Про затвердження Положення про територіальні органи Держсанепідслужби України

Відповідно до статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" , постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1382 "Про утворення територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби" , пункту 7 Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України , затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 400, постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 563 "Про затвердження Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади" , Положення про Міністерство охорони здоров’я України , затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467,

1. Затвердити Положення про територіальні органи Державної санітарно-епідеміологічної служби України, що додається.

2. Управлінню громадського здоров’я (Григоренко А.А.) подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Держсанепідслужби України Черненко Л.М.

1. Головні управління Державної санітарно-епідеміологічної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на водному, залізничному, повітряному транспорті (далі - Головні управління) та їх відокремлені структурні підрозділи в містах (міські управління) та районах (районні або міжрайонні управління) (далі - відокремлені структурні підрозділи) підпорядковуються Державній санітарно-епідеміологічній службі України і є її територіальними органами.

Голови відповідних місцевих держадміністрацій координують діяльність Головних управлінь та сприяють їм у виконанні покладених на них завдань.

2. Головні управління у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства охорони здоров’я України, дорученнями Міністра охорони здоров’я України, наказами Держсанепідслужби України, дорученнями Голови Держсанепідслужби України, актами головного санітарного лікаря України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

3. Завданням Головних управлінь є реалізація повноважень Держсанепідслужби України, визначених цим Положенням, на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або виді транспорту.

4. Головні управління відповідно до покладених на них завдань:

4.1. Узагальнюють практику застосування законодавства з питань що належать до їх компетенції, та надають Голові Держсанепідслужби України пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

4.2. Реалізують першочергові заходи щодо профілактики інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей, запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності.

4.3. Здійснюють санітарні заходи щодо охорони території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті від занесення та поширення особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб, здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд і контроль у пунктах пропуску через державний кордон України.

4.4. Здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд та контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, органами влади Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми їх власності, фізичними особами та громадянами, виконанням ними санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів.

4.5. Застосовують передбачені законодавством заходи для припинення порушення санітарного законодавства.

4.6. Здійснюють нагляд за дотриманням вимог санітарних норм у стандартах.

4.7. Аналізують причини і умови погіршення санітарної та епідемічної ситуації на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті, готують пропозиції щодо санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів і здійснюють контроль за їх проведенням.

4.8. Координують діяльність органів виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

4.9. Інформують Держсанепідслужбу України про результати моніторингу ефективності вжитих заходів з попередження і зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення.

4.10. Здійснюють контроль і нагляд за дотриманням вимог стандартів, технічних регламентів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації) нехарчової продукції.

4.11. Видають дозволи, висновки, гігієнічні сертифікати, інші документи дозвільного характеру, передбачені законодавством.

4.12. Проводять державний соціально-гігієнічний моніторинг та моніторинг атмосферного повітря, поверхневих вод суші й питної води, морських вод, мінеральних і термальних вод, лікувальних грязей, озокериту, ропи лиманів і озер, ґрунтів, фізичних факторів у місцях відпочинку населення, у тому числі на природних територіях курортів, а також моніторинг забруднення вод у районах водозаборів, які перебувають у зоні впливу аварії, стихійного лиха, катастрофи.

4.13. Аналізують небезпечні для здоров'я людини фактори середовища життєдіяльності людини, виробничого середовища та здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд на всіх етапах виробництва та реалізації нехарчової продукції.

4.14. Здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд за застосуванням дезінфекційних засобів і проведенням дезінфекційних заходів.

4.15. Погоджують санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи, що розробляються на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, контролюють їх здійснення.

4.16. Проводять відбір зразків, вимірювання, випробування і дослідження з метою визначення впливу на стан здоров'я і життя людини повітря, води, ґрунту.

4.17. Здійснюють епідеміологічний нагляд за побічною дією імунобіологічних препаратів та їх епідеміологічною ефективністю.

4.18. Проводять аналіз та оцінку ризику для здоров'я і життя людини, обґрунтування заходів з управління ризиком.

4.19. Проводять обстеження, розслідування, лабораторні та інструментальні дослідження і випробування, а також санітарні, гігієнічні, токсикологічні, епідеміологічні та інші види оцінки середовища життєдіяльності людини, об'єктів, нехарчової продукції, робіт, послуг, проектної та нормативної документації і видають висновки щодо їх відповідності вимогам санітарних норм.

4.20. Ведуть державний облік інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей на відповідній території.

4.21. Надають пропозиції Держсанепідслужбі України щодо здійснення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів, дезінфекційних засобів, косметичних та лікарських засобів, ведення реєстрів висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, інших відповідних державних реєстрів.

4.22. Проводять державну санітарно-епідеміологічну експертизу і видають висновки щодо відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, обґрунтовують медичні вимоги щодо безпеки об’єкта для здоров’я та життя людини.

4.23. Беруть участь у проведенні атестації виробництва підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обороту неякісної та небезпечної продукції.

4.24. Надають пропозиції Держсанепідслужбі України щодо здійснення атестації санітарних лабораторій підприємств і організацій з метою надання їм права на проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці.

4.25. Беруть участь в атестації робочих місць на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності.

4.26. Беруть участь у проведенні експертизи безпеки ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання.

4.27. Проводять експертизу умов виробництва, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення й утилізації отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів щодо безпеки для здоров`я населення й навколишнього природного середовища у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

4.28. Видають дозволи на проведення робіт з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.

4.29. Надають Держсанепідслужбі України інформацію щодо обліку даних про результати обов'язкових медичних оглядів працівників на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті.

4.30. Координують роботи з проведення гігієнічного виховання та навчання населення на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті.

4.31. Видають обов'язкові для виконання постанови, накази, розпорядження, висновки, приписи з питань усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності, контролюють їх виконання.

4.32. Вивчають, оцінюють і прогнозують показники здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності, визначають фактори, що шкідливо впливають на стан здоров'я людини, аналізують причини та умови виникнення і поширення інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті.

4.33. Надають пропозиції Держсанепідслужбі України щодо погодження переліку установ, організацій, закладів, яким надається право проведення випробування продукції на відповідність вимогам безпеки для здоров'я.

4.34. Подають в установленому порядку пропозиції щодо обмеження або заборони в'їзду на територію України її громадян, іноземців та осіб без громадянства, експорту, імпорту, транзиту вантажів і товарів з держав або регіонів у зв'язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх територіях.

4.35. Забезпечують збереження державної таємниці та службової інформації.

4.36. Виконують у межах повноважень, визначених законодавством, функції з управління об’єктами державної власності.

4.37. Здійснюють інші повноваження, визначені законодавством України.

5. Головні управління відповідно до покладених на них завдань:

5.1. Надають адміністративні послуги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті.

5.2. Здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті.

5.3. Здійснюють організаційне забезпечення з питань санітарно-епідемічного благополуччя населення на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті.

5.4. Узагальнюють практику застосування законодавства з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, готують та вносять в установленому порядку пропозиції щодо його вдосконалення.

5.5. Складають акти перевірок за результатами здійснення заходів державного санітарно-епідемічного нагляду, застосовують передбачені законом адміністративні та адміністративно-господарські санкції (штрафи) за порушення санітарного законодавства, в тому числі на підставі складених уповноваженими посадовими особами органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби протоколів про адміністративні правопорушення.

5.6. Здійснюють інші повноваження, визначені законодавством.

6. Головні управління з метою організації своєї діяльності:

6.1. Забезпечують здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням.

6.2. Забезпечують ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

6.3. Організовують планово-фінансову роботу, здійснюють контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів.

6.4. Організовують розгляд звернень громадян з питань, що належать до їх компетенції, виявляють та усувають причини, що призводять до подання громадянами скарг.

6.5. Забезпечують доступ до публічної інформації, що перебуває у їх володінні.

6.6. Забезпечують у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом.

6.7. Забезпечують у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації.

6.8. Організовують роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів.

6.9. Виконують інші функції, передбачені законодавством.

7. Головні управління мають право:

7.1. Залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства.

7.2. Одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб.

7.3. Скликати наради, утворювати консультативні органи (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для сприяння здійсненню покладених на Головне управління завдань щодо санітарного та епідемічного благополуччя населення на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті.

7.4. Користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами.

8. Головні управління здійснюють свої повноваження як безпосередньо, так і через власні відокремлені структурні підрозділи.

9. Головні управління під час виконання покладених на них завдань щодо санітарного та епідемічного благополуччя населення взаємодіють з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

10. Головні управління у межах своїх повноважень видають накази організаційно-розпорядчого характеру.

Акти Головних управлінь можуть бути скасовані у встановленому порядку Головою Держсанепідслужби України повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра охорони здоров’я України, а також Міністром охорони здоров’я України у разі відмови Голови Держсанепідслужби України скасувати такий акт.

11. Головне управління очолює начальник, який призначається на посаду Головою Держсанепідслужби України за погодженням з Міністром охорони здоров’я України та головою місцевої держадміністрації та звільняється з посади Головою Держсанепідслужби України за погодженням з Міністром охорони здоров’я України. Начальник Головного управління за посадою є головним державним санітарним лікарем на відповідній території або відповідному виді транспорту.

Начальник Головного управління може мати двох заступників, які призначаються на посади та звільняються з посад Головою Держсанепідслужби України за погодженням з Міністром охорони здоров’я України.

Призначення виконуючого обов’язки або відсторонення від виконання обов’язків начальника Головного управління проводиться відповідно до вимог законодавства згідно з наказом Голови Держсанепідслужби України.

Начальник Головного управління призначає на посаду та звільняє з посади керівників відокремлених структурних підрозділів за попереднім письмовим погодженням з Головою Держсанепідслужби України.

12. Начальник Головного управління:

здійснює керівництво Головним управлінням і є відповідальним за організацію та результати його діяльності;

організовує та забезпечує виконання Головним управлінням актів законодавства, нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України та наказів Держсанепідслужби України організаційно-розпорядчого характеру, доручень Голови Держсанепідслужби України, його першого заступника та заступника;

вносить Голові Держсанепідслужби України пропозиції щодо пріоритетів роботи Головного управління та шляхів виконання покладених на нього завдань, подає на затвердження плани роботи Головного управління;

звітує перед Головою Держсанепідслужби України щодо виконання покладених на Головне управління завдань та планів роботи;

здійснює добір кадрів у Головне управління, формує кадровий резерв на відповідні посади;

організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;

призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів Головного управління, в тому числі керівника юридичної служби за попереднім погодженням з керівником юридичної служби Держсанепідслужби України, інших державних службовців та працівників Головного управління, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім керівників, які призначаються на посади та звільняються з посад Головою Держсанепідслужби України);

порушує перед Головою Держсанепідслужби України питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам та керівникам відокремлених структурних підрозділів, які призначаються за погодженням з Держсанепідслужою України, а також щодо заохочення та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;

підписує накази Головного управління та щомісяця інформує про їх перелік Держсанепідслужбу України;

розподіляє обов'язки між своїми заступниками;

затверджує положення про структурні підрозділи Головного управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та на водному, залізничному, повітряному транспорті та посадові інструкції працівників;

здійснює повноваження, передбачені законодавством, та виконує функції головного державного санітарного лікаря відповідної адміністративно-територіальної одиниці або відповідного виду транспорту;

здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Начальники Головних управлінь підзвітні та підконтрольні відповідно Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо повноважень органів виконавчої влади, наданих законом Раді міністрів Автономної Республіки Крим, та головам місцевих держадміністрацій з питань здійснення повноважень місцевих держадміністрацій.

13. У Головних управліннях для погодженого вирішення питань, що належать до їх компетенції, обговорення найважливіших напрямів діяльності може утворюватися колегія.

Рішення колегії реалізуються шляхом прийняття відповідного наказу Головного управління.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, її кількісний та персональний склад, положення про неї затверджуються начальником Головного управління.

14. Головні управління утримуються за рахунок державного бюджету.

Структуру Головних управлінь затверджує Голова Держсанепідслужби України за погодженням з Міністром охорони здоров’я України.

Штатний розпис та кошторис Головних управлінь затверджує Голова Держсанепідслужби України.

Чисельність працівників Головних управлінь затверджує Голова Держсанепідслужби України в межах граничної чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України для територіальних органів Держсанепідслужби України.

Начальники Головних управлінь вносять пропозиції Голові Держсанепідслужби України щодо штатного розпису Головного управління та чисельності його відокремлених структурних підрозділів.

15. Головні управління є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, штампи для реєстрації вхідної і вихідної кореспонденції, печатки відокремлених структурних підрозділів та печатку для довідок, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби.