Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)

14. Визначення рену оптичного мікрометра.

1. Перевірка установчого рівня.

2. Перевірка плавності обертання верхньої частини нівеліра. Розходження між відліками по кінцях рівня, які отримані в прямому і зворотному ходах, на одних і тих же установках не повинні перевищувати 40'' для нівелірів типу Н-3 і нівелірів з компенсатором.

3. Визначення коефіцієнта далекоміра. Коефіцієнт К має відрізнятися від 100 не більше ніж на 1%.

4. Визначення кута і між лінією візування нівеліра і горизонтальною площиною. Величина кута і, тобто проекція на вертикальну площину кута між віссю рівня і візирною віссю труби має бути менше 10''.

5. Визначення середньої квадратичної помилки самовстановлення лінії візування і помилки недокомпенсації у нівелірів з компенсатором. Вони не повинні перевищувати величин відповідно 0,5'' і 5 мм.

6. Визначення помилки дециметрових поділок рейок.

7. Визначення середньої довжини метрових інтервалів рейок.

8. Помилки дециметрових і метрових інтервалів рейок мають бути не більше 1 мм.

9. Визначення різниці висот нулів рейок.

1. Перевірка зовнішнього стану та взаємодії рухомих вузлів світловіддалеміра.

2. Перевірка стійкості штатива і підставки.

3. Перевірка та юстування наставних рівнів.

4. Перевірка правильності установки сітки ниток зорової труби.

5. Перевірка суміщення візирної вісі оптичного центриру з віссю обертання світловіддалеміра.

6. Перевірка функціонування світловіддалеміра (перевірка напруги акумулятора, перевірка індикаторів табло, перевірка мілівольтметра, перевірка контрольного відліку).

7. Визначення та юстування відхилення дельта f_ частоти кварцового генератора від номінального значення. Значення дельта f_ не повинно бути вище 60 Гц (при найбільшому міжповірочному інтервалі 6 місяців).

8. Визначення величини зміни контрольного відліку при зміні напруги акумулятора. Зміна значення контрольного відліку не повинна бути більше 3 мм.

9. Визначення середньої квадратичної помилки mДк вимірювання віддалі одним прийомом. Значення mДк у міліметрах для кожної лінії не повинно перевищувати точності приладу.

1. Підготовка приладу до вимірювань.

а) вибір та фіксація в приладі одиниць вимірювань для кутів, відстаней, температури і тиску.

Дані установки приладу зберігаються при виключеному живленні, так що ця процедура виконується один раз;

б) перевірка та фіксація в приладі MZ - місця зеніту вертикального круга і С - колімаційної помилки.

MZ і С - визначаються та фіксуються в приладі заводом-виробником, точність їх визначення забезпечує точність вимірювань при використанні одного положення круга. Рекомендується час від часу перевіряти ці зафіксовані значення і при потребі перевизначати їх.

2. Робота з електронними тахеометрами з використанням системного програмного забезпечення:

а) формування записувальної маски тахеометра, тобто вибір структури запису даних (N станцій, горизонтальних та вертикальних кутів, горизонтальних чи похилих відстаней, перевищень, висот інструментів та візирних цілей), які величини, в якому порядку і під якими кодами будуть реєструватись приладом;

Формування маски залежить від виду робіт, які планується виконувати (мікротріангуляція, полігонометрія, тахеометричне чи горизонтальне знімання і т.ін.), та від типу конвертора, який трансформує зареєстровані величини в різноманітні програмні комплекси для подальшої їх обробки;

б) визначення метеорологічних даних та постійних величин відбивачів (здійснюється за допомогою допоміжних пристроїв - барометрів, термометрів) та їх фіксація в приладі;

У ході високоточних робіт даний процес виконується на кожній станції спостережень, а при різноманітних зніманнях - при значних змінах стану атмосфери;

в) опис станції спостережень:

- задавання коду процесу робіт, який планується виконувати (побудова знімальної основи чи різноманітні знімання);

- опис станції спостережень (її назва чи номер);

- опис напрямків спостережень (їх назви чи номери).

При виконанні різноманітних знімань описується тільки станція спостережень та напрямок на один із пунктів геодезичної основи (орієнтирний напрямок).

г) вимірювання на станції спостережень:

- встановлення початкового напрямку;

- проведення вимірювань на станції;

- реєстрація виміряних величин.

Детальний опис підготовки приладів до роботи, користування системним та прикладним програмним забезпеченням дається в комплекті документації на прилад, яким і слід користуватись при розробці робочої методики відповідно до конкретних цілей.

Вимірювання довжин сторін віддалемірами проводиться у такому порядку:

а) встановлення приймача-передавача і рефлектора над центрами пунктів за допомогою оптичного центриру і рівнів;

б) вимірювання температури і тиску повітря. Для вимірювання температури термометр-пращ крутять на шнурі над головою з частотою 1-2 об/сек. Відлік беруть через 1 хв., а потім з інтервалом 20 сек. повторюють доти, поки відліки не перестануть змінюватись. При відліках термометр-пращ тримають у тіні.

Температурний діапазон роботи барометра від 0 град. до +40 град.C при вологості повітря до 80%. При температурі повітря нижче 0 град.C тиск необхідно визначати в теплому приміщенні (палатка, кабіна автомобіля тощо) поблизу лінії, що вимірюється.

в) включення і прогрівання приладу, виконання необхідних тестів, що передбачені інструкцією з експлуатації приладу.

Ретельне взаємне наведення приймача-передавача і рефлектора за допомогою коліматорних гвинтів по максимуму сигналу і, при необхідності, ручки електронного фотопомножувача (ФЕП);

г) вимірювання віддалей за індивідуальною методикою заданою кількістю прийомів. Новий прийом починають з контролю положення приймача-передавача над центром пункта і повторного наведення на рефлектор. Результати вимірювання записують у журнал і обчислюють попереднє значення похилої віддалі. Контролюють допустимий розмах вимірювань у прийомах. При потребі виконують додаткові вимірювання віддалей;

д) вимірювання рулеткою з точністю до міліметра висоти приймача-передавача і рефлектора над центром пункта (з урахуванням перевищення обчислюють горизонтальне прокладання лінії). Електронним тахеометром вимірюють горизонтальне прокладання виміряної лінії.

Усі результати записують у журнал і виконують оцінку точності за внутрішньою збіжністю результатів вимірювань.

* Маса з блоком живлення.