Про затвердження Інструкції по санітарно-протиепідемічному режиму аптек

Для приготування 10 л розчину кількість наважки слід збільшити в 10 разів.

Препарат ДП-2 повинен зберігатися в тарі заводу-виготовлювача в сухому провітрюваному приміщенні при температурі від плюс 40 до мінус 40 С.

4. Хлорцин (Н або К) - на основі натрієвої або калієвої солі дихлорізоціанурової кислоти. Вміст активного хлору (13+-2) %.

Робочі розчини готують у будь-якому посуді шляхом розчинення препарату у воді. Строк зберігання робочих розчинів - 24 год.

Для приготування розчинів потрібної концентрації виходять із такого розрахунку:

Зберігають хлорцин в сухих приміщеннях, у закритій тарі, гарантійний строк зберігання 12 місяців.

5. Хлоргексидин біглюконат випускається у вигляді 20% розчину. Для одержання 0,5% розчину (робочого) препарат розводять спиртом етиловим 70% у співвідношенні 1:40, а для 1% розчину у співвідношенні 1:20.

6. Розчин дегміну 1%.

Для приготування 10 л робочого розчину в скляному посуді місткістю 10 л розчиняють 100 г дегміну в 1 л води очищеної. Після розчинення добавляють 9 л води очищеної і ретельно перемішують.

Розчин дегміну 1% можна зберігати в закритому скляному посуді протягом 1 місяця.

7. Рецептура "С-4" (первомур) - це суміш розчинів водню перекису (ГОСТ 177-88) і мурашиної кислоти (ГОСТ 5848-73).

Рецептуру "С-4" готують шляхом змішування в скляному посуді водню перекису з мурашиною кислотою, останню попередньо поміщають в холодну воду на 1 або 1,5 год і періодично струшують.

Зберігають 2,4% розчин рецептури "С-4" не більше 1 доби в герметично закритому скляному посуді в прохолодному місці.

8. Йодопірон-йодофор - це суміш комплексу полівінілпіролідону-йодо з калію йодидом, вміщує (7+-1)% активного йоду.

Для приготування 0,1% водного розчину йодопірону 15 г порошку йодопірону розчиняють у 800 мл води очищеної. У флакон з притертою пробкою місткістю 1 л до наважки порошку спочатку додають близько 200 мл води і струшують або перемішують скляною паличкою для утворення однорідної в'язкої маси, яка б не утримувала грудок сухої речовини. Одержану масу залишають стояти протягом 30 хв (бажано, щоб час від часу її струшувати або перемішувати скляною паличкою). Потім додають решту із розрахованої кількості води, що залишилась (близько 600 мл), і суміш струшують. Після 10 або 15 хв витримки розчин гомогенізується і готовий до використання. Процес приготування розчину можна значно прискорити, якщо суміш безперервно струшувати до повного розчинення всіх грудочок.

Роботу з дезинфікуючими препаратами виконують, дотримуючись таких заходів застереження: приготування робочих розчинів та дезинфекцію об'єктів проводять з використанням загальноприйнятих заходів індивідуального захисту - халата, фартуха, хустки, гумових рукавичок, захисних окулярів, респіратора або чотиришарової пов'язки.

У разі попадання на шкіру пергідролю його негайно змивають водою, інших дезинфікуючих розчинів - уражене місце промивають водою з милом, обробляють 2% розчином натрію гіпосульфіту або 2% розчином натрію гідрокарбонату.

У разі попадання дезинфікуючих розчинів в очі їх негайно промивають струменем чистої води або 2% розчином натрію гідрокарбонату протягом кількох хвилин. При подразненні очей їх закапують розчином натрію сульфацилу, при хворобливості - 2% розчином новокаїну.

Для знезараження повітря приміщень аптек від мікроорганізмів використовують різні бактерицидні лампи, що являють собою джерела ультрафіолетового випромінювання, а також повітроочисники. Кількість і потужність бактерицидних ламп повинні підбиратися з таким розрахунком, щоб при прямому опроміненні на 1 м3 об'єму приміщення припадало не менше (2+-0,5) Вт потужності випромінювача, а для екранованих бактерицидних ламп 1 Вт.

1. Характеристика деяких бактерицидних випромінювачів, які випускаються промисловістю.

а) випромінювач бактерицидний настінний (надалі-ВБН) монтується на стіні на висоті (2+-0,5) м від підлоги. Це комбінований апарат, який складається із двох бактерицидних ламп по 30 Вт (ДБ-30). Розрахований на знезараження повітря приміщень об'ємом до 30 м3. Торговельна марка апарату ВБН-150;

б) випромінювач бактерицидний стельовий (надалі - ВБС) є комбінований апарат, який складається із двох екранованих і двох неекранованих бактерицидних ламп ДБ-30.

Розрахований на знезараження повітря приміщень об'ємом до 30 м3. Торговельна марка ВБС-300;

в) випромінювач бактерицидний пересувний маячного типу (надалі - ВБПе), має 6 бактерицидних ламп (ДБ-30). Оптимальний ефект спостерігається на відстані 5 м до опромінюваного об'єкта. Торговельна марка ВБПе-450. Використовується тільки при відсутності в приміщенні людей;

г) бактерицидні лампи ДБ-25, ДБ-30, ДБ-60.

Примітка: числа, зазначені в марках бактерицидних ламп, визначають їхню потужність у ватах.

2. Для підтримання мікробіологічної чистоти повітря доцільно використовувати рециркуляційні повітроочисники типу ПОПР-0,9 і ПОПР-1,5 які забезпечують швидку і ефективну очистку повітря за рахунок механічної фільтрації його через фільтр із ультратонких волокон і ультрафіолетового випромінювання.

Повітроочисники можуть використовуватися під час роботи, оскільки не проявляють шкідливого впливу на персонал і не викликають неприємних відчуттів. Вони надійні і прості в експлуатації, не потребують кваліфікованого обслуговування.

Протягом 30 хв роботи повітроочисника мікробне забруднення і запиленість повітря при об'ємі приміщень (80+-20) м3 знижується в 10 разів.

Електроживлення для обох марок апаратів здійснюється від мережі 220 В.

Встановлювати повітроочисники рекомендується в асептичному блоці та асистентській кімнаті.

Примітка: строк служби ультрафіолетової лампи типу ДБ-15 і ДБ-60 становить 3000, ДБ-30-1 - 5000 годин.

а) паровий метод

б) повітряний метод

в) хімічний метод

Примітка: 1. Аптечний посуд після зниження температури в стерилізаторі до (65+-5) гр.С виймається і відразу закривається стерильними пробками.

2. Допоміжний матеріал, дрібний інвентар та інше зберігаються до використання в тій упаковці або біксах, в якій вони стерилізувалися, в умовах, що виключають забруднення.

1. Хімічний метод контролю роботи стерилізаторів здійснюють за допомогою хімічних тестів та термохімічних індикаторів.

2. Хімічний тест - запаяна з обох кінців скляна трубка, заповнена сумішшю хімічного з'єднання з органічним барвником або тільки хімічним з'єднанням (речовиною), яке змінює свій агрегатний стан і колір, досягаючи визначеної для нього температури плавлення (таблиці N 1, 2).

3. Термохімічний індикатор - смуга паперу, на яку наноситься термоіндикаторна фарба. Визначення параметрів, які досягаються в процесі стерилізації, засновано на зміні кольору термоіндикаторної фарби при досягненні "температури переходу", суворо визначеної для кожної фарби.

В таблиці N 3 наведений перелік терпоіндикаторних фарб, які рекомендують для виготовлення термохімічних індикаторів, що застосовуються для контролю температурних режимів роботи повітряних стерилізаторів.

4. Методика підготовки термоіндикаторних фарб до застосування та заходи застереження у роботі з ними викладені в інструкції заводу-виготовлювача.

5. Термохімічні індикатори готують таким способом:

термоіндикаторну фарбу ретельно розміщують, потім наносять тонким шаром на аркуші паперу, дають висохнути при кімнатній температурі протягом (10 + 5) хв. Потім нарізають смуги розміром 1х2 або 1х3 см. Термохімічні індикатори можна зберігати до 1 року при кімнатній температурі в місцях, захищених від світла.

6. Тести для контролю одного циклу стерилізації нумерують і розміщують в контрольні точки парових та повітряних стерилізаторів, дотримуючись рівномірного розподілу по всьому об'єму камери, в кількостях, зазначених в таблиці N 4.

7. По закінченню стерилізації тести виймають із стерилізатора і візуально визначають зміну їх агрегатного стану та кольору.

8. При задовільних результатах контролю хімічні тести повинні рівномірно розплавитись, змінити колір, а термохімічні індикатори - змінити колір, що засвідчує про дотримання параметрів режиму стерилізації.

Тести для контролю розподіляються рівномірно по всьому об'єму камери.

1. Обробка хірургічних гумових рукавичок (ГОСТ 3-88) проводиться силіконовою емульсією КЕ-10-16 (ТУ 6-02-810-73) кожного разу перед стерилізацією з метою виключення застосування тальку при їх використанні.

2. Хірургічні гумові рукавички слід ретельно відмити водою з господарським милом (ГОСТ 790-89). Промивку проводять вручну з обох сторін.

3. Силіконову емульсію на основі силіконових масел ПМС-200А і ПМС-400 розводять у воді до одержання 0,1% емульсії.

4. В спеціальному металевому посуді місткістю (3+-1) л нагрівають розчин до температури (85+-15) гр.С і в гарячий розчин на 5 або 10 хв. занурюють одночасно 3 або 4 пари рукавичок.

5. Сушіння рукавичок проводять в сушильній шафі при температурі (65+-5) гр.С протягом (25+-5) хв. з обох сторін, поклавши їх в один ряд.

1. Звільнений від пакувального матеріалу новий посуд і посуд, що був у використанні (в неінфекційних відділеннях лікувально-профілактичних закладів), обмивають зовні і усередині водопровідною водою для звільнення від механічних забруднень і решток лікарських речовин, замочують у водному розчині миючого засобу з температурою (55+-5) гр.С протягом (25+-5) хв. Дуже забруднений посуд замочують на більш тривалий час (від 2 до 3 год).

2. Посуд, що був у використанні в інфекційних відділеннях, при надходженні до аптеки перед миттям дезинфікують (додаток N 1).

Після дезинфекції посуд повинен бути промитий у проточній воді. Повторне використання одного і того ж дезинфікуючого розчину не допускається.

3. Як миючі засоби при ручному митті посуду дозволяється використовувати теплу водну завись гірчиці (1:20) і розчин натрію гідрокарбонату 0,5% з мильною стружкою (мило господарське без запашника ГОСТ 790-89).

Для автоматичного і ручного миття аптечного посуду дозволяється використовувати миючі засоби: "Айна", "Лотос", "Астра", "Лотос-автомат", "Марічка" (ГОСТ 25644-88) у вигляді 0,5% розчинів; СМС - засіб миючий синтетичний, порошкоподібний (ГОСТ 25644-88) - 1% розчин та інші згідно з додатком N 11).

4. Після замочування в розчині миючого засобу посуд миють у цьому ж розчині за допомогою йоржа або миючої машини. Для повноти змивання миючих засобів, які вміщують поверхневоактивні речовини, посуд обполіскують 5 разів проточною водопровідною і 3 рази очищеною водою, заповнюючи флакони і пляшки повністю. При автоматичному обполіскуванні в залежності від типу мийної машини час витримки в режимі обполіскування від 5 до 10 хв.

Після обробки миючими розчинами гірчиці або натрію гідрокарбонату з милом достатньо п'ятикратного миття водою (2 рази водопровідною і 3 рази очищеною водою).

Ступінь чистоти вимитого посуду і повнота змивання миючих засобів повинна контролюватися за методиками у відповідності з додатком N 10.

1. Порядок обробки гумових пробок.

1.1. Для закупорки флаконів та пляшок, в яких містяться водні, водноспиртові і масляні розчини, використовують пробки із гумової суміші марок ИР-21 (світло-бежевого кольору), ИР-119, ИР-119/1, ИР-119А (сірого кольору), 52-369, 52-369/1, 52-369/2 (чорного кольору), И-51-1, И-51-2, 1000-6, 1000-11, 52-1330, допускається використання пробок із гумової суміші марки 25П (червоного кольору) для водних розчинів екстемпорального виготовлення.

1.2. Перегляд та відбраковка пробок повинні проводитися до їх обробки з метою виключення наступного занесення механічних включень.

1.3. Нові гумові пробки обробляють таким способом. Пробки миють вручну або в пральній машині в гарячому (55+-5) гр.С 0,5% розчині миючих засобів "Лотос", "Астра" або інших протягом 3 хв (співвідношення маси пробок і маси розчину миючого засобу 1:5); промивають 5 разів гарячою водопровідною водою, кожний раз замінюючи її свіжою, і 1 раз очищеною водою; кип'ятять в 1% розчині натрію гідрокарбонату протягом 30 хв, промивають 1 раз водопровідною водою і 2 рази очищеною. Потім вміщують в скляні або емальовані ємкості, заливають очищеною водою, закривають і витримують в паровому стерилізаторі при температурі (120+2) гр.С протягом 60 хв, воду після цього зливають і пробки ще раз промивають очищеною водою.

1.4. Після обробки пробки стерилізують в біксах в паровому стерилізаторі при температурі (120+2) гр.С протягом 45 хв. Стерильні пробки зберігають в закритих біксах не більше 3 діб. Після розкриття біксів пробки повинні бути використані протягом 24 годин.

1.5. При заготівлі про запас гумові пробки після обробки, як зазначено в пункті 1.3., не піддаючи стерилізації, сушать в повітряному стерилізаторі при температурі не вище 50 гр.С протягом 2 год. і зберігають не більше 1 року в закритих біксах або банках в темному прохолодному місці. Перед використанням гумові пробки стерилізують, як зазначено в пункті 1,4.

1.6. Гумові пробки, що були у використанні, промивають очищеною водою, кип'ятять в очищеній воді 2 рази по 20 хв., кожний раз замінюючи воду свіжою, і стерилізують, як зазначено вище (п.1.4.).

Гумові пробки, що були у використанні в інфекційних відділеннях, не підлягають дезинфекції і повторно не використовуються.

1.7. Алюмінієві ковпачки, які використовуються разом з гумовими пробками при закупорюванні флаконів і пляшок, обробляються таким способом. Алюмінієві ковпачки витримують 15 хв. в 1% або 2% розчині миючого засобу, підігрітому до температури (75+-5) гр.С, потім розчин зливають і ковпачки промивають проточною водопровідною водою. Чисті ковпачки сушать в повітряному стерилізаторі в біксах при температурі (55+-5) гр.С. Зберігають в закритих ємкостях (біксах, банках, коробках) в умовах, які виключають їх забруднення.

2. Порядок обробки поліетиленових пробок.

Нові поліетиленові пробки декілька разів промивають гарячою (55+-5) гр.С водопровідною водою, обполіскують водою очищеною і стерилізують шляхом занурення у свіжій 6% розчин водню перекису на 6 год., після чого промивають водою очищеною і сушать в сушильній шафі при температурі (55+-5) гр.С. Висушені пробки зберігають в стерильних банках з притертими пробками, біксах протягом 3 діб в умовах, які виключають їх забруднення.

3. Порядок обробки пластмасових загвинчуючих пробок.

Нові пластмасові пробки декілька разів промивають гарячою (55+-5) гр.С водопровідною водою і сушать в сушильній шафі при температурі (55+-5) гр.С. Висушені пробки зберігають в закритих коробках, ящиках в умовах, які виключають їх забруднення. У разі забруднення пробок в процесі зберігання їх попередньо миють з використанням миючих засобів.

1. Визначення ступеня чистоти.

Ступінь чистоти вимитого посуду контролюють візуально за відсутністю сторонніх включень і рівномірністю стікання води зі стінок флаконів після їх обполіскування.

Після обполіскування пробок в промивних водах також повинні бути відсутні механічні включення у вигляді волокон або краплинних включень, видимих неозброєним оком. Для визначення механічних включень в промивних водах після обполіскування пробок відбирають злив в кількості 200 мл в конічну колбу з притертою пробкою місткістю 250 мл, струшують протягом 5 с і після закінчення виділення бульбашок повітря вносять в зону перегляду і переглядають протягом 30 с.

2. Визначення повноти змивання миючих засобів.

Повноту змивання синтетичних миючих і миючодезинфікуючих засобів визначають за величиною рН потенціометричним методом. Після останнього обполіскування посуду або пробок рН промивної води повинен відповідати рН вихідної води.