Про затвердження та введення в дію Правил внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ

У зв'язку з утворенням Державного департаменту України з питань виконання покарань, з метою приведення відомчих нормативних актів з питань виконання покарань у відповідність до чинного законодавства України та поліпшення правового становища засуджених

1. Затвердити та ввести в дію Правила внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ (далі - Правила), що додаються.

2. Начальникам управлінь (відділів) Департаменту в Автономній Республіці Крим та областях, виправно-трудових установ організувати вивчення цього наказу та затверджених ним Правил з особовим складом органів та установ системи виконання покарань, прийняти заліки та забезпечити їх неухильне виконання.

3. Визнати такими, що припинили дію в органах і установах кримінально-виконавчої системи, накази МВС України від 20.12.91 N 453, від 08.07.96 N 478 та від 22.12.97 N 865.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Департаменту генерал-лейтенанта внутрішньої служби Пташинського О.Б., начальників управлінь (відділів) Департаменту в Автономній Республіці Крим та областях.

5. Наказ оголосити особовому складу органів, підрозділів та установ кримінально-виконавчої системи.

1.1. Правила внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ (виправно-трудових колоній, тюрем, виховно-трудових колоній) мають своїм завданням конкретизувати окремі питання виконання та відбування кримінального покарання у вигляді позбавлення волі відповідно до вимог виправно-трудового законодавства України.

1.2. Правила внутрішнього розпорядку обов'язкові для усіх виправно-трудових установ та лікувальних закладів місць позбавлення волі України.

2.1. Виправно-трудові установи організовуються і ліквідовуються наказами Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - Департамент).

2.2. Направлення засуджених до виправно-трудових установ, що відкриваються заново, здійснюється у разі наявності необхідних житлово-побутових умов, як правило, після прийняття в експлуатацію усіх об'єктів спеціальними комісіями, призначеними Головою Департаменту.

Ліміт виправно-трудових установ установлюється і змінюється Департаментом за поданням управлінь (відділів) Департаменту в Автономній Республіці Крим (АР Крим) і областях.

4.1. Правом інспектування виправно-трудових установ користуються Голова Департаменту, його заступники, начальники управлінь (відділів) Департаменту в АР Крим і областях та їх заступники.

4.2. Інші працівники кримінально-виконавчої системи користуються правом перевірки виправно-трудових установ на підставі завдань на відрядження, затверджених посадовими особами, зазначеними в пункті 4.1.

4.3. Комплексне інспектування виправно-трудових установ проводиться один раз на протягом п'яти років Департаментом і один раз протягом двох років управлінням (відділом) Департаменту в АР Крим, областях.

4.4. У кожній виправно-трудовій установі ведеться книга зауважень і пропозицій (додаток 1), до якої особи, які інспектують, уносять свої зауваження і пропозиції.

Виправно-трудові установи користуються правами юридичних осіб і мають печатку з зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

6.1. Виправно-трудові та виховно-трудові колонії будуються за типовими проектами.

Території виправно-трудових колоній для тримання засуджених чоловіків поділяються на локальні, ізольовані одна від одної дільниці з розміщенням у них водночас не більше 250-300 засуджених.

6.2. У виправно-трудових установах виділяються дві ізольовані зони: житлова - для мешкання засуджених; виробнича - для роботи засуджених.

6.3. У житловій зоні розміщуються гуртожитки, кухня-їдальня з пекарнею, крамниця, клуб, бібліотека, кімната психоемоційного розвантаження, приміщення для загальноосвітнього навчання, приміщення для проведення духовної роботи та здійснення релігійних обрядів, медична частина із стаціонаром (медізолятором), лазня з пральнею і дезкамерою, перукарня, комора для зберігання постільних речей та спецодягу, камери схову особистих речей повсякденного користування, майстерня з ремонту одягу та взуття, сушильня, кабінети для начальника установи, його заступників, працівників відділу нагляду і безпеки, оперативної та соціально-психологічної служб, кімната для приймання засуджених, а також приміщення відділення карантину, діагностики і розподілу.

На території виправно-трудової колонії ізольовано обладнується будівля з приміщеннями камерного типу і штрафного ізолятора з камерами для праці та двориками для прогулянок засуджених, а в житловій зоні виховно-трудової колонії - приміщення дисциплінарного ізолятора.

6.4. На території ізольованих дільниць, при змозі, додатково можуть бути обладнані спортивні майданчики, які одночасно використовуються для шикування і проведення перевірок засуджених.

6.5. Житлова зона від виробничої, а також приміщення камерного типу та штрафного (дисциплінарного) ізолятора відокремлюються від інших споруд коридорами, які проглядаються.

Між суміжними житловою та виробничою зонами обладнуються контрольно-пропускні пункти для пропуску засуджених з однієї зони в іншу з приміщеннями для обшуку та переодягання засуджених.

6.6. У будинку, де розташований контрольно-пропускний пункт для пропускання персоналу на територію установи, обладнуються кімнати для проведення короткострокових та тривалих побачень, кімнати для приймання-видавання посилок (передач), огляду осіб та їх речей.

6.7. Адміністративні приміщення розташовуються за межами території колонії.

Приміщення чергового помічника начальника установи (далі - ЧПНУ), його заступника та чергової зміни молодших інспекторів з нагляду та безпеки розташовується, як правило, на межі житлової та виробничої зон.

6.8. За межами колонії розташовуються склади продовольства, речового майна, паливно-мастильних матеріалів, лаків, фарб та хімічних речовин, овочесховища, гаражі, аптеки, приміщення для мешкання та очікування родичів засуджених, які прибули на побачення.

7.1. У виправно-трудових колоніях особливого режиму з безкамерним утриманням засуджених на території житлової зони розміщуються ті самі службові та комунально-побутові об'єкти, що й у колоніях інших видів. При цьому житлові гуртожитки розташовуються ізольовано від адміністративних та господарсько-побутових споруд. Приміщення медичної частини відгороджується парканом суцільного заповнення.

7.2. У виправно-трудових колоніях особливого режиму з камерним утриманням засуджених, на території, де розташовані приміщення камерного типу, розташовуються камери для штрафного ізолятора та одиночного утримання засуджених з робочими камерами при них. Біля цих приміщень обладнуються дворики для прогулянки засуджених.

8.1. У житловій зоні колоній-поселень розміщуються гуртожитки, кухня-їдальня з пекарнею, клуб, бібліотека, лазня з пральнею і дезкамерою, перукарня, камери для зберігання постільних речей, спецодягу та особистих речей засуджених, майстерня з ремонту одягу та взуття, сушильня, кабінети для начальника установи, його заступників, начальників відділень соціально-психологічної служби (далі - відділення), працівників оперативної служби, відділу нагляду та безпеки, кімнати для проведення виховної роботи і перегляду телепередач, спортивний майданчик.

8.2. У штрафних ізоляторах колоній-поселень обладнуються 1-3 загальні камери на 4-6 місць кожна, 1-3 двомісні камери і кімната молодшого інспектора. Приміщення штрафного ізолятора відгороджується від інших споруд парканом суцільного заповнення.

8.3. Житлова зона колоній-поселень огороджується парканом з обладнанням контрольно-пропускного пункту і береться під охорону.

8.4. Кордони колоній-поселень установлюються за погодженням з місцевими органами влади наказами начальників управлінь (відділів) Департаменту в АР Крим і областях з урахуванням їх дислокації та характеру робіт, що виконуються засудженими, проте в усіх випадках вони повинні проходити на відстані, що не перевищує 5 кілометрів по радіусу від центру дислокації колонії-поселення.

Про кордони оголошується засудженим під розписку, яка додається до їх особових справ.

9.1. Територія виховно-трудових колоній загального режиму на ізольовані дільниці не розмежовується.

У житловій зоні розміщуються школа, навчально-технічні кабінети, кімната психоемоційного розвантаження, приміщення відділення карантину, діагностики і розподілу, у якому обладнуються спальні кімнати, кімната для приймання їжі, гардероб, кімната культурно-масової роботи, туалети.

9.2. У виховно-трудових колоніях обладнуються спортивні майданчики з необхідним комплексом спортивного інвентарю та плац для шикування всіх засуджених установи.

Територія колоній обноситься парканом висотою не менше 3,5 метра і обладнується інженерно-технічними засобами охорони.

10.1. Тюрми обладнуються за типовими проектами. Територія тюрми розмежовується на режимну зону та господарчий двір.

10.2. На території режимної зони розміщуються корпуси, у яких утримуються засуджені, кухня з пекарнею, санпропускник, клуб, медична частина із стаціонаром та ізолятором для інфекційних хворих.

Дворики для прогулянок, як правило, розміщуються на верхніх поверхах корпусів. В окремих випадках для цього обладнуються наземні майданчики за умови, що вони не проглядаються з камер.

Дворики (майданчики) зверху каркаса обладнуються гратами з розміром вічка 15 на 15 см і на відстані 70 - 100 см обтягуються металевою сіткою.

10.3. Виробничі корпуси ізолюються від інших приміщень. Житлові корпуси, як правило, з'єднуються з виробничими, комунально-побутовими та іншими приміщеннями тунелями або закритими наземними переходами.

10.4. У господарському дворі розміщуються склади, овочесховища, гараж, господарські майстерні та інші допоміжні приміщення.

10.5. Режимна зона та господарський двір обносяться кам'яним або цегляним парканом суцільного заповнення висотою не менше 4,5 м і обладнуються інженерно-технічними засобами охорони. Таким самим парканом відокремлюється режимна зона від господарського двору.

10.6. Службові кабінети, контрольно-пропускний пункт, кімната ЧПНУ, приміщення для побачень засуджених з рідними та іншими особами розміщуються в адміністративному будинку.

11.1. Особи, які відбувають покарання у виправно-трудових колоніях загального, посиленого та суворого режимів, у звичайних житлових приміщеннях колоній особливого режиму, у колоніях-поселеннях, а також у виховно-трудових колоніях, розміщуються в гуртожитках і забезпечуються житловою площею за нормами, установленими виправно-трудовим законодавством України. Кожному засудженому надається індивідуальне спальне місце, на якому прикріплюється табличка із зазначенням прізвища та ініціалів засудженого.

11.2. Гуртожитки у виправно-трудових колоніях загального, посиленого та суворого режимів, у звичайних приміщеннях колоній особливого режиму, у колоніях-поселеннях, а також у виховно-трудових колоніях забезпечуються інвентарем та іншими предметами за нормами, установленими переліком (додаток 3).

За цими самими нормами забезпечуються гуртожитки або камери для засуджених, які залишені в тюрмах для виконання робіт з господарського обслуговування.

11.3. У приміщеннях гуртожитків, крім спальних кімнат, з розрахунку на кожне відділення обладнуються кабінети начальників відділень (вихователів), кімнати культурно-масової роботи, гардероб, сушильні для одягу та взуття, приміщення для вживання їжі та збереження продуктів харчування з холодильниками, туалетні кімнати. У виправно-трудових установах для утримання засуджених жіночої статі - кімнати особистої гігієни.

12.1. Особи, які відбувають покарання в тюрмах, розміщуються в камерах і забезпечуються житловою площею за нормами, установленими виправно-трудовим законодавством України.

12.2. Особи, яких утримують у приміщеннях камерного типу виправно-трудових колоній загального, посиленого, суворого та особливого режимів, а також у штрафних та дисциплінарних ізоляторах, забезпечуються житловою площею за нормами, установленими виправно-трудовим законодавством України.

12.3. Площа одиночних камер у виправно-трудових колоніях особливого режиму та карцерів у тюрмах установлюється у розмірі не менше трьох квадратних метрів.

12.4. Вікна камер у тюрмах мають ширину 1,3 -1,4 м і висоту 1,15-1,2 м, а в приміщеннях камерного типу виправно-трудових колоній, у штрафних та дисциплінарних ізоляторах - 0,5 м на 0,9 м. У карцерах тюрем розмір вікон дорівнює 0,5 м на 0,5 м. На вікнах обладнуються металеві зварені ґрати, а в разі потреби встановлюються щити-жалюзі. З боку камер вікна прикриваються ґратами, які унеможливлюють доступ до скла. Підлога в приміщеннях камерного типу виправно-трудових колоній, штрафних та дисциплінарних ізоляторів будується на бетонній основі і покривається дошками. Стіни камер штрафних та дисциплінарних ізоляторів, а також карцерів армуються, штукатуряться цементною сумішшю і біляться.

12.5. Двері камер мають товщину 6 см, з боку камер (у тюрмах з обох боків) вони оббиваються листовою сталлю і укріплюються металевими кутниками по всьому периметру. У центрі дверей на висоті 1,4-1,5 м обладнується отвір для нагляду за засудженими. У середній частині дверей на висоті 95 см від підлоги обладнується кватирка розміром 18 см на 22 см для передачі засудженим їжі, книжок тощо. Дверцята кватирки відкриваються у бік коридору та забезпечуються замком.

12.6. У камерах приміщень камерного типу виправно-трудових колоній загального, посиленого, суворого та особливого режимів, у штрафних та дисциплінарних ізоляторах додатково встановлюються внутрішні двері, виготовлені з металевих круглих прутів та поперечних смужок. Кватирка обладнується тільки на цих дверях і відкривається, як і двері, у бік коридору.

12.7. Усі двері та вікна камер блокуються сигналізацією. Двері камер обладнуються механічними та електромеханічними замками спеціального типу.

12.8. Електропроводка в камерах приміщень камерного типу, штрафних та дисциплінарних ізоляторів колоній монтується так, щоб повністю унеможливити до неї доступ засуджених. Електролампочки загального освітлення встановлюються в нішах на стелі, а нічного освітлення - в нішах над дверима. Ніши ізолюються ґратами.

У камерах та інших приміщеннях тюрем, куди мають доступ засуджені, електропроводка прихована.

Світильники відгороджуються від можливого їх пошкодження. Вимикачі для кожної камери встановлюються з боку коридору.

У камерах тюрем та приміщеннях камерного типу виправно-трудових колоній загального, посиленого, суворого та особливого режимів гучномовці встановлюються в нішах стін. У цих камерах і камерах штрафного та дисциплінарного ізоляторів, карцерів, одиночних камерах колоній особливого режиму встановлюються кнопки сигналізації для виклику молодших інспекторів. У камерах обладнуються санітарні вузли.

12.9. Камери в тюрмах та приміщеннях камерного типу виправно-трудових колоній забезпечуються інвентарем та іншими предметами за нормами, установленими переліком (додаток 4).

12.10. Штрафні, дисциплінарні ізолятори, карцери та одиночні камери в колоніях особливого режиму обладнуються відкидними ліжками, які з підйому до відбою закриваються на замок, тумбами для сидіння за кількістю осіб, які там утримуються, столом, умивальником та настінними шафами або полицями, які наглухо прикріплені до підлоги або стін.

12.11. Поряд з приміщеннями камерного типу та штрафних ізоляторів обладнуються робочі камери для організації праці осіб, які утримуються у цих приміщеннях.

13.1. Приймання засуджених до виправно-трудових установ здійснюється комісією під керівництвом начальника установи. До складу комісії входять заступники начальника виправно-трудової установи, працівники оперативного відділу, відділів нагляду та безпеки, спеціального обліку, соціально-психологічної роботи, охорони, інтендантської та медичної служб.

Приймання засуджених, яких доставлено в індивідуальному порядку, здійснює начальник виправно-трудової установи разом з працівником відділу спеціального обліку.

У неробочий час приймання невеликих груп засуджених здійснюється ЧПНУ і представником підрозділу охорони.

13.2. Під час приймання засуджених до виправно-трудової установи вони підлягають повному обшуку, а їх речі - огляду. Речі, вироби та речовини, зберігання яких засудженим заборонено, у них вилучаються. В осіб, доставлених до тюрми для утримання на суворому режимі та переведених на суворий тюремний режим із загального, крім цього, вилучаються усі продукти харчування. Вилучені продукти здаються для зберігання на склад і повертаються засудженим після відбуття ними строку утримання на суворому режимі у тюрмі.

Вилучені речі та предмети здаються для зберігання на склад і повертаються засудженим після відбуття ними строку покарання. Вироби та речовини, здатні до псування, актуються комісією та знищуються, про що письмово повідомляється засудженому.

13.3. При надходженні до виправно-трудових установ засуджені в обов'язковому порядку проходять медичний огляд та санітарну обробку в порядку, установленому п. 78 цих Правил і діючими санітарно-епідеміологічними нормами.

14.1. Адміністрація виправно-трудових установ у відповідності із кримінально-процесуальним законодавством України повідомляє суд, який виніс вирок, про приведення його до виконання, а також про місце відбування засудженим покарання.

14.2. Протягом 3 діб з дня прибуття засудженого адміністрація направляє повідомлення його сім'ї (додаток 6), у якому повідомляється адреса виправно-трудової установи і роз'яснюються права засудженого на листування, отримання посилок, передач, бандеролей, телефонних розмов і на користування побаченнями.

14.3. У разі прибуття до виправно-трудових установ засуджених іноземних громадян адміністрація письмово роз'яснює їм їх права та обов'язки і не пізніше трьох діб скеровує відповідне повідомлення до Департаменту.

Засуджені в тюрмах розміщуються по камерах відповідно до вимог виправно-трудового законодавства України на підставі покамерного плану розміщення, за видами виправно-трудових колоній, з яких вони прибули за ухвалою суду або в які підлягають направленню після відбуття строку тюремного ув'язнення. Окремо розміщуються засуджені до довічного позбавлення волі.

16.1. Взаємовідносини працівників виправно-трудових установ із засудженими ґрунтуються на суворому дотриманні законності.

16.2. Працівники виправно-трудових установ зобов'язані постійно зміцнювати правопорядок у місцях позбавлення волі, проводити цілеспрямовану виховну роботу серед засуджених, виявляти та попереджувати вчинення правопорушень з їхнього боку, уміло поєднувати високу вимогливість з уважним ставленням до кожного засудженого. Їм категорично забороняється входити у будь-які стосунки із засудженими та їх родичами, що не викликані інтересами служби, а також користуватися їх послугами.

16.3. Засуджені зобов'язані бути ввічливими з працівниками виправно-трудових установ, бездоганно виконувати їх вказівки.

16.4. Засуджені звертаються до працівників виправно-трудових установ на "ви", називають їх по імені та по батькові або "громадянин", "громадянка" і далі по званню чи займаній посаді.

Працівники виправно-трудових установ звертаються до засуджених на "ви" і називають їх "засуджений", "засуджена", "громадянин", "громадянка" та прізвище. У виховно-трудових установах працівники звертаються до засуджених на "ти" і можуть звертатись до них словами "вихованець", "вихованка" та називати їх по імені.

17.1. Засуджені до позбавлення волі мають право:

а) розпоряджатися особистим часом, відведеним їм розпорядком дня, не порушуючи при цьому встановлених правил поведінки;

б) отримувати в посилках (передачах) і зберігати при собі продукти харчування та предмети першої потреби (додаток 5);

в) зберігати предмети і речі, передбачені переліком (додаток 5);

г) купувати продукти харчування і предмети першої потреби в асортименті, передбаченому переліком (додаток 5);

ґ) брати участь в культурно-масових і спортивно-оздоровчих заходах, користуватися бібліотекою, настільними іграми;

д) брати участь у роботі самодіяльних організацій та гуртків засуджених;

е) у відведених місцях розводити декоративних риб та кімнатні рослини;

є) користуватися у відведених місцях індивідуальними водонагрівальними приладами заводського виготовлення;

ж) відправляти через пошту або передавати родичам під контролем адміністрації установи особисту літературу і періодичні видання;

з) придбавати для загального користування за рахунок коштів, які перебувають на особових рахунках, телевізори, холодильники, програвачі, радіоприймачі з розрахунку: телевізор, програвач - один на відділення, холодильник, радіоприймач - один на житлове приміщення.

17.2. Засуджені до позбавлення волі зобов'язані:

а) суворо дотримуватись правил поведінки і розпорядку дня, установлених у виправно-трудових установах;

б) дбайливо ставитися до державного майна;

в) сумлінно ставитися до праці;

г) утримувати в чистоті житлові і службові приміщення, робочі місця, за встановленим зразком заправляти ліжка, дотримуватися правил особистої гігієни, зберігати продукти харчування і предмети особистого використання у відведених для цього та спеціально обладнаних місцях або холодильниках, що їм належать;

ґ) за встановленим порядком виконувати роботи з благоустрою місць позбавлення волі та прилеглих до них територій, а також для поліпшення культурно-побутових умов засуджених;

д) пересуватися групами територією виправно-трудових установ тільки строєм;

е) носити встановлені нагрудні знаки згідно із затвердженим зразком (додаток 7);

є) у тюрмах, приміщеннях камерного типу, штрафних та дисциплінарних ізоляторах виходити на прогулянку і дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки, за графіком чергувати в камерах;

ж) при зустрічі з працівниками виправно-трудових установ та іншими посадовими особами, які відвідують установи, вставати і вітатися з ними;

з) бути ввічливими між собою.

17.3. Засудженим до позбавлення волі забороняється:

а) порушувати лінію охорони об'єктів виправно-трудових установ;

б) виходити без дозволу адміністрації за межі ізольованих дільниць та локальних зон, виробничих об'єктів і цехів;

в) перебувати без дозволу адміністрації у гуртожитках, у яких вони не проживають, або на виробничих об'єктах, на яких вони не працюють;

г) придбавати, виготовляти, вживати і зберігати предмети, вироби і речовини, визначені переліком (додаток 34);

ґ) мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, встановлені переліком (додаток 5);

д) курити в не відведених для цього місцях, а у виховно-трудових колоніях - курити взагалі;

е) продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, які перебувають в особистому користуванні;

є) грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі;

ж) направляти і отримувати кореспонденцію всупереч порядку, установленому цими Правилами;

з) наносити собі або іншим особам татуювання;

и) уживати жаргонні слова, давати прізвиська;

і) тримати тварин, займатись городництвом (у виховно-трудових колоніях можуть організовуватися куточки живої природи);

ї) вивішувати фотографії, репродукції, листівки, вирізки з газет та журналів на стінах, тумбочках і ліжках;

й) завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях;

к) споруджувати самочинно на виробничих об'єктах різні будови (будиночки, будки та інші приміщення для відпочинку, зігрівання і т.ін.);

л) користуватися заточувальним обладнанням, інструментом, електроенергією, механізмами та іншими матеріалами з особистих мотивів.

18.1. Засуджені у виправно-трудових колоніях-поселеннях:

Можуть:

а) займатися сільським господарством;

б) пересуватися без строю, не носити розпізнавальні нагрудні знаки, носити власний одяг;

в) мешкати в разі наявності сім'ї з дозволу адміністрації в особистих будинках або приватних квартирах.

Не мають права:

а) самочинно залишати територію колонії-поселення;

б) придбавати, зберігати будь-яку вогнепальну або холодну зброю, а також транспортні засоби і користуватися ними.

Зобов'язані:

а) у разі проживання із сім'ями не менше одного разу на день в установлений розпорядком дня час з'являтися до чергового помічника начальника колонії або до начальника відділення для реєстрації;

б) за відсутності сім'ї мешкати в гуртожитках колонії-поселення і дотримуватися встановленого розпорядку дня.

Пересування засуджених територією житлової зони в час, відведений для сну, за винятком випадків, передбачених розпорядком дня, повністю виключається.

18.2. Засуджені жінки, які мешкають за межами колоній в період звільнення від роботи з причин вагітності та родів, а також до досягнення дитиною трирічного віку:

Можуть:

а) займатись сільським господарством;

б) не носити розпізнавальні нагрудні знаки, носити власний одяг;

в) мешкати в приватних квартирах або будинках.

Не мають права:

а) самочинно порушувати кордони території, визначені начальником установи;

б) придбавати, зберігати будь-яку вогнепальну або холодну зброю, а також транспортні засоби і користуватися ними.

Зобов'язані:

не менше одного разу на 3 дні, в установлений час, з'являтися до ЧПНУ або чатового КПП для реєстрації.

19.1. У кожній виправно-трудовій установі організовується суворо регламентований розпорядок дня з урахуванням особливостей роботи з відповідним складом засуджених, оперативної обстановки, пори року, місцевих умов та інших конкретних обставин.

19.2. Розпорядок дня включає в себе час підйому, туалету, фізичної зарядки, уживання їжі, розводу на роботу, перебування на виробництві, виховних, культурно-масових та спортивно-оздоровчих заходах тощо. При цьому передбачаються безперервний восьмигодинний сон засуджених і надання їм особистого часу в межах, установлених виправно-трудовим законодавством України.

Не менше одного разу на місяць у неробочий час організовуються перевірки-огляди зовнішнього вигляду та стану одягу і взуття засуджених.

19.3. Розпорядок дня, розроблений відповідно до типового (додаток 8), затверджується наказом начальника виправно-трудової установи та доводиться до загального відома засуджених і персоналу.

20.1. Начальники виправно-трудових установ організовують роботу підлеглих служб за змінним графіком таким чином, щоб представники адміністрації перебували в цих установах від підйому засуджених до відбою, а в разі тризмінної роботи виробництва - і в нічний час.

У вихідні і святкові дні, а також у разі ускладнення оперативної обстановки у виправно-трудових установах організовується цілодобове чергування керівного складу. До контролю за поведінкою засуджених, виконання ними розпорядку дня та забезпечення належного функціонування установи залучаються всі атестовані працівники за окремими графіками.

20.2. Наказами начальників виправно-трудових установ установлюється система подачі сигналів та команд для забезпечення виконання засудженими розпорядку дня.

21.1. У виправно-трудових установах перевірки наявності засуджених організовуються щоденно, уранці та ввечері у години, визначені розпорядком дня. У разі потреби вони можуть проводитися у будь-який час доби. Наявність засуджених перевіряється за поіменними картками (додаток 7).

21.2. Для поіменної перевірки всі засуджені шикуються відділеннями у спеціально відведених місцях. Від поіменної перевірки звільняються тільки особи, які відпочивають після роботи, або ті, що мають звільнення через хворобу з постільним режимом, а також зайняті на роботах, які залишити неможливо.

Персональні списки таких засуджених затверджуються начальниками виправно-трудових установ. Перевірка їх наявності проводиться за місцем перебування.

21.3. У негоду і при низькій температурі, коли проведення таких перевірок на відкритому повітрі не бажане, вони можуть проводитися у приміщеннях відділень.

21.4. Ранкові та вечірні перевірки не повинні тривати більше 30 хвилин. На перевірках почергово повинні бути присутні начальники виправно-трудових установ, їх заступники та керівники частин і служб.

21.5. Організація перевірок і відповідальність за них покладається:

а) у житлових зонах - на ЧПНУ, начальників відділень (вихователів) і молодший інспекторський склад чергових нарядів;

б) на виробничих об'єктах - на представників адміністрації виправно-трудових установ, зайнятих на виробництві, і молодший інспекторський склад чергових нарядів. На тимчасових виробничих об'єктах, де працюють невеликі групи засуджених, - на начальників варт.

21.6. Перевірки наявності засуджених у тюрмах, приміщеннях камерного типу виправно-трудових установ, а також у штрафних і дисциплінарних ізоляторах організовуються покамерно.

22.1. У встановлений розпорядком дня час засуджені шикуються відділеннями та бригадами в спеціально відведених місцях для розводу на роботу. При цьому перевіряються їх зовнішній вигляд, стан одягу та взуття і, у разі потреби, вживаються заходи щодо усунення недоліків.

22.2. Начальниками виправно-трудових установ з урахуванням місцевих умов установлюється порядок поведінки засуджених на виробничих об'єктах, який передбачає прибуття засуджених на об'єкти тільки строєм, інструктаж їх начальниками цехів або майстрами, порядок приймання та здачі робочих місць, підбиття підсумків роботи, інші питання.

23.1. Уживання засудженими їжі проводиться в години, установлені розпорядком дня, відділеннями, бригадами в їдальні або в роздаточному приміщенні на виробничих об'єктах.

Якщо їдальня розташована на межі житлової і виробничої зон, уживання їжі робочою зміною може організовуватися в їдальні, але із забезпеченням вимог ізоляції засуджених, які перебувають в житловій зоні, від засуджених, які працюють на виробництві.

У виховно-трудових колоніях сніданок, обід і вечеря проводяться в їдальні.

23.2. Засуджені, яких утримують у камерах, їжу вживають у камерах або на виробництві.

23.3. З метою підтримання належного порядку під час уживання їжі засудженими в їдальнях перебувають представники адміністрації виправно-трудових установ та молодший інспекторський склад чергового наряду.

24.1. Особисте приймання засуджених здійснюється керівництвом виправно-трудових установ, а також начальниками частин і служб за графіками.

Облік прийнятих осіб ведеться в спеціальних журналах (додаток 9), які зберігаються у секретарів канцелярій виправно-трудових установ.

Працівники Департаменту, управлінь (відділів) Департаменту в АР Крим і областях приймають засуджених з питань у межах своєї компетенції при кожному відвідуванні виправно-трудових установ.

24.2. Начальники виправно-трудових установ або уповноважені ними особи не менше одного разу на місяць перевіряють виконання рішень, прийнятих під час прийому засуджених.

25.1. Засудженим дозволяється придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби в межах сум та за порядком, установленими виправно-трудовим законодавством України.

Асортимент продуктів харчування та предметів першої потреби, що дозволені для продажу засудженим, установлюється переліком (додаток 5).

25.2. Засуджені, позбавлені в дисциплінарному порядку права на одержання чергової посилки або передачі і на строк до одного місяця купувати продукти харчування, мають право придбавати тільки предмети першої потреби в межах установлених сум.

25.3. Для продажу засудженим продуктів харчування і предметів першої потреби в установах організовуються крамниці, які працюють щоденно, за винятком вихідних днів. При цьому адміністрація забезпечує, щоб кожний засуджений мав змогу відвідати крамницю не менше 3-4 разів на місяць у час, відведений розпорядком дня.

Особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні і потребують постійного догляду, дозволяється купувати продукти харчування і предмети першої потреби з дозволу лікаря через начальника відділення або особу, яка виконує його обов'язки.

25.4. З камер тюрем і приміщень камерного типу виправно-трудових установ виводити засуджених для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби забороняється. У тюрмах і приміщеннях камерного типу продукти харчування і предмети першої потреби для засуджених закуповуються начальниками відділень. З цією метою кожному засудженому, який має право на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, видаються для заповнення бланки-заяви (додаток 10).

Придбаний товар видається засудженому під його особистий підпис на заяві. Придбання продуктів харчування і предметів першої потреби для осіб, яких утримують у приміщеннях камерного типу виправно-трудових установ, проводиться два рази на місяць.

26.1. Засудженим, які відбувають покарання у виправно-трудових установах, дозволяється отримання посилок (передач) у кількості, установленій ст.41 Виправно-трудового кодексу України.

Вагітним жінкам, матерям-годувальницям, неповнолітнім, а також хворим за висновком лікарської комісії може бути дозволено одержання додаткових продуктових посилок і передач один раз на місяць.

Засудженим, незалежно від призначеного їм режиму, дозволяється в рахунок належних їм посилок (передач) у встановленій кількості і асортименті купувати в крамниці установи продукти харчування і предмети першої потреби за кошти, зароблені в місцях позбавлення волі або одержані за переказами.

26.2. Для приймання передач обладнуються спеціальні кімнати, вхід у які вільний для громадян. У цих кімнатах установлюються столи з письмовим приладдям і контрольними вагами, стільцями або лавками, скриньки для заяв і скарг. На видних місцях вивішуються витяги з нормативних актів, що визначають порядок надання побачень, прийняття передач і встановлюють відповідальність громадян за його порушення, а також графік приймання громадян. Молодші інспектори, які приймають передачі, в обов'язковому порядку повинні дотримуватися правил гігієни та санітарії.

26.3. Особа, яка доставила передачу, складає та підписує заяву у двох примірниках за встановленим зразком (додаток 11). Передача та обидва примірники заяви здаються молодшому інспектору, який зобов'язаний перевірити наявність у засудженого права на отримання передачі і отримати дозвіл у керівництва установи на її прийняття. Після цього молодший інспектор у присутності особи, яка доставила передачу, перевіряє її вагу (у вагу передачі не враховуються предмети одягу, взуття, особистої гігієни, першої потреби, ліки і медпрепарати) та асортимент і, прийнявши її, перший примірник заяви повертає особі, яка її доставила, з особистою відміткою (підписом) про прийняття, а другий додає до окремої справи після особистої відмітки (підпису) засудженого про одержання передачі. Про кількість передач та осіб, яким вони вручені, молодший інспектор щоденно письмово рапортом доповідає черговому помічнику начальника виправно-трудової установи.

При визначенні граничної маси передач керуватися пунктом 15 Правил надання послуг поштового зв'язку в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 р. N 1515.

26.4. Предмети, продукти харчування, що не передбачені переліком (додаток 5), повертаються особі, яка їх доставила, із зазначенням причин повернення. За фактами вилучення в передачах предметів, виробів і речовин, які могли б бути використані засудженим із злочинною метою, у встановленому порядку проводяться службові розслідування.

26.5. Посилки від підприємств зв'язку приймаються тільки на адресу тих засуджених, які мають право на їх отримання. Посилки, адресовані засудженим, переведеним в інші місця позбавлення волі, пересилаються за рахунок виправно-трудових установ за місцем їх нового утримання.

Посилки, що надійшли на адресу засуджених, яким право на їх отримання настає пізніше як через 5 діб (у т.ч. тих, які утримуються в ШІЗО, ПКТ, ДІЗО, карцері), а також тих, що звільнилися або померли, повертаються відправникам накладною платнею з приміткою "підлягає поверненню".

26.6. Відкриття і огляд умісту посилки проводиться молодшими інспекторами нагляду і безпеки в присутності адресатів. Під час огляду і перевірки речей та продуктів, що надійшли в посилках, дотримується такий самий порядок, що й під час приймання передач. Виявлені в посилках гроші зараховуються на особовий рахунок засуджених.

Гроші, що заховані замаскованим способом у поштових відправленнях, у разі їх виявлення вилучаються і скеровуються в прибуток держави в порядку, передбаченому п. 30 цих Правил.

Уміст посилок реєструється в спеціальній книзі (додаток 12).

26.7. Не раніше як за місяць до звільнення засудженого, який не має на складі особистого одягу та взуття цивільного зразка за сезоном, адміністрація виправно-трудової установи може отримати для збереження такий одяг та взуття, що надійшли поштою або доставлені безпосередньо в установу, і видати його засудженому в день його звільнення. Такі відправлення не вважаються посилкою або передачею.

27.1. Засудженим, які відбувають покарання у виправно-трудових установах, дозволяється отримання бандеролей у кількості і асортименті, передбаченому Виправно-трудовим кодексом України та цими Правилами. Бандеролі, одержані з книготорговельної мережі на замовлення засуджених, до чергових не зараховуються.

Щодо бандеролей, які надійшли на адресу засуджених, що вибули до інших виправно-трудових установ, а також тих, що не мають права на їх отримання (крім випадків, передбачених п.27.3), адміністрація діє в порядку, визначеному п.26 цих Правил.

27.2. З урахуванням того, що з продуктів харчування згідно з Поштовими правилами в бандеролях можуть пересилатися тільки сухі кондитерські вироби, вони підлягають врученню засудженим у повному асортименті. З предметів культурно-побутового вжитку, що надходять у бандеролях, засудженим видаються такі предмети, зберігання яких їм не заборонено.

Уміст бандеролей реєструється в спеціальній книзі (додаток 12).

У разі виявлення в бандеролях заборонених предметів вони повертаються відправникам накладною платнею. Подібним чином адміністрація виправно-трудових установ діє і з друкованими виданнями, що надійшли в бандеролях через книготорговельну мережу.

27.3. Бандеролі, адресовані особам, які перебувають у штрафних, дисциплінарних ізоляторах або в карцерах, видаються засудженим після відбуття ними дисциплінарного стягнення. Сухі кондитерські вироби, одержані в бандеролях на адресу осіб, яких утримують в приміщеннях камерного типу виправно-трудових колоній загального, посиленого і суворого режимів, в одиночних камерах колоній особливого режиму або на суворому режимі в тюрмах, видаються адресатам лише після відбуття ними міри покарання або переведення із суворого режиму в тюрмі на загальний.

У разі повернення відправникам посилок і бандеролей у зв'язку з порушенням ними асортименту вмісту адміністрація виправно-трудових установ відповідальності за збереження якості вмісту не несе. Адміністрація виправно-трудових установ забезпечує зберігання умісту посилок і бандеролей за умов, якщо вони не були вручені засудженим у зв'язку з відбуванням ними дисциплінарного стягнення, однак у разі їх природного псування через тривале зберігання відповідальності не несе.

29.1. Засудженим дозволяється зберігати при собі предмети, вироби і речі в асортименті та кількості, що визначені переліком (додаток 5).

29.2. Предмети, вироби і речі, не заборонені для використання у виправно-трудових установах, але перебувають у засуджених в асортименті та кількості понад встановлені, вилучаються, про що складається відповідний акт. Вони здаються на склад для зберігання.

29.3. Якщо предмети, вироби і речі, що зберігаються на складі, знадобляться засудженим і не будуть перевищувати встановлені асортимент та кількість, вони видаються власникам.

30.1. Згідно з виправно-трудовим законодавством України виявлені в засуджених гроші і цінні речі вилучаються і, як правило, скеровуються в прибуток держави за мотивованою постановою начальника виправно-трудової установи, санкціонованою прокурором.

30.2. Вилучені гроші і цінні речі згідно з актом або рапортом посадової особи, яка їх вилучила, негайно, але не пізніше трьох діб, здаються черговим помічником начальника установи до фінансової частини або бухгалтерії. Вилучене реєструється у спеціальному журналі.

30.3. Якщо через конкретні умови буде визнано недоцільним зарахування вилучених грошей і цінних речей у прибуток держави, то гроші зараховуються на особовий рахунок засудженого, а цінні речі здаються на склад або в бухгалтерію для збереження.

30.4. Вилучені в засуджених предмети, вироби і речі, збереження яких заборонено або які придбані незаконним шляхом, але не віднесені до цінних (горілчані вироби і т.ін.), знищуються в присутності засудженого або на його вимогу здаються на склад. Про вилучення складається акт. За фактом вилучення предметів, виробів і речей, які могли б бути використані із злочинною метою, проводиться розслідування.

31.1. Засудженим дозволяється відправляти листи у відповідності до норм, установлених Виправно-трудовим кодексом України.

31.2. Відправлення засудженими листів і скарг проводиться тільки через адміністрацію виправно-трудових установ. З цією метою на території установ вивішуються поштові скриньки, які щоденно відкриваються уповноваженими на те посадовими особами. Засуджені, які утримуються в тюрмах і приміщеннях камерного типу колоній, передають листи для відправлення представникам адміністрації.

31.3. Листи опускаються до поштових скриньок або передаються представникам адміністрації в незапечатаному вигляді.

31.4. Листи, що надійшли на ім'я засудженого після його вибуття з даної виправно-трудової установи, не пізніше триденного строку відправляються за новим його місцезнаходженням. Доплатні листи оплачуються за рахунок адресата.

31.5. Листи засуджених, виконані тайнописом, шифром або із застосуванням інших умовностей, а також які мають цинічний характер або відомості, які не підлягають розголошенню, адресату не надсилаються, про що оголошується засудженому, і знищуються.

У порядку, установленому Виправно-трудовим кодексом України, засудженим дозволяється одержувати і відправляти грошові перекази родичам, а з дозволу адміністрації установ - й іншим особам.

33.1. Засуджені викладають пропозиції, заяви та скарги в усному або письмовому вигляді. Письмові пропозиції, заяви та скарги направляються за адресою через адміністрацію виправно-трудових установ. Для написання пропозицій, заяв та скарг засудженим на їх прохання видається папір і ручка.

33.2. Направлені адресатам пропозиції, заяви та скарги з питань одержання посилок (передач), надання побачень, телефонних розмов, медичної допомоги, забезпечення речовим майном, а також інші пропозиції, заяви та скарги, які можуть бути вирішені по суті адміністрацією виправно-трудових установ, розглядаються на місці, не чекаючи результатів їх розгляду організаціями або посадовими особами, яким вони адресовані.

33.3. Пропозиції, заяви та скарги, адресовані до державних і громадських організацій та на ім'я посадових осіб, адміністрація виправно-трудових установ в обов'язковому порядку супроводжує листами, у яких викладає свою думку по суті. До заяв і скарг з питань зниження міри покарання, а також переведення до інших виправно-трудових установ додаються довідки-характеристики на осіб, які їх подали.

33.4. Пропозиції, заяви та скарги, адресовані уповноваженому Верховної Ради України з прав людини або прокурорам, перегляду не підлягають і не пізніше як у добовий термін направляються адресатам.

У разі повторного звернення зі скаргою адміністрація в супровідному листі повідомляє, який орган розглядав попередню скаргу заявника та наслідки її вирішення.

33.5. Щодо пропозицій, заяв та скарг, адресованих до державних органів, громадських організацій та на ім'я посадових осіб, які не правочинні їх вирішувати, особі, що їх подала, рекомендується переадресувати звернення. Якщо засуджений наполягає на відправленні скарги до визначеного органу, то вона направляється адресату.

33.6. Пропозиції, заяви та скарги, у яких є нецензурні або інші неприпустимі вислови, адресатам не відправляються, а особи, які їх подали, притягуються до відповідальності.

33.7. Пропозиції, заяви та скарги, подані в письмовому вигляді, реєструються у канцелярії виправно-трудової установи і не пізніше як у триденний строк відправляються адресатам. Усні реєструються у журналі приймання засуджених з особистих питань.

33.8. Відповіді про наслідки розгляду пропозицій, заяв та скарг оголошуються засудженим під підпис при надходженні, але не пізніше як у триденний строк, і долучаються до особових справ засуджених.

33.9. Відшкодування затрат за пересилання пропозицій, заяв та скарг проводиться з коштів, які є на особистих рахунках засуджених. У разі відсутності таких коштів пересилання проводиться за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання місць позбавлення волі.