕК порядку. На період дії правового режиму воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування норма прибутку встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку України на дату накладення регуляторного зобов’язання.

6. Якщо постачальник ЗРВ прийняв рішення про розгортання (створення) нової мережі надвисокої пропускної здатності і знайшовся принаймні один потенційний учасник, що укладає договір спільного інвестування такої мережі, цей постачальник ЗРВ повідомляє про це НКЕК протягом 15 календарних днів.

НКЕК протягом 30 календарних днів оцінює таку пропозицію на відповідність критеріям, встановленим Законом, та приймає рішення про її обов’язковість.

По завершенню розгортання (створення) нової мережі надвисокої пропускної здатності та підписання актів виконаних робіт постачальник ЗРВ повинен надати НКЕК інформацію про її введення в експлуатацію протягом 15 календарних днів.

НКЕК протягом 30 календарних днів приймає рішення про накладення, збереження або зміну регуляторних зобов’язань щодо нових мереж надвисокої пропускної здатності та визначає форму та строки для надання регуляторної звітності щодо виконання таких зобов’язань.

7. Якщо постачальник ЗРВ прийняв рішення про добровільний поділ мережі чи будь-якої запланованої передачі активів у мережі місцевого доступу чи істотної їх частини до іншої юридичної особи або створення окремого суб’єкта господарювання, то він повинен не пізніше ніж за три місяці до початку такого поділу інформувати НКЕК.

Таке повідомлення має містити:

опис щодо добровільного виділення (поділу), його рівень, глибину, особливості, кінцевий результат;

фінансово-економічні показники та розрахунки щодо можливого впливу на виконання регуляторних зобов’язань;

пропозицію про умови доступу, які будуть застосовуватися до їхньої електронної комунікаційної мережі протягом періоду здійснення та після здійснення поділу, з метою забезпечення ефективного та недискримінаційного доступу третіх осіб (за наявності відповідних зобов’язань);

адаптивний період при зміні регуляторних зобов’язань та перехідний період для суб’єктів господарювання, які отримували вигоду від застосування регуляторних зобов’язань, і кінцевих користувачів з визначенням їх термінів або строків;

іншу додаткову інформацію, яка розкриває особливості або переваги заходів щодо добровільного виділення (поділу).

8. Постачальник ЗРВ на відповідному ринку певних послуг зобов’язаний повідомляти НКЕК за три місяці до початку виведення з експлуатації або зміни частини інфраструктури електронної комунікаційної мережі, що підпадає під регуляторні зобов’язання, про план щодо виведення з експлуатації або зміни частини інфраструктури електронної комунікаційної мережі в установленій НКЕК формі.

1. НКЕК приймає рішення щодо зняття (скасування) регуляторних зобов’язань за результатами повторного аналізу, проведеного на ринку певних послуг, або у інших випадках, передбачених законодавством.

2. НКЕК встановлює строк набрання чинності рішеннями щодо зняття (скасування) регуляторних зобов’язань з метою надання необхідного перехідного періоду суб’єктам господарювання, які отримували вигоду від застосування регуляторних зобов’язань, і кінцевим користувачам.

3. Прийняттю рішення НКЕК про зняття (скасування) регуляторних зобов’язань передують консультації з учасниками ринку, іншими зацікавленими сторонами, які проводяться НКЕК відповідно до законодавства.

1. Ці Вимоги визначають мету, завдання, принципи, процедури, механізми і єдині методологічні засади організації та ведення постачальником ЗРВ, що є вертикально інтегрованим підприємством, роздільного бухгалтерського обліку щодо певних видів діяльності з взаємоз’єднання мереж та доступу, тобто певних послуг за видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання.

2. У цих Вимогах терміни вживаються в таких значеннях:

активи загального призначення - активи, які використовуються більше ніж в одному виді господарської діяльності, або активи загальновиробничого та загальногосподарського (адміністративного, збутового, іншого) призначення;

база розподілу - показник виміру певного фактору, який чинить найбільший вплив на обсяг відповідних операційних чи інших витрат (інших елементів обліку) і використовується для їх розподілу у разі неможливості віднесення окремих видів витрат (інших елементів обліку) безпосередньо до певного виду господарської діяльності та зазначається в розпорядчому документі про облікову політику постачальника ЗРВ;

вертикально інтегроване підприємство - підприємство з постачання електронних комунікаційних мереж та/або послуг або група з постачання електронних комунікаційних мереж та/або послуг, де та сама особа/особи мають право прямо чи опосередковано здійснювати контроль, і де постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг або група з постачання електронних комунікаційних мереж та/або послуг виконує принаймні одну з функцій щодо взаємоз’єднання мереж або доступу і принаймні одну з функцій з надання доступу до електронних комунікаційних мереж та/або послуг;

виробнича собівартість послуг - виражені у грошовій формі прямі витрати основної операційної діяльності та розподілені змінні і постійні загальновиробничі витрати операційної діяльності;

витрати загального призначення - витрати, пов’язані з провадженням постачальником ЗРВ більше ніж одного виду господарської діяльності та які для цілей визначення фінансового результату за видами господарської діяльності розподіляються на основі баз розподілу;

господарський сегмент (сегмент) - це відокремлена частина (вид) господарської діяльності вертикально інтегрованого підприємства з надання та/або продажу певних видів (або груп) послуг, в тому числі й щодо взаємоз’єднання мереж та/або доступу на які накладаються регуляторні зобов’язання;

задіяні активи - активи, які включають необоротні та оборотні активи і використовуються у різних видах господарської діяльності постачальника ЗРВ або пов’язані з нею;

капітал (власний капітал) - перевищення балансової вартості активів постачальника ЗРВ над його зобов’язаннями;

метод обліку витрат і калькулювання собівартості послуг - сукупність прийомів організації документування, реєстрації, групування та відображення на рахунках обліку витрат, які забезпечують визначення собівартості послуг, та необхідної інформації для контролю за процесом формування собівартості послуг;

облік певних послуг за видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання - процес (система) збору, реєстрації, обробки та групування інформації постачальника ЗРВ, необхідної НКЕК для ефективного виконання завдань державного регулювання, досягнення ефективної конкуренції, прозорості, у тому числі для забезпечення дотримання зобов’язань щодо недискримінації згідно із статтею 86 Закону або, у разі необхідності, для запобігання недобросовісному перехресному субсидіюванню;

перехресне субсидіювання - переміщення доходу від провадження господарської діяльності з одного виду діяльності для фінансової підтримки іншого виду господарської діяльності в межах одного суб’єкта господарювання;

повна собівартість послуг - виражені у грошовій формі сумарні витрати, що складаються з собівартості реалізації послуг, розподілених операційних витрат (адміністративних, витрат на збут, інших операційних), а також фінансових та інших витрат;

прямо задіяні активи - активи, які використовуються лише в одному виді господарської діяльності;

робочий план рахунків бухгалтерського обліку - систематизований перелік рахунків (у тому числі аналітичних), який забезпечує реєстрацію та групування облікової інформації про фінансово-господарську діяльність постачальника ЗРВ, визначає побудову всієї системи бухгалтерського обліку з метою одержання необхідних даних для управління, моніторингу, контролю і звітності;

собівартість реалізації послуг - собівартість, яка складається з виробничої собівартості послуг, що були реалізовані протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в інших нормативно-правових актах у сфері ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

3. Постачальник ЗРВ здійснює роздільний бухгалтерський облік певних послуг за видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання з метою формування інформації про доходи, витрати, активи, капітал і зобов’язання відповідно до певних послуг та видів діяльності із взаємоз’єднання мереж та доступу, а також інших видів діяльності постачальника ЗРВ.

4. Перелік ринків певних послуг за видами діяльності щодо яких можуть бути накладені відповідні регуляторні зобов’язання затверджується рішенням НКЕК.

5. Для врахування специфіки господарювання постачальник ЗРВ самостійно формує перелік процесів з надання послуг, деталізуючи або розширюючи його за технологічними етапами, структурними одиницями (підрозділами), категоріями споживачів тощо.

6. Дані обліку використовуються для регуляторних і контрольних цілей НКЕК, управлінських потреб постачальника ЗРВ при формуванні тарифів, інвестиційних програм та звітності, що подається до НКЕК.

7. Завданнями роздільного бухгалтерського обліку певних послуг за видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання є:

створення інформаційної бази для ефективного тарифного регулювання і контролю, моніторингу, інвестиційної діяльності тощо;

забезпечення прозорості та об’єктивності інформації постачальника ЗРВ у розрізі видів господарської діяльності;

запобігання перехресному субсидіюванню;

запровадження єдиних методик формування постачальником ЗРВ показників фінансової та регуляторної звітності, забезпечення їх достовірності та зіставності.

8. Ведення обліку здійснюється постачальником ЗРВ окремо за кожним видом послуг та діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання з роздільного бухгалтерського обліку.

9. Облік за певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання ґрунтується на даних бухгалтерського та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку і є способом деталізації фінансової інформації відповідно до цих Вимог.

10. Положення цих Вимог не змінюють і не відміняють бухгалтерський облік, а також вимоги чинного законодавства до формування фінансової та податкової звітності.

11. Організація та ведення обліку за певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання ґрунтується на таких принципах:

нарахування і відповідності доходів і витрат - постачальник ЗРВ відображає доходи і витрати в момент їх виникнення незалежно від дати надходження грошових коштів. При цьому для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів;

послідовності - постачальник ЗРВ постійно застосовує правила ведення обліку за певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання, у тому числі методичні засади розподілу активів, капіталу, зобов’язань, витрат і доходів, встановлені цими Вимогами;

причинно-наслідкового зв’язку - постачальник ЗРВ повинен прямо або шляхом розподілу на послідовній і обґрунтованій основі обліковувати визначені та розподілені доходи, витрати, активи, капітал та зобов’язання звітного періоду за певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання та/або іншими видами послуг та/або діяльності (сегментів), у тому числі у межах структурних одиниць (підрозділів), видів діяльності;

об’єктивності - постачальник ЗРВ повинен розподіляти доходи, витрати, активи, капітал і зобов’язання звітного періоду між видами послуг та/або діяльності (сегментів) неупереджено, запобігаючи тим самим викривленню фінансового результату будь-якого виду господарської діяльності та впливу на прийняття рішення користувачами облікової інформації;

повного висвітлення - постачальник ЗРВ повинен відображати в обліку та звітності за певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання та/або іншими видами діяльності всю інформацію про фактичні і потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

доцільності - постачальник ЗРВ повинен забезпечити раціональне співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами;

достовірності - постачальник ЗРВ повинен гарантувати, що інформація про певні послуги за видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання та/або інші види діяльності є точною, достовірною, не містить помилок, які здатні вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

корисності - постачальник ЗРВ повинен застосовувати такі методики ведення обліку за певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання, які дозволяють отримувати інформацію, яка є вичерпною, корисною і доступною для внутрішніх і зовнішніх користувачів цієї інформації;

прозорості - постачальник ЗРВ повинен забезпечити ідентифікацію, облік, розподіл і віднесення доходів, витрат, активів, капіталу та зобов’язань певних послуг за видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання та/або інших видів діяльності таким чином, щоб можна було прозоро, чітко і однозначно відобразити відповідну інформацію у фінансовій і регуляторній звітності;

превалювання суті над формою - постачальник ЗРВ відображає операції в обліку та звітності відповідно до їх економічної сутності, а не лише на основі юридичної форми.

12. З метою обліково-аналітичного забезпечення організації та ведення роздільного бухгалтерського обліку за певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання постачальник ЗРВ проводить технічні, методичні, організаційні та інформаційні заходи.

Технічне забезпечення включає:

вибір форми ведення обліку доходів, витрат і активів з урахуванням особливостей діяльності і технології обробки облікових даних (програмного і матеріального забезпечення);

застосування інформаційних технологій збору, накопичення, обробки, зберігання та передачі інформації.

Методичне забезпечення включає:

документування господарських операцій із забезпечення надання певних послуг та діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання, інших видів діяльності (первинні та розрахункові документи, облікові реєстри, правила та графік документообігу);

розробку та затвердження робочого плану рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов’язань, капіталу, доходів і витрат (синтетичні рахунки, субрахунки та аналітичні рахунки), що дозволяє здійснювати реєстрацію, деталізацію, групування і узагальнення облікової інформації за певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання та іншими видами діяльності. Постачальник ЗРВ використовує субрахунки, аналітичні рахунки обліку, виходячи з потреб управління, моніторингу, ступеня деталізації даних у калькулюванні собівартості продукції (робіт, послуг) за певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання та іншими видами діяльності для контролю, аналізу й звітності із збереженням кодів рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1591) (далі - План рахунків бухгалтерського обліку);

порядок (методику) розподілу і ведення обліку доходів, витрат, фінансових результатів, зобов’язань, капіталу і активів за певними послугами щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання окремо від інших видів діяльності;

визначення методів калькулювання собівартості певних послуг.

Організаційне забезпечення включає створення необхідних умов для раціональної організації ведення обліку за певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання, а також складання регуляторної звітності, зокрема:

розробку системи і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку і звітності господарських операцій за певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання, додаткової системи аналітичних рахунків і регістрів аналітичного обліку;

затвердження правил документообігу і технології обробки облікової і розрахункової інформації, визначення прав працівників на підписання документів за певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання;

контроль за дотриманням вимог щодо ведення обліку за певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання, зіставністю показників звітності.

Інформаційне забезпечення включає:

створення інформаційної моделі постачальника ЗРВ та баз даних, у тому числі автоматизованих;

своєчасне інформування відповідних служб та підрозділів про зміни у законодавстві щодо регулювання відповідної сфери діяльності, правил ведення обліку за певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання тощо.

При розробці технічних, методичних, організаційних та інформаційних заходів постачальник ЗРВ ураховує специфіку процесів, пов’язаних з наданням електронних комунікаційних послуг та з експлуатацією засобів електронних комунікаційних мереж та ліній електронних комунікаційних мереж (ліній зв’язку).

13. Розподіл активів, зобов’язань, капіталу, доходів і витрат постачальника ЗРВ здійснюється таким чином:

1) активи, зобов’язання, капітал, доходи і витрати розподіляються між певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання за загальним правилом на:

такі, що прямо (безпосередньо) можуть бути віднесені до одного виду послуги чи діяльності (сегменту);

такі, що підлягають розподілу на послідовній основі за визначеною (обґрунтованою) базою розподілу (далі - розподілені);

нерозподілені - це частина активів, зобов’язань, капіталу, доходів і витрат, що не ввійшла до прямо віднесених або розподілених та не відноситься до відповідного виду послуги чи діяльності (сегменту) щодо якого накладені регуляторні зобов’язання.

Не відносяться прямо (безпосередньо) та не підлягають розподілу за визначеною (обґрунтованою) базою на певні послуги за видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання такі активи, зобов’язання, капітал, доходи і витрати, на які встановлено нормативні або регуляторні (у тому числі податкові) обмеження у чинному законодавстві.

До складу активів, зобов’язань, капіталу, доходів і витрат кожної із послуг кожного окремого виду діяльності (сегменту) щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання, включають такі, що безпосередньо пов’язані з одним видом діяльності, а також розподілені за визначеною базою розподілу;

2) при розподілі активів між видами послуг та діяльності слід враховувати, що:

прямо задіяними активами певних послуг за видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання є частина активів постачальника ЗРВ, що безпосередньо ним використовуються для надання одного виду послуг чи провадження одного виду діяльності;

прямо задіяними активами інших видів діяльності є активи (нерозподілені активи), що безпосередньо використовуються постачальником ЗРВ для провадження будь-якого іншого виду діяльності, крім зазначених в абзаці другому цього підпункту;

базою розподілу активів загального призначення є первісна вартість прямо задіяних необоротних активів за видами діяльності постачальника ЗРВ. Вартість активів загального призначення, розподілена по первісній вартості прямо задіяних необоротних активів, не використовується для розподілу витрат, пов’язаних з такими активами;

до складу задіяних активів з надання певних послуг за видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання не включаються:

невиробничі основні засоби (у тому числі об’єкти соціальної інфраструктури);

незавершені капітальні інвестиції;

інвестиційна нерухомість;

необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття;

фінансові інвестиції;

відстрочені податкові активи;

дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів у вигляді дивідендів;

інші задіяні активи, які безпосередньо пов’язані з іншими видами діяльності;

3) при розподілі зобов’язань між видами послуг та діяльності слід враховувати, що:

зобов’язання, що безпосередньо стосуються певних послуг за видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання, вважаються такими, якщо доходи та витрати, пов’язані з їхнім виникненням, відносяться до цих видів послуг та/або діяльності (сегментів);

зобов’язання, що безпосередньо стосуються інших видів діяльності постачальника ЗРВ, вважаються такими, якщо доходи та витрати, пов’язані з їхнім виникненням, відносяться безпосередньо до інших видів послуг та/або діяльності (сегментів) постачальника ЗРВ;

зобов’язання постачальника ЗРВ, що стосуються кількох видів послуг та/або видів діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання, підлягають розподілу, якщо витрати на обслуговування боргу також розподіляються на такі види послуг та/або види діяльності, пропорційно прямим витратам, що безпосередньо стосуються таких видів послуг та діяльності (сегментів) щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання;

до складу зобов’язань, що безпосередньо стосуються певних послуг та видів діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання, не включають:

відстрочені податкові зобов’язання;

довгострокові кредити та фінансові зобов’язання;

забезпечення наступних витрат і платежів та цільове фінансування, якщо вони стосуються діяльності постачальника ЗРВ в цілому;

поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками;

зобов’язання з податку на прибуток, інші зобов’язання перед бюджетом та державними цільовими фондами (нерозподілені зобов’язання), які не можна на обґрунтованій та послідовній основі розподілити між видами послуг та/або діяльності (сегментів);

зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття;

інші зобов’язання, які безпосередньо пов’язані з іншими видами послуг та/або діяльності (сегментами);

4) при розподілі капіталу між видами послуг та діяльності слід враховувати, що:

капітал за певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання та іншими видами послуг та/або діяльності (сегментами) визначається шляхом вирахування з вартості активів суми зобов’язань відповідного виду діяльності (за балансовим рівнянням);

постачальник ЗРВ має право визначати складові власного капіталу у порядку, визначеному підпунктом 1 пункту 13 цих Вимог;

5) при розподілі доходів між видами послуг та діяльності слід враховувати, що:

доходами певних послуг за видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання визнаються доходи постачальника ЗРВ, що безпосередньо пов’язані із провадженням цих видів діяльності або визначені шляхом розподілу на обґрунтованій та послідовній основі;

доходами будь-якого іншого виду діяльності, крім зазначених в абзаці другому цього підпункту видів діяльності, визнаються доходи постачальника ЗРВ, що безпосередньо пов’язані з провадженням іншого виду діяльності або визначені шляхом розподілу на обґрунтованій та послідовній основі;

доходи від іншої операційної діяльності, якщо їх отримання пов’язане з наданням певних послуг діяльності за видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання, та іншими видами послуг та/або діяльності (сегментів), підлягають розподілу між видами послуг та/або діяльності (сегментів) постачальника ЗРВ пропорційно собівартості послуг.

Фінансові та інші доходи постачальника ЗРВ є нерозподіленими, крім випадків, коли отримання таких доходів безпосередньо пов’язане з окремим видом послуг та/або діяльності (сегменту).

До складу доходів певних послуг за видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання, не включають:

податок на додану вартість, інші збори і вирахування з доходу (знижки, вирахування з доходу за неякісно надані послуги тощо);

фінансові доходи;

дохід з податку на прибуток;

доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів (основних засобів, нематеріальних активів тощо за умови, що зазначені активи не стосуються відповідного сегмента);

кошти цільового фінансування, що стосуються діяльності суб’єкта господарювання - постачальника ЗРВ у цілому;

доходи від неопераційних курсових різниць;

доходи від безоплатно одержаних необоротних активів;

доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) інших видів діяльності;

6) при розподілі витрат між видами послуг та діяльності слід враховувати, що:

витратами відповідних певних послуг з відповідного виду діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання з роздільного бухгалтерського обліку визнаються витрати, що безпосередньо пов’язані із провадженням цих видів діяльності або визначені шляхом розподілу на обґрунтованій та послідовній основі;

витратами будь-якого іншого виду діяльності, крім зазначених в абзаці другому цього підпункту, визнаються витрати, що безпосередньо пов’язані із провадженням іншого виду діяльності або визначені шляхом розподілу на обґрунтованій та послідовній основі;

розподіл витрат загального призначення між видами послуг та/або діяльності (сегментів) здійснюється у такій послідовності:

розподіл витрат загального призначення (загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності), що в цілому відносяться до повної собівартості певних послуг та видів діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання, і витрати, що будуть в цілому віднесені до собівартості всіх інших видів діяльності, здійснюється з використанням бази розподілу, обраної (з відповідним обґрунтуванням їх вибору) та узгодженої з НКЕК постачальником ЗРВ із передбачених цими Вимогами, яка в свою чергу зазначається в розпорядчому документі про облікову політику постачальника ЗРВ, а саме пропорційно: доходу від надання послуг, годинам праці, заробітній платі, обсягу діяльності, прямим витратам.

Фінансові витрати та інші витрати у разі неможливості здійснення їх обліку за відповідними певними послугами та видами діяльності щодо яких накладені відповідні регуляторні зобов’язання щодо роздільного бухгалтерського обліку та іншими видами послуг та/або діяльності (сегментів) є нерозподіленими.